Рішення

від 27.05.2024 по справі 380/5717/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2024 рокусправа № 380/5717/24 зал судових засідань № 12

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого суддіКузана Р.І.,

секретар судового засіданняЯщишин І.А.,

за участю:

представника позивачаБороденко М.С.,

представників відповідачаКузьмик Л.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СКІФ ІНВЕСТ» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень та карток відмови, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «СКІФ ІНВЕСТ» (місцезнаходження: 50005, Дніпропетровська область, Кривий Ріг, вул. Домобудівна, 25а, код ЄДРПОУ 35601501) (далі позивач, ТзОВ «СКІФ ІНВЕСТ»), звернулось до суду з позовом до Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343) (далі відповідач, митний орган), в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів товарів №UA209000/2024/400041/2 від 21.02.2024 та №UA209000/2024/400043/2 від 27.02.2024;

- визнати протиправними та скасувати Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2024/000166 від 27.02.2024 та № UA209140/2024/000144 від 21.02.2024.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що оскаржені рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними, так як декларантом під час митного оформлення товарів для підтвердження митної вартості (за ціною договору) митному органу надано усі основні документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Ці документи повністю підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, не містять розбіжностей чи ознак підробки, а відтак у митниці не було правових підстав для витребування у декларанта додаткових документів. Однак, всупереч положенням ч. 3 ст. 53 МК, відповідач витребував додаткові документи, вказавши на наявність надуманих розбіжностей та не підтвердження усіх складових митної вартості. Водночас, незважаючи на відсутність підстав для витребування додаткових документів, позивач, з метою усунення будь-яких сумнівів у достовірності заявленої декларантом митної вартості надав на вимогу митного органу додаткові документи, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Однак, митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості (за резервним методом). Стверджує, що відповідачем при винесенні рішень про коригування митної вартості товарів на ідентичні товари митний орган визначав різну митну вартість товару. З огляду на вказане, вважає позовні вимоги обґрунтованими, просить суд позов задовольнити.

Ухвалою від 20.03.2024 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач 03.04.2024 подав відзив на позовну заяву, де просив у задоволенні позову відмовити з наступних підстав. Вказав, що під час здійснення митного оформлення за митними деклараціями було опрацьовано інформацію, що міститься у поданих до митного оформлення документах та виявлено наступне.

За митною декларацією № 24UA209140005606U7 від 21.02.2024:

- надано платіжні документи SWIFT від 25.10.2023 та 01.12.2023. Банківський платіжний документ (SWIFT) не може бути взятий до уваги як документ, що підтверджує факт оплати за оцінюваний товар, оскільки не містить обов`язкових реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, визначених Постановою КМУ № 216;

- у проформі інвойсі відсутня розшифровка підписів осіб, які склали документ;

- у проформі-інвойсі зазначено, що оплата здійснюється на умовах 30/70. 30% авансовий платіж, 70% - відповідно до копії коносамента. Проте, SWIFT на суму 15076,5 (70% платежу) датований 01.12.2023, дата видачі коносаменту - 06.12.2023;

- у рахунках на перевезення відсутня розшифровка підпису особи, яка склала документ;

- у гр. 4 ЦМР №б/н відсутня повна дата завантаження товару;

- у гр. 22 ЦМР «відправник» внесено реквізити фірми Magazyn Universalny. Документи, що висвітлюють договірні відносини із зазначеним підприємством відсутні;

- до митного оформлення надано договір на здійснення транспортно-експедиційного обслуговування №4835 від 10.02.2022, відповідно до умов договору перевезення здійснюються на підставі Заявок, що є невід`ємною частиною Договору. Заявки до митного оформлення не надано;

- до митного оформлення надано рахунки від МД Транс - відшкодування витрат на морське перевезення, рахунки посилаються на договір №2 від 15.11.17 та Заявку №111 від 28.11.2023, які до митного оформлення не надано.

За митною декларацією № 24UA209140006063U7 від 27.02.2024:

- у Контракті купівлі-продажу у відсутня розшифровка прізвищ та імен підписантів;

- у ЦМР гр.4 відсутня дата завантаження;

- у гр.22 ЦМР «відправник» внесено реквізити фірми Magazyn Universalny. Документи, що висвітлюють договірні відносини із зазначеним підприємством відсутні;

- у ЦМР зазначено місце завантаження товару-Гдиня, у Коносаменті -товар прибуває у порт Гданськ;

- у проформі (сума проформи 54467,54 дол.США) зазначено графік здійснення платежів - 30% до 05.10.2023/70% проти копії коносаменту. До митного оформлення надано документи СВІФТ: від 27.09.2023 на суму 14689,32 дол.США та від 18.12.2023 на суму 39778,22 дол. США. Відповідно до умов, зазначених у рахунку-проформі 70% повинно сплачуватись проти копії коносаменту. Товар завантажено на борт 20.12.2023, дата коносаменту, відповідно - 20.12.2023. Суми платежів не відповідають графіку 30%/70% (54467,54$-30% становить -16340,26$)$;

- до МД декларантом доєднано: рахунок СФ-0000034 від 20.02.24, та довідку про трансп.витр.№01\2202 від 22.02.24. Проте їх реквізити не внесено до. Гр.44 МД;

- договори між Скіф-Інвест та фірмами, що здійснювали транспортне обслуговування МД-Транс та Транс-Лайн ЛТД до митного оформлення не надано;

- за власним бажанням декларантом надано експортну МД. Експортна декларація не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт експорту, через відсутність в ній дати експорту, у зв`язку з чим наведені в ній відомості не є остаточними;

- документи, подані до митного оформлення містять розбіжності та не містять всіх відомостей що підтверджують числові значення митної вартості.

Отже, Львівська митниця вважає, що відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 ст. 58 МКУ.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення складових митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України митним органом надіслано вимогу щодо надання додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості, а саме: - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

На вимогу митного органу у всіх випадках митного оформлення декларантом надано прайс лист (виписаний тією ж датою, що і проформа), заявку на перевезення між Скіф інвест та Фортуна плюс, платіжні інструкції на оплату ТЕО та морського перевезення; заявку на ТЕО.

Таким чином, у зв`язку із неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.

Зауважує, що обов`язок доведення ціни товару лежить на декларантові, і саме декларант має довести, що ним правильно здійснено розрахунки митної вартості, в т.ч. обрано метод визначення митної вартості товарів. Натомість митний орган має довести обґрунтованість сумнівів.

Зважаючи на викладене, Львівська митниця вважає, що спірні рішення прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства та не підлягають скасуванню, а тому просить у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача 04.04.2024 подав відповідь на відзив.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

09.02.2023 між компанією SUN-KING KNITTED BELT PRODUCT LTD Китай з однієї сторони, та ТзОВ «СКІФ ІНВЕСТ» Україна, з іншої сторони, укладено Контракт №111, згідно з умовами якого Продавець продає, а Покупець закуповує промислові товари, а також інші товари в асортименті, кількості і за цінами, що вказані в інвойсах (рахунках постачальника), які є невід`ємною частиною даного Контракту.

На виконання вимог Контракту №111 від 09.02.2023 відповідно до проформи-інвойсу FQSY-042-P230922E2 від 22.09.2023 покупець придбав у Продавця товар загальною вартістю 54467,54 USD (дол. США).

З метою митного оформлення вказаного товару 27.02.2024 представник позивача подав електронну митну декларацію №24UA209140006063U7 на ланцюги з чорних металів зі зварними кільцями, виготовлені з легованої сталі.

Під час митного оформлення декларантом заявлено митну вартість згідно з п.1 ч.1 ст.57 МК України за основним методом (ціна договору), яка становила 54467,54 USD (дол. США).

Одночасно декларантом до митного контролю разом з митною декларацією №24UA209140006063U7 в якості підстави для застосування основного методу визначення митної вартості товару надано документи, зокрема:

- Пакувальний лист (Packing list) FQSY-042-CP230922E2 від 08.12.2023;

- Рахунок-проформа (Proforma invoice) FQSY-042-P230922E2 від 22.09.2023;

- Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) FQSY-042-CP230922E2 від 08.12.2023;

- Коносамент (Bill of lading) XMNLEG2312048 від 20.12.2023;

- Автотранспортна накладна (Road consignment note) б/н від 20.02.2024;

- Автотранспортна накладна (Road consignment note) б\н від 20.02.2024;

- Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) C247297394080010 від 16.01.2024;

- Банківський платіжний документ, що стосується товару - повідом. сист. SWIFT MUR:8500328 від 27.09.2023;

- Банківський платіжний документ, що стосується товару - повідом. сист. SWIFT MUR:8500378 від 18.12.2023;

- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №20 від 12.02.2024;

- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №28 від 20.02.2024;

- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №СФ-0000034 від 20.02.2024;

- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №СФ-0000035 від 20.02.2024;

- Документ, що підтверджує вартість перевезення товару - довідка про трансп.витр. №01\22 від 22.02.2024;

- Документ, що підтверджує вартість перевезення товару - довідка про трансп.витр. №02\22 від 22.02.2024;

- Документ, що підтверджує вартість перевезення товару - довідка про трансп.витр. №20/02 від 20.02.2024;

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №111 від 09.02.2023;

- Внутрішній договір (контракт) доручення №2 від 15.11.2017;

- Внутрішній договір (контракт) доручення №250603-23 від 06.03.2023;

- Договір про надання послуг митного брокера №007/ТБО від 15.07.2020;

- Договір (контракт) про перевезення - договір-заявка №0001 від 19.02.2024;

- Договір (контракт) про перевезення - договір-заявка №0002 від 19.02.2024;

- Інші некласифіковані документи - лист отримувача №19 від 01.02.2024;

- Інші некласифіковані документи - опис вантажу від 27.02.2024;

- Копія митної декларації країни відправлення №350120230013620511 від 19.12.2023;

Відповідно до статті 53 Митного Кодексу України декларанту надіслано вимога про надання додаткових документів для підтвердження числового значення заявленої митної вартості.

У свою чергу Декларант просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів, а також на вимогу надав витребувані документи:

- Прайс лист від 22.09.2023;

- Заявка №112 від 13 грудня 2023;

- Заявка №0006 від 19.02.2024;

- Заявка №0007 від 19.02.2024;

- Лист №27/02-24-01 від 27.02.2024;

- Лист №27/02-24-02 від 27.02.2024;

- Платіжна інструкція в національній валюті від 21.02.2024 № 4798;

- Платіжна інструкція в національній валюті від 21.02.2024 № 4888.

Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/400043/2 від 27.02.2024, в графі 33 якого вказано:

«Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 M4495-VI (далі - МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин:-подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар,- - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.

Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документів усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне:

- у Контракті купівлі-продажу відсутня розшифровка прізвищ та імен підписантів;

- у ЦМР гр.4 відсутня дата завантаження;

- у гр.22 ЦМР «відправник» внесено реквізити фірми Magazyn Universalny. Документи, що висвітлюють договірні відносини із зазначеним підприємством відсутні;

- у ЦМР зазначено місце завантаження товару-Гдиня, у Коносаменті -товар прибуває у порт Гданськ;

- у проформі (сума проформи -54467,54 дол.США) зазначено графік здійснення платежів - 30% до 05.10.23/70% проти копії коносаменту. До митного оформлення надано документи СВІФТ: від 27.09.23 на суму -14689,32 дол.США та від 18.12.23 на суму 39778,22 дол.США. Відповідно до умов, зазначених у рахунку-проформі 70% повинно сплачуватись проти копії коносаменту. Товар завантажено на борт -20.12.23, дата коносаменту, відповідно, 20.12.23. Суми платежів не відповідають графіку 30%/70% (54467,54$-30% становить -16340,26$)$;

- до МД декларантом доєднано: рахунок СФ-0000034 від 20.02.24, та довідку про трансп.витр.№01\2202 від 22.02.24. Проте їх реквізити не внесено до. Гр.44 МД;

- договори між Скіф-Інвест та фірмами, що здійснювали транспортне обслуговування МД-Транс та Транс-Лайн ЛТД до митного оформлення не надано;

- за власним бажанням декларантом надано експортну МД. Експортна декларація не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт експорту, через відсутність в ній дати експорту, у зв`язку з чим наведені в ній відомості не є остаточними;

- документи, подані до митного оформлення містять розбіжності та не містять всіх відомостей що підтверджують числові значення митної вартості.

Декларанту надіслано вимогу відповідно до частини 2-4 статті 53 Митного кодексу України надати додаткові документи для підтвердження митної вартості: - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, а саме: договір про надання транспортно-експедиційних послуг, рахунки-фактури про надання транспортноекспедиційних послуг, акти виконаних робіт, калькуляцію транспортних витрат, - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі неподання документів зазначених у ч. 2 статті 53 Митного кодексу України, необхідно протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларантом додатково надано прайс лист. Згаданий документ датований 22.09.2023року. Таку ж дату має проформа- інвойс. Тобто, опрацювання цінової пропозиції, купівля товару, виставлення рахунку імпортеру відбувалось протягом одного робочого дня, що ставить під сумнів коректність даних - Заявка №112 від 13.12.2023 договору №2 від 15.11.2023 із МД Транс. Договір до митного оформлення не надано. Заявка №0006 та №0007 від 19.02.23до договору №250603-23 від 06.03.23, зазначений договір до митного оформлення не надано; платіжні інструкції - отримувач -МД Транс, оплата послуг перевезення та ТЕО;

Надані декларантом документи не спростовують та не роз`яснюють зазначені розбіжності.

Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МКУ, заявлену митну вартість зазначених товарів не визнано.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ.

Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувало:товар №1 - МД № UA100060/2023/512057 від 14.12.23 митна вартість становить 4,27 дол. США за кг; товар №2 - UA100380/2024/301302 від 15.01.24 2,74 дол.США за кг.

Львівською митницею відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2024/000166 від 27.02.2024.

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/400043/2 від 27.02.2024.

Суд також встановив, що 17.06.2022 між компанією QINGDAO HAOSAIL MACHINERY CO., LTD Китай («Продавець»), в особі генерального менеджера Rebecca Gao, що діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю «СКІФ ІНВЕСТ» Україна («Покупець»), в особі директора ОСОБА_1 , що діє на підставі Статуту, з іншої сторони, укладено Контракт №107 від 17.06.2022, згідно з умовами якого Продавець продає, а Покупець закуповує промислові товари, а також інші товари (які надалі іменуються Товар) в асортименті, кількості і за цінами, що вказані в інвойсах (рахунках постачальника), які є невід`ємною частиною даного Контракту.

На виконання вимог Контракту №107 від 17.06.2022 відповідно до проформи-інвойсу HS01-23081-SKIF-ZLJ від 25.10.2023 покупець придбав у Продавця товар загальною вартістю 21537,85 USD (дол. США).

З метою митного оформлення вказаного товару 21.02.2024 представник позивача подав електронну митну декларацію №24UA209140005606U7 на «вузькі тканини із синтетичних волокон з тканим пругом, використовується у якості конструкційного матеріалу для виготовлення текстильних систем стягування вантажів, такелажних строп та інструменти ручні».

Під час митного оформлення декларантом заявлено митну вартість згідно з п.1 ч.1 ст.57 МК України за основним методом (ціна договору), яка становила 21537,85 USD (дол. США).

Одночасно декларантом до митного контролю разом з митною декларацією №24UA209140005606U7 в якості підстави для застосування основного методу визначення митної вартості товару надано документи, зокрема:

- Пакувальний лист (Packing list) HS01-23081 від 21.11.2023;

- Рахунок-проформа (Proforma invoice) HS01-23081-SKIF-ZLJ від 25.10.2023;

- Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) HS01-23081 від 21.11.2023;

- Коносамент (Bill of lading) XNGLEG2312019 від 06.12.2023;

- Автотранспортна накладна (Road consignment note) б/н від 13.02.2024;

- Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) CCPIT480 2400025574 24C3702S03 від 02.01.2024;

- Банківський платіжний документ, що стосується товару - повідом.сист.SWIFT MUR: 850030 від 01.12.2023;

- Банківський платіжний документ, що стосується товару - повідом.сист.SWIFT MUR: 850032 від 25.10.2023;.

- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №18 від 05.02.2024;

- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №25 від 13.02.2024;

- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №55 від 14.02.2024;

- Документ, що підтверджує вартість перевезення товару - довідка про трансп.витр. №13/02 від 13.02.2024;

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №107 від 17.06.2022;

- Внутрішній договір (контракт) доручення №2 від 15.11.2017;

- Внутрішній договір (контракт) доручення №3569 від 19.03.2020;

- Договір про надання послуг митного брокера №007/ТБО від 15.07.2020;

- Договір (контракт) про перевезення №4835 від 10.02.2022;

- Інші некласифіковані документи - лист отримувача №2 від 17.01.2024;

- Інші некласифіковані документи - опис вантажу від 21.02.2024;

- Копія митної декларації країни відправлення №020220230001065411 від 03.12.2023.

Відповідно до статті 53 Митного Кодексу України декларанту надіслано вимога про надання додаткових документів для підтвердження числового значення заявленої митної вартості.

У свою чергу Декларант просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів, а також на вимогу надав витребувані документи:

- Прайс лист від 25.10.2023;

- Заявка №111 від 28 листопада 2023;

- Заявка №Ф24270 від 12.02.2024;

- Лист №21/02-24-01 від 21.02.2024;

- Платіжна інструкція в національній валюті від 05.02.2024 №4718;

- Платіжна інструкція в національній валюті від 14.02.2024 №4827.

Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/400041/2 від 21.02.2024, в графі 33 якого вказано:

«Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 M4495-VI (далі - МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин:-подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.

Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документів усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне:

- надано платіжні документи SWIFT від 25.10.2023 та від 01.12.2023. Банківський платіжний документ (SWIFT) не може бути взятий до уваги як документ, що підтверджує факт оплати за оцінюваний товар, оскільки не містить обов`язкових реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, визначених Постановою КМУ № 216;

- у Проформі інвойс відсутня розшифровка підписів осіб, які склали документ;

- у проформі-інвойсі зазначено, що оплата здійснюється на умовах 30/70. 30% авансовий платіж, 70% - відповідно копії коносамента. Проте, SWIFT на суму 15076,5 (70% платежу) датований 01.12.23, дата видачі коносаменту - 06.12.2023;

- у рахунках на перевезення відсутня розшифровка підпису особи, яка склала документ;

- у гр. 4 ЦМР №б/н відсутня повна дата завантаження товару;

- у гр. 22 ЦМР «відправник» внесено реквізити фірми Magazyn Universalny. Документи, що висвітлюють договірні відносини із зазначеним підприємством відсутні;

- до митного оформлення надано договір на здійснення транспортно-експедиційного обслуговування №4835 від 10.02.22», відповідно до умов договору перевезення здійснюються на підставі Заявок, що є невід`ємною частиною Договору. Заявки до митного оформлення не надано;

- до митного оформлення надано рахунки від МД Транс - відшкодування витрат на морське перевезення, рахунки посилаються на договір №2 від 15.11.17 та Заявку №111 від 28.11.2023, які до митного оформлення не надано.

Таким чином, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 ст. 58 МКУ.

Експортна декларація не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт експорту, через відсутність в ній дати експорту, у зв`язку з чим наведені в ній відомості не є остаточними.

Таким чином, Львівською митницею встановлено невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості та проведеного розрахунку митної вартості, визначеної за основним методом.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України декларанту надіслано вимогу про надання додаткових документів для підтвердження числового значення заявленої митної вартості, а саме: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Переклади документів відповідно до вимог ст.254 МКУ Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Декларантом на вимогу надіслано:

- Прайс лист (виписаний тією ж датою, що і проформа);

- Заявка на перевезення між Скіф-інвест та Фортуна плюс. Відсутні розшифровки підписів осіб, що узгодили Заявку;

- Платіжні інструкції на оплату ТЕО та морського перевезення;

- Заявка на ТЕО.

Надані документи не усувають та не роз`яснюють наявні розбіжності.

Таким чином, митницею встановлено розбіжності в поданих документах, відсутність належних документів, що підтверджують складові митної вартості.

У додатково наданих декларантом документах не усунуто та не роз`яснено виявлені розбіжності. Відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ, це є підставою для відмови у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю.

Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів . Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД :№ UA100060/2024/512057 від 14.12.23, 2,35 дол. США за кг.

Львівською митницею відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2024/000144.

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/400041/2 від 21.02.2024.

Не погоджуючись із коригуванням митної вартості імпортованого товару, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права шляхом скасування оскаржуваних рішень та картки відмови.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі МК України) та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару; невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів; порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Водночас, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

З матеріалів справи судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за МД № 24UA209140005606U7 від 21.02.2024 та № 24UA209140006063U7 від 27.02.2024, щодо якого проведено коригування митної вартості.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Водночас, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірні рішення прийняті відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) ТзОВ «Скіф Інвест» подало разом із митними деклараціями документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України (контракт). Зокрема, контракти, рахунки-проформи, рахунки-фактури, платіжні документи, договори про перевезення, рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг, договори на перевезення, автотранспортні накладні, коносаменти, прайс-листи.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

На переконання суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи є вичерпними та підтверджують усі складові митної вартості за першим (основним) методом. Так, контракти №111 від 09.02.2023, №107 від 17.06.2022 містять усі необхідні відомості щодо сторін договору, комерційних умов поставки; рахунки-проформи HS01-23081 від 25.10.2023, FQSY-042-CP230922E2 від 22.09.2023 та рахунки-фактури HS01-23081 від 21.11.2023, FQSY-042-CP230922E2 від 08.12.2023 визначають вартість товару.

Додатково позивачем було надано копії митних декларацій країни відправлення.

Поряд з цим суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс), згідно з частиною 2 статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару.

Щодо тверджень відповідача про відсутність у платіжній інструкції в іноземній валюті обов`язкових реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті або в банківських металах, визначених постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216 суд зазначає, що оплату за придбаний товар позивачем здійснено із застосуванням засобів міжнародної електронної платіжної системи SWIFT.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216, платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах, оформлена ініціатором в електронній або паперовій формі, повинна містити такі обов`язкові реквізити:

1) номер документа для ініціювання платіжної операції (може містити цифри та літери);

2) дату складання документа для ініціювання платіжної операції (число - цифрами, місяць - цифрами або словами, рік - цифрами);

3) унікальний ідентифікатор платника або найменування (повне або скорочене) платника/прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), номер рахунку платника в іноземній валюті або банківських металах, адресу платника;

4) найменування та місцезнаходження надавача платіжних послуг платника (назви країни і міста);

5) цифровий або літерний код іноземної валюти або банківського металу відповідно до Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 лютого 1998 року № 34 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 19 квітня 2016 року № 269) (зі змінами) (далі - Класифікатор);

6) суму платіжної операції або масу банківських металів у тройських унціях цифрами (ціла частина числа відокремлюється комою) та словами;

7) унікальний ідентифікатор отримувача або найменування отримувача/прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), номер рахунку отримувача в іноземній валюті або банківських металах, на який перераховуються кошти або банківські метали (для отримувача - фізичної особи, який не має рахунку, реквізит номера рахунку не заповнюється);

8) найменування надавача платіжних послуг отримувача [для банку - SWIFT-код/(BIC) або інший ідентифікатор банку отримувача; для небанківського надавача платіжних послуг отримувача - SWIFT-код/(BIC) або інший ідентифікатор банку отримувача, у якого небанківський надавач платіжних послуг має відкритий розрахунковий рахунок та номер розрахункового рахунку небанківського надавача платіжних послуг];

9) комісійні - зазначається порядок сплати комісійних винагород (витрат) надавачу платіжних послуг платника й іншим надавачам платіжних послуг за перерахування коштів в іноземній валюті або банківських металів за рахунок платника (OUR) або отримувача (BEN) або платника та отримувача (SHA), надається право надавачу платіжних послуг платника утримувати комісійну винагороду без платіжної інструкції платника;

10) призначення платежу;

11) код країни отримувача (три символи) відповідно до його місцезнаходження або проживання (за наявності такої інформації) або країни реєстрації (заповнюється платником або надавачем платіжних послуг платника);

12) ідентифікаційний код платника - для юридичних осіб зазначається код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) або обліковий номер, який присвоюється контролюючими органами, для фізичних осіб зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті/запис в електронному безконтактному носії або в паспорті проставлено слово відмова);

13) підпис(и) [власноручний(і)/електронний(і)] відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком, або код автентифікації;

14) резидентність - зазначає платник - фізична особа свою та отримувача резидентність словами резидент чи нерезидент під час перерахування коштів в іноземній валюті або банківських металів на користь іншої фізичної особи в межах України.

При цьому, у поданих платіжних інструкціях наявні усі обов`язкові реквізити. Відтак, твердження митного органу про невідповідність наданих платіжних інструкцій Постанові № 216 є безпідставним. Крім цього, у платіжних інструкціях містяться посилання на контракт та інвойс.

Суд також зазначає, що у Рахунках-проформах (Proforma invoice) FQSY-042-P230922E2 від 22.09.2023, HS01-23081-SKIF-ZLJ від 25.10.2023; та рахунку-фактурі (iнвойс) (Commercial invoice) HS01-23081 від 21.11.2023, FQSY-042-CP230922E2 від 08.12.2023 наявні підписи сторін.

Зокрема, у проформах-інвойсах FQSY-042-P230922E2 від 22.09.2023, HS01-23081-SKIF-ZLJ від 25.10.2023 у графі «Продавець» проставлено печатки підприємств QINGDAO HAOSAIL MACHINERY CO., LTD Китай та SUN-KING KNITTED BELT PRODUCT LTD Китай та підпис, у графі «Покупець» - печатку підприємства ТОВ «СКІФ ІНВЕСТ» та підпис.

Проставлені підписи уповноважених осіб на інвойсах відповідають підписам, якими було скріплено надані з митним оформленням контракти купівлі-продажу 111 від 09.02.2023, №107 від 17.06.2022.

Таким чином, надані до митного органу інвойси скріплені печатками підприємств, завдяки чому наявна можливість ідентифікувати, що відповідний документ підписано саме сторонами контрактів.

Суд також враховує, що у наданих з митним оформленням рахунках на перевезення №СФ-0000002 та №СФ-0000001 від 08.01.2024 у графі «Виписав (ла)» проставлено печатку експедитора (ТОВ «ТРАНС ЛАЙН ЛТД») та підпис, які відповідають тим, що відображені у Договорі про надання транспортно-експедиційних послуг №250603-23 від 06 березня 2023 року.

В оскаржуваних рішеннях митний орган вказує, що у гр. 22 СМR «відправник» внесено реквізити фірми Magazyn Universalny. Документи, що висвітлюють договірні відносини із зазначеним підприємством відсутні.

З цього приводу суд зазначає, що вказані відповідачем недоліки не впливають на вартісне значення заявленої декларантом митної вартості товарів, яка підтверджується також й іншими поданими документами. Посилання відповідача на те, що в автотранспортній накладній у графах 22 внесено реквізити фірми Magazyn Universalny суд до уваги не приймає та зазначає, що такі відомості в CMR не спростовують задекларованої митної вартості товару з врахуванням поданих позивачем документів. При цьому відповідачем не обґрунтовано, яким чином вказані недоліки впливають на визначення митної вартості товару, враховуючи те, що позивач надав митному органу всі наявні у нього та достатні документи, необхідні для її визначення. СМR може бути джерелом відомостей про країну походження товару (частина дев`ята статті 43 МК України), про кількість вантажних місць, їх маркування, номери, зовнішній стан товарів та їх пакування (частина друга статті 191 МК України), про автотранспортний засіб комерційного призначення, що перевозить товари (частина друга статті 221 МК України). Проте, приписами МК України не передбачено, що СМR є джерелом відомостей про митну вартість товарів.

Окремі недоліки у заповненні товарно-транспортної накладної не можуть бути підставою для відмови в митному оформленні товару за ціною контракту, якщо така підтверджена сукупністю інших доказів. Відповідач не навів жодних доказів того, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливості здійснити митне оформлене імпортованого товару за ціною договору.

Крім цього суд зазначає, що в експортних митних деклараціях міститься посилання на рахунки-фактури (iнвойс) (Commercial invoice) HS01-23081 від 21.11.2023, FQSY-042-CP230922E2 від 08.12.2023, які було долучено під час митного оформлення. Ці інвойси HS01-23081 від 21.11.2023, FQSY-042-CP230922E2 від 08.12.2023 видані до контрактів №111 від 09.02.2023, №107 від 17.06.2022. Вказані суми в контрактах збігається із сумою, зазначено в інвойсах HS01-23081 від 21.11.2023, FQSY-042-CP230922E2 від 08.12.2023.

Щодо відсутності заявки на перевезення суд зазначає, що така заявка не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару. Числові значення вартості транспортних послуг, включених до складових митної вартості, було підтверджено доданими до митних декларацій рахунками-фактурами та довідками.

Суд зазначає, що МК України не визначено виключного переліку доказів, які можуть підтверджувати витрати на перевезення товару. Тому, на переконання суду, допустимими доказами підтвердження транспортних витрат можуть бути будь-які документи, які містять інформацію про вартість послуг перевізника та/або експедитора. Такими документами можуть бути, зокрема довідки про вартість транспортних витрат, рахунки на оплату вартості транспортування оцінюваного товару, платіжні документи, тощо.

Крім цього суд вважає, що неважливо чи перевізник безпосередньо здійснив би замовлене перевезення власним автомобільним транспортом чи залучив би іншого суб`єкта підприємницької діяльності до цього перевезення товару, загальна вартість перевезення товару залишалась незмінною.

Щодо зауважень митного органу про те, що договір про транспортно-експедиційне обслуговування між ТзОВ «Скіф Інвест» та фірмами перевізниками до митного оформлення не надано, суд зазначає наступне.

При внесенні до графи відомостей про документ, який надавався митному органу в попередніх випадках митного оформлення товарів із застосуванням МД, перед кодом такого документа проставляється символ "m". Із змісту графи 44 МД №24UA209140006063U7, №24UA209140005606U7, зазначені за кодом 4202 та містять символ "m" договір №2 від 15.11.17 (укладений декларантом з ТОВ «МД ТРАНС») та договір №250603-23 від 06.03.2023 (укладений декларантом з ТОВ «ТРАНС ЛАЙН ЛТД»), відповідно такі надавались позивачем в попередній звітності.

Крім цього суд враховує, що у вимозі митного органу не зазначено про необхідність надання конкретних документів, які б підтверджували митну вартість, а випуск товарів проведено митним органом без надання таких.

З урахуванням наведеного відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару та вони містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Суд також погоджується з доводами представника позивача про те, що переміщення товару із Гданська до Гдині (де в подальшому товар було завантажено на автомобільний транспорт для перевезення на митну територію України, про що складені відповідні ЦМР) здійснювалось в межах портової зони, витрати на його обробку та транспортування відображені у наданих з митним оформленням довідці про транспортні витрати № 20/02-2 від 20.02.2024: «транспортно-експедиційне обслуговування (маршрут Gdansk Gdynia, Poland)», заявці №112 від 12.12.2023 та зіставному рахунку на оплату № 28 від 20.02.2024 від ТОВ «МД ТРАНС».

Вказані дії були здійснені відповідно до умов Договору на транспортно-експедиційне обслуговування №2 від 15.11.2017 з ТОВ «МД ТРАНС» та на підставі заявки №112 від 13.12.2023, які надавались позивачем митному органу у процедурі митного оформлення.

Таким чином, у митного органу була наявна вся наявна інформація щодо вартості транспортування за маршрутом Гданськ (Польща) - Гдиня (Польща), та відповідно обґрунтовані підстави для включення такої складової для розрахунку митної вартості, у зв`язку з чим прийняття рішення про коригування митної вартості з наведених підстав є необґрунтованим.

Щодо тверджень митного органу про те, що «у проформі (сума проформи -54467,54 дол.США) зазначено графік здійснення платежів 30% до 05.10.23/70% проти копії коносаменту, до митного оформлення декларантом надано документи СВІФТ: від 27.09.23 на суму -14689,32 дол.США та від 18.12.23 на суму 39778,22 дол.США. Відповідно до умов, зазначених у рахунку-проформі 70% повинно сплачуватись проти копії коносаменту. Товар завантажено на борт -20.12.23, відповідно дата коносаменту 20.12.23. Суми платежів не відповідають графіку 30%/70% (54467,54$-30% становить-16340,26$)$», суд зазначає таке.

Надані з митним оформленням документи у спірних правовідносинах не містять жодних розбіжностей щодо вартості задекларованого товару та факту його оплати.

Зокрема, відповідно до Рахунку-проформи (Proforma invoice) FQSY-042-P230922E2 від 22.09.2023 та Рахунку-фактури (iнвойсу) (Commercial invoice) FQSY-042-CP230922E2 від 08.12.2023, вартість товару задекларованого позивачем становила 54 467,54 USD (дол. США).

Наведені комерційні документи були повністю сплачені, що підтверджується повідомленням системи SWIFT MUR:8500328 від 27.09.2023 на загальну суму 1 689,32 USD, та повідомленням системи SWIFT MUR:8500378 від 18.12.2023 на загальну суму 39778,22 USD. Зазначена в інвойсі митна вартість товару підтверджується прайс-листом від 22.09.2023, отриманим на запит Позивача від фірми Sun-King Knitted Belt Product Ltd.

Суд враховує, що сума сплати за платіжними дорученнями в іноземній валюті на попередню оплату є дещо меншою від встановленої умовами рахунку-проформи, однак суд вважає, що такі обставини не можуть свідчити про наявність розбіжностей чи неповноти документів, доданих до митної декларації та не впливають на визначену декларантом митну вартість товару.

З даного приводу суд зазначає, що обставини здійснення декларантом передоплати товару у розмірі, що відрізняється від встановленого рахунком-проформою можуть свідчити про неналежне виконання покупцем умов зовнішньоекономічного договору виключно в частині умов оплати. Однак, вони не повинні сприйматись як безумовне свідчення про наявність розбіжностей чи неповноти документів, доданих до митної декларації. Суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. В свою чергу, умови термінів та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю, а тому суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Аналогічна позиція наведена у Постанові Верховного Суду від 12.03.2019 року по справі N 803/3649/15.

Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах викликані безпідставними припущеннями. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення. А Львівською митницею не обґрунтовано, яким чином вищевикладені обставини впливають на рівень митної вартості ввезеного товару.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Враховуючи наведене, суд вважає, що під час розгляду справи, відповідачем не спростовано та не надано належних доказів неможливості застосування для визначення митної вартості товару основного методу, а також не обґрунтовано застосування до визначення митної вартості товару резервного методу.

В той же час, позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що рішення Львівської митниці №UA209000/2024/400041/2 від 21.02.2024 та №UA209000/2024/400043/2 від 27.02.2024 про коригування митної вартості товарів не відповідють критеріям, визначеним у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, адже таке прийняте не на підставі, не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, відтак порушує права та законні інтереси позивача.

Таким чином, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2024/000166 від 27.02.2024 та № UA209140/2024/000144 від 21.02.2024 теж слід визнати протиправною та скасувати.

Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір у розмірі 9493,62 грн.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/400041/2 від 21.02.2024 та №UA209000/2024/400043/2 від 27.02.2024.

Визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2024/000166 від 27.02.2024 та № UA209140/2024/000144 від 21.02.2024.

Стягнути з Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СКІФ ІНВЕСТ» (місцезнаходження: 50005, Дніпропетровська область, м. Кривий ріг, вул. Домобудівна, 25а, код ЄДРПОУ 35601501) судовий збір в сумі 9493 (дев`ять тисяч чотириста дев`яносто три) грн. 62 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складене та підписане 03.06.2024.

СуддяР.І. Кузан