Рішення

від 27.05.2024 по справі 354/613/24

ЯРЕМЧАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

Справа № 354/613/24

Провадження по справі № 2-о/354/13/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2024 року м. Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Ваврійчук Т.Л.

за участю секретаря судового засідання Старунчак Н.М.

заявника ОСОБА_1

представника заявника адвоката Гайтанюк М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яремче в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованих осіб ОСОБА_2 , Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, Яремчанської державної нотаріальної контори Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції про встановлення факту, що має юридичне значення,-

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_1 за участю заінтересованих осіб ОСОБА_2 , Яремчанської міської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, Яремчанської державної нотаріальної контори Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме: встановити факт прийняття спадщини заявником спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_3 , жительки с.Микуличин, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування своїх вимог вказав, що після смерті його матері ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належну їй земельну ділянку, площею 0,66 га в с.Микуличин, прис.Погар, яка призначена для ведення особистого селянського господарства. Спадкоємцями першої черги за законом після смерті матері є він та його сестра ОСОБА_2 , інших спадкоємців за законом немає. Померла ОСОБА_3 заповіту не залишила. Сестра заявника на спадщину не претендує, оскільки між ними була укладена домовленість про те, що житловий будинок, який належав їхній бабусі і матері померлої ОСОБА_3 - ОСОБА_5 , успадкувала ОСОБА_6 , по заповіту бабусі після її смерті, то на інше майно вона не претендує. Тому ОСОБА_2 не зверталася із заявою до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті матері та не вступала в управління і володіння спадковим майном. Заявник після смерті матері прийняв спадщину та вступив в управління спадковим майном однак в установлений законом строк свої спадкові права не оформив та звернувся із заявою до нотаріуса лише у лютому 2024 року. Однак йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку із пропуском строку подання заяви про прийняття спадщини. Позасудовим шляхом встановити такий юридичний факт неможливо. Із урахуванням наведеного, оскільки спадщина відкрилася до 01.01.2004 року і заява про встановлення факту прийняття спадщини у такому випадку підлягає розгляду у порядку окремого провадження, просить заяву задовольнити.

Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 26.02.2024вказану заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку окремого провадження. За клопотанням заявника витребувано у Яремчанській державній нотаріальній конторі матеріали спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 .

У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та його представник - адвокат Гайтанюк М.М. вимоги заяви підтримали та просили її задовольнити з наведених у ній підстав.

Заінтересована особа ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась, направила до суду заяву, в якій вказала, що просить розгляд даної справи проводити у її відсутності. Щодо задоволення заяви не заперечує, оскільки після смерті матері вона спадщину не прийняла, а в управління та володіння спадковим майном-земельною ділянкою площею 0,66 га у с. Микуличин уч. Погар вступив її брат ОСОБА_1 .

Представник заінтересованої особи Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, на підставі наявних в матеріалах справи документів.

Представник Яремчанської державної нотаріальної контори Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції в судове засідання не з`явився, направили до суду матеріали спадкової справи.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні вказав, що він є сусідом ОСОБА_1 та знає, що останній з 2002 року користується та обробляє земельну ділянку, що знаходиться у с. Микуличин уч. Погар, та яку він прийняв у спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_3 . Зазначеною ділянкою заявник покористувався разом із матір`ю ще задовго до її смерті.

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні вказав, що заявник є двоюрідним братом його дружини. ОСОБА_1 проживав разом зі своєю матір`ю ОСОБА_3 , з якою разом вів господарство та обробляв належну матері земельну ділянку у с. Микуличин на уч. Погар. Після смерті матері заявник постійно користується вказаною ділянкою, обробляє її, садить картоплю, збирає сіно, він також неодноразово допомагав ОСОБА_1 перевозити сіно. Окрім заявника дану ділянку більше ніхто не використовує. Заявник із рідною сестрою домовились, що цю землю після смерті матері спадкує ОСОБА_1 , а тому сестра ніяких претензій не мала та земельну ділянку не використувала.

Заслухавши пояснення заявника та його представника, показання свідків, дослідивши письмові матеріали справи, повно і всебічно оцінивши всі фактичні обставини справи та докази, які мають значення для розгляду справи, суд вважає заявлені вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що заявник є сином ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Микуличанською сільською радою Яремчанського району Станіславської області 18.10.1955 року.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Микуличинською сільською радою Івано-Франківської області 20.11.2002 року, мати заявника ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На момент смерті ОСОБА_3 належала на праві приватної власності земельна ділянка площею 0,66 га, яка знаходиться в с.Микуличин, прис.Погарь, призначення - для ведення особистого підсобного господарства, що підтверджується Державним актом на право власності серії НОМЕР_3 від 12.02.1996 року.

Актом обстеження матеріально-побутових умов від 17.05.2024 року, складеним депутатом Яремчанської міської ради ОСОБА_9 підтверджується, що ОСОБА_1 після смерті своєї матері ОСОБА_3 з листопада 2002 року користується земельною ділянкою площею 0,66 га на уч. Погар у с. Микуличин для ведення особистого селянського господарства, яка належала його матері. Дану обставину підтверджують свідки: землевпорядник Яремчанської міської ради ОСОБА_10 , житель с. Микуличин уч. Горби ОСОБА_11 , житель с. Микуличин уч. Погар ОСОБА_12 .

Постановою державного нотаріуса Яремчанської державної нотаріальної контори ОСОБА_13 №93/02-14 від 21.02.2024 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_3 на земельну ділянку - 0,6600 га, що знаходиться за адресою: прис.Погарь, у с.Микуличин у зв`язку із закінченням шести місяців з дня смерті спадкодавця ОСОБА_3 .

Із досліджених судом матеріалів спадкової справи №36/2024, заведеної після смерті ОСОБА_3 , слідує, що вказана спадкова справа була заведена Яремчанською державною нотаріальною конторою 21.02.2024 року на підставі заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, яка надійшла від сина померлої ОСОБА_1 . Згідно довідки Микуличинського старостинського округу №1 Яремчанської міської ради №06.2/1177 06.1/85 від 14.11.2023 року, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 ). Заповіт від імені ОСОБА_3 у виконавчому комітеті Микуличинської сільської ради не посвідчувався.

Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з частиною першою статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно з п.п.4,5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року, положення зазначеного Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли до набрання чинності Кодексом або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої цього Кодексу «Спадкове право» застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини.

Згідно з п.2 вказаної постанови, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року, тощо.

З огляду на вищезазначені вимоги, зважаючи на те, що спадкодавець ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , до спірних правовідносин повинні застосовуватись положення актів цивільного законодавства, чинні на момент виникнення спірних правовідносин, а саме ЦК Української РСР 1963 року (надалі- ЦК УРСР).

За змістом ст.ст.525, 526 ЦК УРСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, або день, з якого вона оголошується померлою, місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця, а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини.

Статтею 524 ЦК УРСР було передбачено, що спадкування здійснюється за законом і за заповітом.

Відповідно до ч.2 ст.524 ЦК УРСР спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Згідно ст.527 ЦК УРСР спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народжені після його смерті.

Статтею 529 ЦК УРСР визначено, що при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Відповідно до ст.ст.548, 549 ЦК УРСР для набуття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями.

Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Таким чином, ЦК УРСР передбачав фактичне прийняття спадщини. Відповідно до статті 549 ЦК УРСР спадщина вважалася прийнятою, якщо спадкоємець фактично вступив в управління чи володіння спадковим майном. Під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, слід мати на увазі різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтриманню його в належному стані або сплату податків та інших платежів тощо. Фактичний вступ у володіння частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадщини, з чого б вона не складалася і де б вона не знаходилась.

При цьому ЦК УРСР не обмежувався строк для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом.

У постанові Верховного Суду від 25.03.2020 року у справі №305/235/17 зазначено, що фактичний вступ у володіння частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадщини, з чого б вона не складалася і де б вона не знаходилась. Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідної місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним: довідка державної податкової служби або страховика чи іншого органу про те, що спадкоємець після відкриття спадщини сплачував податки або страхові платежі з обов`язкового страхування: копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту прийняття спадщини: запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який підтверджує, що спадкоємець був постійно прописаний (зареєстрований) у спадковому будинку (квартирі): інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

У ході судового розгляду встановлено, що заявник як спадкоємець першої черги за законом прийняв спадщину, яка відкрилась після смерті його матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не залишивши заповіту, шляхом фактичного вступу в управління спадковим майном-земельною ділянкою площею 0,66 га, що знаходиться у с. Микуличин уч. Погар, оскільки з часу смерті матері до моменту розгляду справи у суді фактично користується та обробляє дану ділянку, що підтверджується дослідженим судом актом обстеження, складеним депутатом сільської ради у присутності свідків, а також дану обставину підтвердила у своїй заяві сестра ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , засвідчивши, що після смерті матері спадщину прийняв її брат, а також підтвердили допитані у судовому засіданні свідки.

Згідно із ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, враховуючи встановлені обставини справи та вимоги закону, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного вищевказаного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, а також приймаючи до уваги, що метою встановлення такого факту є оформлення заявником своїх спадкових прав, зважаючи на відсутність спору про право, суд приходить до висновку про наявність підстав для встановлення юридичного факту прийняття ОСОБА_1 спадщини в порядку спадкування за законом, яка відкрилася після смерті його матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до положень ч.7 ст. 294 ЦПК України судові витрати відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 23, 81, 258, 259, 263-268, 273, 293, 294, 315-319 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , за участю заінтересованих осіб ОСОБА_2 , Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, Яремчанської державної нотаріальної контори Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції про встановлення факту, що має юридичне значення- задовольнити.

Встановити факт прийняття ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 спадщини в порядку спадкування за законом, що відкрилася після смерті матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду до Івано-Франківського апеляційного суду через Яремчанський міський суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 .

Заінтересована особа: Яремчанська міська рада Івано-Франківської області, місцезнаходження: 78501, вул. Свободи, 266 м. Яремче Надвірнянський район Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ: 33309833.

Заінтересована особа: Яремчанська державна нотаріальна контора Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції, місцезнаходження: 78501, вул. Курортна, 4/2 м. Яремче, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 03100914.

Повне судове рішення складено 06 червня 2024 року.

Головуючий суддя: Т.Л. Ваврійчук