Рішення

від 30.04.2024 по справі 280/7258/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2024 року Справа № 280/7258/21 СН/280/2/24 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Максименко Л.Я.

за участю секретаря судового засідання П`яниди Б.В.

представника позивача - Лисенка Є.А.

представника відповідача Золотарьова Є.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, код ЄДРПОУ 00130926)

до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (49600, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, 57, код ЄДРПОУ 43968079)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» (далі також позивач, Товариство) звернулося до суду із позовною заявою до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі також відповідач, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення №000/233/32-00-51-04, №000/231/32-00-51-04, №000/230/32-00-51-04, №000/232/32-00-51-04 від 30.07.2021, №000/228/32-00-51-04, №000/229/32-00-51-04, №000/227/32-00-51-04, №000/226/32-00-51-04, №000/223/32-00-51-04, №000/222/32-00-51-04 від 29.07.2021.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що порушення граничного строку реєстрації податкових накладних з боку позивача було вчинене не з його вини, а внаслідок регуляторної політики НКРЕКП (додаткові щодобові утримання коштів з рахунків Товариства), що, у свою чергу, призвело до неможливості поповнення рахунку позивача у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та відповідно нездійснення вчасної реєстрації податкових накладних. Вважає, що в діях позивача відсутня вина, як елемент складу податкового правопорушення, внаслідок чого він не може бути притягнутий до фінансової відповідальності відповідно до норм статті 112 Податкового кодексу України (далі також ПК України). На підставі викладеного, просить задовольнити позовні вимоги.

У додаткових поясненнях від 31.01.2024 позивач посилається на те, що товариство використовує у своїй діяльності поточні рахунки та рахунки із спеціальним режимом використання. При цьому, використовувати кошти для здійснення платежів, не пов`язаних із оплатою електричної енергії, зокрема, для сплати податків та зборів, товариство може виключно з поточних рахунків, основним джерелом поповнення якого є надходження коштів за алгоритмом розподілу з рахунків із спеціальним режимом використання. Отже, товариство не може впливати а ні на перерахування коштів та їх обсяг, а ні на встановлення алгоритму, оскільки перерахування коштів здійснюється виключно на підставі алгоритму, встановленого Національною комісією, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг України (НКРЕКП), і лише алгоритмом визначається частка, яка перераховується на поточні рахунки ПАТ «Запоріжжяобленерго» з рахунків із спеціальним режимом використання. Вказує, що починаючи з лютого 2015 року, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), своїми постановами (розміщені у відкритих базах даних системах НАУ, Ліга, офіційному сайті НКРЕКП) систематично встановлювався нульовий норматив відрахувань коштів на поточні рахунки ПАТ «Запоріжжяобленерго» (за виключенням червня 2015 року) . Внаслідок застосування до ПАТ «Запоріжжяобленерго» з боку НКРЕКП протягом лютого 2015 року грудня 2016 року фактично нульового нормативу відрахування коштів на поточні рахунки ПАТ «Запоріжжяобленерго», в цей період товариству взагалі не надходили кошти за поставлену споживачам електроенергію. Лише з 23 грудня 2016 року НКРЕКП почала встановлювати щомісячні алгоритми розподілу коштів, згідно яких на поточні рахунки ПАТ «Запоріжжяобленерго» надходило 6- 8 % коштів за поставлену електроенергію. За період часу з липня 2017 р. по березень 2018 р. Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг щомісяця встановлювались для ПАТ «Запоріжжяобленерго» нормативи відрахувань коштів на поточні рахунки в розмірі 9- 13 % з додатковим щодобовим утриманням коштів з рахунків ПАТ «Запоріжжяобленерго» в сумах від 1,5 до 34 млн. грн., тобто в сумах, які значно перевищують суми коштів, що надходять на поточні рахунки ПАТ «Запоріжжяобленерго» виходячи із розміру встановленого алгоритму. В період з 01 по 27 грудня 2017 року, в зв`язку з неправомочністю НКРЕКП (відсутності встановленого законом кворуму для прийняття рішень), відповідно до Постанови КМУ № 1136 від 19.07.2000 р. «Про врегулювання відносин на оптовому ринку електричної енергії України», всі кошти, що надійшли за спожиту електричну енергію на поточні рахунки із спеціальним режимом використання ПАТ «Запоріжжяобленерго», установи уповноваженого банку перераховували на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії (ДП «Енергоринок»). Вищезазначені обставини фактично призвели до того, що ПАТ «Запоріжжяобленерго» в період з лютого 2015 року по квітень 2019 року, практично не отримувало на свої поточні рахунки кошти в обсязі, необхідному для сплати податків, єдиного соціального внеску, виплати заробітної плати, витрат на здійснення господарської діяльності. За період лютий 2018 року березень 2019 року, внаслідок регуляторних дій НКРЕКП, сума заборгованості ПАТ «Запоріжжяобленерго» по виплаті заробітної плати перед найманими працівниками становила від 351 млн.грн. до 58,4 млн.грн. (з урахуванням нарахованих на зарплату податків), що підтверджується відповідними довідками. Всього протягом 2016-2019 р.р., внаслідок застосування до ПАТ «Запоріжжяобленерго» з боку НКРЕКП додаткових щодобових утримань коштів з рахунків, ПАТ «Запоріжжяобленерго» не отримано на свої поточні рахунки кошти на загальну суму 1 446,2 млн.грн. Вказані обставини призвели до дефіциту обігових коштів, виникнення значної податкової заборгованості, а також заборгованості із виплати заробітної плати працівникам. Внаслідок цього на рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість виникло від`ємне значення, що позбавило підприємство можливості реєструвати податкові накладні. Поповнити кошти на рахунку в СЕА у підприємства також не було можливості через відсутність обігових коштів на поточних рахунках ПАТ «Запоріжжяобленерго».

Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків позовну заяву не визнало. У письмовому відзиві від 05.02.2024 вх.№5821 посилається на те, що норматив відрахувань коштів на поточні рахунки ПАТ «Запоріжжяобленерго», встановлювався НКРЕКП в силу невиконання останнім своїх фінансових зобов`язань перед ДП «Енергоринок», тобто внаслідок дій (бездіяльності) саме ПАТ «Запоріжжяобленерго» (а не НКРЕКП), які в подальшому і призвели до виникнення заборгованості перед ДП «Енергоринок», дефіциту обігових коштів, заборгованості із виплати заробітної плати, податкового боргу та від`ємного значення реєстраційної суми ліміту в СЕА, на яку підприємство мало право здійснювати реєстрацію податкових накладних в ЄРПН. Звертає увагу на те, що сума ПДВ включена в кінцеву суму тарифу на розподіл електроенергії, що підлягає сплаті споживачами послуг ПАТ «Запоріжжяобленерго», в той час коли тарифи затверджуються НКРЕКП без ПДВ. З урахуванням того, що сплата за тарифами споживачами відбувається із включенням відповідних сум ПДВ, позивач не може посилатися на відсутність коштів на погашення відповідних податкових зобов`язань, а посилання позивача, що погашення таких зобов`язань не відбулося виключно внаслідок застосування до позивача з боку НКРЕКП додаткових щодобових утримань з коштів з рахунків не є обґрунтованими, та не дає права підприємству не поповнювати електронний рахунок з ПДВ та не реєструвати податкові накладні в ЄРПН. Крім того, позивач отримував дохід від інших видів операційної діяльності (приєднання до електромереж, сумісний підвіс, опломбування - розпломбування електролічильників та інш.), грошові кошти за оплату яких залишались на поточному рахунку ПАТ «Запоріжжяобленерго». Вважає, що ПАТ «Запоріжжяобленерго» здійснюючи свою діяльність у сфері енергетики, не могло не усвідомлювати специфічних умов її державного регулювання, та мало планувати свою господарську діяльність з їх врахуванням з метою забезпечення можливості належного виконання свого податкового обов`язку. Таким чином, у ПАТ «Запоріжжяобленерго» була можливість дотримуватись правил та норм, за порушення яких ПКУ передбачена відповідальність, однак платником не вживались заходи щодо їх дотримання в повному обсязі. Враховуючи вищенаведене, саме по собі здійснення державою регулювання господарської діяльності у певних сферах не може розглядатися як об`єктивна обставина, яка перешкоджає належному виконанню платником податків своїх обов`язків у податкових відносинах. З урахуванням наведеного, реєстрація податкової накладної в ЄРПН у строки, встановлені пунктом 201.10 статті 201 ПКУ є одним із елементів податкового обов`язку, який закріплений для усіх платників податків (продавців), незалежно від форм власності або специфіки діяльності. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23.11.2021 у справі №280/7258/21 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» задоволено, визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення №000/233/32-00-51-04, №000/231/32-00-51-04, №000/230/32-00-51-04, №000/232/32-00-51-04 від 30.07.2021, №000/228/32-00-51-04, №000/229/32-00-51-04, №000/227/32-00-51-04, №000/226/32-00-51-04, №000/223/32-00-51-04, №000/222/32-00-51-04 від 29.07.2021

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.07.2022 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 20.12.2023 рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.11.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27.07.2022 - скасовано, а справу №280/7258/21 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

До Запорізького окружного адміністративного суду справа № 280/7258/21 надійшла 10.01.2024.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд головуючому судді Максименко Л.Я.

Ухвалою суду від 15.01.2024 справу №280/7258/21 прийнято до провадження та призначено підготовче судове засідання на 05.02.2024.

Ухвалою суду від 29.01.2024 забезпечено участь представника позивача у підготовчих та судових засіданнях по даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EasyCon".

Ухвалою суду від 31.01.2024 забезпечено участь представника відповідача у підготовчому засіданні по даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Протокольною ухвалою суду від 05.02.2024 в підготовчому засіданні оголошена перерва до 04.03.2024.

Ухвалою суду від 12.02.2024 забезпечено участь представника відповідача у підготовчому засіданні по даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Протокольною ухвалою суду від 04.03.2024 в підготовчому засіданні оголошена перерва до 18.03.2024.

Ухвалою суду від 13.03.2024 забезпечено участь представника відповідача у підготовчому засіданні по даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Протокольною ухвалою суду від 18.03.2024 в підготовчому засіданні оголошена перерва до 02.04.2024.

Ухвалою суду від 01.04.2024 забезпечено участь представника відповідача у підготовчому засіданні по даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Протокольною ухвалою суду від 02.04.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 30.04.2024.

Ухвалою суду від 22.04.2024 забезпечено участь представника відповідача у судовому засіданні по даній справі в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 30.04.2024 представники сторін підтримали свої вимоги та заперечення.

30.04.2024 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши думку сторін, суд встановив наступне.

02.08.2021 року ПАТ «Запоріжжяобленерго» отримало податкові повідомлення-рішення №000/233/32-00-51-04, №000/231/32-00-51-04, №000/230/32-00-51-04, №000/232/32-00-51-04 від 30.07.2021, №000/228/32-00-51-04, №000/229/32-00-51-04, №000/227/32-00-51-04, №000/226/32-00-51-04, №000/223/32-00-51-04, №000/222/32-00-51-04 від 29.07.2021 на загальну суму 94 366 367, 73 грн., прийняті Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків.

Податкові повідомлення-рішення №000/233/32-00-51-04, №000/231/32-00-51-04 від 30.07.2021 було прийнято на підставі акту камеральної перевірки камеральної перевірки № 639/28-10-47- 09/00130926 від 21.11.2018 яким встановлено порушення граничних строків для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, які були складені у період із 20.05.2018 по 16.10.2018 та не підлягають наданню покупцям (споживачам електричної енергії) - не платникам податку на додану вартість, а також підлягають наданню покупцям (споживачам електричної енергії) платникам податку на додану вартість.

Податкові повідомлення-рішення №000/230/32-00-51-04, №000/232/32-00-51-04 від 30.07.2021 було прийнято на підставі акту камеральної перевірки № 469/28-10-47-09/00130926 віл 04.06.2019, яким встановлено порушення граничних строків для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, які були зареєстровані у період січень 2019 березень 2019 року та не підлягають наданню покупцям (споживачам електричної енергії") - не платникам податку на додану вартість, а також підлягають наданню покупцям (споживачам електричної енергії) платникам податку на додану вартість.

Податкові повідомлення-рішення №000/228/32-00-51-04, №000/229/32-00-51-04 від 29.07.2021 було прийнято на підставі акту камеральної перевірки камеральної перевірки №602/28-10-47-09/00130926 від 29.07.2019 яким встановлено порушення граничних строків для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, які були складені у січні 2018 - червні 2019 та не підлягають наданню покупцям (споживачам електричної енергії) - не платникам податку на додану вартість, а також підлягають наданню покупцям (споживачам електричної енергії) платникам податку на додану вартість.

Податкові повідомлення-рішення №000/227/32-00-51-04, №000/226/32-00-51-04 від 29.07.2021 було прийнято на підставі акту камеральної перевірки камеральної перевірки №671/28-10-51-07/00130926 від 04.09.2019 яким встановлено порушення граничних строків для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, які були складені у жовтні 2017 - червні 2019 та не підлягають наданню покупцям (споживачам електричної енергії) - не платникам податку на додану вартість, а також підлягають наданню покупцям (споживачам електричної енергії) платникам податку на додану вартість.

Податкові повідомлення-рішення №000/223/32-00-51-04, №000/222/32-00-51-04 віл 29.07.2021 було прийнято на підставі акту камеральної перевірки камеральної перевірки №62/28-10-51-07/00130926 від 30.09.2019 яким встановлено порушення граничних строків для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, які були складені у жовтні 2017 - серпні 2019 та не підлягають наданню покупцям (споживачам електричної енергії) - не платникам податку на додану вартість, а також підлягають наданню покупцям (споживачам електричної енергії) платникам податку на додану вартість.

Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).

У відповідності до змін, внесених до ПК України Законом від 16 січня 2020 року №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі - Закон № 466) та Законом від 14 липня 2020 року №786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб - підприємців», за пунктом 73 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, штрафи за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю, а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 до дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", строк сплати грошових зобов`язань за якими не настав або грошові зобов`язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", застосовуються в розмірі 1 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 510 гривень (форма «Н»). Контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, на виконання п.73 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ щодо застосування штрафних санкцій за порушення платниками ПДВ граничного терміну реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, нарахованих платникам податків з 01 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року, грошові зобов`язання за якими не узгоджені станом на 23.05.2020 року, здійснено перерахунок сум штрафу ПАТ «Запоріжжяобленерго».

Так, замість податкового повідомлення - рішення:

1. №0004894709 від 10.12.2018 прийнято два нових, в тому числі: №000/231/32-00-51-04 від 30.07.2021 за формою «ПС» - у розмірі 1% від обсягу постачання, але не більше 510 грн., за кожною податковою накладною/розрахунком коригування по яким порушено граничний строк реєстрації в ЄРПН на загальну суму ШС 23 282,42 гривень; №000/233/32-00-51-04 від 30.07.2021 за формою «Н» в частині нарахування штрафних санкцій у розмірі за податкові накладні/розрахунки коригування, які надавались платникам ПДВ та на які дія пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ не поширюється на загальну суму ШС 33 948 946,40 гривень;

2. №002194709 від 27.06.2019 прийнято два нових, в тому числі: №000/230/32-00-51-04 від 30.07.2021 за формою «ПС» - у розмірі 1% від обсягу постачання, але не більше 510 грн., за кожною податковою накладною/розрахунком коригування по яким порушено граничний строк реєстрації в ЄРПН на загальну суму ШС 19 893,70 гривень; №000/232/32-00-51-04 від 30.07.2021 за формою «Н» в частині нарахування штрафних санкцій у розмірі за податкові накладні/розрахунки коригування, які надавались платникам ПДВ та на які дія пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ не поширюється на загальну суму ШС 23 270 262,48 гривень;

3. №0002924709 від 23.08.2019 прийнято два нових, в тому числі: №000/228/32-00-51-04 від 29.07.2021 за формою «ПС» - у розмірі 1% від обсягу постачання, але не більше 510 грн., за кожною податковою накладною/розрахунком коригування по яким порушено граничний строк реєстрації в ЄРПН на загальну суму ШС 2 504,32 гривень; №000/229/32-00-51-04 від 29.07.2021 за формою «Н» в частині нарахування штрафних санкцій у розмірі за податкові накладні/розрахунки коригування, які надавались платникам ПДВ та на які дія пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ не поширюється на загальну суму ШС 17 814 122,33 гривень;

4. №0003254709 від 30.09.2019 прийнято два нових, в тому числі: №000/227/32-00-51-04 від 29.07.2021 за формою «ПС» - у розмірі 1% від обсягу постачання, але не більше 510 грн., за кожною податковою накладною/розрахунком коригування по яким порушено граничний строк реєстрації в ЄРПН на загальну суму ШС 16 982,63 гривень; №000/226/32-00-51-04 від 29.07.2021 за формою «Н» в частині нарахування штрафних санкцій у розмірі за податкові накладні/розрахунки коригування, які надавались платникам ПДВ та на які дія пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ не поширюється на загальну суму ШС 8 115 021,59 гривень;

5. №0000245107 від 24.10.2019 прийнято два нових, в тому числі: №000/223/32-00-51-04 від 29.07.2021 за формою «ПС» - у розмірі 1% від обсягу постачання, але не більше 510 грн., за кожною податковою накладною/розрахунком коригування по яким порушено граничний строк реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму ШС 21 607,41 гривень; №000/222/32-00-51-04 від 29.07.2021 за формою «Н» в частині нарахування штрафних санкцій у розмірі за податкові накладні/розрахунки коригування, які надавались платникам ПДВ та на які дія пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ не поширюється на загальну суму ШС 11 133 744,47 гривень

Тобто, оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями до позивача застосовані штрафні санкції за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Відповідно достатті 36 ПК Україниподатковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов`язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

За правиламистатті 37 ПК Українипідстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов`язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов`язує сплату ним податку. Підставами для припинення податкового обов`язку, крім його виконання, є: ліквідація юридичної особи; смерть фізичної особи, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою; втрата особою ознак платника податку, які визначені цим Кодексом; скасування податкового обов`язку у передбачений законодавством спосіб.

При цьому, враховуючи положення наведених статей у сукупності із нормами, зокрема, статей44,49,134,163,187,198,201 ПК Україниможна дійти висновку, що під податковим обов`язком платника розуміється не виключно обов`язок зі сплати конкретного податку. Сплата податку є реалізацією основного обов`язку платника податків і може бути розглянута як податковий обов`язок у вузькому розумінні. Однак, податковий обов`язок у широкому розумінні включає в себе обов`язок з ведення податкового обліку; обов`язок зі сплати податків і зборів; обов`язок з подання податкової звітності. Податковий обов`язок у широкому розумінні можна диференціювати і за видовими обов`язками платника податків, що виникають щодо кожного податку чи збору. Сукупність подібних окремих обов`язків і складатиме комплекс податкових обов`язків платника податків або податковий обов`язок у широкому розумінні.

ПК Українивизначає, що датою виникнення податкових зобов`язань є дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше згідно з пунктом187.1 статті 187 ПК України.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Приписами пункту 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Згідно з п. 11 Підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідні положення ПК України, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

Положеннями пункту 120-1.1. статті 120-1 ПК України (в редакції, чинній станом на час прийняття спірних податкових повідомлень-рішень) визначено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

З урахуванням наведеного, системний аналіз норм податкового законодавства дає підстави для висновку, що реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у строки, встановлені пунктом201.10 статті 201 ПК України, є одним із елементів податкового обов`язку, який закріплений для усіх платників податку (продавців), незалежно від форм власності або специфіки діяльності. Тим самим у правовій державі закріплюється принцип рівності обов`язків таких суб`єктів господарювання перед державою та передбачуваності дій контролюючих органів за їх невиконання (неналежне або несвоєчасне виконання). Невиконання (неналежне або несвоєчасне виконання) такого обов`язку утворює склад податкового правопорушення.

Наявність факту несвоєчасної реєстрації податкових накладних в ЄРПН позивачем не оспорюється. Проте, позивач вважає, що несвоєчасна реєстрація податкових накладних була здійснена за відсутності вини товариства.

Так, Законом України від 16 січня 2020 № 466-ІХ "Про внесення змін до Податкового Кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" (далі - Закон №466) внесено зміни до ПК України, у тому числі: в частині кваліфікації податкового правопорушення; суб`єктів, які притягаються до відповідальності за вчинення податкових правопорушень; розміру відповідальності за вчинення податкового правопорушення; встановлено обставини, що пом`якшують відповідальність особи, а також передбачено відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів.

Дані нововведення запроваджені з 1 січня 2021 року.

Поняття податкового правопорушення, вини, умисності діяння, загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень, обставини, що звільняють від відповідальності або пом`якшують відповідальність за вчинення податкових правопорушень, визначені у статтях 109, 112, 112-1, п.113.6 ст.113 ПК України.

Так, відповідно до внесених Законом №466-ІХ змін податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених ПК України) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в т.ч. осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених ПК України (п.109.1 ст.109 ПК України). Необхідною умовою для притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення у випадках, визначеними пунктами 123.2 - 123.5 ст.123, пунктами 124.2 - 124.3 ст.124, пунктами 125-1.2 125-1.4 ст.125-1 ПК України, є доведення умислу.

У визначенні податкового правопорушення законодавець прямо не зазначає про необхідність встановлення вини у діях платника податків.

Разом з тим, за усталеною практикою Верховного Суду (постанови від 14 серпня 2018 року у справі № 803/1583/17, від 30 січня 2018 року у справі № 815/2745/17, від 02 липня 2019 року у справі № 2340/3802/18, від 20 серпня 2019 року у справі № 1640/3125/18) вчинення платником всіх залежних від нього дій для своєчасної реєстрації податкової накладної, яка не відбулася внаслідок протиправної поведінки суб`єкта владних повноважень, від якого залежало забезпечення можливості належним чином виконати цей обов`язок, унеможливлює притягнення такого платника податків до відповідальності.

Позивач в обгрунтування своєї позиції, зокрема, посилається на висновок експерта від 22.11.2021 року №645/646-21 за результатами проведення економічного дослідження по заяві ПАТ Запоріжжяобленерго, виконаним Запорізьким відділенням Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз. Вказаний висновок є аналізом фінансового стану ПАТ «Запоріжжяобленерго», підтверджує неможливість сплати платків, зборів та обов`язкових платежів у тому числі своєчасно або через певні обставини з затримкою.

Експертним висновком встановлено, що враховуючи результати аналізу основних показників, що визначають фінансово-господарський стан ПАТ «Запоріжжяобленерго» та наявність протягом 2015-2020 років ознак критичної неплатоспроможності, встановлення Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг протягом 2015-2018 років нульового алгоритму перерахувань коштів на поточні рахунки, та сум додаткових щодобових відрахувань коштів з поточних рахунків товариства, з великою долею вірогідності призвело до неможливості виконання в повному обсязі інвестиційної програми, ремонтних робіт, на формування (накопичення) у товариства заборгованості із заробітної плати, заборгованості по податкам та зборам, заборгованості з ПДВ та інших обов`язкових платежів і на об`єктивне відволікання коштів для її погашення у зазначені періоди.

З цього приводу суд зазначає, що у періоді встановлення майже нульового нормативу відрахування коштів на поточні рахунки платника регулювання платіжно - розрахункових відносин енергопостачальників, що здійснювали господарську діяльність з постачання електроенергії на оптовому ринку електричної енергії України здійснювались відповідно до статей 15, 15-1 Закону України «Про електроенергетику» та Порядку визначення відрахувань коштів на поточні рахунки енергопостачальників, що здійснюють господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, та на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 13 жовтня 2011 року №700 (далі - Порядок 700), який передбачає стимулюючі (коригуючи) механізми, застосування яких спрямоване на покращення рівня розрахунків за куповану у оптового постачальника енергію.

НКРЕКП розраховувало алгоритм - порядок розподілу уповноваженим банком коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання електричної енергії на закріпленій території згідно з методологічними принципами Порядку №700, у тому числі із застосуванням відповідних заходів регуляторного впливу до деяких енергопостачальних компаній (серед яких і ПАТ «Запоріжжяобленерго»), згідно з якими встановлювався розрахунковий норматив відрахувань коштів на поточний рахунок ПАТ «Запоріжжяобленерго», у тому числі із застосуванням додаткових щодобових відрахувань коштів з поточного рахунку за невиконання фінансових зобов`язань перед ДП «Енергоринок», які розраховувались на основі даних ДП «Енергоринок».

Як зазначає НКРЕКП в листі від 29.03.2018 року №3075/28/7-18, надісланий на адресу Запорізької міської ради, ГІАТ «Запоріжжяобленерго», Фонду державного майна України, зазначений підхід НКРЕКП застосовувало до всіх енергопостачальників, що здійснювали господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, при прийнятті рішень, передбачених нормами Порядку, зокрема при встановленні нормативу відрахувань коштів на поточні рахунки ПАТ «Запоріжжяобленерго».

Рівень надходжень коштів на поточний рахунок енергопостачальників, що здійснювали господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території (коштів, які в подальшому можуть бути спрямовані у тому числі на виплату заробітної плати працівникам, оновлення матеріально - технічної бази та інші напрямки) залежить від ефективності роботи керівного менеджменту ПАТ «Запоріжжяобленерго», спрямованої на забезпечення споживачами повних поточних розрахунків та погашення заборгованості за спожиту у минулих періодах електричну енергію.

Таким чином, такий норматив відрахувань коштів на поточні рахунки ПАТ «Заноріжжяобленерго», встановлювався НКРЕКП в силу невиконання останнім своїх фінансових зобов`язань перед ДП «Енергоринок», тобто внаслідок дій (бездіяльності) саме ПАТ «Заноріжжяобленерго» (а не НКРЕКП), які в подальшому і призвели до виникнення заборгованості перед ДП «Енергоринок», дефіциту обігових коштів, заборгованості із виплати заробітної плати, податкового боргу та від`ємного значення реєстраційної суми ліміту в СЕА, на яку підприємство мало право здійснювати реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.

За наведеного обґрунтування позовних вимог та з урахуванням встановлених судами обставин, відсутні підстави вважати, що неналежне виконання податкового обов`язку з боку позивача зумовлене обставинами, за які відповідає держава. ПАТ «Запоріжжяобленерго», здійснюючи свою діяльність у сфері проводового електрозв`язку з 17 травня 2000 року, не могло не усвідомлювати специфічних умов її державного регулювання та мало планувати свою господарську діяльність з їх урахуванням з метою забезпечення можливості належного виконання свого податкового обов`язку. За невиконання встановленого державою обов`язку запроваджена нею ж відповідальність не настає лише у тому випадку, коли держава не створила умов для виконання такого обов`язку. Саме ж собою здійснення державою регулювання господарської діяльності у певних сферах не може розглядатися як об`єктивна обставина, яка перешкоджає належному виконанню платником своїх обов`язків у податкових відносинах.

Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 01 липня 2020 року у справі № 520/3640/19 та від 25 квітня 2023 року у справі № 820/2513/17.

Крім того, долученими до матеріалів справи копіями звітності позивача за період 2015-2020 роки встановлено наявність грошових коштів на кінець звітних періодів (узагальнені дані наведені у табличному варіанті у відзиві відповідача).

Також, аналіз фінансової звітності товариства свідчить про отримання товариством у спірні періоди доходів від інших видів операційної діяльності.

За таких обставин, суд висновує, що у товариства була можливість дотримуватись строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН, однак платник не вжив усіх залежних від нього заходів задля уникнення порушення.

Стосовно інших посилань сторін, то суд зазначає, що згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Частиною першою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно достатті 72 КАС Українидоказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами 1 та 4статті 73 КАС Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Суд, відповідно достатті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню повністю.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч. 1ст. 143 КАС України).

Оскільки у задоволенні позовних вимог судом відмовлено, розподіл судових витрат в порядку ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, код ЄДРПОУ 00130926) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (49600, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, 57, код ЄДРПОУ 43968079) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень,- відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Судове рішення в повному обсязі складено та підписано 07.06.2024

Суддя Л.Я. Максименко