Ухвала

від 06.06.2024 по справі 183/8186/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/1093/24 Справа № 183/8186/22 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2024 року м. Дніпро

Колегія суддівсудової палатиз розглядукримінальних справДніпровського апеляційногосуду ускладі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),

підозрюваної ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора на ухвалу слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 травня 2024 року про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання стосовно ОСОБА_7 , підозрюваної у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.1 ст.366 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 травня 2024 року було застосовано запобіжний захід у виді особистого зобовязання стосовно ОСОБА_7 , підозрюваної у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, строком до 08 липня 2024 року.

Ухвала слідчого судді обґрунтована тим, що ОСОБА_7 обгрунтовано підозрюється у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України.

Слідчий суддя вказав, що доведеним стороною обвинувачення є ризик, передбачений п. 1 ч.1 ст.177 КПК України, а також недоведеними є ризики, передбачені п.2,4,5 ч.1 ст.177 КПК України.

Слідчий суддя врахував, що ОСОБА_7 працевлаштована, має вищу освіту, постійне місце роботи та проживання, має позитивну характеристику за місцем роботи, що свідчить про наявність міцних соціальних зв`язків.

Слідчий суддя вказав, що прокурором не доведено те, що неможливо запобігти встановленим в ході розгляду клопотання ризикам, шляхом обрання іншого, більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного із повною ізоляцією підозрюваної від суспільства.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 травня 2024 року та постановити нову ухвалу, якою обрати стосовно підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Апеляційну скаргу з урахуванням доповнень обгрунтовує тим, що слідчим суддею необгрунтовано відхилено доводи щодо існування ризиків, передбачених п. 2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Прокурор вказав, що на підтвердження існування зазначених ризиків, до матеріалів клопотання про застосування запобіжного заходу слідчим долучено копію ухвали про тимчасовий доступ до документів, що знаходяться у володінні ТОВ «ЛАНДШАФТ» та протокол тимчасового доступу з описом вилучених документів.

Зазначив, що ТОВ «ЛАНДШАФТ» (посаду директора в якому під час виконання ухвали займала підозрювана ОСОБА_7 ) на виконання ухвали слідчого судді документи надані не були, що підтверджується протоколом тимчасового доступу до документів.

Вказав, що під час досудового розслідування ОСОБА_7 на неодноразові повістки про виклик для участі у проведенні слідчих дій не з`явилась, від надання показань у якості підозрюваної та наданні зразків підписів за постановою прокурора відмовилась, тому прокурор вважає, що існує ризик, передбачений п.4 ч.1 ст. 177 КПК України.

Крім того, прокурор вказав, що під час досудового розслідування отриманий тимчасовий доступ до документів, що знаходяться у володінні КП «Новомосковський комбінат комунальних підприємств», в тому числі до сертифікатів відповідності на будівельні матеріали, що були використані ТОВ «ЛАНДШАФТ» за договором.

На виконання ухвали КП «Новомосковський комбінат комунальних підприємств» повідомлено, що відповідні документи відсутні на підприємстві, оскільки вони не є обов`язковими та на підтвердження закупівлі ТОВ «ЛАНДШАФТ» асфальтобетонної суміші у ТОВ «РОЗВИТОК ПЛЮС» надано рахунок на оплату № 1.

Водночас, прокурор вказав, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, що діяльність ТОВ «РОЗВИТОК ПЛЮС» припинена в 2012 році у зв`язку з банкрутством.

Прокурор вважає, що під час розгляду клопотання стороною захисту не було доведено жодним доказом, що документи, до яких надавався тимчасовий доступ передані новому власнику ТОВ «ЛАНДШАФТ», а тому ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, підтверджений.

Прокурор вважає, що слідчий суддя, оцінюючи питання про існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у зв`язку з наявністю обвинувального акту в суді за обвинуваченням ОСОБА_7 за вчинення правопорушень за аналогічними статтями необгрунтовано зазначив, що відповідні твердження сторони обвинувачення суперечать ст. 62 Конституції України, а саме презумпції невинуватості.

Наголосив, що наявність фактів триваючої процедури з притягнення до кримінальної відповідальності підозрюваної за вчинення кримінальних правопорушень проти власності та у сфері службової діяльності, наявності у власності підозрюваної корпоративних прав юридичної особи, підтвердження підозрюваною під час судового засідання (журнал судового засідання 09:24:47), що вона продовжує приймати участь у публічних закупівлях, - є підставою, що свідчить про існування обґрунтованої імовірності вчинення інших кримінальних правопорушень.

Вказав, що ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13.05.2024 накладено арешт з забороною відчуження та розпорядження на майно, що належить ОСОБА_7 , а саме:

- квартиру, загальною площею 65 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- автомобіль HONDA M-NV, 2021 року випуску, тип палива - електро.

Водночас, прокурор зазначив, що відповідно до відповіді з Територіального сервісного центру МВС №1246, арешт та/або заборона відчуження на транспортний засіб, що належить ОСОБА_7 не виставлено, в зв`язку з тим, що зазначений автомобіль перереєстрований 10.05.2024 на нового власника.

Крім того, прокурор вказав, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що 13.05.2024 приватним нотаріусом ОСОБА_9 проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, а саме на підставі договору дарування №709 від 13.05.2024 переоформлено право власності на квартиру загальною площею 65 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з ОСОБА_7 на ОСОБА_10 .

Тому прокурор вважає, що зазначена перереєстрація рухомого та нерухомого майна свідчить про те, що ОСОБА_7 , перебуваючи у статусі підозрюваної, в тому числі, у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді конфіскації майна, достовірно знаючи, що у випадку визнання її винуватою у вчиненні кримінального правопорушення до неї буде застосовано відповідне покарання, фактично здійснила дії, що перешкоджають кримінальному провадженню.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового провадження, вивчивши надані матеріали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних засобів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні клопотання слідчого та застосовуючи до ОСОБА_7 запобіжний захід у виді особистого зобовязання слідчий суддя не врахував, що ОСОБА_7 підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем вчиненим за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану в особливо великих розмірах, а також у складанні, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, та не надав оцінку ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Колегія суддів вважає, що застосування запобіжного заходу у виді особистого зобовязання стосовно ОСОБА_7 не є достатнім, для запобігання вказаному ризику, з урахуванням обставин скоїних кримінальних правопорушень.

Допущені порушення, відповідно до ст. 412 КПК України, є підставою для скасування ухвали та постановлення нової ухвали судом апеляційної інстанції.

В ході апеляційного перегляду колегія суддів встановила, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.1 ст.366 КК України

Також встановлена наявність ризику, передбаченого п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Колегія суддів зазначає, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні нетяжкого та особливо тяжкого кримінальних правопорушень.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі «Панченко проти Росії» (Panchenko v. Russia) п. 102 від 08.02.2005 р. тяжкість вчиненого кримінального правопорушення є суттєвим елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду.

Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, про те, що ризики, передбачені п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, - не є доведеними, з огляду на таке.

Як на підставу існування ризиків, передбачених п.п.2,4 ч.1 ст.177 КПК України прокурор посилається на ненадання на виконання ухвали слідчого судді від 23.10.2023 про тимчасовий доступ повного переліку документів. Тому вважає, що ОСОБА_7 може знищити, сховати або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, що існування зазначеного ризику не підтверджено належними та допустимими доказами, оскільки стороною захисту було надано документальне підтвердження, що ТОВ «Ландшафт» придбано іншою юридичною особою, а підозрювана ОСОБА_7 не є ні працівником, ні засновником, ні кінцевим бенефіціарним власником цією юридичної особи.

Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України не знайшов свого підтвердження, так як підозрювана ОСОБА_7 раніше не судима, а наявність обвинувального акту не свідчить про існування ризику вчинити інше кримінальне правопорушення.

За змістом п.10 ч.1 ст.178 КПК України, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення є однією з обставин, яка враховується при обранні запобіжного заходу, проте вказана обставина сама по собі не свідчить про існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України.

Твердження прокурора щодо необхідності застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 є безпідставними, оскільки підозра у вчиненні інкримінованих підозрюваній кримінальних правопорушень та ймовірність призначення їй суворого покарання, за відсутності конкретних фактів ухилення її від слідства та суду, не свідчить про недостатність запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою.

Враховуючи викладене, а також те, що у цьому провадженні існує ризик переховування від органів досудового розслідування або суду, оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі, передбачені ст.178 КПК України, а саме, що підозрювана працевлаштована, має вищу освіту, постійне місце роботи та проживання, має позитивну характеристику за місцем роботи, колегія суддів вважає, що підозрюваній необхідно обрати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту в межах строку досудового розслідування, а саме до 08 липня 2024 року, з покладенням на неї обов`язків відповідно до вимог ст.194 КПК України.

Керуючись ст.ст.405,407,419,422КПК України,колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора на ухвалу слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 травня 2024 року про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання стосовно ОСОБА_7 , підозрюваної у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.1 ст.366 КК України задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 травня 2024 року про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання стосовно ОСОБА_7 , підозрюваної у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.1 ст.366 КК України скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , підозрюваної у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.1 ст.366 КК України.

Застосувати стосовно підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 , строком до 08 липня 2024 року включно.

Покласти на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

- не відлучатись із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Новомосковської окружної прокуратури ОСОБА_6 .

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3