Ухвала

від 23.05.2024 по справі 905/640/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649

У Х В А Л А

23.05.2024 Справа № 905/640/21

Господарський суд Донецької області у складі судді Устимової А.М.

за участю секретаря судового засідання Сизової К.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 б/н від 13.05.2024 на дії державного виконавця

у справі за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Форінт

до відповідача: ОСОБА_1 ,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю РЕМИКС,

про звернення стягнення на предмет іпотеки

за участю уповноважених представників сторін:

від стягувача: Кошман О.П., на підставі довіреності №12/2023/132 від 28.12.2023, адвокатське свідоцтво ЗП №001270 від 28.04.2017 (в режимі відеоконференції)

від боржника: не з`явився

від ВДВС: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

В С Т А Н О В И В:

Процедура провадження у справі у господарському суді

25.11.2021 Господарським судом Донецької області винесено рішення по справі №905/640/21, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» (далі ТОВ «ФК «Форінт», стягувач) до ОСОБА_1 (далі ОСОБА_2 , боржник), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМИКС» (далі ТОВ «РЕМИКС»), про звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором №32/1-1-2-24-Іп- 30 від 23 квітня 2013 року посвідченого приватним нотаріусом Донецької міського нотаріального округу Соболевою В.Л. та зареєстровано в реєстрі за №2218, а саме трикімнатна квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в рахунок погашення заборгованості за трьома відсотками річних ТОВ«РЕМИКС» (код за ЄДРПОУ 31299897) перед ТОВ «ФК «Форінт» (код за ЄДРПОУ 40658146) за Кредитним договором (відзивна кредитна лінія) №32/1-1-2-24/1 за період з 01 квітня 2018 року по 31 березня 2021 р. у сумі 227 884, 96 грн. (двісті двадцять сім тисяч вісімсот вісімдесят чотири гривні, 96 копійок), та визначити спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження відмовлено.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.01.2023 по справі №905/640/21 апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Форінт» на рішення Господарського суду Донецької області від 25.11.2021 у справі № 905/640/21 задоволено. Рішення Господарського суду Донецької області від 25.11.2021 у справі № 905/640/21 скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволені у повному обсязі. Звернуто стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором №32/1-1-2-24-Іп-30 від 23.04.2013, посвідченим приватним нотаріусом Донецької міського нотаріального округу СоболевоюВ.Л. та зареєстрованим в реєстрі за №2218, а саме: трикімнатну квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в рахунок погашення заборгованості перед ТОВ «ФК «Форінт» (01010, м. Київ, вул. Князів Островських, 32/2, код ЄДРПОУ 40658146) за Кредитним договором (відзивна кредитна лінія) №32/1-1-2-24/1 за період з 01.04.2018 по 31.03.2021 у розмірі 227 884, 96 грн шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Форінт» витрати зі сплати судового збору у розмірі 3418,27грн, витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 5127,41грн.

На виконання означеної постанови, що набрала законної сили 19.01.2023, Східний апеляційний господарський суд 25.01.2023 видав відповідні накази.

13.05.2024 через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Донецької області надійшла скарга ОСОБА_1 на дії державного виконавця, в якій скаржник просить суд поновити пропущений строк на оскарження постанови про арешт коштів боржника від 22.04.2024 у виконавчому провадженні №72906404; визнати неправомірними дії заступника начальника Донецького відділу державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Ольги Сокор щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 22.04.2024 у виконавчому провадженні №72906404; скасувати постанову заступника начальника Донецького відділу державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Ольги Сокор про арешт коштів боржника від 22.04.2024 у виконавчому провадженні №72906404.

Відповідно до ст.339 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду (ст. 340 ГПК України).

Згідно з пп. а ч.1, ч.2 ст.341 ГПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Частина 1 статті 342 ГПК України встановлена, що скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 14.05.2024 поновлено ОСОБА_1 пропущений строк на подання скарги б/н від 13.05.2024 на дії державного виконавця, прийнято скаргу ОСОБА_1 б/н від 13.05.2024 на дії державного виконавця до розгляду, призначено скаргу до розгляду у судовому засіданні на 23.05.2024 о 9:45 год.

Донецький відділ державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (далі ВДВС) у відповідності до ст.340 ГПК України повідомлений телефонограмою від 14.05.2024.

У подальшому, суд направив копію ухвали від 14.05.2024 на офіційну електронну пошту ВДВС don-viddil@dn.dvs.gov.ua, яка розміщена на офіційному сайті Відділу, про що свідчить витяг з журналу обліку вихідної електронної пошти №01-36/789 від 16.05.2024.

ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Форінт» повідомлені про дату та час розгляду скарги шляхом направлення ухвали до електронних кабінетів останніх у підсистемі «Електронний суд». Факт отримання підтверджується довідками про доставку електронного листа, що сформовані в програмі «Діловодство спеціалізованого суду».

За даними, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстрована адреса місцезнаходження ТОВ «РЕМИКС»: 86082, Донецька обл., Ясинуватський р-н, сільрада Спартаківська, 71 кілометр, вулиця Дачний проїзд, будинок 2.

Згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, який затверджений Наказом № 309 від 22.12.2022 Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, до території України, що тимчасово окупована Російською Федерацією, з 07.04.2014 відноситься вся територія Донецького району.

За даними офіційного сайту ДП «Укрпошта» поштові відділення, які знаходяться на території Ясинуватського району тимчасово не обслуговуються, як наслідок, направлення поштової кореспонденції є неможливим.

Зареєстрованого кабінету ТОВ «РЕМИКС» у підсистемі «Електронний суд» не має.

Як наслідок, у відповідності до ч.1 ст. 12.1. Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" третя особа повідомлена шляхом розміщення на офіційному веб-порталі «Судова влада України» відповідного оголошення в порядку, передбаченому ч.ч.ч.4,5 ст. 122 Господарського процесуального кодексу України.

Через підсистему «Електронний суд» від стягувача до суду надійшло клопотання про проведення усіх судових засідань в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, з доказами відправки даного клопотання сторонам.

Ухвалою від 21.05.2024 вказане клопотання задоволене.

У судове засідання 23.05.2024 з`явився представник ТОВ «ФК «Форінт» в режимі відеоконференції, підтримав заперечення, висловлені у письмових поясненнях, вказав, що дані мобільного застосунку «Дія» не є офіційними та можуть бути не достовірними.

Представники ОСОБА_1 , ВДВС, ТОВ «РЕМИКС» у судове засідання 23.05.2024 не з`явились.

ВДВС звернулось до суду з клопотанням, що викладене у відзиві, в якому просить здійснювати розгляд скарги за відсутності представника установи. Вказане клопотання судом задовольняється.

Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду (ч.2 ст.343 ГПК України).

Внаслідок наведеного, суд вважає за можливе здійснити розгляд скарги за відсутності вказаних представників, оскільки вони належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги.

Ухвалення рішення суду відбулось у нарадчій кімнаті у порядку ст.ст.219-220 Господарського процесуального кодексу України.

Стислий зміст і підстави скарги

Аргументуючи скаргу, ОСОБА_1 зазначив, що постанова про арешт коштів боржника прийнята з порушенням положень Закону України «Про виконавче провадження», оскільки державним виконавцем не вчинялись дії по примусовому виконанню рішення суду. Зокрема, відповідно до Наказу Східного апеляційного господарського суду про примусове виконання рішення, а також Постанов Донецького відділу державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у ВП 72906404, вирішено звернути стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором №32/1-1-2-24-Іп-30 від 23.04.2013, посвідченим приватним нотаріусом Донецької міського нотаріального округу Соболевою В.Л. та зареєстрованим в реєстрі за №2218, а саме: трикімнатну квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в рахунок погашення заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» (01010, м. Київ, вул. Князів Островських, 32/2, код ЄДРПОУ 40658146) за Кредитним договором (відзивна кредитна лінія) №32/1-1-2-24/1 за період з 01.04.2018 по 31.03.2021 у розмірі 227 884, 96 грн, шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження. Однак відповідно до ст. 9 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» протягом терміну дії цього Закону щодо нерухомого майна, розташованого на території проведення антитерористичної операції, що належить громадянам України (у тому числі фізичним особам - підприємцям) або юридичним особам - суб`єктам малого і середнього підприємництва та перебуває в іпотеці, зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об`єкти), статей 41, 43-47 (у частині реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах) Закону України "Про іпотеку". За розпорядженням Кабінету Міністрів України місто Донецьк (Донецька міська рада) віднесено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція. На час винесення постанови державним виконавцем не здійснювались будь-які дії з звернення стягнення на предмет іпотеки в м. Донецьк. При цьому, арешт накладено у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, що становить 23057,49грн. Скаржник вважає, що при стягненні виконавчого збору без фактичного звернення стягнення на предмет іпотеки створюються умови для стягнення з боржника виконавчого збору без реального виконання рішення суду, оскільки обов`язковими умовами стягнення виконавчого збору є: 1) фактичне виконання виконавчого документа; 2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень, що у даному випадку не відбулось.

Позиція учасників процесу

ВДВС у відзиві, який поданий через підсистему «Електронний суд» 21.05.2024, вважає скаргу безпідставною та необґрунтованою, зазначивши, що в межах виконавчого провадження № 72906404 виконавчі дії здійснені на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, ЗУ «Про виконавче провадження», іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».Зокрема, постанову про стягнення з боржника виконавчого збору винесено на підставі ст.ст. 3, 27, 40 Закону України «Про виконавче провадження». Керуючись статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про арешт коштів боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, штрафів, що становить 23057,49грн для забезпечення повного та фактичного виконання рішення. ВДВС вказує, що у зв`язку з тим, що м.Донецьк відноситься до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (Розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 № 1085-р). звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: трикімнатну квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . не уявляється можливим, проте стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження є можливим, оскільки у боржника наявні рахунки у банківських установах, на яких містяться кошти, на які можна звернути стягнення для погашення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, що стягуються в межах ВП №72906404. Обставини, встановлені законом, у разі настання яких виконавчий збір не стягується, у даному випадку відсутні.

ТОВ «ФК «Форінт» також заперечило проти задоволення скарги, мотивуючи це тим, що позиція боржника про те, що накладення арешту на рахунку та стягнення виконавчого збору за виконавчим провадженням про звернення стягнення на предмет іпотеки можлива лише при умові здійснення виконавчих дій з реалізації предмету іпотеки та за рахунок коштів фактично отриманих з такої реалізації в пропорційному співвідношенні є нормативно необґрунтованою. З посиланням на приписи ст.ст. 3, 10, 18, 27, 42, 45, 56 Закону України «Про виконавче провадження», п. 8 р. III Інструкції з організації примусового виконання рішень стягувач вказує, що рішення державного виконавця про стягнення виконавчого збору підлягає примусовому виконанню, відповідно арешт коштів боржника був правомірно застосований державним виконавцем.

Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ТОВ РЕМИКС позиції по суті скарги не висловлено.

Виклад обставин справи, встановлених судом

Як зазначено вище, на виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 19.01.2023 по справі №905/640/21, якою апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Форінт» (вх. № 158 Д/1) на рішення Господарського суду Донецької області від 25.11.2021 у справі № 905/640/21 задоволено, рішення Господарського суду Донецької області від 25.11.2021 у справі № 905/640/21 скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволені у повному обсязі, зокрема, звернуто стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором №32/1-1-2-24-Іп-30 від 23.04.2013, посвідченим приватним нотаріусом Донецької міського нотаріального округу Соболевою В.Л. та зареєстрованим в реєстрі за №2218, а саме: трикімнатну квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в рахунок погашення заборгованості перед ТОВ «ФК «Форінт» (01010, м. Київ, вул. Князів Островських, 32/2, код ЄДРПОУ 40658146) за Кредитним договором (відзивна кредитна лінія) №32/1-1-2-24/1 за період з 01.04.2018 по 31.03.2021 у розмірі 227 884, 96 грн шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Форінт» витрати зі сплати судового збору у розмірі 3418,27грн, витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 5127,41грн, 25.01.2023 видано відповідні накази №905/640/21.

ТОВ «ФК «Форінт» звернулось до Донецького відділу Державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України з заявою №2/2023/09/7599 від 19.09.2023, в якій просить відкрити виконавче провадження на підставі наказу Східного апеляційного господарського суду від 25.01.2023 №905/640/21 про звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором №32/1-1-2-24-Іп-30 від 23.04.2013, посвідченим приватним нотаріусом Донецької міського нотаріального округу Соболевою В.Л. та зареєстрованим в реєстрі за №2218, а саме: трикімнатну квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в рахунок погашення заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» (01010, м. Київ, вул. Князів Островських, 32/2, код ЄДРПОУ 40658146) за Кредитним договором (відзивна кредитна лінія) №32/1-1-2-24/1 за період з 01.04.2018 по 31.03.2021 у розмірі 227884, 96 грн, шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження.

Постановою від 29.09.2023 заступника начальника Донецького відділу Державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кравцовим Є.Є. за заявою стягувача відкрито виконавче провадження реєстраційний №72906404 на виконання наказу №905/640/21 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Зобов`язано боржника протягом 5 робочих днів подати декларацію про доходи та майно та попередити боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Стягнуто з боржника виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 22788,49грн.

29.09.2023 постановою про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження заступника начальника ВДВС Кравцова Є.Є. визначено для боржника ОСОБА_1 суму мінімальних витрат у загальному розмірі 269,00грн.

Заступником начальника Донецького відділу Державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Сокор О.В. при примусовому виконанні наведеного наказу постановою від 22.04.2024 накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, та на які заборонено законом, та належать боржнику: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 23057,49 грн. Постановлено копії постанови надіслати банкам, небанківським надавачам платіжних послуг, електронних грошей, іншим фінансовим установам на та сторонам виконавчого провадження до відома.

Підставність вищенаведеної постанови виконавцем обґрунтована посиланням на положення статей 18, 48, 56 Закону України «Про виконавче провадження».

Квитанцією № C72B-TPCE-C938-CAA2 від 24.04.2024 АТ «Універсал Банк» з карткового рахунку, що належить ОСОБА_1 , сплачено 1059,19грн на розрахунковий рахунок Донецького відділу Державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України з призначенням платежу «Частк. стягнення за ВП № 72906404 з виконання виконавчого документу: Наказ № 905/640/21 виданий 13.02.2023 документ видав: Східний апеляційний господарський суд. Зал.до спл. 21998.30».

Скаржник надав суду скріншоти з Сервісу державних послуг «ДІЯ», з яких вбачається, що у нього як боржника в межах виконавчого провадження №72906404 наявна заборгованість в сумі 249737,81 грн, частково сплачено 1204,64грн.

В ухвалі від 14.05.2024 судом постановлено ВДВС надати докази на підтвердження здійснення арешту рахунків боржника, однак бідь-яких документів до яких банків, іншим фінансових установ та іншим особам було направлено постанову про арешт коштів для виконання та їх дій суду ВДВС не надано.

Правова оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду

Перевіривши доводи, викладені у скарзі, поданих запереченнях і поясненнях, дослідивши надані в порядку статті 74 ГПК України докази в їх сукупності та взаємозв`язку, господарський суд, надавши правову оцінку спірним правовідносинам, дійшов висновку про часткове задоволення скарги, зважаючи на таке.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист, яка охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012).

Законодавчо встановлена обов`язковість судового рішення, яке набрало законної сили, не дозволяє ставити його виконання в залежність від волі боржника або будь-яких інших осіб, зокрема, виконавця, на вчинення чи невчинення дій щодо його виконання, оскільки це б нівелювало значення самого права звернення до суду як засобу захисту та забезпечення реального відновлення порушених прав та інтересів. Схожі за змістом правові висновки Касаційний господарський суд Верховного Суду виклав в пункті 13 постанови від 30.08.2018 у справі №916/4106/14 та підпункті 8.12 постанови від 25.09.2020 у справі №924/315/17.

Гарантією захисту є право звернення із скаргою до суду, передбачене статтею 339 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Звертаючись із скаргою до суду, ОСОБА_1 послався на неправомірність дій державного виконавця при винесенні постанови від 22.04.2024 про накладення арешту на грошові кошти, що містяться на його відкритих рахунках та таких, що будуть відкриті, як боржника, при примусовому виконанні наказу Східного апеляційного господарського суду про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження.

За змістом принципу диспозитивності господарського судочинства, визначеного у статті 14 ГПК України, суд розглядає звернення ОСОБА_1 в межах заявленого скаржником вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Порядок вчинення виконавчих дій з примусового виконання регламентується Законом України «Про виконавче провадження» №1404-VІІІ від 02.06.2016 (далі Закон №1404-VІІІ), який є спеціальним законом, а також Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (частина перша; пункт 1 частини другої статті 18 Закону №1404-VІІІ).

Частиною першою статті 10 Закону України «Про виконавче провадження» до заходів примусового виконання рішень віднесено: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

В силу частини сьомої статті 51 Закону України «Про виконавче провадження» примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

Господарський суд зазначає, що іпотека є окремим видом застави нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (стаття 575 ЦК України). Метою іпотеки є надання кредитору додаткового до основного права вимоги звернення стягнення на майно.

Загальне правило про звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) закріплене у статті 590 ЦК України й передбачає можливість такого звернення на підставі рішення суду в примусовому порядку, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правовий механізм існування іпотеки як окремого інституту в зобов`язальних правовідносинах регулюється спеціальним нормативним актом Законом України «Про іпотеку» №898-ІV від 05.06.2003 (далі - Закон №898-ІV).

За змістом частини першої статті 7 цього Закону за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом (частина перша статті 33 Закону №898-ІV).

Положеннями частини першої статті 41 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на електронних аукціонах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.

Відповідно до положень частини третьої статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) накладається шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Господарський суд наголошує, що в силу статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець повинен вчинити виконавчі дії з дотриманням вимог законів, які є обов`язковими при тих чи інших виконавчих діях, що є гарантією належного виконання виконавцем своїх обов`язків і недопущення порушення прав сторін виконавчого провадження.

Згідно постанови від 22.04.2024, що оспорюється, накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, та на які заборонено законом, та належать боржнику: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 23057,49 грн.

Таким чином, виходячи з змісту постанови, арешт накладено як у межах суми звернення стягнення, що за наказом суду складає 227884,96грн, так і на суму виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 23057,49 грн.

Надавши правову оцінку наведеним нормам законодавства, господарський суд констатує, що вжиті державним виконавцем заходи щодо примусового виконання рішення у справі №905/640/21 у вигляді накладення арешту на грошові кошти боржника у межах суми звернення стягнення не відповідають встановленим у виконавчому документі - наказі №905/640/21 Східного апеляційного господарського суду, оскільки даний виконавчий документ не містить розпорядження суду про стягнення грошових коштів боржника, а передбачає звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором у розмірі 227884,96грн, шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження. Тоді як, приписи частини третьої статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» чітко визначають, що арешт накладається саме у розмірі суми стягнення, що не є тотожним зверненню стягнення на визначене майно у рахунок погашення визначеної судом суми.

В контексті встановлених обставин, суд визнає, шо при виконанні наказу Східного апеляційного господарського суду у справі №905/640/21 державний виконавець застосував захід примусового виконання рішення суду у вигляді арешту на грошові кошти боржника, який не відповідає сутності виконавчого документу зверненню стягнення на предмет іпотеки, чим допустив порушення положень Закону України «Про виконавче провадження».

Заперечення представника ТОВ «ФК «Форінт» щодо відсутності належних доказів на підтвердження накладання арешту на грошові кошти боржника саме в сукупній сумі 250942,45грн та ймовірність накладання арешту банками саме на чітко визначену у постанові суму 23057,49 грн не впливають на суть прийнятого органом ВДВС рішення, а свідчать лише про порядок його виконання. ВДВС доказів на підтвердження фактичних дій, направлених на виконання постанови, суду не надано.

Відповідно внаслідок недоведеності належними доказами у справі не приймається й посилання представника стягувача на невідповідність відомостей, викладених у обліковому записі боржника в сервісі державних послуг «ДІЯ», які містяться у скріншотах.

Доводи скаржника про неправомірність дій державного виконавця в частині накладання арешту у зв`язку із забороною органам та посадовим особам державної виконавчої служби проводити конкретні виконавчі заходи на примусове виконання рішень на підставі статті 9 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (знаходження предмета іпотеки на окупованій території) суд не бере до уваги, оскільки вказана норма закону зупиняє дію статей 41, 43-47 Закону України «Про іпотеку» тільки у частині реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах. Відомості ж щодо проведення державним виконавцем передбачених положеннями законодавства виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки саме шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження в матеріалах справи відсутні.

Що стосується питання законності накладення державним виконавцем арешту на грошові кошти боржника для стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, суд виходить з наступного.

За змістом частин першої, другої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягнення, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). Стягнутий виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби (частина 4 статті 27 Закону №1404-VІІІ).

Відповідно до частини першої статті 42 Закону України «Про виконавче провадження» кошти виконавчого провадження складаються з: 1)виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Як встановлено вище, постановою від 29.09.2023 заступник начальника Донецького відділу Державної виконавчої служби Кравцов Є.Є. за заявою стягувача відкрив виконавче провадження про примусове виконання наказу №905/640/21, виданого Східним апеляційним господарським судом, у пункті 2 якої стягнув з боржника ( ОСОБА_1 ) виконавчий збір у розмірі 22 788,49грн. Одночасно, у постанові про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 29.09.2023 заступник начальника ВДВС КравцовимЄ.Є. визначив для боржника ОСОБА_1 суму мінімальних витрат у загальному розмірі 269,00грн.

Відсутні докази, що вказані постанови в частині стягнення виконавчого збору та встановлення витрат виконавчого провадження оскаржені як у позасудовому, так і у судовому порядку.

Відомості щодо стягнення з боржника нарахованої державним виконавцем суми виконавчого збору та відповідних витрат у виконавчому провадженні в матеріалах справи відсутні.

Постановою від 22.04.2024 заступник начальника Донецького відділу Державної виконавчої служби Сокор О.В. наклав арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках боржника ОСОБА_1 , у тому числі, суми виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, що сукупно становлять 23057,49 грн.

Приписами частини третьої статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що арешт боржника накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

З огляду на викладені обставини, за результатами аналізу норм законодавства доводи скаржника про неправомірність дій державного виконавця, що полягає у накладенні арешту на грошові кошти боржника у розмірі виконавчого збору, суд визнає помилковими, оскільки всі вони стосуються наявності підстав для стягнення виконавчого збору, яке мало місце за постановою від 29.09.2023, право ж на арешт коштів у разі, якщо збір стягнуто, прямо передбачено приписами Закону.

Нормою статті 343 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржуване рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Правовий висновок, що суд наділений повноваженнями на скасування рішень органів державної виконавчої служби чи приватних виконавців, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі № 910/7310/20.

Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши надані докази в їх сукупності та взаємозв`язку за своїм внутрішнім переконанням, враховуючи наведені положення законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги скаржника в частині неправомірності дій державного виконавця при накладені арешту на грошові кошти ОСОБА_1 при примусовому виконанні рішення Східного апеляційного господарського суду від 19.01.2023 про стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах виконавчого провадження. Дії щодо накладення арешту на грошові кошти боржника в частині стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, на розсуд суду, державним виконавцем вчинені у відповідності до вимог закону, тому правові підстави для їх скасування відсутні.

З огляду на постійні обстріли м.Харків, роботу суду у дистанційному режимі, систематичні відключення постачання електричної енергії, що спричинює неможливість доступу до сканованих копії документів, які суд досліджував під час прийняття судового рішення, у програмі віддаленого доступу, повний текст рішення суду підписано поза межами строку, що визначений у ст. 233 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 234, 342, 343, Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 б/н від 13.05.2024 на дії державного виконавця задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії заступника начальника Донецького відділу державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Сокор О. щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 22.04.2024 у виконавчому провадженні №72906404 в частині накладання арешту у межах суми звернення стягнення.

Скасувати постанову заступника начальника Донецького відділу державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України винесено ОСОБА_3 про арешт коштів боржника від 22.04.2024 у виконавчому провадженні №72906404 в частині накладання арешту у межах суми звернення стягнення.

В іншій частині у задоволенні вимог скарги відмовити.

У судовому засіданні 23.05.2024 проголошено вступну та резолютивні частини ухвали суду.

Повний текст ухвали підписано 06.06.2024.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки визначені ст. 255 - 257 ГПК України.

Суддя А.М. Устимова