Рішення

від 20.05.2024 по справі 396/448/18

ДОБРОВЕЛИЧКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄУН 396/448/18

Номер провадження по справі 2/387/1/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2024 року смт Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області, в складі:

головуючого судді Майстер І.П.

за участю секретаря судового засідання Косюг І.В.

відповідача та позивача за зустрічними вимогами ОСОБА_1

представника відповідача та представника

позивача за зустрічними вимогами в режимі відеоконференції ОСОБА_7

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Новоукраїнський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області про виділення частки із майна, що є у спільній власності, та позовом третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору Фермерського господарства "Чередніченко і К" до ОСОБА_2 , Новоукраїнського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, Южноукраїнського міського відділення державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про визнання права власності на нерухоме майно та звільнення майна з-під арешту,-

В С Т А Н О В И В:

І. Описова частина

Стислий виклад позиції позивача

До Добровеличківського районного суду Кіровоградської області надійшов позов, в якому ОСОБА_2 просить виділити в натурі частку ОСОБА_1 у комплексі будівель по АДРЕСА_1 , з виділенням відповідної частки земельної ділянки - кадастровий номер 3524087200:02:000:5318, на якій розташована частка майна, для звернення на неї стягнення.

Свій позов ОСОБА_2 обґрунтовує такими обставинами. Рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 05.03.2015 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу в розмірі 371 336 гривень 60 копійок задоволено. У зв`язку із відмовою боржника добровільно виконати вказане рішення суду, державним виконавцем було накладено арешт на нерухоме майно, за рахунок якого можна здійснити погашення боргу, а саме комплексу будівель по АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 2 гектара, кадастровий номер 3524087200:02:000:5318, на якій розташований даний комплекс. Рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 15.11.2013 та додатковим рішенням від 28.08.2014 постановлено, що комплекс будівель належить на праві власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у частках по 1/2 кожному. Земельна ділянка під комплексом належить на праві власності ОСОБА_1 у частці 1 ціла. Оскільки частина комплексу будівель, яка належить боржнику, не була виділена в натурі при ухваленні судового рішення, позивач, з метою звернення стягнення на майно відповідача, вимушена звернутися до суду з відповідним позовом.

ОСОБА_1 09.08.2018 подав до суду відзив на позовну заяву та просив відмовити в задоволенні позову про виділення в натурі частки ОСОБА_1 у комплексі будівель по АДРЕСА_1 , з виділенням відповідної частки земельної ділянки для звернення на неї стягнення, оскільки виконавче провадження про стягнення коштів, вказаних позивачкою, відкрито постановою державного виконавця 06.07.2015 та присвоєно НОМЕР_3. Зазначений виконавчий лист 14.07.2015 звернуто до примусового виконання. На даний час не існує рішення суду про встановлення іншого способу чи порядку виконання вказаного позивачкою виконавчого документа - виконавчого листа, виданого на виконання рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 05.03.2015. Також позивачкою не додається належним чином оформленої довідки про існування заборгованості при виконанні судового рішення про стягнення боргу, а висновок про необхідність погашення боргу за рахунок звернення стягнення на комплекс будівель зроблений позивачкою на власний розсуд, без врахувань положень ЦК України та Закону України «Про виконавче провадження». Так, за змістом ст. 364 ЦК України, співвласник має право на виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності, проте тієї частки, яка належить цьому співвласнику, а не іншому (том 2 а.с.145-146).

Фермерське господарство "Чередніченко і К", як третя особа, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору, подали позов до ОСОБА_2 , Новоукраїнського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, Южноукраїнського міського відділення державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про визнання права власності на нерухоме майно та звільнення майна з під арешту. Свій позов ФГ "Чередніченко і К" мотивує тим, що Фермерське господарство "Чередніченко і К" засноване у березні 1996 року ОСОБА_1 та зареєстроване на підставі розпорядження Новоукраїнської РДА №303-р 13 березня 1996 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи. Наприкінці 2010 року без отримання передбачених чинним законодавством дозволів, для потреби сільськогосподарського виробництва було розпочато будівництво складу та майстерні на земельній ділянці, що розташована по АДРЕСА_1 , власником якого зареєстрований голова ФГ ОСОБА_1. Будівництво приміщення триває і до теперішнього часу, через брак фінансів фермерське господарство не зверталося до визначених законом установ для введення комплексу будівель в експлуатацію та отримання на будівлі правовстановлюючих документів. Проте з самого початку всі будівлі використовуються Фермерським господарством за їх прямим призначенням , з урахуванням ступеню завершеності будівництва кожної окремої споруди. У лютому 2013 року відповідачка ОСОБА_2 розпочала у Новоукраїнському районному суді Кіровоградської області судову справу про поділ майна подружжя справа №396/183/13-ц. З цієї справи стало відомо про протиправну видачу свідоцтва про право власності на комплекс будівель сільськогосподарського призначення, а саме свідоцтва про право власності, виданого 3 грудня 2011 року виконавчим комітетом Шишкінської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області на ім`я ОСОБА_1 як фізичної особи. Також не було залучено у вказаній справі ФГ "Чередніченко і К", як окремий суб`єкт правовідносин. ФГ "Чередніченко і К" з 2010 року по теперішній час користується спорудами комплексу будівель як власник, за визначеним призначенням, продовжує добудовувати споруди. Рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 05 березня 2015 року №396/2608/14-ц з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто 371336 гривень 60 копійок. З метою виконання вказаного рішення було відкрито виконавче провадження ВДВС Новоукраїнського РУЮ. Державним виконавцем ВДВС Новоукраїнського РУЮ Бабак Р.О. було складено акт опису і арешту майна ОСОБА_1 . В межах вказаного виконавчого провадження неодноразово проводилася оцінка комплексу будівель, проте фермерське господарство не мало перешкод у використанні свого майна за цільовим призначенням. З червня 2016 року за ОСОБА_2 зареєстроване право спільної часткової власності з розміром частки 12 на вказаний спірний комплекс будівель. Дії ОСОБА_2 щодо поділу комплексу будівель сільськогосподарського призначення, порушують права власника ФГ "Чередніченко і К", так як може бути втрачено відповідачем можливість використання майна за цільовим призначенням, що вимагає судового захисту. Зі змісту висновку експерта №38 від 22.01.2019, вказується на відсутність проектно-кошторисної документації на будівництво об`єкта дослідження, що перешкоджає встановити ступінь будівельної готовності незавершеного будівництва. Відповідно до ст.331 ЦПК України право власності на вищевказане нерухоме майно є ФГ "Чередніченко і К". У зв`язку із заявленням позовної заяви про визнання права власності за ФГ "Чередніченко і К", виникає необхідність у звільненні вказаного майна з-під арешту.

ОСОБА_2 подала до суду 13.05.2019 відзив на зустрічну позовну заяву ФГ «Чередніченко і К» про визнання права власності на майно та звільнення майна з-під арешту та просить відмовити ФГ "Чередніченко і К" у задоволенні позову. Даний позов поданий виключно з метою затягування розгляду справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та вчинення перешкод у виконанні рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 05.03.2015, яким стягнуто на користь ОСОБА_2 з ОСОБА_1 кошти у розмірі 371336 гривень. ОСОБА_2 є власником 1/2 частини комплексу будівель по АДРЕСА_1 на підставі рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 15.11.2013 та додаткового рішення суду від 28.08.2014, що були ухвалені за результатом розгляду цивільної справи (№396/183/13-ц) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя. При цьому, суд в судовому рішенні зазначив, що комплекс будівель по АДРЕСА_1 набутий в період шлюбу, і незважаючи на ті обставини, що 08.12.2011 свідоцтво про право власності видано лише на ім`я ОСОБА_1 , є спільною сумісною власністю подружжя, а відтак підлягає поділу. ОСОБА_1 є головою господарства ФГ "Чередніченко і К" з 1996 року. Однак при поділі комплексу як майна подружжя, ОСОБА_1 ні як фізична особа, ні як представник юридичної особи, не надав суду доказів належності на праві власності даного комплексу ФГ "Чередніченко і К" . В свою чергу ФГ "Чередніченко і К" не подавало заяву про визнання за ФГ прав власності на це майно і не оскаржували рішення Новоукраїнського районного суду, яким здійснено поділ комплексу, як майна подружжя в апеляційному порядку. Комплекс будівель по АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 2 га кадастровий номер 3524087200:02:000:5318, на якій розташований даний комплекс ніколи не перебував на балансі ФГ "Чередніченко і К" і не вносився до його статутного фонду (том 3 а.с.3-6).

Голова ФГ "Чередніченко і К" - ОСОБА_1 подав до суду відповідь на відзив відповідачки ОСОБА_2 та просить відхилити аргументи ОСОБА_2 , які зазначені у відзиві на позовну заяву, як надумані, та такі, що не ґрунтуються на законі. Зазначив, що документи долучені до позовної заяви ФГ, надаються з метою доведення факту, що комплекс будівель будувався коштами, отриманими від діяльності ФГ для потреб саме ФГ "Чередніченко і К", що будівництво було тривалим у часі та на день ухвалення рішення на користь ОСОБА_2 будівництво не було завершеним. Комплекс будівель сільськогосподарського призначення дійсно не перебував на балансі ФГ "Чередніченко і К" і не вносився до його статутного фонду. Оскільки, як вбачається у позовній заяві, до моменту подання ОСОБА_2 позову про поділ спільного майна подружжя, ОСОБА_1 не був обізнаний щодо існування зареєстрованого права власності на вказаний комплекс, а будівництво комплексу на той час завершеним не було. ОСОБА_1 є засновником ФГ "Чередніченко і К", керує ним з часу створення у 1996 році. Будівництво комплексу будівель здійснювалося під керівництвом фермерського господарства для забезпечення потреб діяльності останнього, що також підтверджується рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 15.11.2013. Після набрання вказаним рішенням суду законної сили ОСОБА_2 продовжувала (і до цього часу продовжує) перебувати у членах ФГ "Чередніченко і К", а фермерське господарство використовувало комплекс будівель за призначенням та продовжувало його добудовувати. Порушенням прав ФГ "Чередніченко і К", як власника, є факт реєстрації 03.06.2016 права власності на 1/2 частину комплексу за ОСОБА_2 та подальші намагання останньої отримати весь комплекс у свою власність (том 3 а.с. 65-68).

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, обґрунтувала обставинами викладеними в позовній заяві. Також в судове засідання представник позивача заявила клопотання та просила Виділити в натурі та визнати право власності за ОСОБА_2 (співвласнику №1) на частину комплексу будівель по АДРЕСА_1 загальною площею 498,744 кв.м (яку позначено у Додатку 2 до висновку експерта №3520/3521/20-27/4716/4717/22-27, відповідно до якої експерт визначив рівні частки, що не потребує додаткової компенсації одного зі сторін. Щодо зустрічних позовних вимог представник відповідача заперечувала та вважає ці вимоги безпідставними.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо позовних вимог заперечувала та надала свої пояснення аналогічні змісту поданого відзиву. Також в судовому засіданні представник відповідача зазначила, що реєстрація права власності на майновий комплекс будівель в с.Шишкіне за ОСОБА_1 є протиправною, так як в технічній документації БТІ відсутня відповідна заява ОСОБА_1 , незаконна реєстрація права власності порушує його права. Технічна документація з БТІ не породжує права власності ОСОБА_1 , так як наявне свідоцтво про право власності 08.12.2011 №47 є нікчемним, оскільки немає підписів посадових осіб, печатки та не містить необхідних відомостей. Також ці відомості не були внесені в реєстр нерухомості, а тому ці документи не породжують права власності та є нікчемними. Всі ці дії протиправно вчиненні сином ОСОБА_1 , який працював в той час на посаді голови районної державної адміністрації. Крім того розподіл земельної ділянки сільськогосподарського призначення при поділі майнового комплексу зумовить зміну цільового призначення земельної ділянки, що є порушенням. Рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 15.11.2013 у цивільній справі (№396/183/13-ц) не має преюдиційного значення у цій справі, так як жодні документи щодо права власності на вказаний майновий комплекс відсутні. Під час визнання судом права спільної часткової власності, право власності судом за ОСОБА_2 не визнавалося. В свою чергу ОСОБА_1 є єдиним, хто має право в порядку ст.376 ЦК України звертатися до суду щодо цього майна.

Що стосується зустрічних позовних вимог ФГ "Чередніченко і К", представник відповідача зазначила, що відповідно до статуту ФГ "Чередніченко і К", саме фермерське господарство є власником цілісного майнового комплексу. Наприкінці 2010 року без отримання передбачених чинним законодавством дозволів, для потреби сільськогосподарського виробництва було розпочато будівництво складу та майстерні на земельній ділянці, що розташована по АДРЕСА_1 , власником якого зареєстрований голова ФГ ОСОБА_1. Будівництво приміщення триває і до теперішнього часу, через брак фінансів фермерське господарство не зверталося до визначених законом установ для введення комплексу будівель в експлуатацію та отримання на будівлі правовстановлюючих документів. Проте з самого початку всі будівлі використовуються Фермерським господарством за їх прямим призначенням , з урахуванням ступеню завершеності будівництва кожної окремої споруди. У лютому 2013 року відповідачка ОСОБА_2 розпочала у Новоукраїнському районному суді Кіровоградської області судову справу про поділ майна подружжя справа №396/183/13-ц. З цієї справи стало відомо про протиправну видачу свідоцтва про право власності на комплекс будівель сільськогосподарського призначення, а саме свідоцтва про право власності, виданого 3 грудня 2011 року виконавчим комітетом Шишкінської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області на ім`я ОСОБА_1 як фізичної особи. ФГ "Чередніченко і К" з 2010 року по теперішній час користується спорудами комплексу будівель як власник, за визначеним призначенням, продовжує добудовувати споруди. Отже є підстави для задоволення позовних вимог. Оскільки зазначений майновий комплекс належить на праві власності ФГ "Чередніченко і К", а тому немає правових підстав для накладення арешту на майно фермерського господарства.Крім того арешт комплексу будівель вчинений державним виконавцем протиправно. Крім того із ОСОБА_1 постійно стягується заборгованість із його пенсійних виплат на підставі постанови державного виконавця. За результатми дослідження виконавчого провадження ВП НОМЕР_3 судом, з`ясовано,

ІІ. Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 05.03.2015 у справі №396/2608/14-ц, позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму боргу всього 371336,60 гривень (том 1 а.с. 9-12).

Рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 15.11.2013 у справі №396/183/13-ц позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл спільного майна подружжя задоволено частково. В порядку розподілу спільного майна подружжя комплекс будівель по АДРЕСА_1 вартістю 134 561 грн залишено у спільній частковій власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (том 1 а.с. 13-17, том 5 ст.42-44).

Додатковим рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 28.08.2014 у справі №396/183/13-ц ухвалено додаткове рішення, комплекс будівель по АДРЕСА_1 вартістю 134 561 грн залишено у спільній частковій власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по частці кожному (том 1 а.с. 18-19).

Постановою про відкриття виконавчого провадження від 06.07.2015 державним виконавцем ДВС Новоукраїнського РУЮ Бабаком Р.О. відкрито виконавче провадження НОМЕР_3з виконання виконавчого листа №396/2608/14-ц виданого 02.06.2015, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 371336, 60 гривень (том 1 а.с. 20,21).

Згідно з актом опису й арешту майна від 22.09.2015, державним виконавцем ДВС Новоукраїнського РУЮ Бабаком Р.О. по примусовому виконанні виконавчого листа №396/2608/14-ц виданого 02.06.2015 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 371336, 60 гривень. Описано і накладено арешт на комплекс будівель загальною площею 714, 0 кв.м. та розташований на земельній ділянці площею 2, 0000 га, яка згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯNN №695854 належить ОСОБА_1 (том 1 а.с. 21-23).

З технічного паспорта на комплекс будівель за адресою АДРЕСА_1 встановлена наявність будівель за вказаною адресою ( том 1 а.с. 27-36).

Згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,0000 га кадастровий номер 3524087200:02:000:5318 (том 1 а.с. 38).

У матеріалах цивільної справи наявна копія технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі та складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки передані у власність ОСОБА_2 та ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства за адресою: Шишкинська сільська рада Новоукраїнського району Кіровоградської області (том 2 а.с. 5-27) та копія проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_2 та ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 4,0000 га, за адресою: Шишкинська сільська рада Новоукраїнського району Кіровоградської області (том2 а.с. 28-80).

Згідно зі свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №079785 від 13.03.1996, встановлено, що Фермерське господарство «Чередніченко і К» зареєстроване юридичною особою. Місцезнаходження юридичної особи Кіровоградська область, Новоукраїнський район, с. Шишкине (том 2 а.с. 166).

Зі свідоцтва про державну реєстрацію №23680693 від 13.03.1996, виданого Новоукраїнською районною державною адміністрацією, встановлено, що голова Фермерського господарство «Чередніченко І К» - ОСОБА_1 . Місцезнаходження юридичної особи Кіровоградська область, Новоукраїнський район, с. Шишкине (том 2 а.с. 167).

У матеріалах цивільної справи наявна копія статуту Фермерського господарство «Чередніченко І К», затвердженого протоколом зборів членів ФГ «Чередніченко І К» від 07.04.2008, державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 05.05.2008 (том 2 а.с. 168-174).

Згідно з довідкою №24 від 26.09.2018, виданої сектором містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Новоукраїнської районної державної адміністрації, встановлено, що комплекс будівель за адресою АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 , містобудівні умови та обмеження не надавалися (том 2 а.с. 193).

Згідно з довідкою №30-51/123 від 26.09.2018, виданої Новоукраїнським РВ У ДСНС України у Кіровоградській області, встановлено, що комплекс будівель за адресою АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 , актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, за участю працівників державного нагляду у сфері пожежної та техногенної безпеки у Новоукраїнському районі не приймався (том 2 а.с. 194).

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-99337125902024 від 17.04.2024, земельна ділянка площею 2,0000 га кадастровий номер 3524087200:02:000:5318 з`ясовано, що право власності на цю земельну ділянку належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва на право приватної власності №011137800008 від 11.08.2010 ЯИ 695854.

Відповідно до висновку експерта Кіровоградського НДЕКЦ від 22.01.2019 №38, встановлено, що комплекс будівель, розташованих за адресою АДРЕСА_1 , відноситься до нерухомого майна. Так як відсутня відповідна документація згідно до нормативних документів в галузі будівництва для порівняння запроектованих будівельних робіт та фактично виконаних будівельних робіт комплексу будівель за адресою АДРЕСА_1 , наразі не вбачається можливим встановити ступінь будівельної готовності незавершеного будівництва досліджуваного об`єкта. Відповідність об`єктів комплексу будівель, розташованих за адресою АДРЕСА_1 , вимогам нормативно-правових актів в галузі будівництва, а саме ДБН В2.2-8-98 Підприємства, будівлі і споруди по збиранню та переробці зерна, ВНТП-АПК -13.07. Об`єкти для ремонту і технічного обслуговування сільськогосподарської техніки на НАПБ А.01.001-2004 Правил пожежної безпеки в Україні наведені в дослідницькій частині. Відповідність об`єктів комплексу будівель СніП П-92-79 «Допоміжні будівлі і споруди промислових підприємств. Норми проектування» не проводилась в зв`язку втратою чинності останнього ( том 2 а.с. 196-217).

Згідно з висновком про вартість майна ТОВ НДКП «Пектораль» з`ясовано, що об`єкт оцінки - комплекс будівель до складу якого входять: будівля зерносховища літ. «А», загальною площею 714,0 кв.м; будівля гаража літ. «Б», загальною площею 264,8 кв.м.; будівля майстерні для ремонту техніки літ «В», загальною площею 78,0 кв.м.; приміщення для охоронців літ. «Г», загальною площею 36,0 кв.м., - що розташований на земельній ділянці, загальною площею 2,0 га. Адреса об`єкта оцінки АДРЕСА_1 . Власники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . Частка по у кожного із власників. Вартість визначена на дату 25.02.2016. Вартість, без ПДВ 609615,00 гривень. В тому числі вартість земельної ділянки 36577,00 гривень (том 2 а.с.219).

З довідки №1 від 02.03.2018, виданої ФГ «Чередніченко і К» встановлено, що ОСОБА_1 на даний час є головою Фермерського господарства «Чередніченко і К», яке знаходиться на території с.Шишкине Новоукраїнського району Кіровоградської області (том 2 а.с.227).

Зі змісту інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № інформаційної довідки 54300354 від 01.03.2020 встановлено, відомості про об`єкт нерухомого майна: комплекс будівель за адресою АДРЕСА_1 . Відомості про права власності: дата прийняття рішення про державну реєстрацію 08.12.20111, ПІБ: ОСОБА_1 , Форма власності: приватна, частка власності:1/1. Дата, час державної реєстрації: 14.02.2013. Державним реєстратором: Павленко Н.В. реєстраційної служби Новоукраїнського районного управління юстиції Кіровоградської області . Підстава виникнення обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер:36432675, виданий 13.02.2013, видавник: Державний виконавець ДВС Новоураїнського РУЮ. Вид обтяження: арешт нерухомого майна (том 2 а.с. 222-224).

Зі змісту інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № інформаційної довідки 64654094 від 16.06.2016 встановлено, що комплекс будівель за адресою АДРЕСА_1 , додаткові відомості опис: А-зерносховище (ангар), Б- будівля зберігання техніки (гараж), В- майстерня для ремонту техніки, Г-приміщення для охорони, Д-фундамент під будівлі. Форма власності: приватна, Вид спільної власності: спільна часткова. Розмір частки 1/2. Власники: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (том 2 а.с. 225-226).

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 26.11.2020 у справі №П/811/64/16 визнано протиправними (незаконними) дії державного реєстратора Стальнікової Жанни Вікторівни по внесенню змін до записів Єдиного державного реєстру №14351050003000081 від 19.09.2006 в частині реєстрації змін до установчих документів (статуту) юридичної особи ФГ "Чередніченко і К" (27167, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, село Шишкине, ідентифікаційний код 23680693) щодо включення до членів фермерського господарства осіб ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису від 19 вересня 2006 року про реєстрацію змін до установчих документів (статуту) юридичної особи Фермерського господарства "Чередніченко і К" щодо включення до членів Фермерського господарства осіб ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Визнано протиправними (незаконними) дії державного реєстратора Стальнікової Жанни Вікторівни по внесенню змін до записів Єдиного державного реєстру №14351050006000081 від 5 травня 2008 року в частині реєстрації змін до установчих документів юридичної особи - Фермерського господарства "Чередніченко і К" (27167, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, село Шишкине, ідентифікаційний код 23680693) щодо включення до членів Фермерського господарства Чередніченка Миколи Вікторовича та скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запис від 5 травня 2008 року про реєстрацію змін до установчих документів (статуту) юридичної особи Фермерського господарства "Чередніченко і К" щодо включення до членів Фермерського господарства Чередніченко Миколи Вікторовича. У задоволенні позовних вимог до Державного реєстратора Новоукраїнської районної державної адміністрації про визнання протиправними дій, скасування записів відмовлено (том 4 а.с.61-69).

В порядку розгляду цієї справи проведено комплексну судову будівельно-технічну та земельно-технічну експертизу та до суду надійшов висновок експерта Кропивницького відділення КНДІСЕ від 12.01.2023 №3520/3521/20-27/4716/4717/22-27, за результатами проведення якого надано два варіанти поділу в натурі комплексу будівель по АДРЕСА_1 та виділення 1/2 частки земельної ділянки площею 1,0000 га 1/2 частки зі складу земельної ділянки кадастровий номер 3524087200:02:000:5318 площею 2,0000 га (том 4 а.с. 108-128).

Також судом досліджено в судовому засіданні матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування земельної ділянки, що розташована за адресою: Кіровоградська область, Новоукраїнський район, на території Шишкінської сільської ради (том 4 а.с.129-141).

Із наданої заяви представником позивачки ОСОБА_5 встановлено, що у разі задоволення позовних вимог ОСОБА_2 , просить виділити частку ОСОБА_1 відповідно до варіанту №2, запропонованого експертом, за результатом проведення комплексної судової будівельно-технічної експертиза №3520/3521/20-27/4716/4717/22-27 від 12.01.2023. Даний варіант, на відміну від першого, не передбачає відступлення від часток та сплати компенсації.

З інформаційної довідки, наданої Новоукраїнським відділом державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 29.01.2024 №5546, встановлено, що згідно з виконавчим листом №396/2608/14-ц від 02.06.2015 виданого Новоукраїнським районним судом Кіровоградської області про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у сумі 371336,60 гривень. Станом на 29.01.2023, всього стягнуто на користь стягувача - 27031,16 гривень. Заборгованість станом на 29.01.2024 становить 344305,44 грн боргу та 34425,89 грн виконавчого збору, сукупний розмір - 378731, 33 грн (том 5 а.с. 30-31).

Суд в судовому засіданні оглянув оригінали документів інвентарної справи щодо комплексу будівель по АДРЕСА_1 , де є рішення Шишкінської сільської ради від 29.04.2011 №20 про оформлення права власності на будівлю зерносховища ОСОБА_1 , свідоцтво про право власності на нерухоме майно нежитлова будівля від 04.08.2011 загальною площею 714 кв.м. по АДРЕСА_1 , витяг про державну реєстрацію прав від 04.08.2011 №34310548 по АДРЕСА_1 , плани будівель, експлікації та журнал зовнішніх обмірів, копію рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 15.11.2013 у справі №396/183/13-ц та інші документи.

Крім того суд в судовому засіданні оглянув матеріали виконавчого провадження НОМЕР_3 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 371336, 60 гривень. За наслідками огляду матеріалів виконавчого провадження судом з`ясовано, що згідно з виконавчим листом №396/2608/14-ц від 02.06.2015, виданого Новоукраїнським районним судом Кіровоградської області про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у сумі 371336,60 гривень. Станом на 29.01.2023, всього стягнуто на користь стягувача- 27031,16 гривень. Заборгованість станом на 29.01.2024 становить 344305,44 грн боргу та 34425,89 грн виконавчого збору, сукупний розмір - 378731, 33 гривень.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права.

У відповідності до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно зі статтею 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право власності набувається у порядку, визначеному законом.

Відповідно до статті 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Норми статей 317, 319 ЦК України передбачають, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, яке він здійснює на власний розсуд і усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Згідно зі статтею 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з частиною першою статті 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до статті 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

У відповідності до частини першої статті 361 ЦК України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Положенням статті 364 ЦК України закріплено право співвласника на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Частиною третьою статті 364 цього Кодексу визначено, що у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Разом з тим, статтею 367 ЦК України передбачено, що майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

За таких обставин, оскільки між сторонами не досягнуто домовленості про поділ спільного майна та/або виділ у натурі частки із спільного майна, що призвело до не можливості вчинити укладення відповідного правочину в порядку передбаченому статей 364, 367 ЦК України, позивач має право на звернення до суду за захистом свого права, шляхом виділу у натурі своєї частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача за первісними позовними вимогами, щодо неможливості прийняття судом до уваги рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 15.11.2013 у справі №396/183/13-ц, так як цим судовим рішенням комплекс будівель по АДРЕСА_1 вартістю 134 561 грн залишено у спільній частковій власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по частці кожному. Суд зазначає, що зі змісту свідоцтва про право власності на нерухоме майно нежитлова будівля від 04.08.2011 загальною площею 714 кв.м. по АДРЕСА_1 , витягу про державну реєстрацію прав від 04.08.2011 №34310548 по АДРЕСА_1 , інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № інформаційної довідки 213796883 від 24.06.2020, - комплекс будівель по АДРЕСА_1 вартістю 134 561 грн є у спільній частковій власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по частці кожному. Крім того рішення суду, з яким не згодні сторона відповідача за первісними позовними вимогами не оскаржувалося та не скасоване. Свідоцтво про право власності від 08.12.2011, з яким не згодна сторона відповідача та вважає такий документ сфальшованим, а також відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № інформаційної довідки 213796883 від 24.06.2020, вказують на те, що за ОСОБА_1 08.12.2011 зареєстроване право приватної власності на комплекс будівель по АДРЕСА_1 не скасовувалися та судом ці обставини не встановлені. Також відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку та витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-99337125902024 від 17.04.2024, з`ясовано, що право власності на земельну ділянку площею 2,0000 га кадастровий номер 3524087200:02:000:5318 належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва на право приватної власності №011137800008 від 11.08.2010 ЯИ 695854.

Отже суд приймає зазначені обставини до уваги та доходить також до висновку, що рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 15.11.2013 у справі №396/183/13-ц, у цих правовідносинах має преюдиційне значення.

Суд зазначає, що преюдиційність судового рішення дозволяє уникнути ухвалення суперечливих судових актів щодо одного й того ж питання та відповідає принципам обов`язковості судового рішення, правової визначеності, а тому суд відхиляючи заперечення сторони відповідача вказав, що існують встановлені іншим судом обставини (юридичні факти) преюдиційного характеру, які не є «правовою оцінкою, наданою судом певній обставині (юридичному факту)».

Частиною 4 ст.82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права стосовно спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен передати співвласнику .

Крім того суд враховує, що вказані варіанти розподілу у висновку експерта від 12.01.2023 №3520/3521/20-27/4716/47 є з відступом від ідеальних часток по залишковій вартості та співвідноситься з ідеальними частками по залишковій вартості, отже суд вважає за необхідне виділити в натурі комплекс будівель та земельну ділянку за другим варіантом висновку експерта, який не передбачає компенсації за майно однієї сторони іншій.

Частиною 2 ст. 158 ЗК України передбачено, що виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів, областей.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої, п`ятої, шостої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням встановлених судом обставин справи та наведених норм цивільного та земельного законодавства України, зважаючи на те, що сторони у справі є сумісними співвласниками по частці кожному комплексу будівель по АДРЕСА_1 та земельної ділянки кадастровим номером 3524087200:02:000:5318 площею 2 гектара розташована: Кіровоградська область Новоукраїнський район Шишкинська сільська рада, а також договір про спільну часткову власність на комплекс будівель та земельну ділянку між ними не укладався, порядок володіння, користування та розпорядження комплексом будівель та земельною ділянкою не визначений, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню, оскільки вищезазначеним виділом частки з майна будуть реалізовані відповідні права співвласника ОСОБА_6 .

Позивачкою ОСОБА_1 при поданні до суду позовної заяви сплачено судовий збір в розмірі 3695,51 гривень, який підлягає стягненню з відповідачки на її користь.

Також позивачкою додано квитанцію про оплату нею витрат на проведення судової комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи в розмірі - 9806,40 гривень, які на підставі пункту 2 частини другої статті 133 ЦПК України відносяться до витрат пов`язаних із проведенням експертизи та підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі на користь позивачки.

Що стосується заявлених зустрічних позовних вимог ФГ "Чередніченко І.К" в особі голови ОСОБА_1 , суд зазначає, що так як право власності є у спільній частковій власності ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , що підтверджено рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 15.11.2013 у справі №396/183/13-ц, а також витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, відповідно до якого комплекс будівель по АДРЕСА_1 перебуває у спільній частковій власності, а тому доказів права власності на зазначене майно ФГ "Чередніченко і К " суду не надано.

Суд зазначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції).

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює три правила: 1) у першому реченні першого абзацу - загальне правило, що фіксує принцип мирного володіння майном; 2) друге речення того ж абзацу охоплює питання позбавлення майна й обумовлює таке позбавлення певними критеріями; 3) другий абзац визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друге та третє правила, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, мають тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного у першому правилі (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04), пункти 166-168).

Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право.

Втручання держави у право мирного володіння майном повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, а останнє - характеризуватися доступністю для заінтересованих осіб, чіткістю, наслідки його застосування мають бути передбачуваними.

Якщо можливість втручання у право мирного володіння майном передбачена законом, то Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів чи штрафів.

Втручання у право мирного володіння майном, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає такого втручання. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа - добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (рішення ЄСПЛ у справах «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04), пункт 68, «Кривенький проти України» від 16 лютого 2017 року (Kryvenkyy v. Ukraine, заява № 43768/07), пункт 45).

ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо хоча б один із зазначених критеріїв сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном не буде дотриманий. І навпаки - встановлює відсутність такого порушення, якщо дотримані всі три критерії.

Критерій законності означає, що втручання держави у право особи на мирне володіння майном повинно здійснюватися на підставі закону чи іншого нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм. Сам лише факт, що правова норма передбачає більш як одне тлумачення, не означає, що закон непередбачуваний. Сумніви щодо тлумачення закону, що залишаються, враховуючи зміни в повсякденній практиці, усувають суди в процесі здійснення правосуддя.

Втручання держави в право особи на мирне володіння майном є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного, публічного інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду». Легітимною метою такого втручання може бути здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або забезпечення сплати податків, інших зборів чи штрафів.

Отже суду не надано доказів та правовстановлюючих документів, які б доводили, що комплекс будівель та земельна ділянка площею 2 га кадастровий номер 3524087200:02:000:5318 перебували на балансі ФГ "Чередніченко і К" і відносився до статутного фонду. Суд також ознайомився зі свідоцтвом про державну реєстрацію ФГ "Чередніченко і К" №23680693 від 13.03.1996, виданого Новоукраїнською районною державною адміністрацією, статутом Фермерського господарство «Чередніченко і К», затвердженого протоколом зборів членів ФГ «Чередніченко і К» від 07.04.2008, які не доводять права власності на зазначений майновий комплекс Фермерського господарства «Чередніченко і К». Водночас відповідно до довідки №24 від 26.09.2018, виданої сектором містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Новоукраїнської районної державної адміністрації з`ясовано, що комплекс будівель за адресою АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_1 , що також підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Крім того враховуючи, що суд задовольняє первісні позовні вимоги, а тому зустрічна позовна вимога про визнання права власності на майно за ФГ "Чередніченко і К" є взаємовиключною.

Отже суд вважає безпідставною позовну вимогу про визнання за ФГ "Чередніченко і К" права власності на комплекс будівель сільськогосподарського призначення, що знаходиться по АДРЕСА_1 .

Також зі змісту зустрічної позовної заяви, позивач зазначає, що у зв`язку із визнанням права власності на комплекс будівель сільськогосподарського призначення, що знаходиться по АДРЕСА_1 , виникає необхідність у звільненні вказаного майна з-під арешту.

Отже зі змісту позову вказана позовна вимога є похідною, тобто вимогою задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги), а тому так як суд відмовляє в задоволенні основної вимоги відповідно й похідна вимога також не може бути задоволена.

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтями 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Як правило, суб`єкт може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту його права чи інтересу. Такий спосіб здебільшого випливає із суті правового регулювання відповідних спірних правовідносин (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (пункт 5.6), від 6 лютого 2019 року у справі № 522/12901/17-ц, від 2 липня 2019 року у справі № 48/340 (пункт 6.41), від 1 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18 (пункт 48), від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б (пункт 91), від 19 травня 2020 року у справі № 922/4206/19 (пункт 43), від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (пункт 88), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункт 75), від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 55); див. також постанову Верховного Суду України від 10 вересня 2014 року у справі № 6-32цс14).

Керуючись статтею 41 Конституції України; статтями 15, 16, 183, 316, 317, 319, 328, 355, 356, 358, 361, 364, 367, 368, 372, 392 ЦК України, статтями 4, 5, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 89, 128, 133, 141, 223, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Новоукраїнський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області про виділення частки із майна, що є у спільній власності, - задовольнити.

Виділити в натурі та визнати право власності за ОСОБА_2 (співвласнику №1) на частину комплексу будівель по АДРЕСА_1 загальною площею 498,744 кв.м (яку позначено у Додатку 2 до висновку експерта №3520/3521/20-27/4716/4717/22-27 зеленим кольором): частина будівлі зерносховища (ангар) літ "А" 119,944 кв.м; будівля для зберігання техніки (гараж) літ."Б" 264,80 кв.м; будівля майстерні для ремонту техніки літ "В" - 78 кв.м.; будівля приміщення для охоронців літ. "Г" - 36 кв.м.

Виділити в натурі та визнати право власності за ОСОБА_1 (співвласнику №2) частину комплексу будівель по АДРЕСА_1 загальною площею 594,057 кв.м (яку позначено у Додатку 2 до висновку експерта №3520/3521/20-27/4716/4717/22-27синім кольором): частина будівлі зерносховища (ангар) літ "А" - 594,057 кв.м.

Для ізолювання приміщень обом співвласникам пропонується побудувати розподільну стіну в будівлі зерносховища (ангар) літ. "А". Враховуючи наявність воріт в обох новоутворених частинах даної будівлі співвласники можуть користуватись відокремлено кожен своєю частиною.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 щодо комплексу будівель по АДРЕСА_1 .

Виділити в натурі та визнати ОСОБА_2 (співвласнику №1) на 1/2 частку земельної ділянки на праві приватної власності площею 1,00 гектара зі складу земельної ділянки з кадастровим номером 3524087200:02:000:5318 площею 2 гектара розташована: Кіровоградська область Новоукраїнський район Шишкинська сільська рада, за межами населеного пункту (яку в графічному Додатку 3 до висновку експерта №3520/3521/20-27/4716/4717/22-27 заштриховано зеленим кольором), обмежена поворотними точками 21-2-3-4-15-16-17-18-9-19-20-21 іописується наступним чином: - від точки "21" до точки "2" довжиною 13,76 м; - від точки "2" до точки "3" довжиною 99,42м; від точки "3" до точки "4" довжиною 202,46 м; від точки "4" до точки "15" довжиною 35,06 м; від точки "15" до точки "16" довжиною 144,53 м; від точки "16" до точки "17" довжиною 47,15 м; від точки "17" до точки "18" довжиною 40,91 м; від точки "18" до точки "9" довжиною 1,40 м; від точки "9" до точки "19" довжиною 0,94 м; від точки "19" до точки "20" довжиною 14,81 м; від точки "20" до точки "21" довжиною 0,47 м. Вхід на виїзд на виділену земельну ділянку співвласнику №1 пропонується здійснювати через наявні хвіртку та ворота, влаштовані по межі 2-3 досліджуваної земельної ділянки.

Виділити в натурі та визнати за ОСОБА_1 (співвласнику №2) 1/2 частку земельну ділянку на праві приватної власності площею 1,00 гектара зі складу земельної ділянки з кадастровим номером 3524087200:02:000:5318 площею 2 гектара, яка розташована Кіровоградська область Новоукраїнський район Шишкинська сільська рада, за межами населеного пункту (яку в графічному Додатку 3 до висновку експерта №3520/3521/20-27/4716/4717/22-27 заштриховано синім кольором), обмежена поворотними точками 1-21-20-19-9-18-17-16-15-1 і описується наступним чином: - від точки "1" до точки "21" довжиною 186,24 м; - від точки "21" до точки "20" довжиною 0,47м; від точки "20" до точки "19" довжиною14,81 м; від точки "19" до точки "9" довжиною 0,94 м; від точки "9" до точки "18" під кутом 45° довжиною 1,40м; від точки "18" до точки "17" довжиною 40,91 м; від точки "17" до точки "16" довжиною 47,15 м; від точки "16" до точки "15" довжиною 144,53 м; від точки "15" до точки "1" довжиною 64,33 м. Вхід на виїзд на виділену земельну ділянку співвласнику №2 пропонується здійснювати через наявні ворота, влаштовані по межі 1-21-2 досліджуваної земельної ділянки.

Припинити за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 право спільної часткової власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3524087200:02:000:5318 площею 2 гектара розташована: Кіровоградська область Новоукраїнський район Шишкинська сільська рада, за межами населеного пункту.

У задоволенні позову третьої особи Фермерського господарства "Чередніченко і К", що заявляє самостійні вимоги на предмет спору до ОСОБА_2 , Новоукраїнського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, Южноукраїнського міського відділення державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про визнання права власності на нерухоме майно та звільнення майна з-під арешту - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 13501 (тринадцять тисяч п`ятсот одну) гривню 91 копійку . В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються такі реквізити сторін та інших учасників справи :

позивач за первісним позовом- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ;

відповідач за первісним позовом - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою за адресою АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача за первісним позовом - Новоукраїнський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області - місто Новоукраїнка Кіровоградської області вулиця Покровська, 67, код ЄДРПОУ 34515019;

позивач за зустрічним позовом - третя особа, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору Фермерського господарства "Чередніченко і К" - село Шишкіне Новоукраїнського району Кіровоградської області, код ЄДРПОУ 23680693;

відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ;

відповідач за зустрічним позовом - Новоукраїнський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області - місто Новоукраїнка Кіровоградської області вулиця Покровська, 67, код ЄДРПОУ 34515019;

відповідач за зустрічним позовом - Южноукраїнський міське відділення державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області - місто Южноукраїнськ Миколаївської області Бульвар Цвіточний,4, код ЄДРПОУ 34597128.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Добровеличківського районного суду

Кіровоградської області Майстер І.П.