Ухвала

від 07.06.2024 по справі 160/14898/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

07 червня 2024 року Справа 160/14898/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Горбалінський В.В., розглянувши позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до ОСОБА_1 , в якій позивач просить:

- стягнути зі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) вартість предметів речового майна, які отримані під час проходження військової служби за контрактом у Національній гвардії України та строки експлуатації (носіння) яких не закінчилося, у розмірі 5728,71 грн.

Відповідно до пунктів 3 та 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано: суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем не додано до позовної заяви доказів сплати судового збору.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2024 року становить 3028,00 грн.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, звернені до суду вимоги є майновими.

Отже, позивачу при зверненні до суду з даною позовною заявою необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

У своїй позовній заяві позивач просить відстрочити сплату судового збору, у зв`язку із тим, що позивач є бюджетною та неприбутковою організацією.

Вирішуючи заяву про відстрочення сплати та зменшення судового збору, суд виходить з того, що відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до частин 1, 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У розумінні приписів статті 8 Закону України «Про судовий збір» відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначено вичерпний перелік суб`єктів, які мають пільги та звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Судом встановлено, що позивач не відноситься до жодної з пільгових категорій, та повинен сплачувати судовий збір за подачу позовної заяви до суду.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати суду докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Обмежене фінансування суб`єкта владних повноважень не є підставою для відстрочення від сплати судового збору.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/980_030) право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

З огляду на викладені позивачем обставини, суд не знайшов обґрунтованих підстав для задоволення заявленого клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Крім того, суд також зазначає і про таке.

Згідно з частиною другою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 КАС України).

Відповідно до частини п`ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, суд звертає увагу, що Верховний Суд у постанові від 24.02.2021 року по справі № 420/4661/19 наголосив, що спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання щодо відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, а тому до таких спорів підлягають застосуванню приписи частини п`ятої статті 122 КАС України.

З матеріалів позовної заяви вбачається та не заперечується позивачем, що відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 № 186 від 17.07.2019 року було розірвано контракт про проходження громадянами України військової служби у Національній гвардії України та направлено для проходження строкової військової служби солдата за контрактом ОСОБА_1 , який здав справи і обов`язки за посадою стрільця 2-го відділення 1-го взводу 5-ї патрульної роти 2-го патрульного батальйону та звільненого відповідно до пункту 2 підпункту «ж» частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» з військової служби в запас наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 17.07.2019 р. № 27 о/с, у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем, та направлено для проходження строкової військової служби.

Таким чином, місячний строк звернення до суду у даній справі починає перебіг з дати розірвання контракту, з 17.07.2019 року, що також підтверджується поясненнями представника позивача.

Втім, вказана позовна заява подана до суду представником позивача 04.06.2024 року, шляхом її направлення засобами поштового зв`язку.

Таким чином, суд зазначає, що позивачем місячний строк звернення до адміністративного суду з даним позовом пропущений.

Втім, представник позивача одночасно з поданням до суду позовної заяви, звернувся із заявою про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що пропуск такого строку обумовлений об`єктивними причинами, а саме тим, що в Саксаганському районному суді м. Кривого Рогу розглядалась справа за позовом Військової частини НОМЕР_1 та ОСОБА_1 , з цим же предметом спору (стягнення зі ОСОБА_1 на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) вартість предметів речового майна, які отримані під час проходження військової служби за контрактом у Національній гвардії України та строки експлуатації (носіння) яких не закінчилося).

Таким чином, на думку представника позивача, пропуск строку звернення до адміністративного суду обумовлений неврегульованістю питання юрисдикції спорів про стягнення матеріальної шкоди.

Вирішуючи вказане клопотання по суті, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень, Військова частина НОМЕР_1 вперше (до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу) звернулась з даним позовом у травні 2021 року, в той час як строк звернення до суду у даній справі починає перебіг з дати розірвання контракту, з 17.07.2019 року.

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду Військова частина НОМЕР_1 звернулась з даним позовом 04.06.2024 року.

Отже, суд вказує, що, як до Саксаганському районному суді м. Кривого Рогу, так і до Дніпропетровського окружного адміністративного суду Військова частина НОМЕР_1 звернулась з даним позовом із порушенням встановленого строку звернення до суду.

При цьому, суд вказує, що сам по собі факт звернення до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу не може вважатися поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.

Відтак, суд доходить висновку, що доводи позивача, вказані позивачем у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду є необґрунтованими.

При цьому, суд зазначає, що згідно ч.6. ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на вищенаведене, суд вважає за необхідне надати позивачу можливість подати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, вказавши інші підстави для поновлення строку.

При цьому, суд повідомляє, що у випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій і підтверджені належними доказами.

Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах або для реалізації владних повноважень.

Днем, коли особа дізналась про порушення свого права, - є день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.

Суд звертає увагу, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Враховуючи вищевикладене та у відповідності до Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України підлягає залишенню без руху.

Для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати до суду:

- документ про сплату судового збору у розмірі 3028,00 грн.

- заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, вказавши інші підстави для поновлення строку.

Керуючись ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

В задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду відмовити.

Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Визначені недоліки позовної заяви позивачу усунути шляхом надання суду:

- документ про сплату судового збору у розмірі 3028,00 грн.

- заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, вказавши інші підстави для поновлення строку.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Горбалінський