Ухвала

від 21.06.2024 по справі 160/14898/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

21 червня 2024 рокуСправа № 160/14898/24 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Горбалінський В.В., розглянувши матеріали позовної заяви Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до ОСОБА_1 , в якій позивач просить:

- стягнути зі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) вартість предметів речового майна, які отримані під час проходження військової служби за контрактом у Національній гвардії України та строки експлуатації (носіння) яких не закінчилося, у розмірі 5728,71 грн.

07.06.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду в задоволенні заяви про відстрочення сплати судового збору відмовлено; в задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду відмовлено.

Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишено без руху.

Встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Запропоновано позивачу визначені недоліки позовної заяви усунути шляхом надання до суду:

- документ про сплату судового збору у розмірі 3028,00 грн.

- заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, вказавши інші підстави для поновлення строку.

18.06.2024 року на адресу суду від позивача надано до суду заяву про усунення недоліків, якою до суду надано документ про сплату судового збору у розмірі 3028,00 грн. та заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Щодо доводів заяви про поновлення строку звернення до суду, слід зазначити про таке.

В обґрунтування вказаної заяви, одним із доводів зазначено, що пропуск такого строку обумовлений об`єктивними причинами, а саме тим, що в Саксаганському районному суді м. Кривого Рогу розглядалась справа за позовом Військової частини НОМЕР_1 та ОСОБА_1 , з цим же предметом спору (стягнення зі ОСОБА_1 на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) вартість предметів речового майна, які отримані під час проходження військової служби за контрактом у Національній гвардії України та строки експлуатації (носіння) яких не закінчилося).

Таким чином, на думку представника позивача, пропуск строку звернення до адміністративного суду обумовлений неврегульованістю питання юрисдикції спорів про стягнення матеріальної шкоди.

Як вже зазначалося судом в ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.06.2024 року, згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень, Військова частина НОМЕР_1 вперше (до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу) звернулась з даним позовом у травні 2021 року, в той час як строк звернення до суду у даній справі починає перебіг з дати розірвання контракту, з 17.07.2019 року.

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду Військова частина НОМЕР_1 звернулась з даним позовом 04.06.2024 року.

Відповідно до частини п`ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, суд звертає увагу, що Верховний Суд у постанові від 24.02.2021 року по справі № 420/4661/19 наголосив, що спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання щодо відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, а тому до таких спорів підлягають застосуванню приписи частини п`ятої статті 122 КАС України.

Отже, суд вказує, що, як до Саксаганському районному суді м. Кривого Рогу, так і до Дніпропетровського окружного адміністративного суду Військова частина НОМЕР_1 звернулась з даним позовом із порушенням встановленого строку звернення до суду.

При цьому, суд вказує, що сам по собі факт звернення до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу не може вважатися поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.

Також, в обґрунтування клопотання про поновлення строку звернення до суду, представником позивача зазначено, що указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, а тому протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку зі збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду.

Щодо доводу про наявність воєнного стану, як підстави для поновлення строку звернення до суду із даним позовом, суд зауважує на такому.

При застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, суд вказує, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні без обґрунтування неможливості вчинити процесуальну дію у встановлені строки не може вважатися поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.

На думку суду, під час воєнного стану поновленню підлягають лише процесуальні строки, порушені з поважних причин, основними з яких є такі: повітряна тривога, відсутність електрозабезпечення, неможливість використання транспорту, ракетне чи інше збройне ураження території, де знаходиться адвокат та/або відповідний орган, а також окупація вказаної території тощо.

Втім, доводи позивача є безпідставними та неповажними, оскільки, позивачем не вказано та не надано доказів того, як наявність воєнного стану вплинула на можливість подання позивачем позовної заяви вчасно.

Крім того, суд вкотре наголошує, що місячний строк звернення до суду у даній справі починав перебіг з дати розірвання контракту, з 17.07.2019 року, що також підтверджується поясненнями представника позивача.

Тобто визначений законом місячний строк звернення до суду із даною позовною заявою перепадав на період до 24 лютого 2022 року, що окремо вказує на необґрунтованість доводів представника позивача щодо впливу воєнного стану на можливість позивача для своєчасного звернення до суду із даним позовом.

Відтак, суд доходить висновку, що доводи позивача, вказані позивачем у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду є необґрунтованими.

Суд звертає увагу, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази наявності обставин, які були об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з цим позовом.

Відповідно до ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з ч. 1, 2ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Отже, як встановлено судом, позивач не звернувся до суду в місячний термін, як це встановлено законом, а надав позов пізніше, не маючи на те ґрунтовних та об`єктивних причин.

Таким чином, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що в задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду слід відмовити, а позовну заяву повернути позивачу.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку, що позовну заяву належить повернути з усіма доданими до неї матеріалами позивачу, оскільки позивач не усунув всі недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

На підставі викладеного, керуючись ст.169,248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви представника Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про поновлення строку звернення до суду відмовити.

Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч.8ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку,встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили у порядку та у строки, встановленіст. 256 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтею295,297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Горбалінський