Постанова

від 06.06.2024 по справі 366/3397/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 366/3397/23

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/7997/2024

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ :

суддя-доповідач Слюсар Т.А.

суддів: Голуб С.А., Таргоній Д.О.

розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області на ухвалу Іванківського районного суду Київської області від 16 січня 2024 року про повернення позовної у складі судді Корчкова А.А.,

у цивільній справі за позовом керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області, в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Вишгородської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельними ділянками лісового фонду,-

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2023 року керівник Вишгородської окружної прокуратури Київської області звернувся у суд із позовом в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Вишгородської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельними ділянками лісового фонду.

Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 13 листопада 2023 року позов залишено без руху з підстав не сплати судового збору. Надано скаржнику строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня вручення ухвали.

У подальшому, ухвалою того ж суду від 16 січня 2024 року позовну заяву керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області повернуто позивачеві з підстав усунення недоліків поза межами строку встановленого ухвалою суду від 13 листопада 2023 року.

В апеляційній скарзі керівник Вишгородської окружної прокуратури Київської області посилаючись на порушення норм процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просить скасувати ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що ухвалу про залишення заяви без руху на адресу Вишгородської окружної прокуратури не надходила, про її снування стало відомо з ЄДРСР 04 грудня 2024 року.

Вказує, що 08 грудня 2024 року на поштову адресу суду направлено заяву про усунення недоліків разом із платіжною інструкцією про сплату судового збору, що передбачає виконання вимог ухвали суду від 13 листопада 2023 року.

Зазначає, що районний суд встановивши факт отримання позивачем ухвали суду - 23 листопада 2023 року, постановив передчасну ухвалу про повернення позову, оскільки згідно з довідкою спеціаліста Вишгородської окружної прокуратури станом на 22 січня 2024 року ухвала Іванківського районного суду Київської області від 13 листопада 2023 року по справі № 366/3397/23 до прокуратури не надходила.

При цьому скаржник звертає увагу на те, що 28 листопада 2023 року на адресу прокуратури надійшли ухвали судді Іванківського районного суду Київської області Анатолія Корчкова від 07 листопада 2023 року у справах № 366/3220/23, 366/3211/23, 366/3212/23.

Крім того зазначає, що у матеріалах справи відсутній опис вкладення у лист, а тому є сумнівним твердження про отримання саме ухвали суду від 13 листопада 2023 року у справі № 366/3397/23.

Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

У відповідності до вимог статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, в тому числі про передачу справи на розгляд іншого суду, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

У такому випадку судове засідання не проводиться, а розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами - частина 13 статті 7 ЦПК України.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права.

Згідно частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (перше речення абзацу десятого пункту 9 мотивувальної частини рішення суду від 30 січня 2003року № 3-рп/2003).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У ч. 2 ст. 2 ЦПК України зазначеної статті вказано, що суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд виходив з того, що заяву про усунення недоліків подано поза межами десятиденного строку визначеного ухвалою суду від 13 листопада 2023 року.

З таким висновком суду першої інстанції погодитися не можна, з огляду на наступне.

Частиною 5 ст. 177 ЦПК України передбачений обов`язок позивача додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Апеляційний суд перевіривши зазначене, вважає помилковими висновки районного суду щодо наявності правових підстав повернення позовної заяви позивачу з підстав викладених в ухвалі суду від 16 січня 2024 року.

Убачається, що ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 13 листопада 2023 року позовну заяву залишено без руху з наданням десятиденного строку на усунення недоліків з дня її отримання (а.с. 31-33).

В матеріалах справи наявний супровідний лист від 15 листопада 2023 року про направлення вказаної ухвали позивачу (а.с. 34).

Зазначений супровідний лист містить як поштову так і електронну адресу прокуратури.

Проте довідка чи звіт про доставку на електронну адресу Вишгородської окружної прокуратури Київської області матеріали справи не містять.

Зі зворотного повідомлення від 17 листопада 2023 року на яке районний суд послався як на підставу повернення позову убачається, що рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення містить дату - 23 листопада 2023 року та запис- отримано за довіреністю, підпис ОСОБА_6 (а.с. 35).

Між тим, вказана розписка про отримання не містить ні назви процесуального документу, ні дати його ухвалення.

При цьому рукописний запис на зворотному боці рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення «к.рішення № 2/336/611/23» не дають підстав вважати, що саме у вказаному поштовому відправленні містилася ухвала від 13 листопада 2023 року у справі № 366/3397/23 про залишення позову без руху.

Отже, у матеріалах справи відсутні належні та безспірні докази на спростування доводів апеляційної скарги про неотримання позивачем копії ухвали суду від 13 листопада 20203 року, винесеній судом у цій справі.

Положеннями ч. 2 ст. 185 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Зі справи убачається, що 08 грудня 2023 року позивачем поштою направлено заяву про усунення недоліків та квитанцію про сплату судового збору, яка надійшла до суду 13 грудня 2023 року (а.с. 36).

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає поспішними висновки районного суду про невиконання позивачем у встановлені судом строки вимог ухвали та не подання суду доказів усунення недоліків.

Отже, передчасне повернення заяви за наведених підстав порушує право особи, яка звернулася з такою заявою на доступ до правосуддя, яке гарантується пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

При цьому колегія суддів також звертає увагу на те, що зворотне повідомлення містить відомості про отримання його до справи помічником судді 27 грудня 2023 року, натомість недоліки позовної заяви прокуратурою усунуто ще 08 грудня 2023 року та отримано судом 13 грудня 2023 року, що виключає обізнаність суду про отримання копії ухвали від 13 листопада 2023 року позивачем 23 листопада 2023 року (а.с. 35 на звороті).

Більше того визнавши, що строк на усунення недоліків закінчився 04 грудня 2023 року після отримання зворотного повідомлення - 27 грудня 2023 року, ухвалу про повернення позовної заяви виготовлено лише 16 січня 2024 року, тобто більше чим через місяць після усунення прокуратурою недоліків, чим порушено її права на сподівання та правомірні очікування на розгляд спору з яким вона звернулася до суду.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), ухвалюючи рішення від 09 грудня 2010 року у справі "Буланов та Купчик проти України", яке набуло статусу остаточного 09 березня 2011 року, вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов`язків. У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (пункт 25 рішення у справі "Кутій проти Хорватії").

Також ЄСПЛ зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (пункт 110 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі "Шишков проти Росії").

Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним але і реальним (рішення ЄСПЛ від 16 грудня 1992 року у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції").

Отже, ухвала суду першої інстанції є поспішною та обмежує права позивача й перешкоджає йому у доступі до правосуддя.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Допущені районним судом порушення норм процесуального права призвели до постановлення ухвали, що перешкоджає подальшому розгляду цієї справи, а тому оскаржувана ухвала в силу вимог п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до того ж суду.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 381 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області задовольнити.

Ухвалу Іванківського районного суду Київської області від 16 січня 2024 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до того ж суду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач:

Судді: