Постанова

від 07.06.2024 по справі 287/923/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №287/923/21 Головуючий у 1-й інст. Кононихіна Н. Ю.

Категорія 39 Доповідач Талько О. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої судді: Талько О.Б.,

суддів: Коломієць О.С., Шевчук А.М.,

розглянувши впорядку письмовогопровадження безповідомлення учасниківсправив м. Житомирі цивільну справуза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Автопоміч" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційноюскаргою представника ОСОБА_1 -адвоката Березенської Юлії Олександрівни, на заочне рішення Олевського районногосуду Житомирської області від 8 листопада 2022 року, ухвалене під головуванням судді Кононихіної Н. Ю.-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2021 рокупозивачзвернувся до суду з даним позовом, в якому зазначив, що 20 грудня 2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Автопоміч» укладено договір про надання юридичних послуг.

Предметом даного договору сторони визначили, що замовник доручає, а виконавець зобов`язується надавати замовнику юридичні послуги по стягненню відшкодування за фактом дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 24 лютого 2014 року, близько 19:00 год., на автодорозі Київ-Ковель, поблизу с. Кишин, Коростенського району, внаслідок якої водій автомобіля Додж р/н НОМЕР_1 , здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_2 , яка внаслідок ДТП від отриманих тілесних ушкоджень загинула на місці пригоди.

ТОВ « Автопоміч» проаналізовано обставини справи, складено та подано всі необхідні документи, на підставі яких відповідачкою отримано страхове відшкодування. Однак остання свої зобов`язання за договором не виконала та не сплатила кошти за надані послуги. Станом на дату подання позовної заяви договір не розірвано та жодна сторона не відмовилась від договору з будь-яких підстав. Згідно з умовами п.4.1. договору вартість послуг виконавця за договором становить суму, що дорівнює 30 % від суми стягнення відшкодування на користь замовника, яке він отримав протягом всього терміну дії Договору. Оскільки відповідачка отримала страхове відшкодування в сумі 51156,00 грн., то вона має здійснити виплату гонорару у розмірі 15346,80 грн.

Також зазначає, що 17 травня 2019 року між ТОВ « Автопоміч» та ТОВ «Компанія « Автопоміч» укладено договір купівлі-продажу, згідно з яким позивач набув право вимоги до вказаним договором про надання юридичних послуг у обсязі та на умовах, що існували на час передачі цих прав.

Таким чином, ТОВ « Компанія « Автопоміч» просило стягнути із ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за договором про надання юридичних послуг від 20 грудня 2016 року 2016 року у розмірі 15346,80 грн. та судові витрати зі сплати судового збору.

Заочним рішеннямОлевського районного суду Житомирської області від 8 листопада 2022 року позов задоволено.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Компанія «Автопоміч» заборгованість за договором про надання юридичних послуг від 20 грудня 2016 року в розмірі 15346 грн 80 коп.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Березенська Ю.О., посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Зокрема, зазначає, що 24 лютого 2014 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди загинула мати відповідачки ОСОБА_1

20 грудня 2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ « Автопоміч» укладено договір про надання юридичних послуг при вирішення питання про стягнення страхового відшкодування у зв`язку зі смертю матері. Виконавець зобов`язувався надавати консультації, збирати та аналізувати інформацію та відповідні документи, складати необхідні заяви, клопотання, готувати та подавати позовну заяву та брати участь у судових засіданнях.

Згодом ОСОБА_1 дізналась про те, що представник ТОВ «Автопоміч», діючи від її імені, при зверненні до ПАТ СК «Енергорезерв» із заявою про виплату страхового відшкодування не надав усього обсягу необхідних документів й зазначив про необхідність перерахування страхового відшкодування на його особистий рахунок. Враховуючи вищезазначне, вона у березні 2017 року відмовилася від надання послуг ТОВ «Компанія «Автопоміч», про що направила відповідний лист на адресу адвоката та додатково повідомила у телефонній розмові про одностороннє розірвання договору. 7 квітня 2017 року ОСОБА_1 особисто звернулася до страхової компанії із заявою про виплату страхового відшкодування.

На підставі поданої нею заяви 11 квітня 2017 року ПАТ «СК «Енергорезерв» складено страховий акт № 20 та 12 квітня 2017 року видано наказ № 20 про виплату страхового відшкодування відповідачці у розмірі 20502 грн.

Відповідно до матеріалів справи, з яким відповідачка ознайомилася 15 травня 2023 року, між ТОВ «Автопоміч» та ТОВ «Компанія «Автопоміч» укладено договір купівлі-продажу права вимоги від 17 травня 2019 року, згідно з розділом 1 якого первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги за договором про надання юридичних послуг від 9 квітня 2019 року, укладеним між ТОВ «Автопоміч» та ОСОБА_1 .

Так, пунктами 3.1, 3.2 договору купівлі-продажу права вимоги від 17 травня 2019 року передбачена оплата права вимоги, яка відступається, та складає 1000 грн і має бути сплачена не пізніше 36 місяців з дня отримання всіх документів від первісного кредитора, передбачених п. 8.1 договору, а саме договору про надання правової допомоги від 20 грудня 2016 року між сторонами та документів, складених ТОВ «Автопоміч» на виконання договору про надання правової допомоги від 20 грудня 2016 року.

Проте ОСОБА_1 не укладала та особисто не підписувала вищевказані договори.

Позивачем зазначено, що 23 лютого 2016 року саме ТОВ « Автопоміч» складено проєкт повідомлення про ДТП, а також заяву про виплату страхового відшкодування та направлено до ПАТ «СК «ЕНЕРГОРЕЗЕРВ». Тобто заява була подана ще до підписання спірного договору з відповідачкою, тим більше, що така заява була подана новим кредитором - ТОВ «Компанія «Автопоміч». Така нечіткість обставин викликана тим, що адвокат Мелех Д.О. є засновником, уповноваженою особою та бенефеціарним власником цілого рядку компаній, у тому числі ТОВ «Автопоміч», ТОВ «Компанія «Автопоміч», ТОВ «Автопоміч Україна», ГО «Автопоміч», АО «Автопоміч Україна», АО «Гранд Груп Партнерс».

Вважає,що позивачемне підтвердженозаконність розрахункузаборгованості задоговором жодними належнимита допустимимидоказами,а отже,розмір заявленоїзаборгованості невідповідає дійсності.Позивач якновий кредиторотримав правовимоги задоговором пронадання юридичнихпослуг від9квітня 2019року.Такий договірвідсутній уматеріалах справи,крім того,невідомо,що єпредметом даногодоговору іким вінукладався. Відповідачкакатегорично заперечуєфакт укладанняміж неюта ТОВ«Автопоміч» щеодного договорупро надання юридичних послуг від 9 квітня 2019 року. Більш того, будь-які договірні відносини між ТОВ «Автопоміч» та ОСОБА_1 припинено у березні 2017 року шляхом її односторонньої відмови від виконання договору. Отже, ТОВ «Компанія «Автопоміч» є неналежним позивачем у справі.

Стверджує, що між сторонами не укладено жодного договору про надання правової допомоги, оскільки на підставі такого договору може бути здійснена лише адвокатська діяльність.

Судом залишена поза увагою відсутність будь-якого доказу, яким підтверджується розмір страхового відшкодування та від якого залежить обчислення грошової винагороди виконавцю послуг. При цьому, судом належним чином не обґрунтовано висновки щодо розміру заборгованості, яку стягнуто на користь позивача.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 24 лютого 2014 року, загинула мати відповідачки ОСОБА_2 .

23 грудня 2016 року ОСОБА_3 , діючи за довіреністю від імені ОСОБА_1 , звернувся до ПрАТ « СК « Енергорезерв» із заявою, в якій просив виплатити дочці загиблої страхове відшкодування у розмірі 51156 грн., яке складається із відшкодування моральної шкоди у сумі 7308 грн., та 43848 грн. на відшкодування шкоди, пов`язаної із втратою годувальника.

Зазначені кошти ОСОБА_3 просив перерахувати на його банківський рахунок, вказавши необхідні реквізити.

19 січня 2017 року ПрАТ СК « Енергорезерв» повідомлено ОСОБА_3 про те, що не всі документи, долучені до даної заяви, оформлені належним чином. Окрім того, вказано про необхідність надання копій додаткових документів.

Матеріали справи свідчать, що 20 грудня 2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Автопоміч» укладено договір про надання юридичних послуг.

Згідно з п.1.1 ТОВ « Автопоміч» зобов`язувалося надавати ОСОБА_1 послуги щодо стягнення грошового відшкодування (страхове відшкодування, регламентна виплата, інші види виплат) за фактом дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 24 лютого 2014 року, близько 19.00 год., на автодорозі Київ-Ковель, поблизу с. Кишин Олевського (Коростенського) району, внаслідок якої водій автомобіля Додж р/н НОМЕР_1 , здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_2 , яка від отриманих тілесних ушкоджень загинула на місці пригоди.

У п.2.1 договору зазначено, що виконавець зобов`язується надавати правову допомогу шляхом : усного та письмового консультування; збору, аналізу необхідної інформації та документів; складання заяв, клопотань, повідомлень та інших документів; підготовки та подачі позовної заяви до суду та участі у судових засіданнях від імені замовника; виконувати інші дії, за погодженням та в інтересах замовника.

Відповідно до умов п.4.1. договору вартість послуг виконавця за договором становить суму, що дорівнює 30 % від суми стягнення страхового відшкодування на користь замовника, яке він отримав протягом всього терміну дії договору.

Як зазначено у п.4.1.1 договору, якщо страхове відшкодування сплачено замовнику на його особовий рахунок, то оплата послуг виконавця, передбачена п.4.1 договору, здійснюється замовником після виплати суми відшкодування не пізніше трьох банківських днів після такої виплати.

Судом встановлено, що страхове відшкодування у розмірі 51156 грн. не виплачене у порядку та спосіб, що були зазначені в заяві ОСОБА_3 , який діяв за дорученням в інтересах ОСОБА_1 , поданій 23 грудня 2016 року. У зв`язку з даною обставиною, 12 лютого 2018 року ОСОБА_3 звернувся до ПрАТ СК «Енергорезерв» із заявою про отримання інформації щодо невиплати такого страхового відшкодування.

Листом від 13 березня 2018 року ПрАТ СК « Енергорезерв» повідомлено ОСОБА_3 про те, що за вказаним страховим випадком на підставі поданої власної письмової заяви ( в порядку особистого звернення до СК « Енергорезерв») ОСОБА_1 отримала страхове відшкодування у спосіб, визначений в заяві, та в повному розмірі.

Також у листі зазначено, що інформація щодо розміру виплаченого страхового відшкодування є конфіденційною інформацією і відповідно до положень законодавства України розголошенню не підлягає.

Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу права вимоги від 17 травня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Автопоміч» (ЄДРПОУ 39279328) відступило право вимоги Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія Автопоміч» (ЄДРПОУ 41827772) за договором про надання юридичних послуг від 20 грудня 2016 року між первісним кредитором і ОСОБА_1 , в обсязі та на умовах, що існували на момент передачі цих прав. Право вимоги перейшло з моменту підписання договору сторонами.

Відповідно до п.9.1. договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до остаточного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Як встановлено судом, 2 квітня 2019 року представник ТОВ « Автопоміч» - адвокат Стефківський В.І., звернувся до ПрАТ СК « Енергорезерв» із адвокатським запитом, в якому просив надати належним чином завірені копії страхових актів та платіжних документів, що підтверджують факт виплати ОСОБА_1 страхового відшкодування у зв`язку зі страховим випадком, що мав місце 24 лютого 2014 року, а також надати інформацію щодо дати та суми виплати.

Листом від 18 квітня 2019 року за №38 ПрАТ СК « Енергорезерв» відмовлено у наданні зазначеної інформації та належних чином засвідчених копій вказаних документів з тих підстав, що до адвокатського запиту не додано документи, які підтверджують повноваження адвоката на представництво інтересів ОСОБА_1 .

При вирішенні даного спору суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Автопоміч» у повному обсязі виконані зобов`язання за договором про надання юридичних послуг від 20 грудня 2016 року, внаслідок чого ОСОБА_1 отримала страхове відшкодування у розмірі 51156 грн., що є підставою для стягнення з останньої на користь позивача заборгованості за вказаним договором у розмірі 15346 грн. 80 коп.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії ( негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання має грунтуватися на засадах добросовісності.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона ( виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони ( замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору ( стаття 902 ЦК України).

Статтею 903 ЦК України також передбачено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Звертаючись до суду з даною вимогою, позивач посилався на невиконання ОСОБА_1 зобов`язання щодо здійснення оплати за надані послуги.

Однак, матеріали справи не місять доказів того, що ТОВ « Автопоміч» у повному обсязі надано послуги, перелік яких зазначений у п. 2.1 договору.

Судом встановлено, що до укладення вказаного договору, а саме 23 травня 2016 року, представник замовника подав до страхової компанії заяву про виплату страхового відшкодування. Оскільки до заяви не були долучені усі необхідні документи, а також внаслідок неналежного оформлення долучених до неї копій документів, страхове відшкодування не було виплачене відповідачці згідно з даною заявою.

Обгрунтовуючи апеляційну скаргу, адвокат Березенська Ю.О. надала суду копію заяви ОСОБА_1 про страхове відшкодування, поданої відповідачкою особисто до ПрАТ СК «Енергорезерв» 7 квітня 2017 року, в якій остання просила сплатити на її банківських рахунок страхове відшкодування у зв`язку зі смертю матері ОСОБА_2 .

На підставі цієї заяви 11 квітня 2017 року ПрАТ СК « Енергорезерв» складено страховий акт №20 та здійснено розрахунок розміру страхового відшкодування: 16848 грн. відшкодування шкоди неповнолітній доньці, яка перебувала на утриманні; 3654 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до наказу голови правління ПрАТ СК « Енергорезерв» від 12 квітня 2017 року №20 ОСОБА_1 здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 20502 грн.

Вказані докази були долучені до апеляційної скарги й враховані судом при апеляційному перегляді, оскільки під час розгляду справи в суді першої інстанції ОСОБА_1 не була належним чином повідомлена про час та місце проведення судового засіданні, отже не мала можливості подати ці докази до Олевського районного суду Житомирської області.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що відповідачка з метою отримання страхового відшкодування самостійно вчинила необхідні дії й виплата зазначених коштів була здійснена на підставі заяви ОСОБА_1 , особисто поданої нею. Доказів того, що ТОВ « Автопоміч» надавались послуги згідно з умовами договору від 20 грудня 2016 року, суду не надано.

Звернення адвоката Мелеха Д.О. до страхової компанії із заявою про виплату страхового відшкодування до укладення договору про надання юридичних послуг, а також подальші звернення представників замовника та позивача до ПрАТ СК «Енергорезерв» із запитами щодо надання інформації про виплату та розмір страхового відшкодування, не свідчить про належне виконання умов вказаного договору.

Заслуговує на увагу та обставина, що про факт виплати страхового відшкодування на підставі страхового акта №20 від 11 квітня 2017 року замовник не був обізнаний своєчасно, внаслідок чого у лютому 2018 року та у квітні 2019 року він звертався до ПрАТ СК « Енергорезерв» із запитами щодо отримання відповідної інформації, що додатково підтверджує ненадання ним послуг за договором від 20 грудня 2016 року.

Доказів того, що неможливість виконати договір виникла з вини замовника, суду не надано.

Отже, відсутні підстави стверджувати про те, що ОСОБА_1 не сплатила вартість послуг за договором від 20 грудня 2016 року, оскільки такі послуги не були надані ТОВ « Автопоміч». Наявність обставин, які б надавали можливість застосувати положення частини другої статті 903 ЦК України, не встановлено.

Таким чином, у задоволенні позовних вимог слід відмовити за безпідставністю.

Враховуючи вищезазначене, рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення,- про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст.259,268,270,367,374,376,381-384 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Березенської Юлії Олександрівни, задовольнити.

Заочне рішенняОлевського районного суду Житомирської області від 8 листопада 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення,- про відмову у задоволенні позовних вимог.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Головуюча Судді: