Постанова

від 21.11.2024 по справі 460/4143/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2024 рокуЛьвівСправа № 460/4143/24 пров. № А/857/17228/24Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Гінди О.М., Ніколіна В.В.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 07 червня 2024 у справі №460/4143/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій (головуючий суддя першої інстанції - Друзенко Н.В., час ухвалення - у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, місце ухвалення - м. Рівне),-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі відповідач 2), в якому просила:

-визнати протиправним та скасувати рішення відповідача-1 від 17.10.2023 №172650007405 «На заміну рішення про призначення від 25.09.2023 Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 », яким ОСОБА_1 відмовлено призначенні пенсії відповідно до пп. 7 п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

-зобов`язати відповідача-2 поновити виплату призначеної позивачу пенсії за віком на пільгових умовах починаючи з 18.09.2023 відповідно до пп. 7 п. 2 ст. 114 Закону України Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, виховавши понад п`ятеро дітей до 14 річного віку (а загалом народивши 11 дітей), працюючи на постійній основі у сільськогосподарському виробництві (у СПП «Відродження») набула право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Однак, відповідач-1 прийняв рішення яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії з підстав не доведення наданими документами зайнятості на постійній роботі у сільськогосподарському виробництві. Вважаючи протиправними дії відповідача 1, позивач звернувся до суду.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 07 червня 2024 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 17.10.2023 №172650007405 «На заміну рішення про призначення від 25.09.2023 Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 », яким ОСОБА_1 відмовлено призначенні пенсії відповідно до пп. 7 п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області поновити виплату раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах починаючи з 18.09.2023 відповідно до пп. 7 п. 2 ст. 114 Закону України Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем 2 подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, не у повному обсязі з`ясовано обставини, що мають значення для справи. Зокрема апелянт вказує на те, що за наданими документами не підтверджено зайнятість позивачки на постійній роботі у сільськогосподарському виробництві на дату звернення, тому відсутнє право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Вважає, помилковий висновок суду першої інстанції про наявність підстав про задоволення позовних вимог позивача.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач 18.09.2023 звернулась до ГУ ПФУ в Рівненській області із заявою про призначення їй пенсії відповідно до пп. 7 п. 2 ст. 114 до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» як особа, яка народила та виховала понад п`ятеро дітей до 14 річного віку та станом на дату звернення працювала на постійній основі у сільському господарстві.

Рішенням територіального органу Пенсійного фонду від 25.09.2023 ОСОБА_1 було призначено пенсію за віком на пільгових умовах.

Рішенням відповідача-1 від 17.10.2023 №172650007405 «На заміну рішення про призначення від 25.09.2023 Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 » ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії з підстав не доведення наданими документами зайнятості на постійній роботі у сільськогосподарському виробництві. Зазначено, що Відповідно до даних, які містяться в системі персоніфікованого обліку, відсутні відомості про сплату внесків до Пенсійного фонду України з 01.07.2023 по дату звернення заявниці (18.09.2023) за призначенням пенсії по СПП «Відродження».

Позивач, вважаючи протиправним спірне рішення відповідача-1, звернувся до суду із позовом про його скасування.

Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що орган, який призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі. У випадку виконання б Пенсійними органами свого обов`язку щодо перевірки доказів сплати СПП «Відродження» за позивача внесків за липень-вересень 2023 року, вони б отримали відповідну інформацію відразу після закінчення відповідного строку звітності.

Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV) законодавство про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, цього закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону №1058-IV від 09.07.2003 право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом, досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Підпунктом 7 пункту 2 ст. 114 Закону №1058-IV передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається жінкам, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п`ятьох і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.1992 №244 затверджено Порядок призначення пенсій на пільгових умовах жінкам, які працюють в виробництві та виховали п`ятеро і більше дітей (далі - Порядок №244), відповідно до п. 1 якого установлено, що жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п`ятеро або більше дітей до 14-річного віку, в тому числі усиновлених, пенсії на пільгових умовах призначаються незалежно від віку та наявного трудового стажу.

Пунктом 2 Порядку №244 передбачено, що право на пенсію на вказаних у пункті І цієї постанови пільгових умовах мають жінки, які зайняті на постійній роботі у сільськогосподарському виробництві у колгоспах, державних господарствах, міжгосподарських підприємствах, кооперативах, орендних колективах, а також в фермерських та інших господарствах незалежно від форм власності та господарювання.

Відтак, для отримання вказаного виду пільгової пенсії за віком необхідно дотримання двох умов: факт роботи в сільськогосподарському виробництві; факт виховання п`ятеро і більше дітей до 14 річного віку.

Відповідачами не заперечується та не є спірним факт народження та виховання позивачем своїх 5 дітей до досягнення ними 14 річного віку.

Разом з тим, єдиною підставою, яка на думку Пенсійних органів перешкоджає позивачу в отриманні призначеної раніше пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до підпункту 7 пункту 2 ст. 114 Закону №1058-IV є не підтвердження факту постійної роботи станом на дату подання заяви про призначення пенсії на сільськогосподарському виробництві у зв`язку з відсутністю доказів сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з 01.07.2023 по дату звернення позивача (18.09.2023) за призначенням пенсії по СПП «Відродження».

Згідно ч. 1 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до ст. 62 Закону №1788-XII, Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі - Інструкція №58), п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 (далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно п. 1.1. Інструкції №58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Саме трудова книжка є документом, який підтверджує трудову діяльність працівника, зокрема й перебування його у трудових відносинах з суб`єктом господарювання (роботодавцем).

Як вбачається з трудової книжки ОСОБА_1 Серія НОМЕР_1 дата заповнення 05.05.2023 підтверджується, що 05.05.2023 вона прийнята на роботу робітником з догляду за тваринами ВРХ СПП «Відродження» (наказ №2 від 04.05.2023). Станом на дату подання до Пенсійних органів заяви про призначення пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 18.09.2024 перебувала у трудових відносинах із СПП «Відродження», обіймаючи посаду робітника з догляду за тваринами ВРХ (великою рогатою худобою).

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підтверджують, що основний вид діяльності Сільськогосподарського приватного підприємства «Відродження» (код ЄДРПОУ 30716830) за КВЕД 01.41 є розведення великої рогатої худоби молочних порід, а інший - за КВЕД 01.11 є - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі - Порядок №637), передбачено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно пунктом третім Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відтак, саме за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами, що також визначено Порядком №637.

Довідками сільськогосподарського приватного підприємства «Відродження» від 15.09.2023 №15 та №16 підтверджується характер роботи ОСОБА_1 на підприємстві - робітник з догляду за тваринами великої рогатої худоби, зокрема: виробництво і вирощування великої рогатої худоби, догляд за великою рогатою худобою, випас корів на літньому пасовищі, а в зимовий період догляд корів та телят на фермі.

Разом з тим, як зазначають Пенсійні органи, що в їх розпорядженні повинен бути доказ про те, що станом на дату подання заяви про призначення пенсії за позивача страхувальником було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Однак, апеляційний суд не погоджується із зазначеним, покликаючись на наступне, а саме.

Абзацом 9 п. 3 ч. 3 ст. 21 Закону №1058-IV передбачено, що частина персональної електронної облікової картки, яка відображає виплату за рахунок коштів Пенсійного фонду пенсії застрахованій особі за місяцями повинна містити такі відомості, як, заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) для обчислення, перерахунку, індексації пенсії на поточний момент.

Згідно записів наданої відповідачем довідки Форми ОК-5 ОСОБА_1 із реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (індивідуальні відомості про застраховану особу) страхувальник «Сільськогосподарське приватне підприємство «Відродження» дата формування виписки: 23.02.2024, вбачається сплата за позивача відповідних внесків за липень-вересень 2023 року.

Згідно статті 8 Закону №1058-ІV право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг, яке, в силу положень ст.2 Закону №1058-ІV гарантується, зокрема, солідарною системою загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до ст.1 Закону №1058-ІV, страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Частиною 1 ст.24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною 2 статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Система персоніфікованого обліку не підтверджує або спростовує факт роботи особи на певній посаді та місці (доказом чого є трудова книжка), а дає підставу для зарахування спірного періоду роботи до загального страхового стажу.

Згідно ч.1 ст.15 Закону №1058-IV, платниками страхових внесків до солідарної системи є, зокрема, страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону.

Відповідно до п.1 ст.14 Закону №1058-IV страхувальниками відповідно до цього Закону є, зокрема, роботодавці.

Згідно із ч.2 ст.20 Закону №1058-IV, обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Частинами 5, 6 ст.20 Закону №1058-IV визначено, що страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1. 2. 4 статті 14 нього Закону, календарний місяць; для страхувальників, зазначених у пункті 5 етапі 14 цього Закону квартал.

Усі місяці роботи, за які підприємство-страхувальник нарахувало застрахованій особі-працівнику заробітну плату та нараховувало відповідні страхові внески з неї, повинні зараховуватися до страхового стажу цієї застрахованої особи-працівника незалежно від того, чи сплатило фактично підприємство-страхувальник ці страхові внески чи ні або незалежно від того, чи обліковуються вказані страхові внески відповідачем у реєстрі застрахованих осіб.

Станом на дату подання заяви про призначення пенсії 18.09.2023, так і станом на дату прийняття оскарженого рішення від 17.10.2023 в розпорядженні Пенсійного органу не могли бути докази сплати за ОСОБА_1 єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у зв`язку з не настанням у страхувальника обов`язку його сплати, що виник лише з 20.10.2023 (за базовий звітний ІІІ квартал 2023 року - липень-вересень цього року).

Як вбачається з довідки форми ОК-5, наявної в матеріалах справи, що по вересень 2023 року за ОСОБА_1 були наявними докази сплати внесків станом на лютий 2024 року.

Згідно абзацу п`ятого пункту 1.8 розділу I Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за №1566/11846 якщо наявних документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон).

Відповідно до п.10 ч.1 ст.1 Закону №2464-VI, страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок.

Згідно ч.1 ст. 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.6 Закону №2464-VI, платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Обов`язок щодо сплати страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника - роботодавця, оскільки він здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи - працівника.

Застрахована особа не повинна відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства за страховими внесками не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу такої особи періодів її роботи.

Аналогічна правова позиція відображена Верховним Судом у постановах від 27.03.2018 у справі №208/6680/16-а, від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а, від 20.03.2019 у справі №688/947/17, від 30.09.2019 у справі №414/736/17, від 23.07.2019 у справі №617/927/17.

Згідно п.4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону №1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Згідно п.4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

У випадку виконання б Пенсійними органами свого обов`язку щодо перевірки доказів сплати СПП «Відродження» за позивача внесків за липень-вересень 2023 року, вони б отримали відповідну інформацію відразу після закінчення відповідного строку звітності.

Таким чином, колегія суддів вважає про протиправність та незаконність оскарженого рішення, прийнятого відповідачем-1 про припинення виплати раніше призначеної пенсії, позаяк усі наведені ним підстави для відмови спростовані.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 17.10.2023 №172650007405 «На заміну рішення про призначення від 25.09.2023 Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 », яким ОСОБА_1 відмовлено призначенні пенсії відповідно до пп. 7 п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Враховуючи вище викладене колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими у справі обставинами.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області - залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 07 червня 2024 року у справі №460/4143/24 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя З. М. Матковська судді О. М. Гінда В. В. Ніколін