Постанова

від 04.06.2024 по справі 918/274/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2024 року Справа № 918/274/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Грязнов В.В. , суддя Розізнана І.В.

секретар судового засідання Соколовська О.В.

за участю представників - не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Господарського суду Рівненської області від 18.04.2024 у справі №918/274/24 (ухвалене суддею Пашкевич І.О., повний текст складений 23.04.2024)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙДІА ТЕХ"

до відповідача Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

про стягнення 591 937 грн 32 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 18.04.2024 у справі №918/274/24 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙДІА ТЕХ" до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення 591 937 грн 32 коп. задоволений частково. Стягнуто з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙДІА ТЕХ" 585 600 грн 00 коп. основного боргу, 2 342 грн 40 коп. інфляційні втрати, 2 496 грн 00 коп. - 3 % річних, 3 571 грн 66 коп. судового збору та 19 949 грн 35 коп. витрат на професійну (правничу) допомогу.

В решті позовних вимог про стягнення 1 498 грн 92 коп. - 3 % річних та 8 050 грн 65 коп. вимог про відшкодування витрат на професійну (правничу) допомогу - відмовлено.

Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "АЙДІА ТЕХ" з Державного бюджету України 3 513 грн 60 коп. судового збору, сплаченого згідно з платіжною інструкцією №91 від 11.03.2024.

Вказане рішення мотивоване тим, що відповідачем не здійснено оплати за отриманий товару у строки, встановлені договором, в той же час відповідач визнав позовні вимоги про стягнення основного боргу, а тому позовні вимоги про стягнення 585 600 грн 00 коп. основного боргу підлягають до задоволення. Місцевий господарський суд частково задоволив позовні вимоги щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат. Крім того, суд відмовив у стягненні 4 000 грн 00 коп, які заявлені позивачем до відшкодування та які пов`язані із роздруківкою документів, ксерокопіювання додатків та завіряння копій. Суд першої інстанції, врахувавши критерії співмірності розміру заявлених витрат на правничу допомогу, визначені ч. 4 ст. 126 ГПК України, зокрема, критеріям розумності, враховуючи заперечення представника відповідача, дійшов висновку про те, що справедливим та співмірним є зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача із 24 000 грн 00 коп. (які підтверджені та обґрунтовані) до 20 000 грн 00 коп, які є співмірними із заявленими позовними вимогами. Також врахував часткове задоволення позовних вимог.

Не погоджуючись із ухваленим рішенням, Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулося до суду із апеляційною скаргою, в якій просить змінити пункт 2 резолютивної частини рішення Господарського суду Рівненської області від 18.04.2024 у справі №918/274/24 в частині стягнення витрат на професійну (правничу) допомогу з 19 949 грн 35 коп. на 2000,00 грн.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає наступне:

- суд першої інстанції зменшив витрати на правову допомогу лише на 4 000,00 грн, хоча вказані адвокатом 12 годин (що становить повноцінні два робочих дня) на підготовку типового позову про стягнення боргу не відповідають критеріям реальності та розумності;

- згідно інформації з відкритих і загальнодоступних джерел, середня заробітна плата в Україні на початок 2024 року становила 19 500,00 грн, що в середньому (з врахуванням 40 годинного робочого тижня) становить 121,87 грн за годину роботи, а відтак встановлений адвокатом розмір 2 тис. грн/год. перевищує показник середньої заробітної плати по Україні у понад 16 разів (!), що знову ж таки суперечить критеріям реальності, розумності та співмірності;

- справа № 918/274/24 не є складною, оскільки стягнення заборгованості за поставлену продукцію при наявності документів які підтверджують факт поставки такої продукції, не потребує якихось додаткових експертиз, додаткового аналізу судової практики, складності при формуванні правової позиції, судова практика у цих справах є усталеною, більше того, основна сума боргу визнана відповідачем в добровільному порядку, а тому спору між сторонами, в цій частині, немає. Поставка продукції була виконана згідно однієї видаткової накладної, що значно зменшує обсяг часу необхідний на аналіз документів. Стягнуті витрати у розмірі 19 949,35 грн є неспівмірними та не відповідають критеріям реальності;

- на думку скаржника обґрунтованою та такою, що відповідає критеріям розумності та справедливості, в частині компенсації витрат на правничу допомогу за підготовку позовної заяви є сума, що становить 2 000,00 грн.

16.05.2024 на адресу суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи №918/274/24.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Господарського суду Рівненської області від 18.04.2024 у справі №918/274/24. Розгляд апеляційної скарги призначений на "04" червня 2024 р. об 10:30 год. Запропоновано учасникам справи у строк до надіслати до 31.05.2024 Північно-західного апеляційного господарського суду письмові відзиви на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому ст. 263 ГПК України, та докази надсилання копії відзивів та доданих до них документів іншим учасникам справи.

24.05.2024 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙДІА ТЕХ" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Рівненської області від 18.04.2024 залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

30.05.2024 на адресу суду від Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" надійшла заява про розгляд справи без участі представника відповідача.

В судове засідання 04.06.2024 представники сторін не з`явилися. Про місце, час і дату судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутності представників сторін.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, вважає за необхідне зазначити наступне.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 15 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Пунктом 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22, від 03.10.2019 у справі №922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду від 27.02.2024 у справі №910/743/23.

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1- 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Подібний висновок викладений у додаткових постановах Верховного Суду від 27.02.2024 у справі № 910/743/23, 06.02.2024 у справі № 904/1270/22, від 30.04.2024 у справі № 922/1812/23.

У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат передбачене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Проте у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу, та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. Подібний висновок викладений у додаткових постановах Верховного Суду від 27.02.2024 у справі № 910/743/23, від 04.07.2023 у справі №924/295/22.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи із принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (пункт 268), від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку (дії чи бездіяльність) обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони щодо розподілу витрат або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5- 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5- 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 30.04.2024 у справі №913/50/22, від 09.04.2024 у справі №910/11443/22, від 14.03.2024 у справі №904/141/20.

З урахуванням викладеного колегія суддів зазначає, що у позовній заяві, позивач просить суд стягнути на свою користь із відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу, понесені при розгляді справи, у загальному розмірі 28 000 грн 00 коп.

На підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем долучено Договір про надання правової допомоги №01/07 від 01.07.2023 та Акт приймання-передачі наданих послуг до договору від 14.03.2024, ордер адвоката від 14.03.2024.

Судом встановлено, що 01.07.2023 між адвокатом Пришедько Артемом Леонідовичем (далі - адвокат, виконавець), що діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 3625, виданий Радою адвокатів Дніпропетровської області 09.02.2018, з однієї сторони, і ТОВ "АЙДІА ТЕХ" (далі - клієнт) в особі Директора Моргуна А.К., який діє на підставі статуту, з іншої сторони, з метою забезпечення права на правову допомогу, укладено Договір про надання правової допомоги № 01/07 (далі - Договір).

Згідно з п. 1.1. Договору за цим Договором виконавець зобов`язується за плату надавати клієнту юридичні послуги у вигляді правової допомоги, зокрема, але не виключно: надання письмових та усних консультацій (утому числі за телефоном), підготовка роз`яснень, висновків з правових питань; складання листів, запитів, претензій, скарг, відповідей на занити, інформаційних листів, в тому числі до органів державної влади та місцевого самоврядування, представництво Клієнта в усіх підприємствах, установах, організаціях будь-якої форми власності, органах державної влади та управління, правоохоронних органах, органах місцевого самоврядування; складання перевірка та правовий аналіз договорів, установчих документів, внутрішньої документації; представництво і захист прав, свобод і законних інтересів Клієнта в місцевих судах, апеляційних судах. Верховному Суді, органах державної виконавчої служби, з усіма правами, наданими чинним законодавством України захиснику, підозрюваному, обвинуваченому, виправданому, потерпілому, цивільному позивачу, цивільному відповідачу та їх представникам, представнику юридичної особи, заявнику, позивачу, відповідачу, третій особі, скаржнику; підготовка процесуальних документів; представництво клієнта при проведенні перевірок контролюючими органами та правоохоронними органами; представництво Клієнта в органах державної влади, місцевого самоврядування.

Перелік послуг та їх найменування може бути доповнено чи змінено у Додатках до цього Договору.

Відповідно до п. 1.2 Договору виконання Послуг за цим Договором засвідчуються двосторонніми Актами приймання-передачі наданих послуг, які складаються за результатами наданих послуг.

У розділі 3 Договору сторони визначили умови щодо оплати послуг.

Згідно з п. 3.1. Договору вартість наданих послуг Виконавця, за період дії Договору визначається шляхом множення суми затраченого часу па вартість за годину роботи. Вартість за годину роботи визначається з розрахунку 2 000 грн 00 коп. за 1 (одну) годину правової роботи. Клієнт сплачує грошові кошти виконавцю за надані послуги у готівковій формі протягом 90 календарних днів з моменту підписання Сторонами Акту приймання-передачі.

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє до 31.12.2024 (п. 5.1. Договору).

14.03.2024 між клієнтом та його адвокатом підписано Акт приймання-передачі наданих послуг до договору. У даному акті сторони зафіксували, що виконавець на виконання умов Договору за період з 01.03.2024 по 14.03.2024 надавав правові послуги та витратив 14 годин, а клієнт прийняв їх у повному обсязі, а саме:

- аналіз документів по взаємовідносинам ТОВ "АЙДІА ТЕХ" та Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" по Договору № 53-122-01-23-13705 від 19.07.2023 - 2 години;

- формування правової позиції способів захисту прав та інтересів ТОВ «АЙДІА ТЕХ" - 2 години;

- надання усної консультації керівництву ТОВ «АЙДІА ТЕХ» з приводу роз`яснення положень чинного законодавства України, узгодження подальших дій для досягнення бажаного результату, формувань плану та стратегії захисту порушених прав - 1 година;

- здійснення розрахунку штрафних санкцій за Договором №53-122-01-23- 13705 від 19.07.2023 - 1 година;

- роздруківка документів, ксерокопіювання додатків, завіряння копій - 2 години;

- підготовка позовної заяви про стягнення коштів за Договором № 53-122-01- 23-13705 від 19.07.2023 - 6 годин.

Також у акті сторони зафіксували, що вартість наданих послуг Виконавця, за період з 01.03.2024 по 14.03.2024 визначається шляхом множення суми затраченого часу в цей період на вартість за годину роботи. Вартість за годину роботи визначається з розрахунку 2 000,00 грн за 1 годину. Вартість наданих послуг Виконавця за період з 01.03.2024 по 14.03.2024, складає 28 000,00 грн без ПДВ. Загальна сума до сплати за період за період 01.03.2024 по 14.03.2024 по Договору про надання правової допомоги № 01 /07 від 01.07.2023 складає 28 000,00 грн без ПДВ. Претензій щодо наданих Виконавцем юридичних послуг Клієнт не має. Відповідно до п. 3.2 Договору про надання правової допомоги № 01/07 від 01.07.2023 сплата вартості наданих послуг Виконавця, за період з 01.03.2024 по 14.03.2024 Клієнтом здійснюється протягом 90 (дев`яноста) календарних днів з моменту підписання Сторонами цього Акту приймання-передачі. Акт приймання-передачі наданих послуг складено у двох примірниках, по одному для кожної сторони. Клієнт прийняв надані правові послуги без заперечень, вважаючи, що вони надані належним чином у відповідності з умовами Договору. Сторони один до одного претензій не мають.

Водночас, відповідачем до суду першої інстанції подані заперечення проти стягнення заявленої суми витрат на оплату послуг адвокатського об`єднання позивача в розмірі 28 000,00 грн, оскільки вважає зазначений позивачем розмір витрат на правничу допомогу в загальній сумі 28 000,00 грн завищеним, необґрунтованим, неспівмірним із складністю справи. Звертає увагу, що справа № 918/274/24 не є складною, оскільки стягнення заборгованості за поставлену продукцію при наявності документів, які підтверджують факт поставки такої продукції, не потребує опрацювання значної кількості документації чи здійснення додаткових розрахунків тощо. Так, у даному випадку поставка товару за договором підтверджується однією видатковою накладною, а за фактом проходження вхідного контролю був складений один ярлик, тобто відсутня велика кількість документів, які необхідно опрацювати для того, щоб довести факт поставки товару. Стосовно розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних, то такий розрахунок також є не складним та затратним у контексті часу, особливо зважаючи на наявність великої кількості електронних сервісів, які в автоматичному режимі здійснюють такі розрахунки за заданими параметрами. Також, написання позовної заяви про стягнення боргу не потребує якихось додаткових експертиз, додаткового аналізу судової практики та не створює складності при формуванні правової позиції, оскільки судова практика у цих справах є сталою. Крім того, відповідач зауважує, що не враховуючи договору про надання правової допомоги та акта приймання-передачі наданих послуг, до позову додано лише 8 додатків. При цьому, час затрачений на надання цієї послуги (що за своєю природою не є правовою), згідно розрахунків представника позивача, становить 2 години, що об`єктивно не відповідає дійсності для друку 8 додатків та очевидно не вартує 4 000,00 грн. Таку "послугу" не може бути включено до витрат на професійну правничу допомогу і з тих підстав, що позовна заява була подана через підсистему Електронний Суд ЄСІТС та була направлена відповідачу також в електронному форматі, відповідно ні завіряння копій, ні тим більше, роздруківка документів не мали необхідності. При цьому, відповідач звертає увагу, що такі дії взагалі не можуть бути віднесені до складу професійної правничої допомоги в розумінні діючого законодавства та суперечать пункту 3.1. договору про надання правової допомоги, а отже не можуть бути включені до складу витрат на професійну правову допомогу та не підлягають задоволенню. Оцінюючи обсяг наданих адвокатом позивача послуг, відповідач вважає, що такі послуги, як: "аналіз документів по взаємовідносинам ТОВ «АЙДІА ТЕХ з відповідачем по договору №53-122-01-23-13705 від 19.07.2023"; "формування правової позиції способів захисту прав та інтересів ТОВ "АД1А ТЕХ"; "здійснення розрахунку штрафних санкцій за договором № 53-122-01-23-13705 від 19.07.2023" - не є окремими, оплачуваними послугами, натомість є складовими послуги виготовлення позовної заяви, а отже не можуть бути задоволені до стягнення.

Відтак відповідач заперечує проти стягнення з нього 28 000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу та вказує, що дана справа не є складною, а заявлені витрати є неспівмірними та не відповідають критеріям реальності. З огляду на викладене, на думку відповідача обґрунтованою та такою, що відповідає критеріям розумності та справедливості, в частині компенсації витрат на правничу допомогу є сума, що становить 2 000,00 грн.

Суд першої інстанції відмовив у стягненні 4 000 грн 00 коп (із розрахунку 2 години роботи адвоката вартістю 2 000 грн 00 коп. за 1 години), які заявлені позивачем до відшкодування та які пов`язані із роздруківкою документів, ксерокопіювання додатків та завіряння копій.

При цьому, місцевий господарський суд дійшов висновку, що з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, врахувавши критерії співмірності розміру заявлених витрат на правничу допомогу, визначені ч. 4 ст. 126 ГПК України, зокрема, критеріям розумності, враховуючи заперечення представника відповідача, справедливим та співмірним є зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача із 24 000 грн 00 коп. (які підтверджені та обґрунтовані) до 20 000 грн 00 коп, які є співмірними із заявленими позовними вимогами. Врахувавв також часткове задоволення позовних вимог.

Колегія суддів зазначає, що надані позивачем докази на підтвердження витрат на правничу допомогу, не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (постанова Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19).

Тобто нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

Суд апеляційної інстанції враховує наступне:

- предметом спору між сторонами є стягнення 591 937 грн 32 коп. (з яких: основний борг - 586 600 грн 00 коп., 3% річних - 3 994 грн 92 коп, інфляційні втрати - 2 342 грн 40 коп.) за Договором поставки №53-122-01-23-13705 від 19.07.2023 згідно видаткової накладної №113 від 10.10.2023 на загальну суму 585 600,00 грн. Отже, спірні правовідносини між сторонами не потребують формування складної правової позиції, судова практика у таких правовідносинах є усталеною;

- розгляд справи здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. В суді першої інстанції проведено два судових засідання, в яких представник позивача приймав участь у режимі відеоконференції;

- відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що визнає позов в частині стягнення основного боргу за договором. Вказане визнання позовних вимог враховане місцевим господарським судом.

Беручи до уваги вищевикладене та положення статей 123, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, дослідивши докази, надані Товариством з обмеженою відповідальністю "АЙДІА ТЕХ" на підтвердження судових витрат на професійну правову допомогу, зважаючи на складність справи, кількість підготовлених процесуальних документів і судових засідань, тривалість розгляду справи судом першої інстанції, заперечення відповідача на заяву позивача у справі про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, а також беручи до уваги принципи диспозитивності та змагальності господарського судочинства, критерії реальності, співмірності та розумності судових витрат, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача та стягнення з відповідача на користь позивача 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем у суді першої інстанції (з врахуванням часткового задоволення позовних вимог). В іншій частині заяви про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У п.п. 1-3 ч. 1 ст. 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Колегія суддів зауважує, що принцип "процесуальної рівності сторін" передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (рішення ЄСПЛ від 27.10.1993 у справі "Dombo V. v. The Netherlands").

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (ч. 4 ст. 277 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу слід задоволити частково, а оскаржуване рішення - змінити в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Господарського суду Рівненської області від 18.04.2024 у справі №918/274/24 задоволити частково.

2. Рішення Господарського суду Рівненської області від 18.04.2024 у справі №918/274/24 змінити в частині витрат на професійну правничу допомогу.

В цій частині викласти рішення Господарського суду Рівненської області від 18.04.2024 у справі №918/274/24 в наступній редакції:

"Стягнути з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; код ЄДРПОУ 24584661) від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (34400, Рівненська обл., м. Вараш; Код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу: 05425046) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙДІА ТЕХ" (04053, м. Київ, Вознесенський узвіз, буд.23А, прим. 20; код ЄДРПОУ 42915534 (ел. пошта company.ideatech@gmail.com) 10 000,00 грн витрат на професійну (правничу) допомогу. В решті вимог про відшкодування витрат на професійну (правничу) допомогу відмовити".

4. Господарському суду Рівненської області видати наказ на виконання цієї постанови.

5. Справу №918/274/24 повернути Господарському суду Рівненської області.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст постанови складений "06" червня 2024 р.

Головуючий суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Розізнана І.В.