Рішення

від 06.06.2024 по справі 640/21269/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2024 року № 640/21269/22

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ТОВ «НІГМА» до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області, Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області, Макарівської селищної ради Бучанського району Київської області, Немішаївської селищної ради Бучанського району Київської області про визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмежень, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

До Окружного адміністративного суду м.Києва звернулось ТОВ «НІГМА» з позовом, у якому просить:

- визнати протиправними та скасувати Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва (далі - МБУО), затверджені Сектором містобудування, архітектури та просторового планування Макарівської селищної ради Наказом № 12 від 11.11.2021 року, реєстраційний номер в реєстрі ЄРЕССБ MU01:4485-9951-2593-3291, об`єкт будівництва «Будівництво Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва від автомобільної дороги Київ-Ковель-Ягодин (М-07) до автомобільної дороги Київ-Чоп (М-06) (орієнтовною загальною площею 285 га) на території Бучанського району Київської області в частині території, яка розташована в межах Макарівської селищної територіальної громади Бучанського району Київської області»;

- визнати протиправними та скасувати МБУО, затверджені Відділом містобудування та архітектури Дмитрівської сільської ради Наказом № 9 від 12.11.2021 року, реєстраційний номер в реєстрі ЄРЕССБ MU01:9602-6928-9586-8166, об`єкт будівництва «Будівництво Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва від автомобільної дороги Київ-Ковель-Ягодин (М-07) до автомобільної дороги Київ-Чоп (М-06) (орієнтовною загальною площею 285 га) на території Бучанського району Київської області»;

- визнати протиправними та скасувати МБУО, затверджені Відділом містобудування, архітектури та земельних відносин Немішаївської селищної ради Наказом № 07-11/1 від 17.11.2021 року, реєстраційний номер в реєстрі ЄРЕССБ MU01:9070-9050-0216-6205, об`єкт будівництва «Будівництво Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва від автомобільної дороги Київ-Ковель-Ягодин (М-07) до автомобільної дороги Київ-Чоп (М-06) (орієнтовною загальною площею 285 га) в межах території Немішаївської територіальної громади Бучанського району Київської області»;

- визнати протиправними дії Служби автомобільних доріг у Київській області щодо звернення із заявами про видачу МБУО «Будівництво Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва від автомобільної дороги Київ-Ковель-Ягодин (М-07) до автомобільної дороги Київ-Чоп (М-06) (орієнтовною загальною площею 285 га) на території Бучанського району, Київської області» без копії документів, що посвідчують право власності чи користування земельними ділянками, які потрапляють в межі проектування.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані МБУО суперечать вимогам містобудівної документації, незаконно передбачають проектування в межах населених пунктів, протиправно затверджені органами місцевого самоврядування поза межами їх компетенції та видані з порушенням порядку видачі МБУО, для здійснення проектування та будівництва одного об`єкта будівництва на окремі, не визначені частини такого об`єкта в межах кожного району.

Позивач також вказав, що на момент видачі оскаржуваних МБУО були чинними та діяли Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки №112/2011 від 10.08.2011 року на будівництво з`єднувальної ділянки великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва від автомобільної дороги Київ - Ковель - Ягодин (М-07) до автомобільної дороги Київ - Чоп (М-06) в межах Макарівського району, видані начальником відділу містобудування, архітектури та розвитку інфраструктури Макарівської РДА.

Службою автомобільних доріг у Київській області, відповідно до наказу Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України від 31.03.2023 №Н-118 «Про деякі питання діяльності Служби автомобільних доріг у Київській області» перейменовано на Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області, Макарівською селищною радою Бучанського району Київської області подано відзиви на позов, в яких вони проти позову заперечили та просили закрити провадження в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмежень, в іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

Дмитрівською сільською радою Бучанського району Київської області подано відзив на позов, в якому вона проти позову заперечила та просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 12.12.2022 адміністративну справу передано за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.03.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

На підставі ст.ст. 194, 205 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що ТОВ «НІГМА» з 2005 року є власником земельної ділянки з кадастровим номером 3222782600:05:036:0396, що розташована в межах села Колонщина Бучанського району Київської області та межах зони проектування, на яку видані оскаржувані МБУО.

На звернення Служби автомобільних доріг у Київській області відповідно до наказу сектору містобудування, архітектури та просторового планування Макарівської селищної ради від 11.11.2021 №12 затверджені МБУО, зареєстровані в реєстрі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі ЄРЕССБ) за номером MU01:4485-9951-2593-3291. Об`єкт будівництва «Будівництво Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва від автомобільної дороги Київ-Ковель-Ягодин (М-07) до автомобільної дороги Київ-Чоп (М-06) (орієнтовною загальною площею 285 га) на території Бучанського району, Київської області», в частині території, яка розташована в межах Макарівської селищної територіальної громади Бучанського району Київської області».

Наказом від 12.11.2021 № 9 відділом містобудування та архітектури Дмитрівської сільської ради затверджено МБУО, реєстраційний номер в реєстрі ЄРЕССБ MU01:9602-6928-9586-8166, об`єкт будівництва «Будівництво Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва від автомобільної дороги Київ-Ковель-Ягодин (М-07) до автомобільної дороги Київ-Чоп (М-06) (орієнтовною загальною площею 285 га) на території Бучанського району, Київської області».

Наказом від 17.11.2021 № 07-11/1 відділом містобудування, архітектури та земельних відносин Немішаївської селищної ради затверджено МБУО, реєстраційний номер в реєстрі ЄРЕССБ MU01:9070-9050-0216-6205, об`єкт будівництва «Будівництво Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва від автомобільної дороги Київ-Ковель-Ягодин (М-07) до автомобільної дороги Київ-Чоп (М-06) (орієнтовною загальною площею 285 га) в межах території Немішаївської територіальної громади Бучанського району Київської області».

Оскаржувані МБУО видані на підставі детального плану території «Будівництво Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва від автомобільної дороги Київ-Ковель-Ягодин (М-07) до автомобільної дороги Київ-Чоп (М-06) (орієнтовною загальною площею 285 га) на території Бучанського району, Київської області», який затверджений рішеннями Немішаївської селищної ради від 12.10.2021 № 17-VIII-1, Дмитрівської сільської ради від 13.10.2021р. № 1/13, Макарівської селищної ради від 28.10.2021р. № 300-12-VIII (далі - ДПТ).

Не погоджуючись з наведеними МБУО, позивач оскаржив їх до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції, що діяла на момент затвердження спірних МБУО), забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції, що діяла на момент затвердження спірних МБУО), право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем.

Відповідно до ч.3 ст.29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції, що діяла на момент затвердження спірних МБУО), містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додається, зокрема, копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці.

Одним з обов`язків власника земельної ділянки згідно з ч.1 ст.91 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) є утримання від порушення прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, а власник земельної ділянки має право на підставі ч.1 ст.106 ЗК України вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

Згідно з п.1,3 частини 4 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції, що діяла на момент затвердження спірних МБУО), підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є: неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень; невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відповідачі, заперечуючи проти позову, не надали доказів наявності у Служби автомобільних доріг у Київській області права власності чи користування земельними ділянками та нерухомим майном в межах об`єкта будівництва - Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва від автомобільної дороги Київ-Ковель-Ягодин (М-07) до автомобільної дороги Київ-Чоп (М-06) (орієнтовною загальною площею 285 га) на території Бучанського району Київської області.

Також судом встановлено, що спірні МБУО за номерами в реєстрі ЄДЕССБ MU01:4485-9951-2593-3291, MU01:9070-9050-0216-6205, MU01:9602-6928-9586-8166 видані на будівництво єдиного об`єкта Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва від автомобільної дороги Київ-Ковель-Ягодин (М-07) до автомобільної дороги Київ-Чоп (М-06), а земельна ділянка для проектування визначена орієнтовною загальною площею 285 га, без визначення чітких меж та кадастрового номера земельної ділянки.

Зазначене також підтверджується Службою автомобільних доріг у Київській області, яка у відзиві вказала, що проектні роботи з будівництва об`єкта Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м.Києва розпочалися у 2007 році і виконані на 80%, надавши копію акта вибору та попереднього обстеження земельної ділянки, передбаченої під будівництво Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м.Києва на ділянці від автомобільної дороги Київ-Ковель-Ягодин (М-07) до автомобільної дороги Київ-Чоп (М-06) в межах Макарівського району Київської області.

Суд доходить висновку, що МБУО не відповідають місцевій містобудівній документації, яка не передбачає окремі об`єкти будівництва в межах окремих територіальних громад, а оскаржувані МБУО видані на один і той же об`єкт «Будівництво Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва від автомобільної дороги Київ-Ковель-Ягодин (М-07) до автомобільної дороги Київ-Чоп (М-06) (орієнтовною загальною площею 285 га) на території Бучанського району, Київської області».

Вказане підтверджується правовою позицією Верховного Суду, який в постанові від 10.05.2018 у справі №813/1839/17 визначив правило, що один об`єкт будівництва вимагає отримання від замовника будівництва одних містобудівних умов та обмежень як вихідних даних на проектування.

Затвердження різними суб`єктами МБУО на один і той же об`єкт будівництва також порушує ч.1 ст.1, п.42 ст.26, ст.31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», якими встановлено межі територіальної компетенції та перелік питань здійснення повноважень у галузі будівництва.

Приймаючи до уваги, що у ДПТ у межах 285 га зазначаються земельні ділянки з різним цільовим призначенням та формою власності, всупереч містобудівній документації, в оскаржуваних МБУО вказане єдине цільове та функціональне призначення земельних ділянок - ТР (зони транспортної інфраструктури), однак реквізити документів, на підставі яких встановлена така відповідність містобудівній документації на місцевому рівні, відсутні.

Це суперечить висновкам Верховного Суду, який у постанові від 30.06.2021 у справі №806/3365/17 зазначив, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки видаються для проектування конкретного об`єкта будівництва на конкретній території, що може складатися з однієї або декількох земельних ділянок.

Оскаржувані МБУО не відповідають ДПТ в частині інформації щодо об`єктів нерухомого майна та мінімально допустимої відстані об`єкта будівництва до існуючих будинків і споруд та порушують п.п.4.4.5 ДБН В.2.3-4 :2015, ч.ч.1-3 ст.11 Закону України «Про будівельні норми», якими встановлено, що проектування прокладення нових автомобільних доріг державного та місцевого значення, трас доріг 1 категорії необхідно здійснювати в обхід населених пунктів.

Судом встановлено, що на момент прийняття оскаржуваних МБУО були чинні Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 10.08.2011 №112/2011 щодо аналогічного об`єкту ««Будівництво Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва від автомобільної дороги Київ-Ковель-Ягодин (М-07) до автомобільної дороги Київ-Чоп (М-06) (орієнтовною загальною площею 285 га)», тому з огляду на викладене оскаржувані МБУО підлягають скасуванню.

Щодо доводів відповідачів про неможливість оскарження МБУО позивачем, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.

Відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Екологічні інтереси населення можуть підлягати судовому захисту на підставі частини сьомої статті 41 Конституції України, відповідно до якої використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі, а також приписів статті 66 Основного Закону, відповідно до яких ніхто не повинен заподіювати шкоду довкіллю.

У постанові ВП ВС від 02.02.2021 N 925/642/19 зроблені такі висновки: порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому позивач самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі N 338/180/17 (пункт 57)).

Верховний Суд у постанові від 18 травня 2022 року у справі № 826/12131/17 сформував правову позицію при розгляді спорів, пов`язаних із благоустроєм населених пунктів, плануванням та забудовою території, згідно з якою у випадку необхідності перевірки дотримання суб`єктами владних повноважень гарантованих особі прав, зокрема, наданих статтями 13, 23, 50, 54 Конституції України у вказаних правовідносинах, суд повинен застосовувати широке тлумачення поняття «охоронюваний інтерес». За загальним правилом, такий інтерес включає у тому числі захист права на безпечне для життя і здоров`я довкілля, створення умов для комфортного та безпечного проживання на території відповідного населеного пункту.

Враховуючи ч.ч. 1, 2, 4 ст. 293 ЦК України, ст.ст. 9, 50 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст.1, 9 Орхусьої конвенції, ратифікованої Законом України від 06.07.1999 № 832-ХІУ, представники зацікавленої громадськості мають право оспорювати порушення національного законодавства у сфері довкілля незалежно від того, належать такі порушення до прав на інформацію і на участь громадськості при прийнятті рішень, гарантованих Орхуською конвенцією, чи ні (згідно з Керівництвом із провадження Орхуської конвенції (ООН, 2000 рік)).

З урахуванням наведеного позивач, крім підстави включення його земельної ділянки в зону проектування автомобільної дороги, має право на представництво у суді як власних екологічних інтересів, так і екологічних інтересів суспільства та окремих його членів з метою захисту порушених екологічних прав людини і громадянина та з метою усунення порушень вимог екологічного законодавства.

Такий висновок узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 11 грудня 2018 року у справі № 910/8122/17 (провадження № 12-186гс18), на яку посилається заявниця у касаційній скарзі, відповідно до яких Орхуська конвенція встановлює, що забезпечення дотримання екологічного законодавства - це не лише обов`язок природоохоронних органів, але й громадськості, яка також покликана відігравати цілком визначену роль. Згідно з Орхуською конвенцією сторони повинні гарантувати, щоб представники громадськості могли безпосередньо забезпечити дотримання закону в разі дій або бездіяльності як з боку приватних осіб, так і з боку державних органів. Крім того, представники громадськості можуть оскаржувати дії або бездіяльність державних органів, які порушують національне природоохоронне законодавство. Суди застосували обмежене тлумачення чинного законодавства, частиною якого є Орхуська конвенція, проігнорувавши, що право на захист порушеного конституційного права на безпечне довкілля належить кожному та може реалізовуватися як особисто, так і шляхом участі представника громадськості, яким у цьому випадку є позивач.

Також у постанові від 28 серпня 2019 року у справі № 539/369/19 (провадження № 61-10863св19) Верховний Суд зробив висновок, що, відмовляючи у позові у цій справі, суди застосували обмежене тлумачення чинного законодавства, частиною якого є Орхуська конвенція, проігнорувавши, що право на захист порушеного конституційного права на безпечне довкілля належить кожному та може реалізовуватися особисто будь-якою зацікавленою людиною.

Подібні висновки викладені також у постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 826/9432/17 (провадження № К/9901/14908/19), від 21 жовтня 2019 року у справі № 826/3820/18 (провадження № К/9901/998/19, К/9901/68979/18), від 25 червня 2020 року у справі № 826/11374/15 (провадження № К/9901/7765/18), від 11 серпня 2020 року у справі № 821/837/17 (провадження № К/9901/43694/18, К/9901/43698/18), від 27 липня 2021 року у справі № 540/2450/18 (провадження № К/9901/23360/19), від 02 листопада 2021 року у справі № 420/2719/20 (провадження № К/9901/27778/21), від 24 листопада 2021 року у справі № 1340/3880/18 (провадження № К/9901/23507/19, К/9901/23384/19).

У постанові Верховного Суду від 20 вересня 2019 року у справі № 607/15910/15-а (провадження № К/9901/7735/18), зроблено висновок про те, що у випадку, якщо порушуються права територіальних громад, то будь-який з членів таких громад має право оскаржити відповідну дію чи рішення суб`єкта владних повноважень у суді, оскільки порушення прав місцевого самоврядування неминуче призводить до порушення прав кожного жителя відповідного муніципального утворення.

У постанові Верховного Суду від 20 вересня 2019 року у справі № 606/2381/15-а (провадження № К/9901/6918/18) також зазначено, що для вирішення питання про наявність порушеного права позивача, а відтак і права на судовий захист, визначальним є визначення належності позивача до відповідної територіальної громади.

Подібні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду від 24 жовтня 2019 року у справі № 326/1062/16-а (2-а/329/18/2017) (провадження № К/9901/48160/18), від 22 січня 2020 року у справі № 682/3063/18 (провадження № К/9901/22238/19), від 11 серпня 2020 року у справі № 187/687/16-а (2-а/0187/7/16) (провадження № К/9901/13855/18), від 12 жовтня 2020 року у справі № 9901/263/20 (провадження № П/9901/263/20), від 18 травня 2023 року у справі № 759/23414/20.

Водночас, суд відмовляє в задоволенні вимоги визнати протиправними дії Служби автомобільних доріг у Київській області, оскільки не вбачає правових підстав для обмеження можливості реалізації прав суб`єктів на звернення з заявами на отримання містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва, а також для втручання у дискреційні повноваження органів місцевого самоврядування щодо застосування ч.4 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до ч. 1 ст. 9, ч. 1 ст. 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 72, ч. 3 ст. 77 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Докази суду надають учасники справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з викладеного, саме суб`єкт владних повноважень зобов`язаний довести, що він діяв у межах, установлених законом, відповідно до повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Також суд звертає увагу, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Відповідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Звертаючись до суду, позивач сплатив судовий збір у сумі 9924,00 грн. що підтверджуються квитанцією від 25 листопада 2022 року N 1919-6510-3399-5835.

Отже, у зв`язку із частковим задоволенням позову належить відшкодувати позивачу за рахунок Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області, Макарівської селищної ради Бучанського району Київської області, Немішаївської селищної ради Бучанського району Київської області судові витрати у сумі 7443,00 грн.

Керуючись статтями 9,14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 262 КАС України,

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва, затверджені Сектором містобудування, архітектури та просторового планування Макарівської селищної ради Наказом № 12 від 11.11.2021 року, реєстраційний номер в реєстрі ЄРЕССБ MU01:4485-9951-2593-3291, об`єкт будівництва «Будівництво Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва від автомобільної дороги Київ-Ковель-Ягодин (М-07) до автомобільної дороги Київ-Чоп (М-06) (орієнтовною загальною площею 285 га) на території Бучанського району, Київської області, в частині території, яка розташована в межах Макарівської селищної територіальної громади Бучанського району Київської області».

Визнати протиправними та скасувати Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва, затверджені Відділом містобудування та архітектури Дмитрівської сільської ради Наказом № 9 від 12.11.2021 року, реєстраційний номер в реєстрі ЄРЕССБ MU01:9602-6928-9586-8166, об`єкт будівництва «Будівництво Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва від автомобільної дороги Київ-Ковель-Ягодин (М-07) до автомобільної дороги Київ-Чоп (М-06) (орієнтовною загальною площею 285 га) на території Бучанського району, Київської області».

Визнати протиправними та скасувати Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва, затверджені Відділом містобудування, архітектури та земельних відносин Немішаївської селищної ради Наказом № 07-11/1 від 17.11.2021 року, реєстраційний номер в реєстрі ЄРЕССБ MU01:9070-9050-0216-6205, об`єкт будівництва «Будівництво Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва від автомобільної дороги Київ-Ковель-Ягодин (М-07) до автомобільної дороги Київ-Чоп (М-06) (орієнтовною загальною площею 285 га) в межах території Немішаївської територіальної громади Бучанського району Київської області».

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ТОВ «НІГМА» рахунок бюджетних асигнувань Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області судовий збір у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 00 коп.

Стягнути на користь ТОВ «НІГМА» рахунок бюджетних асигнувань Макарівської селищної ради Бучанського району Київської області судовий збір у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 00 коп.

Стягнути на користь ТОВ «НІГМА» рахунок бюджетних асигнувань Немішаївської селищної ради Бучанського району Київської області судовий збір у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лапій С.М.