Постанова

від 01.10.2024 по справі 396/448/18

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 жовтня 2024 року м. Кропивницький

справа № 396/448/18

провадження № 22-ц/4809/1271/24

Кропивницький апеляційний суд у складі:

головуючого судді - Письменного О.А.,

суддів - Єгорової С.М., Мурашка С.І.,

при секретарі - Федоренко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 20 травня 2024 року (суддя Майстер І.П.) у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Новоукраїнський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області про виділення частки із майна, що є у спільній власності, та позовом третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору Фермерського господарства «ОСОБА_6» до ОСОБА_2 , Новоукраїнського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, Южноукраїнського міського відділення державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про визнання права власності на нерухоме майно та звільнення майна з-під арешту,-

встановив:

У березні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Новоукраїнський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, в якому просила виділити в натурі частку ОСОБА_1 у комплексі будівель по АДРЕСА_1 , з виділенням відповідної частки земельної ділянки - кадастровий номер 3524087200:02:000:5318, на якій розташована частка майна, для звернення на неї стягнення.

Позовні вимоги мотивувала тим, що рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 05.03.2015 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу в розмірі 371 336 гривень 60 копійок задоволено. У зв`язку із відмовою боржника добровільно виконати вказане рішення суду, державним виконавцем було накладено арешт на нерухоме майно, за рахунок якого можна здійснити погашення боргу, а саме комплексу будівель по АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 2 гектара, кадастровий номер 3524087200:02:000:5318, на якій розташований даний комплекс. Рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 15.11.2013 та додатковим рішенням від 28.08.2014 постановлено, що комплекс будівель належить на праві власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у частках по 1/2 кожному. Земельна ділянка під комплексом належить на праві власності ОСОБА_1 у частці 1 ціла. Вказала, що частина комплексу будівель, яка належить боржнику, не була виділена в натурі при ухваленні судового рішення, тому вона з метою звернення стягнення на майно відповідача, вимушена звернутися до суду з відповідним позовом.

У квітні 2019 року Фермерське господарство «ОСОБА_6», як третя особа, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору, подало позов до ОСОБА_2 , Новоукраїнського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, Южноукраїнського міського відділення державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про визнання права власності на нерухоме майно та звільнення майна з під арешту. В обґрунтування позовних вимог, ФГ «ОСОБА_6» зазначило те, що Фермерське господарство «ОСОБА_6» засноване у березні 1996 року ОСОБА_1 та зареєстроване на підставі розпорядження Новоукраїнської РДА №303-р 13 березня 1996 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи. Наприкінці 2010 року без отримання передбачених чинним законодавством дозволів, для потреби сільськогосподарського виробництва було розпочато будівництво складу та майстерні на земельній ділянці, що розташована по АДРЕСА_1 , власником якого зареєстрований голова ФГ ОСОБА_1 Будівництво приміщення триває і до теперішнього часу, через брак фінансів фермерське господарство не зверталося до визначених законом установ для введення комплексу будівель в експлуатацію та отримання на будівлі правовстановлюючих документів. Проте з самого початку всі будівлі використовуються Фермерським господарством за їх прямим призначенням, з урахуванням ступеню завершеності будівництва кожної окремої споруди. У лютому 2013 року відповідачка ОСОБА_2 розпочала у Новоукраїнському районному суді Кіровоградської області судову справу про поділ майна подружжя справа №396/183/13-ц. З цієї справи стало відомо про протиправну видачу свідоцтва про право власності на комплекс будівель сільськогосподарського призначення, а саме свідоцтва про право власності, виданого 3 грудня 2011 року виконавчим комітетом Шишкінської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області на ім`я ОСОБА_1 як фізичної особи. Також не було залучено у вказаній справі ФГ «ОСОБА_6», як окремий суб`єкт правовідносин. ФГ «ОСОБА_6» з 2010 року по теперішній час користується спорудами комплексу будівель як власник, за визначеним призначенням, продовжує добудовувати споруди. Рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 05 березня 2015 року №396/2608/14-ц з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто 371336 гривень 60 копійок. З метою виконання вказаного рішення було відкрито виконавче провадження ВДВС Новоукраїнського РУЮ. Державним виконавцем ВДВС Новоукраїнського РУЮ Бабак Р.О. було складено акт опису і арешту майна ОСОБА_1 . В межах вказаного виконавчого провадження неодноразово проводилася оцінка комплексу будівель, проте фермерське господарство не мало перешкод у використанні свого майна за цільовим призначенням. З червня 2016 року за ОСОБА_2 зареєстроване право спільної часткової власності з розміром частки 12 на вказаний спірний комплекс будівель. Дії ОСОБА_2 щодо поділу комплексу будівель сільськогосподарського призначення, порушують права власника ФГ «ОСОБА_6», так як може бути втрачено відповідачем можливість використання майна за цільовим призначенням, що вимагає судового захисту. Зі змісту висновку експерта №38 від 22.01.2019, вказується на відсутність проектно-кошторисної документації на будівництво об`єкта дослідження, що перешкоджає встановити ступінь будівельної готовності незавершеного будівництва. Відповідно до ст.331 ЦПК України право власності на вищевказане нерухоме майно є ФГ «ОСОБА_6». Посилаючись на ці обставини, ФГ «ОСОБА_6» просило визнати за ним право власності на спірний комплекс будівель сільськогосподарського призначення та звільнити його з-під арешту.

Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 20 травня 2024 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Суд вирішив:

Виділити в натурі та визнати право власності за ОСОБА_2 (співвласнику №1) на частину комплексу будівель по АДРЕСА_1 загальною площею 498,744 кв.м (яку позначено у Додатку 2 до висновку експерта №3520/3521/20-27/4716/4717/22-27 зеленим кольором): частина будівлі зерносховища (ангар) літ "А" 119,944 кв.м; будівля для зберігання техніки (гараж) літ."Б" 264,80 кв.м; будівля майстерні для ремонту техніки літ "В" - 78 кв.м.; будівля приміщення для охоронців літ. "Г" - 36 кв.м.

Виділити в натурі та визнати право власності за ОСОБА_1 (співвласнику №2) частину комплексу будівель по АДРЕСА_1 загальною площею 594,057 кв.м (яку позначено у Додатку 2 до висновку експерта №3520/3521/20-27/4716/4717/22-27 синім кольором): частина будівлі зерносховища (ангар) літ "А" - 594,057 кв.м.

Для ізолювання приміщень обом співвласникам пропонується побудувати розподільну стіну в будівлі зерносховища (ангар) літ. "А". Враховуючи наявність воріт в обох новоутворених частинах даної будівлі співвласники можуть користуватись відокремлено кожен своєю частиною.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 щодо комплексу будівель по АДРЕСА_1 .

Виділити в натурі та визнати ОСОБА_2 (співвласнику №1) на 1/2 частку земельної ділянки на праві приватної власності площею 1,00 гектара зі складу земельної ділянки з кадастровим номером 3524087200:02:000:5318 площею 2 гектара розташована: Кіровоградська область Новоукраїнський район Шишкинська сільська рада, за межами населеного пункту (яку в графічному Додатку 3 до висновку експерта №3520/3521/20-27/4716/4717/22-27 заштриховано зеленим кольором), обмежена поворотними точками 21-2-3-4-15-16-17-18-9-19-20-21 і описується наступним чином: - від точки "21" до точки "2" довжиною 13,76 м; - від точки "2" до точки "3" довжиною 99,42м; від точки "3" до точки "4" довжиною 202,46 м; від точки "4" до точки "15" довжиною 35,06 м; від точки "15" до точки "16" довжиною 144,53 м; від точки "16" до точки "17" довжиною 47,15 м; від точки "17" до точки "18" довжиною 40,91 м; від точки "18" до точки "9" довжиною 1,40 м; від точки "9" до точки "19" довжиною 0,94 м; від точки "19" до точки "20" довжиною 14,81 м; від точки "20" до точки "21" довжиною 0,47 м. Вхід на виїзд на виділену земельну ділянку співвласнику №1 пропонується здійснювати через наявні хвіртку та ворота, влаштовані по межі 2-3 досліджуваної земельної ділянки.

Виділити в натурі та визнати за ОСОБА_1 (співвласнику №2) 1/2 частку земельну ділянку на праві приватної власності площею 1,00 гектара зі складу земельної ділянки з кадастровим номером 3524087200:02:000:5318 площею 2 гектара, яка розташована Кіровоградська область Новоукраїнський район Шишкинська сільська рада, за межами населеного пункту (яку в графічному Додатку 3 до висновку експерта №3520/3521/20-27/4716/4717/22-27 заштриховано синім кольором), обмежена поворотними точками 1-21-20-19-9-18-17-16-15-1 і описується наступним чином: - від точки "1" до точки "21" довжиною 186,24 м; - від точки "21" до точки "20" довжиною 0,47м; від точки "20" до точки "19" довжиною14,81 м; від точки "19" до точки "9" довжиною 0,94 м; від точки "9" до точки "18" під кутом 45° довжиною 1,40м; від точки "18" до точки "17" довжиною 40,91 м; від точки "17" до точки "16" довжиною 47,15 м; від точки "16" до точки "15" довжиною 144,53 м; від точки "15" до точки "1" довжиною 64,33 м. Вхід на виїзд на виділену земельну ділянку співвласнику №2 пропонується здійснювати через наявні ворота, влаштовані по межі 1-21-2 досліджуваної земельної ділянки.

Припинити за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 право спільної часткової власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3524087200:02:000:5318 площею 2 гектара розташована: Кіровоградська область Новоукраїнський район Шишкинська сільська рада, за межами населеного пункту.

У задоволенні позову третьої особи Фермерського господарства «ОСОБА_6», що заявляє самостійні вимоги на предмет спору до ОСОБА_2 , Новоукраїнського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, Южноукраїнського міського відділення державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про визнання права власності на нерухоме майно та звільнення майна з-під арешту - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 13501 (тринадцять тисяч п`ятсот одну) гривню 91 копійку.

В апеляційній скарзі скаржник, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити, а позовні вимоги третьої особи - ФГ «ОСОБА_6» задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог ОСОБА_2 та вирішив питання, які позивачем не заявлялись, а також не вирішив по суті єдину вимогу, яка вказана у позовній заяві від 22.03.2018. Судом першої інстанції не було враховано норми матеріального права, що регулюють правовідносини під час виконання рішення суду, а саме спосіб і порядок виконання рішення у даному виконавчому провадженні вже визначено державним виконавцем Новоукранського районного відділу ДВС. Відповідно до ст. 435 ЦПК України встановити чи змінити спосіб або порядок виконання може суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, у випадках встановлених законом. На даний час не існує рішення суду про встановлення іншого способу чи порядку виконання вказаного позивачкою виконавчого листа, виданого на підставі рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 05 березня 2015 року, а тому нею не може ставитись питання про виділення частки для звернення на неї стягнення. Також вважає помилковим висновок суду про преюдіційність рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 15 лютого 2013 року, яким встановлено, що спірний комплекс будівель було збудовано в період шлюбу, оскільки дане рішення не містить висновку проте, що це майно було спільним майном подружжя. Також скаржник зазначив, що на спірний комплекс будівель не виникло право власності, оскільки будівництво ще незавершене та він не зданий в експлуатацію. Земельна ділянка на якій розташований комплекс будівель, належить йому та у спільній частковій власності не перебувала.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 05.03.2015 у справі №396/2608/14-ц, позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму боргу всього 371336,60 гривень (том 1 а.с. 9-12).

Рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 15.11.2013 у справі №396/183/13-ц позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл спільного майна подружжя задоволено частково. В порядку розподілу спільного майна подружжя комплекс будівель по АДРЕСА_1 вартістю 134 561 грн залишено у спільній частковій власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (том 1 а.с. 13-17, том 5 ст.42-44).

Додатковим рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 28.08.2014 у справі №396/183/13-ц ухвалено додаткове рішення, комплекс будівель по АДРЕСА_1 вартістю 134 561 грн залишено у спільній частковій власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по частці кожному (том 1 а.с. 18-19).

Постановою про відкриття виконавчого провадження від 06.07.2015 державним виконавцем ДВС Новоукраїнського РУЮ Бабаком Р.О. відкрито виконавче провадження №48004150з виконання виконавчого листа №396/2608/14-ц виданого 02.06.2015, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 371336, 60 гривень (том 1 а.с. 20,21).

Згідно з актом опису й арешту майна від 22.09.2015, державним виконавцем ДВС Новоукраїнського РУЮ Бабаком Р.О. по примусовому виконанні виконавчого листа №396/2608/14-ц виданого 02.06.2015 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 371336, 60 гривень. Описано і накладено арешт на комплекс будівель загальною площею 714, 0 кв.м. та розташований на земельній ділянці площею 2, 0000 га, яка згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯNN №695854 належить ОСОБА_1 (том 1 а.с. 21-23).

З технічного паспорта на комплекс будівель за адресою АДРЕСА_1 встановлена наявність будівель за вказаною адресою ( том 1 а.с. 27-36).

Згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,0000 га кадастровий номер 3524087200:02:000:5318 (том 1 а.с. 38).

У матеріалах цивільної справи наявна копія технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі та складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки передані у власність ОСОБА_2 та ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства за адресою: Шишкинська сільська рада Новоукраїнського району Кіровоградської області (том 2 а.с. 5-27) та копія проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_2 та ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 4,0000 га, за адресою: Шишкинська сільська рада Новоукраїнського району Кіровоградської області (том2 а.с. 28-80).

Згідно зі свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №079785 від 13.03.1996, встановлено, що Фермерське господарство «ОСОБА_6» зареєстроване юридичною особою. Місцезнаходження юридичної особи Кіровоградська область, Новоукраїнський район, с. Шишкине (том 2 а.с. 166).

Зі свідоцтва про державну реєстрацію №23680693 від 13.03.1996, виданого Новоукраїнською районною державною адміністрацією, встановлено, що голова Фермерського господарство «ОСОБА_6» - ОСОБА_1 . Місцезнаходження юридичної особи Кіровоградська область, Новоукраїнський район, с. Шишкине (том 2 а.с. 167).

У матеріалах цивільної справи наявна копія статуту Фермерського господарство «ОСОБА_6», затвердженого протоколом зборів членів ФГ «ОСОБА_6» від 07.04.2008, державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 05.05.2008 (том 2 а.с. 168-174).

Згідно з довідкою №24 від 26.09.2018, виданої сектором містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Новоукраїнської районної державної адміністрації, встановлено, що комплекс будівель за адресою АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 , містобудівні умови та обмеження не надавалися (том 2 а.с. 193).

Згідно з довідкою №30-51/123 від 26.09.2018, виданої Новоукраїнським РВ У ДСНС України у Кіровоградській області, встановлено, що комплекс будівель за адресою АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 , актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, за участю працівників державного нагляду у сфері пожежної та техногенної безпеки у Новоукраїнському районі не приймався (том 2 а.с. 194).

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-99337125902024 від 17.04.2024, земельна ділянка площею 2,0000 га кадастровий номер 3524087200:02:000:5318 з`ясовано, що право власності на цю земельну ділянку належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва на право приватної власності №011137800008 від 11.08.2010 ЯИ 695854.

Відповідно до висновку експерта Кіровоградського НДЕКЦ від 22.01.2019 №38, встановлено, що комплекс будівель, розташованих за адресою АДРЕСА_1 , відноситься до нерухомого майна. Так як відсутня відповідна документація згідно до нормативних документів в галузі будівництва для порівняння запроектованих будівельних робіт та фактично виконаних будівельних робіт комплексу будівель за адресою АДРЕСА_1 , наразі не вбачається можливим встановити ступінь будівельної готовності незавершеного будівництва досліджуваного об`єкта. Відповідність об`єктів комплексу будівель, розташованих за адресою АДРЕСА_1 , вимогам нормативно-правових актів в галузі будівництва, а саме ДБН В2.2-8-98 Підприємства, будівлі і споруди по збиранню та переробці зерна, ВНТП-АПК -13.07. Об`єкти для ремонту і технічного обслуговування сільськогосподарської техніки на НАПБ А.01.001-2004 Правил пожежної безпеки в Україні наведені в дослідницькій частині. Відповідність об`єктів комплексу будівель СніП П-92-79 «Допоміжні будівлі і споруди промислових підприємств. Норми проектування» не проводилась в зв`язку втратою чинності останнього ( том 2 а.с. 196-217).

Згідно з висновком про вартість майна ТОВ НДКП «Пектораль» з`ясовано, що об`єкт оцінки - комплекс будівель до складу якого входять: будівля зерносховища літ. «А», загальною площею 714,0 кв.м; будівля гаража літ. «Б», загальною площею 264,8 кв.м.; будівля майстерні для ремонту техніки літ «В», загальною площею 78,0 кв.м.; приміщення для охоронців літ. «Г», загальною площею 36,0 кв.м., - що розташований на земельній ділянці, загальною площею 2,0 га. Адреса об`єкта оцінки АДРЕСА_1 . Власники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . Частка по у кожного із власників. Вартість визначена на дату 25.02.2016. Вартість, без ПДВ 609615,00 гривень. В тому числі вартість земельної ділянки 36577,00 гривень (том 2 а.с.219).

З довідки №1 від 02.03.2018, виданої ФГ «ОСОБА_6» встановлено, що ОСОБА_1 на даний час є головою Фермерського господарства «ОСОБА_6», яке знаходиться на території с.Шишкине Новоукраїнського району Кіровоградської області (том 2 а.с.227).

Зі змісту інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № інформаційної довідки 54300354 від 01.03.2020 встановлено, відомості про об`єкт нерухомого майна: комплекс будівель за адресою АДРЕСА_1 . Відомості про права власності: дата прийняття рішення про державну реєстрацію 08.12.20111, ПІБ: ОСОБА_1 , Форма власності: приватна, частка власності:1/1. Дата, час державної реєстрації: 14.02.2013. Державним реєстратором: Павленко Н.В. реєстраційної служби Новоукраїнського районного управління юстиції Кіровоградської області . Підстава виникнення обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер:36432675, виданий 13.02.2013, видавник: Державний виконавець ДВС Новоураїнського РУЮ. Вид обтяження: арешт нерухомого майна (том 2 а.с. 222-224).

Зі змісту інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № інформаційної довідки 64654094 від 16.06.2016 встановлено, що комплекс будівель за адресою АДРЕСА_1 , додаткові відомості опис: А-зерносховище (ангар), Б- будівля зберігання техніки (гараж), В- майстерня для ремонту техніки, Г-приміщення для охорони, Д-фундамент під будівлі. Форма власності: приватна, Вид спільної власності: спільна часткова. Розмір частки 1/2. Власники: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (том 2 а.с. 225-226).

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 26.11.2020 у справі №П/811/64/16 визнано протиправними (незаконними) дії державного реєстратора Стальнікової Жанни Вікторівни по внесенню змін до записів Єдиного державного реєстру №14351050003000081 від 19.09.2006 в частині реєстрації змін до установчих документів (статуту) юридичної особи ФГ "ОСОБА_6" (27167, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, село Шишкине, ідентифікаційний код 23680693) щодо включення до членів фермерського господарства осіб ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису від 19 вересня 2006 року про реєстрацію змін до установчих документів (статуту) юридичної особи Фермерського господарства "ОСОБА_6" щодо включення до членів Фермерського господарства осіб ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Визнано протиправними (незаконними) дії державного реєстратора Стальнікової Жанни Вікторівни по внесенню змін до записів Єдиного державного реєстру №14351050006000081 від 5 травня 2008 року в частині реєстрації змін до установчих документів юридичної особи - Фермерського господарства "ОСОБА_6" (27167, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, село Шишкине, ідентифікаційний код 23680693) щодо включення до членів Фермерського господарства ОСОБА_7 та скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запис від 5 травня 2008 року про реєстрацію змін до установчих документів (статуту) юридичної особи Фермерського господарства "ОСОБА_6" щодо включення до членів Фермерського господарства ОСОБА_8. У задоволенні позовних вимог до Державного реєстратора Новоукраїнської районної державної адміністрації про визнання протиправними дій, скасування записів відмовлено (том 4 а.с.61-69).

У висновку експерта Кропивницького відділення КНДІСЕ від 12.01.2023 №3520/3521/20-27/4716/4717/22-27 надано два варіанти поділу в натурі комплексу будівель по АДРЕСА_1 та виділення 1/2 частки земельної ділянки площею 1,0000 га 1/2 частки зі складу земельної ділянки кадастровий номер 3524087200:02:000:5318 площею 2,0000 га (том 4 а.с. 108-128).

З інформаційної довідки, наданої Новоукраїнським відділом державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 29.01.2024 №5546, встановлено, що згідно з виконавчим листом №396/2608/14-ц від 02.06.2015 виданого Новоукраїнським районним судом Кіровоградської області про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у сумі 371 336,60 гривень. Станом на 29.01.2023, всього стягнуто на користь стягувача - 27031,16 гривень. Заборгованість станом на 29.01.2024 становить 344305,44 грн боргу та 34425,89 грн виконавчого збору, сукупний розмір - 378731, 33 грн (том 5 а.с. 30-31).

Встановивши дані обставини справи, суд першої інстанції дійшов висновку про виділення в натурі частки із майна, що є у спільній власності сторін, оскільки вони є сумісними співвласниками по частці кожному комплексу будівель по АДРЕСА_1 та земельної ділянки кадастровим номером 3524087200:02:000:5318 площею 2 гектара розташована: Кіровоградська область Новоукраїнський район Шишкинська сільська рада, договір про спільну часткову власність на комплекс будівель та земельну ділянку між ними не укладався, порядок володіння, користування та розпорядження комплексом будівель та земельною ділянкою не визначений, тому виділенням частки з майна будуть реалізовані відповідні права співвласника ОСОБА_5 .

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду з огляду на таке.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК України).

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

У статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Поняття, зміст права власності та його здійснення закріплено у статтях 316, 317, 319 ЦК України, аналіз яких свідчить, що право власності має абсолютний характер, його зміст становлять правомочності власника з володіння, користування і розпорядження належним йому майном. Забезпечуючи всім власникам рівні умови здійснення своїх прав, держава гарантує власнику захист від порушень його права власності з боку будь-яких осіб.

За загальним правилом власник самостійно користується, володіє та розпоряджається своїм майном. Володіння та розпорядження об`єктом спільної власності (часткової чи сумісної) має свої особливості.

Згідно із статтею 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно), тобто право спільної власності - це право власності кількох суб`єктів на один об`єкт.

Відповідно до статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.

Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними процентами від цілого чи у дробовому вираженні.

Відповідно до частин першої, другої статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Частиною третьою статті 358 ЦК України передбачено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації (частини перша, третя статті 364 ЦК України).

За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.

Вид майна, що перебуває у спільній частковій власності, впливає на порядок виділу з нього частки.

Якщо виділ у натурі частки зі спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.

Частиною першою статті 86 ЗК України передбачено, що земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Відповідно до частин першої, третьої статті 88 ЗК України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації.

Отже, при вирішенні спору про виділ в натурі земельної ділянки, визначаючи варіанти такого виділу, суд повинен виходити з розміру часток кожного зі співвласників на нерухоме майно, наявності порядку користування земельною ділянкою, погодженого власниками або визначеного на підставі відповідного договору, оформленого у встановленому законом порядку. Якщо суд установить, що співвласники визначили порядок користування й розпорядження земельною ділянкою, для зміни якого відсутні підстави, він ухвалює рішення про застосування саме такого варіанту виділу. Якщо ж відсутній погоджений або встановлений порядку користування земельною ділянкою, то суд здійснює виділ в натурі земельної ділянки з дотриманням розміру часток кожного співвласника у нерухомому майні та забезпеченням вільного користування кожним зі співвласників належним йому майном.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частинами першою та другої статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд першої інстанції, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, врахувавши принципи розумності, пропорційності та справедливості, а також висновок експерта Кропивницького відділення КНДІСЕ від 12.01.2023 №3520/3521/20-27/4716/4717/22-27 за результатами проведення судової будівельно-технічну та земельно-технічну експертизу, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 , виділивши сторонам у натурі частину комплексу будівель та частину земельної ділянки відповідно до другого варіанта розподілу, запропонованого експертом, який не передбачає відступлення від ідеальних часток та сплати компенсації.

При цьому, для виділу частки в натурі зі спільної власності не вимагається наявність обумовлених підстав, як то звернення стягнення на майно відповідача.

Тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_2 .

Також апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні вимог ФГ «ОСОБА_6», оскільки доказів, які б підтверджували той факт, що комплекс будівель та земельна ділянка площею 2 га кадастровий номер 3524087200:02:000:5318 перебували на балансі ФГ «ОСОБА_6» і відносився до статутного фонду, фермерським господарством не надано.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що ФГ «ОСОБА_6» заявило вимоги про визнання права власності за ним на весь майновий комплекс по АДРЕСА_1 лише до ОСОБА_2 , тоді як спірне майно перебуває у спільній власності обох сторін. Враховуючи, що ОСОБА_1 є головою ФГ «ОСОБА_6» і виражає його волю, яка суперечить волі відповідача ОСОБА_1 , вбачається конфлікт вказаних осіб.

Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на те, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог задовольняючи позовні вимоги про виділ часток сторін у майні, визнання права власності та припинення права спільної часткової власності з огляду на таке.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2023 року в справі № 753/8671/21 (провадження № 61-550св22), постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 582/18/21 (провадження № 61-20968 сво 21)).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).

Спосіб захисту порушеного права повинен бути таким, що найефективніше захищає або відновляє порушене право позивача, тобто повинен бути належним. Належний спосіб захисту повинен гарантувати особі повне відновлення порушеного права та/або можливість отримання нею відповідного відшкодування (див. пункт 8.54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 січня 2022 року всправі № 910/10784/16 (провадження № 12-30гс21)).

Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року в справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23), постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року в справі № 607/20787/19 (провадження № 61-11625сво22)).

Спільна часткова власність є специфічною конструкцією, оскільки, існує: (а) множинність суб`єктів. Для права власності характерна наявність одного суб`єкта, якому належить відповідне майно (наприклад, один будинок - один власник). Навпаки, спільна часткова власність завжди відзначається множинністю суб`єктів (наприклад, один будинок - два співвласники); (б) єдність об`єкта. Декільком учасникам спільної часткової власності завжди належить певна сукупність майна. Частка в праві спільної часткової власності, що належить кожному з співвласників, виступає не як частина речі й не як право на частину речі, а як частина права на всю річ як єдине ціле. Тобто право спільної часткової власності поширюється на все спільне майно, а частка в праві спільної часткової власності не стосується частки майна (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 707/2516/18 (провадження № 61-5919сво22)).

Диспозитивність - один з базових принципів судочинства, керуючись яким, позивач самостійно вирішує, які позовні вимоги заявляти. Суд позбавлений можливості формулювати позовні вимоги замість позивача. Якщо особою заявляється належна позовна вимога, яка може її ефективно захистити, суди не повинні відмовляти у її задоволенні виключно з формальних міркувань. Така відмова призведе до необхідності особи повторно звертатись до суду за захистом своїх прав (які при цьому могли бути ефективно захищені), що невиправдано затягне вирішення справи по суті (див. пункт 118 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 грудня 2022 року в справі № 914/2350/18 (914/608/20) (провадження № 12-83гс21).

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України).

Крім цього, наведені в апеляційній скарзі доводи, які на думку скаржника, є підставою для скасування рішення суду, були предметом судового розгляду в суді першої інстанції, яким суд надав ґрунтовну оцінку, яка узгоджується з вимогами закону і з якою у суду апеляційної інстанції відсутні підстави не погодитися.

Таким чином, суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, надав всім доводам сторін належну правову оцінку, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності та постановив законне, правильне по суті і справедливе рішення.

Інші доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди скаржника з висновками суду першої інстанції щодо встановлених обставин справи та необхідності переоцінки доказів.

Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 20 травня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 10.10.2024.

Судді:

О.А.Письменний С.М. Єгорова С.І. Мурашко