Постанова

від 15.05.2024 по справі 910/2423/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2024 р. Справа№ 910/2423/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Доманської М.Л.

Полякова Б.М.

Секретар судового засідання: Басараба К.Ю.

За участю представників учасників справи:

від ПрАТ «Юкрейніан Кемікал Продактс»: Горєлов О.Л. - за довіреністю б/н від 07.03.2023;

від Коммерцбанк Акцієнгезельшафт: Селівакін І.О. - за ордером серія АА № 1422917 від 05.04.2024;

від Коммерцбанк Акцієнгезельшафт: Цвєткова К.В. - за ордером серія АА № 1443707 від 15.05.2024;

від Гусара І.О. : Лозовський В.М. - за ордером серія СА № 1072521 від 20.12.2023.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Юкрейніан Кемікал Продактс» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.02.2024 у справі № 910/2423/23 (суддя Чеберяк П.П.)

за заявою Коммерцбанк Акцієнгезельшафт

до Приватного акціонерного товариства «Юкрейніан Кемікал Продактс»

про відкриття провадження у справі про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Заява та її обгрунтування

Коммерцбанк Акцієнгезельшафт звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Юкрейніан Кемікал Продактс» у зв`язку із наявною та непогашеною заборгованістю.

На обгрунтування вищевказаної заяви Коммерцбанк Акцієнгезельшафт зазначає, що у боржника наявна заборгованість за кредитними договорами від 26.05.2008 та від 27.05.2008 у розмірі 719 512 723,71 грн, у тому числі основний борг та проценти за прострочення виконання зобов`язань, які останній неспроможний погасити.

В подальшому, Коммерцбанк Акцієнгезельшафт звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про зміну розміру вимог кредитора, в якій просив визнати кредиторські вимоги до боржника у розмірі 397 870 109,93 грн, які складають основний борг за кредитними договорами від 26.05.2008 та від 27.05.2008.

Також, ініціюючим кредитором заявлено вимоги, які складають судовий збір у розмірі 26 840,00 грн та витрати на авансування грошової винагороди арбітражному керуючому у розмірі 60 300,00 грн.

Історія справи

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2023 у справі № 910/2423/23 відмовлено Коммерцбанк Акцієнгезельшафт у відкритті провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Юкрейніан Кемікал Продактс».

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.08.2023 у справі № 910/2423/23 апеляційну скаргу Коммерцбанк Акцієнгезельшафт (Commerzbank Aktiengesellscgaft) залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.04.2023 у справі № 910/2423/23 залишено без змін.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.11.2023 у справі № 910/2423/23 касаційну скаргу Коммерцбанку Акцієнгезельшафт (Commerzbank Aktiengesellschaft) задоволено; постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.08.2023 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.04.2023 у справі №910/2423/23 скасовано; справу № 910/2423/23 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Повертаючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції після скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 26.04.2023 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 17.08.2023 у справі № 910/2423/23, якими було відмовлено Коммерцбанк Акцієнгезельшафт у відкритті провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Юкрейніан Кемікал Продактс», Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 16.11.2023 зазначив, що у справі, яка розглядається, між боржником та Банком-кредитором склались приватноправові відносини за кредитними договорами, у яких наявний іноземний елемент (стороною договору є іноземна юридична особа).

Статтею 22 кредитних договорів № 1 та № 2 сторони визначили, що правовідносин, які виникли на підставі кредитних договорів, регулюються законодавством Федеративної Республіки Німеччина.

Визначаючи обсяг застосування права іноземної держави до правовідносин з іноземним елементом, законодавець у ч. 1 ст. 6 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачив, що застосування права іноземної держави охоплює всі його норми, які регулюють відповідні правовідносини.

У спірних правовідносинах між кредитором та боржником право Федеративної Республіки Німеччина підлягає застосуванню як щодо наслідків вчинення кредитних договорів для його сторін, так і щодо строку дії кредитних договорів, а також щодо позовної давності за вимогами кредитора до боржника.

З огляду на наведене, Верховний Суд вказав, що заперечення боржника щодо кредиторських вимог Банку взаємовиключними, оскільки у випадку застосування до спірних правовідносин норм іноземної держави, такі норми розповсюджуються і на позовну давність, а тому застосування до цих правовідносин ст. 261 ЦК України, тобто законодавства України, є помилковим. Водночас, без з`ясування норм Федеративної Республіки Німеччини щодо позовної давності, відсутні підстави стверджувати, що до цих кредитних правовідносин позовна давність спливла, оскільки норми Федеративної Республіки Німеччини та законодавства України можуть бути різними.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення

За наслідками нового розгляду, ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2024 у справі № 910/2423/23 (суддя Чеберяк П.П.) відкрито провадження у справі № 910/2423/23 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Юкрейніан Кемікал Продактс»; визнано грошові вимоги Коммерцбанк Акцієнгезельшафт до Приватного акціонерного товариства «Юкрейніан Кемікал Продактс» у розмірі 397 957 249,93 грн, з яких: 397 870 109,93 грн - основний борг, 26 840,00 грн - судовий збір, 60 300,00 грн - авансування грошової винагороди арбітражному керуючому; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича.

Судове рішення прийнято з посиланням на приписи ст.ст. 28, 30, 35, 39 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі - КУзПБ), ст.ст. 191, 261 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), ст. 8 Закону України «Про міжнародне приватне право», ст. 109 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), ст.ст. 195, 199, 202, 212 Німецького цивільного кодексу (надалі - ЦК ФРН) та мотивоване тим, що станом на день звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство строк позовної давності за вимогами банку, що ґрунтуються на кредитних договорах від 26.05.2008 та від 27.05.2008 не сплив.

До того ж, місцевий господарський суд встановив, що матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували виконання боржником взятих на себе зобов?язань за договорами в повному обсязі, а відтак, є обґрунтованими грошові вимоги Коммерцбанк Акцієнгезельшафт до Приватного акціонерного товариства «Юкрейніан Кемікал Продактс» (з урахуванням заяви про зміну розміру вимог кредитора) у розмірі 397 870 109,93 грн, які складають основний борг за кредитними договорами від 26.05.2008 та від 27.05.2008.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення їх доводів

Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою, Приватне акціонерне товариство «Юкрейніан Кемікал Продактс» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить, ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.02.2024 у справі № 910/2423/23 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити ініціюючому кредитору Коммерцбанк Акцієнгезельшафт у відкриті провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Юкрейніан Кемікал Продактс».

У апеляційній скарзі Приватне акціонерне товариство «Юкрейніан Кемікал Продактс» зазначає, що заява кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство (як і інші заяви та пояснення) не містить жодних посилань на норми матеріального права ФРН, що регулюють кредитні правовідносини.

Крім того, згідно з принципом «jura novit curia» («суд знає закон») боржник очікував від мотивувальної частини оскаржуваного судового рішення вказівки на норми матеріального права ФРН, якими визначено права та обов`язки сторін кредитних правовідносин. Проте, ухвала від 07.02.2024 не містить жодної норми матеріального права Німеччини, якою врегульовано зобов?язання позичальника за кредитним договором, визначено правові наслідки порушення відповідних зобов?язань, обставини, що звільняють боржника від виконання зобов`язань, тощо. Наведені обставини унеможливлюють перевірку дотримання судом першої інстанції вимог закону щодо законності судових рішень.

Таким чином, судом першої інстанції не виконано обов`язок щодо встановлення змісту норм іноземного права, а оскаржуване судове рішення не відповідає вимогам ст.ст. 236-238 ГПК України.

При цьому доводи апеляційної скарги зводяться до того, що Приватне акціонерне товариство «Юкрейніан Кемікал Продактс» втратило можливість обслуговувати надані кредити через окупацію російською федерацією території Автономної республіки Крим, на якій розташований майновий комплекс боржника - завод «Кримський Титан» (м. Армянськ, АР Крим, Україна).

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

29.04.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Коммерцбанк Акцієнгезельшафт надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно з яким останній просить суд, зокрема, повністю відмовити Приватному акціонерному товариству «Юкрейніан Кемікал Продактс» у задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.02.2024 у справі № 910/2423/23 залишити в силі та без змін.

03.05.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Приватного акціонерного товариства «Юкрейніан Кемікал Продактс» надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, у відповідності до якої останній просить суд, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Юкрейніан Кемікал Продактс» задовольнити, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.02.2024 у справі № 910/2423/23 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити ініціюючому кредитору Коммерцбанк Акцієнгезельшафт у відкриті провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Юкрейніан Кемікал Продактс».

15.05.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Коммерцбанк Акцієнгезельшафт надійшло заперечення на відповідь на відзив на апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Юкрейніан Кемікал Продактс» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.02.2024 у справі № 910/2423/23.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.03.2024 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Юкрейніан Кемікал Продактс» передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Копитова О.С., Поляков Б.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2024 у справі № 910/2423/23 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/2423/23 за заявою Коммерцбанк Акцієнгезельшафт до Приватного акціонерного товариства «Юкрейніан Кемікал Продактс» про відкриття провадження у справі про банкрутство; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Юкрейніан Кемікал Продактс» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.02.2024 у справі № 910/2423/23 до надходження матеріалів даної справи до Північного апеляційного господарського суду.

25.03.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/2423/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2024 у справі № 910/2423/23 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Юкрейніан Кемікал Продактс» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.02.2024 у справі № 910/2423/23 залишено без руху.

04.04.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Приватного акціонерного товариства «Юкрейніан Кемікал Продактс» надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, у відповідності до якої останнє просило суд, поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 07.02.2024 у справі № 910/2423/23.

Згідно з протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 04.04.2024 заяву Приватного акціонерного товариства «Юкрейніан Кемікал Продактс» передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Копитова О.С., Поляков Б.М.

Слід зазначити, що головуючий суддя (суддя-доповідач) Отрюх Б.В., судді: Копитова О.С. та Поляков Б.М. перебували на підготовці для підтримання кваліфікації у Національній школі суддів України з 08.04.2024 по 12.04.2024 (включно).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 у справі № 910/2423/23, зокрема, задоволено клопотання Приватного акціонерного товариства «Юкрейніан Кемікал Продактс» та поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 07.02.2024 у справі № 910/2423/23; відкрито апеляційне провадження у справі № 910/2423/23; розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Юкрейніан Кемікал Продактс» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.02.2024 у справі № 910/2423/23 призначено на 15.05.2024.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/1803/24 від 13.05.2024 у зв`язку з перебуванням судді Копитової О.С., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/2423/23.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2024 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Юкрейніан Кемікал Продактс» передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Доманська М.Л., Поляков Б.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 у справі № 910/2423/23 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Юкрейніан Кемікал Продактс» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.02.2024 у справі № 910/2423/23 прийнято до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Доманська М.Л., Поляков Б.М.

Явка представників сторін

15.05.2024 у судове засідання з`явилися представники Приватного акціонерного товариства «Юкрейніан Кемікал Продактс», Коммерцбанку Акцієнгезельшафт та Гусара Івана Олексійовича.

Позиції учасників справи

Представник Приватного акціонерного товариства «Юкрейніан Кемікал Продактс» у судовому засіданні 15.05.2024 підтримав доводи апеляційної скарги з підстав викладених у ній та просив її задовольнити, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.02.2024 у справі № 910/2423/23 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити ініціюючому кредитору Коммерцбанк Акцієнгезельшафт у відкриті провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Юкрейніан Кемікал Продактс».

У судовому засіданні 15.05.2024 представник Коммерцбанку Акцієнгезельшафт заперечував проти доводів апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу та просив залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

15.05.2024 у судовому засіданні представник Гусара Івана Олексійовича заперечував щодо доводів апеляційної скарги та просив залишити ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.02.2024 у справі № 910/2423/23 без змін, а апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Юкрейніан Кемікал Продактс» - без задоволення.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вбачається з матеріалів справи, між Банком та Закритим акціонерним товариством «Кримський Титан» укладено два кредитних договори: кредитний договір від 26.05.2008 на загальну суму кредиту до 24250500 євро та кредитний договір від 27.05.2008 на загальну суму кредиту до 6787034 євро.

В подальшому, Закрите акціонерне товариство «Кримський Титан» перейменовано на Приватне акціонерне товариство «Юкрейніан Кемікал Продактс».

Так, заявник вказує на те, що протягом 2008-2011 років, виконуючи умови кредитних договорів, Банк здійснив всі необхідні виплати в загальному розмірі 24250478,52 євро за кредитним договором №1 та 6787034 євро за кредитним договором №2. З березня 2011 року до вересня 2015 року боржник здійснював виплати по наданим кредитам, однак у подальшому припинив виконувати свої зобов`язання на користь Банку та погашати заборгованість. З 2020 року між кредитором та боржником проводилися переговори щодо реструктуризації заборгованості, які не мали успіху.

У відповідності до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, 26.05.2008 між боржником та кредитором було укладено кредитний договір №1 на загальну суму кредиту до 24250500 євро.

Кредитний договір №1 укладено для фінансування 85% вартості експортного контракту, який складався з двох окремих договорів від 07.03.2007, укладених між боржником та Кеміанлагенбау Кемніц ГмбХ (найменування німецькою - Chemieanlagenbau Chemnitz GmbH), на загальну суму 28530000 євро.

Також, 01.10.2012 та 12.12.2012 між боржником та кредитором було укладено додаткові угоди, згідно з пунктом С яких, сторони домовились внести зміни до кредитного договору №1, зокрема, відповідно до п. 4.1 розділу 4 замінити Закрите акціонерне товариство «Кримський Титан» на Приватне акціонерне товариство «Кримський Титан».

28.05.2014 між боржником та кредитором укладено додаткову угоду №2, згідно з пунктом С якої, сторони домовились внести зміни до кредитного договору №1, зокрема, відповідно до п. 4.1 розділу 4 змінено адресу місцезнаходження боржника з адреси: Україна, 96012, Автономна Республіка Крим, місто Армянськ, Північна Промзона; на адресу: 01601, Україна, місто Київ, вулиця Мечникова, будинок 2, літера А.

13.05.2015 між боржником та кредитором укладено додаткову угоду №3, згідно з пунктом С якої сторони домовились внести зміни до кредитного договору №1, зокрема, відповідно до п. 4.1 розділу 4 замінити найменування Приватне акціонерне товариство «Кримський Титан» на ПрАТ «Юкрейніан Кемікал Продактс», а також змінено реквізити банківського рахунку боржника.

В силу п. 1 ст. 3 кредитного договору №1 кредити мали надаватися кредитором пропорційно здійсненим поставкам та/або наданим послугам відповідно до листа інструкцій безпосередньо на рахунок експортера №1004001 в Банку, відділенні в Кемніц, банківський код 87040000 (IBAN: НОМЕР_1 ).

Згідно з домовленістю сторін, кредитор був безвідклично уповноважений боржником здійснювати виплати кредиту безпосередньо на банківський рахунок експортера, передбачений кредитним договором №1.

За змістом заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство, ініціюючий кредитор вказує, що підставою для кожної такої виплати слугували листи експортера за формою, що передбачена додатком А/2 до кредитного договору №1. У відповідь на вказані листи кредитор підтверджував отримання відповідних документів для здійснення виплат.

Як зазначив ініціюючий кредитор, за кредитним договором №1 кредитор здійснив виплати сум кредиту на загальну суму 24250478,52 євро.

У відповідності до п. 1 ст. 11 кредитного договору №1 погашення має бути здійснено не більше ніж 17 однаковими, послідовними, піврічними платежами.

Відповідно до п. 2 ст. 11 кредитного договору №1 перший платіж в рахунок погашення боргу зі сторони боржника мав бути здійснений або через 6 місяців з дати надання останнім сертифікату про дату початку (додаток А/З), або 01.06.2011, залежно від того, яка з цих дат настане раніше.

Оскільки боржник так і не надав кредитору відповідний сертифікат про дату початку, листом від 28.03.2011 кредитор в односторонньому порядку, керуючись умовами кредитного договору №1, визначив графік платежів боржника в рахунок погашення заборгованості.

Згідно з вказаним графіком, перший платіж в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №1 мав бути здійснений боржником 01.06.2011, а останній - 03.06.2019.

В силу ст. 6 кредитного договору №1 позичальник повинен сплачувати відсотки на кредит в останній день кожного відсоткового періоду. На кредити нараховуються відсотки за ставкою, що складається з маржі та ЮРІБОРа.

За змістом ст. 1 кредитного договору №1: «ЮРІБОР» означає Європейську міжбанківську ставку пропозиції для депозитів у євро на період, співвідносний з відповідним відсотковим періодом, визначену Європейською банківською асоціацією та опубліковану об 11 годині ранку (за брюссельським часом) або близько цієї години на сторінці екрану Рейтерз EUR1BOR. «Маржа» означає 0,75% річних».

27.05.2008 між боржником та кредитором укладено кредитний договір №2 на загальну суму кредиту до 6787034 євро.

Кредитний договір № 2 укладений для фінансування 85% вартості експортного контракту, укладеного між боржником та Кеміанлагенбау Кемніц ГмбХ від 09.03.2007 на загальну суму 7984746 євро.

27.09.2012 та 12.12.2012 між боржником та кредитором укладено додаткові угоди, згідно з пунктом С яких сторони домовились внести зміни до кредитного договору №2, зокрема, відповідно до п. 4.1 розділу 4 замінити Закрите акціонерне товариство «Кримський Титан» на Приватне акціонерне товариство «Кримський Титан».

28.05.2014 між боржником та кредитором укладено додаткову угоду №2, згідно з пунктом С якої сторони домовились внести зміни до кредитного договору №2, зокрема, відповідно до п. 4.1 розділу 4 змінено адресу місцезнаходження боржника з адреси: Україна, 96012, Автономна Республіка Крим, місто Армянськ, Північна Промзона; на адресу: 01601, Україна, місто Київ, вулиця Мечникова, будинок 2, літера А.

13.05.2015 між боржником та кредитором укладено додаткову угоду №3, згідно з пунктом С якої сторони домовились внести зміни до кредитного договору №2, зокрема, відповідно до п. 4.1 розділу 4 замінити найменування Приватне акціонерне товариство «Кримський Титан» на ПрАТ «Юкрейніан Кемікал Продактс», а також змінено реквізити банківського рахунку боржника.

У відповідності до п. 1 ст. 3 кредитного договору №2 кредити мали надаватися кредитором пропорційно здійсненим поставкам та/або наданим послугам відповідно до листа інструкцій безпосередньо на рахунок експортера №1004001 в Банку, відділенні в Кемніц, банківський код 87040000 (IBAN: НОМЕР_1 ).

Згідно з домовленістю сторін, кредитор був безвідклично уповноважений боржником здійснювати виплати кредиту безпосередньо на банківський рахунок експортера, передбачений кредитним договором №2.

Підставою для кожної такої виплати були листи експортера за формою, що передбачена додатком А/2 до кредитного договору №2. У відповідь на вказані листи, кредитор підтверджував отримання відповідних документів для здійснення виплат.

Як зазначив ініціюючий кредитор, за кредитним договором №2 виплачено суму кредиту в загальному розмірі 6787034,00 євро.

Положеннями п. 1 ст. 11 кредитного договору №2 визначено, що погашення має бути здійснено не більше ніж 17 однаковими, послідовними, піврічними платежами.

За змістом п. 2 ст. 11 кредитного договору №2 перший платіж в рахунок погашення боргу зі сторони боржника мав бути здійснений або через 6 місяців з дати надання останнім сертифікату про дату початку (додаток А/З), або 01.06.2011, залежно від того, яка з цих дат настане раніше.

Разом з тим, так як боржник не надав кредитору відповідний сертифікат про дату початку, листом від 28.03.2011 кредитор в односторонньому порядку, керуючись умовами кредитного договору №2, визначив графік платежів боржника в рахунок погашення заборгованості.

Відповідно до вказаного графіку перший платіж в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №2 мав бути здійснений боржником 01.06.2011, а останній - 03.06.2019.

Приписами п. 2 ст. 6 кредитного договору №2 передбачено, що на кредити нараховуються відсотки за ставкою, що складається з маржі та ЮРІБОРа.

Коммерцбанк Акцієнгезельшафт зазначає, що боржник сплатив сумарно за тілом та відсотками за користування кредитом за обома кредитними договорами заборгованість на загальну суму 16 949 261,85 євро.

З матеріалів справи вбачається, що боржником подано заяву про застосування позовної давності, яка обґрунтована тим, що згідно з приписами п. 1 ст. 11 кредитного договору №2 погашення має бути здійснено не більше ніж 17 однаковими, послідовними, піврічними платежами. Згідно з ст. 6 кредитного договору №1 позичальник повинен сплачувати відсотки на кредит в останній день кожного відсоткового періоду.

Враховуючи той факт, що кредитними договорами встановлено періодичність платежів в рахунок погашення кредиту та процентів, позовна давність щодо кожного платежу спливає через три роки з відповідної дати чергового платежу.

Боржник зазначає, що з огляду на подану заявником таблицю №5 «Погашення заборгованості за кредитними договорами №№1, 2», позовна давність по періодичним платежам спливла.

Ініціюючий кредитор вказує, що факт виникнення простроченої заборгованості за кредитним договором визнавався неодноразово боржником та посилається на: лист від 09.05.2018; Афідевіт від 06.08.2018; лист від 31.03.2020, а також у додатках, зокрема фінансовій звітності боржника за 2018 та 2019 роки відображено заборгованість за кредитними договорами в розрізі різних кредиторів, у тому числі заборгованість перед банком; лист №75 від 19.06.2020; лист від 17.08.2020.

Зокрема, одним із двосторонніх документів, в якому наведена конкретна сума визнаного боргу за обома кредитними договорами, а також факт прострочення платежів боржником є лист від 09.05.2018, який був підписаний банком та боржником.

Так, зі змісту цього листа вбачається, що розмір простроченої та невиплаченої заборгованості боржника перед банком станом на 30.04.2018 становить 10 838 236,56 євро, зокрема: 10 169 749,94 євро - за тілом боргу за обома кредитними договорами (в тому числі за кредитним договором № 1 - 7 771 222,44 євро та за кредитним договором № 2 - 2 395 423,74 євро); 668 486,62 євро - за процентами за користування кредитами.

Слід зазначити, що в ході проведення підготовчого засідання, Коммерцбанк Акцієнгезельшафт звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про зміну розміру вимог кредитора, в якій просив суд, визнати кредиторські вимоги до боржника у розмірі 10 169 749,94 євро, що станом на момент звернення до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство за офіційним курсом НБУ еквівалентно 397 870 109,93 грн, у тому числі: 10 169 749,69 євро за тілом боргу за обома кредитними договорами, що еквівалентно 397 870 109,93 грн, з яких за кредитним договором № 1 - 7 771 222,44 євро, що еквівалентно 304 032 758,40 грн, за кредитним договором № 2 - 2 395 423,74 євро, що еквівалентно 93 715 923,44 грн, витрати ЕКА - 3 103,76 євро, що еквівалентно 121 428,09 грн.

При цьому, заявлені кредитором вимоги підтверджуються наявними у матеріалах справи копіями кредитних договорів, додаткових угод до них, виписок по рахунку боржника про видачу кредиту, а також часткове погашення заборгованості за кредитними договорами, листів між сторонами, а також розрахунком заборгованості боржника за кредитними договорами № 1 та № 2 за тілом боргу, яке було прострочене станом на 30.04.2018.

Водночас, боржник заперечує стосовно суми заборгованості та строку виконання зобов`язань за кредитними договорами.

Фактично заперечення боржника базуються на твердженні про пропуск позовної давності щодо вимог ініціюючого кредитора на підставі ст. 261 ЦК України, з посиланням на те, що кредитні договори укладені в 2008 році (тобто боржник не заперечує їх укладення), і за цей період було оформлено значну кількість документів, які мають відношення до кредитних договорів, що ускладнює їх опрацювання. Також заперечення боржника зводяться до того, що господарський суд зобов`язаний застосовувати норми Федеративної Республіки Німеччини з огляду на умови кредитних договорів, укладених між сторонами, що ускладнює розгляд спору, впливає на строк розгляду справи та може породжувати додаткові спірні питання, які пов`язані з тлумаченням цих норм.

За наслідками розгляду заяви Коммерцбанк Акцієнгезельшафт про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Юкрейніан Кемікал Продактс», місцевим господарським судом постановлено судове рішення, яке наразі оскаржується в апеляційному порядку.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників Приватного акціонерного товариства «Юкрейніан Кемікал Продактс», Коммерцбанку Акцієнгезельшафт та Гусара Івана Олексійовича, обговоривши доводи апеляційної скарги, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при постановленні оскаржуваного судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Юкрейніан Кемікал Продактс» не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Приписами ст. 8 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено порядок встановлення змісту норм права іноземної держави.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про міжнародне приватне право» обов`язок суду при застосуванні права іноземної держави встановити зміст його норм згідно з їх офіційним тлумаченням, практикою застосування і доктриною у відповідній іноземній державі. З метою встановлення змісту норм права іноземної держави суд може звернутися в установленому законом порядку до Міністерства юстиції України чи інших компетентних органів та установ в Україні чи за кордоном або залучити експертів (ч. 2 ст. 8 цього Закону).

Зважаючи на обов`язок суду застосовувати норми іноземного права при розгляді справ у правовідносинах з іноземним елементом, встановлення судом змісту норм іноземного права здійснюється ex officio (за офіційним принципом). Для реалізації цього обов`язку суд використовує такі способи здобуття інформації про іноземне право: (1) власне з`ясування змісту іноземного права суддею, у провадженні якого є справа; (2) використання експертних висновків; (3) дипломатичний порядок отримання такої інформації; (4) офіційний запит через Міністерство юстиції України; (5) отримання довідок через систему правової допомоги; (6) обмін правовою інформацією; (7) безпосередні зносини судів різних держав та з іншими компетентними органами; (8) встановлення іноземного права сторонами тощо.

Близькі за змістом правові висновки викладено Верховним Судом в постановах від 19.05.2021 у справі № 501/1350/17 та від 16.09.2020 у справі № 642/3886/18 за результатом розгляду справ з іноземним елементом, та які згодом підтримала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2021 у справі № 904/2104/19 під час розгляду спірних кредиторських вимог нерезидента у наведеній справі.

Слід зазначити, що у листі від 09.05.2018 ініціюючий кредитор та боржник дійшли згоди стосовно наступного: строк позовної давності для всіх вимог кредитора до позичальника, що виникли або виникнуть на підставі або у зв`язку з Кредитними договорами, складає п`ять років; початок перебігу строку позовної давності цим листом-угодою було змінено таким чином, що щодо вимог кредитора до позичальника за кредитними договорами, або у зв`язку з ними, що підлягали погашенню до дати укладення листа-угоди, перебіг строку позовної давності розпочинається заново наприкінці 2018 року; щодо вимог кредитора до позичальника за кредитними договорами або у зв`язку з ними, що підлягають погашенню після дати укладення листа-угоди, початок перебігу строку позовної давності продовжує визначатися відповідно до положень Цивільного кодексу Німеччини.

Необхідно вказати, що у матеріалах справи наявні два висновки експерта в галузі права Федеративної Республіки Німеччини, зокрема, юридичні меморандуми «Строки позовної давності за німецьким законодавством, зокрема у зв`язку з провадженням у справах про банкрутство» від 05.04.2023 та «Правова оцінка щодо строків позовної давності за певними вимогами за кредитними договорами, що регулюються німецьким законодавством» від 12.04.2023, складеними Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінклейтерс ЛЛП» за підписом експерта з реструктуризації та банкрутства, докторкою Сабіною Ворверк.

За змістом ст. 109 ГПК України висновок експерта у галузі права не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов`язковим для суду. Суд може посилатися в рішенні на висновок експерта у галузі права як на джерело відомостей, які в ньому містяться, та має зробити самостійні висновки щодо відповідних питань.

Так, у наведених вище юридичних меморандумах зазначено, що загальний строк позовної давності, що в тому числі застосовується і до кредитних договорів, складає 3 роки, відповідно до ст. 195 ЦК ФРН і починає перебіг із закінченням календарного року, упродовж якого виникла відповідна вимога і кредитор дізнався (або мав дізнатися) про обставини, у зв`язку з якими виникла вимога, а також про особу боржника.

Водночас, сторони договору мають право вільно визначати тривалість строку позовної давності, а також дату початку його відрахування (абз. 1 ст. 199 ЦК ФРН, також на це вказують положення ст. 202 ЦК ФРН).

Приписами абз. 2 ст. 202 ЦК ФРН визначено, що сторони можуть домовитися про продовження строку позовної давності. Продовження можливе на термін до 30 років і може узгоджуватися як для наявних, так і для майбутніх вимог. Продовження строку позовної давності можна узгодити і після того, як строк позовної давності за конкретною вимогою вже сплив.

Таким чином, сторони правомірно визначили у листі від 09.05.2018 умови спливу строку позовної давності як для минулих, так і для майбутніх вимог ініціюючого кредитора, а отже, строк позовної давності як для минулих, так і для майбутніх вимог банку складає 5 років; строк позовної давності для тих вимог банку, які станом на дату укладення листа-угоди від 09 травня 2018 року вже були простроченими, починає відраховуватися заново з 31.12.2018; перебіг строку позовної давності для тих вимог банку, які виникнуть після 09.05.2018, починатиметься наприкінці того року, в якому такі вимоги банку виникли (ст. 195 ЦК ФРН).

Враховуючи те, що відрахування строку позовної давності починається з 31.12.2018, строк позовної давності для вимог банку, які заявляються в межах даної справи, на момент звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі банкрутство не сплив.

До того ж, згідно з абз. 1 ст. 212 ЦК ФРН строк позовної давності починає відраховуватися заново, зокрема, у випадку визнання боржником наявності боргу.

При цьому, у листі боржника від 31.03.2020 вказано, поміж іншого, про те, що останній не має можливості виконувати свої зобов`язання перед кредитором за кредитними договорами, а також висловив свою готовність до узгодження умов реструктуризації.

Крім того, у додатках до цього листа додано фінансову звітність боржника за 2018 та 2019 роки, у якій боржник відобразив свою заборгованість перед Коммерцбанк Акцієнгезельшафт за кредитними договорами, а також вказав конкретні розміри боргу за тілом та за процентами за користування кредитом за обома кредитними договорами.

Наведені вище обставини свідчать про фактичне визнання боржником не тільки наявності боргу, а й його розміру. В контексті питання відрахування строків позовної давності, строк давності за всіма вимогами банку почав відраховуватися заново після підписання цього листа.

Отже, позовна давність як за вимогами, які існували станом на 09.05.2018, так і за вимогами банку, які існували станом на 31.03.2020, почала відраховуватися заново після 31.03.2020.

Відтак, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, що станом на день звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство строк позовної давності за вимогами банку, що ґрунтуються на кредитних договорах від 26.05.2008 та від 27.05.2008 не сплив.

Разом з тим, слід зазначити, що матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували виконання боржником взятих на себе зобов`язань за договорами в повному обсязі, а тому є обґрунтованими грошові вимоги Коммерцбанк Акцієнгезельшафт до Приватного акціонерного товариства «Юкрейніан Кемікал Продактс» (з урахуванням заяви про зміну розміру вимог кредитора) у розмірі 397 870 109,93 грн, що складають основний борг за кредитними договорами від 26.05.2008 та від 27.05.2008.

Положеннями ч. 5 ст. 39 КУзПБ передбачено, що за результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство або відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство.

При цьому, у відповідності до ч. 6 ст. 39 КУзПБ господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази задоволення боржником вимог кредитора, які містяться у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Однією з підстав для відмови у відкритті провадження у справі, положення ч. 6 ст. 39 КУзПБ визначають те, що вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.

Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмету) зобов`язання, підстав виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо.

Методом встановлення таких фактів є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного реєстру судових рішень, відомості з якого є відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище. Водночас, відсутність будь-яких заперечень боржника з приводу зазначеної вимоги кредитора може свідчити про її визнання, а відтак, і про відсутність спору між сторонами про право.

Аналогічний висновок викладено Верховним Судом в постановах від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, від 03.09.2020 у справі № 910/4658/20, від 16.09.2020 у справі № 911/593/20, від 15.06.2021 у справі № 904/3074/20, від 15.10.2020 у справі № 922/1174/20.

Спір про право - це формально визнана суперечність між суб`єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.

Відтак, спір про право пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також не доведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права.

Встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є обов`язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.

Близький за змістом висновок викладено Верховним Судом, зокрема, в постановах від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, від 19.08.2020 у справі № 910/2522/20, від 03.09.2020 у справі № 910/4658/20, від 16.09.2020 у справі № 911/593/20.

Слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні належні докази існування будь-якого спору у вигляді позову, предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги кредитора, який подано до суду до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Разом з тим, боржник стверджує про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство, з огляду на положення п. 1-6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства.

Так, абз. 9 п. 1-6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства установлено, що тимчасово, під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, а також протягом шести місяців після його припинення чи скасування господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора, якщо боржник до проведення підготовчого засідання доведе господарському суду, що він внесений до електронного реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів) та має діючий контракт з державними замовниками у сфері оборони або вимоги кредитора (кредиторів) не задоволені внаслідок збройної агресії проти України, у тому числі через перебування єдиного майнового комплексу боржника на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованих територій.

Водночас, із вищевказаної норми вбачається, що господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі про банкрутство, якщо:

- до моменту проведення підготовчого засідання вимоги кредитора або кредиторів не задоволені внаслідок збройної агресії проти України;

- невиконання вимог кредиторів спричинене, в тому числі, внаслідок перебування єдиного майнового комплексу боржника на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях.

На обгрунтування наявності обох підстав, боржник посилається на обставини окупації Автономної Республіки Крим, на території якої боржник мав у своїй власності завод із виготовлення сірчаної кислоти.

Як стверджує сам боржник, вже після тимчасової окупації Автономної Республіки Крим російською федерацією, Приватне акціонерне товариство «Юкрейніан Кемікал Продактс» продовжило провадити господарську діяльність та реалізувало товарні запаси на мільярди гривень на рік, зокрема заробивши чистий дохід у розмірі 4 114 506 000 грн у 2014 році та 2 421 567 000 грн у 2015 році.

В подальшому, змінивши місцезнаходження підприємства на м. Київ, боржник продовжував вести свою господарську діяльність на окупованій території України, проте не вчиняв жодних дій, спрямованих на релокацію майнового комплексу з Автономної Республіки Крим та на відновлення виробництва на неокупованій території України.

При цьому, втрату прибутків із заводу боржник пов`язує не зі збройною агресією російської федерації, а із прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 16.12.2015 № 1035 «Про обмеження поставок окремих товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію», яка унеможливила поставки товарів на неокуповану територію України.

Отже, з огляду на продовження повноцінної господарської діяльності боржником у 2014 та 2015 роках та отримання суттєвого чистого доходу, останній міг у повному обсязі задовольнити вимоги кредитора як за поточними, так і за довгостроковими зобов`язаннями.

Також, з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 361236629 від 09.01.2024 вбачається, що за боржником зареєстровано 37 об`єктів нерухомого майна, із яких 15 знаходяться на неокупованій території України, у тому числі 12 належать боржнику на праві приватної власності та 3 - на праві оренди.

За змістом ч.ч. 2 ст. 191 ЦК України підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відтак, комплекс майна боржника, який забезпечував господарську діяльність боржника, розташовувався не тільки на території Автономної Республіки Крим, а і на неокупованій території України, що унеможливлює застосування норми п. 1-6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства.

За таких обставин, боржником не доведено належними та допустимими доказами факту того, що збройна агресія російської федерації проти України мала такий ступінь впливу на його господарську діяльність, що фізично не дозволив йому задовольнити вимоги ініціюючого кредитора.

Враховуючи наведене вище, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про задоволення заяви Коммерцбанк Акцієнгезельшафт про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Юкрейніан Кемікал Продактс» у передбачений діючим законодавством спосіб, шляхом відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Юкрейніан Кемікал Продактс».

У відповідності до ч. 8 ст. 39 КУзПБ питання введення процедури розпорядження майном боржника та призначення розпорядника майна, встановлення розміру його винагороди та джерела її сплати вирішується господарським судом в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно з п. 21 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, заява ініціюючого кредитора або боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім відомостей, передбачених частиною першою статті 34, частиною другою статті 116 цього Кодексу, повинна містити пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією.

Ініціюючий кредитор або боржник - фізична особа додає до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) заяву арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, про участь у справі, яка повинна відповідати вимогам, встановленим ч. 3 ст. 28 цього Кодексу.

Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), призначає арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, розпорядником майна або керуючим реструктуризацією.

У разі якщо заява ініціюючого кредитора або боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) не містить пропозиції щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією або до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) не додано заяви цього арбітражного керуючого про участь у справі, або з підстав, визначених частиною третьою статті 28 цього Кодексу, цього арбітражного керуючого не може бути призначено розпорядником майна або керуючим реструктуризацією, або заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство подано боржником - юридичною особою, призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією здійснюється господарським судом самостійно з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, у порядку, що діяв до дня введення цього Кодексу в дію, шляхом застосування автоматизованої системи.

Як вбачається із заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Юкрейніан Кемікал Продактс», заявник просив суд призначити розпорядникам майна боржника арбітражного керуючого Гусара І.О.

Так, до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство додано заяву арбітражного керуючого Гусара І.О. про участь у справі в якій останній повідомив, що має свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 143 від 15.04.2013, судимості за вчинення корисливих злочинів та заборони суду займатися діяльністю арбітражного керуючого не має, управління боржником раніше не здійснював, не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів, не має конфлікту інтересів, має усю необхідну матеріально-технічну базу для здійснення повноважень у даній справі.

Отже, з огляду на імперативні приписи п. 21 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про призначення розпорядником майна Приватного акціонерного товариства «Юкрейніан Кемікал Продактс» арбітражного керуючого Гусара І.О. (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 143 від 15.04.2013).

За змістом ч. 2 ст. 30 КУзПБ розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12-ть місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Таким чином, місцевий господарський суд вірно встановив розпоряднику майна боржника арбітражному керуючому Гусару І.О. розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна боржника із розрахунку трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень за рахунок коштів заявника.

При цьому, твердження апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених в ухвалі Господарського суду міста Києва від 07.02.2024 у справі № 910/2423/23, а отже, у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

За таких обставин решту аргументів скаржника, окрім викладених у мотивувальній частині постанови, суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржниками зроблено не було.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Юкрейніан Кемікал Продактс» необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 07.02.2024 у справі № 910/2423/23 підлягає залишенню без змін.

Розподіл судових витрат

Судові витрати за подання апеляційної скарги, у відповідності до ст. 129 ГПК України, судом покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 255, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Юкрейніан Кемікал Продактс» залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.02.2024 у справі № 910/2423/23 залишити без змін.

3. Справу № 910/2423/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст постанови складено та підписано - 04.06.2024 (у зв?язку з перебуванням судді Полякова Б.М. у відпустці).

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді М.Л. Доманська

Б.М. Поляков