Рішення

від 23.05.2024 по справі 914/3543/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.2024 Справа № 914/3543/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянув матеріали справи

за позовом Державної екологічної інспекції у Львівській області

до відповідача Комунального підприємства "Оброшин"

про стягнення 58342,73 грн

за участю представників:

від позивача Валько В.Р.

від відповідача не з`явився

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Державною екологічною інспекцією у Львівській області до відповідача Комунального підприємства "Оброшин" про стягнення збитків в розмірі 58342,73 грн, з яких:

- 18870,82 грн сума збитків по факту самовільного скиду зворотних (січних) вод при відсутності документів дозвільного характеру (дозволу на спеціальне водокористування) та без встановлених нормативів ГДС за період з 19.03.2018 року по 15.08.2018 року;

- 38362,04 грн сума збитків за скид зворотних (стічних) вод з перевищенням встановлених нормативів ГДС за період з 28.09.2018 року по 18.08.2021;

- 1109,87 грн сума збитків за скид зворотних (стічних) вод з перевищенням встановлених нормативів ГДС за період з 19.08.2021 року по 08.11.2021.

Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено у протоколах судового засідання.

Представник позивача в судовому засіданні позові вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити з підстав, що наведені у позовній заяві та у відповіді на відзив.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Явка представника відповідача в судове засідання не визнавалася обов`язковою.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, суд встановив таке.

У період з 08.11.2021 по 19.11.2021 року Державною екологічною інспекцією у Львівській області проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Комунальним підприємством «Оброшин», за наслідками якої складено акт перевірки №876/04/1164 від 19.11.2021.

Під час перевірки було встановлено, що в період з 19.03.2018 по 15.08.2018 здійснювався самовільний (без наявності дозволу на спеціальне водокористування) скид зворотних (стічних) вод з очисних споруд, які експлуатуються Комунальним підприємством «Оброшин» у водний об`єкт - Канал К-5, басейн річки Ставчанка, що призводить до забруднення поверхневих вод. Як зазначено позивачем, виявлений факт самовільного скиду зворотних (стічних) вод у Канал К-5, басейн річки Ставчанка без наявності дозволу на спеціальне водокористування є порушенням прав державної власності на води та порушенням вимог статей 38, 44, 48, 49, 70, 110 Водного кодексу України.

16.08.2018 Державним агентством водних ресурсів України видано дозвіл на спеціальне водокористування №362/ЛВ/49д-18 із терміном дії до 16.08.2021. Тобто тривалість виявленого порушення (самовільного скиду зворотних (стічних) вод без наявності дозволу на спеціальне водокористування) в період з 19.03.2018 по 15.08.2018 включно становить 150 днів, що становить 3600 годин.

Згідно з довідкою Комунального підприємства «Оброшин» від 10.11.2021 №128, фактичний скид зворотних вод після очисних споруд Випуском №1 через Канал К-5 у річку Ставчанку становить 5,8 куб.м/год.

Відповідно до пункту 1.4. Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 20.07.2009 №389, зареєстрована в Міністерстві юстиції України за №767/16783 від 14.08.2009 (зі змінами, внесеними згідно наказу Мінекології та природних ресурсів від 30.06.2011р №220 та від13.10.2015 №367, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 05.11.2015 за №1369/27814), зі змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 16.02.2021 №119, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.05.2021 за №678/36300 (надалі - Методика) - ця Методика застосовується державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій (далі - державні інспектори) при розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які виявлені за результатами державного контролю за додержанням вимог фізичними особами, фізичними особами - підприємцями та юридичними особами природоохоронного законодавства.

Державні інспектори з дати встановлення факту порушення вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів проводять збір і аналіз необхідних матеріалів і, на підставі цієї Методики, розраховують розмір відшкодування збитків.

Інспекцією у відповідності до Методики було проведено розрахунок розміру завданих збитків. Відповідно до поданого позивачем розрахунку сума збитків по факту самовільного скиду зворотних (січних) вод при відсутності документів дозвільного характеру - дозволу на спеціальне водокористування та без встановлених нормативів ГДС за період з 19.03.2018 по 15.08.2018 становить 18870,82 грн.

Крім того, обґрунтовуючи позовні вимоги, в позовній заяві зазначено, що проаналізувавши надані за 2018 рік, 2019 рік та 2020 рік Комунальним підприємством «Оброшин» звіти про використання води за формою №2ТП-водгосп (річна) (затверджено Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 16.03.2015 №78 за погодженням з Держстатом), надані протоколи дослідження якості зворотних та поверхневих вод, проведені лабораторією фізико-хімічних досліджень навколишнього середовища та промсанітарії ТзОВ «Євроекоскоп» (свідоцтво про атестацію: №РЛ 207/15 від 31.12.2015, №РЛ254/18 від 28.12.2018, виданий ЛДЦСМ), а також протоколи вимірювань показників складу та властивостей вод, вимірювання проведені відділом інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Львівській області (наказ Державної екологічної інспекції України від 03.12.2020 №466), позивачем було встановлено, що скид зворотних (стічних) вод Випуском №1 здійснювався з перевищенням встановлених нормативів ГДС (як встановлено судом, дозвіл на спеціальне водокористування №362/ЛВ/49д-18 виданий Державним агентством водних ресурсів України 16.08.2018 із терміном дії з 16.08.2018 до 16.08.2021).

Як вказано у позовній заяві, дані дії є порушенням чинного законодавства, а саме статей 44, 70, 95, 110 Водного Кодексу України та статей 40, 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Виходячи з вищенаведеного позивачем встановлено, що скид зворотних (стічних) вод Випуском №1 проводився із перевищенням встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин (ГДС) по наступних показниках: сульфати, завислі речовини, азот амонійний, нітрити, фосфати, БСК5, ХСК, СПАР, залізо заг., нафтопродукти.

Загальний період наднормативного скиду зворотних (стічних) вод Випуском №1 проводився із перевищенням встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин (ГДС) з 28.09.2018 по 08.11.2021, з огляду на що розмір завданих збитків розраховано позивачем у відповідності до Методики у двох поділених на періоди розрахунках.

Так, тривалість виявленого порушення в період з 28.09.2018 по 18.08.2021 становить 1056 днів, що становить 25344 год. Тобто тривалість наднормативного скиду зворотних (стічних) вод за цей період зафіксованого порушення становить 25344 год. Відповідно до розрахунку позивача розмір завданої шкоди за вказаний період становить 38362,04 грн.

Наступний розрахунок проведено позивачем за період з 19.08.2021 по 08.11.2021, тобто за 82 дні, що становить 1968 год. Тобто розмір збитків за дане порушення за 1968 год відповідно до розрахунку позивача становить 1109,87 грн.

Отже, підсумовуючи вищезазначене, позивачем встановлено, що загальна сума збитків становить 58342,73 грн, з яких: 18870,82 грн сума збитків по факту самовільного скиду зворотних (січних) вод при відсутності документів дозвільного характеру (дозволу на спеціальне водокористування) та без встановлених нормативів ГДС за період з 19.03.2018 року по 15.08.2018 року; 38362,04 грн сума збитків за скид зворотних (стічних) вод з перевищенням встановлених нормативів ГДС за період з 28.09.2018 року по 18.08.2021; 1109,87 грн сума збитків за скид зворотних (стічних) вод з перевищенням встановлених нормативів ГДС за період з 19.08.2021 року по 08.11.2021.

Крім того, інспекцією було видано Припис від 19.11.2021 №522-04, згідно з яким приписано здійснювати скид зворотних вод з очисних споруд підприємства Випуском №1 у Канал К-5 у річку Ставчанка з дотриманням встановлених лімітів скидання забруднюючих речовин гранично допустимого скидання забруднюючих речовин (ГДС). Вказаний припис був отриманий директором Комунальним підприємством «Оброшин» та не оскаржувався в судовому порядку.

Як зазначено у позовній заяві, правовідносини, пов`язані з охороною навколишнього середовища становлять суспільний інтерес, а неправомірне, всупереч закону та волі держави використання об`єктів навколишнього природного середовища, а також невідшкодування збитків до державного бюджету, заподіяних такими діями, не відповідає суспільному інтересу.

За твердженням позивача, у діях відповідача наявні усі елементи складу цивільного правопорушення, зокрема у протиправній поведінці відповідача, яка виражається у самовільному та наднормативному скиді зворотних (стічних) вод з очисних споруд, що є порушенням закону та у причинно-наслідковому зв`язку між шкодою і протиправною поведінкою відповідача, оскільки шкода виступає об`єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання природоохоронного законодавства. При цьому вина відповідача полягає у самовільному та наднормативному скиді зворотних (стічних) вод з очисних споруд підприємства, що за твердженням позивача підтверджується поданими ним доказами.

Інспекцією на адресу Комунального підприємства «Оброшин» було скеровано 3 претензії із відповідними розрахунками про відшкодування збитків: від 04.02.2022 №43 (вих.№13-582), від 04.02.2022 №44 (вих.№13-580) та від 04.02.2022 №45 (вих.№13-579). Як стверджує позивач, станом на дату пред`явлення позову відповідач суму збитків не сплатив, заперечень на вказані претензії не надав.

Також Державною екологічної інспекцією у Львівській області за результатами попередньої перевірки Комунального підприємства «Оброшин» до адміністративної відповідальності було притягнуто директора Комунального підприємства «Оброшин» ОСОБА_1 за правопорушення, що передбачене статтею 188-5 та частиною 1 статті 59 Кодексу України про адміністративні правопорушення за невиконання припису Інспекції (протокол від 06.10.2023 №019616) та за допущення порушення правил охорони водних ресурсів, а саме за скид зворотних стічних вод з очисних споруд підприємства з перевищенням встановлених нормативів гранично допустимого скиду (протокол від 06.10.2023 №019617).

Так, враховуючи вищевказане, Державною екологічної інспекцією у Львівській області було складено постанову про накладення адміністративного стягнення від 06.10.2021 №1497-04. Як вказано у позовній заяві, постанова державного виконавця не оскаржувалася.

Крім того, в межах перевірки від 19.11.2021 директора Комунального підприємства «Оброшин» ОСОБА_1 було повторно оштрафовано згідно із статтею 188-5 та частиною 1 статті 59 Кодексу України про адміністративні правопорушення (протоколи від 19.11.2021 №020254 та №020255). Як зазначено позивачем, постанова №1724-04, якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, не оскаржувалася, а штраф був сплачений ним добровільно (квитанція від 11.01.2022 №42). За твердженням позивача дана сплата та відсутність оскарження постанови свідчить про факт визнання директором своєї вини у здійсненому правопорушенні.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, позивач звернувся до Господарського суду Львівської області та просить стягнути з Комунального підприємства "Оброшин" на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області на спеціальний рахунок Оброшинської територіальної громади збитки в загальній сумі 58342,73 грн, з яких: 18870,82 грн сума збитків по факту самовільного скиду зворотних (січних) вод при відсутності документів дозвільного характеру (дозволу на спеціальне водокористування) та без встановлених нормативів ГДС за період з 19.03.2018 року по 15.08.2018 року; 38362,04 грн сума збитків за скид зворотних (стічних) вод з перевищенням встановлених нормативів ГДС за період з 28.09.2018 року по 18.08.2021; 1109,87 грн сума збитків за скид зворотних (стічних) вод з перевищенням встановлених нормативів ГДС за період з 19.08.2021 року по 08.11.2021.

Відповідач проти позову заперечив, подавши відзив на позовну заяву, в якому Комунальне підприємство "Оброшин" зазначає, що твердження позивача про самовільний, а також наднормативний скид забруднюючих речовин із зворотними (стічними) водами без дозвільних документів, а також із перевищенням лімітів такого не відповідає дійсності, оскільки на думку відповідача позивач не бере до уваги той факт, що до початку періоду за який нараховано штрафні санкції, а саме 23.02.2018 Комунальним підприємством "Оброшин" було укладено договір №10/18 на виконання робіт, предметом якого була: Розробка поточних індивідуальних технологічних нормативів використання питної води, проекту гранично допустимих скидів та дозволу на спец водокористування для КП «Оброшин» в с.Оброшине Пустомитівського району Львівської області. Термін виконання робіт згідно вищевказаного договору становив 90 днів. Дозвіл на спеціальне водокористування №362/ЛВ/49д-18 було видано водокористувачу КП «Оброшин» 16.08.2018.

Отже як наслідок відповідач вважає, що твердження позивача про самовільний скид зворотних (стічних) вод при відсутності документів дозвільного характеру не відповідає дійсності, оскільки, як зазначив відповідач, ним було вжито всіх можливих заходів для отримання дозволу на спец водокористування і до початку періоду нарахування збитків вже було розпочато процес отримання дозволу на спеціальне водокористування.

Також відповідач зазначив, що не оскарження акту перевірки і постанови, а також сплата штрафів не свідчить про визнання директором своєї вини у здійсненому правопорушенні, оскільки ОСОБА_1 було призначено директором лише 21.12.2020, а до моменту призначення ОСОБА_1 не працював в КП «Оброшин» і, як наслідок, був позбавлений можливості надати пояснення щодо обставин, які мали місце на підприємстві за минулі періоди. Як вказав відповідач, штрафи були оплачені вчасно і в повному обсязі щоб запобігти блокуванню рахунків КП «Оброшин» виконавчою службою, що фактично унеможливило б роботу підприємства, яке є єдиним постачальником послуг водопостачання та водовідведення для Оброшинської громади.

Як зазначає відповідач, твердження позивача про те, що доведення відсутності вини у спричиненні шкоди покладено на відповідача є необґрунтованими і не відповідають змісту статті 1166 Цивільного кодексу України. За твердженням відповідача позивач ігнорує той факт, що поняття збитків і шкоди не є тотожним, оскільки остання може бути матеріальною і нематеріальною, а збитки є матеріальною шкодою, яка характеризується зовнішніми (фізичними) та внутрішніми (якісними) змінами майнової бази суб`єкта господарювання. Тобто як вказує відповідач, збитки в господарських відносинах це завжди вартісний (грошовий) вираз майнової шкоди, завданої протиправними діями (бездіяльністью) одного учасника таких відносин іншому, а наявність шкоди і її розміри доводить потерпілий.

Відповідач вважає, що позивачем не обґрунтовано в чому саме полягають збитки або шкода, які завдані йому відповідачем.

Крім того відповідач зазначив, що позивач в підтвердження своїх позовних вимог надає копії протоколів вимірювання показників складу та властивостей вод Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області, однак при цьому КП «Оброшин» зареєстроване і здійснює свою діяльність виключно на території Оброшинської ТГ Львівського району Львівської області і не підлягає під територіальну юрисдикцію Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області, а тому на думку відповідача вищевказані документи не можуть бути належним доказом у даній справі.

Також відповідачем подано протоколи дослідження якості зворотних та поверхневих вод за період з 28.09.2018 по 17.12.2021. Дослідження проведені фізико-хімічною лабораторією ТзОВ "Євроекоскоп". Як вказав відповідач, зазначені результати досліджень не співпадають з результатами аналогічних показників за той же період, які заявлені позивачем, і як наслідок проведені позивачем розрахунки суми завданої шкоди, а саме: 38362,04 грн за період наднормативного скиду зворотних (стічних) вод з 28.09.2018 по 18.08.2021 та 1109,87 грн за наднормативний скид зворотних (стічних) вод з 19.08.2021 по 08.11.2021, на думку відповідача, є недостовірними.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи представника позивача, суд дійшов висновку позов задовольнити повністю з огляду на таке.

Згідно із частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 3 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 8 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами Цивільного кодексу України, Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Водного кодексу України та іншими спеціальними нормативно-правовими актами у сфері природоохоронного законодавства. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто є деліктною відповідальністю.

За приписами частини 1 статті 13, статті 14 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Частиною 1 статті 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до положень статті 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог: здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища; здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб тощо.

Статтею 51 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що при проектуванні, розміщенні, будівництві, введенні в дію нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об`єктів, удосконаленні існуючих і впровадженні нових технологічних процесів та устаткування, а також в процесі експлуатації цих об`єктів забезпечується екологічна безпека людей, раціональне використання природних ресурсів, додержання нормативів шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. При цьому повинні передбачатися вловлювання, утилізація, знешкодження шкідливих речовин і відходів або повна їх ліквідація, виконання інших вимог щодо охорони навколишнього природного середовища і здоров`я людей. Підприємства, установи й організації, діяльність яких пов`язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу введення їх у дію повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів.

Відповідно до положень статей 66, 68 Конституції України, статей 49, 153 Господарського кодексу України та статей 41, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такого заходу відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювана та шкодою; вини заподіювана шкоди. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Стосовно підстав для стягнення збитків у сфері охорони водних ресурсів, суд зазначає таке.

Водні відносини в Україні регулюються Водним кодексом України, Законами та іншими актами законодавства. Завданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обґрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об`єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування (стаття 2 Водного кодексу України).

Відповідно до преамбули Водного кодексу України, всі води (водні об`єкти) на території України є національним надбанням народу України, однією з природних основ екологічного розвитку і соціального добробуту.

Усі води (водні об`єкти) на території України становлять її водний фонд, води (водні об`єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування (статті 3, 6 Водного кодексу України).

Згідно з вимогами статті 1 Водного кодексу України, водокористування - це використання вод (водних об`єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об`єктів); ліміт скиду забруднюючих речовин - граничний обсяг скиду забруднюючих речовин у поверхневі водні об`єкти, який встановлюється в дозволі на спеціальне водокористування.

Статтею 46 Водного кодексу України та статтею 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що використання природних ресурси в Україні, у тому числі і водних, здійснюється в порядку загального та спеціального.

Частинами 1 та 2 статті 48 Водного кодексу України унормовано, що спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

У відповідності до статті 49 Водного кодексу України, спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.

При цьому водокористувачі зобов`язані дотримуватися встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території; здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу тощо (стаття 44 Водного кодексу України).

Статтею 70 Водного кодексу України передбачено, що скидання стічних вод у водні об`єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин. Водокористувачі зобов`язані здійснювати заходи щодо запобігання скиданню стічних вод чи його припинення, якщо вони перевищують гранично допустимі скиди токсичних речовин та містять збудників інфекційних захворювань та за обсягом скидання забруднюючих речовин перевищують гранично допустимі нормативи.

Окрім того, відповідно до положень пункту 15 Правил охорони поверхових вод від забруднення зворотними водами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №465 від 25.03.1999, скидання зворотних вод у водні об`єкти допускається тільки за умови одержання в установленому порядку дозволу на спеціальне водокористування, а пунктом 17 Правил визначено, що граничний обсяг скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти встановлюється у дозволі на спеціальне водокористування.

Зазначені правила є обов`язковими для виконання всіма підприємствами, установами, організаціями та громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності, діяльність яких щодо скидання зворотних вод у водні об`єкти впливає або може вплинути на стан поверхневих вод.

Згідно із статтею 33 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" екологічні нормативи встановлюють гранично допустимі розміри викидів та скидів у навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин, рівні допустимого шкідливого впливу на нього фізичних та біологічних факторів.

Усі води, як визначає стаття 95 Водного кодексу України (водні об`єкти) підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій, які можуть погіршити умови водопостачання, завдавати шкоди здоров`ю людей, спричинити зменшення рибних запасів та інших об`єктів водного промислу, погіршення умов існування диких тварин, зниження родючості земель та інші несприятливі явища внаслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод.

Згідно із пунктом 6 частини 3 статті 110 Водного кодексу України, відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

Судом встановлено, що за наслідками перевірки, у період з 08.11.2021 по 19.11.2021 року Державною екологічною інспекцією у Львівській області проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Комунальним підприємством «Оброшин», за наслідками якої складено акт перевірки №876/04/1164 від 19.11.2021. Під час перевірки було встановлено, що в період з 19.03.2018 по 15.08.2018 здійснювався самовільний (без наявності дозволу на спеціальне водокористування) скид зворотних (стічних) вод з очисних споруд, які експлуатуються Комунальним підприємством «Оброшин» у водний об`єкт - Канал К-5, басейн річки Ставчанка, що призводить до забруднення поверхневих вод, що є порушенням вимог статей 38, 44, 48, 49, 70 Водного кодексу України.

Також судом встановлено, що 16.08.2018 Державним агентством водних ресурсів України видано дозвіл на спеціальне водокористування №362/ЛВ/49д-18 із терміном дії до 16.08.2021. Тобто тривалість виявленого порушення (самовільного скиду зворотних (стічних) вод без наявності дозволу на спеціальне водокористування) в період з 19.03.2018 по 15.08.2018 включно становить 150 днів, що становить 3600 годин.

Згідно з довідкою Комунального підприємства «Оброшин» від 10.11.2021 №128, фактичний скид зворотних вод з очисних споруд, які експлуатуються від 10.11.2021 Випуском №1 у Канал К-5, басейн річки Ставчанка, що знаходиться в межах населеного пункту становить 5,8 куб.м/год. Інспекцією у відповідності до Методики було проведено розрахунок розміру завданих збитків. Відповідно до поданого позивачем розрахунку сума збитків по факту самовільного скиду зворотних (січних) вод при відсутності документів дозвільного характеру - дозволу на спеціальне водокористування та без встановлених нормативів ГДС за період з 19.03.2018 по 15.08.2018 становить 18870,82 грн.

Крім того, проаналізувавши надані протоколи дослідження якості зворотних та поверхневих вод, проведені лабораторією фізико-хімічних досліджень навколишнього середовища та промсанітарії ТзОВ «Євроекоскоп», а також протоколи вимірювань показників складу та властивостей вод, вимірювання проведені відділом інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Львівській області встановлено, що скид зворотних (стічних) вод Випуском №1 здійснювався з перевищенням встановлених нормативів ГДС.

А відтак суд погоджується з доводами позивача, що дані дії є порушенням чинного законодавства, а саме статей 44, 70, 95, 110 Водного Кодексу України та статей 40, 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Загальний період наднормативного скиду зворотних (стічних) вод Випуском №1 проводився із перевищенням встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин (ГДС) з 28.09.2018 по 08.11.2021, з огляду на що розмір завданих збитків розраховано позивачем у відповідності до Методики у двох поділених на періоди розрахунках.

Так, тривалість виявленого порушення в період з 28.09.2018 по 18.08.2021 становив 1056 днів. Тобто тривалість наднормативного скиду зворотних (стічних) вод за цей період зафіксованого порушення становить 25344 год. Відповідно до розрахунку позивача розмір завданої шкоди за вказаний період становить 38362,04 грн. Наступний розрахунок проведено позивачем за період з 19.08.2021 по 08.11.2021, тобто за 82 дні, що становить 1968 год. Тобто розмір збитків за дане порушення за 1968 год відповідно до розрахунку позивача становить 1109,87 грн.

Відповідно до частини 2 статті 1166 Цивільного кодексу України, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно з пунктом 1.6. Роз`яснень Вищого Господарського суду України "Про деякі питання вирішення спорів, пов`язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього середовища" від 27.06.2001 №02-5/744, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника. Отже, позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Аналогічна правова позиція щодо презумпції вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.10.2018 у справі №925/119/18 та від 27.05.2021 у справі №761/12945/19.

Відповідно до частини 1 статті 111 Водного кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Як вже зазначалося судом, відшкодування майнової шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 Цивільного кодексу України необхідно довести такі елементи:

1) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії;

2) наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо);

3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди;

4) вина особи, що завдала шкоду.

Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Протиправність поведінки відповідача полягає у самовільному (без наявності дозволу на спеціальне водокористування) скиді зворотних (стічних) вод з очисних споруд за період з 19.03.2018 по 15.08.2018 (порушення вимог статей 38, 44, 48, 49, 70 Водного кодексу України) та у наднормативному скиді зворотних (стічних) вод із перевищенням встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин (ГДС) за період з 28.09.2018 по 18.08.2021 і за період з 19.08.2021 по 08.11.2021 (порушення вимог статей 44, 70, 95, 110 Водного Кодексу України та статей 40, 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»), про що складено акт перевірки №876/04/1164 від 19.11.2021.

Крім того судом встановлено, що Державною екологічною інспекцією у Львівській області притягнуто до адміністративної відповідальності директора Комунального підприємства «Оброшин» ОСОБА_1 за правопорушення, що передбачене статтею 188-5 та частиною 1 статті 59 Кодексу України про адміністративні правопорушення за невиконання припису Інспекції (протокол від 06.10.2023 №019616) та за допущення порушення правил охорони водних ресурсів, а саме за скид зворотних стічних вод з очисних споруд підприємства з перевищенням встановлених нормативів гранично допустимого скиду (протокол від 06.10.2023 №019617). Так, враховуючи вищевказане, Державною екологічною інспекцією у Львівській області було складено постанову про накладення адміністративного стягнення від 06.10.2021 №1497-04. Як вказано у позовній заяві, постанова державного виконавця не оскаржувалася. Крім того, в межах перевірки від 19.11.2021 директора Комунального підприємства «Оброшин» Сенишина Андрія Ярославовича було повторно оштрафовано згідно із статтею 188-5 та частиною 1 статті 59 Кодексу України про адміністративні правопорушення (протоколи від 19.11.2021 №020254 та №020255).

Загальний розмір завданої шкоди визначений на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 20.07.2009 №389, зареєстрована в Міністерстві юстиції України за №767/16783 від 14.08.2009 (зі змінами, внесеними згідно наказу Мінекології та природних ресурсів від 30.06.2011р №220 та від13.10.2015 №367, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 05.11.2015 за №1369/27814), становить 58342,73 грн, з яких: 18870,82 грн сума збитків по факту самовільного скиду зворотних (січних) вод при відсутності документів дозвільного характеру (дозволу на спеціальне водокористування) та без встановлених нормативів ГДС за період з 19.03.2018 року по 15.08.2018 року; 38362,04 грн сума збитків за скид зворотних (стічних) вод з перевищенням встановлених нормативів ГДС за період з 28.09.2018 року по 18.08.2021; 1109,87 грн сума збитків за скид зворотних (стічних) вод з перевищенням встановлених нормативів ГДС за період з 19.08.2021 року по 08.11.2021.

Причинний зв`язок полягає у тому, що дії відповідача призвели до неправомірного, всупереч закону та волі держави використання об`єктів навколишнього природного середовища, ненадходження коштів до державного бюджету, що не відповідає суспільному інтересу, а також до перевищення встановлених дозволом на спецводокористування нормативів ГДС щодо скиду зворотних (стічних) вод у річку Ставчанка з очисних споруд відповідача після очистки, внаслідок чого відбувається забруднення поверхневих вод.

За таких обставин, суд вважає, що наявні усі елементи складу цивільного правопорушення, що є підставою для настання цивільно-правової відповідальності відповідача, а збитки, заподіяні внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів в сумі 58342,73 грн підлягають стягненню з відповідача.

Щодо заперечень відповідача необхідно зазначити, що подані відповідачем пояснення та докази не спростовують факт відсутності документів дозвільного характеру - дозволу на спеціальне водокористування у період з 19.03.2018 по 15.08.2018, а також здійснення наднормативного скиду зворотних (стічних) вод із перевищенням встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин (ГДС) з 28.09.2018 по 08.11.2021. Поряд з цим, суд погоджується з доводами позивача, що укладений відповідачем договір на виконання робіт № 10/18 від 23.02.2018 не є документом дозвільного характеру.

Подаючи з додатковими поясненнями (вх.№3431/24 від 06.02.2024) протоколи дослідження якості зворотних та поверхневих вод, відповідач не наводить жодних обгрунтувань неправильності розміру завданої шкоди, визначеного позивачем на підставі поданих позивачем доказів, а лише зазначає про його недостовірність.

Згідно із частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже, враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що позов про стягнення з відповідача 58342,73 грн є обґрунтований, підтверджений матеріалами справи, не спростований відповідачем, у зв`язку з чим підлягає задоволенню.

При зверненні до суду із позовною заявою позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2684,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №555 від 23.11.2023.

Враховуючи положення статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 2684,00 грн витрат по сплаті судового збору, оскільки позов підлягає задоволенню повністю.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Оброшин" (81115, Львівська обл., Львівський р-н, село Оброшине, вул.Шевченка, будинок 5, ідентифікаційний код 35148383) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області (79026, місто Львів, вулиця Стрийська, будинок 98, ідентифікаційний код 38057086) на спеціальний рахунок Оброшинської територіальної громади збитки в сумі 58342,73 грн.

3. Стягнути з Комунального підприємства "Оброшин" (81115, Львівська обл., Львівський р-н, село Оброшине, вул.Шевченка, будинок 5, ідентифікаційний код 35148383) на користь Державної екологічної інспекції у Львівській області (79026, місто Львів, вулиця Стрийська, будинок 98, ідентифікаційний код 38057086) 2684,00 грн витрат по сплаті судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили, відповідно до статті 327 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у відповідності до Глави 1 розділуГосподарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 06.06.2024.

Суддя Петрашко М.М.