Рішення

від 07.06.2024 по справі 460/4143/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

07 червня 2024 року м. Рівне №460/4143/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач-2), за змістом якого просила суд:

визнати протиправним та скасувати рішення відповідача-1 від 17.10.2023 №172650007405 «На заміну рішення про призначення від 25.09.2023 Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 », яким ОСОБА_1 відмовлено призначенні пенсії відповідно до пп. 7 п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

зобов`язати відповідача-2 поновити виплату призначеної позивачу пенсії за віком на пільгових умовах починаючи з 18.09.2023 відповідно до пп. 7 п. 2 ст. 114 Закону України Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач, виховавши понад п`ятеро дітей до 14 річного віку (а загалом народивши 11 дітей), працюючи на постійній основі у сільськогосподарському виробництві (у СПП «Відродження») набула право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. 18.09.2023 вона подала відповідачу-2 заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, за результатом розгляду якої їй була призначена пенсія за віком на підставі рішення про призначення від 25.09.2023. Однак, 17.10.2023 відповідач-1 прийняв рішення 172650007405 «На заміну рішення про призначення від 25.09.2023 Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 », яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії з підстав не доведення наданими документами зайнятості на постійній роботі у сільськогосподарському виробництві.

Позивач, вважаючи протиправною поведінку відповідача-1 щодо припинення виплати пенсії, звернувся до суду із позовною заявою.

Ухвалою суду від 19.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач-2 подав відзив на позовну заяву, яким позовні вимоги не визнав повністю. В обґрунтування заперечень відповідач повідомив, що основними умовами, для призначення жінці пенсії, передбаченої пунктом 7 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", є: виховання нею не менше п`яти дітей (в тому числі усиновлених), причому остання дитина має досягти 14-річного віку; зайнятість на постійній роботі у сільськогосподарському виробництві на час звернення за призначенням пенсії. Відповідач-2 стверджує, що підставою, яка перешкоджає позивачу в отриманні призначеної раніше пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до підпункту 7 пункту 2 ст. 114 Закону №1058-IV є не підтвердження факту постійної роботи станом на дату подання заяви про призначення пенсії 18.09.2023 на сільськогосподарському виробництві у зв`язку з відсутністю доказів сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з 01.07.2023 по дату звернення позивача (18.09.2023) за призначенням пенсії по СПП "Відродження".

З цих підстав відповідач-2 просив в задоволенні позову відмовити.

Відповідач-1, який приймав оскаржене рішення, відзиву на позовну заяву не подав, своєї позиції щодо заявлених ОСОБА_1 позовних вимог суду не повідомив.

Відповідно до вимог статті 263 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Позивач - громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_1 18.09.2023 звернулась до ГУ ПФУ в Рівненській області із заявою про призначення їй пенсії відповідно до пп. 7 п. 2 ст. 114 до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» як особа, яка народила та виховала понад п`ятеро дітей до 14 річного віку та станом на дату звернення працювала на постійній основі у сільському господарстві.

Рішенням територіального органу Пенсійного фонду від 25.09.2023 ОСОБА_1 було призначено пенсію за віком на пільгових умовах.

Водночас, рішенням відповідача-1 від 17.10.2023 №172650007405 «На заміну рішення про призначення від 25.09.2023 Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 » ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії з підстав не доведення наданими документами зайнятості на постійній роботі у сільськогосподарському виробництві. Зазначено, що Відповідно до даних, які містяться в системі персоніфікованого обліку, відсутні відомості про сплату внесків до Пенсійного фонду України з 01.07.2023 по дату звернення заявниці (18.09.2023) за призначенням пенсії по СПП "Відродження".

Вважаючи протиправним спірне рішення відповідача-1, позивач звернувся до суду із позовом про його скасування.

Вирішуючи адміністративний спір по суті, суд враховує наступне.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV) визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, цього закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону №1058-IV від 09.07.2003 право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом, досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Відповідно до підпункту 7 пункту 2 ст. 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається жінкам, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п`ятьох і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.1992 №244 затверджено Порядок призначення пенсій на пільгових умовах жінкам, які працюють в виробництві та виховали п`ятеро і більше дітей (далі - Порядок №244), відповідно до п. 1 якого установлено, що жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п`ятеро або більше дітей до 14-річного віку, в тому числі усиновлених, пенсії на пільгових умовах призначаються незалежно від віку та наявного трудового стажу.

Право на пенсію на вказаних у пункті І цієї постанови пільгових умовах мають жінки, які зайняті на постійній роботі у сільськогосподарському виробництві у колгоспах, державних господарствах, міжгосподарських підприємствах, кооперативах, орендних колективах, а також в фермерських та інших господарствах незалежно від форм власності та господарювання (п. 2 Порядку №244).

Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку, що для отримання вказаного виду пільгової пенсії за віком необхідно дотримання двох умов: факт роботи в сільськогосподарському виробництві; факт виховання п`ятеро і більше дітей до 14 річного віку.

За змістом матеріалів справи суд встановив, що не є спірним факт народження та виховання позивачем своїх 5 дітей до досягнення ними 14 річного віку, що відповідачами не заперечується.

Єдиною підставою, яка на думку Пенсійних органів перешкоджає позивачу в отриманні призначеної раніше пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до підпункту 7 пункту 2 ст. 114 Закону №1058-IV є не підтвердження факту постійної роботи станом на дату подання заяви про призначення пенсії на сільськогосподарському виробництві у зв`язку з відсутністю доказів сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з 01.07.2023 по дату звернення позивача (18.09.2023) за призначенням пенсії по СПП "Відродження".

Оцінюючи такі доводи відповідачів, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Так, згідно з вимогами ст. 62 Закону №1788-XII, Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі - Інструкція №58), п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 (далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до п. 1.1. Інструкції №58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Таким чином, саме трудова книжка є документом, який підтверджує трудову діяльність працівника, зокрема й перебування його у трудових відносинах з суб`єктом господарювання (роботодавцем).

Записами трудової книжки ОСОБА_1 Серія НОМЕР_1 дата заповнення 05.05.2023 підтверджується, що 05.05.2023 вона прийнята на роботу робітником з догляду за тваринами ВРХ СПП «Відродження» (наказ №2 від 04.05.2023).

Відтак, трудовою книжкою позивача засвідчується, що станом на дату подання до Пенсійних органів заяви про призначення пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 18.09.2024 перебувала у трудових відносинах із СПП «Відродження», обіймаючи посаду робітника з догляду за тваринами ВРХ (великою рогатою худобою).

Відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підтверджують, що основний вид діяльності Сільськогосподарського приватного підприємства «Відродження» (код ЄДРПОУ 30716830) за КВЕД 01.41 є розведення великої рогатої худоби молочних порід, а інший - за КВЕД 01.11 є - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі - Порядок №637), передбачено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом третім Порядку №637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Отже саме за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами, що також визначено Порядком №637.

Довідками сільськогосподарського приватного підприємства «Відродження» від 15.09.2023 №15 та №16 підтверджується характер роботи ОСОБА_1 на підприємстві - робітник з догляду за тваринами великої рогатої худоби, зокрема: виробництво і вирощування великої рогатої худоби, догляд за великою рогатою худобою, випас корів на літньому пасовищі, а в зимовий період догляд корів та телят на фермі.

Пенсійні органи стверджують, що в їх розпорядженні повинен бути доказ про те, що станом на дату подання заяви про призначення пенсії за позивача страхувальником було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Суд оцінює критично та відхиляє ці доводи позивача з наступним підстав.

Згідно з абз. 9 п. 3 ч. 3 ст. 21 Закону №1058-IV, частина персональної електронної облікової картки, яка відображає виплату за рахунок коштів Пенсійного фонду пенсії застрахованій особі за місяцями повинна містити такі відомості, як, заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) для обчислення, перерахунку, індексації пенсії на поточний момент.

Відповідно до записів наданої відповідачем довідки Форми ОК-5 ОСОБА_1 із реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (індивідуальні відомості про застраховану особу) страхувальник «Сільськогосподарське приватне підприємство «Відродження» дата формування виписки: 23.02.2024, вбачається сплата за позивача відповідних внесків за липень-вересень 2023 року.

Статтею 8 Закону №1058-ІV передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг, яке, в силу положень ст.2 Закону №1058-ІV гарантується, зокрема, солідарною системою загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до ст.1 Закону №1058-ІV, страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Згідно із ч.1 ст.24 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною 2 статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Таким чином, система персоніфікованого обліку не підтверджує або спростовує факт роботи особи на певній посаді та місці (доказом чого є трудова книжка), а дає підставу для зарахування спірного періоду роботи до загального страхового стажу.

У силу приписів ч.1 ст.15 Закону №1058-IV, платниками страхових внесків до солідарної системи є, зокрема, страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону.

Відповідно до п.1 ст.14 Закону №1058-IV страхувальниками відповідно до цього Закону є, зокрема, роботодавці.

Згідно із ч.2 ст.20 Закону №1058-IV, обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

За приписами чч. 5, 6 ст.20 Закону №1058-IV, страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1. 2. 4 статті 14 нього Закону, календарний місяць; для страхувальників, зазначених у пункті 5 етапі 14 цього Закону квартал.

Таким чином, усі місяці роботи, за які підприємство-страхувальник нарахувало застрахованій особі-працівнику заробітну плату та нараховувало відповідні страхові внески з неї, повинні зараховуватися до страхового стажу цієї застрахованої особи-працівника незалежно від того, чи сплатило фактично підприємство-страхувальник ці страхові внески чи ні або незалежно від того, чи обліковуються вказані страхові внески відповідачем у реєстрі застрахованих осіб.

Проте, як станом на дату подання заяви про призначення пенсії 18.09.2023, так і станом на дату прийняття оскарженого рішення від 17.10.2023 в розпорядженні Пенсійного органу не могли бути докази сплати за ОСОБА_1 єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у зв`язку з не настанням у страхувальника обов`язку його сплати, що виник лише з 20.10.2023 (за базовий звітний ІІІ квартал 2023 року - липень-вересень цього року).

Водночас, із довідки форми ОК-5, наявної в матеріалах справи підтверджується, що по вересень 2023 року за ОСОБА_1 були наявними докази сплати внесків станом на лютий 2024 року.

Відповідно до Абзацу п`ятого пункту 1.8 розділу I Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за №1566/11846 якщо наявних документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон).

Суд також враховує, що згідно з п.10 ч.1 ст.1 Закону №2464-VI, страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок.

Зокрема ч.1 ст.4 Закону №2464-VI встановлено, що платниками єдиного внеску є роботодавці.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.6 Закону №2464-VI, платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Отже, обов`язок щодо сплати страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника - роботодавця, оскільки він здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи - працівника.

Застрахована особа не повинна відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства за страховими внесками не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу такої особи періодів її роботи.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 27.03.2018 у справі №208/6680/16-а, від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а, від 20.03.2019 у справі №688/947/17, від 30.09.2019 у справі №414/736/17, від 23.07.2019 у справі №617/927/17.

Згідно з нормами п.4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Відповідно до ч.3 ст.44 Закону №1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

На підставі п.4.2 Порядку №22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Зазначене дає суду підстави для висновку, що у випадку виконання б Пенсійними органами свого обов`язку щодо перевірки доказів сплати СПП «Відродження» за позивача внесків за липень-вересень 2023 року, вони б отримали відповідну інформацію відразу після закінчення відповідного строку звітності.

Вказане в сукупності дає суду підстави для висновку про протиправність та незаконність оскарженого рішення, прийнятого відповідачем-1 про припинення виплати раніше призначеної пенсії, позаяк усі наведені ним підстави для відмови спростовані судом в ході розгляду адміністративної справи, а тому спірне рішення підлягає скасуванню.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що порушені права, свободи та інтереси позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 17.10.2023 №172650007405 «На заміну рішення про призначення від 25.09.2023 Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 », яким ОСОБА_1 відмовлено призначенні пенсії відповідно до пп. 7 п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з ч. 1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем-1 не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності його поведінки у спірних правовідносинах.

За наведених обставин, для відновлення порушених прав, свобод та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду слід зобов`язати відповідача-2 (на обліку в якому позивач перебуває) поновити виплату призначену ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах починаючи з 18.09.2023 відповідно до пп. 7 п. 2 ст. 114 Закону України Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю.

Суд присуджує на користь позивача документально підтверджені витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 17.10.2023 №172650007405 «На заміну рішення про призначення від 25.09.2023 Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 », яким ОСОБА_1 відмовлено призначенні пенсії відповідно до пп. 7 п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області поновити виплату раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах починаючи з 18.09.2023 відповідно до пп. 7 п. 2 ст. 114 Закону України Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві судові витрати по сплаті судового збору в сумі 484,48 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 484,48 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 07 червня 2024 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16,м. Київ,04053, ЄДРПОУ/РНОКПП 42098368) Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)

Суддя Н.В. Друзенко