Постанова

від 27.05.2024 по справі 905/510/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2024 року м. Харків Справа №905/510/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В.,

за участю секретаря судового засідання Ярош В.В.,

за участю представників:

позивача за первісним позовом (в режимі відеоконференції) Калитвянська С.О., довіреність ДЕП№20231231002 від 31.12.2023 року;

першого відповідача за первісним позовом не з`явився;

другого відповідача за первісним позовом не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (вх.№1049Д/1) на рішення Господарського суду Донецької області від 20.03.2024 року у справі №905/510/23,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», м.Дніпро, код 42086719,

до 1. Комунального підприємства Слов`янської міської ради «ЖЕК №6», м.Слов`янськ Донецької області, код 32359684,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Синергія-БТ», м.Слов`янськ Донецької області, код 38874644,

про стягнення 271255,12 грн,-

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Синергія-БТ», м.Слов`янськ Донецької області, код 38874644,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», м.Дніпро, код 42086719,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Комунального підприємства Слов`янської міської ради «ЖЕК №6», м.Слов`янськ, Донецької області, код 32359684,

про визнання недійсним договору поруки,-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Комунального підприємства Слов`янської міської ради «ЖЕК №6» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Синергія-БТ», в якій просило суд:

1. Стягнути солідарно з Комунального підприємства Слов`янської міської ради «ЖЕК №6» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Синергія-БТ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги»:

- суму боргу за спожиту електроенергію у розмірі 201455,52 грн., за період січень 2022р. - грудень 2022р.;

- суму 3% річних у розмірі 4707,83 грн. за невиконання грошових зобов`язань по сплаті спожитої електроенергії за період січень 2022р. - грудень 2022р;

- суму пені у розмірі 18273,77 грн. за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань по сплаті спожитої електроенергії за січень 2022р. - грудень 2022р;

- суму інфляційних у розмірі 25787,52 грн. за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань по сплаті спожитої електроенергії за період січень 2022р. - грудень 2022р.

2. Стягнути з Комунального підприємства Слов`янської міської ради «ЖЕК №6» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги»:

- суму боргу за спожиту електроенергію у розмірі 19956,72 грн., за період січень 2023р., лютий 2023р.;

- суму 3% річних у розмірі 60,78 грн. за невиконання грошових зобов`язань по сплаті спожитої електроенергії за період січень 2023р., лютий 2023р;

- суму пені у розмірі 1012,98 грн. за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань по сплаті спожитої електроенергії за січень 2023р., лютий 2023р.

3. Судові витрати у розмірі 3255,06 грн. стягнути з Комунального підприємства Слов`янської міської ради «ЖЕК №6» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Синергія-БТ».

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» надлишково сплачений судовий збір у сумі 6,88 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов договору про постачання електричної енергії споживачу №1056 від 01.01.2019 року та договору поруки №33 від 27.12.2021 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Синергія-БТ» звернулось до Господарського суду Донецької області із зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», третя особа - Комунальне підприємство Слов`янської міської ради «ЖЕК №6», про визнання недійсним договору поруки №33 від 27.12.2021 року, за умовами якого ТОВ «Синергія-БТ» поручитель, зобов`язується у повному обсязі відповідати перед кредитором ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» за виконання зобов`язань боржника - Комунального підприємства Слов`янської міської ради «ЖЕК №6», передбачених договором про постачання електричної енергії.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 20.03.2024 року у справі №905/510/23 (повний текст складено 01.04.2024 року, суддя Лобода Т.О.) первісний позов задоволено частково.

Стягнуто з Комунального підприємства Слов`янської міської ради «ЖЕК №6» (84122, Донецька область, м.Слов`янськ, вул. Шовковична, буд. 29, код 32359684) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (49001, м.Дніпро, вулиця Січових Стрільців, будинок 4Д, код 42086719) заборгованість за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №1056 від 01.01.2019 року за спожиту електроенергію в період з січня 2022 року по лютий 2023 року в сумі 221412,24 грн., 19041,82 грн. пені, 3% річних у сумі 4753,91 грн., інфляційні втрати в сумі 25787,52 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 3251,95 грн.

У задоволенні решти позовних вимог за первісним позовом відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Позивач за первісним позовом вказаними рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм права, на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 20.03.2024 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог до ТОВ «Синергія-БТ» та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги про солідарне стягнення задовольнити в повному обсязі. Судові витрати за подачу апеляційної скарги апелянт просить стягнути з ТОВ «Синергія-БТ».

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що 27.12.2021 року між ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» (кредитор), Комунальним підприємством Слов`янської міської ради «ЖЕК №6» (боржник) та ТОВ «Синергія-БТ» (поручитель) укладено договір поруки №33 (далі договір поруки), відповідно до умов якого поручитель зобов`язується в повному обсязі відповідати перед кредитором за виконання зобов`язань боржника, передбачених договором про постачання електричної енергії споживачу №1056 від 01.01.2019 року (надалі - основний договір), що укладений між кредитором і боржником. З договору поруки №33 від 27.12.2021 року вбачається, що він укладений від поручителя в особі директора Журавльова А.Ю. Від поручителя він підписаний також директором ОСОБА_1 . Цей підпис скріплений печаткою юридичної особи ТОВ «Синергія-БТ». Відповідно до даних з ЕДР керівником ТОВ «Синергія-БТ» є саме ОСОБА_1 . З боку споживача, Комунального підприємства Слов`янської міської ради «ЖЕК №6», договір поруки підписаний головою ліквідаційної комісії Глушковським Г.В. та скріплений також печаткою. При укладенні договору поруки сторонами було погоджено предмет договору, права та обов`язки сторін, відповідальність сторін, інші умови відповідно до норм чинного законодавства. Виходячи з принципу правомірності правочину, у позивача не було сумніву у повноваженнях підписантів. Згідно з п. 4.1 договору поруки поручитель і боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за своєчасне виконання грошового зобов`язання за основним договором. При укладанні спірного договору поруки №33 від 27.12.2021 року позивач за первісним позовом бажав реального настання правових наслідків, після його укладення та при виникненні у першого відповідача заборгованості по договору направив поручителю відповідну вимогу №32 від 20.03.2023 року. Наявність підписів та проставлення оригінальних відбитків круглої печатки ТОВ «Синергія-БТ» зі сторони другого відповідача на договорі поруки свідчить про участь у договірних відносинах.

Апелянт наполягає на тому, що висновки суду щодо неукладеності договору поруки є не доведеними належними та допустимими доказами.

Скаржник критично відноситься до свідчень директора ТОВ «Синергія-БТ» Журавльова А.Ю., начальника управління житлово-комунального господарства Коржа Р.В. і вважає такі покази неналежними та недопустимими доказами, так як ці особи є зацікавленими.

Крім того апелянт вказує, що з боку ТОВ «Синергія-БТ» мала місце триваюча співпраця, надає копії документів, які укладались під час такої співпраці на підтвердження того, що підпис директора є належним та візуально не відрізняється. Таким чином, на думку апелянта, враховуючи положення ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, сукупність доказів, долучених до матеріалів справи, дозволяють зробити висновок, що договір поруки є дійсним, що створює для ТОВ «Синергія-БТ» цивільні права та обов`язки.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.04.2024 року відкрито апеляційне провадження за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» на рішення Господарського суду Донецької області від 20.03.2024 року у справі №905/510/23. Встановлено строк на протязі якого учасники справи мають право подати до суду відзиви на апеляційну скаргу, а також встановлено строк на протязі якого учасники справи мають право подати до суду клопотання, заяви, документи та докази в обґрунтування своєї позиції по справі. Справу призначено до розгляду в судове засідання і роз`яснено шляхи реалізації права учасників справи на участь у судовому засіданні, а також шляхи реалізації права учасників справи на подання документів до суду засобами електронного зв`язку через підсистему електронний суд. Витребувано з Господарського суду Донецької області матеріали справи №905/510/23.

Вказана ухвала була направлена учасникам справи засобами електронного зв`язку до електронного кабінету користувача у підсистемі електронний суд і доставлена їм 30.04.2024 року. На адресу Комунального підприємства Слов`янської міської ради «ЖЕК №6» ухвала суду від 29.04.2024 року була направлена засобами поштового зв`язку та отримана останнім 15.05.2024 року.

07.05.2024 року матеріали справи №905/510/23 на вимогу надійшли до Східного апеляційного господарського суду.

У судовому засіданні 27.05.2024 року апелянт оголосив зміст апеляційної скарги і наполягав на її задоволенні.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

В ухвалі суду від 29.04.2024 року суд доводив до відома учасників справи, що нез`явлення у судове засідання апеляційної інстанції (особисто чи представників) належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, а також відсутність відповідного клопотання, не тягне за собою відкладення розгляду справи на іншу дату, а також не перешкоджає розгляду справи по суті.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи в даному судовому засіданні за відсутності представників відповідачів за первісним позовом.

У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи в суді першої інстанції - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Закон України «Про ринок електричної енергії» визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Згідно із ч. 1 ст.56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.06.2018 року №429 ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до п.1.2.8 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року №312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» (далі - Правила РРЕЕ) постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який є публічним договором приєднання та зміст якого визначається постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил), та укладається в установленому цими Правилами порядку. Постачальник універсальної послуги не може відмовити побутовому споживачу, малому непобутовому споживачу або іншому споживачу, який відповідно до законодавства має право на отримання універсальних послуг, електроустановки якого розташовані на території діяльності постачальника універсальної послуги, в укладенні такого договору за умови наявності у споживача чинного договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.

Згідно з п.3.1.7 Правил РРЕЕ договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку. Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається у паперовій формі. При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформлюються у паперовій формі та підписуються обома сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що 01.01.2019 року між ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» (постачальник, позивач за первісним позовом) та Комунальним підприємством Слов`янської міської ради «ЖЕК №6» (споживач, перший відповідач за первісним позовом) укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №1056 (далі - договір), відповідно до умов якого він є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам постачальником універсальних послуг та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до цього договору, згідно із заявою-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору.

За цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. (пункт 2.1 договору).

Згідно з пунктом 5.1 договору споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього договору.

Відповідно до пункту 5.2 договору спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни на електричну енергію.

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Дата початку та кінця розрахункового періоду зазначається в заяві-приєднанні (пункт 5.8 договору).

Пунктом 5.10 договору сторони погодили, що оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.

За умовами пункту 5.11 договору у разі порушення споживачем строків оплати постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції.

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством (пункт 9.1. договору).

Цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання, якщо інше не встановлено комерційною пропозицією. Умови цього договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної споживачем у заяві-приєднанні (пункт 13.1 договору).

Відповідач 1 за первісним позовом приєднався до умов договору на умовах Комерційної пропозиції «Універсальна» постачальника універсальних послуг ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» для малих не побутових споживачів, оскільки за своїм статусом підпадає під умови саме цієї Комерційної пропозиції. Фактичне погодження з умовами такої Комерційної пропозиції відбулось шляхом узгодження обсягів споживання електроенергії за січень 2019 року та здійснення першого платежу за спожиту електричну енергію за січень 2019 року. Сторонами підтверджений факт належного виконання умов договору №1056 до січня 2022 року.

Розділом 5 Комерційної пропозиції погоджено терміни оплати. Так, 100% попередня оплата здійснюється не пізніше ніж за 6 календарних днів до дати початку розрахункового періоду з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію.

Розмір попередньої оплати визначається на підставі прогнозованих (заявлених) обсягів споживання електричної енергії на розрахунковий період, а у разі відсутності прогнозованих (заявлених) обсягів за обсягом фактичного споживання електричної енергії минулих періодів.

Розрахунок (оплата) за фактично спожиту електричну енергію має здійснюватися споживачем у строк не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду, незалежно від отримання рахунку.

Виставлення рахунків за спожиту електроенергію здійснюється не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим, за умови отримання даних про обсяги споживання від споживача/оператора системи/адміністратора комерційного обліку. Виставлення рахунку здійснюється шляхом його формування в програмному комплексі постачальника з можливістю перегляду споживачем в сервісі «Особистий кабінет». За умовами цієї комерційної пропозиції споживач має обов`язок зареєструватись в сервісі «Особистий кабінет» та користуватись відповідним сервісом.

Рахунок за фактичне споживання формується споживачем самостійно в сервісі «Особистий кабінет» не пізніше 24 годин після закінчення розрахункового періоду. В інших випадках рахунок надається постачальником споживачу на підставі отриманих від споживача/оператора розподілу/адміністратора комерційного обліку даних та може бути отриманий споживачем у відповідному енергоофісі постачальника. У разі не отримання споживачем рахунку, споживач здійснює оплату за спожиту електричну енергію, в установлені даним розділом строки, за платіжним документом, самостійно оформленим споживачем.

У розділі 6 Комерційної пропозиції визначено, що за внесення платежів, передбачених умовами договору, з порушенням термінів, визначених цією Комерційною пропозицією, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов`язання та 3% річних від суми боргу. Сума боргу сплачується споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення.

Відповідно до розділу 10 Комерційної пропозиції договір на умовах цієї комерційної пропозиції укладається на строк до кінця календарного року. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо не пізніше ніж за 21 календарний день до закінчення терміну дії договору жодна зі сторін не заявить про припинення його дії або розірвання. Договір може бути розірвано або припинено і в інший термін за ініціативою будь-якої зі сторін у порядку, визначеному законодавством України та цим договором, але в будь якому випадку договір діє до повної оплати заборгованості по договору, включаючи штрафні санкції.

Доказів припинення дії договору сторонами не надано, а отже термін дії договору є таким, що продовжувався кожен наступний період та був чинним на момент виникнення спірних правовідносин.

Позивач за первісним позовом вказав, що ним на виконання вказаних вище умов договору здійснювалось постачання електричної енергії споживачу в період січень 2022 року - лютий 2023 року на загальну суму 221412,24 грн.

У підтвердження надано акти про прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії):

- за січень 2022 року від 31.01.2022 на суму 40259,52 грн у кількості 23964 кВтгод,

- за лютий 2022 року від 28.02.2022 на суму 36180,48 грн у кількості 21536 кВтгод,

- за березень 2022 року від 31.03.2022 на суму 27521,76 грн у кількості 16382 кВтгод,

- за квітень 2022 року від 30.04.2022 на суму 11860,80грн у кількості 7060 кВтгод,

- за травень 2022 року від 31.05.2022 на суму 9851,52 грн у кількості 5864 кВтгод,

- за червень 2022 року від 30.06.2022 на суму 4861,92 грн у кількості 2894 кВтгод,

- за липень 2022 року від 31.07.2022 на суму 3806,88 грн у кількості 2266 кВтгод,

- за серпень 2022 року від 31.08.2022 на суму 4001,76 грн у кількості 2382 кВтгод,

- за вересень 2022 року від 30.09.2022 на суму 5438,16 грн у кількості 3237 кВтгод,

- за жовтень 2022 року від 31.10.2022 на суму 16133,04грн у кількості 9603 кВтгод,

- за листопад 2022 року від 30.11.2022 на суму 20191,92 грн у кількості 12019 кВтгод,

- за грудень 2022 року від 31.12.2022 на суму 21347,76 грн у кількості 12707 кВтгод,

- за січень 2023 року від 31.01.2023 на суму 11442,48 грн у кількості 6811 кВтгод,

- за лютий 2023 року від 28.02.2023 на суму 8514,24 грн у кількості 5068 кВтгод.

Вказані акти підписані лише позивачем, окрім акту за січень 2022, який підписаний також споживачем - відповідачем 1 за первісним позовом, а також акту за червень 2022, копія якого надана до суду без будь-яких підписів.

Також позивачем додано до матеріалів справи сформовані рахунки за спожиту електричну енергію: за січень 2022 року від 01.01.2022 на суму 40259,52 грн (має підпис про його отримання споживачем), за лютий 2022 року від 03.03.2022 на суму 36180,48 грн, за березень 2022 року від 05.04.2022 на суму 27521,76 грн, за квітень 2022 року від 04.05.2022 на суму 11860,80грн, за травень 2022 року від 03.06.2022 на суму 9851,52 грн, за червень 2022 року від 05.07.2022 на суму 4861,92 грн (не підписаний), за липень 2022 року від 03.08.2022 на суму 3806,88 грн, за серпень 2022 року від 02.09.2022 на суму 4001,76 грн, за вересень 2022 року від 05.10.2022 на суму 5438,16 грн, за жовтень 2022 року від 02.11.2022 на суму 16133,04 грн, за листопад 2022 року від 04.12.2022 на суму 20191,92 грн, за грудень 2022 року від 02.01.2023 на суму 21347,76 грн, за січень 2023 року від 03.02.2023 на суму 11442,48 грн, за лютий 2023 року від 02.03.2023 на суму 8514,24 грн.

Комунальне підприємство Слов`янської міської ради «ЖЕК №6» в порушення умов договору та Комерційної пропозиції до нього своїх зобов`язань по оплаті фактично отриманої та спожитої за заявлений період електричної енергії не виконав, внаслідок чого станом утворилась заборгованість за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №1056 від 01.01.2019 року, яка складає 221412,24 грн.

Несплата вказаного боргу стала підставою для звернення ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» з позовом про стягнення з Комунального підприємства Слов`янської міської ради «ЖЕК №6» заборгованості в сумі 221412,24 грн. та нарахованих на неї сум пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Суд першої інстанції розглядаючи позовні вимоги за первісним позовом встановив, що факт споживання Комунальним підприємством Слов`янської міської ради «ЖЕК №6» електроенергії в період з січня 2022 року по лютий 2023 року в загальному обсязі 131793 кВт*год підтверджено матеріалами справи.

Місцевий господарський суд вказав, що в матеріалах справи відсутні, а відповідачами за первісним позовом не надані докази, які б спростовували наявність заборгованості Комунального підприємства Слов`янської міської ради «ЖЕК №6» перед ТОВ «Донецькі енергетичні послуги», а також докази, які б свідчили про здійснення остаточного розрахунку за спожиту електричну енергію у січні-грудні 2022 року та січні-лютому 2023 року. Таким чином сума заборгованості в сумі 221412,24 грн є обґрунтованою та доведеною.

Позивач за первісним позовом просив також стягнути 3% річних у сумі 4768,61 грн та інфляційні втрати в сумі 25787,52 грн.

Перевіривши наданий позивачем за первісним позовом розрахунок заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат Господарським судом встановлено, що належними сумами є 4753,91 грн 3% річних та 25787,52 грн інфляційних втрат, що підлягають стягненню на користь ТОВ «Донецькі енергетичні послуги».

Також за первісним позовом було заявлено до стягнення пеню в сумі 19286,75 грн.

Суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог в частині заявлення до стягнення пені в сумі 19041,82 грн, а в частині стягнення пені в сумі 244,93 грн суд відмовив, оскільки таке нарахування не обґрунтовано.

Рішення Господарського суду Донецької області від 20.03.2024 року у даній справі у вищевказаній частині не оскаржується.

Суд апеляційної інстанції згідно приписів ст.269 Господарського процесуального кодексу України здійснює перегляд рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, доводи якої зводяться до незгоди з відмовою у задоволенні позовних вимог до другого відповідача за первісним позовом у солідарному порядку.

Щодо позовних вимог до другого відповідача за первісним позовом ТОВ «Синергія-БТ, то як стверджує позивач за первісним позовом, 27.12.2021 року між ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» (кредитор), Комунальним підприємством Слов`янської міської ради «ЖЕК №6» (боржник) та ТОВ «Синергія-БТ» (поручитель) укладено договір поруки №33 (далі договір поруки), відповідно до умов якого поручитель зобов`язується в повному обсязі відповідати перед кредитором за виконання зобов`язань боржника, передбачених договором про постачання електричної енергії споживачу № 1056 від 01.01.2019 (надалі - основний договір), що укладений між кредитором і боржником.

Підставою зобов`язання, забезпеченого порукою за цим договором поруки, є основний договір. Предметом основного договору є поставка електричної енергії кредитором боржнику й оплата останнім кредитору вартості поставленої електричної енергії та інших платежів (надалі - грошове зобов`язання), згідно з умовами основного договору (п. 2.1 та п. 2.2 договору поруки).

Відповідно до п. 3.1 та п. 3.2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником грошового зобов`язання за основним договором у повному обсязі, а також за відшкодування кредиторові збитків, заподіяних невиконанням, або неналежним виконанням грошового зобов`язання за основним договором боржником, і сплату відповідних штрафних санкцій за основним договором. Грошове зобов`язання, яке виникає з основного договору підлягає виконанню поручителем на протязі 3-х банківських днів від дня порушення грошового зобов`язання боржником, на поточні рахунки кредитора зазначені в основному договорі.

Згідно з п.п. 4.1 договору поруки поручитель і боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за своєчасне виконання грошового зобов`язання за основним договором.

За умовами п. 6.1 та п. 6.2 договору поруки договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2022 року, але у всякому разі до завершення всіх розрахунків між сторонами. Дострокове розірвання договору допускається тільки на підставах, передбачених цим договором, законом або за згодою обох сторін. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Другий відповідач за первісним позовом оспорює договір поруки №33 від 27.12.2021 року та вважає його недійсним, оскільки підписаний не директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Синергія-БТ», а іншим працівником цього товариства, який не мав належного обсягу повноважень на таке підписання.

Так, другий відповідач за первісним позовом стверджує, що спірний договір поруки підписаний начальником управління житлово-комунального господарства Товариства з обмеженою відповідальністю «Синергія-БТ» ОСОБА_2 .

До матеріалів справи додані копії двох сторінок трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_2 , а саме першої сторінки та сторінки з записом про прийняття його на роботу до ТОВ «Синергія-БТ» 02.02.2021 року на посаду начальника управління, копія Посадової інструкції начальника управління житлово-комунального господарства Товариства з обмеженою відповідальністю «Синергія-БТ» ОСОБА_2 .

ОСОБА_2 надано заяву свідка від 31.07.2023 року, в якій викладено свідчення, що договір поруки №33 від 27.12.2021 року зі сторони ТОВ «Синергія-БТ» був підписаний ним - начальником управління житлово-комунального господарства Коржом Романом Васильовичем, а не директором товариства ОСОБА_1 . Його - начальника управління житлово-комунального господарства ТОВ «Синергія- БТ» Коржа Р.В. - не було уповноважено на підписання від імені товариства договору поруки №33 від 27.12.2021 року. У тексті оспорюваного договору вказано, що його підписує директор товариства ОСОБА_1 , який діє на підставі Статуту, але договір поруки підписав саме він - ОСОБА_2 своїм особистим підписом. Договір поруки №33 від 27.12.2021 року для підписання йому надав працівник ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» і він, не погодивши це з директором товариства ОСОБА_1 , його підписав. Відповідач за зустрічним позовом - ТОВ «Донецькі енергетичні послуги», як третя сторона договору поруки №33 від 27.12.2021 року, був обізнаний про те, що цей договір підписав не директор ТОВ «Синергія-БТ» ОСОБА_1 , а саме він, що підтверджується щомісячними актами прийому-передачі спожитої електричної енергії за 2021 рік, які оформлювались відповідачем та які підписував зі сторони ТОВ «Синергія-БТ» він - начальник управління житлово-комунального господарства Корж Р.В. аналогічним підписом, який наявний у спірному договорі поруки №33 від 27.12.2021 року.

У вказаній заяві свідка ОСОБА_2 підтвердив, що він обізнаний із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень, але просив суд врахувати що у зв`язку із воєнним станом, тимчасово разом із сім`єю мешкає за кордоном України.

Матеріали справи свідчать, що у судовому засіданні 08.02.2024 року Господарський суд Донецької області допитав ОСОБА_1 , який є директором ТОВ «Синергія-БТ», в якості свідка. ОСОБА_1 дав свідчення, що на договорі поруки №33 від 27.12.2021 року в графі «Поручитель» - ТОВ «Синергія-БТ» підпис від ОСОБА_1 проставлений не ним і не проставлявся ним з наслідуванням підпису іншої особи. Також повідомив, що ТОВ «Синергія-БТ» раніше укладались інші договори поруки, за яким товариство відповідало за виконання зобов`язань Комунального підприємства Слов`янської міської ради «ЖЕК №6» за договором про постачання електричної енергії споживачу №1056 від 01.01.2019 року. Такі договори укладались у зв`язку з тим, що ДТЕК не мав змоги підписати з ТОВ «Синергія-БТ» прямого договору на постачання електроенергії за регульованим тарифом. ДТЕК та ТОВ «Синергія-БТ» мали намір укласти прямі договори на постачання електричної енергії, за яким ТОВ «Синергія-БТ» було споживачем, але для цього необхідно було підписати схеми розподілу. Оскільки протягом 2020 та 2021 років зі сторони ДТЕК цього зроблено не було, ТОВ «Синергія-БТ» не планувало в подальшому укладати договори поруки. Про наявність договору поруки №33 від 27.12.2021 року він дізнався після звернення ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» до суду з відповідним позовом. У подальшому було з`ясовано, що на договорі був підпис начальника Слов`янської дільниці товариства ОСОБА_2 . До його повноважень входить керування персоналом по обслуговуванню будинків, він має право підписувати акти виконаних робіт та візувати рахунки. На підписання договорів ОСОБА_2 повноважень не має. Зрозумілих пояснень, чому ОСОБА_2 підписав спірний договір поруки від імені ОСОБА_1 така особа йому не надала. Щодо наявності печатки на тексті договору ОСОБА_1 надав покази, що товариство має дві печатки, одна з них є в нього, як в директора, та одна зберігається в канцелярії. Печатка на спірному договорі була проставлена канцелярією, оскільки ОСОБА_2 підписував документи, зокрема, відповідні акти приймання-передачі електроенергії, рахунки на оплату, то він і мав можливість проставляти на таких документах печатки, тому йому видавалась канцелярією печатка для проставлення на відповідних документах. ОСОБА_1 пояснив, що договори, які укладались з позивачем за первісним позовом, не підписувались ним у приміщенні ТОВ «Донецькі енергетичні послуги», а ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» видавало відповідні тексти договорів, які він підписував в приміщенні, де здійснює діяльність ТОВ «Синергія-БТ». Також ОСОБА_1 повідомив, що не знає про існування інших договорів, які підписані від його імені іншою особою. Зазначив, що кошти від жителів багатоквартирних будинків надходять на рахунки ТОВ «Синергія-БТ» і в складі тарифу за управління багатоквартирним будинком є графа за освітлення місць загального користування, однак, з 2022 року така послуга виключена з рахунку. Щодо договору поруки №2 від 01.01.2022 року, за яким ТОВ «Синергія-БТ» поручається за ОСОБА_3 , повідомив, що він про таку особу не пам`ятає і з такою особою не знайомий. Повідомив, що оплата, яка була здійснена ТОВ «Синергія-БТ» у січні 2022 року була здійснена в рахунок погашення боргу за грудень 2021 року за попереднім договором. Зазначив, що до правоохоронних органів стосовно факту підписання ОСОБА_2 від імені ОСОБА_1 договорів не звертались, після встановлення наявності або відсутності шкоди від дій ОСОБА_2 буде вирішуватись питання необхідності звернення до правоохоронних органів.

Таким чином, суд першої інстанції встановив, що текст спірного договору поруки №33 від 27.12.2021 року був наданий працівником ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» працівнику ТОВ «Синергія-БТ» (кому саме через сплив часу з урахуванням воєнного стану, звільнення працівників сторін або їх перебування в простої/відпустці без збереження заробітної плати встановити неможливо), у подальшому працівник ТОВ «Синергія-БТ» повернув підписаний текст договору з боку відповідачів за первісним позовом, після чого такий договір був підписаний повноважною особою ТОВ «Донецькі енергетичні послуги». Таким чином, директор ТОВ «Синергія-БТ» не з`являвся особисто до приміщень ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» та не підписував саме в такому приміщенні особисто спірний договір поруки, а також ОСОБА_2 не підписував особисто текст договору в приміщенні ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» в присутності працівника такого товариства.

Суд першої інстанції відзначив, що не маючи спеціальних знань для визначення справжності підписів особи, при огляді документів у матеріалах справи (подані до суду, зокрема, заявах, клопотаннях, поданих від імені ТОВ «Синергія-БТ» та в заяві свідка ОСОБА_2 , а також в наданих суду копіях документів) без будь-яких труднощів зміг встановити, що оригінальні підписи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які містяться на оригіналах документів є різними з характерними ознаками, їх можна візуально виділити та визначити кому саме належить підпис.

Так, ОСОБА_2 в своїх показах свідка підтвердив, що саме він підписав текст договору поруки №33 від 27.12.2021 року, копія якого додана до матеріалів справи, відповідність такої копії оригіналу договору ніким не оспорюється.

Підпис на копії договору №33 від 27.12.2021 року, який міститься біля прізвища ОСОБА_1 візуально схожий на підпис ОСОБА_2 , який міститься в нотаріально посвідченій заяві свідка, в копії посадової інструкції, копії акту прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за липень 2021 року, а також на підписи біля прізвища ОСОБА_1 на копіях листів №1387/01-04 від 26.05.2021 року, №1530/01-04 від 26.07.2021 року, копії договору поруки №32 від 27.12.2021 року, копії договору поруки №2 від 01.01.2022 року, копії додатку 2 до договору про постачання електричної енергії Індивідуальна комерційна пропозиція «Універсальна».

Листи №1387/01-04 від 26.05.2021 року, №1530/01-04 від 26.07.2021 року не створили ніяких нових прав та обов`язків ТОВ «Синергія-БТ», договір №32 від 27.12.2021 року оспорюється в судовому порядку в іншій судовій справі. Щодо договору поруки №2 від 01.01.2022 року свідок ОСОБА_1 вказав, що йому нічого невідомо про цей договір, він не знає фізичну особу ОСОБА_3 , вказав, що юридична особа ТОВ «Синергія-БТ» не бере на себе поруку за виконання зобов`язань фізичних осіб; про наявність такого договору дізнався з даної справи. Щодо додатку 2 до договору про постачання електричної енергії Індивідуальна комерційна пропозиція «Універсальна», то суд зазначає, що з наданої копії неможливо встановити коли саме поставлений підпис на такому документі; на самій комерційній пропозиції відсутня дата підписання.

Підписання інших документів (договорів) схожим підписом, як і на договорі поруки №33 від 27.12.2021 року, не є достеменним підтвердженням того, що такий підпис проставлений саме ОСОБА_1 , при тому, що на всіх інших наявних у позивача документах, підписання яких не оспорюється ОСОБА_1 , стоїть зовсім не схожий підпис.

Суд першої інстанції вказав, що факт підписання документів не ОСОБА_1 при їх подальшому схваленні ТОВ «Синергія-БТ» та їх виконанні останнім не можуть свідчити про правомірність підписання спірного договору поруки №33 від 27.12.2021 року та про його подальше схвалення.

При цьому суд апеляційної інстанції відмічає, що з матеріалів справи не вбачається обставина схвалення та виконання правочину.

Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 Господарського процесуального кодексу України, втрачає сенс.

Згідно положень ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування «вірогідність доказів» підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Оцінивши подані сторонами докази (документи з підписами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , покази свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ) за своїм внутрішнім переконанням з урахуванням їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності та взаємного зв`язку в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в договорі поруки №33 від 27.12.2021 року в розділі 7 в графі поручитель : ТОВ «Синергія-БТ» підпис

---

ОСОБА_1 фактично стоїть підпис не зазначеної особи ОСОБА_1 , а підпис іншої особи - ОСОБА_2 .

Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надані неправдиві свідчення.

Колегія суддів апеляційної інстанції ставиться критично до посилань апелянта про необхідність відхилення показань свідків, зокрема ОСОБА_2 у зв`язку з його заінтересованістю, оскільки показання оформлені належним чином, особа була попереджена про кримінальну відповідальність, а заінтересованість наразі це фактично інформація, яка стосується суті спору.

Наявність само по собі на письмовому тексті правочину підпису, вчиненого замість учасника правочину іншою особою (в даному випадку - не уповноваженою учасником), не може підміняти належну фіксацію волевиявлення самого учасника правочину та створювати для нього права та обов`язки поза таким волевиявленням.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання правочину недійсним у силу припису частини першої статті 215 Цивільного кодексу України, а також із застосуванням спеціальних правил статей 229-233 Цивільного кодексу України про правочини, вчинені з дефектом волі - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, то правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою взагалі не набуті, а правовідносини за ним не виникли.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Згідно ч.1 ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

У статті 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

За встановленими у справі №905/510/23 обставинами, договір поруки №33 від 27.12.2021 року не підписувала уповноважена особа, а саме директор ТОВ «Синергія-БТ» Журавльов А.Ю., а також ОСОБА_1 не уповноважував на підписання вказаного договору іншу особу, отже він не погоджував істотних умов цього договору. Тобто відсутнє волевиявлення щодо такого правочину.

Наявність печатки на тексті договору №33 від 27.12.2021 року не є свідченням волевиявлення ТОВ «Синергія-БТ» на укладення такого договору.

Відповідно до ст. 58-1 Господарського кодексу України суб`єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб`єктом господарювання печатки не є обов`язковим. Наявність або відсутність відбитка печатки суб`єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків.

Водночас, печатка відноситься до даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних правовідносин. Тобто вона може бути відповідним доказом для ідентифікації особи. Той факт, що печатка відноситься до даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних правовідносин, не вказує на те, що саме вона є єдиним та належним доказом на підтвердження особи, яка вчинила правочин, а суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У даному випадку встановлено особу, яка підписала спірний договір поруки. Така особа є працівником ТОВ «Синергія-БТ» та мала доступ до печатки товариства, отже, наявність відбитку печатки на договорі поруки №33 від 27.12.2021 року не спростовує факт підписання цього договору не директором ТОВ «Синергія-БТ» Журавльовим А.Ю., а відбиток печатки на договорі не створює юридичних наслідків.

Позивач за первісним позовом вказує, що він бажав реального настання правових наслідків та після укладення договору та при виникненні у першого відповідача заборгованості по договору направив поручителю відповідну вимогу №32 від 20.03.2023 року. Проте, бажання настання реальних наслідків і направлення вимоги не є свідченням укладення договору.

Договір №33 від 27.12.2021 року можна було б вважати укладеним за умови його виконання сторонами. Виконання договору поруки №33 від 27.12.2021 року могло б бути здійснено шляхом оплати ТОВ «Синергія-БТ» зобов`язань першого відповідача за первісним позовом за договором №1056 від 01.01.2019 року.

Позивач за первісним позовом вказує, що другим відповідачем за первісним позовом були виконані зобов`язання першого відповідача за первісним позовом щодо оплати спожитої електричної енергії за грудень 2021 року, що підтверджується наданими виписками банку, а отже здійснено в тому числі оплату і за 28.12.2021 року, 29.12.2021 року, 30.12.2021 року, 31.12.2021 року, тобто юридична особа схвалила правочин договір №33 від 27.12.2021 року.

Згідно пояснень сторін наявних у матеріалах справи, між сторонами справи були укладені договори поруки, за якими ТОВ «Синергія-БТ» поручалось за виконання Комунальним підприємством Слов`янської міської ради «ЖЕК №6» зобов`язань за договором №1056 від 01.01.2019 року. Такі договори укладались на 2019 рік (з 01.07.2019 року), 2020 рік, 2021 рік. Між сторонами був укладений відповідний договір поруки, який діяв до 31.12.2021 року та який виконувався з боку ТОВ «Синергія-БТ» шляхом оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору №1056 від 01.01.2019 року.

26.01.2022 року ТОВ «Синергія-БТ» здійснило оплату на користь позивача за первісним позовом 40570,32 грн з призначенням платежу: оплата за спожиту електроенергію згідно рахунку №1056 від 12.01.2022 року, згідно договору №1056.

Матеріали справи містять копію рахунку за спожиту електроенергію №1056 за грудень 2021 року від 04.01.2022 року, який був виставлений споживачу Комунальне підприємство Слов`янської міської ради «ЖЕК №6» на загальну суму оплати 40570,32 грн, копію акту прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) між ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» та Комунальним підприємством Слов`янської міської ради «ЖЕК №6» за грудень 2021 року, який підписаний лише позивачем за первісним позовом.

Рахунок на оплату №1056 за грудень 2021 року виставлений першому відповідачу за первісним позовом і оплачений другим відповідачем за первісним позовом з посиланням саме на договір № 1056. У зазначених документах відсутнє посилання на договір поруки №33 від 27.12.2021 року. Крім того, відсутні дані щодо споживання електричної енергії в грудні 2021 року щоденно, що не дає змогу виокремити споживання та оплату спожитої електричної енергії саме за 4 дні з 28.12.2021 року по 31.12.2021 року, а з урахуванням того, що до 31.12.2021 року діяв інший договір поруки, що підтверджено сторонами, то виконання зобов`язань першим відповідача за первісним позовом за договором №1056 від 01.01.2019 року в грудні 2021 року не могло бути забезпечено подвійною порукою одного і того ж поручителя, при цьому, щоб повторна порука діяла лише 4 дні.

За таких обставин, оплата другим відповідачем за первісним позовом за спожиту першим відповідачем за первісним позовом електричну енергію в грудні 2021 року була здійснена на виконання умов договору №1056 від 01.01.2019 року, про що зазначено в призначенні платежу, з урахуванням діючого в 2021 році договору поруки, а не договору поруки №33 від 27.12.2021 року. Отже, позиція щодо схвалення умов договору поруки №33 від 27.12.2021 року шляхом здійснення оплати за грудень 2021 року є необґрунтованою.

Інших доказів схвалення другим відповідачем за первісним позовом умов договору поруки №33 від 27.12.2021 року або здійснення ним оплат на виконання умов договору поруки №33 та/або умов договору №1056 від 01.01.2019 року за зобов`язаннями з січня 2022 року по грудень 2022 року матеріали справи не містять.

Враховуючи, що ОСОБА_1 не підписував договір поруки №33 від 27.12.2021 року, не уповноважував на його підписання іншої особи, враховуючи, що ТОВ «Синергія-БТ» не був схвалений договір поруки №33 від 27.12.2021 року, то, відповідно, волевиявлення ТОВ «Синергія-БТ» щодо такого правочину не було, істотних умов цього договору не погоджено, а, отже, такий договір є неукладеним. Неукладений правочин не створює правових наслідків для сторін.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції, що у другого відповідача за первісним позовом не виникло обов`язку з оплати зобов`язань першого відповідача за первісним позовом за договором №1056 від 01.01.2019 року за період січень 2022 грудень 2022 року, а тому первісний позов про стягнення в солідарному порядку в частині позовних вимог до ТОВ «Синергія-БТ», які ґрунтувались на неукладеному договорі поруки є необґрунтованим та не підлягають задоволенню в цій частині.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 цього ж кодексу визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що наразі апелянтом, всупереч приписів ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України не доведено та необґрунтовано свою позицію по справі та наявність правових підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Статтею 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв`язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм права. З огляду на той факт, що висновки суду першої інстанції відповідають в повній мірі приписам законодавства, фактичним обставинам справи, рішення відповідає вимогам статті 236 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги та залишення рішення Господарського суду Донецької області від 20.03.2024 року у справі №905/510/23 без змін.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, колегія суддів зазначає, що оскільки в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, то судові витрати понесені заявником апеляційної скарги, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 77, 86, 129, 240, 269, 270, п.1, ч.1 ст.275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Донецької області від 20.03.2024 року у справі №905/510/23 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 06.06.2024 року.

Головуючий суддя В.С. Хачатрян

Суддя Р.А. Гетьман

Суддя В.В. Россолов