Ухвала

від 27.05.2024 по справі 761/4388/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/4388/24

Провадження № 2-з/761/396/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Волошина В.О.

при секретарі: Харечко О.В.

розглянувши заяву розглянувши матеріали заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Глухенького Сергія Олександровича про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Київської міської ради, третя особа 1: приватний нотаріус Новицька Тетяна Олексіївна Київського міського нотаріального округу, м. Київ, третя особа 2: Державний реєстратор Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Привалова Євгенія Євгенівна, третя особа 3: Державний реєстратор Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської державної адміністрації), м. Києва Канівець Любов Миколаївна, про визнання недійсним договору купівлі продажу; скасування рішень державного реєстратора; визнання недійсним рішення Київської міської ради; знесення самочинно збудованого будинку, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вказана цивільна справа.

У травні 2024р. за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний Суд» до суду представником позивача було подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову, в якій останній просив суд:

-накласти арешт на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 8000000000:88:009:0009 (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1043442480000), яка належить на праві власності ОСОБА_2 ;

-накласти арешт на житловий будинок, загальною площею 761.7, за адресою: АДРЕСА_1 (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 475187780000) (далі по тексту спірний житловий будинок), який належить на праві власності ОСОБА_2 ,

до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

В обґрунтування вимог поданої заяви, представник позивача посилався на те, що предметом позову є визнання недійсним договору купівлі продажу спірного житлового будинку; скасування рішень державного реєстратора; визнання недійсним рішення Київської міської ради; знесення самочинно збудованого будинку. В обґрунтування утруднення виконання рішення у даній справі, у разі задоволення позовних вимог, заявник посилався на те, що 30 жовтня 2014р. (в період апеляційного перегляду справи 760/13374/14-ц (2-4506/14), між відповідачем 2 та відповідач 1 було укладено договір купівлі-продажу спірного житлового будинку, а відтак, у позивача наявні припущення щодо наявності реальної загрози відчуження відповідачем вказаного нерухомого майна іншим особам, щодо якого заявник просив суд вжити заходів забезпечення позову, вищезазначеним шляхом. Тобто, на переконання сторони позивача, наразі наявний ризик здійснення нових правочинів з метою унеможливлення виконання майбутнього рішення суду у даній справі.

Під час вивчення матеріалів заяви, суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення вказаної заяви, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутись до суду.

Згідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову`розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Особа, яка подала заяву про забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вказана правова позиція відображена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 вересня 2019 року у справі № 320/3560/18.

Суд приходить до висновку про недоцільність застосування заходів забезпечення позову, про які просить заявник, оскільки заявником не надано жодних доказів того, що в разі невжиття заходів забезпечення може бути утрудненим та неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позовної заяви.

В обґрунтування утруднення виконання рішення у даній справі, у разі задоволення позовних вимог, заявник посилався на те, що 30 жовтня 2014р. між відповідачем 2 та відповідач 1 було укладено договір купівлі-продажу спірного житлового будинку, а відтак, у позивача наявні припущення щодо наявності реальної загрози відчуження відповідачем вказаного нерухомого майна іншим особам.

Однак, суд зазначає, що в заяві, міститься лише посилання заявника на потенційне порушення прав його прав, при цьому в заяві відсутнє достатнє обґрунтування та докази, які підтверджують доцільність та необхідність такого виду забезпечення позову.

Як вбачається з матеріалів заяви, зокрема, з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, спірний житловий будинок належить на праві власності відповідачу 1 з 30 жовтня 2014р.

Доказів того, що з боку відповідача 1 були спроби відчужити вказане спірне нерухоме майно іншим особам за період з 2014р. по 2024р., або наявна реальна загроза відчуження на даний час - заявником суду не надано.

Отже жодного доказу щодо реалізації або розпорядження спірним нерухомим майном власником на даний час позивачем не надано, тому не доведено факту унеможливлення чи утруднення виконання рішення суду, у разі невжиття заходів забезпечення позову.

Доводи заявника в обґрунтування забезпечення позову ґрунтуються лише на його припущеннях.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з урахуванням роз`яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення заяви з урахуванням розумності, обґрунтованості; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення заяви і предметом заявлених вимог, в тому числі, спроможності заходів, які заявник просить вжити у порядку забезпечення заяви, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення заяви; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разу невжиття таких заходів; суд вважає, що заява про забезпечення позовної заяви не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 149-154, 259, 260, 353, 354 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд, -

у х в а л и в:

Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Глухенького Сергія Олександровича про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Київської міської ради, третя особа 1: приватний нотаріус Новицька Тетяна Олексіївна Київського міського нотаріального округу, м. Київ, третя особа 2: Державний реєстратор Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Привалова Євгенія Євгенівна, третя особа 3: Державний реєстратор Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської державної адміністрації), м. Києва Канівець Любов Миколаївна, про визнання недійсним договору купівлі продажу; скасування рішень державного реєстратора; визнання недійсним рішення Київської міської ради; знесення самочинно збудованого будинку - залишити без задоволення.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги, протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено законом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Суддя: