печерський районний суд міста києва
Справа № 757/45638/23-ц
пр. 2-4279/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2024 року Печерський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Ільєвої Т.Г.,
при секретарі судових засідань - Ємець Д.О.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу №757/45638/23-ц за позовом адвокатського бюро «Юрій Кормушин і партнери» до Акціонерного товариства «Київгаз» про визнання протиправними дій та зобов`язати вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В :
У жовтні 2023 адвокатське бюро «Юрій Кормушин і партнери» звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Київгаз», згідно вимог якого просить суд визнати протиправними дії Акціонерного товариства « Київгаз » щодо відмов Адвокатському бюро « Юрій Кормушин і партнери » у наданні затребуваної інформації та зобов`язати Акціонерне товариство « Київгаз » надати Адвокатському бюро « Юрій Кормушин і партнери » інформацію запитувану адвокатськими запитами від 06.03.2021 року № 36, від 14.06.2021 року № 47, від 10.06.2023 року № 53
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 06.03.2021, 14.06.2021 та 10.06.2023 позивач надіслав до Акціонерного товариства «Київгаз» адвокатські запити про надання інформації, проте у наданні затребуваної інформації було відмовлено, що і послугувало підставою для звернення до суду з позовом.
Ухвалою суду від 17.10.2023 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження, з повідомленням сторін.
22.07.2024 до суду надійшов відзив Акціонерного товариства «Київгаз» на позовну заяву, в якій представник просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
30.05.2024 до суду надійшла заява представника позивача про розгляд справи у його відсутність, вимоги підтримав та просив задовольнити.
30.05.2024 до суду надійшла заява представника відповідача, в якій просив позовні вимоги залишити без задоволення та розгляд провести без здійснення аудіофіксацї технічними засобами.
У відповідності до ч.1 ст. 223 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в ній даних та у відсутність нез`явившихся осіб.
Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та за наявності заперечень відповідача, що викладені у відзиві, які були досліджені судом, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до висновку про можливість ухвалення по справі рішення.
Частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
За приписами ч. 3 ст. 208, ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 218 ЦПК України, судовий розгляд закінчується ухваленням рішення суду, яке проголошується негайно після закінчення судового розгляду і прилюдно.
Рішення суду, як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 16 ЦК Україна, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Судовим розглядом встановлено, що 05.03.2021 року між Адвокатським бюро «Юрій Кормушин і партнери» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання правової допомоги останній, за якою адвокат згідно з усними домовленостями зобов`язується за дорученням клієнта здійснювати в інтересах клієнта представництво клієнта в Акціонерному товаристві "Київгаз", та в будь-яких державних і недержавних органах, із повноваженнями, зокрема, подавати запити, оскаржувати дії посадових осіб державних органів.
Відповідно до пункту 1.4 угоди ведення справи від імені Адвокатського бюро "Юрій Кормушин і партнери" доручається адвокату Кормушину Юрію Олександровичу.
06.03.2021 року АБ « Юрій Кормушин і партнери » надіслали до акціонерного товариства « Київгаз » адвокатський запит № 36 з проханням надати:
« - Інформацію з якого по який час ( десь приблизно з 1963 по 1986 рік ) у Вас ( Управление газового хазяйства. Аварийная служба. Слесарь ) працював ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2. ?
- Виписку з особової справи чи з трудової книжки про те, що особа працювала на Вашому підприємстві з такого по такий час. А також при можливості, якщо у вас збереглася, копію трудової книжки особи.
- Розглянути заяву доньки померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 ОСОБА_1 про подання клопотання щодо виключення квартири з числа службових.»
До запиту долучено: ордер, копія свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю, копія свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , копія свідоцтва про народження доньки померлого ( ОСОБА_1 , в інтересах якої подано запит ), копія ордеру на квартиру.
Листом від 12.03.2021 № 841/09-1, за підписом Заступника голови правління юридичних питань акціонерного товариства «Київгаз» Лєбєдєва Ю.В., відмовлено в отримані запитуваної адвокатом інформації від 06.03.2024. Відмова аргументована тим, що запитувана інформація є персональними даними і стосується не лише клієнтки позивача.
14.06.2021 року АБ « Юрій Кормушин і партнери » надіслало до акціонерного товариства « Київгаз » адвокатський запит № 47 з проханням надати інформацію, а саме:
« - Чи є квартира АДРЕСА_1 на сьогоднішній день службовим житлом Вашого підприємства?
- Чи виключалася квартира АДРЕСА_1 з числа службового житла? Коли? На підставі якого рішення ( розпорядження )?
- Чи передавався Вами житловий будинок АДРЕСА_2 до комунальної власності територіальної громади ? З якого часу? На підставі якого рішення ( розпорядження )?
- Чи є у Вас на сьогоднішній день необхідність в квартирі АДРЕСА_1 в якості службового житла, в разі якщо на сьогодні ця квартира має статус службової? »
До запиту долучено: ордер, копія свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю, копія свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , копія ордеру.
Листом від 23.06.2021 № 2245/09-1 за підписом Заступника голови правління юридичних питань акціонерного товариства « Київгаз» Лєбєдєва Ю.В., відмовлено в отримані запитуваної адвокатом інформації від 14.06.2024. Відмова аргументована тим, що запитувана інформація є конфіденційною та з обмеженим доступом, оскільки включає відомості про фізичну особу, за допомогою яких така фізична особа може бути ідентифікована.
10.06.2023 року АБ « Юрій Кормушин і партнери » надіслало до акціонерного товариства « Київгаз » адвокатський запит № 53 з проханням надати наступну інформацію:
« - Інформацію чи є АТ « КИЇВГАЗ » є правонаступником «Управления газового хазяйства. Аварийная служба. », яке функціонувало станом на 1972 рік в м. Києві?
- Інформацію чи є квартира АДРЕСА_1 на сьогоднішній день службовим житлом Вашого підприємства? А також в разі, якщо вище зазначена квартира є службовим житлом Вашого підприємства, то просимо надати копії документів на підтвердження цього »
До запиту долучено: ордер, копія свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю, копія паспорту клієнта ( ОСОБА_1 ), копія свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , копія ордеру.
Листом від 20.06.2021 № 2042/09-3, за підписом Заступника голови правління з виробничих питань - головного інженера акціонерного товариства « Київгаз» Рубського О., відмовлено в отримані запитуваної інформації від 20.06.2023 року № 2042/09-3. Відмова аргументована тим, що запитувана інформація є конфіденційною та з обмеженим доступом, а також містить комерційну таємницю відповідача.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3)службова інформація.
Згідно частини другої статті 21 Закону України від 02.10.1992 № 2657-XII «Про інформацію» конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.
Відповідно до статей 32, 34 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Згідно офіційного тлумачення положень частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України рішенням Конституційного Суду України від 20.01.2012 № 2-рп/2012, - інформацією про особисте та сімейне життя особи є будь-які відомості та/або дані про відносини немайнового та майнового характеру, обставини, події, стосунки тощо, пов`язані з особою та членами її сім`ї, за винятком передбаченої законами інформації, що стосується здійснення особою, яка займає посаду, пов`язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень. Така інформація про особу є конфіденційною. Збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя. Таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Частиною першою статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» № 2939-VI передбачено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках, зокрема: 1)розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2)інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону.
Разом з тим, згідно положень частини сьомої статті 6 Закону № 2939-VI обмеженню в доступі підлягає певна інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.
Статтею 6 Закону України «Про захист персональних даних» встановлені загальні вимоги до обробки персональних даних. Під обробкою, серед іншого, варто розуміти як збирання, так і поширення (розповсюдження, передачу) персональних даних (стаття 2 Закону України «Про захист персональних даних»).
Так, зокрема, частиною п`ятою статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» визначено, що обробка персональних даних повинна здійснюватися для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб`єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством.
Водночас частина шоста цієї статті дублює конституційні положення та говорить, що обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, не допускається без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Схожі положення містяться у статті 14 Закону України «Про захист персональних даних», якою передбачено поширення відомостей про фізичну особу лише за її згодою або уповноваженої нею особи, крім випадків, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Порядок доступу до персональних даних особи регулюється частиною третьою статті 16 Закону України «Про захист персональних даних», у якій зазначено, що доступ до персональних даних надається у відповідь на запит суб`єкта відносин, пов`язаних з персональними даними, яким відповідно до положень згаданого Закону може бути будь яка третя особа.
Так, персональні дані - це завжди інформація про фізичну особу, при чому лише живу особу. Відповідно до статей 24 і 25 Цивільного кодексу України людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою. Її цивільна правоздатність виникає в момент народження і припиняється в момент смерті. Тому, враховуючи положення Закону «Про захист персональних даних» і Цивільного кодексу, інформація про померлу особу не є її персональними даними.
Окрім того, якщо вже зазначалось судом, згідно з ч. 7 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.
Статтею 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що професійні права, честь і гідність адвоката гарантуються та охороняються Конституцією України, цим Законом та іншими законами, зокрема, забороняються будь-які втручання і перешкоди здійсненню адвокатської діяльності.
Відповідно до частини першої статті 24 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.
До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.
Згідно частини другої статті 24 Закону № 5076-VI орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.
У разі, якщо адвокатський запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду адвокатського запиту може бути продовжено до двадцяти робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження, про що адвокату письмово повідомляється не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання адвокатського запиту.
Окрім того, статтею 59 Конституції України кожному гарантоване право на професійну правничу допомогу.
В свою чергу, відповідно до ч. 1-3 ст. 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується законом. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.
Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права (пункту 3 рішення КСУ від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009).
Право на правову допомогу - це гарантована Конституцією України можливість фізичної особи одержати юридичні (правові) послуги (пункт 4 рішення КСУ від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000).
Так, під час дослідження матеріалів справи судом встановлено, що особа, інформація про яку запитується, померла і позивач діє в інтересах доньки померлої особи, та разом з цим, запитувана інформація стосується інтересів клієнтки позивача - ОСОБА_1 , оскільки вона зареєстрована та проживає у вище вказаній квартирі, а також вписана до ордеру на квартиру, в ордері також вписані її померлі батько, матір та брат, а тому підстави для відмови в наданні такої інформації відсутні.
Окрім цього, під час судового розгляду не знайшло підтвердження той факт, що інформація, яку просить надати адвокат є комерційною таємницею, так як інформація, яку адвокат просить надати стосується службової квартири, яку отримував покійний батько клієнтки позивача ( в тому числі клієнтка вписана до ордеру на квартиру ) та в якій зареєстрована та проживає ОСОБА_1 з 1972 року по сьогоднішній день.
Згідно з ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Стаття 76 ЦПК України передбачає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а відповідно до ч. 2 ст. 78 цього ж Кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є будь-які документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Частиною другою статті 77 ЦПК України визначено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Суд погоджується з доводами позивача, що укладення Договору про відступлення прав вимоги створило правову невизначеність для позивача. Відповідач, як новий кредитор, вважає, що має право вимагати виконання зобов`язань, яких у позивача перед відповідачем не існує. Усунення такої невизначеності може бути ефективно досягнуто лише таким способом захисту як визнання відсутнім права вимоги.
Відповідно до ч.1 ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у сумі 2684,00 грн., які сплачено позивачем за подання позову до суду.
Усі інші пояснення сторін, їх докази і аргументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надало можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.
Так, відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Європейський Суд з прав людини повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).
На підставі викладеного та керуючись
ст. ст. 6, 21, 22, Закону України «Про доступ до публічної інформації», ст. ст. 21 Закону України «Про інформацію», ст. ст. 6, 14, 16 Закону України «Про захист персональних даних», ст. ст. 22, 23, 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст. ст. 16, 24, 25, ЦК України, ст. ст. 32, 34, 59, 124, 129, 131-2 Конституції України, ст. ст. 1-18, 76, 77-81,95, 141, 208, 209, 218, 223, 228, 229, 235, 241, 244, 245, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В :
Позов адвокатського бюро «Юрій Кормушин і партнери» до Акціонерного товариства «Київгаз» про визнання протиправними дій та зобов`язати вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Акціонерного товариства « Київгаз » щодо відмов Адвокатському бюро « Юрій Кормушин і партнери » у наданні затребуваної інформації та зобов`язати Акціонерне товариство « Київгаз » надати Адвокатському бюро « Юрій Кормушин і партнери » інформацію запитувану адвокатськими запитами від 06.03.2021 року № 36, від 14.06.2021 року № 47, від 10.06.2023 року № 53.
Стягнути з Акціонерного товариства «Київгаз» на користь адвокатського бюро «Юрій Кормушин і партнери» судовий збір у розмірі 2684 гон. 00 коп.
Позивач: Адвокатське бюро « Юрій Кормушин і партнери », 03062, м. Київ, вул. Чистяківська, 2-А, оф. 205, код ЄДРПОУ 41243945, засіб зв`язку 096 757 45 89, електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_3.
Відповідач: Акціонерне товариство « Київгаз », 01103, м. Київ, вул. Михайла Бойчука, 46, код ЄДРПОУ 03346331, засіб зв`язку 044 495 04 04, електронна адреса office@kyivgaz.ua.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а особою яка була відсутня при проголошенні рішення протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено та підписано 06 червня 2024 року.
Суддя Тетяна ІЛЬЄВА
Суд | Печерський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 30.05.2024 |
Оприлюднено | 12.06.2024 |
Номер документу | 119586397 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них |
Цивільне
Печерський районний суд міста Києва
Ільєва Т. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні