Постанова

від 04.11.2024 по справі 240/3531/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/3531/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Попова О.Г.

Суддя-доповідач - Біла Л.М.

04 листопада 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Гонтарука В. М. Матохнюка Д.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Приватного підприємства "Укрпалетсистем" та Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Укрпалетсистем" до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Приватне підприємство "Укрпалетсистем", звернулося до суду з позовом до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.01.2024 №38/33000703 в розмірі 96377,52 грн. штрафної санкції та №41/33000703 в розмірі 1020,00 грн. штрафної санкції, прийнятих на підставі акту перевірки Головного управління ДПС у Волинській області від 25.12.2023 №21721/03-20-07-05/32285225.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 06 червня 2024 року позов задоволено частково.

Суд визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення Західного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків від 15 січня 2024 року №38/33000703 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) та/або пені в сумі 5 214грн. та №41/33000703 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 1 020 грн.

В задоволенні решти позовних вимог судом першої інстанції відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Апелянт звертає увагу апеляційного суду на те, що як у витязі з СОД РРО, який долучено до акта перевірки, так і у фіскальних чеках відсутнє зазначення щодо відсоткового вмісту спирту етилового у напої Captain Morgan 0,25 л. Таким чином, той факт, що вказаний напій не підлягає маркуванню маркою акцизного податку з огляду на наявність 5% об`ємних одиниць спирту етилового, мав би доводитися відповідними первинними документами позивачем під час перевірки.

Також апелянт відзначає, що судом першої інстанції не надано жодної правової оцінки тому факту, що позивачем, окрім контрольних стрічок РРО, не було надано контролюючому органу і банківських виписок, які також витребовувались і про що зазначено у спірному ППР від 15.01.2024 № 41/33000703.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Аргументуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначає, що під час проведення перевірки працівники контролюючого органу не встановили факту не проведення операції через реєстратор розрахункових операцій або факту здійснення розрахункової операції на неповну суму покупки, а тому правові підстави для притягнення позивача до відповідальності за порушення пунктів 1 та 2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" відсутні.

Також, позивач зауважує, що оскаржуване рішення не містить посилання на пункт 11 статті 3 названого Закону. Вважає, що інформація з системи обліку даних РРО не є належним доказом податкового правопорушення і сама по собі її наявність не може бути підставою для притягнення платника податків до відповідальності, а може бути використана лише для подальшої перевірки певних обставин. До акта перевірки не долучено жодного документа, а саме розрахункового документа - фіскального чеку, який би підтверджував продаж товару без зазначення в чеку цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку.

Відповідно до приписів ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів встановила наступне.

Приватне підприємство "Укрпалетсистем" зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 27.03.2003 за №1 306 120 0000 000522 та як платник податків з великими платниками податків.

Основним видом діяльності згідно коду КВЕД 46.71 є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

Листом Департаменту податкового аудиту Державної податкової служби України від 12 грудня 2023 року №31216/7/99-00-07-04-02-07 за результатами аналізу електронних копій фіскальних чеків при реалізації підакцизних товарів, створених ПП "Укрпалетсистем", Західним МУ ДПС по роботі з ВПП встановлено не відображення обов`язкового реквізиту - цифрового значення штрихового коду марок акцизного податку (серія та номер), що є ймовірним порушенням пунктів 1, 2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а тому з метою забезпечення якісного, оперативного та повного відпрацювання встановленого ризику, Головним управління ДПС в областях та м.Києві доручено скоординувати дії з Західним МУ щодо організації проведення фактичних перевірок господарських об`єктів ПП "Укрпалетсистем".

На підставі наказу від 19.12.2023 за №2993-п про проведення перевірки та направлень Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків проведена фактична перевірка ПП "Укрпалетсистем" господарської одиниці АЗК та АГЗП (магазин, кафе) №110 (Волинська область, Луцький р-н, с. Рованці, вул. Європейська, 1-А) з метою контролю за дотриманням платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відновин з працівниками (найманими працівниками) з 20.12.2023 за період діяльності платника податків .

За результатами зазначеної перевірки 25.12.2023 складено акт фактичної перевірки №21721/03-20-07-05/32285225, яким встановлено порушення пунктів 1, 2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Перевіркою встановлено порушення порядку проведення розрахунків, а саме: проведення розрахункових операцій через РРО з видачею фіскальних чеків не встановленої форми та змісту - відсутні обов`язкові реквізити фіскального чека (рядок обов`язкових реквізитів фіскального чека-цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої), передбачені пунктом ІІ "Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №13 від 21.06.2016 на загальну суму 218 282,70 грн.

В подальшому, на підставі акта перевірки Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків винесено податкове повідомлення-рішення від 15.01.2024 за №38/33000703, в розмірі 96377,52 грн. штрафної санкції та податкове повідомлення-рішення від 15.01.2024 за №41/33000703 в розмірі 1020,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду з даним позовом.

За результатом розгляду справи, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.

Основним нормативно-правовим актом, що визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг є Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06 липня 1995 року №265/95-ВР у редакції, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №265/95-ВР). Дія цього Закону поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Абзацом дев`ятнадцятим статті 2 Закону № 265/95-ВР визначено, що розрахунковий документ документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону № 265/95-ВР форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів затверджене наказом Міністерства фінансів України № 13 від 21 січня 2016 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за № 220/28350.

Відповідно до пункту 1 розділу I Положення № 13, визначено форму і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, які в обов`язковому порядку мають надаватися особам, які отримують або повертають товар, отримують послуги або відмовляються від них, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням інтернету, при здійсненні розрахунків суб`єктами господарювання для підтвердження факту: продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг; здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків; здійснення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів; приймання комерційними агентами банків та небанківськими фінансовими установами готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі ПТКС), за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.

Згідно з пунктом 2 розділу 2 Положення № 13 визначено обов`язкові реквізити фіскального касового чека на товари (послуги), який повинен містити, в тому числі: код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7); цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9).

Відповідно до підпункту 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 ПК України марка акцизного податку спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в e-сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизу, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв (пункт 226.7 статті 226 ПК України).

Аналіз податкового законодавства України свідчить про те, що маркування продукції маркою акцизного податку підтверджує сплату акцизу та легальність ввезення та реалізації на території України відповідних виробів.

Пунктом 3 розділу І Положення № 13 передбачено, що установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

Отже, розрахунковим може вважатися лише документ, який відповідає вимогам зазначеного Положення. При цьому, цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої є обов`язковим реквізитом фіскального касового чеку, а отже відсутність цього реквізиту у фіскальному чеку має кваліфікуватися як те, що такий документ не є розрахунковим.

Верховний Суд в постанові від 02 лютого 2023 року № 500/6845/21 сформулював правовий висновок, відповідно до якого за змістом норм Положення №13 слід розрізняти недолік реквізиту у розрахунковому документі від відсутності відповідного реквізиту взагалі. У першому випадку дійсно неможливо стверджувати, що документ втрачає статус розрахункового, натомість, у другому випадку безпосередньо Положення № 13 вказує, що такий документ не прийматиметься як розрахунковий. Відсутність такого реквізиту у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб`єктом господарювання - платником акцизного податку, як назва податку, літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами) позбавляє такий документ статусу розрахункового, відповідно, створення і роздрукування, а так само видача покупцеві документу з таким недоліком не може вважатися належним виконанням обов`язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону України № 265/95-ВР.

Відсутність обов`язкового реквізиту у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб`єктом господарювання платником акцизного податку, як код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої позбавляє такий документ статусу розрахункового, відповідно, створення і роздрукування, а так само видача покупцеві документу з таким недоліком не може вважатися належним виконанням обов`язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону України № 265/95-ВР.

Як встановлено судом першої інстанції з розрахунку фінансових санкцій до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, позивача притягнуто до відповідальності у вигляді фінансових санкцій за невиконання обов`язків, встановлених як пунктом 1, так і пунктом 2 статті 3 Закону України №265/95-ВР.

Заперечуючи позовні вимоги відповідач зазначає, що відсутність обов`язкового реквізиту у фіскальному чеку згідно з Положенням №13 тягне за собою неприйнятність такого документа як розрахункового, тобто, свідчить, що розрахункова операція проведена без роздрукування розрахункового документа і без видачі такого покупцю, що утворює склад правопорушення, передбаченого пунктами 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР, і є підставою для притягнення позивача до відповідальності на підставі пункту 1 статті 17 цього Закону.

Разом з тим, відповідач не заперечує, що розрахункові операції позивачем проведені через РРО з видачею фіскальних чеків на повну суму покупки.

З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що притягнення позивача до відповідальності за порушення пункту 1 статті 3 Закону України №265/95-ВР є безпідставним, оскільки безпосередній зміст обов`язку платника податку, який визначений у цьому пункті, полягає у тому, щоб усі розрахункові операції відбувалися саме із застосуванням РРО і на повну суму покупки.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції щодо висновків контролюючого органу щодо порушення позивачем пункту 2 статті 3 Закону №265/95-ВР, колегія суддів враховує наступне.

Так, у разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий (пункт 3 розділу I Положення №13).

Наказом Міністерства фінансів України №329 від 08 червня 2021 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 червня 2021 року за №832/36454, внесено зміни до Положення №13, зокрема, до розділу ІІ в частині визначення обов`язкових реквізитів фіскального чеку, та передбачено, зокрема, такий обов`язковий реквізит фіскального чеку як "цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9)".

Також пунктом 2 вказаного наказу №329 установлено, що до 01 жовтня 2021 року вимоги до форми і змісту розрахункових документів в частині цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої не поширюються на розрахункові документи, що створюються реєстраторами розрахункових операцій, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій до дня набрання чинності цим наказом; до 01 жовтня 2021 року реєстратори розрахункових операцій, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, за наявності технічних можливостей мають бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками) відповідно до статті 12 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" з метою забезпечення можливості виконання всіх вимог до форми і змісту розрахункових документів, відповідно до цього наказу.

Відповідно, в подальшому, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень" від 30 листопада 2021 року №1914-IX, який набрав чинності з 01 січня 2022 року, внесено зміни і у Закон України №296/95-ВР, а саме:

а) пункт 11 статті 3 викладено в такій редакції:

" 11) проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями;".

Тобто, Закон України №265/95-ВР встановлює безпосередній зміст обов`язку суб`єктів господарювання щодо надання розрахункового документа і порядок його виконання, а Положення №13 - форму його реалізації (форму і зміст документів, які є складовими звітності).

За змістом норм Положення №13 слід розрізняти недолік реквізиту у розрахунковому документі від відсутності відповідного реквізиту взагалі. У першому випадку дійсно неможливо стверджувати, що документ втрачає статус розрахункового, натомість, у другому випадку безпосередньо Положення №13 вказує, що такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

Отже, відсутність такого реквізиту у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб`єктом господарювання - платником акцизного податку, як цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) позбавляє такий документ статусу розрахункового, відповідно, створення і роздрукування, а так само видача покупцеві документа з таким недоліком не може вважатися належним виконанням обов`язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону №265/95-ВР.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 02 лютого 2023 року у справі №500/6845/21.

Таким чином, контролюючим органом правильно кваліфіковано вказані обставини, як порушення пункту 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР, що є підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій у відповідності до пункту 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР.

У справі що розглядається, контролюючим органом зроблено висновок про порушення позивачем вищенаведених вимог законодавства, про які зазначено в акті перевірки, саме на підставі даних СОД РРО.

Наказом Міністерства фінансів України від 05 серпня 2020 року № 477 було затверджено Порядок функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі Порядок).

Згідно пунктів 1, 2, 3, 4, 7 розділу ІІ даного Порядку, СОД РРО інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних РРО та ПРРО (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених РРО та ПРРО), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.

СОД РРО розташована в ДПС та використовується в межах повноважень посадовими особами органів ДПС для виконання завдань та функцій, визначених Податковим кодексом України.

СОД РРО складається із сервера додатків та бази даних.

СОД РРО забезпечує: 1) функціонування у цілодобовому режимі; 2) інтеграцію та обмін даними з фіскальним сервером контролюючого органу та іншими інформаційними системами ДПС; 3) обробку даних, отриманих від Системи збору і зберігання даних РРО, побудованої за технологією Національного банку, та від фіскального сервера контролюючого органу; 4) збереження даних про реєстрацію, перереєстрацію, скасування реєстрації РРО/ПРРО; 5) збереження документів: створених РРО, що переведені у фіскальний режим роботи; створених ПРРО, що зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу, або створених в режимі офлайн з присвоєними ПРРО фіскальними номерами з діапазону номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, та переданих до фіскального сервера контролюючого органу після завершення режиму офлайн у порядку, встановленому статтею 7 Закону; 6) можливість надання через Електронний кабінет, що функціонує відповідно до статті 42-1 розділу II Податкового кодексу України, даних про розрахунковий документ на запит покупця (споживача).

Доступ будь-яких компонентів до бази даних СОД РРО здійснюється виключно через сервер додатків.

Таким чином, інформація, яка зберігається в СОД РРО відображає всі дані про проведені розрахункові операції та реквізити фіскального чека.

Аналіз наведених норм податкового законодавства свідчить про те, що використання податковим органом під час проведення фактичної перевірки отриманої податкової інформації, яка надходить від платників податків, через бази даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, зокрема інформація: про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі щодо електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів через інформаційну систему СОД РРО, у вигляді електронного розрахункового (фіскального) документа (чека, звіту), є такою, що може використовуватися контролюючими органами, як податкова інформація під час проведення фактичних перевірок платників податків.

При цьому, використання такої інформації є належною реалізацією контролюючим органом податкового контролю, як необхідний комплекс заходів, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій та може бути самостійною підставою для висновків під час проведення фактичної перевірки.

Також, правова оцінка можливості врахування електронних даних системи СОД РРО як належних та допустимих доказів в спірних правовідносинах надавалася Верховним Судом у постанові від 16.05.2024 при розгляді справи № 520/4564/23.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що відповідач в межах цієї справи під час проведення фактичної перевірки, мав правову можливість використовувати податкову інформацію яка міститься в СОД РРО, зокрема щодо перевірки наявності (відсутності) цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, інформація та дані якої є фактичним відображенням (дублюванням) розрахункових операцій проведених позивачем у відповідний перевіряємий період.

Водночас позивач під час судового розгляду справи не надав жодного належного та допустимого доказу, яким могли бути спростовані висновки податкового органу, що використана контролюючим органом податкова інформація яка міститься в СОД РРО, зокрема щодо відсутності обов`язкового реквізиту у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб`єктом господарювання платником акцизного податку, а саме цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, є відмінною від наявних у позивача електронних розрахункових документах.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції в частині правильності розрахунку штрафних (фінансових) санкцій, колегія суддів враховує наступне.

Так, пункт 1 статті 17 Закону України 3265/95-ВР передбачає відповідальність за невидачу відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції. Така відповідальність полягає у накладенні штрафу в розмірі 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше та 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Як встановлено судом першої інстанції з витягу з системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, який є додатком до акта перевірки №21719/03-20-07-05/32285225 від 25.12.2023, до переліку фіскальних чеків, оформлених із порушенням вимог Закону України №265/95-ВР та Положення №13 включено чеки, за якими проведено реалізацію напою Captain Morgan 0,25л.

Згідно наданих позивачем товаросупровідних документів, а саме: видаткових накладних та специфікації, напій Captain Morgan Spiced Gold RUM - COLA містить 5% об`ємних одиниць спирту етилового.

Отже, згідно наведених вище приписів пункту 226.6. статті 226 ПК України, маркування названого алкогольного напою не здійснюється.

Зважаючи на вищезазначене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що до складу вартості товарів, проданих із порушенням, передбаченим пунктом 2 статті 3 Закону України №265/95-ВР, безпідставно включено суми: 125,00 грн, 1 192,00 грн, 125,00 грн, 1 458,00 грн, 576,00 грн, що загалом становить 3 476,00 грн.

Тобто, із загальної суми вартості товарів, проданих із порушенням, у розмірі 64 251,68 грн підлягають виключенню 3 476,00 грн.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано вважав протиправним і скасував податкове повідомлення-рішення від 15 січня 2024 року №42/33000703 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 5 214,00 грн (3 476,00 * 150%).

В іншій частині таке рішення є законним і підстави для його скасування відсутні. Протилежного в ході апеляційного перегляду справи позивачем не доведено.

Доводи апеляційної скарги відповідача, в тій частині, що долучені до матеріалів справи копії документів (видаткові накладні та специфікації щодо напою Captain Morgan Spiced Gold RUM), які не були надані позивачем працівникам податкового органу ні під час проведення перевірки, ні до моменту винесення оскаржуваного рішення, не можуть бути належними та допустимими доказами у справі відповідно до ст.73 та 74 КАС України, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки в розумінні ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів.

При цьому, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування (ст.73 КАС України). Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.74 КАС України).

Щодо податкового повідомлення-рішення №41/33000703 від 15.01.2024 яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) на суму 1 020,00 грн., судова колегія відзначає наступне.

Так, обгрунтовуючи помилковість висновків суду першої інстанції стосовно наявності підстав для визнання протиправним та скасування вказаного податкового рішення, відповідач, зазначає, що платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки та не пов`язаний безпосередньо з оформленням будь-яких додаткових запитів.

На переконання контролюючого органу, судом першої інстанції не надано жодної правової оцінки тому факту, що позивачем окрім контрольних стрічок РРО, не було надано банківських виписок, які витребовувалися у підприємства і про що зазначено у спірному ППР.

Відповідно до п.85.2 ст. 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки. У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

В свою чергу, підпунктом 85.6 статті 85 ПКУ визначено, що у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Як було встановлено судом першої інстанції, податковим органом під підпис начальника АЗС №110 було надано письмовий запит про надання платником податків документів у зв`язку з проведенням фактичної перевірки суб`єкта господарювання.

На виконання вимог відповідача, 20.12.2023 року позивачем надано письмові пояснення, в яких зазначено, що розрахункові документи створюються реєстратором розрахункових операцій автоматично під час друкування клієнту фіскального чеку та передаються за допомогою мережі інтернет на сервер органів ДПС України, де і зберігаються. Таким чином, контрольні стрічки були у перевіряючих в наявності ще до початку перевірки.

Оцінюючи підстави прийняття податкового повідомлення-рішення від 15.01.2024 №41/33000703, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1020 грн. за порушення п. 85.2. ст. 85 ПК України, колегія суддів враховує, що представники контролюючого органу під час здійснення перевірки не складали актів про відмову позивача надати копії документів, що належать та пов`язані з предметом перевірки в порядку, визначеному п. 85.6. статті 85 Податкового кодексу України.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного та обгрунтованого висновку, що позивачем під час перевірки були надані усі документи та письмові пояснення, пов`язані з предметом перевірки, вказані у запиті Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, а тому застосування до позивача - ПП "Укрпалетсистем" штрафу, передбаченого п.п. 121.1. ст. 121 Податкового кодексу України, згідно з податковим повідомленням - рішенням №41/33000703 від 15.01.2024, є протиправним та необґрунтованим.

В контексті викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Інші доводи апеляційних скарг встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

При цьому, надаючи оцінку доводам апеляційних скарг, судова колегія враховує, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційні скарги Приватного підприємства "Укрпалетсистем" та Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 червня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Головуючий Біла Л.М. Судді Гонтарук В. М. Матохнюк Д.Б.