Постанова

від 07.06.2024 по справі 922/2775/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2024 року м. Харків Справа №922/2775/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику сторін у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» (вх.№2047Х/1) на рішення Господарського суду Харківської області від 01.09.2023 року у справі №922/2775/23,

за позовом Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут», (вул. Плеханівська, 126, м.Харків, 61037),

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Наукова Апартментс» (вул. Серпова, буд. 4, м.Харків, 61166),

про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2023 року Приватне акціонерне товариство «Харківенергозбут» звернулось до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Наукова Апартментс», в якій просило суд стягнути заборгованість за електричну енергію в сумі 141011,39 грн., заборгованість по пені у сумі 13699,52 грн., 3% річних у сумі 869,41 грн. та індекс інфляції у розмір 2449,05 грн. Також позивач просив суд відшкодувати за рахунок відповідача сплачений судовий збір за подання позовної заяви.

Позов обґрунтовано з посиланням на порушення відповідачем умов договору про постачання електричної енергії споживачу №737/0981 від 17.06.2021 року на умовах комерційної пропозиції №1/23П від 01.01.2023 року.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 01.09.2023 року у справі №922/2775/23 (повний текст складено 01.09.2023 року, суддя Присяжнюк О.О.) позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Наукова Апартментс» на користь Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» заборгованість за електричну енергію в сумі 141011,39 грн., 3% річних у сумі 869,41 грн., індекс інфляції у розмір 2449,05 грн. та судовий збір у сумі 2684,00 грн.

В іншій частині позовних вимог по пені відмовлено.

Позивач з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм права, на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить:

- рішення Господарського суду Харківської області від 01.09.2023 року скасувати в частині відмови у стягненні пені;

- прийняти у вказаній частині нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та стягнути пеню у сумі 13699,52 грн.

- в решті рішення Господарського суду Харківської області від 01.09.2023 року залишити без змін та здійснити розподіл судових витрат.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції неправомірно застосовано положення Постанови НКРЕКП «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» від 25.02.2022 року №332 та безпідставно відмовлено у стягненні пені в розмірі 13669,52 грн.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.10.2023 року відкрито апеляційне провадження за скаргою позивача; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом 20 днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі, а також встановлено учасникам справи строк на протязі якого вони мають право подати до суду клопотання, заяви та документи в обґрунтування своїх вимог і заперечень по справі. При цьому, судом роз`яснено про можливість надання та звернення до суду засобами електронного зв`язку і порядок такого звернення. Враховуючи, що ціна позову в даній справі є меншою від ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, судом попереджено сторони, що апеляційна скарга буде розглядатися за правилами ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Витребувано з Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/2775/23.

13.10.2023 року матеріали справи №922/2775/23 на вимогу надійшли до Східного апеляційного господарського суду.

Від позивача 27.11.2023 року засобами електронного зв`язку надійшло клопотання (вх.№14624), в якому просив зупинити провадження у даній справі до закінчення перегляду Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №911/1359/22.

Позивач вказував, що правовий висновок Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №911/1359/22 матиме суттєве значення для вирішення спору у даній справі, оскільки правовідносини у справах №911/1359/22 та №922/2775/23 є подібними (стосуються, зокрема нарахування та стягнення пені за порушення договорів укладених між учасниками ринку електричної енергії і спірним у цих відносинах є питання того, чи постанова НРЕКП №332 від 27.02.2022 року носить лише рекомендаційний характер чи може вона нівелювати норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, як закону та порядок її застосування), враховуючи, що постанова Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики, тому просить суд, клопотання про зупинення провадження у справі задовольнити.

Суд апеляційної інстанції встановив, що правовідносини у справі №922/2775/23 та у справі №911/1359/22, яка переглядається у касаційному порядку Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в частині стягнення пені і застосування при цьому підпункту 16 п. 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 року №332 в редакції постанови НКРЕКП від 26.04.2022 року №413, є подібними.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.11.2023 року клопотання Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» про зупинення апеляційного провадження у справі №922/2775/23 задоволено. Зупинено апеляційне провадження у справі №922/2775/23 до закінчення перегляду Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №911/1359/22 та оприлюднення повного тексту судового рішення. Ухвалено сторони повідомити Східному апеляційному господарському суду про закінчення перегляду справи №911/1359/22 та його результати.

21.05.2024 року від позивача надійшло клопотання (вх.№7035), в якому просить поновити провадження у справі №922/2775/23 посилаючись на те, що Верховним Судом у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі №911/1359/22 закінчено перегляд та винесено постанову.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, на офіційній веб-сторінці в Єдиному державному реєстрі судових рішень 20.05.2024 року оприлюднено повний текст постанови Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.04.2024 року по справі №911/1359/22.

Ухвалою суду від 22.05.2024 року клопотання Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» про поновлення провадження у справі №922/2775/23 задоволено; поновлено провадження у справі №922/2775/23; запропоновано учасникам справи у строк до 03.06.2024 року надати письмові пояснення у справі з урахуванням висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.04.2024 року по справі №911/1359/22. При цьому, судом роз`яснено про можливість надання та звернення до суду засобами електронного зв`язку і порядок такого звернення. Враховуючи, що ціна позову в даній справі є меншою від ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, судом попереджено сторони, що апеляційна скарга буде розглядатися за правилами ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч.13 ст.8 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За приписами ч.10 ст.270 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідно до ч.7 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Згідно з ч.2 ст.270 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Ухвала суду від 22.05.2024 року була направлена позивачу через підсистему Електронний суд до кабінету користувача і доставлена йому 23.05.2024 року. На адресу відповідача ухвала суду від 22.05.2024 року була направлена засобами поштового зв`язку та вручена йому, що підтверджується зворотнім рекомендованим повідомленням про вручення листа.

03.06.2024 року від позивача надійшли письмові пояснення (вх.№7640), в яких вказує, що не погоджується з позицією Об`єднаної палати, вважає її такою, що суперечить конституційному принципу верховенства права, в той же час вважає вірною позицію судді Чумака Ю.Я., висвітлену в окремій думці до постанови Об`єднаної палати, зокрема, щодо необхідності застосування норм правового акта вищої юридичної сили, й того, що норма підпункту 16 пункту 1 постанови № 332 (у редакції, чинній з 26.04.2022 року) не відповідає положенням статей 14, 549, 611, 617 Цивільного кодексу України та статей 230, 231 Господарського кодексу України як правових актів вищої юридичної сили. Звертає увагу, що норма чинного законодавства України не встановлює обов`язку судів обов`язково застосовувати правові позиції Верховного Суду.

Позивач просить врахувати, що у разі відмови судом у задоволенні вимог про стягнення пені, позивач позбавляється права в повторному зверненні до суду з тими самими вимогами на підставі п. 2 ч.1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України, навіть після припинення чи скасування правового режиму воєнного стану, що є обмеженням права ПрАТ «Харківенергозбут».

Колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції було вчинено всі належні та допустимі заходи направленні на повідомлення учасників справи про відкриття апеляційного провадження у даній справі і її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.

Клопотань від учасників справи про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням не надійшло.

За таких обставин, не вбачаючи підстав для розгляду апеляційної скарги в даній справі у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи з власної ініціативи, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги в порядку спрощеного письмового провадження, в межах встановленого чинним процесуальним законодавством строку, без проведення судового засідання.

У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи в суді першої інстанції - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та пояснень, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм права при винесенні оскаржуваного рішення, а також проаналізувавши докази, котрі стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в обґрунтування своїх вимог та заперечень, колегія суддів апеляційної інстанції встановила наступне.

У зв`язку із відокремленням функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 року, з 01.01.2019 року ПрАТ «Харківенергозбут» є постачальником електричної енергії за вільними цінами на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 19.06.2018 року за №505 та постачальником універсальних послуг на території Харківської області у відповідності до Постанови НКРЕКП від 26.10.2018 року за №1268.

ПрАТ «Харківенергозбут», як постачальник електричної енергії за вільними цінами, здійснює постачання електричної енергії з 01.01.2019 року у порядку, визначеному Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою НКРЕКП від 14.06.2018 року №312 (далі - Правила), та на умовах договору постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до пункту 13 розділу XVII Закону України «Про ринок електричної енергії» у разі відокремлення оператор системи розподілу є правонаступником в частині прав та обов`язків, зокрема, пов`язаних із провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та із провадженням діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією

Таким чином, правонаступником в частині прав та обов`язків за договорами про постачання/користування електричної енергії, що діяли до 01.01.2019 року залишається АТ «Харківобленерго», яке продовжує виконання функції з розподілу електричної енергії на території Харківської області.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами (ч.2 ст.56 вказаного Закону).

Пунктом 3.2.1 Правил передбачено, що електропостачальники, які постачають електричну енергію споживачам на роздрібному ринку, мають самостійно розробити форму відповідного договору на основі примірного чи типового договору, який є додатком до цих Правил. Розроблені форми договорів електропостачальники мають оприлюднювати на своїх офіційних веб-сайтах.

Відповідно до пункту 3.2.5 Правил укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання.

Публічний договір постачання електричної енергії споживачу, комерційні пропозиції та заява-приєднання розміщені на офіційному сайті ПрАТ «Харківенергозбут»: www.zbutenergo.kharkov.ua.

Також у відповідності до пунктів 4.12, 4.13 розділу IV Правил розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Згідно з пунктом 10 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 року №312 до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу.

У відповідності до пункту 4.3 Правил дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

За вимогами пункту 9.1.1 Розділу IX Кодексу комерційного обліку обмін даними між адміністратором комерційного обліку, постачальником послуг комерційного обліку та учасниками ринку здійснюється на договірних засадах у вигляді електронних документів.

Таким чином розрахунки за спожиту споживачем електроенергію ПрАТ «Харківенергозбут» проводить на підставі переданих у відповідності до наведених вимог показів приладу обліку від оператора системи розподілу в порядку передбаченому умовами договору.

Договір між електропостачальником та споживачем укладається шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником.

ТОВ «Наукова Апартментс» (споживач, відповідач у справі) надав підписану заяву-приєднання від 17.06.2021 року до договору про постачання електричної енергії споживачу на умовах Комерційної пропозиції №1П від 17.06.2021 року для споживачів з запланованим обсягом споживання до 500000 кВт*год на місяць, попередня оплата у розмірі 100% від вартості фактичного обсягу спожитої електричної енергії за відповідний попередній період (плата за надання послуг з розподілу електричної енергії здійснюється споживачем через постачальника), яка є додатком №2 до договору №737/0981 від 17.06.2021 року про постачання електричної енергії споживачу. З 01.01.2023 року за Комерційною пропозицією №1/23П фактично споживалась електрична енергія - договір про постачання електричної енергії споживачу №737/0981 від 17.06.2021 року (далі - договір) вважається укладеним.

Згідно договору про постачання електричної енергії споживачу №737/0981 від 17.06.2021 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Наукова Апартментс» є споживачем електричної енергії, яку постачає Приватне акціонерне товариство «Харківенергозбут».

Згідно з п. 2.1 договору №737/0981 постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Пунктом 5.5 договору №737/0981 встановлено, що розрахунковий період за цим договором зазначений у комерційній пропозиції та, як правило, становить календарний місяць, і відповідає розрахунковому періоду за договором споживача з оператором системи розподілу/передачі.

Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений в комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього договору (п. 5.7 договору №737/0981).

Згідно п. 5.10 договору оплата вартості електричної енергії здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника; споживач здійснює оплату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії через постачальника.

Відповідно до п. 6.2 договору споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього договору.

Згідно з умовами п. 5 Комерційної пропозиції №1П (з 01.01.2023 року №1/23П), рахунок за спожиту електричну енергію надається споживачу до 12 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим. Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка Споживачем. Рахунок на попередню оплату надається споживачу до 12 числа (включно) поточного місяця на наступний розрахунковий місяць, з терміном оплати згідно з п.4 даної комерційної пропозиції. Рахунки на оплату надаються споживачу у відповідних структурних підрозділах постачальника. В разі неотримання споживачем рахунків постачальник направляє рахунки споживачу поштовим зв`язком. У такому разі рахунки вважаються отриманими споживачем з дня їх відправлення. Оплата вартості електричної енергії здійснюється споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання.

Відповідно до п. 5.8 договору якщо споживач не здійснив оплату за цим договором у строки, передбачені комерційною пропозицією, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ. У разі порушення споживачем строків оплати постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції.

Пунктом 8 Комерційної пропозиції №1П (з 01.01.2023 року №1/23П), передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати електричної енергії, передбачених п. 5 та п. 4 даної комерційної пропозиції постачальник має право провести нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочки платежу; 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов`язання за договором повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції. Суми пені, 3% річних, інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком, та повинні бути сплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання споживачем.

Згідно з переданими даними від AT «Харківобленерго» відповідачу проведено нарахування та за результатами розрахункового періоду було сформовано та виставлено рахунки за спожиту електричну енергію:

- за лютий 2022 на суму 42153,40 грн, ПДВ 20% 8430,68 грн, разом з ПДВ 50584,08 грн. Відповідачем за лютий 2022 спожито 11920 кВт*год згідно фактичних даних, а саме: відомостей Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам. Рахунок та акт приймання-передачі було надіслано засобом поштового зв`язку. Строк оплати рахунку до 16.05.2023 року. Рахунок не сплачено.

- за квітень 2022 на суму 9381,79 грн, ПДВ 20% 1876,36 грн, разом з ПДВ 11258,15 грн. Відповідачем за квітень 2022 спожито 2504 кВт*год згідно фактичних даних, а саме: відомостей Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам. Рахунок та акт приймання-передачі було надіслано засобом поштового зв`язку. Строк оплати рахунку до 16.05.2023 року. Рахунок не сплачено.

- за липень 2022 на суму 1435,85 грн, ПДВ 20% 287,17 грн, разом з ПДВ 1723,02 грн. Відповідачем за липень 2022 спожито 363 кВт*год згідно фактичних даних, а саме: відомостей Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам. Рахунок та акт приймання-передачі було надіслано засобом поштового зв`язку. Строк оплати рахунку до 16.08.2022 року. Рахунок не сплачено.

- за серпень 2022 на суму 5356,37 грн, ПДВ 20% 1071,27 грн, разом з ПДВ 6427,64 грн. Відповідачем за серпень 2022 спожито 1230 кВт*год згідно фактичних даних, а саме: відомостей Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам. Рахунок та акт приймання-передачі було надіслано засобом поштового зв`язку. Строк оплати рахунку до 14.09.2022 року. Рахунок не сплачено.

- за вересень 2022 на суму 8462,74 грн, ПДВ 20% 1692,55 грн, разом з ПДВ 10155,29 грн. Відповідачем за вересень 2022 спожито 1750 кВт*год згідно фактичних даних, а саме: відомостей Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам. Рахунок та акт приймання-передачі було надіслано засобом поштового зв`язку. Строк оплати рахунку до 14,10.2022 року. Рахунок не сплачено.

- за жовтень 2022 на суму 8949,60 грн, ПДВ 20% 1789,92 грн, разом з ПДВ 10739,52 грн. Відповідачем за жовтень 2022 спожито 1808 кВт*год згідно фактичних даних, а саме: відомостей Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам. Рахунок та акт приймання-передачі було надіслано засобом поштового зв`язку. Строк оплати рахунку до 15.11.2022 року. Рахунок не сплачено.

- за листопад 2022 року на суму 13354,67 грн, ПДВ 20% 2670,93 грн, разом з ПДВ 16025,60 грн. Відповідачем за листопад 2022 спожито 2745 кВт*год згідно фактичних даних, а саме: відомостей Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам. Рахунок та акт приймання-передачі було надіслано засобом поштового зв`язку. Строк оплати рахунку до 19.12.2022 року. Рахунок не сплачено.

- за грудень 2022 року на суму 11474,25 грн, ПДВ 20% 2294,85 грн, разом з ПДВ 13769,10 грн. Відповідачем за грудень 2022 спожито 2418 кВт*год згідно фактичних даних, а саме: відомостей Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам. Рахунок та акт приймання-передачі було надіслано засобом поштового зв`язку. Строк оплати рахунку до 17.01.2023 року. Рахунок не сплачено.

- за січень 2023 на суму 12557,54 грн, ПДВ 20% 2511,51 грн, разом з ПДВ 15069,05 грн. Відповідачем за січень 2023 спожито 2441 кВт*год згідно фактичних даних, а саме: відомостей Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам. Рахунок та акт приймання-передачі було надіслано засобом поштового зв`язку. Строк оплати рахунку до 15.02.2023 року. Рахунок не сплачено.

- за лютий 2023 на суму 4383,28 грн., ПДВ 20% 876,66 грн, разом з ПДВ 5259,94 грн. Відповідачем за лютий 2023 спожито 902 кВт*год згідно фактичних даних, а саме: відомостей Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам. Рахунок та акт приймання-передачі було надіслано засобом поштового зв`язку. Строк оплати рахунку до 15.03.2023 року. Рахунок не сплачено.

ПрАТ «Харківенергозбут» як постачальник виконав свої зобов`язання по договору у повному обсязі, проте відповідач умови договору щодо своєчасної сплати спожитої електричної енергії у встановлені договором строки не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Як стверджує позивач, станом на 01.05.2023 року сума заборгованості за спожиту електричну енергію по договору №737/0981 від 17.06.2021 року складає 141011,39 грн.

Крім того, у зв`язку з несплатою за електричну енергію за договором в обумовлений термін відповідачу нарахована та заявлена до стягнення пеня у розмірі 13669,52 грн, 3% річних у розмірі 869,41 грн та інфляційні втрати у розмірі 2449,05 грн.

Суд першої інстанції, зважаючи на встановлені обставини та вимоги норм права, а також враховуючи те, що відповідач в установленому Господарським процесуальним кодексом України порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, доказів оплати спожитої електричної енергії не надав, дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» в частині примусового стягнення з відповідача заборгованість за електричну енергію в сумі 141011,39 грн за договором №737/0981 від 17.06.2021 року про постачання електричної енергії споживачу є обґрунтованими, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами і підлягають задоволенню.

Крім того місцевий господарський суд, перевіривши правомірність та правильність нарахування позивачем 3% річних за період з серпня 2022 року по квітень 2023 року включно у сумі 869,41 грн. та індекс інфляції за період з жовтня 2022 року по квітень 2023 року включно у розмірі 2449,45 грн., встановив, що дані нарахування відповідають умовам договору та Комерційної пропозиції, вимогам законодавства, розрахунок виконано арифметично вірно. Таким чином суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення 3% річних у сумі 869,41 грн. та індексу інфляції у розмірі 2449,45 грн. є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

У відповідній частині, а саме щодо задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості, інфляційних втрат та 3% річних рішення суду першої інстанції позивачем не оскаржується. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції переглядає рішення Господарського суду Харківської області від 01.09.2023 року в частині відмови у стягненні пені в межах доводів та вимог апеляційної скарги згідно приписів ст.269 Господарського процесуального кодексу України.

Так, матеріали справи свідчать, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню за період з серпня 2022 року по квітень 2023 року включно у сумі 13699,52 грн.

Правові наслідки порушення зобов`язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Крім того, частина 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлює, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Преамбулою Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Як вже зазначалось, відповідно до п. 8 договору, у разі порушення споживачем строків оплати постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції. Пунктом 8 Комерційної пропозиції №1П (з 01.01.2023 року №1/23П), передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати електричної енергії, передбачених п. 5 та п. 4 даної комерційної пропозиції постачальник має право провести нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати, зокрема, пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочки платежу.

Враховуючи приписи п. 16 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 року №332, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для нарахування та стягнення з відповідача штрафної санкції у вигляді пені.

Апелянт вказує, що рекомендаційний характер пункту 5 постанови №332, яка є підзаконним актом, не може змінювати та нівелювати надане нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України право однієї сторони на застосування заходів відповідальності за порушення виконання грошового зобов`язання (тим більше воно відповідає умовам договору) та, відповідно, звільняти від такої відповідальності іншу сторону, не припиняючи чинності відповідних умов договору. Положення п.п. 16 п.1, яким доповнено постанову №332 не мають імперативного (обов`язкового) характеру, а є настановами, тобто по суті також рекомендаціями/порадами учасникам ринку електричної енергії, які не містять умов чи застережень про звільнення учасників ринку електричної енергії, в тому числі, відповідача, від сплати штрафних санкцій за порушення умов договору, укладеного на підставі Закону України «Про ринок електричної енергії».

Так, НКРЕКП 25.02.2022 року прийнято постанову №332, відповідно до преамбули якої відповідно до Законів України «Про ринок електричної енергії» та «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», ураховуючи Протокол наради щодо обговорення заходів стабілізації учасників ринку електричної енергії під час особливого періоду з метою забезпечення операційної безпеки функціонування основної частини ОЕС України від 25 лютого 2022 року, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановила:

- на період дії особливого періоду Оператору системи передачі (який виконує функцію Адміністратора розрахунків) не застосовувати до виробників електричної енергії, які надають послуги на балансуючому ринку електричної енергії, заходи, передбачені пунктом 1.7.5 глави 1.7 розділу І Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року №307. Виробники електричної енергії, які надають послуги на балансуючому ринку електричної енергії, набувають статусу «Дефолтний» при тривалості статусу «Переддефолтний» більше семи робочих днів (пункт 1);

- оператору системи передачі (у ролі Адміністратора розрахунків) та Оператору ринку забезпечити щоденне спостереження за ринком електричної енергії з метою виявлення ознак маніпулювання (у тому числі у частині виникнення значних обсягів негативних небалансів), про результати такого спостереження щоденно інформувати Міністерство енергетики України та Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Постановою НКРЕКП від 27.02.2022 року №333 постанову №332 доповнено пунктами 3-5, зокрема пунктом 5 рекомендовано учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії».

У подальшому до постанови НКРЕКП №332 вносились зміни та доповнення, зокрема, постановою від 26.04.2022 року №413 пункти 1-12 змінено пунктом 1, зміст якого змінено та доповнено підпунктом 16, відповідно до якого на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надано настанови - зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду по справі №911/1359/22 у постанові від 19.04.2024 року дійшов наступних висновків:

«Постанова №332 від 25.02.2022 року (у редакції від 26.04.2022 року) прийнята НКРЕКП (Регулятором) в межах своїх повноважень, а тому її положення, у тому числі, підпункт 16 пункту 1, відповідно до якого на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії, є обов`язковими до виконання всіма учасниками ринку та мають застосовуватись останніми у своїй господарській діяльності.

Підпункт 16 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 року №332 (у редакції постанови НКРЕКП від 26.04.2022 року №413) - це імперативна норма, якою держава вказала учасниками ринку електричної енергії, що на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії».

Рішення Регулятора щодо порядку застосування норм про відповідальність учасників на ринку електроенергії не суперечать нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України про відповідальність у договірних відносинах з огляду на те, що Регулятор в силу Закону наділений повноваженнями унормовувати договірні відносини суб`єктів господарювання, що проводять свою діяльність у сфері енергетики, у тому числі в частині відповідальності за невиконання (неналежне виконання) договірних зобов`язань на ринку електричної енергії.

Такі рішення Регулятора не скасовують встановлену нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України відповідальність за порушення договірних зобов`язань для учасників ринку електроенергії, та не встановлюють мораторію для застосування цієї відповідальності, позаяк Регулятор, який наділений повноваженнями нормативного регулювання договірних відносин на ринку електроенергії, з метою забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду, в межах наданих йому Законом повноважень тимчасово зупинив нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.

Об`єднана палата звернула увагу, що норми постанови №332 від 25.02.2022 року (у редакції від 27.02.2022 року №333, у редакції від 26.04.2022 року) прийняті Регулятором в межах своїх повноважень.

Таким чином, хоча постанова НКРЕКП №332 від 25.02.2022 року має нижчу юридичну силу порівняно з Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, втім її норми є обов`язковими до виконання всіма учасниками ринку та мають застосовуватись останніми у своїй господарській діяльності на ринку електроенергії, зокрема, які уклали між собою двосторонні договори відповідно до статті 66 Закону України «Про ринок електричної енергії», що також обумовлено положеннями статті 179 Господарського кодексу України, яка встановлює нормативне обмеження вільного розсуду сторін господарського договору при визначенні його умов у разі укладання типового договору».

Відповідно до ч.5 та ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права, а саме відмовив у задоволенні вимог про стягнення пені з посиланнями на приписи постанови №332.

Щодо посилань апелянта на правову позицію судді Чумака Ю.Я., висвітлену в окремій думці до постанови Об`єднаної палати, то слід відзначити, що така думка є позицією одного із суддів. За своїм змістом може впливати та формування судової практики та нормозастосування, однак не є обов`язковою для застосування.

Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 10.02.2010 року у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 цього ж кодексу визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Колегія суддів зазначає, що апелянтом всупереч приписів ст. 73 та ст. 74 Господарського процесуального кодексу України апелянтом не доведено факту, а також не надано належних, допустимих та у сукупності вірогідних доказів у підтвердження своєї позиції по справі.

Статтею 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв`язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів та вчинені при довільному тлумаченні наявних між сторонами правовідносин, у зв`язку з чим апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення Господарського суду Харківської області від 01.09.2023 року у справі №922/2775/23, яке відповідає вимогам ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, має бути залишене без змін.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, колегія суддів зазначає, що оскільки в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, то судові витрати понесені заявником апеляційної скарги, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 77, 86, 129, 240, 269, 270, п.1, ч.1 ст.275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 01.09.2023 року у справі №922/2775/23 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.С. Хачатрян

Суддя Р.А. Гетьман

Суддя В.В. Россолов