Рішення

від 07.06.2024 по справі 140/2696/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2024 року ЛуцькСправа № 140/2696/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

судді Смокович В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « 777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ» (далі ТзОВ «777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ») звернулося з позовом до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.04.2023 між ТзОВ «777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ» та SETTE Group. Sp. Z.o.o (РП) укладено зовнішньоекономічний контракт №27042023, відповідно до якого SETTE Group Sp.z.o.o (надалі - продавець) зобов`язувалось поставляти товар транспортні засоби нові та бувші у використанні, а ТзОВ «777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ» прийняти та оплатити їх на умовах, визначених у специфікаціях та інвойсах, які є невід`ємною частиною контракту.

08.11.2023 між ТзОВ «777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ» та SETTE Group Sp.z.o.o (РП) укладено специфікацію № 16 до зовнішньоекономічного контракту № 27042023 від 27.04.2023. За умовами специфікації SETTE Group Sp.z.o.o зобов`язались передати у власність ТзОВ «777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ» товар - автобус бувший у використанні VANHOOL ТХ18 АLTANO, ціна транспортного засобу становить 30000,00 Євро, а покупець прийняти та оплатити його на умовах, визначених у цій специфікації. Форма оплати - післяплата. Умови поставки DAP -Ягодин, відповідно до правил ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року.

Відповідно до інвойсу від 08.11.2023 08/11/2023 SETTE Group Sp.z.o.o поставлено автобус VANHOOL ТХ18 АLTANO vin № НОМЕР_1 .

З метою здійснення митного оформлення в режимі імпорту 27/11.2023 декларантом ТзОВ «777 АВТО ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ » в порядку електронного декларування подано до Волинської митниці митну декларацію № 23UA205140099647U0 з описом товару «Автобус пасажирський, що був у використанні: марка згідно з довідником VAN HOOL, модель згідно з довідником ТХ18 АLTANO, - (номер кузова) № НОМЕР_1 , рік виготовлення 2012, тип кузова пасажирський автобус, тип двигуна дизельний, потужність двигуна 340 квт, обєм двигуна -12902 см3, колісна формула -6х2, кількість дверей -2, загальна к-сть місць, включаючи водія 65 чоловік, максимально припустима повна маса- 24500 кг, країна виробництва - ( VAN HOOL ВE). Торгівельна марка «VAN HOOL», а також документи, на підставі яких товар був куплений та доставлений до митного кордону України.

У вказаній декларації митна вартість товару визначена за першим методом, на рівні 30000,00 євро.

Проте, Волинська митниця винесла рішення про коригування митної вартості товарів від 30.11.2023 № UA205140/2023/000706/2 та митну вартість визначила за резервним методом.

Позивач не погоджується з оскаржуваним рішенням від 30.11.2023 № UA205140/2023/000706/2, та вважає, що Волинська митниця не врахувала належним чином фактичні обставини справи та усі подані документи, прийнявши протиправне рішення про коригування митної вартості товарів.

На думку позивача, митний орган не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих декларантом документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Ні в запиті про надання додаткових документів, ні в спірному рішенні про коригування митної вартості відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Також рішення відповідача не містить докладної інформації (у тому числі щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), яка призвела до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої ним, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Позивач вважає, що надані ним документи в частині підтвердження заявленої митної вартості не містять розбіжностей чи ознак підробки, а вимога про надання додаткових документів є безпідставною й митний орган не спростував достовірність поданих документів, не обґрунтував неможливість їх врахування при визначенні митної вартості спірного товару.

Позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 30.11.2023 № UA205140/2023/000706/2.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 18.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.70).

В поданому до суду відзиві на позовну заяву (а. с. 73-79) представник відповідача позов не визнала та просить відмовити у його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваного рішення.

Вказує, що під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, встановлено, що митна вартість товару за МД від 27.11.2023 №23UA205140099647U0 визначена за ціною договору не може бути визнана у зв`язку з тим, що подані документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та вони містять розбіжності, які є визначальними для сумніву митниці в достовірності заявлених відомостей про митну вартість, та, як наслідок, реалізації права митного органу вимагати додаткові документи, які б спростували ці розбіжності.

Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 53 МК України декларанту надіслано повідомлення про надання документів на підтвердження митної вартості, проте, декларант не надав інших документів для підтвердження митної вартості, у зв`язку із чим, за результатом проведеної письмової консультації щодо вибору методу визначення митної вартості товару, Волинською митницею з дотриманням вимог чинного законодавства прийнято рішення про коригування митної вартості товарів, яке скасуванню не підлягає.

В поданій до суду відповіді на відзив (а.с.108-113) позивач підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві. Додатково товариство зазначило, що митна вартість, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Посипання на мережу інтернет не відповідає нормі закону визначеного в cm. 64 Митного Кодексу України.

Вказана позиція підтримується в Постанові КАС ВП від 03 травня 2023 року у справі № 140/6689/20 (адміністративне провадження № К/9901/3767/21) «Посилання на мережу Інтернет, яка покладена в обґрунтування оскаржуваного рішення стосовно вартості товару, не може бути взята до уваги, оскільки її застосування МК України не передбачено, вона не містять ідентифікаційних відомостей про покупця та дійсну ціну продажу, за своїм правовим статусом не є офіційними документам та не спростовує відомості, вказані у документах, поданих до митного оформлення.».

Враховуючи наведене вище позивач стверджує, що посадовими особами митного органу не проведено жодного аналізу наданих до митного оформлення докуменів, а також документів наданих до позовної заяви.

Приймаючи рішення про визначення митної вартості імпортованого товару за резервним методом, митний орган не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, як і не наведено жодних розрахунків, за якими митним органом визначено таку вартість товару, що є порушенням ст.55, ст.64 МК України, а власне й посилання на конкретний транспортний засіб відсутнє.

У запереченнях поданих представником митниці, остання зауважила та звертала увагу суду, що у гр. 44 МД № 23UA205140099647U0 від 27.11.2023 року, серед переліку документів зазначено «доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №16 від 14.04.2023», але фактично даний документ не подано до митного органу, що не дає можливості перевірити чи має даний документ відношення до поставки товару та підтверджує числові значення складових митної вартості товарів.

Пунктом 1 контракту №27042023 від 27.04.2023 року передбачено, що: «… Покупець прийняти та оплатити їх на умовах, визначених у специфікаціях та інвойсах, які є невід`ємною частиною контракту». Оскільки, п. 1 контракту №27042023 від 27.04.2023 року передбачено, що така специфікація є невід`ємною частиною контракту, тому вона є додатком до цього контракту.

Пункт 2 частини 2 статті 53 Митного кодексу України визначає, що одним із документів, які підтверджують митну вартість товарів є зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності. Разом з тим зазначаємо, що рахунок-фактура №8/11/2023 від 08.11.2023 містить посилання на специфікацію №17 від 08.11.2023 року, проте вищевказаної специфікації не було надано під час митного оформлення. Тим самим, уповноважені особи митного органу були позбавлені можливості ідентифікації рахунку-фактури №8/11/2023 від 08.11.2023 з товаром, який був поданий до митного оформлення. Посилання на документи, які не було подано до митного оформлення та контролю не дають можливості перевірити чи мають дані документи відношення до поставки товару та чи підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Як вбачається, за матеріалами справи, подані до митного оформлення документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а тому у митного органу було достатньо сумнівів у достовірності наданих документів та заявленій митній вартості за першим методом. Вважає, що Волинська митниця діяла у межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством України, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні на адресу суду від учасників справи не надходило.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4, частини другої, пункту 10 частини шостої статті 12, частин першої - третьої статті 257, частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.

Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

Судом встановлено, що 27.11.2023 ТзОВ «777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ» через уповноваженого декларанта на митний пост Волинської митниці подано МД №23UA205140099647U0 з метою здійснення митного оформлення товару: «Автобус пасажирський, що був у використанні: марка згідно з довідником VAN HOOL, модель згідно з довідником ТХ18 АLTANO, - (номер кузова) № НОМЕР_1 , рік виготовлення 2012, тип кузова пасажирський автобус, тип двигуна дизельний, потужність двигуна 340 квт, обєм двигуна -12902 см3, колісна формула -6х2, кількість дверей -2, загальна к-сть місць, включаючи водія 65 чоловік, максимально припустима повна маса- 24500 кг, країна виробництва - ( VAN HOOL ВE). Торгівельна марка «VAN HOOL».

У вказаній декларації митна вартість товару визначена за першим методом, на рівні 30000,00 євро .

До митного оформлення разом із вказаною МД декларант подав такі документи: рахунок-фактура (інвойс) від 08.11.2023 № 08/11/2023 (а. с. 21, переклад а. с. 22), сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 08.11.2023 №PL/MF/AS0059767, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 06.11.2023 S287476698, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів від 27.04.2023 № 27042023, специфікація (доповнення до контракту) від 16.11.2023 № 16, копія митної декларації країни відправлення від 08.11.2023 23PL341010E0337615.

Декларанту запропоновано надати в 10-денний термін додаткові документи відповідно до положень статей 53, 54 МК України, зокрема, договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, виписку з бухгалтерської документації, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, банківський платіжний документ, що стосується оцінюваного товару, якщо рахунок сплачено.

При цьому, направлення зазначеної вимоги щодо подання додаткових документів відповідач мотивував тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості товару, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності:

Числове значення, зазначене в декларації країни відправлення 23PL341010E0337615 від 08.11.2023133464 не відповідає ціні товару 30000 EUR, зазначеній в рахунку - фактурі № 8/11/2023 від 08.11.2023.

Відповідно п.1 та 3 Контракту від № 27042023 передбачено, що Покупець приймає та оплачує товар на умовах поставки, визначених у специфікаціях та інвойсах, які є невід`ємною частиною контракту. В рахунку-факгурі № 8/11/2023 від 08.11.2023 зазначений термін оплати 08.12.2023, проте не вказані умови поставки, також зазначено, що транспортний засіб поставляється згідно Специфікації №17 від 08.11.2023. В графі 44 митної декларації зазначена Специфікація №16 від 14.04.2023, яка не подана до митного оформлення.

У відповідь на запит митного органу ТОВ «777 АВТО ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ» листом надало роз`яснення та скерувало на адресу митного органу додаткові документи.

Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 30.11.2023 № UA205140/2023/000706/2 (а. с. 28-29), відповідно до якого відмовлено у визнанні заявленої декларантом митної вартості товарів та митну вартість визначено (скориговано) за резервним методом, рівень митної вартості визначено згідно наявної цінової інформації становить 110000 євро (у тексті рішення міститься покликання на сторінку сайту).

Крім того, Волинська митниця видала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2023/033496 (а. с. 30-31).

При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Як передбачено частинами другою - третьою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частинами першою - третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої, шостої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органі. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Згідно з частинами першою, другою статті 57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

За приписами частин п`ятої - восьмої статті 57 МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

За приписами частин першої, другої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

На думку суду, виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів, відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості товарів, з огляду на таке.

Судом встановлено, що як до митного оформлення, так і до суду позивач надав передбачені статтею 53 МК України документи, які підтверджують задекларовану у вказаній вище МД митну вартість товару, зокрема: рахунок-фактуру (інвойс) від 08.11.2023 № 08/11/2023 (а. с. 21, переклад а. с. 22), сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 08.11.2023 №PL/MF/AS0059767, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 06.11.2023 S287476698, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів від 27.04.2023 № 27042023, специфікацію (доповнення до контракту) від 16.11.2023 № 16, копію митної декларації країни відправлення від 08.11.2023 23PL341010E0337615.

На думку суду, відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом митну вартість спірного товару, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

Суд також звертає увагу, що в порядку частини третьої статті 53, пункту 2 частини п`ятої статті 54 МК України відповідач має право запитувати від декларанта лише ті документи, які необхідні для підтвердження заявленої митної вартості.

Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27.03.2020 (справа № 540/2605/18), від 06.05.2020 (справа № 140/1713/19), від 21.10.2021 (справа № 420/4820/19).

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Такі правові висновки підтверджуються чіткою та послідовною практикою Верховного Суду, яка наведена, зокрема, у постановах від 12.03.2020 у справі № 804/6243/14, від 07.05.2020 у справі № 1.380.2019.00162, від 02.03.2021 у справі № 380/842/20. У цих рішеннях суду касаційної інстанції також зазначено, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв`язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості.

Разом з тим, в оскаржуваному рішенні відсутнє обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності впливають на митну вартість товарів, та суд вважає, що вказані розбіжності, про які зазначено в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару, не можуть впливати на митну вартість спірного товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.

Щодо твердження митниці, що числове значення, зазначене в декларації країни відправлення 23PL341010E0337615 від 08.11.2023-133464 не відповідає ціні товару 30000 EUR, зазначеній в рахунку - фактурі N9 8/11/2023від08.11.2023 незаслуговують на увагу суду оскільки в фактурі від 08.11.2023 № 8/11/2023 зазначено ціна товару 30000 Євро, в експортній де кларації 23PL341010E0337615 від 08.11.2023 року зазначена статистична вартість (митна) товару - 133464.00 польських злотих, а не вартість Товару.

Статистична вартість виражається в національній валюті країни відправлення і при її визначенні в MRH23PL341010E0337615 від 08.11.2023 року використовуються Kursy srednie do ustalania wartosci celnej (art. 53 ust. 1 lit. a) UKC), stosowane od 1.11.2023 r. do 30.11.2023 r.Tabela nr 202/A/NBP/2023 z dnia 2023-10-18.

Так, згідно розрахунку вартість Товару становить 30000 євро, співвідношення 1 євро/польський злот - 4,4488;30000 множимо 4,4488 = 133464.00 польських злотих.

Отже статистична вартість в MKN23PL341010E0337615 від 08.11.2023 року виражена в польських злотих відповідає вартості Товару зазначеній в фактурі від 08.1 L2023 № 8/11/2023 в євро.

Такі висновки висновує Верховний суд у Постанові від 03.05.2023 року № 140/6689/20 (№ К/9901/3767/21) , де за значає «оскільки конвертація валют здійснювалася на території ЄС та на основі даних банківсь кої системи ЄС то Держмитслужба не може вказувати на можливість неточностей з боку української компанії».

Стосовно відомостей у спірному рішенні про те що, відповідно до пунктів 1 та 3 Контракту від 27.04.2023 № 27042023 передбачено, що Покупець приймає та оплачує товар на умовах поставки, визначених у специфікаціях та інвойсах, які є невід`ємною частиною контракту слід вказати, що умовами оплати відповідно специфікації № 16 від 08.11 .2023 року до контракту від 27.04.2023 року № 27042023 є післяоплата. В Фактурі 8/11/2023 від 08.11.2023 року також зазначено термін оплати до 08.12.2023 року, що відповідає умовам оплати зазначеним в специфікації №16 від 08.11.2023 року. Умови поставки визначені в специфікації № 16 від 08.11 2023 року до контракту від 27.04.2023 року № 27042023.

Поставлений транспортний засіб автобус ТХ18 ALTANO, ідентифікується з зазначеними вище у рішенні суду документами на підставі Ідентифікаційного номеру транспортного засобу VIN- YE2X18SU351D53866.

VIN-код це унікальний серійний номер, що застосовується в автомобільній промисловості для індивідуального розпізнавання кожного механічного транспортного засобу, причіпного транспортного засобу, мотоцикла та мопеда, визначення яких подані в міжнародному стандарті ISO 3833.

Будь які розбіжності відсутні.

Щодо відомостей у спірному рішенні про те що, в рахунку фактурі № 8/11/2023 від 08.11.2023 зазначений термін оплати 08.12.2023, проте не вказані умови поставки суд вказує.

Умови поставки визначені в специфікації № 16 від 08.11 .2023 року, яка є невідємною частиною контракту № 27042023 від 27.04.2023 року.

Жодна норма ні вітчизняного ні міжнародного законодавства не передбачає обов`язку Продавця зазначати умови поставки в фактурі, а митні органи не вправі дані вимоги встанов лювати.

З приводу відомостей митниці, що транспортний засіб поставляється згідно Специфікації №17 від 08.11.2023, а в графі 44 митної декларації зазначена Специфікація №16 від 14.04.2023, яка не подана до митного оформлення суд встановив настуне.

Товар поставляється згідно специфікації № 16 від 08.11.2023 року, яка надана декларантом до митного оформлення. Автобус ідентифікується в фактурі 8/11/2023 від 08.11.2023 року, ВМД23UА205140099647U0 та специфікації № 16 від 08.11.2023 року за він кодом. Вказані документи надані до митного оформлення, а тому, на думку суду, неправильно вказана декларантом в графі 44 дата специфікації є механічною помилкою.

Щодо зазначення в фактурі 8/11/2023 від 08.11.2023 року «специфікації № 17 від 08.11.2023» декларантом надано митному органу лист відправника з відповідними поясненнями, про що зазначено в гр. 44 ВМД та підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

Щодо виявлених митним органом розбіжностей, а саме, що договір із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається слід вказати, що будь яких посередницьких та комісійних договорів із третіми особами ТОВ «777 АВТО- ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ» ні з ким не укладало з придбання вказаного Товару.

Рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту) позивачем оплачувались, а тому митним органом не доведено факту укладання договорів з третіми особами, та здійснення платежів третім особам на користь продавця, пов`язаних із виконанням умов договору.

Слід зазначити, що Контракт № 27042023 від 27.04.2023 укладений ТОВ «777 АВТО- ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ» з «SETTE GROUP Sp.z о.о», в експортній декларації, фактурі, специфікації до контракту №16 від 08,11.2023 року Продавцем і відправником є польська компанія «SETTE GROUP Sp.z о.о» а отримувачем ТОВ «777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ». На банківський рахунок SETTE GROUP Sp.z о.о ТОВ «777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ» в подальшому перераховані кошти за придбаний Товар згідно платіжної інструкції в іноземній валюті від 16.01.2024 року №2 про що було повідомлено митницю листом від 16.01.2024 та надано копію платіжної інструкції.

Разом з тим суд констатує, що бухгалтерські виписки передбачені у частині 3 статті 53 цього Кодексу, тобто відносяться до додаткових документів, які можуть витребовуватись у декларанта виключно за умови відсутності можливості визначити митну вартість на основі документів, передбачених у частині 2 названої статті.

Відносно вимоги митниці надати каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару то варто зазначити, що до митного оформлення поданий автобус VAN HOOL, модель ТХ18 ALTANO, - YE2X18SU351D53866, - 2012 року виготовлення, що був у використанні, а як зазначив позивач у своєму листі від 29.11.2023 скерованого на адресу митниці виробник товару не надає каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) на продукцію, що була у використанні.

В оскаржуваному рішенні від 30.11.2023 № UA205140/2023/000706/2 відповідач також посилається на наявність розбіжностей, а саме вартість товару згідно копії митної декларації країни відправлення не відповідає вартості товару згідно інвойсу від 08.11.2023 №8/11/2023.

З цього приводу суд зауважує, що митна декларація країни відправлення в розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини шостої статті 53 МК України її декларант може подати за власним бажанням. Також копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа подає на письмову вимогу митного органу за наявності умов, визначених частиною третьою статті 53 МК України. Однак у цій справі відповідач не довів наявність умов, які зумовлюють необхідність подання декларантом додаткових документів. Митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.

Суд зазначає, що експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. На підставі цього документа відправник вантажу отримує відшкодування податку на додану вартість.

Твердження відповідача про наявність розбіжностей у зазначенні числового значення ціни товару в декларації країни відправлення та рахунку-фактурі не може бути самостійною підставою для невизнання визначеної позивачем митної вартості, оскільки частиною другою статті 53 МК України такі документи не віднесені до обов`язкових.

Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи, та суд бере до уваги пояснення позивача про те, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.

Суд також не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.

Суд наголошує, що вимога про надання банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією відповідно до частини третьої статті 53 МК України є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

Однак за обставин цієї справи відповідач не встановив розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).

Приписами пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Суд вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, оскільки у ньому, крім зазначення інформації з посиланням на інтернет джерела autoline.ua/ru/-fprodazha/turisticheskie-avtobusy , на підставі якої здійснено розрахунок скоригованої митної вартості товару та визначення рівня митної вартості 110000 Євро, будь-яких пояснень щодо коригувань на обсяги партії ідентичних товарів, умов поставки, комерційних умов не наведено.

Суд звертає увагу на те, що за сталою та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі № 815/6854/17, від 14.07.2020 у справі № 809/1734/16) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

На думку суду, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення у даному випадку не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірного товару, оскільки позивач надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що ввозиться, та дають можливість визначити митну вартість товару, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим та таким, що не відповідає вказаним вище нормам МК України, у зв`язку із чим з наведених вище мотивів та підстав позовні вимоги про визнання протиправним та скасування вказаного рішення належить задовольнити.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 9533,64грн., сплачений платіжною інструкцією від 01.03.2024 №33 (а. с. 13).

Керуючись статтями 243 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ» (43016, Волинська область, м. Луцьк, вул. Ковельська, 124, код ЄДРПОУ 43486193) до Волинської митниці (44350, Волинська область, Ковельський район, с.Римачі, вулиця Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ ВП 43958385) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 30 листопада 2023 року № UA205140/2023/000706/2.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судовий збір в розмірі 9533 гривень 64 копійки (дев`ять тисяч п`ятсот тридцять три гривні шістдесят чотири копійки).

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку у спосіб подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.І. Смокович

Повний текст судового рішення складений та підписаний 07 червня 2024 року.