ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 червня 2024 року м. Житомир справа № 240/3531/24
категорія 111030300
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Попової О. Г., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Укрпалетсистем" до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов`язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство "Укрпалетсистем" із позовом до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 15.01.2024 за №38/33000703 в розмірі 96377,52 грн. штрафної санкції, прийнятого на підставі акту перевірки Головного управління ДПС у Волинській області від 25.12.2023 №21721/03-20-07-05/32285225;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 15.01.2024 за №41/33000703 в розмірі 1020,00 грн. штрафної санкції, прийнятого на підставі акту перевірки Головного управління ДПС у Волинській області від 25.12.2023 №21721/03-20-07-05/32285225.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем проведена фактична перевірка ПП "Укрпалетсистем" господарської одиниці АЗК та АГЗП (магазин, кафе) №110 (Волинська область, Луцький р-н, с. Рованці, вул. Європейська, 1-А) з метою контролю за дотриманням платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками з 20.12.2023 за період діяльності платника податків. За результатами перевірки контролюючим органом складено акт перевірки від 25.12.20213 за №21721/03-20-07-05/32285225 та винесено податкове повідомлення-рішення №38/33000703 від 15.01.2024 про застосування штрафних санкцій на суму 96377,52 грн. та №41/33000703 від 15.01.2024 у розмірі 1020,00 грн. штрафної санкції. Позивач, вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою судді від 14.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Через відділ документального забезпечення суду 06.04.2023 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що перевіркою встановлено порушення порядку проведення розрахунків, а саме: проведення розрахункових операцій через РРО з видачею фіскальних чеків не встановленої форми та змісту - відсутні обов`язкові реквізити фіскального чека (рядок обов`язкових реквізитів фіскального чека-цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої), передбачені пунктом ІІ "Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №13 від 21.06.2016 на загальну суму 218 282,70 грн.
Згідно з частиною четвертою статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Частиною п`ятою статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що Приватне підприємство "Укрпалетсистем" зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 27.03.2003 за №1 306 120 0000 000522 та як платник податків з великими платниками податків.
Основним видом діяльності згідно коду КВЕД 46.71 є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.
Листом Департаменту податкового аудиту Державної податкової служби України від 12 грудня 2023 року №31216/7/99-00-07-04-02-07 за результатами аналізу електронних копій фіскальних чеків при реалізації підакцизних товарів, створених ПП "Укрпалетсистем", Західним МУ ДПС по роботі з ВПП встановлено не відображення обов`язкового реквізиту - цифрового значення штрихового коду марок акцизного податку (серія та номер), що є ймовірним порушенням пунктів 1, 2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а тому з метою забезпечення якісного, оперативного та повного відпрацювання встановленого ризику, Головним управління ДПС в областях та м.Києві доручено скоординувати дії з Західним МУ щодо організації проведення фактичних перевірок господарських об`єктів ПП "Укрпалетсистем".
На підставі наказу від 19.12.2023 за №2993-п про проведення перевірки та направлень Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків проведена фактична перевірка ПП "Укрпалетсистем" господарської одиниці АЗК та АГЗП (магазин, кафе) №110 (Волинська область, Луцький р-н, с. Рованці, вул. Європейська, 1-А) з метою контролю за дотриманням платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відновин з працівниками (найманими працівниками) з 20.12.2023 за період діяльності платника податків .
За результатами зазначеної перевірки 25.12.2023 складено акт фактичної перевірки №21721/03-20-07-05/32285225, яким встановлено порушення пунктів 1, 2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Перевіркою встановлено порушення порядку проведення розрахунків, а саме: проведення розрахункових операцій через РРО з видачею фіскальних чеків не встановленої форми та змісту - відсутні обов`язкові реквізити фіскального чека (рядок обов`язкових реквізитів фіскального чека-цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої), передбачені пунктом ІІ "Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №13 від 21.06.2016 на загальну суму 218 282,70 грн.
В подальшому, на підставі акта перевірки Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків винесено податкове повідомлення-рішення від 15.01.2024 за №38/33000703, в розмірі 96377,52 грн. штрафної санкції та податкове повідомлення-рішення від 15.01.2024 за №41/33000703 в розмірі 1020,00 грн.
Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України).
Згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи
Відповідно до підпункту 75.1.3. пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється відповідно до статті 81 ПК України.
Строки проведення фактичної перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.
Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.
Як зазначено у пункті 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Положеннями пункту 86.8 статті 86 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для винесення податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами, тому за відсутності проведеної перевірки як юридичного факту у контролюючого органу відсутня компетенція на винесення податкового повідомлення-рішення. При цьому така компетенція не виникає в силу самого лише факту вчинення платником податків податкового правопорушення.
Для визначення контролюючим органом грошових зобов`язань платникові податків шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення в зв`язку допущенням таким платником порушень необхідно дотримуватись певних умов, зокрема, спочатку провести податкову перевірку відповідно до норм чинного законодавства.
Також слідує, що нормами ПК України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
Підстави призначення, обставини та порядок проведення перевірки визначено положеннями статті 80 ПК України.
Так, у наказі про проведення фактичної перевірки обов`язково мають зазначатись підстави для проведення перевірки.
Згідно матеріалів справи, в основу проведення фактичної перевірки ПП "Укрпалетсистем" згідно із наказом Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 25.04.2023 №94 покладено п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75 та п.п.80.2.5 п.80.2 ст., ст.81, п.83.3 ст.82 ПК України, якими передбачено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, у разі:
наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;
наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
Отже, передумовою проведення фактичної перевірки, з підстав, передбачених п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75 та 80.2.5 п.80.2 ст., ст.81, п.83.3 ст.82 ПК України, є отримання в установленому законодавством порядку інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби.
Інформація, на підставі якої прийнято оскаржуваний наказ, повинна містити інформацію про хоча і можливі, проте конкретні порушення позивачем законодавства, контроль за яким покладено на податкові органи.
Суд зауважує, що стаття 80 ПК України передбачає вичерпні підстави для проведення фактичної перевірки. Втім, застосовуючи конкретну правову підставу для призначення такої перевірки, у наказі на перевірку контролюючий орган зобов`язаний не тільки зазначити відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України, але й обґрунтувати (пояснити), які саме фактичні підстави (обставини) зумовлюють необхідність проведення фактичної перевірки.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 12.10.2021 у справі №120/5729/20-а, від 28.10.2021 у справі №520/10214/2020, від 02.12.2021 у справі №120/3918/20-а, від 08.09.2020 у справі №640/21536/19, від 22.09.2020 у справі №520/1304/2020.
Застосовуючи такі висновки до спірних у цій справі правовідносин, суд, перевіряючи питання наявності обґрунтованої підстави для проведення перевірки на підставі підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, виходить з того, що інформацією, у зв`язку з якою прийнято наказ, став лист Департаменту податкового аудиту ДПС України від 12 грудня 2023 року №31216/7/99-00-07-04-02-07.
Так, за результатами аналізу електронний копій фіскальних чеків при реалізації підакцизних товарів, створених ПП «Укрпалетсистем», Західним МУ ДПС по роботі з ВПП встановлено не відображення обов`язкового реквізиту цифрового значення штрихового коду марок акцизного податку (серія та номер), що є ймовірним порушенням пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Судом не встановлено, що зазначений лист Департаменту податкового аудиту ДПС мав істотні недоліки, не містив у собі достатньої інформації, що була в наявності/отримана відповідачем в установленому законодавством порядку, що може свідчити про можливі порушення платником податків законодавства, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій та не міг слугувати підставою та достатнім обґрунтуванням для призначення фактичної перевірки відповідно до підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України.
Отже, у контексті висновків, які викладені вище, з урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що наданими відповідачем доказами підтверджена наявності підстав для призначення фактичної перевірки позивача, а зміст наказу про проведення фактичної перевірки відповідає усім передбаченим податковим законодавством вимогам.
Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення від 15.01.2024 за №38/33000703, про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) на суму 96377,52 грн, суд зазначає наступне.
Основним нормативно-правовим актом, що визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг є Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06 липня 1995 року №265/95-ВР у редакції, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №265/95-ВР).
Дія цього Закону поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Визначення термінів, що вживаються у Законі України № 265/95-ВР закріплено у статті 2 такого Закону.
Так, розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;
- розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.
Зі змісту акта перевірки №21721/03-20-07-05/32285225 від 25.12.2023 встановлено, що під час здійснення контрольного заходу посадовими особами контролюючого органу встановлено порушення позивачем пунктів 1, 2 статті 3 Закону України №265/95-ВР.
У розрахунку фінансових санкцій до акта перевірки №21721/03-20-07-05/32285225 від 25.12.2023 вказано:
"Порушення": п.1, п.2 ст.3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" зі змінами і доповненнями - проведення розрахункових операцій без видачі та роздрукування відповідного розрахункового документа встановленої форми, а саме: не надання особам розрахункових документів встановленої форми та змісту за адресою провадження діяльності: Волинська область, Луцький район, с.Рованці, вул. Європейська, 1-А.
"Відповідальність": п.1 ст.17 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" зі змінами і доповненнями, 100 відсотків вартості проданих з порушенням, встановленими цим пунктом, товарів робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше та 150 відсотків вартості проданих з порушенням, встановленими цим пунктом, товарів робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
Відповідно до норм пунктів 1, 2 статті 3 Закону України №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється;
2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Згідно з пунктом 1 статті 17 Закону України №265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються штрафні санкції у разі встановлення в ході перевірки факту:
- проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
Отже, пункт 1 статті 17 Закону України №265/95-ВР встановлює відповідальність за невиконання суб`єктом господарювання щонайменше одного з трьох обов`язків:
1) непроведення розрахункової операції через РРО;
2) проведення розрахункової операції через РРО, однак, на неповну суму покупки;
3) невидача відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа.
Перші два обов`язки суб`єкта господарювання випливають зі змісту пункту 1 статті 3 Закону України №265/95-ВР, а третій - з пункту 2 статті 3 названого Закону. Відповідно, наявність будь-якої з таких обставин (у сукупності або окремо) і утворює склад правопорушення.
Предметом доказування у справах, пов`язаних із притягненням суб`єкта господарювання до відповідальності на підставі пункту 1 статті 17 Закону України №265/95-ВР, є встановлення на підставі належних і допустимих доказів фактів, з якими контролюючий орган пов`язує допущення порушення суб`єктом господарювання вимог пункту 1 та/або 2 статті 3 Закону України №265/95-ВР.
У випадку притягнення суб`єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов`язку, встановленого пунктом 1 статті 3 Закону України №265/95-ВР, перевірці підлягають обставини безпосереднього здійснення розрахункової операції, однак, її непроведення через РРО, та/або здійснення розрахункової операції на більшу суму, ніж проведено через РРО.
У випадку притягнення суб`єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов`язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону України №265/95-ВР перевірці підлягають як обставини видачі/невидачі розрахункового документа, так і обставини відповідності такого вимогам щодо форми і змісту.
Як встановлено з розрахунку фінансових санкцій до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, позивача притягнуто до відповідальності у вигляді фінансових санкцій за невиконання обов`язків, встановлених як пунктом 1, так і пунктом 2 статті 3 Закону України №265/95-ВР.
Обов`язкові реквізити фіскального чеку встановлені у Положенні про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року №13, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за №220/28350 (далі - Положення №13).
Заперечуючи позовні вимоги відповідач зазначає, що відсутність обов`язкового реквізиту у фіскальному чеку згідно з Положенням №13 тягне за собою неприйнятність такого документа як розрахункового, тобто, свідчить, що розрахункова операція проведена без роздрукування розрахункового документа і без видачі такого покупцю, що утворює склад правопорушення, передбаченого пунктами 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР, і є підставою для притягнення позивача до відповідальності на підставі пункту 1 статті 17 цього Закону.
Разом з тим, відповідач не заперечує, що розрахункові операції позивачем проведені через РРО з видачею фіскальних чеків на повну суму покупки.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що притягнення позивача до відповідальності за порушення пункту 1 статті 3 Закону України №265/95-ВР є безпідставним, оскільки безпосередній зміст обов`язку платника податку, який визначений у цьому пункті, полягає у тому, щоб усі розрахункові операції відбувалися саме із застосуванням РРО і на повну суму покупки.
При перевірці висновків контролюючого органу щодо порушення позивачем пункту 2 статті 3 Закону №265/95-ВР, суд зауважує на таке.
Податковим законодавством встановлено обов`язок суб`єкта господарювання надавати особі в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі.
Відповідно до статті 8 Закону №265/95-ВР форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Положенням №13 визначено форму і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, які в обов`язковому порядку мають надаватися особам, які отримують або повертають товар, отримують послуги або відмовляються від них, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням інтернету, при здійсненні розрахунків суб`єктами господарювання для підтвердження факту: продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг; здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків; здійснення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів; приймання комерційними агентами банків та небанківськими фінансовими установами готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС), за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.
У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий (пункт 3 розділу I Положення №13).
Наказом Міністерства фінансів України №329 від 08 червня 2021 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 червня 2021 року за №832/36454, внесено зміни до Положення №13, зокрема, до розділу ІІ в частині визначення обов`язкових реквізитів фіскального чеку, та передбачено, зокрема, такий обов`язковий реквізит фіскального чеку як "цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9)".
Також пунктом 2 вказаного наказу №329 установлено, що до 01 жовтня 2021 року вимоги до форми і змісту розрахункових документів в частині цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої не поширюються на розрахункові документи, що створюються реєстраторами розрахункових операцій, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій до дня набрання чинності цим наказом; до 01 жовтня 2021 року реєстратори розрахункових операцій, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, за наявності технічних можливостей мають бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками) відповідно до статті 12 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" з метою забезпечення можливості виконання всіх вимог до форми і змісту розрахункових документів, відповідно до цього наказу.
Відповідно, в подальшому Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень" від 30 листопада 2021 року №1914-IX, який набрав чинності з 01 січня 2022 року, внесено зміни і у Закон України №296/95-ВР, а саме:
а) пункт 11 статті 3 викладено в такій редакції:
- проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.
Отже, Закон України №265/95-ВР встановлює безпосередній зміст обов`язку суб`єктів господарювання щодо надання розрахункового документа і порядок його виконання, а Положення №13 - форму його реалізації (форму і зміст документів, які є складовими звітності).
За змістом норм Положення №13 слід розрізняти недолік реквізиту у розрахунковому документі від відсутності відповідного реквізиту взагалі. У першому випадку дійсно неможливо стверджувати, що документ втрачає статус розрахункового, натомість, у другому випадку безпосередньо Положення №13 вказує, що такий документ не прийматиметься як розрахунковий.
Таким чином, відсутність такого реквізиту у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб`єктом господарювання - платником акцизного податку, як цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) позбавляє такий документ статусу розрахункового, відповідно, створення і роздрукування, а так само видача покупцеві документа з таким недоліком не може вважатися належним виконанням обов`язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону №265/95-ВР.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 02 лютого 2023 року у справі №500/6845/21.
При цьому, суд звертає увагу, що цією постановою Верховний Суд вирішив виключну правову проблему, пов`язану із правовими наслідками відсутності у розрахунковому документі обов`язкових реквізитів та зробив висновки щодо правильного застосування релевантних норм права, які є обов`язковими до застосування в силу приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Надаючи правову оцінку правильності розрахунку штрафних (фінансових) санкцій, суд зауважує на таке.
Відповідно до положень частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Як зазначено вище пункт 1 статті 17 Закону України 3265/95-ВР передбачає відповідальність за невидачу відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції. Така відповідальність полягає у накладенні штрафу в розмірі 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше та 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
Як встановлено з витягу з системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, який є додатком до акта перевірки №21719/03-20-07-05/32285225 від 25.12.2023, до переліку фіскальних чеків, оформлених із порушенням вимог Закону України №265/95-ВР та Положення №13 включено чеки, за якими проведено реалізацію напою Captain Morgan 0,25л.
Згідно наданих позивачем товаросупровідних документів, а саме: видаткових накладних та специфікації, напій Captain Morgan Spiced Gold RUM - COLA містить 5% об`ємних одиниць спирту етилового.
Отже, згідно наведених вище приписів пункту 226.6. статті 226 ПК України маркування названого алкогольного напою не здійснюється.
З огляду на викладене до складу вартості товарів, проданих із порушенням, передбаченим пунктом 2 статті 3 Закону України №265/95-ВР, безпідставно включено суми: 125,00 грн, 1 192,00 грн, 125,00 грн, 1 458,00 грн, 576,00 грн, що загалом становить 3 476,00 грн.
Таким чином із загальної суми вартості товарів, проданих із порушенням, у розмірі 64 251,68 грн підлягають виключенню 3 476,00 грн.
Інших доводів щодо правильності проведеного розрахунку застосованих штрафних (фінансових) санкцій позовна заява не містить.
Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість вимог позивача про наявність підстав для визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 15 січня 2024 року №42/33000703 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 5 214,00 грн (3 476,00 * 150%). В іншій частині таке рішення є законним і підстави для його скасування відсутні.
Щодо податкового повідомлення-рішення №41/33000703 від 15.01.2024 яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) на суму 1 020,00 грн., суд зазначає таке.
Відповідно до п.85.2 ст. 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки. У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.
Пунктом 121.1. ст. 121 ПК України передбачена відповідальність за незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом.
В частині ненадання документів під час здійснення податкового контролю склад вказаного правопорушення полягає саме в поведінці платника податків, направленої на ухилення ним від виконання обов`язку з надання контролюючим органам оригіналів чи копій документів на їх законну вимогу, тим самим створюючи перешкоди для здійснення податкового контролю. В той же час у разі відсутності підстав для висновку про створення перешкод у його здійсненні, в тому числі шляхом ухилення від надання документів чи їх копій, зокрема через поважні та об`єктивні причини, поведінку платника податків не можна кваліфікувати як таку, що утворює склад правопорушення, передбаченого пунктом 121.1 статті 121 ПК України.
Не підпадає під таку кваліфікацію поведінка платника податків і у разі, якщо під час перевірки ним надані усі наявні у нього документи, але вони визнані контролюючим органом такими, що не в повній мірі підтверджують правильність даних податкового обліку. В такому випадку контролюючий орган має підстави для констатації помилок у податковому обліку із встановленням відповідного складу податкового порушення та застосуванням відповідних наслідків у вигляді визначення грошових зобов`язань за наявності для цього підстав.
У постановах від 29 травня 2020 року у справі №826/27811/15, від 6 серпня 2019 року у справі №160/8441/18 Верховний Суд сформулював такий висновок. Надання платником податків фінансово-господарських документів під час проведення перевірки є необхідною умовою підтвердження правомірності задекларованих платником показників податкового обліку. Обов`язок платника податків зберігати документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі документів. Ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України до їх відсутності. Винятком є випадки виїмки документів або іншого їх вилучення правоохоронними органами та іншими компетентними органами. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені ним у податковій звітності, але не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
В даному випадку, судом було встановлено, що податковим органом під підпис начальника АЗС №110 було надано письмовий запит про надання платником податків документів у зв`язку з проведенням фактичної перевірки суб`єкта господарювання.
Позивачем, в свою чергу, 20.12.2023 надано письмові пояснення, в яких зазначено, що розрахункові документи створюються реєстратором розрахункових операцій автоматично під час друкування клієнту фіскального чеку та передаються за допомогою мережі інтернет на сервер органів ДПС України, де і зберігаються. Таким чином, контрольні стрічки були у перевіряючих в наявності ще до початку перевірки.
Крім того, приватним підприємством "Укрпалетсистем" зауважено, що у відповідності до пункту 20.3 статті 20 Податкового кодексу України контролюючим органам забороняється вимагати від платника податків надання:
- інформації, що була отримана контролюючим органом раніше в установленому законом порядку, в тому числі інформації, що міститься та опрацьовується в інформаційних базах, що ведуться відповідно до статті 74 цього Кодексу;
- документів, у яких містяться відомості, внесені до відповідних інформаційних баз, що ведуться відповідно до статті 74 цього Кодексу.
Враховуючи те, що ПП "Укрпалетсистем" під час перевірки були надані усі документи та письмові пояснення, пов`язані з предметом перевірки, вказані у запиті Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, застосування до позивача - ПП "Укрпалетсистем" штрафу, передбаченого п.п. 121.1. ст. 121 Податкового кодексу України, згідно з податковим повідомленням - рішенням №41/33000703 від 15.01.2024, протиправним та необґрунтованим.
Враховуючи вищенаведене, спірне податкове повідомлення-рішення є таким, що не ґрунтується на приписах закону, а тому підлягає скасуванню.
Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
З огляду на наведене, позовні вимоги слід задовольнити частково.
Розподіл судових витрат здійснюється пропорційно до задоволених позовних вимог відповідно до ч.3 ст.139 КАС України.
Встановлено, що позивачем при подачі до суду позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 3 028,00 грн, про що свідчить платіжна інструкція №6197ERP від 01.02.2024 та у розмірі 3 028,00 грн, про що свідчить платіжна інструкція №6207ERP від 01.02.2024, а тому стягненню з Західного міжрегіонального управління ДПС підлягає 3 191,81 грн пропорційно задоволеним позовним вимогам.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
Адміністративний позов Приватного підприємства "Укрпалетсистем" (вул. Березюка, 15, с. Ушомир, Житомирська обл., Коростенський р-н, 11571. РНОКПП/ЄДРПОУ: 32285225) до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Стрийська, 35, м. Львів, Львівська обл., Львівський р-н, 79026. РНОКПП/ЄДРПОУ: 44045187), про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Західного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків від 15 січня 2024 року №38/33000703 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) та/або пені в сумі 5 214 (п`ять тисяч двісті чотирнадцять) гривень 00 копійок.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Західного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків від 15 січня 2024 року №41/33000703 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 1 020 (одна тисяча двадцять) гривень 00 копійок.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податківна користь приватного підприємства "Укрпалетсистем" понесені судові витрати в сумі 3 191 (три тисячі сто дев`яносто один) грн. 81 коп. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.Г. Попова
06 червня 2024 р.
Суд | Житомирський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.06.2024 |
Оприлюднено | 10.06.2024 |
Номер документу | 119591041 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних) |
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Попова Оксана Гнатівна
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Попова Оксана Гнатівна
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Попова Оксана Гнатівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні