Постанова

від 21.05.2024 по справі 904/2104/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2024 року

м. Київ

cправа № 904/2104/19 (904/2410/20)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В. Я. (головуючий), Білоуса В.В., Васьковського О.В.,

за участю секретаря судового засідання Громак В.О.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат",

ліквідатор ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" арбітражний керуючий Сокол О.Ю. - не з`явився,

відповідач - Державна податкова служба України,

представник відповідача - Ясніцька Т.С. (в порядку самопредставництва),

третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Югсервіс-Плюс",

представник третьої особи - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової служби України

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області

від 23.11.2022

у складі судді: Владимиренко І.В.,

та постанову Центрального апеляційного господарського суду

від 31.01.2024

у складі колегії суддів: Верхогляд Т.А. (головуюча), Паруснікова Ю.Б., Коваль Л.А.,

у справі за позовом

Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський металургійний комбінат"

до Державної податкової служби України

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Югсервіс-Плюс"

про стягнення збитків у зв`язку з втратою права на податковий кредит на суму 1 263 549,00 грн.

у межах справи № 904/2104/19 за заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю "Технобудмонтаж Груп",

до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат"

про визнання банкрутом,-ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст вимог

1. В провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа № 904/2104/19 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" (далі - ПАТ "ДМК", боржник).

2. Постановою господарського суду від 26.01.22 визнано ПАТ "ДМК" - банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців.

3. ПАТ "ДМК" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Югсервіс-Плюс" (далі - ТОВ "Югсервіс-Плюс") про стягнення збитків у зв`язку з втратою права на податковий кредит на суму 1 263 549,00 грн.

3.1. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем вимог податкового законодавства щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних під час виконання договору № 14-1515-02 від 02.09.2014, укладеного між ПАТ "ДМК" та ТОВ "Югсервіс-Плюс".

4. 23.06.2022 ПАТ "ДМК" звернулося до з заявами про заміну первісного відповідача - ТОВ "Югсервіс-Плюс" на належного відповідача - Державну податкову службу України та залучення до участі у розгляді справи № 904/2104/19 (904/2410/20) у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ТОВ "Югсервіс-Плюс", я також про зміну підстав позову.

5. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.08.2022, зокрема, заяву позивача про заміну неналежного відповідача - задоволено; замінено первісного відповідача - ТОВ "Югсервіс-Плюс" на належного відповідача - Державну податкову службу України;

залучено до участі у розгляді справи № 904/2104/19 (904/2410/20) у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ТОВ "Югсервіс-Плюс".

Прийнято заяву представника позивача № 01/102 від 20.06.2022 про зміну підстав позову.

Ухвалено подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням заяви позивача № 01/102 від 20.06.2022 про зміну підстав позову.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

6. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2022 року позов задоволено повністю.

Стягнуто з Державної податкової служби України на користь ПАТ "ДМК" 1 263 549,00 грн. збитків та витрати зі сплати судового збору у сумі 18 953,24 грн.

7. Рішення місцевого господарського суду мотивовано посиланням на доведення позивачем факту наявності збитків та їх розмір у сумі 1 263 549,00 грн., а також доведенням того, що виникнення таких збитків є об`єктивним наслідком поведінки Державної податкової служби України, яка протиправно не прийняла для реєстрації податкові накладні, за якими позивач мав би право включити суми податку до складу податкового кредиту, відтак і збитки позивача, які полягають у втраченому праві на включення сум податку до складу податкового кредиту, стали об`єктивним наслідком поведінки Державної податкової служби України.

8. Під час розгляду справи господарським судом першої інстанції встановлено:

8.1. Між позивачем та ТОВ "Югсервіс-Плюс" було укладено Договір № 14-1515-02, за умовами якого ТОВ "Югсервіс-Плюс", як Виконавець, зобов`язалось власними силами надавати транспортні послуги по забезпеченню підрозділів Замовника, тобто позивача, з використанням БелАЗів (далі Послуги), згідно з заявками цехів та відділів (п. 1.1 Договору).

8.2. Пунктом 2.4. Договору, в редакції Додаткової угоди № 25 від 03.04.2017, сторони узгодили, що Виконавець передає Замовнику підписані Акти про надання послуг та рахунки не пізніше 2 числа місяця, наступного за звітним. Замовник зобов`язаний розглянути вказаний вище Акт і у випадку згоди з ним підписати його, скріпити печаткою та один екземпляр повернути Виконавцю в строк не пізніше 1 робочого дня від дати його вручення. В разі незгоди з наданим Актом про надання Послуг, Замовник повинен на протязі 1 (одного) робочого дня від дати вручення Акту надати письмові заперечення. У випадку не погодження даного питання між Замовником і Виконавцем вони створюють спільну комісію із своїх представників, яка розглядає дане питання, і рішення якої є кінцевим і обов`язковим для обох Сторін. В результаті погодження повинно бути складено протокол із підписами всіх членів комісії. У випадку не підписання Акту, або не надання заперечень на нього у встановлені цим Договором строки, послуги вважаються прийнятими Замовником й підлягають оплаті. Даний Акт є підставою для виставлення виконавцем рахунку на оплату.

8.3. Згідно до пункту 2.5 Договору, в редакції Додаткової угоди № 25 від 03.04.2017, Замовник щомісячно здійснює оплату послуг, що надаються Виконавцем за цим Договором, шляхом безготівкового перерахування суми грошових коштів на поточний рахунок Виконавця впродовж 14 банківських днів з моменту підписання уповноваженими представниками Сторін відповідного Акту прийому-передачі наданих Послуг та отримання Замовником відповідного рахунку Замовника.

8.4. Пунктом 3.6 Договору, в редакції Додаткової угоди № 25 від 03.04.2017, послуги за цим Договором, згідно з п. 1.1, підтверджуються щомісячними Актами прийому-передачі наданих Послуг, підписаними уповноваженими представниками Сторін.

8.5. На виконання умов Договору далі ТОВ "Югсервіс-Плюс" були надані Послуги на користь позивача, а саме, у травні, червні та липні 2017 р. на загальну вартість 7 581 294,00 грн., у тому числі ПДВ 1 263 549,00 грн., які були оформлені відповідними Актами виконаних робіт та виставлені рахунки на оплату, на підставі яких в наступному позивачем було здійснено оплату за надані Послуги.

8.6. Актом № ОУ-0000008 від 31.05.2017 підтверджується надання Послуг згідно умов Договору за період з 01 травня по 31 травня 2017 року на загальну вартість 3 472 794,00 грн., у тому числі ПДВ 578 799,00 грн. У зв`язку з цим, відповідно до умов Договору, ТОВ "Югсервіс-Плюс" було виставлено позивачу рахунок-фактуру № СФ-0000008 від 31.05.2017, оплату за яким позивач здійснив 14.07.2017 у розмірі 457 020,94 грн. та 09.08.2017 у розмірі 3 015 773,06 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.

8.7. Актом № ОУ-0000009 від 30.06.2017 підтверджується надання Послуг згідно умов Договору за період з 01 червня по 30 червня 2017 року на загальну вартість 3 217 500,00 грн., у тому числі ПДВ 536 250,00 грн. У зв`язку з цим, відповідно до умов Договору, ТОВ "Югсервіс-Плюс" було виставлено позивачу рахунок-фактуру № СФ-0000009 від 30.06.2017, оплату за яким позивач здійснив 09.08.2017 у розмірі 1 206 984,63 грн., 07.09.2017 у розмірі 1 561 171,79 грн., 06.10.2017 у розмірі 449 343,58 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.

8.8. Актом № ОУ-0000010 від 31.07.2017 підтверджується надання Послуг згідно умов Договору за період з 01 липня по 31 липня 2017 року на загальну вартість 891 000,00 грн., у тому числі ПДВ 148 500,00 грн. У зв`язку з цим, відповідно до умов Договору, ТОВ "Югсервіс-Плюс" було виставлено позивачу рахунок-фактуру № СФ-0000010 від 31.07.2017, оплату за яким позивач здійснив 06.10.2017 у розмірі 891 000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.

8.9. У зв`язку з наданням у травні, червні та липні 2017 року в Послуг згідно умов Договору, ТОВ "Югсервіс-Плюс" були складені відповідні податкові накладні: № 1 від 31.05.2017 на суму ПДВ 578 799,00 грн. (Послуги згідно Акту № ОУ-0000008 від 31.05.2017); № 1 від 30.06.2017 на суму ПДВ 536 250,00 грн. (Послуги згідно Акту № ОУ-0000009 від 30.06.2017); № 1 від 31.07.2017 на суму ПДВ 148 500,00 грн. (Послуги згідно Акту № ОУ-0000010 від 31.07.2017).

8.10. Вказані податкові накладні не були зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з чим позивач позбавлений права на формування податкового кредиту на суми податку у сукупному розмірі 1 263 549,00 грн., сплаченого у структурі вартості наданих Послуг.

8.11. У Постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2020 справі № 826/10291/17 зазначено, що вищевказані податкові накладні ТОВ "Югсервіс-Плюс" № 1 від 31.05.2017, № 1 від 30.06.2017, № 1 від 31.07.2017,неодноразово засобами електронного зв`язку направлялись для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак, у всіх без виключення квитанціях про реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, копії яких наявні в матеріалах справи № 826/10291/17, зазначено про неприйняття податкових накладних до реєстрації з наступної причини: «Документ доставлено до ДФС України. Документ не прийнято. При необхідності виправте документ і відправте його знову. Продавцю необхідно звернутись до ДПІ».

8.12. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.02.2020 у справі № 826/10291/17, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2020, задоволено адміністративний позов ТОВ "Югсервіс-Плюс", а саме: визнано протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо не прийняття для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкових накладних: № 1 від 31.05.2017 на суму 3 472 794,00 грн., в т.ч. ПДВ 578 799,00 грн.; № 1 від 30.06.2017 на суму 3 217 500,00 грн., в т.ч. ПДВ 536 250,00 грн.; № 1 від 31.07.2017 на суму 891 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 148 500,00 грн., які подані ТОВ "Югсервіс-Плюс"; а також зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, що подані ТОВ "Югсервіс-Плюс" датами її доставлення до ДФС України.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

9. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 31.01.2024 апеляційна скаргу залишено без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2022 року у справі № 904/2104/19 (904/2410/20) залишено без змін.

10. Погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, апеляційний господарський суд вказав, що у зв`язку зі спливом 1095 календарних днів з дати складання ТОВ "Югсервіс-Плюс" податкових накладних та їх не реєстрації відповідачем, позивач позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового зобов`язання та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання, а відтак рішення адміністративного суду у справі № 826/10291/17 не відновить права позивача на зменшення податкового зобов`язання на суму 1 263 549,00 грн.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

11. Державна податкова служба України звернулась з касаційною скаргою до Верховного Суду на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 31.01.2024 у справі № 904/2104/19 (904/2410/20), з вимогою ухвали нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позову ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" про стягнення збитків у зв`язку з втратою права на податковий кредит на суму 1 263 549,00 грн.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

12. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/2104/19 (904/2410/20) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Пєсков В.Г., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.03.2024.

13. Ухвалою Верховного Суду від 25.03.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державної податкової служби України, датою проведення судового засідання визначено 23.04.2024.

14. Ухвалою Верховного Суду від 11.04.2024 заяву Державної податкової служби України про зупинення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2022 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 31.01.2024 задоволено.

Зупинено виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2022 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 31.01.2024 у справі № 904/2104/19 (904/2410/20) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

15. 12.04.2024 до Верховного Суду від ПАТ "ДМК" надійшов відзив на касаційну скаргу з запереченнями проти вимог та доводів скаржника.

16. Ухвалою Верховного Суду від 16.04.2024 клопотання Державної податкової служби України про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.Ухвалено проведення судового засідання в режимі відеоконференції здійснити за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.

17. Ухвалою Верховного Суду від 18.04.2024 клопотання ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" арбітражного керуючого Сокола О.Ю. про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

Ухвалено проведення судового засідання в режимі відеоконференції здійснити за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.

18. У зв`язку з відпусткою судді Пєскова В.Г., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/2104/19 (904/2410/20) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2024.

19. Ухвалою Верховного Суду від 23.04.2024 відкладено розгляд касаційної скарги Державної податкової служби України на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 31.01.2024 у справі № 904/2104/19 (904/2410/20), засідання суду призначено на 21.05.2024.

20. Представниця скаржника в засіданні суду 21.05.2024 повністю підтримала вимоги касаційної скарги за доводами викладеними в ній. Просила Суд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 31.01.2024 у справі № 904/2104/19 (904/2410/20) скасувати, ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позову ПАТ "ДМК" про стягнення збитків у зв`язку з втратою права на податковий кредит на суму 1 263 549,00 грн.

21. Інші учасники провадження у справі у судове засідання повноважених представників не направили. Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги учасники справи були повідомлені належним чином. Ліквідатор Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" арбітражний керуючий Сокол О.Ю. просив розгляд справи здійснити у його відсутність. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу, які не з`явились.

22. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (21.05.2024) від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 21.05.2024.

23. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 06.05.2024 № 271/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 08.05.2024 № 3684-IX, Верховний Суд розглядає справу № 904/2104/19 (904/2410/20) у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

(Державна податкова служба України)

24. В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник зазначає про неврахування судами попередніх інстанцій викладених у постанові Верховного Суду від 14.07.2022 у справі № 420/14397/21, постанові від 10.05.2018 у справі № 918/799/17 щодо підстав стягнення збитків через не реалізацію механізму права на податковий кредит; постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 925/556/21 щодо передчасності спору з приводу стягнення коштів з контролюючого органу через неврегульованість правовідносин щодо податкового кредиту з контрагентом.

Скаржник посилається на пункт 1 частини 3 статті 310 ГПК України та зазначає про не дослідження судами зібраних доказів на предмет їх відповідності обставинам справи - відсутність втраченого права на податковий кредит як передмови для стягнення збитків при фактичній його реалізації Позивачем шляхом самостійного відображення у податковій декларації з податку за квітень 2023 податкового кредиту з ПДВ у розмірі 1 263 549,00 грн. за податковими накладними ТОВ "Югсервіс-Плюс", перевіреною контролюючим органом.

25. Скаржник доводить:

- в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази втрати ПАТ "ДМК" права на податковий кредит з ПДВ у сумі 1 263 549,00 грн. При цьому, судові рішення не констатували факт втрати права Позивача на податковий кредит;

- відображення сум податкового кредиту з ПДВ є правом, а не обов`язком позивача;

- судом апеляційної інстанції, застосовуючи абз. 4 п. 198.6 статті 198 ПК України, як підставу для задоволення позову, проігноровано той факт, що право на податковий кредит на час розгляду справи ПАТ "ДМК" реалізовано

- подано декларацію з податку на додану вартість за квітень 2023 №9115682704 від 18.05.2023, декларація за результатом опрацювання має статус "повністю введено" з ознакою "пройдено камеральну перевірку";

- фактично у спірних правовідносинах не відбулося об`єктивного зменшення майнових благ ПАТ "ДМК", відтак відсутні підстави стверджувати про наявність шкоди як такої.

Доводи позивача

(ПАТ "ДМК")

26. Позивач доводить:

26.1. надані докази з боку ДПС України підтверджують лише факт реєстрації податкових накладних відповідно до рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.02.2020 у справі № 826/10291/17, але жодним чином не підтверджують відновлення втраченого права ПАТ "ДМК" на формування податкового кредиту;

26.2. скаржником, ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції не спростовано факт того, що його дії є не протиправними;

26.3. враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини, підтверджені матеріалами справи, наявні усі чотири обов`язкові елементи правопорушення з боку скаржника, при наявності яких настає відповідальність у вигляді відшкодування збитків.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

27. Відповідно до вимог частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

27.1. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

27.2. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

27.3. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

28. Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

29. За приписами частини першої статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

30. Частинами першою, другою статті 7 КУзПБ передбачено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

31. Предметом судового розгляду у справі є позовна заява ПАТ "ДМК" в особі ліквідатора до Державна податкова служба України (з урахуванням заяв про заміну первісного відповідача - ТОВ "Югсервіс-Плюс" та про зміну підстав позову, ухвала від 23.08.2022) про стягнення збитків у зв`язку з втратою права на податковий кредит на суму 1 263 549,00 грн.

32. Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

33. Частиною 1 статті 1166 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) унормовано, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

34. Статті 1173, 1174 ЦК України передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Утім, цими нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є необхідними для доказування у спорах про стягнення збитків.

35. Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі ст. 1173 ЦК України.

36. Відповідно до пункту 114.1 статті 114 Податкового кодексу України (далі - ПК України, тут і далі у редакції, чинній на момент спірних правовідносин) особа, чиї права та/або законні інтереси порушено, має право на відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб.

37. Шкода, заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, відшкодовується державою за рахунок коштів державного бюджету незалежно від вини контролюючого органу, його посадових (службових) осіб.

38. Відповідна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18, від 01.03.2023 у справі № 925/556/21 (на які посилається скаржник), в яких розглядалося питання про умови цивільної відповідальності держави за шкоду, завдану протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючого органу, які є застосовними також у цій справі.

39. Стосовно висновку про неправомірність рішень, дій або бездіяльності контролюючого органу як умови деліктної відповідальності Верховний Суд звертається до висновків, викладених у п. 9.9 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 910/6355/20, та відзначає, що ухвалення попереднього судового рішення про визнання протиправними дій (бездіяльності) контролюючого органу (його посадових (службових) осіб) не є необхідним для вирішення іншої справи, у якій розглядаються позовні вимоги про відшкодування збитків (шкоди), завданих такими діяннями, а господарський суд може самостійно встановити наявність чи відсутність складу відповідного цивільного правопорушення, яке стало підставою для звернення до суду, шляхом оцінки наданих сторонами доказів.

40. Задовольняючи позовні вимоги ПАТ "ДМК" до Державної податкової служби України про стягнення збитків, суди виходили з такого:

41. Протиправність дій відповідача - Державної податкової служби України доведена в порядку адміністративного судочинства (рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.02.2020 у справі № 826/10291/17, залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду) та не потребує доведення у межах цієї справи.

42. Встановлені судом адміністративної юрисдикції порушення відповідача позбавили позивача права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 1 263 549,00 грн., що фактично є збитками позивача.

43. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою державного органу та понесеними позивачем збитками вбачається в тому, що законний майновий інтерес позивача в отриманні права на податковий кредит з ПДВ випливає з господарської операції, яку він як платник податку здійснює з іншим платником податку, від дій якого залежить, чи буде цей майновий інтерес реалізовано.

44. Цей майновий інтерес не має своїм джерелом окремі спеціальні умови господарського правочину між продавцем і покупцем. Він виникає в силу норм податкового законодавства внаслідок відповідної господарської операції між платниками податку.

45. Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 925/556/21 (на яку, зокрема, посилається скаржник), Велика Палата дійшла висновку, що з 1 січня 2015 року ПК України не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати.

46. Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ.

47. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.06.2019 у справі №908/1568/18 виснувала, що обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків. Тому позовна вимога покупця про зобов`язання продавця здійснити таку реєстрацію не є способом захисту у господарських правовідносинах і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції.

Натомість належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних (аналогічний висновок, викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17).

48. Ураховуючи викладене, збільшення податкового кредиту є майновим інтересом покупця товарів/послуг, який з 1 січня 2015 року за загальним правилом реалізовується після виконання продавцем в публічно-правових відносинах з державою обов`язку скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, адже із цим пов`язується виникнення у покупця права на віднесення відповідних сум ПДВ до податкового кредиту.

49. Водночас, покупець не є стороною публічно-правових відносин між продавцем і контролюючим органом щодо реєстрації податкових накладних. До моменту виникнення права на включення суми ПДВ за операцію з придбання товарів/послуг до складу податкового кредиту взаємодія держави і покупця зводиться лише до можливості покупця подати на продавця скаргу, що в силу п. 201.10 ст. 201 ПК України зумовлює лише обов`язок контролюючого органу провести документальну перевірку продавця, спонукати виконати який покупець не може.

50. Як наслідок, такий покупець також не може вимагати від держави відшкодування збитків, спричинених невиконанням контролюючим органом обов`язку з проведення перевірки, оскільки цей обов`язок контролюючий орган має не перед покупцем і його невиконання не вважається таким, що порушує якесь конкретне право платника податків.

51. Оскільки саме від продавця, який має визначений законом обов`язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов`язок), залежить реалізація покупцем означеного вище майнового інтересу, пов`язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (продавець) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій.

52. Якщо перешкодою для вчинення продавцем дій, необхідних для реєстрації податкової накладної у ЄРПН, було незаконне рішення, дія чи бездіяльність контролюючого органу, то держава може бути притягнута до відповідальності перед постачальником за спричинену цим шкоду, зокрема, в результаті притягнення продавця до відповідальності його контрагентом.

53. У зв`язку із цим у постанові від 01.03.2023 у справі № 925/556/21 Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що у ст. 114 ПК України, яка регулює особливості відносин з відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, п.п. 114.3.2 п. 114.2 визначає, що шкода, заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, може включати, зокрема, додаткові витрати, понесені платником податку внаслідок протиправних рішень, дій чи бездіяльності контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб (зокрема, штрафні санкції, сплачені контрагентам платника податку).

54. Отже, законодавець установив порядок, за яким платник податків має право вимагати відшкодування шкоди, завданої протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, зокрема якщо це потягло притягнення його до відповідальності контрагентом.

55. Така ж правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 13.11.2023 у справі № 925/564/21.

56. Законний майновий інтерес покупця в отриманні права на податковий кредит з ПДВ випливає з господарської операції, яку він як платник податку здійснює з іншим платником податку, від дій якого залежить, чи буде цей майновий інтерес реалізовано, про що зазначено вище.

57. Цей майновий інтерес не має своїм джерелом окремі спеціальні умови господарського правочину між продавцем і покупцем. Він виникає в силу норм податкового законодавства внаслідок відповідної господарської операції між платниками податку.

58. Зіштовхнувшись із протиправною перешкодою з боку контролюючого органу для виконання продавцем необхідних дій, від яких залежало виникнення у покупця права на податковий кредит з ПДВ, продавець міг реалізовувати своє право оскаржити рішення, дії (бездіяльність) контролюючого органу (посадових осіб) (п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 ПК України), тобто усунути порушення закону з боку контролюючого органу, або вимагати відшкодування шкоди, спричиненої таким порушенням, якщо негативні наслідки порушення для нього вже настали.

59. Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 925/556/21, яка викладена у подібних правовідносинах.

60. Як встановлено судами попередніх інстанцій, ТОВ "Югсервіс-Плюс" реалізувало своє право як платника податків у податкових відносинах і вчинило дії, спрямовані на відновлення майнового інтересу контрагента на одержання права на податковий кредит, а саме звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, в якому просило: визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо неприйняття для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1 від 31.05.2017 року, № 1 від 30.06.2017 року, № 1 від 31.07.2017 року, які подані ТОВ Югсервіс-Плюс; визнати поданими до контролюючого органу та зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 1 від 31.05.2017 року, № 1 від 30.06.2017 року, № 1 від 31.07.2017 року, подані ТОВ Югсервіс-Плюс в день їх фактичного отримання.

61. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.02.2020 року у справі № 826/10291/17, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду, позов задоволено.

Наведені судові рішення мотивовані тим, що відповідачем в порушення вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, не доведено правомірності власних дій по неприйняттю надісланих позивачем для реєстрації податкових накладних № 1 від 31.05.2017 року, № 1 від 30.06.2017 року, № 1 від 31.07.2017 року.

62. Згідно пункту 20 Порядку № 1246 у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

63. У вказаних вище рішеннях судів адміністративної юрисдикції, суди дійшли висновку, що належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є зобов`язання ДФС України зареєструвати податкові накладні ТОВ "Югсервіс-Плюс" № 1 від 31.05.2017 року, № 1 від 30.06.2017 року, № 1 від 31.07.2017 датою її фактичного отримання.

64. Відтак, виконання судового рішення в зазначеній справі має наслідком реалізацію майнового інтересу ПАТ "ДМК" на виникнення прав на податковий кредит, оскільки відповідно до абзацу 2 пункту 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

64. У контексті спірних правовідносин причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягав у тому, що внаслідок протиправних дій Державної податкової служби України з блокування реєстрації в ЄРПН податкових накладних, ПАТ "ДМК" втратив можливість включити до складу податкового кредиту 1 263 549,00 грн., що становило суму ПДВ за операціями послуг за договором Договір №14-1515-02.

65. У розрізі цього питання, суди встановили, що у зв`язку зі спливом 1095 календарних днів з дати складання ТОВ "Югсервіс-Плюс" податкових накладних та їх не реєстрації відповідачем, позивач позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового зобов`язання та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання, а відтак рішення адміністративного суду у справі № 826/10291/17 не відновить права позивача на зменшення податкового зобов`язання на суму 1 263 549,00 грн.

66. Відтак, за висновками судів, у цьому випадку є прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на суму 1 263 549,00 грн., тобто позивач поніс збитки.

67. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає право особи на законне та обґрунтоване судове рішення.

68. Верховний Суд звертає увагу на необхідності застосування принципу рівності сторін у процесі у розумінні "справедливого балансу" між сторонами, який вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 31 постанови Верховного Суду від 29.09.2022 у справі № 910/20010/20).

69. Згідно з положеннями статті 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

70. В силу положень статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї . Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

71. Метою апеляційного перегляду справи є перевірка правильності й законності рішення суду першої інстанції, а способом досягнення цієї мети - розгляд справи повторно. Близька за змістом правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 904/3526/20, від 09.02.2022 у справі № 17/169-07.

72. За змістом частини першої статті 282 ГПК України у постанові апеляційної інстанції мають бути зазначені, зокрема, мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу, висновків за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.

73. Таким чином, відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, суд апеляційної інстанції повинен у мотивувальній частині постанови навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.

74. Проте, постанова Центрального апеляційного господарського суду від 31.01.2024 вказаним вище вимогам не відповідає з огляду на наступне.

75. Погоджуючись з висновками суду першої інстанції, апеляційний господарський суд не здійснив повторного перегляду справи, не врахував висновків Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі №925/556/21 (викладені вище), не дослідив належним чином докази у справі та не надав належну оцінку доводам Державної податкової служби України, наведених в апеляційній скарзі, зокрема, щодо того, що: відсутність складених податкових накладних жодним чином не позбавляє права покупця на включення сум ПДВ за договірними зобов`язаннями з продавцем до податкового кредиту в рамках визначених статтею 198 ПК України строків; адміністративні суди, застосувавши належний спосіб захисту у справі № 826/10291/17, відновили порушені права як ТОВ "Югсервіс-Плюс", так і Позивача; з моменту набрання рішеннями у справі № 826/10291/17 законної сили відсутнє "позбавлення права на формування податкового кредиту".

76. Крім того, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою доводи Державної податкової служби України, викладені у додаткових поясненнях у справі від 06.03.2023, які вказують на те, що, на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції, податкові накладні № 1 від 31.05.2017 року, № 1 від 30.06.2017 року, № 1 від 31.07.2017, виписані ТОВ "Югсервіс-Плюс", за рішенням суду у справі № 826/10291/17, зареєстровано в ЄДРПН, із автоматичним забезпеченням збільшення у ПАТ "ДМК" у Системі електронного адміністрування ПДВ суми податку на додану вартість, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні/розрахунки коригування, у розмірі зареєстрованих зазначених податкових накладних ТОВ "Югсервіс-Плюс".

77. Також, поза увагою суду залишено ту обставину, що сума ПДВ по зареєстрованих податкових накладних № 1 від 31.05.2017 року, № 1 від 30.06.2017 року, № 1 від 31.07.2017 у розмірі 1 263 549,00 грн. включена ПАТ "ДМК" до податкового кредиту у складі податкової декларації з ПДВ за квітень 2023 та має статус прийнятої та перевіреної (додаткові пояснення від 30.05.2023).

78. З урахуванням викладеного вище, колегія суддів вважає необхідним щ раз наголосити на тому, що для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідна наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка боржника, яка полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов`язання; наявність шкоди (збитки це грошове вираження шкоди); причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та завданою шкодою; вина боржника.

За відсутності хоча б однієї із названих умов, цивільно-правова відповідальність у вигляді відшкодування майнової шкоди не настає.

79. Втім, без дослідження доводів та обставин на яких наголошував під час апеляційного провадження відповідач, без врахування висновків Верховного Суду (викладені у цій постанові вище), суд апеляційної інстанції передчасно дійшов висновків про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

80. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 ГПК України, суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

81. Згідно пунктом 1 та пунктом 2 частини 3 статті 310 ГПК України, підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є, зокрема, порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

82. З урахуванням викладеного, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги Державної податкової служби України, та скасування постанови апеляційної інстанції повністю, з направленням справи на новий розгляд до апеляційного господарського суду в іншому складі суддів.

83. Під час нового розгляду справи, апеляційному господарському суду слід взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об`єктивного встановлення обставин справи, прав і обов`язків сторін і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір з належним обґрунтуванням мотивів та підстав такого вирішення у судовому рішенні.

На підставі викладеного та керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової служби України задовольнити частково.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 31.01.2024 у справі № 904/2104/19 (904/2410/20) скасувати.

3. Справу № 904/2104/19 (904/2410/20) направити на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді В.В. Білоус

О.В. Васьковський