Рішення

від 05.06.2024 по справі 280/3663/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 червня 2024 року Справа № 280/3663/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ»

до - Головного управління ДПС у Запорізькій області

про визнання дій протиправними та скасування ППР, -

ВСТАНОВИВ:

23 квітня 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ» (далі по тексту - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі по тексту - відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 03.01.2024 № 4208012300 із застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за платежем Адміністративні штрафи та інші санкції (штрафи) у сумі 794 500,00 грн;

- стягнути на користь ТОВ «ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору сумі 11 917,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог послався на протиправність спірного податкового повідомлення - рішення, оскільки відповідачем порушено порядок призначення перевірки позивача. На момент складення податкового повідомлення - рішення Податковим кодексом України не було передбачено штрафної санкції за несвоєчасне подання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній платниками податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції та не є учасниками відповідної міжнародної групи компаній. Також звертав увагу, що штрафні санкції до платника податків згідно положень пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України не застосуються.

29 квітня 2024 року ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі № 280/3663/24 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Заперечення проти позовних вимог викладено у відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 14 травня 2024 року за вх. № 22801. З позиції відповідача, позивач не виконав свого обов`язку щодо своєчасного подання звіту про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 рік та не скористався наданим правом підтвердити обставини визначені пунктом 112.8 статті 112 Податкового кодексу України.

29 травня 2024 року ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Запорізькій області про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ" зареєстровано як юридична особа, код ЄДРПОУ 34155997.

ТОВ «Технохімреагент» було подано до Головного управління ДПС у Запорізькій області податкову декларацію № 9433307193 від 14.05.2022 з податку на прибуток підприємства за звітний 2021 рік. Згідно рядку 01 Декларації, «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» задекларовано в сумі 169 988 109 грн.

Згідно баз даних ДПС, Єдиного реєстру податкових накладних, ІС Державної митної служби та наданих для перевірки документів встановлено, що Позивач за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 мав взаємовідносини з контрагентом-нерезидентом СОМРANIA PROCESADORA DE NIQUEL DE IZAВAL, S.A. («PRONICO»), Гватемала, зокрема здійснено експортні операції з продажу хімічних речовин та хімічного обладнання (калію, натрію, PuroTech Biosperse, PuroFlock, амонію, кислот, дозуючих насосів, стаканів, чашок, циліндрів та інш.) на адресу СОМРANIA PROCESADORA DE NIQUEL DE IZAВAL, S.A. («PRONICO»), Гватемала, на загальну суму 18 471 334 грн.

Факт здійснення вищезазначених операцій було відображено підприємством в первинних документах, бухгалтерському обліку та податковій звітності. Детально інформація щодо відображення ТОВ «ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ» операцій з продажу на адресу СОМРANIA PROCESADORA DE NIQUEL DE IZAВAL, S.A. («PRONICO»), Гватемала, ТМЦ.

Відповідно до наказу Головного управління ДПС у Запорізькій області від 04.10.2023 № 1744-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Технохімреагент» відповідачем було проведено перевірку за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині подання звіту про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.

За результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки складено складено акт від 18.10.2023 № 6357/08-01-23-01-06/34155997, який згідно поштового повідомлення, отримано 18.12.2023 уповноваженою особою.

Заперечення від позивача на акт перевірки від 18.10.2023 № 6357/08-01-23-01- 06/34155997 на адресу ГУ ДПС у Запорізькій області не надходили.

ГУ ДПС у Запорізькій області на підставі акту перевірки від 18.10.2023 № 6357/08-01-23-01-06/34155997 прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.01.2024 № 4201012300 на суму 794 500,00 грн, яке направлено підприємству засобами поштового зв`язку та отримано 31.01.2024 уповноваженою особою за довіреністю.

Позивач, не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням від 03.01.2024 № 4201012300, звернувся до суду з даним позовом.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до статті 1 Податкового кодексу України він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1. статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (підпункт 75.1.2. пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 78.1.2, 78.1.15. пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється в разі якщо платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, якщо їх подання передбачено законом; неподання платником податків або подання з порушенням вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або у разі встановлення порушень під час моніторингу такого звіту або документації відповідно до вимог пунктів 39.4 і 39.5 статті 39 цього Кодексу.

Згідно із підпунктом 39.4.2. пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України (в редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов`язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній. Звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній подаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Відповідно до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції Закону України від 03 березня 2022 року № 2118-ІХ для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно із пункту 102.9 статті 102 Податкового кодексу України у редакції Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно із підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції Закону України від 24 березня 2022 року № 2142-ІХ у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

В силу підпункту підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції Закону України від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

При цьому, у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції Закону України від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ законодавцем було введено у дію правову конструкцію "відсутності можливості своєчасного виконання податкового обов`язку" та введено правило розподілу усіх платників податків на категорії, а саме: 1) платників із відсутністю можливості своєчасно виконувати податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних (розрахунків коригування), подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо (для яких умовою звільнення від відповідальності було установлено виконання податкового обов`язку протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні); 2) платників із можливістю своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних (розрахунків коригування) (для яких умовою звільнення від відповідальності було установлено виконання податкового обов`язку з приводу реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до - 15 липня 2022 року, з приводу подання податкової звітності до - 20 липня 2022 року, з приводу сплати податків та зборів у строк не пізніше - 31 липня 2022 року); 3) платників із відновленою можливістю своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних (розрахунків коригування) (для яких умовою звільнення від відповідальності було установлено виконання податкового обов`язку протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків).

За приписами підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції Закону України від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Підпунктом 69.9 пункту 69 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції Закону України від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім: дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків; строків проведення камеральних перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, визначення грошових зобов`язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення за результатами камеральних перевірок, нарахування пені; строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, визначення грошових зобов`язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення, адміністративного арешту майна за результатами фактичних перевірок.

Згідно підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції Закону України від 13 грудня 2022 року № 2836-ІХ платники податків, які не мають можливості своєчасно виконати податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від відповідальності у разі виконання податкових обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Згідно підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції Закону України від 13 грудня 2022 року № 2836-ІХ платники податків, у яких відновилася можливість виконувати податкові обов`язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, передбачених цим Кодексом, за умови виконання ними таких податкових обов`язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

У силу спеціального застереження пункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції Закону України від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України був затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2022 року за № 967/38303; набрав чинності - 06 вересня 2022 року; далі за текстом - Порядок № 225).

Згідно із пунктами 3, 4, 6 та 7 Порядку № 225 процедурою набуття особою правового статусу платника податків, у якого відсутня можливість виконання податкового обов`язку, у якості обов`язкової передумови визначено подання платником податків до контролюючого органу відповідної заяви в довільній формі та документів у підтвердження викладених у цій заяві фактів, а у разі невчинення платником означеного діяння такий платник у силу застереження пункту 7 Порядку № 225 вважається таким, що має можливість своєчасно виконати податкові обов`язки у терміни, визначені Податковим кодексом України або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення подання звіту про контрольовані операції за 2021 рік та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 рік у період з 01 березня 2020 року і до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

При цьому, як зазначено судом вище 27 травня 2022 року набули чинності зміни, що були внесені Законом "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" від 12 травня 2022 року № 2260-IX в редакцію підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, яким передбачалося, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

На переконання суду, норми підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України суперечать нормам пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, що виражається у тому, що незважаючи на положення, що встановлені у підпункті 69.1, у податкового органу є право застосовувати санкції за будь-які порушення починаючи з 27 травня 2022 року незважаючи на випадки незастосування відповідальності зазначені у пункті 521 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України.

Суд зазначає про порушення принципу стабільності, що передбачений підпунктом 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України, яким встановлено, що зміни до будь -яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Виходячи із системного тлумачення норм Податкового кодексу України принцип стабільності передбачає, що окрім того, що норми права повинні бути чіткими та точними, вони повинні бути передбачуваними для суб`єкта на якого вони розповсюджуються.

В окремих ситуаціях, коли цього вимагають принципи правової визначеності та захисту законних очікувань, може виникнути необхідність запровадити перехідні положення відповідно до обставин, чого у зазначеній ситуацій зроблено не було і у позивача виникла ситуація, коли товариство не мало можливості виконати свої обов`язки своєчасно з метою запобігання негативних наслідків.

Крім того, суд звертає увагу на те, що згідно положень підпункту 4.1.4 пункту 4.1. статті 4 та пункту 56.21 статті 56 Податкового кодексу України платник податків має право обирати найбільш сприятливу норму Податкового кодексу України чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Відповідно до вимог принципу правової визначеності, правозастосовний орган у випадку неточності, недостатньої чіткості, суперечливості норм позитивного права має тлумачити норму на користь невладного суб`єкта (якщо однією зі сторін спору є представник держави або органу місцевого самоврядування), адже якщо держава нездатна забезпечити видання зрозумілих правил, то саме вона і повинна розплачуватися за свої прорахунки. Це так зване правило пріоритету норми за найбільш сприятливим для особи тлумаченням.

Суд вважає, що відповідач, приймаючи спірне податкове-повідомлення рішення, діяв з порушенням презумпції правомірності рішення платника податків, встановленої в підпункті 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 та пункті 56.21 статті 56 Податкового кодексу України, який повинен був бути застосований беручи до уваги наявність правової колізії між нормами Податкового кодексу України.

До того ж, положення пункту 56.21 статі 56 ПК України установлює шляхи подолання колізій у податкових правовідносинах таким чином: у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно - правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

У постанові Верховного Суду від 10.02.2021 по справі № 380/671/20 вказано, що сама юридична конструкція норми пункту 56.21 статті 56 ПК України дає підстави стверджувати, що презумпція застосовна не лише у ситуації прямої суперечності норм, але й у будь-якій іншій ситуації невизначеності в процесі правозастосування. Для її застосування необхідно і достатньо виявлення двох або більше альтернативних варіантів правомірної поведінки, обравши найвигідніший для себе, з яких платник має почуватися захищеним від можливих негативних наслідків як з боку контролюючого органу, так і суду.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного суду від 05.10.2023 по справі № 300/2906/22.

Вищенаведеною нормою охоплюються не лише очікування платника почуватися захищеним, а й відповідний таким очікуванням обов`язок вибору визначеного варіанту поведінки і контролюючим органом і судом. При цьому тягар доведення хибності (відсутності правових підстав) обраного платником варіанту поведінки покладається законом на контролюючий орган.

Європейським судом з прав людини в рішенні від 14.01.2010 (набуло статусу остаточного 14.01.2001) в справі «Щокін проти України» (заяви № 23759/03 та № 37943/06), зазначено, що в разі, коли національне законодавство припускало неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків платників податків національні органи були зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для платника податків.

Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 статті 77 КАС України).

На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 11 917 грн 50 коп., згідно Платіжної інструкції № 2242 від 13.02.2024.

За таких обставин, враховуючи задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 11 917 грн 50 коп. підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243 - 246 та 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ» (69034, м. Запоріжжя, вул. Цимлянська, буд. 29-А, код ЄДРПОУ 34155997) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) про визнання дій протиправними та скасування ППР - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 03.01.2024 № 4208012300 із застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за платежем Адміністративні штрафи та інші санкції (штрафи) у сумі 794 500,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ» судовий збір у розмірі 11 917,50 грн (одинадцять тисяч дев`ятсот сімнадцять гривень 50 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано суддею 05 червня 2024 року.

Суддя Сацький Р.В.