Постанова

від 04.06.2024 по справі 904/1728/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.2024 року м.Дніпро Справа № 904/1728/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А.(доповідача),

суддів: Паруснікова Ю.Б., Іванова О.Г.

секретар судового засідання Зелецький Р.Р.

за участю учасників справи:

від позивача Фесюк, Ю.О., представник;

від відповідача Анісова О.І., представник;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДК-ОІЛ ПЛЮС" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2023 року (повне рішення складено 21.12.2023, суддя Рудь І.А.) у справі № 904/1728/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДК-ОІЛ ПЛЮС", м.Кам`янське Дніпропетровської області

до Фізичної особи-підприємця Рудого Артема Михайловича, м. Дніпро

про стягнення заборгованості в сумі 1 633 000 грн 00 коп. за договором постачання від 20.12.2022 № 2022-12/20,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДК-ОІЛ ПЛЮС" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Рудого Артема Михайловича про стягнення заборгованості в сумі 1 633 000 грн 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору постачання від 20.12.2022 №2022-12/20 в частині своєчасної поставки оплаченого позивачем товару неналежної якості, що стало підставою для відмови позивача від договору в односторонньому порядку, про що відповідача повідомлено у претензії від 20.02.2023 №1. Відмова замовника від договору поставки є підставою для задоволення вимоги про повернення невикористаної частини авансу відповідно до вимог ст.1212 Цивільного кодексу України.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2023 року у даній справі у задоволенні позову відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано посиланням на те, що:

- позивачем не доведено належними доказами, що поставлений відповідачем товар на суму 1 833 000 грн. 00 коп. не відповідав вимогам договору по якості;

- позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт направлення та отримання відповідачем претензії про розірвання договору, що свідчить про недотримання обумовленої п. 5.5 договору процедури відмови від договору в односторонньому порядку та призводить до наслідків його розірвання й припинення. З огляду на викладене, у суду відсутні підстави вважати, що спірний договір був розірваний позивачем в односторонньому порядку;

- в порушення вимог п. 5.5 договору, претензія від 20.02.2023 про розірвання спірного договору, складена позивачем вже після закінчення його дії.

- відповідачем на підставі договору постачання від 20.12.2022 №2022-12/20 були отримані грошові кошти за поставлений товар, що виключає можливість застосування ст.1212 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин.

Не погодившись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю ДК-ОІЛ ПЛЮС звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник посилається на наступні обставини:

- позивачем неодноразово, систематично та послідовно зазначалося, що порушення відповідачем умов договору полягало не тільки в постачанні товару неналежної якості та без сертифікату відповідності та інструкції по використанню, а також і з порушенням строків поставки цього товару;

- сам по собі факт неможливості поставити товар у встановлений в договорі строк зобов`язує постачальника повернути від покупцю кошти, навіть без вимоги з боку останнього;

- обґрунтована підстава для відмови від підписання накладної з боку позивача вказує на те, що в даному випадку відсутня підстава вважати, що товар відповідачем був поставлений, оскільки відповідно до п.3.4 договору фактом підтвердження постачання товару є підпис уповноваженої особи покупця на видатковій накладній;

- підставою відмови у підписанні позивачем видаткової накладної, як підтвердження факту поставки товару, є сукупність обставин, а саме: несправність генератора, відсутність сертифікату відповідності виробника та інструкції по використанню, а також порушення строків поставки, при цьому кожна окремо з цих обставин дає право позивачу відмовитися від підписання видаткової накладної;

- суд першої інстанції безпідставно переклав обов`язок доказування факту ненадання документів на позивача;

- судом першої інстанції не була дана відповідна оцінка факту повернення відповідачем позивачу грошових коштів у сумі 200 000,00 грн, що є підтвердженням отримання ним вимоги про повернення сплачених за генератор коштів в розмірі 1 833 000,00 грн та визнання факту порушення умов договору;

- посилання відповідача на те, що повернуті кошти в розмірі 200 000,00 грн, нібито, є наслідком досягнення згоди між покупцем та постачальником щодо зменшення договірної вартості генератора, не підтверджуються жодними доказами та категорично заперечуються позивачем.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.

В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначає наступні обставини:

- у позовній заяві позивачем чітко ідентифіковано, що він відмовився від підписання видаткової накладної саме у зв`язку з виявленням несправності генератора та невиконанням відповідачем вимоги про заміну поставленого генератора;

- в листі від 08.01.2023 позивач зазначає вимогу саме про заміну генератора, тобто 3-денна затримка у поставці товару не завадила покупцю прийняти товар, здійснити вхідний контроль його якості;

- відмова у прийнятті товару через прострочення поставки виключає можливість та необхідність здійснення використання товару та вхідного контролю його якості, адже передумовою здійснення останніх є факт прийняття товару та відсутність відмови від нього;

- у випадку відмови ТОВ "ДК-ОІЛ ПЛЮС" від приймання генератора в зв`язку з простроченням його поставки, покупець не повинен був здійснювати його розвантаження;

- непідписання позивачем видаткової накладної не спростовує факт поставки генератора відповідачем, а є проявом недобросовісності позивача у господарських відносинах;

- після здійснення поставки та остаточного розрахунку за отриманий генератор ТОВ "ДК-ОІЛ ПЛЮС" жодного разу та жодним способом не зверталося до відповідача з будь-якими претензіями щодо якості поставленого товару, відсутності сертифікатів/інструкцій тощо;

- наданий ТОВ "ДК-ОІЛ ПЛЮС" акт про фактичну якість і комплектність продукції №1 від 08.01.2023 не відповідає вимогам інструкції №П-7, а тому цей акт є неналежним, недопустимим та недостовірним доказом неналежної якості поставленого товару;

- позивач після отримання товару 27.12.2022, перевірки його якості, перевірки наявності всіх необхідних документів, затребування та отримання перекладу технічної специфікації, що була надана іноземною мовою, 28-29.12.2022 здійснив остаточний розрахунок за отриманий товар, що свідчить про виконання ТОВ "ДК-ОІЛ ПЛЮС" свого зустрічного договірного зобов`язання, передумовою виконання якого є кореспондуюче зобов`язання постачальника, передбачене п.1.1, 3.3 договору щодо поставки товару та надання необхідних супровідних документів;

- ТОВ "ДК-ОІЛ ПЛЮС" не направлялося відповідачу жодного повідомлення про відсутність документів на товар, не встановлювався строк для надання таких документів, не направлялося повідомлення про відмову від договору та не повертався товар постачальнику, що виключає обґрунтованість доводів позивача про порушення відповідачем вимог п.3.3 договору №2022-12/20 та ненадання передбачених ним документів на товар, а також про наявність у позивача права на відмову від договору в зв`язку з таким порушенням;

- у випадку відмови від підписання видаткової накладної, покупець повинен був повідомити постачальника про таку відмову, оскільки останній не був присутній при доставці та фактичному переданні перевізником товару позивачу;

- неналежна якість поставленого товару нічим не підтверджена, жодного повідомлення покупцем не направлялося та, відповідно, жодного повідомлення постачальником не отримувалось, що виключає можливість обрахування 3-денного строку для повернення грошових коштів постачальником та реалізацію приписів п.4.2.1 договору;

- позивачем до матеріалів справи не додано ані розрахункового документу, що підтверджує надання послуг поштового зв`язку з надіслання відповідачу поштового відправлення №0848400026059, ані опису вкладення у таке поштове відправлення, який би визначав його зміст;

- відсутність факту направлення та отримання відповідачем претензії № 1 від 20.02.2023 свідчить про недотримання обумовленої п.5.5 договору №2022-12/20 процедури відмови від договору в односторонньому порядку, що не призводить до його розірвання та припинення;

- здійснення ТОВ "ДК-ОІЛ ПЛЮС" перерахування грошових коштів в розмірі 1 633 000,00 грн відповідачу в рахунок оплати товару за договором №2022-12/20, який був належним чином поставлений та отриманий покупцем в межах чинного договору, свідчить про набуття таких грошових коштів відповідачем в порядку виконання договірного зобов`язання, тобто за достатньою та належною правовою підставою у вигляді правочину, що виключає можливість застосування до спірних правовідносин ст.1212 Цивільного кодексу України.

У додаткових поясненнях позивач зазначає, що:

- генератор фактично був поставлений покупцю з порушенням строків поставки;

- відповідач не виконав обов`язок негайно в письмовій формі повідомити позивача про неможливість дотримання строків поставки товару;

- відповідач не виконав обов`язок повернути сплачені покупцем кошти на його банківський рахунок протягом 3-х робочих днів з дати його повідомлення про неможливість поставки;

- факт поставки товару, в тому числі, з порушенням строків наділяє позивача безумовним правом відмовитися від підписання видаткової накладної, а також наділяє позивача право отримати (вимагати) від відповідача сплачені за товар кошти;

- відповідачем визнавалося порушення ним умов договору та необхідність повернення отриманих ним від позивача коштів, що підтверджується поверненням грошової суми у загальному розмірі 200 000,00 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2024 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Верхогляд Т.А., суддів Паруснікова Ю.Б., Іванова О.Г.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.01.2024 витребувано з господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи №904/1728/23; відкладено розгляд питання щодо руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДК-ОІЛ ПЛЮС" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2023 до надходження матеріалів справи до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.02.2024 відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДК-ОІЛ ПЛЮС" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2023; розгляд справи призначено в судовому засіданні на 27.03.2024 року на 15:30 год.

27.03.2024 у судовому засіданні оголошено перерву до 04.06.2024 до 10:15 годин.

04.06.2024 у судове засідання з`явилися представники сторін, які надали відповідні пояснення.

Заслухавши пояснення присутніх учасників справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 20.12.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДК-ОІЛ ПЛЮС" (покупець) та Фізичною особою-підприємцем Рудим Артемом Михайловичем (постачальник) укладено договір постачання №2022-12/20, за умовами п.1.1 якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти і оплатити дизельний генератор (далі - товар). Найменування та технічні характеристики товару: Generator 250 KVA TURKEY ORIGIN.

Вартість товару та сума цього договору складає 1 833 000 грн 00 коп., без ПДВ (п. 2.1 договору).

Відповідно до п.2.2 договору оплата здійснюється покупцем на поточний рахунок постачальника на наступних умовах:

- аванс в розмірі 30% від вартості товару, визначеного цим договором, протягом 1-го банківського дня з дати отримання рахунку та підписання договору сторонами;

- остаточний розрахунок у розмірі 70% вартості товару, визначеного договором, протягом 2-х банківських днів з дати підписання покупцем накладних на отримання товару.

Підставою для оплати є виставлений постачальником рахунок-фактура, підписана покупцем накладна. Валютою розрахунку є гривня.

Пунктом 3.1 договору сторони визначили умови поставки: на умовах DAP за адресою місцезнаходження покупця: Київська обл., с. Клянівка, вул. Підгірна, 70, згідно Інкотермс-2010 з врахуванням того, що поставка здійснюється на території України.

Термін поставки 3 (три) календарних днів з дати здійснення оплати авансу в розмірі 30% вартості товару, відповідно до п. 2.2 цього договору (п. 3.2 договору).

Фактом підтвердження постачання товару є підпис уповноваженої особи покупця на видатковій накладні (п. 3.4 договору).

Відповідно до п.4.1 договору покупець зобов`язаний:

- своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату товару на умовах цього договору (п.п.4.1.1 договору);

- підписати видаткову накладну під час поставки товару, якщо товар поставлений у відповідності до умов цього договору (п.п.4.1.2 договору).

Згідно з п.4.3 договору покупець має право:

- відмовитись від підписання видаткової накладної, якщо товар не відповідає асортименту, - кількості та якості товару, а також, якщо товар не виконує свої функції чи не відповідає характеристикам, передбаченим законодавством для аналогічного товару та/або якщо товар поставлений з порушенням строків. Відмова від підписання накладних зобов`язує постачальника за вибором покупця: або усунути недоліки (замінити товар на якісний) протягом 3-ох робочих днів з дати відмови покупця від підписання накладних або, у разі відмови від договору покупцем, повернути сплачені кошти покупцю протягом 3-ох банківських днів з дати отримання вимоги від покупця (п.п. 4.2.1 договору);

- повернути без підпису видаткову накладну у разі її неналежного оформлення постачальником (відсутність печатки, підписів тощо) та відмовитись від договору і вимагати повернення коштів або вимагати усунення недоліків товару шляхом його заміни на якісний (п.п.4.2.3 договору).

За умовами п.4.3 договору постачальник зобов`язаний:

- забезпечити постачання товару у строки та на умовах, встановлених цим договором (п.п.4.3.1 договору);

- при неможливості в передбачений цим договором строк поставити товар, негайно повідомити про це покупця письмово та повернути сплачені покупцем кошти на його банківський рахунок протягом 3-х банківських днів з дати його повідомлення про неможливість поставки, але в будь-якому разі не пізніше 5-ти робочих днів з дати кінцевого строку поставки (п.п.4.3.2 договору);

- усувати виявлені недоліки товару протягом строку, передбаченого договором (п.п.4.3.3 договору);

- повернути сплачені покупцем кошти, в строки передбачені договором, у разі відмови покупця підписати накладні на отримання товару (відмови від договору), якщо він поставлений з порушенням умов договору (п.п.4.3.4 договору).

Постачальник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги (п.п.4.4.1 п.4.4 договору).

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами скріплення печатками (за наявності) та діє до 31.12.2022 року, а в частині виконання зобов`язань до повного виконання (п. 8.1 договору).

На виконання умов договору відповідачем виставлено позивачу рахунок-фактуру №101222 від 20.12.2022 на оплату товару дизельного генератора, 250 KVA на загальну суму 1 833 000 грн 00 коп.

Позивачем відповідно до п. 2.2 договору було здійснено авансовий платіж в сумі 549 900 грн 00 коп., що підтверджується платіжною інструкцією № 358 від 20.12.2022.

Відповідно до видаткової накладної №65 від 27.12.2022 та товарно-транспортної накладної № 43 від 27.12.2022, які не підписані з боку позивача, останньому поставлено спірний товар на загальну суму 1 833 000 грн 00 коп. Водночас факт поставки товару позивачем не оскаржується,

Після отримання товару, позивачем здійснено остаточний розрахунок на загальну суму 1 233 100 грн 00 коп., відповідно до умов спірного договору, що підтверджується платіжною інструкцією №365 від 28.12.2022 на суму 1 133 100 грн 00 коп. та № 369 від 29.12.2022 на суму 100 000 грн 00 коп.

Звертаючись з даним позовом позивач вказує, що при вихідному контролі було виявлено несправність генератора, внаслідок чого його неможливо використовувати. Крім того, в порушення п. 3.3 договору покупцю не було надано сертифікат відповідності виробника та інструкцію по використанню, про що невідкладно повідомлено постачальника.

У зв`язку з викладеним, покупець відмовився від підписання видаткової накладної та листом від 08.01.2023 повідомив постачальника про необхідність заміни товару на аналогічний протягом трьох робочих днів з дати відмови покупця від підписання накладних або повернення сплачених грошових коштів протягом трьох банківських днів з дати отримання вимоги від покупця.

Як зазначає позивач, ФОП Рудий А.М. не виконав своїх договірних зобов`язань за спірним договором та проігнорував вказану вимогу, у зв`язку з чим позивач претензією № 1 від 20.02.2023 повідомив відповідача про розірвання договору на підставі п.5.5 договору, у зв`язку з тим, що товар, якість якого не відповідає умовам договору, не був переданий в обумовлений строк, тому втратив актуальність для покупця. З огляду на викладене, позивач просив відповідача повернути грошові кошти у розмірі 1 833 000 грн 00 коп.

Після отримання вказаної претензії відповідачем були повернуті позивачу грошові кошти в сумі 200 000 грн 00 коп., проте сума а розмірі 1 633 000 грн 00 коп. залишається неповернутою.

Посилаючись на приписи ст. 1212 Цивільного кодексу України, позивач вказує, що враховуючи наслідки розірвання договору поставки та той факт, що підстава, на якій ФОП Рудий А.М. отримав аванс відпала, наявні всі правові підстави для повернення відповідачем отриманих ним від позивача авансових платежів в розмірі 1 633 000 грн 00 коп.

Вказана претензія залишена відповідачем без задоволення, що і стало причиною звернення позивача до суду з даним позовом.

Відповідно до ст.6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і та справедливості (ст.627 Цивільного кодексу України).

За змістом ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України).

Господарське зобов`язання виникає, зокрема із господарського договору (ст.174 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правовідносини, які виникли між сторонами, за своєю правовою природою є договором поставки.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 664 Цивільного кодексу України встановлено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Відповідно до ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу (ч.1 ст.675 Цивільного кодексу України).

Якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам (у разі наявності), іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів (ч.1 ст.268 Господарського кодексу України).

Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу (ч.1 ст.673 Цивільного кодексу України).

Продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту (ч.1 ст.679 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.688 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару. У разі невиконання покупцем цього обов`язку продавець має право частково або в повному обсязі відмовитися від задоволення відповідних вимог покупця, якщо продавець доведе, що невиконання покупцем обов`язку повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу спричинило неможливість задоволення його вимог або спричинить для продавця витрати, що перевищують його витрати у разі своєчасного повідомлення про порушення умов договору.

Матеріали справи свідчать про те, що 27.12.2022 відповідачем поставлено на адресу позивача дизельний генератор Generator 250 KVA TURKEY ORIGIN, що підтверджується товарно-транспортною накладною №43 від 27.12.2022, яка підписана з боку водія/експедитора Риженко Р.С. та роздрукованими даними з GPS-трекера перевізника на автомобіль DAF реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Після отримання товару Товариством з обмеженою відповідальністю "ДК-ОІЛ ПЛЮС" здійснено остаточний розрахунок за отриманий товар відповідно до платіжних інструкцій № 365 від 28.12.2022 та № 369 від 29.12.2022 на загальну суму 1 233 100 грн 00 коп.

При цьому, розмір авансового платежу складав 549 900 грн 00 коп. (30% вартості товару) та був сплачений позивачем 20.12.2022 - до моменту отримання товару, в той час, як остаточний розрахунок у суму 1 233 100 грн 00 коп. (70% вартості товару) за отриманий товар позивач здійснив після отримання спірного товару.

Таким чином, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції про безпідставність твердження позивача стосовно того, що оплата за спірний товар в розмірі 1 833 000 грн 00 коп. відбулася у вигляді передоплати.

Позивач вказує, що спірна видаткова накладна №65 від 27.12.2022 не була ним підписана, оскільки при вхідному контролі виявлено несправність генератора, внаслідок чого його неможливо використовувати, а також в порушення п. 3.3 договору покупцю не було надано сертифікат відповідності виробника та інструкцію по використанню, про що повідомлено постачальника листом від 08.01.2023, в якому викладено вимогу заміни товару на аналогічний протягом трьох робочих днів з дати відмови покупця від підписання накладних або повернення сплачених грошових коштів протягом трьох банківських днів з дати отримання вимоги покупця.

На підтвердження виявлених несправностей генератора, позивачем до матеріалів справи долучені акт про виявлені при вхідному контролі недоліки продукції від 06.01.2023 та акт про фактичну якість і комплектність продукції № 1 від 08.01.2023.

Акт про виявлені при вхідному контролі недоліки продукції від 06.01.2023 свідчить про те, що проведення вхідного контролю відбулося 06.01.2023 за участю уповноваженої особи ТОВ "ДК-ОІЛ ПЛЮС", яка здійснювала вхідний контроль ОСОБА_1 .

Вказаний акт підписаний в одноособовому порядку з боку ТОВ "ДК-ОІЛ ПЛЮС" - Дегтярьовим Юрієм Володимировичем.

В даному акті було зазначено, що документація щодо товару відсутня, повідомлено постачальника про необхідність передачі сертифікату відповідності виробника та інструкції по використанню; невідповідності, виявлені при проведенні вхідного: при спробі перевірити генератор було встановлено, що двигун генератора не запускається, він не виробляє напругу та встановлено ознаки витоку мастила (т.1 а.с.17).

08.01.2023 ТОВ "ДК-ОІЛ ПЛЮС" складено акт про фактичну якість і комплектність продукції №1, в якому, зокрема зазначено, що документація щодо товару відсутня, двигун генератора на запускається, він не виробляє напругу та встановлено ознаки витоку мастила. Використання генератора є неможливим, генератор не може бути прийнято. Дата та номер телефонограми (телеграми) про виклик представника постачальника: 06.01.2023, дата прибуття продукції 06.01.2022, номер та дата акту вхідного контролю 06.01.2023 № б/н.(т.1 а.с.18).

Вказаний акт підписаний в одноособовому порядку з боку ТОВ "ДК-ОІЛ ПЛЮС" - Дегтярьовим Юрієм Володимировичем.

Статтею 674 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами.

Колегія суддів звертає увагу, що пунктом 3.5 договору сторони погодили, що покупець здійснює приймання товару згідно умов договору, Інструкції № П-6 та Інструкції № П-7.

Отже, зважаючи на положення договору, приймання товару за якістю здійснюється відповідно до вимог Інструкції П-7.

Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 затверджено Інструкцію П-7, яка застосовується у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, основними та особливими умовами поставки або іншими обов`язковими для сторін правилами не встановлено інший порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю і комплектністю, а також тари під продукцією чи товарами.

Згідно з пунктом 6 Інструкції П-7 приймання продукції за якістю і комплектністю проводиться на складі одержувача в такі строки: а) при іногородній поставці - не пізніше 20 днів, а швидкопсувної продукції - не пізніше 24 годин після видачі продукції органом транспорту чи надходження її на склад одержувача при доставці продукції постачальником чи при вивезенні продукції одержувачем; б) при постачанні в межах міста - не пізніше 10 днів, а швидкопсувної продукції - 24 год. після надходження продукції на склад одержувача.

Відповідно до пункту 14 Інструкції П-7 приймання продукції за кількістю та якістю здійснюється у точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, основними та особливими умовами поставки або іншими обов`язковими для сторін правилами, а також за супровідними документами, які підтверджують якість і комплектність продукції, що постачається (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення якості, рахунок-фактура, специфікація).

Згідно з п.16 Інструкції П-7 при виявленні невідповідності якості поставленої продукції, одержувач призупиняє приймання продукції та складає акт, в якому вказується кількість оглянутої продукції та характер виявлених при прийманні дефектів. Одержувач також зобов`язаний викликати для участі в продовженні приймання продукції та складання двостороннього акту представника відправника, якщо такий виклик передбачений в договорі.

Відповідно пункту 9 Інструкції П-7 акт про приховані недоліки продукції має бути складено протягом 5 днів з моменту виявлення недоліків, але не пізніше чотирьох місяців з дня надходження продукції на склад отримувача, який виявив приховані недоліки, якщо інші строки не встановлені обов`язковими для сторін правилами.

Прихованими недоліками визнаються такі недоліки, які не могли бути виявлені при звичайній для даного виду продукції перевірці і виявлені тільки в процесі переробки, підготування до монтажу, в процесі монтажу, випробовування, використання і зберігання продукції (абзац 6 пункту 9 Інструкції П-7).

Пунктом 33 Інструкції П-7 передбачено, що акт про приховані недоліки, виявлені в продукції, складається в порядку, передбаченому цією Інструкцією, якщо інше не передбачено основними та особливими умовами поставки, іншими обов`язковими правилами чи договором.

Положеннями Інструкції П-7, врегульовані два окремі випадки виявлення товару неналежної якості, а саме: коли недоліки виявлені під час приймання товару, отримувач призупиняє подальше приймання і складає акт про фактичну якість отриманого товару, а в разі, коли приховані недоліки не могли бути виявлені при звичайній перевірці, відповідний акт складається після приймання товару.

Повідомлення про виклик представника виробника (відправника) повинно бути направлено (передано) йому по телеграфу (телефону) не пізніше 24 годин, а щодо продукції, яка швидко псується - негайно після виявлення невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, тари або упаковки встановленим вимогам, якщо інші строки не встановлені, основними і особливими умовами поставки, іншими обов`язковими для сторін правилами чи договором (п.18 Інструкції П-7).

Згідно з п.19 Інструкції П-7 представник виробника (відправника) з того ж міста зобов`язаний з`явитися за викликом одержувача не пізніше ніж на наступний день, а по швидкопсувній продукції - не пізніше 4 годин після отримання виклику, якщо в ньому не вказаний інший термін явки.

Виробник (відправник) з іншого міста зобов`язаний не пізніше ніж на наступний день після отримання виклику одержувача повідомити телеграмою або телефонограмою, чи буде направлений представник для участі в перевірці якості продукції. Неотримання відповіді на виклик у вказаний термін дає право отримувачу здійснити приймання продукції до закінчення встановленого строку явки представника виробника (відправника).

Представник виробника (відправника) з іншого міста зобов`язаний з`явитися не пізніше ніж у триденний термін після отримання виклику, не враховуючи часу, необхідного для проїзду, якщо інший термін не передбачено в Основних і Особливих умовах поставки, інших обов`язкових правилах або договорі.

Представник виробника (відправника) повинен мати посвідчення на право участі у визначенні якості та комплектності продукції, що надійшла до одержувача.

Виробник (відправник) може уповноважити на участь у прийманні отримувачем продукції підприємство, що знаходиться у місці отримання продукції. В цьому випадку посвідчення представникові видається підприємством, що виділив його. У посвідченні повинно бути посилання на документ, яким виробника (відправник) уповноважив дане підприємство брати участь у прийманні продукції.

Пунктом 20 Інструкції П-7 визначено, що при неявці представника виробника (відправника) за викликом одержувача (покупця) в установлений термін і у випадках, коли виклик представника виробника (відправника) з іншого міста не є обов`язковим, перевірка якості продукції проводиться представником відповідної галузевої інспекції за якістю продукції, а перевірка якості товарів - експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції по якості.

За відсутності відповідної інспекції по якості або бюро товарних експертиз в місці знаходження одержувача (покупця), при відмові їх виділити представника або неявку його за викликом одержувача (покупця) перевірка проводиться:

а) за участю компетентного представника іншого підприємства (організації), виділеного керівником чи заступником керівника цього підприємства (організації), або

б) за участю компетентного представника громадськості підприємства-одержувача, призначеного керівником із числа осіб, затверджених рішенням фабричного, заводського чи місцевого комітету профспілки цього підприємства, або

в) односторонньо підприємством-одержувачем, якщо виробник (відправник) дав згоду на односторонню прийомку продукції.

Відповідно до пункту 30 Інструкції П-7 акт повинен бути підписаний всіма особами, що брали участь в перевірці якості і комплектності продукції. Особа, яка не згідна зі змістом акту, зобов`язана підписати його із застереженням про свою незгоду і викласти свою думку.

В акті перед підписом осіб, які брали участь у прийманні, повинно бути зазначено, що ці особи попереджені про те, що вони несуть відповідальність за підписання акту, що містить дані, що не відповідають дійсності.

Якщо між виробником (відправником) і одержувачем виникнуть розбіжності в характері виявлених дефектів і причини їх виникнення, то для визначення якості продукції одержувач зобов`язаний запросити експерта бюро товарних експертів, представників відповідної інспекції з якості або іншої компетентної організації.

Отже, на позивача покладений обов`язок, у разі виявлення факту поставки відповідачем неякісного товару, письмово викликати представника відповідача для участі в прийманні такого товару (повідомлення про виклик має містити певний перелік відомостей), а у випадку якщо відповідач не направить представника для участі у прийманні продукції за якістю, приймання продукції (товару) необхідно проводити за участю представника відповідної галузевої інспекції з якості продукції, або експерта бюро товарних експертиз, або представника відповідної інспекції з якості, і лише у випадку відсутності відповідної інспекції з якості, або бюро товарних експертиз в місці знаходження покупця, або у випадку відмови таких осіб направити представника, або у випадку неявки такого представника на виклик перевірка проводиться за участю компетентного представника іншого підприємства або компетентного представника громадськості.

Всупереч наведеному, позивач не викликав представника відповідача письмово (із зазначенням визначених законодавством відомостей) для участі у прийманні продукції за якістю. Крім того, у разі неявки представника відповідача, позивач не був позбавлений можливості залучити для участі у прийманні продукції за якістю представника відповідної галузевої інспекції з якості продукції, або експерта бюро товарних експертиз, або представника відповідної інспекції з якості, а також у разі неможливості залучення таких осіб залучити компетентного представника іншого підприємства або компетентного представника громадськості.

Наведене свідчить про недотримання позивачем порядку приймання продукції, встановлений Інструкцією П-7.

Таким чином, місцевий господарський суд правомірно зазначив, що наданий позивачем акт про фактичну якість і комплектність продукції №1 від 08.01.2023, складений представником позивача, не є належним доказом на підтвердження постачання товару неналежної якості.

З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги, що доказом поставки неякісної продукції, відповідно до вимог Інструкції П-7, може бути лише акт про фактичну якість отриманої продукції, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком місцевого господарського суду, що позивачем не доведено належними доказами, що поставлений відповідачем товар не відповідав вимогам договору по якості.

Колегія суддів вважає безпідставними посилання позивача щодо ненадання йому при передачі товару сертифікату відповідності виробника та інструкції по використанню.

Так, цивільним законодавством визначено правові наслідки невиконання продавцем обов`язку передати приналежності товару та документи, що стосуються товару.

Відповідно до ст. 666 Цивільного кодексу України у разі, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Пунктом 3.3 договору сторони визначили, що одночасно з постачанням товару постачальник надає покупцю видаткову накладну, сертифікат відповідності виробника та інструкцію по використанню. Документи повинні бути оформлені з дотриманням умов діючого Податкового кодексу та стандартів ПСБУ.

Позивачем до матеріалів справи не надано доказів на підтвердження того, що останній звертався до відповідача з вимогою надати пакет документів, визначених пунктом 3.3 договору, встановивши при цьому, розумний строк для їх передання, як і не надано доказів відмови останнього від прийняття товару чи вчинення інших дій, які б могли свідчити про невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором у повному обсязі.

Таким чином, позивачем не доведено, що під час приймання товару, відповідачем не передавалися позивачу документи, перелік яких визначено в п. 3.3 спірного договору.

З огляду на те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів поставки товару неналежної якості, а також доказів ненадання відповідачем супровідних документів до нього, колегія суддів погоджується із місцевим господарським судом, що позивачем не обґрунтовано його право на відмову від підписання видаткової накладної № 65 від 27.12.2022 року.

Щодо посилання позивача на розірвання договору в односторонньому порядку на підставі п.5.5 договору, колегія суддів враховує наступні обставини.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором (ч.1 ст.188 Господарського кодексу України).

Статтею 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (ч.4 ст.188 Господарського кодексу України).

У разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами (у разі наявності) чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми (ч.5 ст.268 Господарського кодексу України).

Частинами 1,2 ст.678 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару.

Пунктом 5.5 договору передбачено, що покупець вправі в односторонньому порядку розірвати договір, повідомивши про це покупця за три робочих дні до дати розірвання, а постачальник зобов`язаний до закінчення строку дії договору повернути сплачені покупцем кошти.

Отже, договір вважається розірваним в зв`язку з односторонньою відмовою від нього покупця з моменту здійснення такої відмови у письмовій формі та направлення відповідного повідомлення постачальнику за 3 робочих дні до дати розірвання.

Дослідивши надані позивачем в підтвердження факту надіслання на адресу відповідача претензії №1 від 20.02.2023 до матеріалів справи копії поштового конверту та рекомендованого повідомлення, місцевий господарський суд правомірно зазначив, що з цих доказів неможливо встановити, які саме документи були надіслані на адресу відповідача.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що позивачем недотримано передбачену п.5.5 договору процедуру відмови від договору від односторонньому порядку, місцевий господарський суду дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав вважати, що спірний договір розірваний в односторонньому порядку.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що договір закінчив свою дію 31.12.2022.

Відповідно до ч.1 ст.631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Претензія від 20.02.2023 про розірвання спірного договору складена позивачем після припинення договору у зв`язку із закінченням строку, на який його укладено, що виключає можливість розірвання цього договору в односторонньому порядку.

Також слід звернути увагу на правові підстави заявленого позивачем позову.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Правовий аналіз ст. 1212 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що передбачені нею кондикційні зобов`язання виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна чи підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Водночас, наявність певної правової підстави для набуття особою майна виключає застосування до неї положень статті 1212 Цивільного кодексу України, якщо згадана підстава продовжує існувати.

З огляду на положення ст.ст. 11, 202, 509, 626 Цивільного кодексу достатньою підставою для набуття (збереження) майна може бути укладений між відповідними особами договір. Таким чином, набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не є безпідставним.

Поряд з цим, сама лише наявність укладеного між сторонами договору не є достатньою підставою для віднесення до договірних будь-яких правовідносин, що виникають між цими особами. Для визнання відповідних зобов`язань між сторонами договірними, необхідним є встановлення факту їх виникнення саме на підставі умов та на виконання відповідного договору.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що грошові кошти отримані відповідачем за наявності правової підстави в межах договору постачання від 20.12.2022 №2022-12/20, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції про відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин ст.1212 Цивільного кодексу України.

За таких обставини місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про необгрунтованість заявлених позивачем вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Щодо строку поставки товару, на порушення якого вказував скаржник як на одну із підстав для стягнення на його користь сплаченої за отриманий товар суми.

Колегія суддів відхиляє посилання скаржника на п.4.3.2 договору, яким встановлено, що при неможливості в передбачений цим договором строк поставити товар, постачальник зобов`язаний негайно повідомити про це покупця письмово та повернути сплачені покупцем кошти на його банківський рахунок протягом 3-х банківських днів з дати його повідомлення про неможливість поставки, але в будь-якому разі не пізніше 5-ти календарних днів від дати кінцевого строку поставки.

Апеляційний господарський суд погоджується із позивачем, що відповідачем дійсно поставлено товар з порушенням встановленого договором строку. Цю обставину щодо прострочення поставки на три дні не заперечував і відповідач.

Разом з цим, як встановлено судами та не спростовано учасниками справи, спірний товар було поставлено відповідачем на умовах передоплати, зокрема, позивачем 20.12.2022 було сплачено авансовий платіж у розмірі 549 900 грн 00 коп. (30% вартості товару).

Відповідно до ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Водночас, позивач не скористався своїм правом на повернення суми попередньої оплати, прийняв товар без претензій щодо строку його поставки та здійснив остаточний розрахунок за отриманий товар на суму 1 233 100 грн 00 коп. (70% вартості товару).

Таким чином, у відповідача не виникло зобов`язання щодо повернення позивачу будь-яких коштів, отриманих за спірним правочином.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) ґрунтується ще на римській максимі - non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium міститься принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (постанови Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 910/9397/20, від 10.04.2019 у справі № 390/34/17).

Так, позивач стверджує, що в даному випадку відсутня підстава вважати, що товар відповідачем був поставлений, оскільки відповідно до п.3.4 договору фактом підтвердження постачання товару є підпис уповноваженої особи покупця на видатковій накладній. Водночас позивач зазначає, що відповідачем в межах спірного договору поставлено генератор, проте при вхідному контролі було виявлено несправність генератора.

Колегія суддів вважає, що така непослідовна поведінка позивача є суперечливою не відповідає принципам добросовісності та розумності.

Апеляційний господарський суд відхиляє посилання позивача на те, що частково повернувши суму сплачених позивачем коштів у розмірі 200 000,00 грн, відповідач визнав факт порушення умов договору, оскільки доказом поставки неякісної продукції, відповідно до вимог Інструкції П-7, може бути лише акт про фактичну якість отриманої продукції.

Інші доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті.

Враховуючи наведені положення законодавства та встановлені фактичні обставини, зважаючи на межі перегляду справи судом апеляційної інстанції, передбачені ст.269 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд вважає, що підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду відсутні, тому у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДК-ОІЛ ПЛЮС" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2023 року у справі № 904/1728/23 залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Постанова складена у повному обсязі 06.06.2024 року.

Головуючий суддя Т.А.Верхогляд

Суддя Ю.Б.Парусніков

Суддя О.Г.Іванов