Постанова

від 07.06.2024 по справі 905/1671/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2024 року м. Харків Справа № 905/1671/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Попков Д.О., суддя Стойка О.В.

без повідомлення учасників

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Званівської сільської ради Бахмутського району Донецької області (вх.№722Д/3) на рішення Господарського суду Донецької області від 19.02.2024 у справі №905/1671/23 (суддя Величко Н.В., повний текст проголошено та підписано 19.02.2024)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», м.Київ

до відповідача: Званівської сільської ради Бахмутського району Донецької області, Донецька область, Бахмутський район, село Званівка

про стягнення 52.455,12 грн

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Донецької області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» надійшла позовна заява про стягнення зі Званівської сільської ради Бахмутського району Донецької області заборгованості в розмірі 52.455,12 грн, з них: 35.498,40 грн основного боргу, 4.298,71 грн пені, 1.861,47 грн 3% річних, 10.796,54 грн інфляційна складова боргу, крім того відшкодування сплаченого судового збору за розгляд справи у сумі 2.147,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем своїх зобов`язань, що виникли за договором постачання природного газу постачальником «останньої надії» в частині оплати поставленого у листопаді 2021 року природного газу (з урахуванням вартості транспортування), у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у спірній сумі, на яку позивачем нараховано пеню, відсотки річних та інфляційні втрати.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 19.02.2024 у справі №905/1671/23 позовні вимоги задоволені. Присуджено до стягнення зі Званівської сільської ради Бахмутського району Донецької області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» заборгованість в розмірі 52.455,12 грн, що складається з 35.498,40 грн основного боргу, 4.298,71 грн пені, 1.861,47 грн 3% річних, 10.796,54 грн інфляційна складова боргу, крім того відшкодування сплаченого судового збору за розгляд справи у сумі 2.147,20 грн.

Відповідач, Званівська сільська рада Бахмутського району Донецької області, з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість; неповноту встановлення обставин, які мають значення для справи; неправильну оцінку доказів, просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 19.02.2024 та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

- суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні посилається на те, що позивач сформував рахунок на оплату №32465 (розрахунковий період 1-30 листопада 2021 року) за 2,11300 тис.куб.м. природного газу на загальну суму (враховуючи послугу транспортування природного газу) 35.498,40 грн. з ПДВ, який надіслав на адресу відповідача, що підтверджується списком згрупованих відправлень рекомендованих листів та фіскальним чеком АТ Укрпошта, проте докази отримання означеного рахунку відповідачем матеріали справи не містять;

- суд першої інстанції не взяв до уваги, що відповідач є бюджетною установою;

- розгляд справи здійснено за відсутності представника відповідача;

- відповідачу безпідставно нараховані 3% річних, пеня та інфляційні;

- судом першої інстанції не враховано наявність форс-мажорних обставин, які підтверджуються листом ТПП України від 28.02.2022.

Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.03.2024 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Істоміна О.А., судді Радіонова О.О., Медуниця О.Є.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2024 апеляційну скаргу Званівської сільської ради Бахмутського району Донецької області залишено без руху, в зв`язку з відсутністю клопотання про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги.

Відповідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.04.2024 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Істоміна О.А., судді Попков Д.О., судді Стойка О.В., в зв"язку з відпустками суддів Радіонової О.О., Медуниці О.Є.

Після усунення недоліків апеляційної скарги ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.04.2024 відкрито апеляційне провадження за скаргою відповідача; встановлено учасникам справи строк для подання відзивів на апеляційну скаргу по 09.05.2024 (включно), а також встановлено учасникам справи строк на протязі якого вони мають право подати до суду клопотання, заяви та документи в обґрунтування своїх вимог і заперечень по справі. Враховуючи, що ціна позову в даній справі є меншою від ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, судом попереджено сторони, що апеляційна скарга буде розглядатися за правилами ч.10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Витребувано з Господарського суду Донецької області матеріали справи №905/1671/23.

До Східного апеляційного господарського суду на запит надійшли матеріали справи №905/1671/23.

Станом на 06.06.2024 позивач своїм правом на подачу відзиву не скористався, про причини та/або намір вчинити відповідні дії суд не повідомив.

Згідно з ч.13 ст.8 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За приписами ч.10 ст.270 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідно до ч.7 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Згідно з ч.2 ст.270 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Ухвала суду про відкриття апеляційного провадження була направлена учасникам справи на юридичні адреси, що містяться в матеріалах справи.

Клопотань від учасників справи про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням не надійшло.

За таких обставин, не вбачаючи підстав для розгляду апеляційної скарги в даній справі у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи з власної ініціативи, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги в порядку спрощеного письмового провадження, в межах встановленого чинним процесуальним законодавством строку, без проведення судового засідання.

У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи в суді першої інстанції - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм права при винесенні оскаржуваного рішення, а також проаналізувавши докази, котрі стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в обґрунтування своїх вимог та заперечень, колегія суддів апеляційної інстанції встановила наступне.

Як правильно зазначено судом першої інстанції, відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 04.07.2017 №880 ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №917-р ТОВ "ГК "Нафтогаз України" є постачальником «останньої надії» на ринку природного газу.

26.10.2021 набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України №1102 від 25.10.2021, відповідно до пункту 2 якої з метою забезпечення своєчасного початку та сталого проходження опалювального періоду 2021-2022 визначено зобов`язання Акціонерному товариству "Магістральні газопроводи України", Товариству з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", операторам газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника "останньої надії" обсягів природного газу, спожитих з 01.10.2021 бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.

Званівська сільська рада Бахмутського району Донецької області є бюджетною установою у розумінні Бюджетного кодексу України.

У відповідності до положень п.2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов`язані надати постачальнику "останньої надії" через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії", за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором. Інформація скріплюється електронним підписом уповноваженої особи оператора газорозподільної системи/оператора газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та повинна містити: ЕІС-код споживача або ЕІС-код точки комерційного обліку споживача; назву та ЄДРПОУ (для споживачів, що не є побутовими); поштову адресу об`єкта споживача. Зазначена інформація надається через інформаційну платформу, за допомогою відправки повідомлення на поштову скриньку постачальника «останньої надії» в інформаційній платформі.

Інформаційна платформа має бути доступною всім суб`єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов`язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених Кодексом ГТС.

Веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень, (п. 2 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).

Отже, суб`єкти ринку природного газу мають право доступ до Інформаційної платформи у межах прав на перегляд відображених відомостей.

Судом першої інстанції встановлено, шо у зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі - Оператор ETC) за участю операторів газорозподільних систем (далі - оператори ЕРМ) об`єми природного газу, спожитого Відповідачем з 01.11.2021 автоматично включено до портфеля постачальника "останньої надії" - ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених Позивачем.

Як вбачається з розділу «реквізити споживача» Званівській сільській раді Бахмутського району Донецької області присвоєно ЕІС - код 56ХS000049Н2200А.

Включення Званівської сільської ради Бахмутського району Донецької області до Реєстру споживачів постачальника "останньої надії" та віднесення газу спожитого ним до портфеля постачальника "останньої надії" підтверджується:

- листом оператора ГТС від 26.10.2023 №ТОВВИХ-23-15245 та інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача за ЕІС-кодом, згідно із яким в інформаційній платформі споживач з ЕІС-кодом 56ХS000049Н2200А був закріплений за постачальником "останньої надії" ТОВ "ГК "Нафтогаз України" (ЕІС-код 56Х930000008780В) у період з 01.11.2021 по 30.11.2021 обсяг природного газу, використаний споживачем у вказаний період та внесений в алокацію постачальника "останньої надії" ТОВ "ГК "Нафтогаз України", становить 2113,00 куб.м.;

- інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" від оператора ГРМ (Форма № 10);

- відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС- кодом;

Пунктом 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених , передбачено, що договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника «останньої надії» та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" (далі - типовий договір) затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2501 від 30.09.2015, який відповідно до пункту 1.1 є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії".

Згідно з пунктом 1.3 Типового договору, останній є договором приєднання та вважається укладеним постачальником «останньої надії» зі споживачем з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» не потребує двостороннього підписання.

Відповідно до пункту 2.1 Договору постачальник зобов`язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим Договором.

Постачання природного газу споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи (п. 3.1 Договору).

Пунктом 4.1 Договору визначено, що постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов`язковою для сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення постачальником на власному сайті.

Згідно з п.4.2 Договору об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ/Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу .

Постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо якщо сторонами це окремо обумовлено) (п. 4.3 Договору).

Таким чином, підставою для здійснення оплати є рахунок.

Споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником, відповідно до пункту 4.3 цього Договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу (п. 4.4 Договору).

Відповідно до п. 4.5 Договору у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

За умовами п. 5.2 Договору споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами цього Договору.

Ціна природного газу, що постачається постачальником «останньої надії», з 01.10.2021 щоденно розраховується за формулою, наведеною в пункті 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника «останньої надії», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 №809 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 №1102.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 №1102 на період постачання з 01.10.2021 встановлено граничний розмір ціни природного газу для бюджетних організацій, яка не може перевищувати 16,8 гривні за 1 куб. метр з урахуванням податку на додану вартість.

Протягом жовтня-листопада 2021 розрахована за формулою ціна природного газу перевищувала 16,8 грн. за 1 м3, отже у цей період застосовується гранична ціна в 16,8 грн за 1 м3.

Ціна природного газу (з урахуванням ПДВ) з 01.12.2021, відповідно до умов Договору, опублікована/оприлюднена на сайті ТОВ "ГК "Нафтогаз України" за посиланням: https://gas.ua/uk/business/news/pon-archive-price (відповідна роздруківка наявна в матеріалах справи).

Пунктом 8.1 Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством.

Договір набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів Постачальника, відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу Постачальником. Розірвання (припинення дії) цього договору не звільняє споживача від обов`язку сплатити заборгованість Постачальнику за цим договором (п. 11.1 Договору).

В п.11.5 договору встановлено, що всі повідомлення за цим договором вважаються зробленими належним чином у разі, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані за зазначеними в цьому договорі адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділу зв`язку одержувача.

Відповідно до п. 2 глави 7 розділу XII Кодексу газотранспортної системи, у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).

Таким чином, об`єм (обсяг) спожитого споживачем природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу Оператора ГТС та використовується постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.

Отже, Позивач проводить нарахування вартості спожитого споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об`єм (обсяг) розподіленого/спожитого споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС.

Вартість природного газу визначається шляхом множення об`ємів природного газу, на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.

За твердженням Позивача, ним належним чином виконано взяті на себе зобов`язання з поставки природного газу відповідно до Типового договору у листопаді 2021 в об`ємі 2113,00 куб.м. газу на загальну суму 35.498,40 грн.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання п.4.3 Договору Позивачем був сформований рахунок на оплату №32465 на суму 35.498,40 грн. (з ПДВ) за листопад 2021 (обсяг природного газу 2,11300 тис.куб.м).

В якості доказів підтвердження направлення Укрпоштою вказаного рахунку Відповідачу ТОВ "ГК "Нафтогаз України" надав список №б/н сгрупованих відправлень за формою Ф.103, де адресою споживача за кодом ЕІС №56ХS000049Н2200А визначено: проспект Перемоги 1, Донецька область, Бахмутський район, Званівка, 84528; номер телефону адресата - 380663002888, номер поштового відправлення - 0600013036460 та відповідним фіскальним чеком.

Доказів вручення поштового відправлення №0600013036460 Званівській сільськійї раді Бахмутського району Донецької області у матеріалах справи не міститься.

Відповідач в порушення умов п.4.4 Договору за отриманий природний газ не розрахувався.

У зв`язку з відсутністю реагування на направлений рахунок, ТОВ "ГК "Нафтогаз України" звернувся до господарського суду із позовом про стягнення зі Званівської сільської ради Бахмутського району Донецької області основної заборгованості у розмірі 35.498,40 грн, а також про стягнення нарахованих на суму заборгованості пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Господарський суд, задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі зазначив, що в матеріалах справи наявні докази того, що в період з 01.11.2021 по 30.11.2021 відповідачу було поставлено природний газ обсягом 2,11300 тис.куб.м на загальну суму 35.498,40 грн. Відповідач свої зобов`язання щодо сплати суми заборгованості перед позивачем не виконав, у зв`язку із чим позивачем нараховано відповідачу 4298,71 грн пені, 10796,54 грн інфляційних втрат, 1861,47 грн 3% річних. Суд зазначив, що встановлені фактичні дані, зокрема й щодо вини в невиконанні взятих на себе зобов`язань, дають підстави для висновку суду про правомірність нарахування штрафних санкцій у заявленому розмірі, що не суперечить вимогам чинного законодавства та є арифметично правильним.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.

Щодо стягнення суми основної заборгованості.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини сторін у даній справі стосуються сфери постачання природного газу.

Згідно з частинами 1, 3 ст.12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.

Постачання природного газу постачальником «останньої надії» здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» може містити окремі умови для різних категорій споживачів. При цьому в межах кожної категорії споживачів договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» є публічним. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно зі ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ст. 634 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) №2496 від 30.09.2015, постачальник «останньої надії», яким є Позивач у даній справі, здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», затвердженому постановою НКРЕКП №2501 від 30.09.2015, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів.

Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника останньої надії та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» не потребує двостороннього підписання.

Відповідно до положень пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов`язані надати постачальнику «останньої надії» через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії, за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором.

Інформація скріплюється електронним підписом уповноваженої особи оператора газорозподільної системи/оператора газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та повинна містити: ЕС-код споживача або ЕС-код точки комерційного обліку споживача; назву та ЄДРПОУ (для споживачів, що не є побутовими); поштову адресу об`єкта споживача.

Інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу(п. 1 гл. 1 розділу 1 Кодексу ГТС).

Відповідно до абз.1 п.2 гл.5 розділу IV Кодексу ГТС з моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі, постачання природного газу постачальником «останньої надії» та випадків, передбачених пунктом 6 цієї глави) та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди та є відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем.

Реєстрація споживача, що не є побутовим (крім споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, та оператора газорозподільної системи), здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за умови відсутності на інформаційній платформі інформації про відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об`єкта у випадку, якщо діючому постачальнику було зупинено дію чи анульовано ліцензію на постачання природного газу (абз.10 п.2 гл. 5 розділу IV Кодексу ГТС).

Дата початку постачання природного газу споживачу постачальником «останньої надії» визначається в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі (абз. 14 п. 2 гл. 5 Кодексу ГТС).

Судом на підставі наявних доказів у справі встановлено факт включення Відповідача до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та віднесення газу, спожитого Відповідачем, до портфеля постачальника «останньої надії» (Позивача у справі).

В матеріалах справи відсутні докази наявності у Відповідача іншого постачальника, аніж постачальника за договором «останньої надії».

З огляду на те, що Званівська сільська рада Бахмутського району Донецької області є бюджетною установою, а у матеріалах справи наявні докази споживання Відповідачем у листопаді 2021 газу, що поставлявся ТОВ "ГК "Нафтогаз України", враховуючи вищенаведені обставини даної справи та приписи чинного законодавства, судова колегія зазначає, що Типовий договір, укладений між сторонами, за своїм змістом є договором поставки та є належною правовою підставою для виникнення у сторін взаємних прав та обов`язків, обумовлених цим договором.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов Типового договору з боку ТОВ "ГК "Нафтогаз України", як постачальником "останньої надії" на ринку природного газу, Сільській раді було поставлено протягом листопада 2021 природний газ об`ємом 2,11300 тис. куб. м. на суму 35.498,40 грн (з урахуванням вартості транспортування).

Проте, у порушення умов Типового договору, Відповідач у встановлений цим Договором строк виставлений рахунок не оплатив, а тому місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з на користь Позивача заборгованість за поставлений природний газ у розмірі 35.498,40 грн.

Щодо стягнення зі Званівської сільської ради Бахмутського району Донецької області пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Положеннями частини 1 ст.218 Господарського кодексу України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, а саме невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності.

Разом з цим, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності (ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України).

Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.

Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п.38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.

Згідно з ст.617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що під випадком ("casus") в практиці розуміються будь-які діяння, не викликані чиїмось наміром або необережністю, тобто відсутність вини порушника. Випадковою можна визнати обставину, яку не можна передбачити та попередити при застосуванні обов`язкової для боржника обачності, хоча вона могла б бути передбачена та попереджена, якщо б боржник віднісся до свого зобов`язання з більшою обачністю, ніж та, до якої він був зобов`язаний або якщо на місці боржника була б інша особа.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Згідно із ч.4 ст.231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частинами 1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Умовами п. 4.5 Типового договору визначено, що у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Із наведеного випливає, що пеня, 3% річних та інфляційні втрати сплачуються боржником у разі прострочення ним виконання договірного зобов`язання з його вини.

Водночас за змістом ч.1 та 3 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

При цьому відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Отже, під час розгляду справ у порядку господарського судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача. ІІри цьому доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Близький за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 23.08.2016 у справі "Дж. К. та інші проти Швеції" зазначив, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом» («beyond reasonable doubt»). Натомість у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу ві ро гідностей» ... Суд повинен вирішити, чи є вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Враховуючи наведене, судова колегія зазначає, що з огляду на те, що Позивач здійснив нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат за несвоєчасне розрахування Званівською сільською радою Бахмутського району Донецької області за поставлений споживачу природний газ, слід дослідити підстави невиконання боржником своїх зобов`язань за Типовим договором поставки природного газу.

У даному випадку Відповідач наполягає, що він не був поінформований про обов`язок оплати за спожитий впродовж 01.11.2021 - 30.11.2021 природний газ ТОВ «ГК «Нафтогаз України».

Отже, апеляційний суд вважає, що Позивач мав надати суду докази, які підтверджують належне повідомлення Званівської сільської ради Бахмутського району Донецької області щодо факту обізнаності останнього про його обов`язок з оплати поставленого Відповідачу природного газу.

Так, ТОВ "ГК "Нафтогаз України" зазначає про факт надсилання на поштовую адресу Відповідача рахунку на оплату (природний газ) №32465, на підтвердження чого Позивач надає список (№б/н без дати) згрупованих поштових відправлень (Ф.103 Рекомендовані листи) з фіскальним чеком.

Проте, дослідивши вказані документи, судова колегія оцінює їх критично, оскільки:

- зі вказаного списку згрупованих поштових відправлень не можливо встановити перелік документів, що надсилалися на адресу Відповідача;

- у всіх списках згрупованих поштових відправлень зазначено у якості номера телефону адресата один і той самий номер телефону - НОМЕР_1 , який не є номером телефону Відповідача (як і щодо кожного із 50-ти адресатів у списку);

- трек номер з поштового відправлення на ім`я Званівської сільської ради Бахмутського району Донецької області не відстежується на сайті АТ «Укрпошта», оскільки, як встановлено апеляційним судом, дані про відправлення за вказаними номерами відсутні, тому що не зареєстровані в системі;

- дати відправлення на відбитках календарних штемпелів не читаються взагалі ані на списку згрупованих відправлень, ані на фіскальному чеку.

Більш того, жодний номер з поштових відправлень в даному списку згрупованих відправлень не відстежується на сайті АТ «Укрпошта», оскільки, як встановлено апеляційним судом, дані про відправлення за вказаними номерами відсутні, тому що не зареєстровані в системі.

Окремо судова колегія звертає увагу на те, що вказаний список згрупованих відправлень містить підпис відправника, проте в ньому не вказано ПІБ та посади підписанта, печатка відправника-юридичної особи також відсутня.

Крім того, у матеріалах справи не міститься жодного рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення на підтвердження отримання Відповідачем будь-якого відповідного відправлення від Позивача.

Отже, надані Позивачем вищевказані документи не можуть бути належними доказами надіслання Позивачем будь-яких поштових відправлень Сільській раді в межах Типового договору про постачання природного газу постачальником «останньої надії», оскільки з поданих позивачем доказів вбачається, що останні не відповідають вимогам Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (зі змінами), тому не можуть вважатися належними доказами, що підтверджують обставини, на які посилається Позивач. Вказані докази не відповідають встановленій законодавством формі та не містять необхідну інформацію, за допомогою якої можна визначити факт існування певних обставин, тому їх безпідставно враховувати в якості належного доказу поштового відправлення,

Таким чином, Позивач не довів факт як надіслання Відповідачеві так і вручення адресатові рахунку на оплату (природний газ) №32465.

Наведене вище свідчить про відсутність проінформованості Відповідача щодо здійснення постачальником - ТОВ «ГК «Нафтогаз України» постачання природного газу.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів);

Таким чином, з`ясування фактичних обставин справи, які входять до кола доказування, має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому, ураховуючи взаємозв`язок і вірогідність.

У даному випадку колегія суддів апеляційної інстанції звертається до категорії стандарту доказування та відзначає, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.

Отже, оцінюючи в сукупності наведене, судова колегія зазначає про відсутність вини Званівської сільської ради Бахмутського району Донецької області в невиконанні зобов`язань за Типовим договором, оскільки Позивачем не доведено належне направлення Відповідачу та отримання останнім від ТОВ «ГК «Нафтогаз України» відповідного поштового відправлення для підтвердження обізнаності сільської ради про договірні зобов`язання перед ТОВ «ГК «Нафтогаз України».

Разом з цим, пунктом 11.5 Типового договору визначено, що всі повідомлення за цим Договором вважаються зробленими належним чином у разі, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані за зазначеними в цьому Договорі адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділу зв`язку одержувача.

Тому, судова колегія критично ставиться до висновку суду першої інстанції, який зазначив, що Відповідач, як суб`єкт ринку природного газу має право доступу до Інформаційної платформи у межах прав на перегляд відображених відомостей.

У цьому контексті апеляційний суд погоджується із аргументом Відповідача про те, що місцевий господарський суд не звернув увагу на порушення з боку Позивача процедурних норм повідомлення споживача про постачання надання останньому природного газу та на відсутність передбаченого законодавством обов`язку суб`єкта ринку природного газу здійснювати моніторинг відповідної Інформаційної платформи.

Оскільки невиконання Договору Відповідачем щодо сплати кошів перебуває у прямому причинно-наслідковому зв`язку із невиконанням Позивачем договірних зобов`язань щодо повідомлення Сільської ради протягом десяти робочих днів після початку постачання про здійснення постачання природного газу (із зазначенням дня початку постачання та діючої ціни на момент початку постачання) та щодо не надсилання рахунку на оплату, то Відповідач не має бути притягненим до господарсько-правової відповідальності за порушення зобов`язання. У даному випадку Відповідачем були порушені грошові зобов`язання за відсутності вини.

З огляду на викладене, судова колегія зазначає, що доводи апеляційної скарги частково знайшли своє підтвердження під час перегляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

У даному випадку судом першої інстанції не було з`ясовано усі обставини, що мають значення для справи; наявна недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; наявна невідповідність висновків суду, встановленим обставинам справи та було неправильно застосовано норми матеріального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції частковому скасуванню в частині задоволення вимог Позивача щодо стягнення визначених ним сум пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання позову та апеляційної скарги підлягають перерахунку пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 277, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Званівської сільської ради Бахмутського району Донецької області задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Донецької області від 19.02.2024 у справі №905/1671/23 скасувати частково, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

«Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" задовольнити частково.

Стягнути зі Званівської сільської ради Бахмутського району Донецької області (код ЄДРПОУ 04341074; місцезнаходження: 84528, Донецька область, Бахмутський район, село Званівка(пн), проспект Перемоги, 1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (код ЄДРПОУ 40121452; адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1) заборгованість в розмірі 35.498,40 грн за спожитий природний газ у листопаді 2021.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (код ЄДРПОУ 40121452; адреса: 04116, м.Київ, вул. Шолуденка, 1) на користь Званівської сільської ради Бахмутського району Донецької області (код ЄДРПОУ 04341074; місцезнаходження: 84528, Донецька область, Бахмутський район, село Званівка(пн), проспект Перемоги, 1) судові витрати за подання апеляційної скарги в розмірі 381,60 грн.

Доручити Господарському суду Донецької області на виконання даної постанови видати відповідний наказ.

Постанова відповідно до вимог ст.284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених у п.2 ч.3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України

Повний текст постанови складено 07.06.2024

Головуючий суддя О.А. Істоміна

Суддя Д.О. Попков

Суддя О.В. Стойка