Рішення

від 14.03.2024 по справі 915/783/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2024 року Справа № 915/783/23

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ткаченка О. В., при секретарі судового засідання Сулеймановій С. М.,

за участю:

представника позивача: - не з`явився,

представника відповідача: - Скороход А. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 )

до відповідача -1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Фінвест груп» (код ЄДРПОУ 42323667, 49057, м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, буд. 208Б, офіс 9; e-mail: fkfinvest@gmail.com)

відповідача- 2: Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Інвестбанк» (код ЄДРПОУ 20935649, 65125, м. Одеса, вул Велика Арнаутська, 2Б, адреса електронної пошти та інші засоби зв`язку не зазначені)

третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Приватне підприємство «Сюіта 2006» (код ЄДРПОУ 33915151, 65068, м. Одеса, вул Армійська, 18, кв. 417, адреса електронної пошти та інші засоби зв`язку не зазначені)

про: визнання іпотечного договору виконаним та зняття іпотечного обтяження,

ВСТАНОВИВ:

22.05.2023 ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 15.05.2023 (вх. № 6418/23 від 22.05.2023), в якій просить суд:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити справу за правилами спрощеного позовного провадження.

2. Визнати такими, що виконані кредитний договір від 21.12.2010 № 75/10, укладений між ПАТ КБ «Інвестбанк» та Приватним підприємством «Сюіта 2006» та Іпотечний договір від 25.10.2012, який посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чередниченко Г. А., зареєстрованого в реєстрі за № 841, в частині сплати вартості квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

3. Зняти всі іпотечні обтяження з предмету іпотеки, майна Позивача за адресою АДРЕСА_2 .

4. Судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 29.05.2023 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.

19.06.2023 від Позивача надійшла заява від 12.06.2023 (вх. № 7957/23) про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 20.03.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 01.05.2023.

12.07.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого заперечував щодо задоволення позову, посилаючись на відсутність підстав вважати виконаним кредитний договір № 75/10. Також зазначає, що позивач не є стороною даного кредитного договору, а виступає стороною по забезпечувальному зобов`язанню, яким є іпотечний договір від 25.10.2012, який посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чередниченко Г.А. та зареєстрований у реєстрі за № 841. Більш того, позивачем не надано жодних доказів, які підтверджують факт належного виконання боржником (ПП «СЮІТА 2006») кредитного договору №75/10.

Ухвалою суду від 14.11.2023, сторони повідомлені про відкладення підготовчого засідання у справі на 08.12.2023.

Ухвалою суду від 08.12.2023 сторони повідомлені про перерву в підготовчому засіданні до 29.01.2024.

Ухвалою суду від 29.01.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.03.2024.

Суд здійснив розгляд справи у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні за указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України.

В ході розгляду справи та в судовому засіданні 14.03.2024 сторони підтримали свої позиції та доводи, викладені на їх обґрунтування.

У судовому засіданні 14.03.2024 суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.

Після виходу з нарадчої кімнати судом підписано вступну та резолютивну частини рішення суду без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 18.12.2018 у справі № 916/2231/18 за позовом ПАТ КБ «Інвестбанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Інвестбанк» до відповідача: ПП «Сюіта 2006» було задоволено позовні вимоги позивача; стягнуто з відповідача на користь позивача 109 770,22 грн як частину заборгованості за кредитом в загальному розмірі 4 905 900,00 грн, заборгованість по процентам за період з 21.09.2016 по 20.11.2016 в сумі 8 229,78 грн, судовий збір в розмірі 1 770,00 грн.

Вказане рішення суду набрало законної сили 16.01.2019, в апеляційному порядку не оскаржувалось.

Зазначеним рішенням були встановлені, зокрема, такі обставини:

- 21.12.2010 між ПАТ КБ «Інвестбанк» (Банк) та ПП «Сюїта» 2006 (Позичальник) був укладений кредитний договір № 75/10 (Кредитний договір);

- в період з березня 2011 року по січень 2015 року за зверненнями Позичальника було укладено 24 договори про внесення змін до Кредитного договору;

- за посиланнями позивача на цей час діють наступні умови кредитування за Кредитним договором (договір про внесення змін від 24.09.2014):

1.1. Згідно з цим договором Банк надає Позичальнику кредит у вигляді відновлюваної кредитної лінії у сумі 11 865 000 (Одинадцять мільйонів вісімсот шістдесят пять тисяч) гривень 00 коп., або безпосередньо в доларах США, в еквіваленті за курсом НБУ до суми кредиту (частини кредиту) на дату надання кредиту з подальшою конвертацією в гривню, на сплату згідно договору генерального підряду.

Строк повернення кредиту до 25.09.2016 (Договір про внесення змін від 23.09.2013);

- Банк свої зобов`язання за Кредитним договором виконав своєчасно та видав кредитні кошти на загальну суму 21 114 221,49 грн.

- Позичальником повернуті кредитні кошти лише в розмірі 16 208 321.49 грн., при цьому останнє погашення простроченої заборгованості за кредитом було здійснено 27.12.2016 в розмірі 2 050,00 грн., а за процентами нарахованими за користування кредитом 22.09.2016 в розмірі 5 579,89 грн.

- Отже, в порушення наведених положень Кредитного договору станом на 01.07.2018 у Позичальника існує прострочена заборгованість в загальному розмірі 4 993 014,47 грн., з яких за тілом кредиту - 4 905 900,00 грн., та прострочена заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом в розмірі - 87 114,47 грн.

У подальшому відбулося матеріальне правонаступництво стосовно Кредитора за Кредитним договором № 75/10.

Так, ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.04.2021 у справі 916/2231/18 було задоволено заяву ТОВ ФК «Фінвест Груп» про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 916/2231/18; замінено стягувача у виконавчому провадженні - з ПАТ КБ «Інвестбанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Інвестбанк» на правонаступника - ТОВ «Факторингова компанія «Фінвест Груп» у справі № 916/2231/18, за позовом ПАТ КБ «Інвестбанк» до ПП «Сюїта 2006» про стягнення частини заборгованості за кредитним договором №75/10 від 21.12.2010.

Вказаною ухвалою були встановлені, зокрема, такі обставини:

- за результатами проведення прилюдних торгів, оформлених Протоколом електронного аукціону № UA-EA-2020-07-02-000005-Ь, який сформовано 24.07.2020 (номер лоту: GL18N618742), аукціон визнаний таким, що відбувся. В результаті чого, переможець аукціону - ТОВ «Факторингова Компанія «Фінвест Груп» придбало пул активів, що складається з нерухомості, майнових прав на нерухомість, основних засобів, прав вимоги та інших майнових прав за кредитними договорами, що укладені з суб`єктами господарювання та фізичними особами, дебіторської заборгованості, майнових прав за дебіторською заборгованістю. Ціна продажу лоту GL18N618742 складає 5 000 000 грн., без ПДВ.

- Згідно з інформацією з веб-сайту Prozorro.Sale між ПАТ КБ «Інвестбанк» та ТОВ «Факторингова компанія «Фінвест Груп» було укладено ряд договорів, відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № UA-EA-2020-07-02-000005-b від 24.07.2020, зокрема, 14.08.2020 між ПАТ КБ «Інвестбанк» від імені якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Інвестбанк» Паламарчук В. В. (Банк) та ТОВ «Факторингова компанія «Фінвест Груп» (Новий кредитор) укладено договір № 5 про відступлення права вимоги. Ціна продажу за яким складає 3 614 877,39 грн.

Відповідно до п. 1 Договору ПАТ КБ «Інвестбанк» (Банк) відступив ТОВ «Факторингова компанія «Фінвест Груп» (Новий кредитор) належні Банку, а Новий кредитор набув права вимоги Банку до позичальників та/або заставодавців (іпогекодавців) та/або поручителів та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб- підприємців та/або юридичних осіб, зазначених у Додатку №1 до цього Договору, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту(овердрафту) та/або договорами поруки та/або договорами іпотеки (іпотечними договорами) та/або договорами застави та/або договорами та/або контрактами, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку №1 до Договору.

Відповідно до пункту 2 Договору про відступлення прав вимоги за цим Договором Новий кредитор в день укладення цього Договору, але в будь- якому випадку не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього Договору, набуває усі права кредитора за Основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання Боржниками зобов`язань за Основними договорами, сплати Боржниками грошових коштів, сплати процентів у розмірах, вказаних у Додатку №1 до цього Договору, право вимагати сплати неустойок, пеней, штрафів, передбачених Основними договорами, право вимагати сплати сум. передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України (індекс інфляції, 3,0% річних), право вимагати передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань за Основними договорами, право вимагати застосуванню наслідків реституції при недійсності правочинів, право отримання коштів від реалізації заставного та іншого майна Боржників, вимоги, які випливають з розірвання та/або визнання недійсними договорів із Боржниками, права, що випливають із судових справ, у тому числі справ про банкрутство Боржників, виконавчих проваджень щодо Боржників, в тому числі щодо майна Боржників, яке не було реалізоване на торгах та підлягатиме передачі стягувачу в погашення боргу після укладення цього Договору, права вимоги за мировими угодами із Боржниками, договорами з арбітражними керуючими Боржників, охоронними організаціями, права участі в комітеті кредиторів Боржників, тощо. Розмір Прав вимоги, які переходять до Нового кредитора, вказаний у Додатку № 1 до цього Договору. Права кредитора за Основними договорами переходять до Нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення Права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків Боржників, що надане Банку відповідно до умов Основних договорів. Сторони підтверджують, що після набуття Новим кредитором Прав вимоги, Новий кредитор має право на власний розсуд відступати (продавати, здійснювати наступне відступлення) такі Права вимоги повністю або в частині третім особам в порядку, встановленому чинним законодавством України.

Згідно із Додатком № 1 до Договору про відступлення прав вимоги ПАТ КБ «Інвестбанк» відступив своє право грошової вимоги на користь ТОВ «Факторингова Компанія «Фінвест Груп» (Новий кредитор) за Кредитним договором № 75/10 від 21.12.2010.

Відповідно до пункту 5 Договору про відступлення прав вимоги Новий кредитор підтверджує, що в момент укладення цього Договору отримав від Банку усі наявні в Банку документи, що підтверджують право вимоги до Боржників.

Згідно із пунктом 4 Договору про відступлення прав вимоги Сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за Основними договорами, відповідно до цього Договору Новий кредитор сплачує Банку грошові кошти у сумі 3 614 877,39 грн. (далі за текстом - Ціна договору). Ціна договору сплачується Новим кредитором Банку у повному обсязі до моменту набуття чинності цим Договором, відповідно до пункту 14 цього Договору, на підставі протоколу, сформованого за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став Новий кредитор.

11.08.2020 Новий Кредитор сплатив Первісному Кредитору грошові кошти в сумі 5000000 грн. що підтверджується платіжним дорученням від 11.11.2020 № 284. Призначення платежу: оплата за пул активів, придбаних з електронного аукціону, номер лот №GL18N7618742, Протокол електронного аукціону № UA-EA-2020-07-02-000005-b від 24.07.2020. Таким чином, була сплачена одразу загальна вартість лоту.

Пунктом 13 Договору відступлення прав вимоги визначено, що цей Договір набуває чинності з дати його підписання Сторонами і скріплення відтисками печаток Сторін (у випадку використання юридичними особами у своїй діяльності печатки).

Так, відповідно до умов вказаного Договору про відступлення прав вимоги, починаючи з 14.08.2020 Кредитором за кредитним договором від 21.12.2010 №75/10 є ТОВ «Факторингова компанія «Фінвест Груп».

Зазначена ухвала набрала законної сили 26.04.2023 та не оскаржувалась в апеляційному порядку.

Суд зазначає, що згідно із частинами першою, другою статті 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Аналогічні положення містить частина друга статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Відповідно до положень ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, обставини порушення ПП «Сюіта 2006», як позичальником, положень Кредитного договору № 75/10, внаслідок якого у позичальника станом на 01.07.2018 існувала прострочена заборгованість в загальному розмірі 4 993 014,47 грн, з яких за тілом кредиту - 4 905 900,00 грн та прострочена заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом в розмірі - 87 114,47 грн, а також обставини набуття ТОВ ФК «Фінвест Груп» прав кредитора за кредитним договором від 21.12.2010 №75/10 встановлені судовими рішеннями у справі Господарського суду Одеської області № 916/2231/18, які набрали законної сили, а тому не потребують доказування при розгляді даної справи.

Судом встановлено, що матеріали справи № 915/783/23 дійсно свідчать про те, що 14.08.2020 відповідач, як новий кредитор, відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону) уклав договір про відступлення прав вимоги № 5 з ПАТ КБ «Інвестбанк», від імені якого діяла уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Інвестбанк».

Згідно Додатку № 1 до договору - Реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами, у п. 16 якого значиться кредитний договір №75/10 від 21.12.2010, боржником за яким є ПП «Сюіта 2006», загальна сума боргу становить 5 097 231,81 грн, в тому числі за основним зобов`язанням 4 905 900,00 грн, за нарахованими відсотками 191 331,81 грн. Також у зазначеному реєстрі вказано, що ПП «Сюіта 2006» є іпотекодавцем згідно договору б/н від 25.10.2012.

З матеріалів справи також вбачається, що 14.08.2020 між ПАТ КБ «Інвестбанк», від імені якого діяла уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Інвестбанк» та ТОВ ФК «Фінвест груп», був укладений Договір відступлення прав вимоги за Договорами іпотеки та Договорами застави, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ричкою Ю.О. та зареєстрований в реєстрі за № 1093.

Відповідно до пп. 1.1.18 п. 1.1 вказаного Договору первісний іпотекодержатель передав та відступив новому іпотекодержателю всю сукупність прав, належних первісному іпотекодержателю, включаючи, але не обмежуючись, право звернення стягнення на предмети застави та/або іпотеки та отримання задоволення своїх вимог за рахунок вартості предметів застави та /або іпотеки за іпотечним договором, укладеним між первісним іпотекодержателем та ПП «Сюіта 2006» в забезпечення зобов`язань ПП «Сюіта 2006», посвідченим 25.10.2012 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чередниченко Г.А. за реєстровим № 823.

Матеріали справи містять копію Іпотечного договору від 25.10.2012, укладеного між ПАТ КБ «Інвестбанк», як іпотекодержателем, та ПП «Сюіта 2006», як іпотекодавцем, який посвідчено 25.10.2012 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чередниченко Г.А. за реєстровим № 823.

Згідно п. 6 вказаного іпотечного договору від 25.10.2012, укладеного між Банком та ПП «Сюіта 2006» (іпотекодавець) в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 75/10, ПП «Сюіта 2006» було надано в іпотеку ізольовану однокімнатну квартиру під АДРЕСА_2 , загальною площею 39,9 кв. м., житловою площею 17,3 кв. м. Згідно іпотечного договору зазначена квартира належить іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно (бланк серії САВ №682185), виданого виконавчим комітетом Первомайської міської ради Миколаївської області 11.07.2012, право власності зареєстроване у реєстрі прав власності на нерухоме майно Первомайським міжміським бюро технічної інвентаризації 11.07.2012 року у книзі 1д, номер запису 633, реєстраційний номер 37107665.

Умовами п. 1 іпотечного договору передбачено, що в разі невиконання боржником своїх зобов`язань, забезпечених іпотекою, іпотекодержатель має право одержати задоволення за рахунок переданого в іпотеку майна переважно перед іншими кредиторами іпотекодавця.

Відповідно до п. 2 іпотечного договору за цим договором іпотекою забезпечується виконання зобов`язань за кредитним договором №75/10 від 21.12.2010, зі змінами та доповненнями до нього, зокрема щодо: вчасного та у повному обсязі повернення кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії в сумі 1 983 226,48 грн або безпосередньо в доларах США в еквіваленті за курсом НБУ до суми кредиту (частини кредиту) на дату надання кредиту з подальшою конвертацією в гривню та будь-якого збільшення цієї суми у термін до 26.09.2013; сплати відсотків за користування кредитом, пені та штрафів; відшкодування збитків, іншої заборгованості за кредитним договором.

Згідно з п. 11 іпотечного договору квартира оцінена у розмірі 420 978,00 грн згідно з висновками про вартість об`єкта оцінки від 19.10.2012, що були виконані суб`єктом оціночної діяльності ПП «Дельта-Консалтінг».

Відповідно до п. 17.8.1, п. 17.8.2. іпотечного договору іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки, зокрема у випадку, якщо в момент настання термінів виконання іпотекодавцем якого-небудь із зобов`язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані; порушення іпотекодавцем якого-небудь із зобов`язань, передбачених умовами кредитного договору; порушення іпотекодавцем якого-небудь із зобов`язань за цим договором.

Відповідно до п. 24 іпотечного договору іпотекодавець несе відповідальність перед іпотекодержателем в межах вартості предмета іпотеки.

За змістом п. 25 іпотечного договору звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється у випадках, передбачених п.п. 17.8.1, 17.8.2 цього договору, відповідно до розділу V Закону України Про іпотеку на підставі рішення суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Згідно з п. 29 іпотечного договору термін дії договору до повного виконання іпотекодавцем зобов`язань за кредитним договором та всім додатковим угодам до нього за цим договором.

Вказаний іпотечний договір скріплено підписами та печатками обох сторін.

У подальшому, на підставі договору купівлі - продажу квартири від 02.10.2014 та договору внесення змін від 20.10.2016, які посвідчені приватним нотаріусом Первомайського міського нотаріального округу Миколаївської області Цихоня В. А., позивачем отримано предмет іпотеки за Іпотечним договором № 821 - ізольовану однокімнатну квартиру під АДРЕСА_2 , загальною площею 39,90 кв. м., житловою площею - 17,30 кв. м.

В інформаційній довідці від 86055051 зазначено, що квартира під АДРЕСА_2 належить позивачу на праві безоплатного користування.

За матеріалами справи спірна квартира була придбана у ПП «Сюїта 2006» 02.10.2014 за Договором купівлі-продажу (з елементами договору завдатку та позички).

Предметом цього договору є квартира під АДРЕСА_2 , загальною площею 39,90 кв. м., житловою площею - 17,30 кв. м., (п.1.1)

Указаний договір підписано сторонами та скріплено печаткою.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Предметом даного позову виступає вимога позивача про визнання такими, що виконані кредитного договору № 75/10 від 21.12.2010 та іпотечного договору від 25.10.2012, в частині сплати вартості квартири, під АДРЕСА_2 , загальною площею 39,90 кв. м., житловою площею - 17,30 кв. м.

Статтями 73, 74 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що станом на 14.08.2020, дату підписання Договору № 5 та Договору № 1093, розмір простроченої заборгованості за Кредитним договором № 75/10 становить 5097231,81 грн, з яких за тілом кредиту (основне зобов`язання) 4905900,00 грн, заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом 191331,81 грн.

Встановленими у даній справі є обставини про наявність у ПП «Сюїта 2006» простроченої заборгованості за Кредитним договором № 75/10 від 21.12.2010 в загальному розмірі 4993014,47 грн, з яких за тілом кредиту 4905900,00 грн, та прострочена заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом в розмірі 87114,47грн.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст.ст. 516, 517 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 4 ст. 193 ГК України передбачено, що управнена сторона має право не приймати виконання зобов`язання частинами, якщо інше не передбачено законом, іншими нормативно-правовими актами або договором, або не випливає із змісту зобов`язання.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов`язання; у разі поєднання управненої та зобов`язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 2 ст. 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

За приписами ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України Про іпотеку у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 Закону України «Про іпотеку» особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

За такого, як вже було указано у даному рішенні, позивач ОСОБА_1 дійсно набув статус іпотекодавця за іпотечним договором, посвідченим 25.10.2012 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чередниченко Г.А. за реєстровим № 842, замість ПП «Сюїта 2006».

Згідно із ч. 1 ст. 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

У статті 33 Закону України «Про іпотеку» передбачені підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки.

Зокрема, частиною першою цієї статті передбачено, що в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Отже, чинним законодавством передбачено право іпотекодержателя задовольнити забезпечені іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Отже, оскільки позичальник ПП «Сюїта 2006» не виконало належним чином взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, які забезпечені іпотекою, тому ОСОБА_1 , придбавши квартиру, що перебувала в іпотеці, набув статус іпотекодавця, і саме він має обов`язок за порушеним ПП «Сюїта 2006» зобов`язанням, яке забезпечується шляхом звернення стягнення на іпотечне майно.

Системний аналіз положень ст. 572, ч.1 ст. 576 ЦК України, ст. 1, ч.5 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» свідчить, що за своє правовою природою іпотека має похідний характер від основного зобов`язання, з урахуванням чого не може існувати самостійно без основного зобов`язання (п.91 постанови Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.06.22 р., справа № 922/2960/17).

Як свідчать приписи статті 572 ЦК України, статей 1, 3, 11 Закону України «Про іпотеку» метою укладення договору іпотеки є отримання кредитором додаткових гарантій виконання основного зобов`язання забезпеченого цим договором, у разі невиконання якого боржником таке зобов`язання підлягає виконанню іпотекодавцем. Тобто іпотека є визначеним законним заходом майнового характеру спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання чим фактично обумовлюється її похідний (акцесорний) характер стосовно основного зобов`язання» (п.96 постанови Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.06.22 р., справа № 922/2960/17).

Враховуючи вищевикладене, іпотека має акцесорний характер, та слугує засобом забезпечення належного виконання основного зобов`язання, яким є Кредитний договір №75/10 від 27.12.2010 між Комерційним Банком «Інвестбанк» (правонаступником якого є відповідач) та ПП «СЮІТА 2006».

Тому посилання позивача на те, що обставина належного виконання умов по договору купівлі-продажу квартири від 02.10.2014 є підставою вважати іпотечний договір виконаним, не підтверджується матеріалами справи та нормами законодавства.

За вказаних обставин, суд вважає, що підстави для визнання такими, що виконані кредитний договір від 21.12.2010 № 75/10, укладений між ПАТ КБ «Інвестбанк» та ПП «Сюіта 2006» та Іпотечний договір від 25.10.2012, який посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чередниченко Г. А., зареєстрованого в реєстрі за № 841, в частині сплати вартості квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , відсутні, у зв`язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, у разі відмови у позові судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. В задоволені позову відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду, у відповідності до ст. 241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст. 254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення складено та підписано 06.06.2024.

Суддя О. В. Ткаченко