Ухвала

від 24.05.2024 по справі 756/6372/24

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

24.05.2024 Справа № 756/6372/24

УКРАЇНА

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Унікальний №756/6372/24

Провадження №2/756/3337/24

УХВАЛА

24 травня 2024 року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду м. Києва Диба О.В.,

розглянувши матеріали позовної заяви заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «П-18», Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіперіон Фінанс», ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Будкомплекс» про скасування рішень про державну реєстрацію, визнання недійсними правочинів,

УСТАНОВИВ:

Заступник керівника Київської міської прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Київської міської ради із позовом, в якому, вказуючи на здійснення реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна нежитлову будівлю літ. «А» загальною площею 2 035,8 кв.м по АДРЕСА_1 за ТОВ «Будкомплекс» за відсутності законних підстав, просив скасувати таке рішення державного реєстратора. Окрім того, вказував, що за відсутності законного права власності у ТОВ «Будкомплекс» на нежитлову будівлю, подальші дії з її відчуження та реєстрації права власності на таке майно є незаконними та підлягають скасуванню.

Вивчивши матеріали поданої заяви, суд дійшов до наступного висновку.

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Частиною 1 ст. 19 ЦПК України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, з цивільних правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Згідно з частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється у порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначено статтею 20 ГПК України. Так, за змістом пунктів 6, 13 частини першої цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.

З матеріалів позовної заяви убачається, що заступник керівника Київської міської прокуратури звернувся в інтересах держави в особі Київської міської ради із позовом про захист права власності територіальної громади міста Києва на нежитлову будівлю літ «А» по АДРЕСА_1 , шляхом скасування рішень державного реєстратора та визнання недійсними правочинів, щодо відчуження нерухомого майна. В обґрунтування вимог зазначає наступне.

20.05.2021 приватним нотаріусом КМНО Дубенко К.Є. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 58238651, на підставі якого за ТОВ «Будкомплекс» зареєстровано право власності нанежитлову будівлю літ «А» по АДРЕСА_1 , загальною площею: 2 035,8 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2363067580000.

Разом з тим, згідно договору купівлі-продажу від 11.04.2000 ТОВ «Будкомплекс» набуло у власність нежитлове приміщення загальною площею 939 кв.м. В подальшому, 19.12.2013 державним реєстратором управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Кучмою Л.В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 9232550,на підставі якого за ТОВ «Будкомплекс» зареєстровано право власності на нежитлову будівлю загальною площею: 939 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 247209180000.

18.01.2021 на підставі технічного паспорту від 12.02.2021, довідки про показники об`єкта нерухомого майна від 12.02.2021 №12/02/2021-1 та висновку від 12.02.2021 №12/02/2021 про можливість поділу нерухомого майна, складених ФО - П Нечиваль П.М., приватним нотаріусом КМНО Дубенко К.Є. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про закриття розділу щодо даного об`єкту нерухомого майна загальною площею 939 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 247209180000) та погашення права власності на нього у зв`язку з поділом та одночасно прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділів) індексні номери 56680295 та 56681735, на підставі яких за ТОВ «Будкомплекс» зареєстровано право власності на нежитлове приміщення (секція 1) літ. «А», загальною площею 1 204, 6 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2293879380000) та нежитлове приміщення (секція 2) літ. «А», загальною площею: 831,2 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2293942780000).

В подальшому, 20.05.2021 приватним нотаріусом КМНО Дубенко К.Є. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про закриття розділів щодо вказаних об`єктів нерухомого майна та погашення права власності на них у зв`язку із об`єднанням об`єкту нерухомого майна та прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 58238651, на підставі якого за ТОВ «Будкомплекс» зареєстровано право власності на нежитлове приміщення літ. «А» по АДРЕСА_1 , загальною площею 2 035,8 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2363067580000).

Так, нежитлові приміщення загальними площами 1 204,6 кв.м та 831,2 кв.м виникли внаслідок поділу об`єкта нерухомого майна загальною площею 939 кв.м, що у два рази менше за загальну площу нежитлових приміщень.

З огляду на викладене, позивач вказує, що рішення про державну реєстрацію права власності за ТОВ «Будкомплекс» на об`єкт нерухомого майна нежитлову будівлю літ. «А» загальною площею 2 035,8 кв.м по АДРЕСА_1 було прийняте за відсутності законних підстав, тому просить його скасувати.

Водночас прокурором заявлено вимоги про визнання недійсними правочинів щодо подальшого відчуження нерухомого майна та скасування рішень про державну реєстрацію права власності за усіма його набувачами: ТОВ «П-18», ТОВ «Гіперіон Фінанс», ОСОБА_1 та визнати недійсними правочини, щодо його відчуження.

Згідно частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного Господарського Суду від 21.01.2021 у справі № 925/1222/19 спір про скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно має розглядатись як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване аналогічне право щодо того ж нерухомого майна. Належним відповідачем у такому спорі є особа, речове право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь у такому спорі реєстратора як співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушенні своїх прав) не змінює приватноправового характеру спору.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16, від 28.11.2018 у справі № 823/1508/16, від 16.01.2019 у справі № 823/692/17 дійшла висновку, що спір про скасування рішення та/або запису про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно за іншою особою є цивільно-правовим та залежно від суб`єктного складу має бути вирішений за правилами цивільного або господарського судочинства.

З матеріалівпозовної заявиубачається,що однієюіз вимог,заявленого прокуроромпозову, є скасування первісного рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 58238651, на підставі якого за ТОВ «Будкомплекс» зареєстровано право власності на нежитлове приміщення літ. «А» по АДРЕСА_1 , загальною площею 2 035,8 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2363067580000).

Матеріали позовної заяви свідчать про те, що саме первісне рішення про державну реєстрацію було вчинене з порушенням норм чинного законодавства за результатами чого, на думку прокурора, юридична особа неправомірно набула право власності на майно.

Також, прокурором заявлено вимоги про скасування похідних від цього рішення правочинів та скасування останнього рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19.08.2021, індексний номер 59938310, на підставі якого зареєстровано право власності за ТОВ «П-18» на нежитлову будівлю літ. «А» загальною площею 2035,8 кв.м по АДРЕСА_1 .

Отже, позовні вимоги фактично зводяться до правомірності набуття юридичними особами права власності на спірне майно.

Такі позовні вимоги заявлені в інтересах Київської міської ради як юридичної особи до юридичних осіб - ТОВ «Будкомплекс» та ТОВ «П-18», що за своїм суб`єктним складом не може бути предметом розгляду суду загальної юрисдикції.

Зі змісту позовних вимог убачається, що одним із відповідачів є фізична особа - ОСОБА_1 .

Суд звертає увагу на те, що у постанові від 02.10.2018 Велика Палата Верховного Суду зазначила мотиви, відповідно до якихприйняття дорозглядугосподарським судомпозову до фізичноїособине порушує права та законніінтереси цієї особи, оскільки за статтею 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу,тобто, іфізичні особи,які не є підприємцями.

Аналогічна позиція міститься в постанові від 19.03.2019 у справі № 904/2530/18.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 125/703/16-ц та від 12.05.2020 р. у справі № 925/308/18 зазначено, що враховуючи характер спірних відносин справапідлягає розгляду в порядку господарського судочинства, а пред`явлення позову, у тому числі, до фізичної особи, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, не змінює правову природу юридичного спору та у даному випадку не є підставою для вирішення його в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постановах ВерховногоСудувід 22.04.2019 у справі № 914/2191/18, від 23.10.2019у справі № 902/434/19 та від 31.10.2019у справі № 922/1359/19об`єднання позовних вимог дає можливість досягтипроцесуальної економії,ефективніше використати процесуальні засоби длявідновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин.При цьому, у постанові Верховного Суду (КГС) від 18.10.2021 у справі № 922/815/21 зазначено: Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, можуть бути суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності.

З урахуванням характеру спірних відносин справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, а пред`явлення позову, у тому числі, до фізичної особи, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, не змінює правової природи юридичного спору та в цьому випадку не є підставою для вирішення його в порядку цивільного судочинства.

Вказане повністю узгоджується зі ст.2 ГПК України, яка завданням господарського судочинства визначає справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів не тільки юридичних осіб і держави, але й фізичних осіб.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 903/456/18.

Згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає розгляду у порядку господарського судочинства у зв`язку із чим, у відкритті провадження слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. 19, 186, 353 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за позовом заступника керівника Київської міської прокуратури (код ЄДРПОУ 02910019, м. Київ, вул. Предславинська, 45/9) в інтересах держави в особі Київської міської ради (код ЄДРПОУ 22883141, м. Київ, вул. Хрещатик, 36) до Товариства з обмеженою відповідальністю «П-18» (код ЄДРПОУ 44375327, м. Київ, вул. Пріорська, 18), Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіперіон Фінанс» (код ЄДРПОУ 38387827, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 25, прим.1), ОСОБА_1 (дата народження невідомо, РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ), Товариства з обмеженою відповідальністю «Будкомплекс» (код ЄДРПОУ 30576078, м. Київ, вул. Глибочицька, 28) про скасування рішень про державну реєстрацію, визнання недійсними правочинів.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів з дня її вручення.

Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею.

Суддя Олексій ДИБА