Ухвала

від 05.06.2024 по справі 910/9700/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

05.06.2024Справа № 910/9700/22Суддя Господарського суду міста Києва Карабань Я.А., за участю секретаря судового засідання Севериненко К.Р., розглянувши

заяву ОСОБА_1

про відстрочення виконання судового рішення

у справі №910/9700/22

за позовом Акціонерного товариства "ВЕСТ ФАЙНЕНС ЕНД КРЕДИТ БАНК"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТУМ ТЕХНОЛОДЖІС",

2) ОСОБА_2 ,

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЛ ЮНІОН",

4) ОСОБА_1

про стягнення 2 161 670, 66 грн,

Представники учасників справи:

від позивача: ОСОБА_3 ;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився;

від відповідача-3: не з`явився;

від відповідача-4 (заявника): не з`явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство «ВЕСТ ФАЙНЕНС ЕНД КРЕДИТ БАНК» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТУМ ТЕХНОЛОДЖІС» (надалі - відповідач-1), 2) ОСОБА_2 (надалі - відповідач-2), 3) Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛ ЮНІОН» (надалі - відповідач-3), 4) ОСОБА_1 (надалі - відповідач-4) про солідарне стягнення суми грошових коштів у розмірі 2 161 670, 66 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.05.2023 позов задоволено.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Господарського суду міста Києва від 16.05.2023 у справі № 910/9700/22 повернуто скаржнику.

01.01.2024 від ОСОБА_2 надійшла заява про розстрочення виконання рішення суду строком на 12 місяців рівними частинами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2024 відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_2 про розстрочення виконання судового рішення, з підстав наведених в ухвалі.

28.03.2024 від ОСОБА_1 надійшла заява про відстрочення виконання ним рішення до 13.12.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2024 призначено розгляд заяви ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення в справі № 910/9700/22 на 16.04.2024.

02.04.2024 від представника позивача надійшли письмові пояснення, в яких останній просив відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення.

У судове засідання 16.04.2024 з`явились представники позивача та відповідача-4 (заявника). Представники відповідачів 1-3 в засідання не з`явились, про дату, час та місце проведення засідання повідомлялись належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2024 судове засідання по розгляду заяви про відстрочення виконання судового рішення відкладено на 01.05.2024.

01.05.2024 від представника заявника надійшло клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату, в зв`язку із його перебуванням на амбулаторному лікуванні.

У судове засідання 01.05.2024 з`явився представник позивача, представники відповідачів 1-4 в засідання не з`явились, про дату, час та місце проведення засідання повідомлялись належним чином. Суд, з урахуванням думки представника позивача, протокольною ухвалою задовольнив клопотання представника заявника про відкладення судового засідання з розгляду заяви ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення на іншу дату.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.05.2024 судове засідання по розгляду заяви про відстрочення виконання судового рішення відкладено на 05.06.2024.

У судовому засіданні 05.06.2024 представник позивача заперечував проти задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду в повному обсязі, представники відповідачів 1-4 в засідання не з`явились, про дату, час та місце проведення засідання повідомлялись належним чином.

Розглянувши заяву про відстрочення виконання рішення суду та додані до неї матеріали, вислухавши думку представника позивача, суд дійшов висновку про таке.

Статтею 129 Конституції України унормовано, що обов`язковість судового рішення є однією з основних засад судочинства.

У відповідності до ст. 129-1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку, а контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Європейський суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно, виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати.

Конституційним Судом України у п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012 зазначено, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

За змістом ст. 18 ГПК України, яка кореспондується зі ст. 326 ГПК України, унормовано, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Водночас, у відповідності до норм спеціального закону, зокрема, ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016, за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.

Відстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення наявність яких робить його виконання неможливим, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

Аналогічна правова позиція була наведена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 21.02.2019 у справі № 2-54/08, провадження № 61-15140св18.

Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

У контексті вищенаведених норм суд зауважає, що відстрочка або розстрочка виконання рішення допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи, при чому, такі обставини мають свідчити про неможливість або реальне ускладнення виконання рішення.

Тобто законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Винятковість обставин, які мають бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

При цьому положення Господарського процесуального кодексу України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, з огляду на що, суд повинен оцінити докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 цього Кодексу, відповідно до якої суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, оцінки доводів боржника та заперечень кредитора, зокрема, й щодо його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Подібна за своїм змістом правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №910/1180/19 та від 03.09.2020 у справі №905/30/16.

За приписами ч.5 ст.331 ГПК України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

У постанові від 20.09.2018 у справі № 905/2953/17 Верховний Суд зробив наступний висновок: "Так, ГПК України передбачає, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення... Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (частини перша і п`ята статті 331)."

Із зазначеною правовою позицією погодився Верховний Суд у постанові від 14.07.2020 у справі № 908/1884/19.

Вказані приписи дають підстави стверджувати про те, що в суду в даному випадку відсутні процесуальні права прийняти рішення про відстрочення виконання рішення, оскільки з дня ухвалення рішення в справі № 910/9700/21 (з 16.05.2023) пройшло більше одного року, тобто сплив присічний строк, на який виконання даного судового рішення могло бути відстрочене.

Отже, хоча рішення Господарського суду міста Києва від 16.05.2023 у справі №910/9700/22 оскаржувалось та набрало законної сили 13.12.2023, суд має враховувати дату прийняття такого рішення, а не дату набрання ним законної сили.

Враховуючи наведене вище, суд відмовляє в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення виконання судового рішення.

Керуючись ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення виконання судового рішення в справі №910/9700/22 відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і може бути оскаржена в порядку та строк встановлені статтями 254-257 ГПК України.

Повний текст складено та підписано 06.06.2024.

Суддя Я.А.Карабань