Рішення
від 28.05.2024 по справі 902/131/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" травня 2024 р. Cправа № 902/131/24

за позовом: Керівника Могилів - Подільської окружної прокуратури (вул. Покровська, 5 м. Могилів - Подільський, Вінницька обл., 24000) в інтересах держави в особі Вінницької обласної військової адміністрації (вул. Соборна, 70, м. Вінниця, 21050)

до: Ямпільської міської ради (вул. Свободи, 132, м. Ямпіль, Могилів - Подільський р-н., Вінницька обл., 224500)

до: Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (вул. Келецька, буд. 63, м. Вінницька, 21027)

до: Фермерського господарства "Тирново" (вул. Центральна, буд. 20, с. Велика Кісниця, Могилів - Подільський р-н., Вінницька обл., 24546)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 )

про визнання незаконним та скасування наказу, скасування держаних реєстрацій

Суддя Яремчук Ю.О.

Секретар судового засідання Надтока Т.О.

За участю представників сторін:

прокурор: Кавун О.І.

позивача: Хомеренчук Т.С.

відповідача 1: не з`явився

відповідача 2: Томляк Т.С.

відповідача 3: Римський М.В.

В С Т А Н О В И В :

05.02.2024 Керівник Могилів - Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької обласної військової адміністрації звернувся до Господарського суду Вінницької області Ямпільської міської ради Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області Фермерського господарства "Тирново" про визнання незаконним та скасування наказу, скасування держаних реєстрацій.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 05.02.2024 справу передано для розгляду судді Яремчуку Ю.О.

Ухвалою суду від 12.02.2024 відкрито провадження у справі 902/131/24. Визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 12.03.2024.

23.02.2024 від Головного управління Держгеокастру у Вінницькій області надійшов відзив на позовну заяву (вх. № канц. 01-34/2010/24 від 23.02.2024), який долучений судом до матеріалів справи.

27.02.2024 від Ямпільської міської ради надійшов відзив на позовну заяву (вх. № канц. 01-34/2134/24 від 27.02.2024), який долучений судом до матеріалів справи.

07.03.2024 від Могилів-подільської окружної прокуратури надійшли відповіді на відзив (вх. №№ канц.01-34/2503/24, 01-34/2508/24, 01-4/2509/24 від 07.03.2024), які долучені судом до матеріалів справи.

08.03.2024 від Фермерського господарства "Тирново" надійшов відзив на позовну заяву (вх. № канц. 01-34/2571/24 від 08.03.2024), який долучено до матеріалів справи.

12.03.2024 від третьої особи Військової частини НОМЕР_1 надійшли письмові пояснення по суті спору (вх. № канц. 01-34/2722/22 від 12.03.2024), які долучені судом до матеріалів справи.

За результатами судового засідання 12.03.2024 суд ухвалив відкласти підготовче судове засідання до 09.04.2024, про що постановлено відповідну ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

На визначену дату судом 09.04.2024 в судове засідання з`явились прокурор та представник позивача Вінницької обласної військової адміністрації та представники відповідачів Фермерського господарства "Тирново" та Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

Представник відповідача Ямпільської міської ради в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлений ухвалою суду від 12.03.2024.

Представник третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Військова частина НОМЕР_1 в судове засідання не з`явився, при цьому судом взято до уваги клопотання останнього про розгляд справи за його відсутності.

За наслідками розгляду справи суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 10.04.2024 повідомлено учасників справи про розгляд справи по суті, що відбудеться 02.05.2024.

На визначену дату судом в судове засідання з`явились прокурор та представник позивача Вінницької обласної військової адміністрації та представники відповідачів Фермерського господарства "Тирново" та Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

Представник відповідача Ямпільської міської ради не з`явився, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлений ухвалою суду від 10.04.2024.

За наслідками розгляду справи суд дійшов висновку про відкладення розгляду справи по суті, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 02.05.2024 повідомлено учасників справи про розгляд справи по суті, що відбудеться 14.05.2024.

На визначену дату судом в судове засідання з`явились прокурор та представник позивача Вінницької обласної військової адміністрації та представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

Представник відповідача Ямпільської міської ради та Фермерського господарства "Тирново" в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлені ухвалою суду від 02.05.2024.

Ухвалою суду від 14.05.2024 повідомлено учасників справи про розгляд справи по суті, що відбудеться 28.05.2024.

На визначену судом дату в судове засідання з`явились прокурор, представник позивача, відповідача 2 та відповідача 3, відповідач 1 та третя особа правом участі своїх представників в судовому засіданні не скористались, разом з тим суд приймає до уваги клопотання останніх про розгляд справи за відсутності їх представників. З огляду на викладене суд зазначає, що всі учасники процесу повідомлені належним чином про розгляд справи.

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Прокурор та представник позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили суд їх задовольнити.

Представники відповідачів 2 та 3 проти задоволення позову заперечили та просили відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та присутніх представників, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

В позовній заяві прокурором зазначено, що Наказом ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області № 41-ОТГ від 10.12.2020 "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" передано Ямпільській міській раді у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 3770,5171 га, які розташовані на території Ямпільської міської ради Могилів-Подільського району згідно з актом приймання-передачі.

В подальшому, 14.12.2020 актом приймання-передачі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області передало із державної власності, а Ямпільська міська рада (Ямпільська територіальна громада) прийняла у комунальну власність Ямпільської міської ради (Ямпільської територіальної громади) земельні ділянки згідно з додатком, у тому числі земельні ділянки із кадастровими номерами: 0525681300:02:003:0981 площею 30 га та 0525681300:02:003:0976 площею 50,0002 га, які розташовані на території Великокісницької сільської ради Ямпільського району Вінницької області.

На підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області №41-ОТГ від 10.12.2020 та акту приймання-передачі від 14.12.2020 державним реєстратором здійснено державну реєстрацію права комунальної власності на зазначені земельні ділянки за Ямпільською міською радою.

За твердженням прокурора зазначені земельні ділянки розташовані уздовж державного кордону, входять до складу прикордонної смуги та відносяться до земель оборони. Факт накладення земельних ділянок з кадастровими номерами 0525681300:02:003:0981 площею 30 га та 0525681300:02:003:0976 площею 50,0002 га на землі оборони підтверджується матеріалами технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель комунальної власності Могилів-Подільської та Ямпільської міських рад, що розташовані в межах 50 метрів уздовж лінії державного кордону, розробленою сертифікованим інженером-землевпорядником ФОП Вонсович К.М.

Матеріалами технічної документації сформовано та описано межу перетину шириною 50 метрів уздовж лінії державного кордону земельних ділянок, за результатами чого обраховано площу земель у розрізі кожної земельної ділянки, що потрапляє в таку зону української частини прикордонної смуги.

За твердженням прокурора, земельні ділянки у межах прикордонної смуги, яка встановлена вздовж державного кордону України, відносяться до земель оборони, які можуть перебувати лише у державній власності та не підлягають передачі до комунальної чи приватної власності, а також щодо яких встановлений спеціальний режим їх використання.

Враховуючи наведене, на переконання прокурора, частина земельних ділянок з кадастровими номерами 0525681300:02:003:0981 площею 30 га та 0525681300:02:003:0976 площею 50,0002 га які розташовані у 50-ти метровій смузі уздовж державного кордону, можуть перебувати лише в державній власності, а з урахуванням вимог ст. 122 ЗК України, повноваження щодо розпорядження такими земельними ділянками належать виключно Вінницькій обласній державній адміністрації.

Щодо обґрунтування незаконності наказу Держгеокадастру від 10.12.2020 № 41-ОТГ в частині передання земельних ділянок у комунальну власність Ямпільської міської ради, прокурор зазначає, що прийняття Держгеокадастром оспорюваного наказу призвело до порушення ст. ст. 77, 117 та 122 Земельного кодексу України. Як наслідок, наказ Держгеокадастру № 41-ОТГ від 10.12.2020 в частині передання у комунальну власність вказаних земельних ділянок підлягає визнанню недійсним.

В обґрунтування необхідності скасування державної реєстрації земельних ділянок в Державному земельному кадастрі та права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, прокурор зазначає те, що відповідно до п. 9. ч. 1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", абз. 1 п. 67 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, судове рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно є підставою для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва.

Земельні ділянки з кадастровими номерами 0525681300:02:003:0981 площею 30 га та 0525681300:02:003:0976 площею 50,0002 га, які частково розташовані у 50-ти метровій смузі уздовж лінії державного кордону, сформовані, як землі сільськогосподарського призначення та перебувають у комунальній власності Ямпільської міської ради, Вінницька обласна військова адміністрація позбавлена можливості розпорядитися земельними ділянками уздовж лінії державного кордону та відповідно до ст. 77 Земельного кодексу України надати їх у постійне користування військовій частині НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій з метою забезпечення національної безпеки і оборони, дотримання режиму державного кордону.

Враховуючи наведене, з метою ефективного захисту та поновлення прав держави в особі Вінницької обласної військової адміністрації, належними способами захисту інтересів держави, на переконання прокурора, є пред`явлення вимог про скасування у Державному земельному кадастрі державних реєстрацій земельних ділянок з кадастровими номерами 0525681300:02:003:0981 площею 30 га та 0525681300:02:003:0976 площею 50,0002 га, а також скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права комунальної власності Ямпільської міської ради на вказані земельні ділянки.

З метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у даній справі, Могилів-Подільською окружною прокуратурою на адресу Вінницької обласної військової адміністрації скеровано лист, у якому повідомлено уповноважений орган про порушення вимог чинного законодавства та роз`яснено підстави, які надають прокурору право на звернення до суду в інтересах уповноваженого органу, а також висловлено прохання щодо інформування прокуратури про те, чи вживатимуться обласною військовою адміністрацією заходи до захисту інтересів держави.

Натомість Вінницька ОВА не повідомила про вжиті заходи, та чи планує звертатись до суду із позовом щодо повернення у державну власність вищезазначених ділянок.

Вказані обставини стали підставою звернення прокурора до суду з вказаним позовом.

Відповідач 1 у відзиві на позовну заяву зазначає, що відповідно до статей 15, 117, 122 Земельного кодексу України, розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року №707-р, Постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року №807-ІХ, Указу Президента України від 15 жовтня 2020 року №449, Постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2020 року №1113, наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2020 року №485, Положення про Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, затвердженого наказом Держгеокадастру від 20.02.2020 року №53 Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області прийнято наказ № 41-ОТГ від 10 грудня 2020 року «Про передачу земельних ділянок державної власності в комунальну власність». Відповідно до п.1 вказаного наказу вирішено передати Ямпільській міській раді (Ямпільській міській територіальній громаді) у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 3770,5171 га, які розташовані на території Ямпільської міської територіальної громади Могилів-Подільського (Ямпільського) району Вінницької області, згідно з актом приймання-передачі у тому числі передано земельні ділянки з кадастровими номерами 0525681300:02:003:0981 площею 30 га та 0525681300:02:003:0976 площею 50,0002 га, що знаходиться на території Великокісницької сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області.

14.12.2020 актом приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної власності у комунальну власність Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області № 41-ОТГ від 10 грудня 2020 року «Про передачу земельних ділянок державної власності в комунальну власність» передає із державної власності, а Ямпільська міська рада (Ямпільська міська територіальна громада) приймає у комунальну власність Ямпільської міської територіальної громади земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності згідно з додатком. Цей Акт разом із вищевказаним наказом був підставою для державної реєстрації права на вказані у додатку земельні ділянки комунальної власності Ямпільської міської ради (Ямпільської міської територіальної громади).

На підставі наказу № 41-ОТГ від 10 грудня 2020 та акту приймання-передачі від 26.02.2021 державними реєстраторами здійснено державну реєстрацію права комунальної власності на зазначені земельні ділянки за Ямпільською міською радою.

Так, відповідач 1 у відзиві зазначив, що прокурор у позовній заяві вказує, що земельні ділянки з кадастровими номерами 0525681300:02:003:0981 площею 30 га та 0525681300:02:003:0976 площею 50,0002 га перебувають в комунальній власності Ямпільської міської ради, розташовані в межах 30-ти (50-ти) метрової смуги вздовж державного кордону, відносяться до земель оборони та частини спірних земельних ділянок перебувають в межах прибережної захисної смуги р. Дністер, а тому не можуть використовуватися для сільськогосподарських потреб.

Представник відповідача 1 звертає увагу суду на те, що на момент формування та на даний час вказані земельні ділянки визначені як землі сільськогосподарського призначення відповідно до природних угідь, що підтверджується Витягами з Державного земельного кадастру НВ-0500278852024 від 23.02.2024 та НВ-0500278922024 від 23.02.2024.

На момент зарахування спірних земельних ділянок до земель комунальної власності Ямпільської міської ради Вінницької області, земельні ділянки відносилися до земель сільськогосподарського призначення і не були змінені в установленому Закону порядку на землі категорії - землі оборони.

Щодо факту накладення земельних ділянок з кадастровими номерами 0525681300:02:003:0981 та 0525681300:02:003:0976 на землі оборони прокурор посилається на матеріали технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель комунальної власності Могилів-Подільської міської ради та Ямпільської міської ради (шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми) розробленої ФОП Вонсович К.О.

Поряд з цим, зазначає, що технічна документація із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель комунальної власності Могилів-Подільської міської ради та Ямпільської міської ради (шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми, розробленої ФОП Вонсович К.О. не є належним доказом, оскільки, виготовлена з порушенням відповідно до п. 8 Порядку проведення інвентаризації земель затвердженої постановою Кабінетів Міністрів України від 05 червня 2019 № 476, тобто підставою проведення інвентаризації земель є рішення власників (розпорядників) земельних ділянок або рішення сільських, селищних, міських рад. У вказаній технічній документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації відсутній дозвіл на розроблення такої документації.

Зазначає, що прокурором не надано доказів та підтверджуючих документів, жодного нормативного акта, міжнародного договору, протоколу-опису проходження лінії державного кордону між Україною і Республікою Молдова, альбому топографічних карт державного кордону між Україною і Республікою Молдова, складених у результаті делімітації українсько-молдовського кордону, проведеної у 1995-1999 роках якими визначається кордон між державою Україна та Республікою Молдовою. Частиною 13 ст. 21 закону України «Про державний земельний кадастр» визначено, що відомості про державний кордон України вноситься до Державного земельного кадастру на підставі документів щодо демаркації, ремаркації, делімітації державного кордону України. Позивачем до матеріалів справи не було надано жодних доказів внесення державного кордону до Національної кадастрової системи. Та про те, що спірні частини земельних ділянок відносяться до земель оборони, перебування земель в межах прикордонної смуги не є підставою визначення їх належності до наперед визначеної категорії.

Крім того, відповідач 1 зазначає, що фермерським господарством «Тирново» було нотаріально посвідчено заяву від 14.02.2024 року, зареєстровано в реєстрі за №289 приватним нотаріусом О.О. Подолян щодо своєї згоди на вилучення військовій частині НОМЕР_1 Державної прикордонної служби частки орієнтовною площею 0,2841 га із земельної ділянки з кадастровим номером 0525681300:02:003:0981 площею 30 га та частки орієнтовною площею 1,5867 га із земельної ділянки з кадастровим номером 0525681300:02:003:0976 площею 50,0002 га, що перебуває у фермерського господарства в користуванні на підставі договору оренди землі №509 від 29 липня 2014 року, укладеного між Головним управлінням Держземагентства у Вінницькій області та ОСОБА_1 , додаткової угоди №824 до договору оренди землі №509 від 29 липня 2014 року від 09 грудня 2019 року, укладеної між Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області та ОСОБА_2 , додаткової угоди № СГ-054 до договору оренди землі №509 від 29 липня 2014 року від 16 травня 2023 року, укладеного між Ямпільською міською радою Могилів-Подільського району Вінницької області та ОСОБА_3 , зареєстрованого Реєстраційною службою Ямпільського районного управління юстиції Вінницької області в державному реєстрі речових прав, номер запису про інше речове право: 8548305, дата, час державної реєстрації 30.01.215 08:54:08, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 560699105256.

У відзиві на позовну заяву відповідач 2 зазначає, що: земельна ділянка з кадастровим номером 0525681300:02:003:0981 площею 30 га, яка розташована на території Ямпільської міської ради Могилів-Подільського району Вінницької області згідно даних Державного земельного кадастру, починаючи з моменту відкриття поземельної книги (05.06.2012 року) і на даний час відноситься до категорії земель - землі сільськогосподарського призначення із цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства, вид угіддя - рілля, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру від 14.02.2024 року та поземельною книгою на дану земельну ділянку.

Земельна ділянка з кадастровим номером 0525681300:02:003:0976 площею 50,0002 га, яка розташована на території Ямпільської міської ради Могилів-Подільського району Вінницької області згідно даних Державного земельного кадастру, починаючи з моменту відкриття поземельної книги (25.06.2012 року) і на даний час відноситься до категорії земель - землі сільськогосподарського призначення із цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства, вид угіддя - рілля, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру від 14.02.2024 року та поземельною книгою на дану земельну ділянку.

10.12.2020 року наказом Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області №41-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності в комунальну власність» земельні ділянки з кадастровими номерами 0525681300:02:003:0981 площею 30 га та 0525681300:02:003:0976 площею 50, 0002 га як землі для ведення фермерського господарства передані у власність Ямпільській міській раді (Ямпільській міській територіальній громаді).

Однією із позовних вимог прокурора є вимога про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області № 41-ОТГ від 10.12.2020 "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" в частині передачі із державної в комунальну власність Ямпільської міської ради земельні ділянки кадастровий номер 0525681300:02:003:0981 площею 30 га та 0525681300:02:003:0976 площею 50, 0002 га. За доводами відповідача 2 прокурором обрано неналежного способу захисту, що є підставою для відмови у позові.

Щодо відсутності підстав для віднесення земельних ділянок кадастровий номер 0525681300:02:003:0981 площею 30 га та 0525681300:02:003:0976 площею 50, 0002 га до земель оборони відповідачем 2 вказано, що зазначені земельні ділянки кадастровий номер 0525681300:02:003:0981 площею 30 га та 0525681300:02:003:0976 площею 50,0002 га не надана в користування, відноситься до сільськогосподарських земель, що підтверджується документами доданими до відзиву, а тому стверджувати, що дана земельна ділянка є землями оборони не має правової підстави.

Також, відповідач 2 вказує, що у позовній заяві прокурор посилається на частину 3 ст. 77 Земельного кодексу України в якій зазначено, що навколо військових та інших оборонних об`єктів у разі необхідності створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування. У межах прикордонної смуги з метою забезпечення національної безпеки і оборони, дотримання режиму державного кордону військовим частинам Державної прикордонної служби України для будівництва, облаштування та утримання інженерно- технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій надаються в постійне користування земельні ділянки шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми.

Вказана редакція статті була внесена до Земельного кодексу України Законом №232-ІХ від 29.10.2019 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення інженерно-технічного облаштування та утримання державного кордону», який набув чинності 01.01.2020 року.

Тобто, за доводами відповідача 2 лише з 01.01.2020 законодавчо закріплено можливість набуття права постійного користування земельними ділянками уздовж лінії державного кордону шириною 30-50 метрів на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми. Навіть вказані зміни передбачали необхідність набуття права постійного користування військовим частинам Державної прикордонної служби України.

Однак, третя особа не виконуючи вказану норму закону не набула право постійного користування земельними ділянками уздовж лінії державного кордону шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми. Тому, вказані земельні ділянки не підпадають під ознаки земель оборони.

За доводами відповідача 2 прокурор у позовній заяві помилково ототожнює прикордонну смугу із землями оборони, і як наслідок приходить до хибного висновку про те, що частина зазначеної вище земельної ділянки відноситься до земель оборони, що вбачається з наступного.

Крім того, Головне управління вважає, що вищезазначена технічна документація, не є належним доказом у даній справі, на підставі якої можливо підтвердити факт накладення земельних ділянок кадастровий номер 0525681300:02:003:0981 площею 30 га та 0525681300:02:003:0976 площею 50, 0002 га на прикордонну смугу.

Зокрема, технічна документація не є затвердженою, створена з порушенням законодавства,- отже не може братись до уваги.

Згідно актуальної інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, орендарем земельних ділянок кадастровий номер 0525681300:02:003:0981 площею 30 га та 0525681300:02:003:0976 площею 50,0002 га є фермерське господарство «Тирново».

Представник відповідача 3 ФГ «Тирново» проти позову заперечує, позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву, де доводи останнього зводяться до наступного: згідно витягу з Державного реєстру речових прав індексний номер 335290205 від 12.06.2026 року інше речове право - право оренди земельної ділянки загальною площею 30,0000 га, кадастровий номер 0525681300:02:003:0981, зареєстроване за Фермерським господарством «Тирново» (дата закінчення дії речового права 29 липня 2039 року), згідно витягу з Державного реєстру речових прав індексний номер 335287079 від 12.06.2026 року інше речове право - право оренди земельної ділянки загальною площею 50,0000 га, кадастровий номер 0525681300:02:003:0976, зареєстроване за Фермерським господарством «Тирново» (дата закінчення дії речового права 29 липня 2039 року). З огляду на що Фермерське господарство «Тирново» є орендарем земельних ділянок загальною площею 30,0000 га, кадастровий номер 0525681300:02:003:0981 та загальною площею 50,0000 га, кадастровий номер 0525681300:02:003:0976.

ФГ «Тирново» обов`язки орендаря зазначений земельних ділянок виконує належним чином, земельні ділянки використовує на цільовим призначенням.

Земельні ділянки площею 30,0000 га, кадастровий номер 0525681300:02:003:0981 та площею 50,0000 га, кадастровий номер 0525681300:02:003:0976 перебувають в користування ФГ «Тирново» уже майже 10 років (з 29 липня 2014 року) та були сформовані ще до передачі їх в оренду та на момент формування й по теперішній час визначені як землі сільськогосподарського призначення.

Укладення договорів оренди землі було здійснено за участі державного органу, наділеного відповідною компетенцією щодо визначення статусу і категорії земельних ділянок та укладання договорів оренди - Головного управління Держземагенства (зараз Держгеокадастр) у Вінницькій області. Тому, ФГ «Тирново», як орендар земельних ділянок, могло на законних підставах сподіватися на виконання умов цих договорів і не мало причин піддати сумніву правильність визначення уповноваженими органами статусу орендованих земельних ділянок, а тому ФГ «Тирново» не може бути позбавлене права мирно володіти своїм майном у вигляді титульного права оренди спірних земельних ділянок та законних сподівань здійснювати таке право оренди. Що узгоджується із правовою позицією Вищого господарського суду України у постанові від 23.03.2016 у справі №918/31033/15.

Спірні земельні ділянки відноситься до земель сільськогосподарського призначення. Жодного рішення щодо зміни цільового призначення спірної земельної ділянки уповноваженими органами не приймалося.

Військова частина НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , може набувати у постійне користування земельні ділянки у спосіб визначений земельним законодавством.

Прокурор не погоджується із доводами відповідачів 1,2,3 у відзивах на позовну заяву, заперечення прокурора викладені у відповідях на відзив, які зводяться до наступного: стосовно доводів про те, що визнання недійсним наказу не є підставою припинення права власності на земельну ділянку, наказ є актом одноразового застосування та вичерпав свою дію після державної реєстрації права власності за Ямпільською міською радою прокурором вказується, що до компетенції Держгеокадастру не належали повноваження щодо розпорядження земельними ділянками оборони. Тому прийняття Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області наказу № 41-ОТГ від 10.12.2020 в частині передачі у комунальну власність земельної ділянки кадастровий номер 0525681300:02:003:0981 та 0525681300:02:003:0976, призвело до порушення ст. ст. 77, 117 та 122 Земельного кодексу України. Як наслідок, наказ Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області № 41-ОТГ від 10.12.2020 в частині передання у комунальну власність вказаної земельної ділянки підлягає визнанню недійсним.

Посилання в позові на незаконність такого наказу, є необхідним для того, щоб суд надав правову оцінку такого наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області та виклав її у мотивувальній частині судового рішення у межах розгляду даної справи поряд з самостійними позовними вимогами про скасування державних реєстрацій та припинення права власності. А тому Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області є відповідачем у справі.

Щодо доводів відповідачів 1,2,3 про те, що відсутні підстави для віднесення земельної ділянки з кадастровим номером 0525681300:02:003:0981 та 0525681300:02:003:0976 до земель оборони прокурором зазначається, що земельні ділянки у межах прикордонної смуги, яка встановлена вздовж державного кордону України, відносяться до земель оборони, які можуть перебувати лише у державній власності та не підлягають передачі до комунальної чи приватної власності, а також щодо яких встановлений спеціальний режим їх використання. Отже, встановлення факту розташування спірної земельної ділянки в межах прикордонної смуги свідчить про її належність до земель оборони в силу законодавчого визначення цільового призначення земель, розташованих у межах прикордонної смуги.

При наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прикордонної смуги необхідно виходити із її нормативних розмірів, встановлених ст. 22 Закону України "Про державний кордон України", ст. 77 Земельного кодексу України та п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1147 від 27.07.1998 "Про прикордонний режим".

Нерозроблення та не затвердження окремого проекту землеустрою щодо встановлення прикордонної смуги не свідчить про її відсутність, оскільки розміри (ширина) прикордонної смуги встановлені законом - від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень.

04.08.2021 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №8980 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань прикордонного режиму", яка передбачала приведення у відповідність до положень цієї постанови усіх нормативно-правових актів, виданих місцевими органами державної виконавчої влади.

Так, розпорядженням Вінницької обласної державної адміністрації №780 від 02.11.2021 (що знаходиться у вільному доступі на сайті обласної військової адміністрації) установлено вздовж українсько-молдовського державного кордону України в межах Вінницької області на його сухопутних ділянках і вздовж берегів річки Дністер, річок, озер та інших водойм прикордонну смугу завширшки п`ять кілометрів від лінії державного кордону, де встановлюється прикордонний режим, але не менше від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруд, згідно зі Схемою проходження тилової межі прикордонної смуги в Могилів-Подільському та Тульчинському контрольованих прикордонних районах.

Крім того, статтею 5 Договору між Україною та Республікою Молдова про державний кордон, укладеного 18.08.1999 та ратифікованого Законом України від 06.04.2000 № 1633-111, передбачено, що державний кордон на місцевості позначається ясно видимими прикордонними знаками.

Відповідно до інформації Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 10.02.2023 № 10-28-0.202-1248/2-23 на сьогодні лінію українсько-молдовського державного кордону в межах Могилів- Подільського району Вінницької області винесено на місцевість та позначено прикордонними знаками.

Згідно технічної документації Із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель комунальної власності Могилів-Подільської та Ямпільської міських рад, що розташовані в межах 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону, розробленою сертифікованим інженером- землевпорядником ФОП Вонсович К.М., частина земельної ділянки кадастровий номер 0525681300:02:003:0981, що перебуває у комунальній власності Ямпільської міської ради, розташована в межах 50-ти метрової смуги вздовж державного кордону та становить 0,2841 га, частина земельної ділянки кадастровий номер 0525681300:02:003:0976, що перебуває в комунальній власності Ямпільської міської ради, розташована в межах 50-ти метрової смуги вздовж державного кордону та становить 1,5867 га.

Відповідно до листа ІНФОРМАЦІЯ_3 №71/9001-23-вих від 03.12.2023 та інформації начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 02.12.2023 №710/12391-23-вих, спірні земельні ділянки кадастровий номер 0525681300:02:003:0981 та 0525681300:02:003:0976 входять до складу прикордонної смуги, розташованої уздовж державного кордону України на території Ямпільської міської ради.

Крім того, відповідно до листа ІНФОРМАЦІЯ_3 №71/9407-23-вих від 15.12.2023 та інформації начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 15.12.2023 №710/12920-23-вих, спірні земельні ділянки кадастровий номер 0525681300:02:003:0981 та 0525681300:02:003:0976 перебувають в зоні 30-50 метрової смуги, необхідної для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд та огорож державного кордону, необхідних для забезпечення надійної охорони державного кордону України в межах ділянки відповідності.

Враховуючи вищевикладене, оскільки землі в межах прикордонної смуги належать до земель оборони та можуть перебувати лише у державній власності, то земельна ділянка з кадастровим номером 0525681300:02:003:0981 та 0525681300:02:003:0976 незаконно зареєстрована у Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за категорією - землі сільськогосподарського призначення, що у свою чергу вказує на їх приналежність до земель комунальної власності.

Земельні ділянки 0525681300:02:003:0981 та 0525681300:02:003:0976, зареєстровані на праві власності за Ямпільською міською радою, проте, в силу закону останні не може належати до земель сільськогосподарського призначення, а тому права держави на реалізацію усіх правомочностей щодо земель оборони, користування і розпорядження ними, підлягають захисту шляхом скасування акту про передачу спірних земельних ділянок у комунальну власність, скасування державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно шляхом визнання незаконною та скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації спірних земельних ділянок для сільськогосподарського призначення.

Крім того, відповідно до інформацій Вінницької обласної військової адміністрації від 15.12.2022 № 01.01-61/9528 та Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 20.12.2022 № 0-2-0.6-4796/2-22 проведено аудит земельних ділянок прикордонної смуги шириною 30-50 метрів уздовж українсько-молдовського державного кордону. Матеріалами зазначеного аудиту установлено, що спірні земельні ділянки перебувають у прикордонній смузі.

Стосовно доводів про те, що технічна документація із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель комунальної власності Могилів- Подільської та Ямпільської міських рад, що розташовані в межах 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону, розробленою сертифікованим іиженером-землевпорядником ФОП Вонсович К.М. є неналежним доказом.

Згідно вказаної технічної документації, частина земельної ділянки кадастровий номер 0525681300:02:003:0981, що перебуває у комунальній власності Ямпільської міської ради, розташована в межах 50-ти метрової смуги вздовж державного кордону та становить 0,2841 га, частина земельної ділянки кадастровий номер 0525681300:02:003:0976, що перебуває в комунальній власності Ямпільської міської ради, розташована в межах 50-ти метрової смуги вздовж державного кордону та становить 1,5867 га.

Прокурор зазначає, що у провадженні СВ ВП № 1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області перебувало кримінальне провадження № 42023022220000022 від 28.02.2023 за ч. 1 ст. 367 КК України, у рамках якого 13.04.2023 слідчим проведено огляди земельних номерами: 0522686800:01:000:0520, 0525610100:04:001:0196, 0525681300:02:003:0976, 0525681300:02:002:0013, 0525681300:02:002:0602. До участі в огляді залучались спеціалісти, у тому числі інженер-землевпорядник Вонсович К.О., якою за допомогою комп`ютерного обладнання проведено виміри від лінії державного кордону. Докази цього надано окружною прокуратурою в додатках до відповіді на відзив Ямпільської міської ради у цій справі.

За доводами прокурора відповідачами не спростовано того, що частина земельної ділянки з кадастровим номером 0525681300:02:003:0981 та 0525681300:02:003:0976 не входить до 30-50 метрової смуги вздовж лінії державного кордону, будь-яких доказів протилежного не надано.

Третя особа у своєму поясненні по суті спору інформує, що в межах Могилів-Подільського району Вінницької області охорону державного кордону забезпечує Військова частина НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Спірні земельні ділянки з кадастровими номерами 0525681300:02:003:0981 площею 30 га та 0525681300:02:003:0976 площею 50,0002 га входять до складу прикордонної смуги, розташованої уздовж державного кордону України на території Ямпільської територіальної громади, тобто перебувають в зоні 30-50 метрової смуги, необхідної для облаштування і утримання інженерно-технічних споруд та огорож державного кордону, необхідних для забезпечення надійної охорони Державного кордону України в межах ділянки відповідальності.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Щодо звернення прокурора в інтересах Вінницької обласної військової адміністрації суд зазначає наступне.

Згідно з абзацами 1 і 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Водночас згідно з положеннями статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Разом з тим прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі №924/1237/17).

Стаття 23 Закону України №1697-VII "Про прокуратуру" визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя).

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абз. 1-3 ч. 4). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (ч. 7).

Тобто, за приписами частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Водночас, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (п. 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).

Важливим обов`язком фізичних та юридичних осіб, органів влади, що здійснюють діяльність на території України, є обов`язок додержуватися Конституції України та законів України. Даний обов`язок можна вважати основоположним для всіх інших юридичних обов`язків, який являє собою встановлену державою міру і спосіб необхідної поведінки, що закріплена в нормативно-правовому порядку відповідно до індивідуальних і суспільних інтересів. Він є формою вираження відповідальності перед державою та суспільством.

Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи місцевого самоврядування.

З огляду на те, що до інтересів держави безпосередньо належить захист та охорона державного кордону України, в тому числі охорона прикордонної смуги, яка встановлюється вздовж державного кордону, а протиправне заволодіння чи використання земель в межах прикордонної смуги підриває обороноздатність держави, зокрема в умовах повномасштабної війни проти України. За таких обставин, охорона та використання земель, зокрема державної форми власності, становить державний інтерес, оскільки протиправне заволодіння державними землями суперечить основним принципам та засадам використання земель, закріплених у Конституції України.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 (п.6.43) зазначено, що сам факт не звернення уповноваженого суб`єкта владних повноважень до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захисти порушені державні інтереси, свідчить про те, що указаний суб`єкт неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення До суду з позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

За таких обставин суд дійшов висновку, що прокурор правомірно звернувся з позовом в інтересах держави в особі Вінницької обласної військової адміністрації до господарського суду. Прокурором доведена наявність підстав для участі прокурора у даній справі в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Відповідно до статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28.04.2021 № 1423-IX, який набрав чинності 27.05.2021, змінено положення Земельного кодексу України щодо повноважень уповноважених органів на розпорядження земельними ділянками.

Зокрема, розділ X Перехідні положення Земельного кодексу України доповнено пунктом 24, яким визначено, що з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель оборони (п.п. б).

Таким чином, землі оборони віднесені до земель державної форми власності.

Відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Згідно із ст. 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Земельні ділянки, що належать до земель оборони, використовуються виключно згідно із Законом України "Про використання земель оборони".

Відповідно до ст. 65 Земельного кодексу України землями промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності.

Порядок використання земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення встановлюється законом.

У відповідності до ч. 1-4 ст. 77 Земельного кодексу України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України.

Землі оборони можуть перебувати лише в державній власності.

Навколо військових та інших оборонних об`єктів у разі необхідності створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування.

У межах прикордонної смуги з метою забезпечення національної безпеки і оборони, дотримання режиму державного кордону військовим частинам Державної прикордонної служби України для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій надаються в постійне користування земельні ділянки шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми, а вздовж лінії державного кордону України з Російською Федерацією і Республікою Білорусь - шириною до 2 кілометрів.

Порядок використання земель оборони встановлюється законом.

Згідно із ч. 4 ст. 84 Земельного кодексу України до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, серед інших, належать землі оборони.

У відповідності до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про використання земель оборони" військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України.

За приписами ч. 2, 3 ст. 115 Земельного кодексу України та ст. 3 Закону України "Про використання земель оборони" уздовж державного кордону України" відповідно до закону встановлюється прикордонна смуга, в межах якої діє особливий режим використання земель. Розмір та правовий режим зон з особливим режимом використання земель встановлюється відповідно до закону.

Згідно із ст. 3 Закону України "Про використання земель оборони" землі в межах прикордонної смуги та інші землі, необхідні для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об`єктів, надаються в постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про використання земель оборони" військові частини за погодженням з органами місцевого самоврядування або місцевими органами виконавчої влади і в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, можуть дозволяти фізичним і юридичним особам вирощувати сільськогосподарські культури, випасати худобу та заготовляти сіно на землях, наданих їм у постійне користування. Землі оборони можуть використовуватися для будівництва об`єктів соціально-культурного призначення, житла для військовослужбовців та членів їхніх сімей, а також соціального та доступного житла без зміни їх цільового призначення.

Статтею 22 Закону України "Про державний кордон України" передбачено, що з метою забезпечення на державному кордоні України належного порядку Кабінетом Міністрів України встановлюється прикордонна смуга, а також можуть установлюватися контрольовані прикордонні райони.

Прикордонна смуга встановлюється безпосередньо вздовж державного кордону України на його сухопутних ділянках або вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм з урахуванням особливостей місцевості та умов, що визначаються Кабінетом Міністрів України. До прикордонної смуги не включаються населені пункти і місця масового відпочинку населення.

Згідно із ст. 23 Закону України "Про державний кордон України" у прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, встановлюється прикордонний режим, який регламентує відповідно до цього Закону та інших актів законодавства України правила в`їзду, перебування, проживання, пересування громадян України та інших осіб, провадження робіт, обліку та тримання на пристанях, причалах і в пунктах базування самохідних та несамохідних суден, їх плавання та пересування у внутрішніх водах України.

Таким чином, сукупний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що земельні ділянки у межах прикордонної смуги, яка встановлена вздовж державного кордону України, відносяться до земель оборони, які можуть перебувати лише у державній власності та не підлягають передачі до комунальної чи приватної власності, а також щодо яких встановлений спеціальний режим їх використання.

Отже, встановлення факту розташування спірних земельних ділянок в межах прикордонної смуги свідчить про їх належність до земель оборони в силу законодавчого визначення цільового призначення земель, розташованих у межах прикордонної смуги.

Відповідно до вимог п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1147 від 27.07.1998 "Про прикордонний режим" з урахуванням особливостей місцевості та інших умов ширина прикордонної смуги може бути змінена обласними державними адміністраціями за поданням Адміністрації державної прикордонної служби, але вона не може бути меншою від ширини смуги місцевості, що знаходиться в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень.

Відповідно до затвердженого цією постановою Кабінету Міністрів України "Положення про прикордонний режим" прикордонна смуга - це ділянка місцевості, яка встановлюється безпосередньо уздовж державного кордону на його сухопутних ділянках або уздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм у межах територій селищних і сільських рад, прилеглих до державного кордону, але не може бути меншою від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень.

Лінія прикордонних інженерних споруд - спеціальна смуга місцевості в межах прикордонної смуги та інші земельні ділянки, які відповідно до законодавства надаються в постійне користування органам Державної прикордонної служби для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об`єктів.

Враховуючи вищевикладене, оскільки, землі в межах прикордонної смуги належать до земель оборони та можуть перебувати лише у державній власності, то земельні ділянки з кадастровими номерами0525681300:02:003:0981 площею 30,га та 0525681300:02:003:0976 площею 50,0002 га, незаконно зареєстровані у Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за категорією - землі сільськогосподарського призначення та цільовим призначенням - землі запасу, що у свою чергу вказує на їх приналежність до земель комунальної власності.

При цьому судом враховано, що постановою Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 924/174/18, залишено без змін рішення судів попередніх інстанцій про визнання незаконними і скасування рішень органу місцевого самоврядування, якими надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, що належали до земель оборони та знаходились у межах прикордонної смуги.

Постановою Верховного Суду від 06.11.2019 у справі № 163/2369/16-ц підтверджено доводи позовних вимог прокурора про те, що землі у межах прикордонної смуги належать виключно до державної власності та не можуть передаватись у приватну власність.

Земельні ділянки 0525681300:02:003:0981 площею 30 га та 0525681300:02:003:0976 площею 50,0002 га, зареєстрована на праві власності за Ямпільською міською радою, проте, в силу закону останні не можуть належати до земель сільськогосподарського призначення, а тому права держави на реалізацію усіх правомочностей щодо земель оборони, користування і розпорядження ними, підлягають захисту шляхом скасування акту про передачу спірної земельної ділянки у комунальну власність, скасування державної реєстрації права комунальної власності на таку земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно шляхом визнання незаконною та скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації спірних земельних ділянок з визначенням цільового призначення - землі запасу та категорії - землі сільськогосподарського призначення.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь - яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Відповідно до абзаців 1, 2, 3 частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Таким чином, статтею 26 Закону України Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

Поряд з цим, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 346 Цивільного кодексу України право власності припиняється у разі припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі.

На день розгляду справи земельні ділянки з кадастровими номерами 0525681300:02:003:0981 площею 30 га та 0525681300:02:003:0976 площею 50,0002 га, зареєстровані на праві комунальної власності за Ямпільською міською радою, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно із ст. 13 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначені Конституцією і законами України, належить вирішення питань використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля тощо.

Статтею 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" передбачено, що місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

Приписами статті 17 Земельного кодексу України також визначено повноваження державних адміністрацій у розпорядженні землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 2 ст. 84 Земельного кодексу України право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно із ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №68/2022 "Про утворення районних військових адміністрацій" на базі існуючих районних державних адміністрацій утворено відповідні районні військові адміністрації.

За таких обставин уповноваженим органом на захист інтересів держави у цьому спорі є Вінницька обласна військова адміністрація.

Оскільки державна реєстрація речових прав на нерухоме майно є офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, відповідний запис формально наділяє відповідача певними юридичними правами щодо земельної ділянки і одночасно позбавляє відповідних прав законного власника - державу в особі Вінницької обласної військової адміністрації.

Враховуючи положення статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", для забезпечення державі в особі Вінницької обласної військової адміністрації реальної та безперешкодної можливості реалізувати усі правомочності власника спірних земельних ділянок з кадастровими номерами 0525681300:02:003:0981 площею 30 га та 0525681300:02:003:0976 площею 50,0002 га, підлягають до задоволення вимоги прокурора про скасування державної реєстрації права комунальної власності за Ямпільською міською радою на вказані земельні ділянки.

За змістом ч. 9, 10 ст. 79-1 Земельного кодексу України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до частини 13, якою доповнено статтю 79-1 Земельного кодексу України, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" №340-ІХ від 05.12.2019, земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі, зокрема, скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Зважаючи на те, що у Державному земельному кадастрі в порушення вимог чинного законодавства неправильно визначено категорію земель та їх цільове призначення, що також слугувало однією з підстав для подальшої їх передачі до земель комунальної власності, відновити становище, яке існувало до порушення в порядку ст. 16 Цивільного кодексу України, можливо лише шляхом скасування їх державної реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Щодо речових прав та обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки, суд зазначає наступне.

За змістом пункту 1 частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України "Про оренду землі").

Відповідно до частини першої статті 14 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Згідно з частиною другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до частини п`ятої статті 6 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Скасовуючи державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, як похідну вимогу від вимоги про скасування державної реєстрації земельної ділянки (ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр"), не ставиться питання про скасування правочину, на підставі якого таке речове право виникло.

Крім того, згідно умов п. 33 договорів оренди від 29.07.2014 земельних ділянок кадастрові номера 0525681300:02:003:0981 площею 30 га та 0525681300:02:003:0976 площею 50,0002 га відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення речових прав, за взаємною згодою сторін умови договору можуть бути змінені, в тому числі щодо площі наданої в користування земельної ділянки, за виключенням площі, що входить до прикордонної смуги.

З огляду на викладене позовні вимоги щодо визнання незаконними та скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 0525681300:02:003:0981 площею 30 га та 0525681300:02:003:0976 площею 50,0002 га, припинивши право комунальної власності Ямпільської міської ради та інших речових прав на вказані земельні ділянки є підставні, ґрунтуються на наявних в матеріалах справи доказах, нормах законодавства та підлягають до задоволення.

Щодо позовної вимоги про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області № 41-ОТГ від 10.12.2020 "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" в частині передачі із державної в комунальну власність Ямпільської міської ради земельних ділянок з кадастровими номерами 0525681300:02:003:0981 площею 30 га та 0525681300:02:003:0976 площею 50,0002 га, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 ЗК України передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

У рішенні органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність зазначаються кадастровий номер земельної ділянки, її місце розташування, площа, цільове призначення, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку, обмеження у її використанні.

На підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність складається акт приймання-передачі такої земельної ділянки.

Рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на неї.

Так, спірний наказ разом з актом приймання-передачі земельних ділянок стали підставою для державної реєстрації права власності Ямпільської міської ради на земельні ділянки, що підтверджується наявною у матеріалах справи інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельні ділянки.

Згідно зі ст. 15-1 ЗК України до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Частиною 4 ст. 122 ЗК України передбачено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року №15, визначено, що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року №5 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру" ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області є територіальним органом Держгеокадастру.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вже було зазначено, передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом (ч. 1 ст. 117 ЗК України).

Таким чином, Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області в межах повноважень та відповідно до вимог земельного законодавства, видало наказ № 41-ОТГ від 10.12.2020 "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність", якими передало у комунальну власність Ямпільської міської ради земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 3770,5171 га, які розташовані на території Ямпільської міської ради Могилів-Подільського району.

Згідно з положеннями Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта.

На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.

Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов орган зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Отже, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.03.2023 зі справи № 807/2076/17.

Таким чином слід констатувати, що приймаючи спірний наказ, Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області діяло в межах своїх дискреційних повноважень, передбачених ст. ст. 15-1, 117, 122 ЗК України.

Здійснивши ґрунтовний аналіз матеріалів справи та оцінивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, суд не встановив порушення відповідачем 2 норм чинного на час видачі спірного наказу законодавства, у зв`язку з чим суд відмовляє у задоволенні позову в частині визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 10.12.2020 р. № 41-ОТГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність", якими передало у комунальну власність Ямпільської міської ради земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 3770,5171 га, які розташовані на території Ямпільської міської ради Могилів-Подільського району.

У п. 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 "Справа "Серявін та інші проти України"" (Заява N 4909/04) зазначено, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Окрім того, господарський суд, при вирішення даної справи враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З урахуванням висновків, до яких дійшов суд при вирішенні даного спору, суду не вбачається за необхідне надавати правову оцінку кожному із доводів наведених прокурором в обґрунтування заявлених позовних вимог, а також заперечень відповідачів, оскільки їх оцінка не може мати наслідком спростування висновків, до яких дійшов господарський суд під час вирішення даного спору.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи вищезазначене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Витрати зі сплати судового збору покласти на відповідача 1 пропорційно розміру задоволених вимог, відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права комунальної власності Ямпільської міської ради та інших речових прав на земельну ділянку з кадастровим номером 0525681300:02:003:0981 площею 30 га, припинивши право комунальної власності Ямпільської міської ради на вказану земельну ділянку.

3. Визнати незаконною та скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 0525681300:02:003:0981 площею 30 га, цільове призначення - для ведення фермерського господарства за категорією - землі сільськогосподарського призначення.

4. Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності Ямпільської міської ради та інших речових прав на земельну ділянку з кадастровим номером 0525681300:02:003:0976 площею 50,0002 га, припинивши право комунальної власності Ямпільської міської ради та інших речових прав на вказану земельну ділянку.

5. Визнати незаконною та скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 0525681300:02:003:0976 площею 50,0002 га, цільове призначення - для ведення фермерського господарства за категорією - землі сільськогосподарського призначення.

6. В позові щодо визнання недійсним Наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області №41-ОТГ від 10.12.2020 року щодо передачі земельних ділянок у комунальну власність - відмовити.

7. Стягнути з Ямпільської міської ради Вінницької області (вул. Замкова, буд. 94/2, м. Ямпіль, Могилів-Подільський район, Вінницька обл., 24500, код ЄДРПОУ 03772660) через її Виконавчий комітет на користь Вінницької обласної прокуратури (21050, м. Вінниця, вул. Монастирська, 33, код ЄДРПОУ 02909909, МФО 820172, розрахунковий рахунок UА 568201720343110002000003988) витрати по сплаті судового збору у сумі 12 112,00 грн.

8. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

9. Згідно із приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

10. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

11. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи на електронні адреси: прокурора - mohyliv-podilskyi@vin.gp.gov.ua; позивача-oda@vin.gov.ua; відповідачів - yampmr@i.ua; vinnytsia@land.gov.ua ; третій особі - ІНФОРМАЦІЯ_5. та до Електронного кабінету ЄСІТС.

Повне рішення складено 07 червня 2024 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи


Суд	Господарський суд Вінницької області
Дата ухвалення рішення	28.05.2024
Оприлюднено	12.06.2024
Номер документу	119574878
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про визнання незаконним акта, що порушує право власності на земельну ділянку

Судовий реєстр по справі —902/131/24

Судовий наказ від 16.08.2024

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Маслій І.В.

Ухвала від 15.07.2024

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Гудак А.В.

Рішення від 28.05.2024

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Яремчук Ю.О.

Ухвала від 14.05.2024

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Яремчук Ю.О.

Ухвала від 02.05.2024

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Яремчук Ю.О.

Ухвала від 10.04.2024

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Яремчук Ю.О.

Ухвала від 13.03.2024

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Яремчук Ю.О.

Ухвала від 12.02.2024

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Яремчук Ю.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 28.05.2024 по справі 902/131/24ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —902/131/24

Судовий наказ від 16.08.2024

Ухвала від 15.07.2024

Рішення від 28.05.2024

Ухвала від 14.05.2024

Ухвала від 02.05.2024

Ухвала від 10.04.2024

Ухвала від 13.03.2024

Ухвала від 12.02.2024

Рішення
від 28.05.2024 по справі 902/131/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ