Ухвала

від 05.06.2024 по справі 904/958/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про застосування заходів процесуального

примусу та зупинення провадження у справі

05.06.2024м. ДніпроСправа № 904/958/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В.

та представників:

від позивача: Сікорська О.В.;

від відповідача: Прохоров О.О.;

від третьої особи: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Криворізької міської ради (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноімпульс" (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (м. Дніпро)

про стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди земельної ділянки №2020207 від 06.04.2020 у загальному розмірі 447 508 грн. 10 коп. Суддя Фещенко Ю.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Криворізька міська рада (далі - позивач) звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноімпульс" (далі - відповідач) заборгованість з орендної плати за договором оренди земельної ділянки № 2020207 від 06.04.2020 у загальному розмірі 447 508 грн. 10 коп.

Ціна позову складається з наступних сум:

- 305 892 грн. 90 коп. - основний борг;

- 141 615 грн. 20 коп. - пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором оренди земельної ділянки № 2020207 від 06.04.2020 в частині повної та своєчасної сплати орендної плати за користування земельною ділянкою у період з 18.06.2020 по 31.12.2022, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 305 892 грн. 90 коп. За прострочення виконання зобов`язання, на підставі пункту 13 договору, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 31.07.2020 по 31.01.2024 в сумі 141 615 грн. 20 коп.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь судовий збір у розмірі 6 712 грн. 62 коп.

Крім того, від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання (вх. суду № 11984/24 від 11.03.2024), в якому він просить суд здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 11.03.2024 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли заперечення на клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження (вх. суду № 13271/24 від 18.03.20024), в якому він просить суд призначити розгляд справи №904/958/24 за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням, посилаючись на те, що в даній справі ціна позову складає суму, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також, до предмету доказування у даній справі відноситься встановлення правомірності включення позивачем до тексту договору оренди, укладеного між ним та відповідачем, положень про розмір нормативної грошової оцінки станом на момент укладання договору в розмірі 8 774 398 грн. 60 коп. У той же час, згідно з витягом про нормативну грошову оцінку, виданим Управлінням Держгеокадастру в Дніпропетровській області, у 2020 році, на момент укладення договору оренди, розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, договір оренди якої було укладено, становив 4 732 294 грн. 60 коп. Вказані обставини мають бути встановлені та досліджені у судовому засіданні з викликом сторін та можливістю як надавати власні пояснення сторонам, так і ставити питання іншій стороні. Відтак справа № 904/958/24 за позовом Криворізької міської ради до ТОВ "Техуноімпуль" про стягнення заборгованості з орендної плати підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли заперечення на клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження (вх. суду № 14140/24 від 21.03.2024), в якому він просить суд залишити без задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноімпульс" про розгляд справи №904/958/24 у порядку загального позовного провадження, обґрунтовуючи власну правову позицію наступним:

- відповідач, обґрунтовуючи необхідність здійснити розгляд справи № 904/958/24 в порядку загального позовного провадження, вказує на необхідність встановлення правомірності включення, як на його твердження, позивачем до тексту договору оренди земельної ділянки положень про зміну розміру нормативної грошової оцінки. Проте з такими твердженнями відповідача позивач не погоджується, адже в рамках даного спору узгоджені сторонами, на момент укладення, умови договору оренди земельної ділянки не є предметом позову, а відтак піддавати їх сумніву саме в рамках даної судової справи про стягнення заборгованості з орендної плати не можна;

- позивачем та відповідачем згоди з усіх умов договору та його підписання, розпочато виконання взятих на себе орендодавцем та орендарем узгоджених зобов`язань за договором, зокрема, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування спірну земельну ділянку. Зміст договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, з огляду на що, укладаючи договір оренди земельної ділянки та закріплюючи за ТОВ "Техноімпульс" обов`язок зі сплати орендної плати сторони погодили наступні умови: пунктом 9 договору розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки не є сталим і змінюється без внесення змін до договору у разі затвердження Криворізькою міською радою нової технічної документації про нормативну грошову оцінку земель міста, у зв`язку із проведенням її щорічної індексації та на інших підставах, визначених чинним законодавством України. Орендар самостійно здійснює індексацію нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до інформації центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Про коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, опублікований в засобах масової інформації, після чого самостійно обчислює суму орендної плати щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подає відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік. Пунктом 12 договору, що у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки, розмір орендної плати переглядається без внесення змін до договору;

- позивач звертає увагу на те, що постановою Центрального апеляційного господарського суду від 04.03.2020 у справі № 904/2218/19, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 09.09.2020, розтлумачено пункт 11 договору оренди земельної ділянки № 1406 від 25.12.2006, що є ідентичним пункту 12 договору, таким чином, що "розмір та сума орендної плати переглядається тобто змінюється (зменшується/збільшується) автоматично без внесення змін до договору, за наявності підстав зазначених у даному пункті";

- у відповідності до приписів статті 203 Цивільного кодексу України, під час підписання договору сторони виявляють власне волевиявлення та вільну внутрішню волю щодо розуміння та встановлення умов договору в тій редакції, в якій вони були викладені, про що свідчать підписи сторін у договорі. А відтак, очевидним є те, що умови договору, в тому числі й пункти 9 та 12, були узгоджені сторонами на час його укладення, й саме погодженням правочину та його підписанням Криворізька міська рада та ТОВ "Техноімпульс" підтвердили ясність й однозначність намірів орендодавця і орендаря, чіткість змісту правочину, волевиявлення сторін, обсяг їх прав і обов`язків. А відтак, піддавати на тепер узгоджені у 2020 році позивачем та відповідачем умови договору оренди земельної ділянки підстави відсутні;

- основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 Податкового кодексу України (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 по справі № 920/739/17). Рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 № 523, яке набрало чинності 01.01.2022, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу;

- відповідно до висновку Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.07.2019 у справі № 925/688/18 рішення міської ради може бути самостійною підставою для внесення змін до договору оренди, якщо сторони цього договору визначили безпосередньо в самому договорі таку підставу для внесення змін до нього, що відповідає принципу свободи договору, встановленому статтями 3, 6, 627 ЦК України. Таким чином, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є безумовною підставою для перегляду розміру орендної плати за для приведення його у відповідність до обставин, що змінилися і мають істотне значення для подальших правовідносин сторін;

- оскільки орендна плата за використання земельних ділянок державної та комунальної власності є регульованою ціною, у зв`язку зі зміною нормативної грошової оцінки земель, що використовується для визначення розміру орендної плати по укладеному між сторонами договору оренди землі, вбачається безумовне настання обставин, передбачених пунктами 9 та 12 договору, в частини перегляду розмірів річної орендної плати за землю.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (вх. суду № 14650/24 від 325.03.2024), в якому він просить суд залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (вулиця Філософська, будинок 39-А, м. Дніпро, 49006; ідентифікаційний код 39835428).

В обґрунтування поданого клопотання відповідач посилається на таке:

- у 2020 - 2021 роках нарахування та сплата орендної плати відбувалися на підставі Витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 29.01.2020 № 97 та від 27.01.2021 № 160, наданих Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області. Згідно з вказаними витягами, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, з кадастровим номером 1211000000:03:508:0023, площею 0,6710 га, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Акціонерна, 11а, становила 4 732 294 грн. 60 коп. Саме дані, надані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, використовувалися відповідачем для нарахування, декларування та сплати орендної плати за земельну ділянку;

- відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 9 Закону України "Про Державний земельний кадастр", внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. До таких відомостей, зокрема, відноситься нормативна грошова оцінка, згідно із статтею 15 Закону України "Про Державний земельний кадастр". У той же час, згідно з частиною 1, 3 статті 39 Закону України "Про Державний земельний кадастр", виконавці робіт із землеустрою та землеоціночних робіт, посадові особи, які здійснюють формування та/або внесення до Державного земельного кадастру відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру, державні кадастрові реєстратори за порушення законодавства у сфері Державного земельного кадастру несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність у порядку, встановленому законом;

- шкода, заподіяна Державним кадастровим реєстратором фізичним чи юридичним особам під час виконання своїх обов`язків, підлягає відшкодуванню за рахунок держави у порядку, встановленому законом. Якщо в ході розгляду справи в суді буде встановлено, що державними кадастровими реєстраторами Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області було надано ТОВ "Техноімпульс" недостовірні дані щодо розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:508:0023 за період 2020 - 2022 років, у сторін виникне право на звернення зі позовом про відшкодування завданої шкоди.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 14985/24 від 26.03.2024), в якому він не погоджується з позовними вимогами, вказуючи на таке:

- предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 1211000000:03:508:0023, площею 0,6710 га, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Акціонерна, 11а, та перебуває у користуванні ТОВ "Техноімпульс", за період 2020 - 2022 років. Відповідач не погоджується із нарахуваннями такої заборгованості, оскільки відповідач здійснював нарахування, декларування та сплату орендної плати за укладеним договором оренди земельної ділянки комунальної власності згідно з даними щодо розміру нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки, наданими Головним управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області;

- згідно з пунктом 4 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору, відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку від 13.01.2016 № 34-404-99.16 становить 8 774 398 грн. 60 коп., коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2014-2015 роки становить 1,7898;

- розмір орендної плати встановлювався у відсотку від розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:508:0023, площею 0,6710 га, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Акціонерна, 11а. Відповідно до Постанови кабінету Міністрів України "Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок" від 03.11.2021 № 1147, дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою, форму якої наведено в додатку 16, що подається в електронній або паперовій формі, як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за формою згідно з додатком 17. В період 2020 - 2022 років, на виконання умов договору, відповідач звертався до Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області в особі відділу у Криворізькому районі, з метою отримання відомостей про чинний розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:508:0023. Відповідно до Витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 29.01.2020 № 97 та від 27.01.2021 № 160, наданих Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, з кадастровим номером 1211000000:03:508:0023, площею 0,6710 га, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Акціонерна, 11а, становила у 2020 та 2021 роках - 4 732 294 грн. 60 коп.;

- відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. Враховуючи викладене, відповідачем було задекларовано та нараховано орендну плату за 2020 - 2021 роки, виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки у розмірі 4 732 294 грн. 60 коп., згідно з відомостями, наданих Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області. При цьому, згідно з положеннями пункту 286.1 статті 286 Податкового кодексу України, центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

- відповідач звертає увагу на обставини того, що при декларуванні та нарахуванні орендної плати за договором у 2020 - 2021 роках не було виявлено жодних порушень з боку контролюючих органів;

- з метою підтвердження вказаних обставин представником відповідача було направлено адвокатський запит до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області. Відповідач зазначає, що після отримання відповіді її копію буде надано суду додатково;

- Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 29.01.2020 № 97 було отримано відповідачем ще на початку 2020 року, та подано декларацію про плату за землю за 2020 рік ще до укладення договору оренди земельної ділянки від 06.04.2020 № 2020207. Орендну плату було розраховано, виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки у розмірі 4 732 294 грн. 60 коп. Саме виходячи з цього розміру нормативної грошової оцінки відповідач сплачував оренду плату протягом 2020 року. Так само у 2021 році, на підставі Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 27.01.2021 № 160, у якому було зазначено нормативну грошову оцінку земельної ділянки у розмірі 4 732 294 грн. 60 коп., відповідач нарахував, задекларував та сплатив оренду плату за договором. За весь період користування земельною ділянкою у 2020 - 2021 роках позивач жодного разу не направляв відповідачу претензії щодо сплати орендної плати за договором у розмірі, меншому, ніж вважає позивач;

- 21.12.2023 листом № 4-0.110.4-5316/299-23.0.110.4 Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області у відповідь на адвокатський запит повідомило, що вартість земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:508:0023 у 2019 - 2021 роках складала, з урахуванням коефіцієнту індексації за 2014 - 2020 роки (К = 1,8972), 4 732 294 грн. 60 коп. В цьому ж листі Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області зазначено, що вказана інформація протягом 2019 - 2023 років надавалася за запитами ТОВ "Техноімпульс" (відповідач у справі) та Департаменту містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради, за допомогою автоматизованого програмного забезпечення "Норматив+". Таким чином, в період 2019 - 2023 років позивач, в особі одного зі своїх структурних підрозділів, був належним чином поінформований про розмір нормативної грошової оцінки з кадастровим номером 1211000000:03:508:0023, який був значно менше, ніж зазначений в договорі. Проте позивач не вжив жодного заходу щодо з`ясування обставин надання Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області даних про нормативну грошову оцінку земельної ділянки у іншому розмірі, ніж зазначено в договорі, не направив жодної претензії до відповідача з приводу неналежної, на думку позивача, сплати орендних платежів. За таких обставин, відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог щодо порушення зобов`язань за договором щодо сплати орендної плати за період 2020 - 2021 років, оскільки відповідачем було нараховано, задекларовано та сплачено орендну плату за цей період, виходячи з розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, який було надано центральний органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.;

- згідно з пунктом 4 договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору, відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку від 13.01.2016 № 34-404-99.16 становить 8 774 398 грн. 60 коп., коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2014-2015 роки становить 1,7898. В позовній заяві та у запереченнях проти клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження позивач посилається на положення Цивільного кодексу України щодо свободи договору. Відповідач не погоджується з таким твердженням, оскільки нормативна грошова оцінка земельної ділянки визначається згідно з даними Державного земельного кадастру України та не може визначатися сторонами в договорі на їх розсуд;

- згідно з Положенням про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру. Відповідно до підпункту 55 пункту 3 Положення № 15, до основних завдань Держгеокадастру відноситься видача витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки. Згідно із статтями 13, 15 Закону України "Про Державний земельний кадастр", до Державного земельного кадастру вносяться відомості про нормативну грошову оцінку земельних ділянок. Окрім того, частиною 7 статті 21 Закону України "Про Державний земельний кадастр" визначено, що відомості про нормативну грошову оцінку земель вносяться до Державного земельного кадастру на підставі технічної документації з такої оцінки. Таким чином, нормативна грошова оцінка земельної ділянки визначається Держгеокадастром України відповідно до даних Державного земельного кадастру, внесених на підставі технічної документації з такої оцінки, використовується при визначенні розміру орендної плати, та відомості про нормативну грошову оцінку надаються у вигляді витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. З аналізу наведених положень законодавства вбачається, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки визначається в порядку, встановленому чинним законодавством, та не може бути предметом самостійного визначення сторонами договору, оскільки від розміру нормативної грошової оцінки залежить розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності;

- в договорі зазначено, що нормативну грошову оцінку визначено на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку від 13.01.2016р. № 34-404-99.16. При цьому, в договорі не містяться посилання на жодні витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку за 2020 рік, не долучено копію такого витягу до договору, не долучено його також до поданої позовної заяви. Таким чином, зазначення в договорі розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки у розмірі 8 774 398 грн. 60 коп. є безпідставним, не відповідає дійсному розміру на момент укладення договору та суперечить положенням чинного законодавства. Криворізька міська рада не визначає та не має повноважень визначати розмір нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки, а лише визначає своїм рішенням розмір нормативної грошової оцінки всіх земель міста. Надалі на підставі встановленого міською радою розміру нормативної грошової оцінки земель міста органи Держгеокадастру визначають розмір нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки. Визначення сторонами договору нормативної грошової оцінки земельної ділянки в розмірі, погодженому сторонами договору, а не в розмірі, визначеному згідно з чинним законодавством, може призвести до неправильного нарахування орендної плати та порушень податкового законодавства. В той же час контролюючими органами не було встановлено жодних порушень податкового законодавства відповідачем при нарахуванні та декларуванні плати за землю у 2020 - 2021 роках. Таким чином, нормативна грошова оцінка земельної ділянки визначається органами Держгеокадастру України згідно з даними Державного земельного кадастру. Саме виходячи з відомостей, наданих Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області, відповідачем було нараховано та сплачено орендну плату за 2020 - 2021 роки. Обставини, за яких розмір нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки за 2020 - 2021 роки, наданий Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області, не співпадає з розміром нормативної грошової оцінки цієї ж земельної ділянки за 2016 рік, відповідачу невідомі. Відповідні пояснення можуть бути надані Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області, заяву про залучення якого в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, подано відповідачем;

- щодо строків позовної давності, то позивачем заявлено вимогу про стягнення заборгованості з орендної плати за період з 18.06.2020 по 31.12.2022. Позовну заяву подано до суду 28.02.2024, зареєстровано судом 05.03.2024. Як передбачено пунктом 11 договору, орендна плата вноситься щомісячно протягом 30-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. Договір було укладено 06.04.2020, зареєстровано право оренди - 18.06.2020. Враховуючи те, що позивач отримував протягом 2019 - 2023 років про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, отримував оренду плату в розмірі іншому, ніж розраховував, та міг дізнатися про порушення свого права, відповідно перебіг позовної давності для нарахування заборгованості з орендної плати розпочався з 01.08.2020. Таким чином, станом на дату реєстрації позову в суді, позивач міг звернутися з вимогою про стягнення заборгованості за період не більше трьох років до цієї дати, тобто за період не раніше 05.03.2021. Зважаючи на викладене, відповідач просить застосувати наслідки пропуску позовної давності до вимоги про стягнення заборгованості за період з 18.06.2020 по 05.03.2021 включно;

- щодо нарахування та стягнення орендної плати за період з 18.06.2020 по 31.12.2021, то відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог про стягнення заборгованості з орендної плати за договором за період з 18.06.2020 по 31.12.2021, оскільки відповідачем було нараховано, задекларовано та сплачено орендну плату за цей період, виходячи з розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, який було надано центральний органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, згідно Витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 29.01.2020 №97 та від 27.01.2021 № 160;

- щодо нарахування та стягнення орендної плати за період з 01.01.2022 по 31.12.2022, то відповідачем визнається та не заперечується, що в період часу з 01.07.2022 по 31.12.2022 було допущено порушення зобов`язань за договором в частині оплати орендних платежів за друге півріччя 2022 року;

- відповідач заперечує проти нарахування пені на будь-яку заборгованість за період з 18.06.2020 по 30.06.2022. У період з 18.06.2020 по 31.12.2021 відповідачем було нараховано, задекларовано та сплачено орендну плату за цей період, виходячи з розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, який було надано центральний органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, згідно Витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 29.01.2020 № 97 та від 27.01.2021 № 160. Відповідач визнає нарахування пені на заборгованість, яка виникла у зв`язку із несплатою заборгованості з орендної плати за період з 01.07.2022 по 31.12.2022.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли заперечення проти клопотання про залучення до участі у справі третьої особи (вх. суду № 15949/24 від 01.04.2024), в яких він просить суд відмовити у задоволенні клопотання відповідача про залучення третьої особи, посилаючись на таке:

- заява про залучення до участі у справі в якості третьої особи, має бути обґрунтована з наданням суду відповідних доказів того, що рішення у справі може вплинути на права та обов`язки особи, яку на думку заявника слід залучити до участі у справі в якості третьої особи;

- предметом спору у цій справі є неналежне виконання відповідачем умов договору оренди земельної ділянки від 06.04.2020 № 2020207 (далі - договір від 06.04.2020) в частині сплати орендної плати за користування земельною ділянкою у спірний період з 18.06.2020 по 31.12.2022, що призвело до недоотримання місцевим бюджетом коштів у відповідному розмірі. На обґрунтування позовної вимоги позивач посилається на умови договору від 06.04.2020 якими встановлено, що орендна плата вноситься щомісячно протягом 30-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця (пункт 11). До обов`язків відповідача, відповідно до умов договору від 06.04.2020, відноситься систематична сплата орендної плати в повному обсязі в установлений договором строк (пункт 31). Тож, умови дговору від 06.04.2020 чіткі, зрозумілі та підлягають обов`язковому виконанню учасником договірних відносин - ТОВ "Техноімпульс".

- згідно з підпунктом 55 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.01.2015 № 15, останній відповідно до покладених на нього завдань видає витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки. Тобто це прямий обов`язок Держгеокадастру у разі звернення фізичної або юридичної особи. Тому, ураховуючи те, що Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області не є стороною правовідносин між позивачем та відповідачем, і майбутнє рішення Господарського суду Дніпропетровської області по справі безпосереднього безумовного впливу на права та обов`язки зазначеної особи немає, оскільки дана особа не є учасником правовідносин між сторонами, тому і підстав для залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог предмету спору немає, у зв`язку з чим в задоволенні клопотання слід відмовити;

Криворізька міська рада не вбачає жодних підстав для задоволення клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору , оскільки представником відповідача не доведено, а позивачем не встановлено, підстав для залучення названої особи у процесуальному статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, та яким чином ухвалене в майбутньому рішення Господарського суду Дніпропетровської області впливає на права та обов`язки цієї особи щодо однієї із сторін у справі.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (вх. суду № 16023/24 від 01.04.2024), в якій він просить суд задовольнити позовну заяву у повному обсязі, обґрунтовуючи власну правову позицію наступним:

- пунктом 4 договору від 06.04.2020 узгоджено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку від 13.01.2016 № 34-404-99.16-462/2-16 становить: 8 774 398 грн. 60 коп., коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2014-2015 роки становить 1,7898. Як вже зазначалося, період пред`явлення позовних вимог з 18.06.2020 по 31.12.2022, тобто в період договірних відносин. Умовами договору від 06.04.2020 в розділі "Орендна плата" встановлено: пунктом 8 договору від 06.04.2020 узгоджено, що орендна плата у 2020 році вноситься Орендарем виключно у грошовій формі в розмірі 2,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до рішення Криворізької міської ради від 26.06.2019 № 3897 "Про встановлення ставок плати за землю та пільг щодо земельного податку на території м. Кривого Рогу у 2020 році". Розмір орендної плати не є сталим і змінюється без внесення змін до договору в разі внесення змін до Податкового кодексу України та встановлення Криворізької міською радою нового розміру орендної плати за землю на відповідний рік. За пунктом 9 договору від 06.04.2020 розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки не є сталим і змінюється без внесення змін до договору у разі затвердження Криворізькою міською радою нової технічної документації про нормативну грошову оцінку земель міста, у зв`язку із проведенням її щорічної індексації та на інших підставах, визначених чинним законодавством України. Пунктом 12 договору від 06.04.2020 визначено, що розмір орендної переглядається без внесення змін до договору, у разі: зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, підвищення цін тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; зміни річного розміру орендної плати на підставі рішення Криворізької міської ради; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки; в інших випадках, передбачених законом та договором. До обов`язків відповідача, відповідно до умов д оговору від 06.04.2020, відноситься систематична сплата орендної плати в повному обсязі в установлений договором строк (пункт 31). А відтак, умови договору від 06.04.2020 чіткі, зрозумілі та підлягають обов`язковому виконанню учасником договірних відносин - ТОВ "Техноімпульс";

- пунктом 286.2. статті 286 Податкового кодексу України встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. За статтею 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років. Відповідно до статті 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території. Так, рішенням Криворізької міської ради від 24.06.2015 № 3728, яке набрало чинності 01.01.2016 та діяло до 31.12.2021, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу. Для встановлення розміру нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області 13.01.2016 був виданий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №34-404-99.16-462/2-16, за яким нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає - 8 774 398 грн. 60 коп. Саме такий розмір нормативної грошової оцінки був сторонами визначений як у договорі оренди земельної ділянки від 06.04.2020, так під час дії договору оренди укладеного між сторонами 20.11.2014 та діючого до 16.03.2020. Вказане підтверджують підписані Криворізькою міською радою та ТОВ "Техноімпульс" розрахунки розміру орендної плати, що підлягав сплаті з 01.01.2016 та з 2020 року. Інший розмір нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки сторонами протягом 2016-2021 років між сторонами не узгоджувався та зміна нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу у період з 01.01.2016 до 31.12.2021 за рішенням міської ради не відбувалась. При цьому, жодних зауважень чи то незгоди відповідача із означеним вище розміром нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки не було;

- позивач вказує на суперечливу позицію відповідача у даному спорі, адже за наявності у нього витягу від 29.01.2020 із розміром нормативної грошової оцінки - 4 732 294 грн. 60 коп., він близько через місяць - 10.03.2020 підписує розрахунок який містить розмір - 8 774 398 грн. 60 коп. Також про наявність витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 29.01.2020 № 97 відповідач не повідомив Криворізьку міську раду і під час укладання договору оренди земельної ділянки від 06.04.2020. А відтак, як в період дії договору від 20.11.2014, так і в період дії договору оренди від 06.04.2020 нарахування орендної плати по земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:03:508:0023 правомірно здійснювалось за витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 13.01.2016 № 34-404-99.16-462/2-16, як і було узгоджено сторонами. Проте, відповідачем з початку дії договору оренди від 06.04.2020, плата здійснювалась у не повному обсязі, всупереч його узгодженим умовами, що підтверджується інформацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 25.09.2023. Чинне земельне законодавство, в тому числі стаття 20 Закону України "Про оцінку земель", не містить обґрунтування обов`язковості надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кожен календарний рік упродовж спірного періоду, а лише зазначає про необхідність фіксування нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки у відповідному витязі; витяги про нормативну грошову оцінку земельної ділянки формуються за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі актуальних відомостей про земельні ділянки, внесених до Державного земельного кадастру. В подальшому, рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 № 523, яке набрало чинності 01.01.2022, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу. З моменту набрання чинності означеного рішення, рішення Криворізької міської ради від 24.06.2015 № 3728 втрачає чинність. Затвердження нової технічної документації про нормативну грошову оцінку земель міста є підставою для перегляду розміру орендної плати без внесення змін до вимог законодавства та умов договору від 06.04.2020. Відтак нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 13.02.2023 № 97-4-0.110,4-2691/301-23 становить - 10 000 919 грн. 50 коп.;

- зобов`язання щодо сплати орендної плати за 2020, 2021, 2022 роки виникло на підставі договору від 06.04.2020. Розмір відповідної плати за користування земельною ділянкою визначений безпосередньо договором оренди землі. Відповідачем не доведено будь-яку зміну розміру орендної плати, у той час як позивачем доведено виникнення у відповідача зобов`язання щодо сплати орендної плати за користування відповідною земельною ділянкою. З матеріалів справи вбачається, що відповідач не сплачує та не декларує в повному обсязі зобов`язання встановлені Договором від 06.04.2020 та Податковим кодексом України. Разом з тим, для отримання пояснень щодо різниці розміру нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки у витягах виданих Управлінням надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області у 2016, 2020, 2021 роках Департаментом регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради направлено відповідний запит, відповідь на який буде долучена до матеріалів справи після отримання;

- представником відповідача зазначено, що позивачем за весь період користування земельною ділянкою у 2020-2021 роках жодного разу не направлено претензії щодо сплати орендної плати за договором від 06.04.2020. Вказані заходи зазначаються у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок врегулювання спору. За загальним правилом, претензійний порядок захисту порушених прав є додатковим, а не основним засобом правового захисту, і використання чи невикористання такого засобу ніяк не впливає на можливість подати позов одразу до суду. Конституційний суд України у рішенні № 15-рп/2002 від 09.07.2002 зазначив, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб`єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист. Умовами договору від 06.04.2020 не встановлено обов`язкового досудового врегулювання спору та перешкодою для звернення до суду за захистом порушених прав. Разом з тим, Криворізькою міською радою на юридичну адресу відповідача направлено претензію від 10.11.2023 за вих. № 20/18/7355. Про результати розгляду претензії відповідач Криворізьку міську раду не повідомив;

- щодо строків позовної давності, то під час вирішення даного спору позивач просить врахувати, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України за № 211, яка прийнята 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб, на усій території України" встановлений карантин з 12.03.2020, який у свою чергу постановами Кабінету Міністрів України неодноразово продовжувався. Постановою Кабінету Міністрів України від 15.12.2021 № 1336 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" на території України з 19.12.2020 до 30.04.2023 установлено карантин, продовживши дію карантину встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211. Відповідно до пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. В пункті 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено продовження саме строків, які визначені, зокрема, статтею, 257 Цивільного кодексу України. Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки;

- у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, введенням в Україні воєнного стану з 24.02.2022, також прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України були доповнені пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. З огляду на те, що строки, визначені статтею 257 Цивільного кодексу України продовжені на строк дії карантину та воєнного стану в Україні, з 12.03.2020 відбувається продовження перебігу загального трирічного строку позовної давності. А відтак, Криворізькою міською радою не пропущено строк звернення до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за землю за період з 18.06.2020 до 31.12.2022. Про застосування строків позовної давності зазначається у правовому висновку Верховного Суду викладеному у постанові від 19.04.2023 у справі №679/1136/21.

Розглянувши заперечення відповідача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, оцінивши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважав за необхідне відмовити у задоволенні заяви відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, з огляду на таке.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи; у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті; при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Судом було враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги категорію та складність справи, обраний позивачем спосіб захисту, характер спірних правовідносин та предмет доказування, а також надані сторонами пояснення та докази, суд не вбачав підстав для розгляду справи в порядку загального позовного провадження.

Крім того, судом було відзначено, що відповідно до частини 1 статті 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обв`язки щодо однієї із сторін, їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права та обов`язки, встановлені статтею 42 цього Кодексу.

Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку.

Під час розгляду справи суд зобов`язаний забезпечити повне, всебічне та об`єктивне з`ясування обставин справи, оскільки обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З огляду на викладене, з метою забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, суд вважав за необхідне залучити Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 01.04.2024 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноімпульс" про розгляд справи за правилами загального позовного провадження було відмовлено; залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву (вх. суду № 17498/24 від 08.04.2024), в яких він просить суд відхилити доводи позивача, наведені ним у відповіді на відзив, посилаючись на таке:

- при визначенні нормативної грошової оцінки земельної ділянки на момент укладення договору використовувалися відомості з витягу з технічної документації від 13.01.2016, виданий Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області. Проте, позивач у відповіді на відзив не пояснює, чому він наполягає на використанні витягу з технічної документації від 13.01.2016, проте ігнорує такі самі витяги, видані тим самим органом, але вже у 2020 та 2021 роках. Адже за таких обставин можна ставити під сумнів і відомості, які містяться у витягу з технічної документації від 13.01.2016. В той же час, посилання позивача на погодження сторонами розміру нормативної грошової оцінки у тексті договору не можна вважати імперативними, оскільки сторони не мають повноважень самостійно визначати такий розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Вказані повноваження належать органам Держгеокадастру. Як вже було зазначено у відзиві на позовну заяву, встановлення розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки сторонами договору не передбачено нормами чинного законодавства та може привести до порушень податкового законодавства. Таким чином, розмір нормативної грошової оцінки, який має використовуватися при визначенні розміру орендної плати, визначається згідно актуальних витягів з технічної документації, які надаються органами Держгеокадастру;

- у відповідача відсутній обов`язок відстежувати факт та обставини затвердження нової грошової оцінки земель. Тому з метою правильного визначення розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідач звертався до органів Держгеокадастру. Представником відповідача було направлено адвокатський запит до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо того, чи було виявлено контролюючими органами порушення податкового законодавства при декларуванні відповідачем плати за землю за період 2020 - 2021 років. Відповідно до листа від 28.03.2024 № 21670/6/04-36-04-02-14, за результатами проведених камеральних перевірок ТОВ "Техноімпульс" щодо даних, вказаних у податкових деклараціях з орендної плати за землю за 2019 - 2024 роки, акти перевірок не складалися. Вказане стверджує про те, що контролюючими органом у період 2020 - 2021 років порушень у відповідача при складанні та поданні ним декларацій про плату за землю виявлено не було. Відповідач завжди добросовісно та належним чином ставиться до виконання своїх обов`язків з нарахування та сплати орендної плати у відповідності до чинних вимог нормативних актів. Починаючи з 2022 року відповідач нараховує та сплачує оренду плату за спірну земельну ділянку у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, оскільки змінилися відповідні ставки земельного податку у місті Кривому Розі. При цьому, в договорі оренди землі відповідні зміни не вносилися. Проте, відповідач слідкує за дотриманням правильності нарахування та декларування плати за землю, тому навіть без внесення змін до тексту договору орендна плата з 2022 року нараховується та декларується відповідачем у належному розмірі. Вказані обставини, в тому числі лист ГУ ЛПС у Дніпропетровській області, свідчать про те, що відповідачем у 2020 - 2022 роках було правильно складено та задекларовано орендну плату за спірну земельну ділянку, виходячи з розмірів нормативної грошової оцінки земельної ділянки, актуальних та дійсних момент складання та подання декларацій;

- відповідачем ще на початку 2020 року, тобто до укладення нового договору оренди земля шляхом поновлення, було складено та подано декларацію про плату за землю. На підставі вказаної декларації відповідач сплачував орендну плату у розмірі, який було задекларовано. Таким чином, відповідач діяв у відповідності до вимог чинного законодавства. В той же час, поведінка позивача є явно суперечливою. По-перше, протягом 2020 - 2021 років відповідач сплачував орендну плату за вказаним договором, виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки у розмірі 4 732 294 грн. 60 коп. Позивач отримував орендну плату в розмірі, меншому ніж очікуваний, виходячи з нормативної грошової оцінки у розмірі 8 774 398 грн. 60 коп. Проте, позивач жодного разу не звернуся до відповідача з будь - якими претензіями або вимогами з метою з`ясування обставин неправильного, на його думку, нарахування та сплати орендної плати. Вбачається, що позивач затягував звернення з будь - якими вимогами з метою наростити заборгованість за договором за рахунок нарахування пені. Однак, позивач не є суб`єктом господарювання та не може мати на меті отримання прибутку. Позивач є розпорядником земель, які належать територіальній громаді міста. По-друге, у відповіді на відзив позивач стверджує, що йому не було відомо про існування різниці щодо розміру нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки у витягах, виданих у 2016, 2020 та 2021 роках. Однак вказані твердження не відповідають обставинам справи. У відповіді Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на адвокатський запит від 21.12.2023 № 4-0.110.4-5316/299-23.0.110.4 Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області повідомило, що інформація про розмір нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки протягом 2019 - 2023 років надавалася за запитами ТОВ "Техноімпульс" та Департаменту містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради, за допомогою автоматизованого програмного забезпечення "Норматив+". Таким чином, в період 2019 - 2023 років позивач, в особі одного зі своїх структурних підрозділів, був належним чином поінформований про розмір нормативної грошової оцінки з кадастровим номером 1211000000:03:508:0023, який був значно менше, ніж зазначений в договорі. По-третє, у відповіді на відзив позивач прямо зазначає, відповідачем з початку дії договору оренди від 06.04.2020 плата здійснювалася не у повному обсязі, всупереч його узгодженими умовам. Вказане підтверджує, що позивач з початку строку дії договору вважав, що відповідач порушує умови договору, проте зловживав своїм правом звернутися з будь - якими претензіями або вимогами до відповідача. Відтак поведінка позивача є недобросовісною, спрямованою на отримання надмірного прибутку за рахунок нарахування пені відповідачу за договором оренди землі, нарахованої на орендну плату, яку на думку позивача, не було сплачено;

- відповідач визнає та не заперечує свою заборгованість зі сплати орендної плати за період з 01.07.2022 по 31.12.2022, оскільки ним дійсно було нараховано та задекларовано орендну плату за 2022 рік в належному розмірі, з урахуванням чинного на той момент розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки та чинної ставки земельного податку, проте не було сплачено в повному обсязі орендну плату через скрутне матеріальне становище, пов`язане з введенням на території України режиму воєнного стану. При цьому, відповідач звертає увагу на те, що заборгованість з орендної плати, зазначена в довідці ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яку додано позивачем до позовної заяви, включає заборгованість з 01.07.2022 до 18.09.2023, тобто за значно більший період, ніж заявлений у позовних вимогах.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи (вх. суду № 17795/24 від 09.04.2024), в якій він просить суд долучити до матеріалів справи докази надсилання копії позовної заяви з додатками третій особі у справі.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли пояснення на заперечення відповідача (вх. суду № 19241/24 від 17.04.2024), в яких він просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, обґрунтовуючи власну правову позицію наступним:

- у відповіді, наданої представником відповідача Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області від 28.03.2024 за вих. № 21670/6/04-36-04-02-14 зазначено, що за результатами проведених камеральних перевірок даних, вказаних у податкових деклараціях з орендної плати за землю на 2019 - 2024 роки, які надані ТОВ "Техноімпульс" до контролюючого органу, акти перевірок не складалися. Адвокатським бюро "Олександра Прохорова" до запиту не додано копії договору оренди земельної ділянки, витяг з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки, тощо. У позовній заяві позивачем зазначалося, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (стаття 1 Закону України "Про оренду землі"). Відповідно до статті 25 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендар земельної ділянки зобов`язаний у п`ятиденний строк після державної реєстрації права оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору оренди до відповідного податкового органу, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також відповідному територіальному органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства;

- підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, в силу пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України, є договір оренди такої земельної ділянки;

- відповідно до пункту 85.2. статті 85 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки. Посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності (пункт 85.8 статті 85 Податкового кодексу України). За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу (пункт 86.2 статті 86 Податкового кодексу України). Як вбачається з листа Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 28.03.2024 за вих. № 21670/6/04-36-04-02-14 Адвокатським бюро "Олександра Прохорова" до запиту на отримання інформації щодо нарахування орендної плати за землю не додано копії договору оренди земельної ділянки, витяг з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки, тощо. Це пояснюється тим, що камеральна перевірка проводиться винятково на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, в яких не містяться дані, на які платник податків посилається при обчисленні суми плати за землю. Тому, в даному випадку, в межах проведеної камеральної перевірки встановити обставини, що свідчать про порушення відповідачем умов договору від 06.04.2020 в частині сплати орендної плати неможливо. Із документів доданих до позовної заяви позивачем встановлено, що відповідач з початку дії договору від 06.04.2020, здійснював плату за користування земельною ділянкою не в повному обсязі, всупереч його узгодженим умовами, що підтверджується інформацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 25.09.2023.

Оцінивши всі обставини справи в їх сукупності, а також надані сторонами заяви про суті справи, пояснення та докази, враховуючи, що матеріали справи містять суперечливі докази щодо нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки у спірної ділянки, суд вважав за доцільне здійснювати подальший розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.

При цьому, судом було зазначено, що у відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

При цьому, розумним, зокрема вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004).

Судом також було відзначено, що з практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.

Так, у справі "Хосце проти Нідерландів" 1998 суд вирішив, що тривалість у 8,5 років є розумною у контексті статті 6 Конвенції, у зв`язку зі складністю справи, а у справі "Чірікоста і Віола проти Італії", 15-річний строк розгляду визнано Європейським судом з прав людини виправданим, у зв`язку з поведінкою заявників.

З огляду на викладене, з метою надання можливості сторонам скористатись процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України, та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності, суд дійшов висновку про необхідність призначення судового засідання в межах розумного строку.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 10.05.2024 вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, судове засідання призначено в межах розумного строку для розгляду справи по суті на 22.05.2024. Крім того, вказаною ухвалою суду запропоновано позивачу до судового засідання надати: письмові пояснення щодо Витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 97 від 29.01.2020, № 160 від 27.01.2021 та різної нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки у спірному періоді (4 7 32 294 грн. 60 коп. та 8 774 398 грн. 60 коп.).

Також, ухвалою суду від 10.05.2024 витребувано у Відділу у Криворізькому районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:508:0023, яка розташована у м. Кривому Розі по вулиці Акціонерна, 11а, станом на 29.01.2020 та на 27.01.2021.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №23361/24 від 13.05.2024), в якій він просить суд надати можливість представнику позивача прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Згідно з інформацією, наданою відділом інформаційно-технічного забезпечення Господарського суду Дніпропетровської області, 22.05.2024 об 11:00 год. була відсутня технічна можливість провести судове засідання в режимі відеоконференції, у зв`язку з наявністю справ, призначених до розгляду у залах Господарського суду Дніпропетровської області на 22.05.2024 об 11:00 год. (зайнятістю залів судових засідань обладнаних відповідними технічними засобами).

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 13.05.2024 у задоволенні заяви позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів було відмовлено.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли пояснення на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2024 (вх. суду №24796/24 від 20.05.2024), в яких він просить суд задовольнити позовні вимоги, вказуючи на таке:

- у зв`язку з закінченням терміну дії договору оренди земельної ділянки від 16.03.2015 № 9084737, укладеного Криворізькою міською радою та TOB "Техноімпульс" - 16.03.2020 - 21.01.2020 останній звернувся через Центр адміністративних послуг "Віза" Криворізької міської ради, з листом-повідомленням про поновлення договору оренди земельної ділянки комунальної власності площею 0,6710 з кадастровим номером 1211000000:03:508:0023, яка розташована за адресою: вул. Акціонерна, 11а, м. Кривий Ріг. До вхідного пакету документів TOB "Техноімпульс" надано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 13.01.2016 № 34- 404-99.16-462/2-16, який враховано сторонами під час узгодження умов договору оренди земельної ділянки № 2020207 від 06.04.2020 (далі - договір від 06.04.2020). Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 13.01.2016 № 34-404-99,16-462/2-16 діяв з 01.01.2016 по 31.12.2021, тобто в період дії рішення Криворізької міської ради від 24.06.2015 № 3728, яким затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу;

- на виконання укладеного сторонами договору від 06.04.2020, позивач виконав покладені на нього зобов`язання та передав в користування відповідачу спірну земельну ділянку. У орендаря за договором від 06.04.2020 виник обов`язок щомісячно протягом 30-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця сплачувати орендну плату. У пункті 7 договору від 06.04.2020 встановлено, що розмір орендної плати не є сталим і змінюється без внесення змін до договору в разі внесення змін до Податкового кодексу України та встановлення Криворізької міською радою нового розміру орендної плати за землю на відповідний рік. За пунктом 9 договору від 06.04.2020 розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки не є сталим і змінюється без внесення змін до договору у разі затвердження Криворізькою міською радою нової технічної документації про нормативну грошову оцінку земель міста, у зв`язку із проведенням її щорічної індексації та на інших підставах, визначених чинним законодавством України. Згідно з договором від 06.04.2020 передбачено обов`язок орендаря самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством та в односторонньому порядку збільшувати розмір орендної плати з підстав, визначених договором;

- державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, яка є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, на виконання пункту 289.3 статті 289 Податкового кодексу України, на своєму офіційному сайті (http://land.gov.ua) публікує коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель за попередні роки, згідно з якими для земель населених пунктів вони становлять: 2016 рік - 1,06; 2017 рік - 1,0; 2018 рік - 1,0; 2019 рік - 1,0; 2020 рік - 1,0; 2021 рік - 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,1 (для земель несільськогосподарського призначення); за 2022 рік - 1,15 для земель та земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь); за 2023 - 1,051. Відтак, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:508:0023 за 2020 та 2021 рік за відомостями з витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 13.014.2016 № 34- 404-99.16-462/2-16 з урахуванням коефіцієнту індексації за 2016 рік - 1,06; за 2017 рік - 1,0; за 2018 рік - 1,0; за 2019 рік - 1,0; за 2020 рік - 1,0 складає 9 300 862 грн. 52 коп. (8 774 398 грн. 60 коп. x 1,06);

- пунктом 12 договору від 06.04.2020 визначено, що розмір орендної плати переглядається без внесення змін до договору, у разі зокрема зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки. В подальшому, рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 № 523, яке набрало чинності 01.01.2022, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу. З моменту набрання чинності означеного рішення, рішення Криворізької міської ради від 24.06.2015 № 3728 втрачає чинність. За 2022 рік з урахуванням витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 13.02.2023 № 97-4-0.110,4-2691/301-23 - 8 696 451 грн. 74 коп. (у витягу виданому в 2023 ріці враховано коефіцієнт індексації за 2022 рік - 1,15, що не підлягає врахуванню під час здійснення розрахунку в 2022 році - 10 000 919,50 : 1,15);

- частиною першою статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату;

- для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства (пункт 289.1 статті 289 Податкового кодексу України ). Порядок обчислення, вихідні дані, які бралися при розрахунку орендної плати зазначено в документах по суті справи, зокрема позовній заяві, відповіді на відзив, запереченні та доданими до них додатками;

- базою оподаткування землі в Україні є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого Податковим кодексом України, та площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено (підпункти 271.1.1, 271.1.2 пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України). Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (стаття 20 Закону України "Про оцінку земель");

- відповідно до статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, платник орендної плати - орендар земельної ділянки, об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. За змістом частини 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі" Податковим кодексом України регулюються виключно строки внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, тоді як всі інші питання, зокрема, розмір, умови нарахування та внесення орендної плати за землю, порядок та підстави зміни такого розміру, встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, про що також зазначено в пункті 288.4 статті 288 цього Кодексу (такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 925/258/17, від 31.10.2021 у справі 910/14176/20);

- згідно із частиною 5 статті 5 Закону України "Про оцінку земель" та статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка. Аналіз наведених положень Податкового кодексу України, Закону України "Про оцінку земель" та Закону України "Про оренду землі" дає підстави для висновку, що зазначені законодавчі акти не встановлюють конкретного розміру орендної плати за земельну ділянку, який має бути зазначено в договорі оренди. Податковий кодекс України передбачає порядок визначення орендної плати за землю, а тому саме у договорі оренди визначаються розмір та умови сплати орендної плати. Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 01.10.2018 у справі № 916/3233/16, від 07.10.2019 у справі № 922/3321/18, від 16.03.2020 у справі № 922/1658/19, від 31.10.2021 у справі № 910/14176/20;

- з моменту укладення між землекористувачем та органом місцевого самоврядування договору оренди землі припиняються адміністративні відносини між цими суб`єктами та у подальшому виникають договірні відносини, які характеризуються рівністю їх учасників та свободою договору (такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 1917/1188/2012 (№ 826/1291/17) (провадження №11-1317апп18), постановах Верховного Суду від 31.10.2021 у справі № 910/14176/20, від 02.08.2022 у справі № 910/2902/18 (№ 910/20964/20);

- відповідно до пункту 34 договору від 06.04.2020 встановлено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін (окрім випадків, зазначених у розділі "Орендна плата" до договору). У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується в судовому порядку. За інформацією департаменту регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради після укладення договору від 06.04.2020 ТОВ "Техноімпульс" не надавав витягів з нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:508:0023, зокрема, витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 29.01.2020 № 97 та від 27.01.2021 № 160, наданих до відзиву на позовну заяву. Також, не звертався щодо внесення змін до істотних умов договору від 06.04.2020. Для отримання пояснень щодо різниці розміру нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки зазначених витягах виданих Управлінням надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру Дніпропетровській області у 2016, 2020, 2021 роках департаментом регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради направлено відповідний запит від 01.04.2024 № 6/02-07/1882. Проте, до теперішнього часу відповідь не надано.

У судове засідання 22.05.2024 з`явилися представники позивача та відповідача, представник третьої особи у вказане засідання не з`явився, при цьому, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області повідомлене про день, час та місце судового засідання належним чином, шляхом направлення ухвали суду від 10.05.2024 до його Електронного кабінету в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, на підтвердження чого до матеріалів справи долучена Довідка про доставку електронного листа, згідно з якою ухвала суду від 10.05.2024 доставлена до Електронного кабінету третьої особи - 13.05.2024 (а.с. 183).

За результатом судового засідання була з`ясована необхідність у відкладенні розгляду справи в межах розумного строку з метою надання часу для виконання ухвали суду від 10.05.2024 про витребування доказів у Відділу у Криворізькому районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

У вказаному засіданні представниками позивача та відповідача була підтверджена необхідність відкладенні розгляду справи в межах розумного строку.

Також, у вказаному засіданні представники позивача та відповідача заявили усні клопотання про надання їм можливості прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, які було задоволено судом.

Відповідно до частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

Судом було враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 22.05.2024 було постановлено про оголошення перерви у судовому засіданні та повідомлено учасників справи, що продовження судового засідання відбудеться 05.06.2024.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення у справі (вх. суду № 26912/24 від 31.05.2024), в яких він додатково обґрунтовує власну правову позицію наступним:

- Криворізькою міською радою до ТОВ "Техноімпульс" направлено претензію від 10.11.2023 за вих. № 20/18/7355 щодо неналежного виконання умов договору оренди земельної ділянки від 06.04.2020 за адресою: вул. Акціонерна, 11а у Довгинцівському районі площею 0,6710 гa, тa сплатити у добровільному порядку суми заборгованості. Направлення претензії підтверджується реєстром вхідної кореспонденції надісланою поштою 10.11.2023 та фіскальним чеком, а 16.11.2023 до виконкому Криворізької міської ради звернувся відповідач по справі для коригування розрахунку нормативної грошової оцінки, зазначеної в договорі оренди земельної ділянки від 06.04.2020 (далі - договір від 06.04.2020). Позивачем у відповідь направлено листа від 24.11.2023, отриманого відповідачем 07.12.2023, в якому зазначено, що через неналежне виконання умов договору від 06.04.2020 розпочато процедуру вирішення питання у судовому порядку. Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення повернуто 09.12.2023. Разом з тим, позовна заява Криворізької міської ради направлена до Господарського суду Дніпропетровської області 28.02.2024. Господарським судом Дніпропетровської області постановленою ухвалою 11.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ураховуючи зазначене, у відповідача було більше двох місяців для погашення у добровільному порядку заборгованості з орендної плати для уникнення нарахування штрафних санкцій за невиконання договірних зобов`язань у вигляді пені. Проте відповідач не скористався цією можливістю. Тобто, комплекс дій для досудового врегулювання спору з боку Криворізької міської ради вжито у повному обсязі, тому аргументи представника відповідача в цій частині безпідставні та необґрунтовані. Разом з тим, як вже зазначалося 24.11.2023 виконкомом Криворізької міської ради відповідачу направлено відповідь, в якій вказано на безпідставність корегування розміру орендної плати за договором на підставі наданих відповідачем копій витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 18.01.2019 та від 29.01.2020. Адже, маючи у розпорядженні витяги від 18.01.2019 та 29.01.2020 відповідач погодився при укладенні договору від 06.04.2020 з розміром нормативної грошової оцінки в сумі 8 774 398 грн. 60 коп., яка містилася у Витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 13.01.20216 №34-404-99.16-462/2-16 (далі - Витяг 2016 року), яку взято за основу при укладенні вказаного договору. Разом з тим, Витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 18.01.2019 та 29.01.2020 не містять виду цільового призначення земельної ділянки, в той час у договорі від 06.04.2020 та Витягу 2016 року чітко зазначений дозволений вид орендного використання земельної ділянки - для розташування складу. Саме вид цільового призначення є вирішальним фактором для визначення розміру коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки Кф, що підлягає застосуванню при формуванні витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Незважаючи на те, що нормативна грошова оцінка земель міста протягом 2019-2020 років не змінювалась, про що зазначалося у відповіді на відзив та поясненні позивача, її розмір зазначений у витягах від 18.01.2019 та 29.01.2020 є різним. Витяг від 18.01.2019 містить локальний коефіцієнт на місцезнаходження земельної діяльності "розташування в санітарно-захисній зоні - 0,8", а витяг від 29.01.2020 цей коефіцієнт не містить;

- у поясненнях позивача, наданих через систему "Електронний суд" 20.05.2024 було зазначено, що у зв`язку із закінченням терміну дії договору оренди земельної ділянки від 16.03.2015 № 9084737, укладеного Криворізькою міською радою та ТОВ "Техноімпульс" - 16.03.2020 - 21.01.2020 останній звернувся через Центр адміністративних послуг"Віза" Криворізької міської ради, з листом-повідомленням про поновлення договору оренди земельної ділянки комунальної власності площею 0,6710 з кадастровим номером 1211000000:03:508:0023, яка розташована за адресою: вул. Акціонерна, 11а, м. Кривий Ріг. До вхідного пакету документів ТОВ "Техноімпульс" надано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 13.01.2016 № 34-404-99.16-462/2-16, який враховано сторонами під час узгодження умов договору від 06.04.2020. У судовому засіданні, яке відбулося 22.05.2024 представник відповідача заперечував щодо надання до пакету документів про поновлення договору оренди земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 1211000000:03:508:0023, Витягу 2016 року, в якому нормативна грошова оцінка земельної ділянки склала - 8 774 398 грн. 60 коп. Для встановлення дійсних обставин по справі від Управління організаційно-протокольної роботи виконкому Криворізької міської ради отримано копії документів, які стали підставою для прийняття Криворізькою міською радою рішення від 26.02.2020 № 4598 "Про поновлення договорів оренди земельних ділянок юридичним особам" в частині, що стосується ТОВ "Техноімпульс". До листа-повідомлення про поновлення договору оренди земельної ділянки від 21.01.2020, уповноваженою особою ТОВ "Техноімпульс" - Мисник В.В. надано Витяг 2016 року, в якому нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 8 774 398 грн. 60 коп. Витяг 2016 року діяв з 01.01.2016 по 31.12.2021, тобто в період дії рішення Криворізької міської ради від 24.06.2015 № 3728, яким затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу;

- Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань веде поземельні книги та видає витяги із Державного земельного кадастру про земельні ділянки (пункт 29 Постанови Кабінету Міністрів України з питань геодезії, картографії та кадастру). Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України. Механізм нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах населених пунктів та порядок оформлення Витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (на період виникнення спірних правовідносин) регламентується Методикою нормативної грошової оцінки сільськогосподарського земель призначення та населених пунктів, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 №213 (далі - Методика) та Порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженим наказом Держкомзему України, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України та Української академії аграрних наук від 27.01.2006 № 18/15/21/11, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.04.2006 за № 388/12262 (далі - Порядок), який розроблено у відповідності до Земельного кодексу України, Закону України "Про оцінку земель";

- згідно з пунктом 2-1 Методики, дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви. Відповідно до вимог чинного законодавства за Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області закріплено обов`язок здійснення на певній території робіт із землеустрою та оцінки земель. Пунктом 1 Методики та пунктом 1.3 Порядку встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок здійснюється з метою визначення розміру земельного податку, - державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також під час розроблення показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель. В силу пункту 4 Порядку, за результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки згідно з додатком 2;

- ураховуючи викладене Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області ТОВ "Техноімпульс" надано витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а саме: від 13.01.2016 за № 34-404-99,16-462/2-16; від 18.01.2019 № 27; від 29.01.2020 № 97; від 27.01.2021 № 160. При цьому нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:508:0023 зазначена у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку складала: від 13.01.2016 №34-404-99.16-462/2-16 - 8 774 398 грн. 60 коп.; від 18.01.2019 № 27 - 4 464 431 грн. 40 коп.; - від 29.01.2020 № 97 - 4 732 294 грн. 60 коп.; від 27.01.2021 № 160 - 4 732 294 грн. 60 коп. Відтак, за зверненнями відповідача до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:508:0023, останнім протягом 2016-2021 років надано чотири витяги, три з яких містить різну нормативну грошову оцінку. Оскільки вищевказані Витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку видані в межах повноважень саме Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області, яка є третьою особою у справі, позивач вважає за необхідне отримати саме від останнього пояснення щодо різного розміру сум. При цьому запит Виконавчого комітету Криворізької міської ради з даного питання залишений органом Держгеокадастру без належного реагування та надання відповідної відповіді, тому, ураховуючи вищевикладене та керуючись статтею 42 Господарського процесуального кодексу України, позивач просить витребувати пояснення від Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо наявних в матеріалах справи витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки наданих ТОВ "Техноімпульс" за період з 2016 по 2021 роки.

У судове засідання 05.06.2024 з`явилися представники позивача та відповідача, представник третьої особи у вказане засідання не з`явився, при цьому, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області повідомлене про день, час та місце судового засідання належним чином, шляхом направлення ухвали суду від 22.05.2024 до його Електронного кабінету в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, на підтвердження чого до матеріалів справи долучена Довідка про доставку електронного листа, згідно з якою ухвала суду від 22.05.2024 доставлена до Електронного кабінету третьої особи - 23.05.2024 (а.с. 217).

У вказаному засіданні судом було відзначено, що станом на 05.06.2024, витребувані ухвалою суду від 10.05.2024 у Відділу у Криворізькому районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області докази, а саме: Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:508:0023, яка розташована у м. Кривому Розі по вулиці Акціонерна, 11а, станом на 29.01.2020 та на 27.01.2021, до господарського суду не надані.

З урахуванням вказаного, суд зазначає наступне.

За приписами статті 131 Господарського процесуального кодексу України, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

Згідно з пунктом частини 1 статті 132 Господарського процесуального кодексу України, заходами процесуального примусу є, зокрема, тимчасове вилучення доказів для дослідження судом.

Відповідно до статті 134 Господарського процесуального кодексу України, у разі неподання письмових, речових чи електронних доказів, що витребувані судом, без поважних причин або без повідомлення причин, суд може постановити ухвалу про тимчасове вилучення цих доказів державним виконавцем для дослідження судом.

В ухвалі про тимчасове вилучення доказів для дослідження судом зазначаються: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, в якої знаходиться доказ, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, номери засобів зв`язку та адреса електронної пошти, за наявності; 2) назва або опис письмового, речового чи електронного доказу; 3) підстави проведення його тимчасового вилучення; 4) кому доручається вилучення.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що докази, які витребувано судом у Відділу у Криворізькому районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області мають суттєве значення для повного, всебічного та неупередженого розгляду справи; вимоги ухвали суду не виконано, витребувані докази не надано, причини неподання таких доказів суду не повідомлені, суд дійшов висновку про застосування до Відділу у Криворізькому районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області заходів процесуального примусу шляхом тимчасового вилучення доказів для дослідження судом.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Положеннями пункту 3 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом.

Оскільки ухвала про вилучення доказів як виконавчий документ є способом виконання судового рішення, в якому вказано що і кому, в який строк суд зобов`язує виконати, стягувач щодо виконання таких виконавчих документів не зазначається (аналогічний правовий висновок викладений в пункті 48 постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27.01.2020 № П/811/236/16 (К/9901/13367/18).

Згідно із статтею 232 Господарського процесуального кодексу України, судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови; судові накази. Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

У відповідності до статті 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Враховуючи наведені положення закону та встановлені вище обставини, а також необхідність дослідження судом Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:508:0023, яка розташована у м. Кривому Розі по вулиці Акціонерна, 11а, станом на 29.01.2020 та на 27.01.2021, суд дійшов висновку, про необхідність в порядку статей 131, 132, 134 Господарського процесуального кодексу України, застосувати заходи процесуального примусу, а саме: вилучення держаним виконавцем доказів для дослідження судом, а саме: Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:508:0023, яка розташована у м. Кривому Розі по вулиці Акціонерна, 11а, станом на 29.01.2020 та на 27.01.2021.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках прийняття ухвали про тимчасове вилучення доказів державним виконавцем для дослідження судом.

За таких обставин, суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі до закінчення виконавчого провадження з вилучення доказів для дослідження судом.

Керуючись статтями 131, 132, 134, 228, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Застосувати заходи процесуального примусу, а саме: тимчасове вилучення державним виконавцем доказів у Відділу у Криворізькому районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (юридична адреса: вулиця Філософська, будинок 39-А, м. Дніпро, 49006; адреса для листування: майдан Праці, 1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50027; адреса електронної пошти: kryvyi-rih.dp@land.gov.ua) для дослідження їх судом.

2. Тимчасово вилучити у Відділу у Криворізькому районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (юридична адреса: вулиця Філософська, будинок 39-А, м. Дніпро, 49006; адреса для листування: майдан Праці, 1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50027; адреса електронної пошти: kryvyi-rih.dp@land.gov.ua) Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:508:0023, яка розташована у м. Кривому Розі по вулиці Акціонерна, 11а, станом на 29.01.2020 та на 27.01.2021.

3. Вилучення доказів доручити Саксаганському відділу державної виконавчої служби у місті Кривому розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вулиця Віталія Матусевича, будинок 41, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50065; адреса електронної пошти: info_sg@kvm.dp.dvs.gov.ua).

4. Зупинити провадження у справі № 904/958/24 за позовом Криворізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноімпульс", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, про стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди земельної ділянки №2020207 від 06.04.2020 у загальному розмірі 447 508 грн. 10 коп. до закінчення виконавчого провадження з вилучення доказів для дослідження їх судом.

5. Дану ухвалу направити:

- позивачу - в Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи;

- відповідачу - в Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи;

- третій особі - в Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.

6. Примірник ухвали, засвідчений гербовою печаткою суду, направити Саксаганському відділу державної виконавчої служби у місті Кривому розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вулиця Віталія Матусевича, будинок 41, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50065; адреса електронної пошти: info_sg@kvm.dp.dvs.gov.ua).

7. Згідно з частиною 3 статті 134 Господарського процесуального кодексу України, дана ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню.

Ухвалу може бути пред`явлено до примусового виконання протягом трьох років.

Боржником за даною ухвалою є Відділ у Криворізькому районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (юридична адреса: вулиця Філософська, будинок 39-А, м. Дніпро, 49006; адреса для листування: майдан Праці, 1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50027; адреса електронної пошти: kryvyi-rih.dp@land.gov.ua) .

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення - 05.06.2024.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали підписаний - 07.06.2024.

Суддя Ю.В. Фещенко