Ухвала

від 06.06.2024 по справі 904/5682/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про виправлення помилки в судовому наказі

06.06.2024м. Дніпро№ 904/5682/19

Суддя Суховаров А.В., розглянувши заяву ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" про виправлення помилки/описки в наказі Господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2024

по справі №904/5682/19

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАВІТ АГРО" (04119, м.Київ, вул.Дегтярівська, буд.25/1, ідентифікаційний номер юридичної особи 38463127)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ЛЕГІОН", 52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт.Слобожанське, вул. 8 березня, буд.23А, оф.307, ідентифікаційний номер юридичної особи 36933807

про визнання банкрутом

Представники:

від ТОВ Компанія "НІКО-ТАЙС": не з`явився

від ТОВ "Агро Легіон ЛТД": не з`явився

від Слобожанського ВДВС у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південно-Східного МРУ Міністерства Юстиції (м. Дніпро): не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою суду від 05.04.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" задоволено частково; стягнуто зі Слобожанського ВДВС у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного МРУ Міністерства Юстиції (м. Одеса) (52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, селище міського типу Слобожанське, вулиця Теплична, будинок 2; ідентифікаційний код юридичної особи 34919031) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" (03187, м. Київ, просп. Академіка Глушкова, буд.40, оф. 315; ідентифікаційний код юридичної особи 38039872) суму 9 000, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу; в решті вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" відмовлено.

05.04.2024 Господарським судом Дніпропетровської області видано наказ на виконання ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2024.

29.05.2024 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" про виправлення помилки/описки в наказі Господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2024.

Ухвалою суду від 31.05.2024 заяву ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" про виправлення помилки/описки в наказі господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2024 по справі №904/5682/19 призначено до розгляду в судовому засіданні 06.06.2024 та зобов`язано учасників справи надати письмові пояснення/заперечення на заяву, які направити на адресу позивача (докази направлення надати суду).

В судове засідання 06.06.2024 учасники справи не з`явились, жодних документів по суті поданої заяви до суду не направили.

Розглянувши подану заяву, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для виправлення помилки наказі від 05.04.2024 по справі №904/5682/19 та задоволення заяви ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" з наступних підстав.

Відповідно до листа Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області за №04-06-06/7180 від 08.05.2024 повідомлено ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" про неможливість виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 05 квітня 2024 року по справі №904/5682/19 оскільки в резолютивній частині наказу суду значиться найменування Боржника як "Слобожанський ВДВС у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного МРУ Міністерства Юстиції (м. Одеса)", а згідно даних із ЄДРПОУ за кодом 34919031 значиться "Слобожанський відділ державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Одеса)".

Згідно із ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують Конвенцію про захист прав і основоположних свобод людини та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.07.2004р. по справі "Шмалько проти України" (заява №60750/00), від 27.07.2004р. по справі "Ромашов проти України" (заява №67534/01), від 19.03.1997р. "Горнсбі проти Греції" зазначено, що для цілей ст.6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17.05.2005р. по справі "Чіжов проти України" (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатись, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії ст.6 Конвенції. Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до рішення Європейського суду у справі "Агрокомплекс проти України" (заява № 23465/03) від 06.10.2011 існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у значенні статті 1 Першого протоколу (серед інших рішень, рішення у справі "Бурдов проти Росії", заява № 59498/00, та інші справи, зазначені в цій). Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу (справа "Юрій Миколайович Іванов проти України", заява № 40450/04, рішення від 15.10.2009).

Також, у рішенні Європейського суду від 18.05.2004 у справі "Продан проти Молдови" суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав/ людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній зі сторін.

З вище викладеного вбачається, що судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України. Невиконання судового рішення не призводить до відновлення порушеного права. Відсутність у сторони можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, є втручанням у право сторони на мирне володіння майном, що є порушенням першого пункту статті 1 Першого протоколу Конвенції.

Верховний суд України у своїй Постанові від 16.05.2015 року по справі №21-1465а15 зазначив, рішення суду має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 №11-рп/2012); відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін.

Вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі №5011-33/18786-2012, Постанові Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №327/378/16-ц, Постанові Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №2-н-148/09, тощо.

Відповідно до положень ст. 243 Господарського процесуального кодексу України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень. Заява про внесення виправлень розглядається протягом десяти днів після її надходження. Ухвала про внесення виправлень надсилається всім особам, яким видавалося чи надсилалося судове рішення, що містить описки чи арифметичні помилки.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 328 Господарського процесуального кодексу України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.

Відповідно до приписів частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Положеннями частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч.ч. 1 - 3 ст. 86 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, вказана помилка в наказі господарського суду по справі №904/5682/19 в частині зазначення повного найменування боржника підлягає виправленню господарським судом.

Керуючись ст.ст. 234-235, 243, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" про виправлення помилки в наказі господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2024 по справі №904/5682/19 задовольнити.

Виправити помилку в наказі господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2024 по справі №904/5682/19 в частині зазначення вірного найменування боржника, яким є Слобожанський відділ державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Одеса) (52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, селище міського типу Слобожанське, вулиця Теплична, будинок 2; код ЄДРПОУ 34919031).

Ухвала набирає законної сили - 06.06.2024.

Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 07.06.2024.

Суддя А.В. Суховаров