Постанова

від 12.09.2024 по справі 380/5717/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2024 року Справа № 380/5717/24 пров. № А/857/15952/24Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідач Качмара В.Я.,

суддів Гудима Л.Я., Кузьмича С.М.,

при секретарі судового засідання Гладкій С.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м.Львові справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Скіф Інвест» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень та карток відмови, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Львівської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року (суддя Кузан Р.І., м.Львів, повний текст складено 03 червня 2024 року), -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Скіф Інвест» (далі ТОВ) звернулося до суду з позовом до Львівської митниці (далі Митниця), в якому просило визнати протиправними та скасувати:

рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 21.02.2024 №UA209000/2024/400041/2 та від 27.02.2024 №UA209000/2024/400043/2 (далі Рішення №№041, 043 відповідно);

картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 21.02.2024 № UA209140/2024/000144, від 27.02.2024 №UA209140/2024/000166 (далі Картки відмов №№144, 166 відповідно).

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року року позов задоволено.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В доводах апеляційної скарги вказує, що Митницею були встановлені невідповідності у поданих позивачем документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення складових митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.

Такі висновки суду першої інстанції, відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального права, з таких міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що 09.02.2023 між компанією SUN-KING KNITTED BELT PRODUCT LTD Китай з однієї сторони, та ТОВ, з іншої сторони, укладено Контракт №111 (далі Контракт), згідно з умовами якого Продавець продає, а Покупець закуповує промислові товари, а також інші товари в асортименті, кількості і за цінами, що вказані в інвойсах (рахунках постачальника), які є невід`ємною частиною даного Контракту.

На виконання вимог Контракту відповідно до проформи-інвойсу FQSY-042-P230922E2 від 22.09.2023 покупець придбав у Продавця товар загальною вартістю 54467,54 USD (дол США).

З метою митного оформлення вказаного товару 27.02.2024 представник позивача подав електронну митну декларацію №24UA209140006063U7 (далі МД) на ланцюги з чорних металів зі зварними кільцями, виготовлені з легованої сталі.

Під час митного оформлення декларантом заявлено митну вартість згідно з пунктом 1 частини першої статті 57 Митного кодексу України (далі МК) за основним методом (ціна договору), яка становила 54467,54 USD (дол. США).

Одночасно декларантом до митного контролю разом з МД в якості підстави для застосування основного методу визначення митної вартості товару надано документи, зокрема:

пакувальний лист (Packing list) FQSY-042-CP230922E2 від 08.12.2023; рахунок-проформа (Proforma invoice) FQSY-042-P230922E2 від 22.09.2023; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) FQSY-042-CP230922E2 від 08.12.2023; коносамент (Bill of lading) XMNLEG2312048 від 20.12.2023; автотранспортна накладна (Road consignment note) б/н від 20.02.2024; автотранспортна накладна (Road consignment note) б\н від 20.02.2024; сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) C247297394080010 від 16.01.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару - повідом. сист. SWIFT MUR:8500328 від 27.09.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару - повідом. сист. SWIFT MUR:8500378 від 18.12.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №20 від 12.02.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №28 від 20.02.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №СФ-0000034 від 20.02.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №СФ-0000035 від 20.02.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - довідка про трансп.витр. №01\22 від 22.02.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - довідка про трансп.витр. №02\22 від 22.02.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - довідка про трансп.витр. №20/02 від 20.02.2024; Контракт купівлі-продажу №111 від 09.02.2023; внутрішній договір (контракт) доручення №2 від 15.11.2017; внутрішній договір (контракт) доручення №250603-23 від 06.03.2023; договір про надання послуг митного брокера №007/ТБО від 15.07.2020; договір (контракт) про перевезення - договір-заявка №0001 від 19.02.2024; договір (контракт) про перевезення - договір-заявка №0002 від 19.02.2024; інші некласифіковані документи - лист отримувача №19 від 01.02.2024; інші некласифіковані документи - опис вантажу від 27.02.2024; копія митної декларації країни відправлення №350120230013620511 від 19.12.2023.

Відповідно до статті 53 МК декларанту надіслано вимога про надання додаткових документів для підтвердження числового значення заявленої митної вартості.

У свою чергу декларант просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів, а також на вимогу надав витребувані документи:

прайс лист від 22.09.2023; заявка №112 від 13.12.2023; заявка №0006 від 19.02.2024; заявка №0007 від 19.02.2024; лист №27/02-24-01 від 27.02.2024; лист №27/02-24-02 від 27.02.2024; платіжна інструкція в національній валюті від 21.02.2024 № 4798; платіжна інструкція в національній валюті від 21.02.2024 № 4888.

Однак, Митницею прийнято Рішення №043, в графі 33 якого вказано:

За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне:

- у Контракті відсутня розшифровка прізвищ та імен підписантів;

- у ЦМР гр.4 відсутня дата завантаження;

- у гр.22 ЦМР «відправник» внесено реквізити фірми Magazyn Universalny. Документи, що висвітлюють договірні відносини із зазначеним підприємством відсутні;

- у ЦМР зазначено місце завантаження товару-Гдиня, у Коносаменті -товар прибуває у порт Гданськ;

- у проформі (сума проформи -54467,54 дол США) зазначено графік здійснення платежів - 30% до 05.10.23/70% проти копії коносаменту. До митного оформлення надано документи СВІФТ: від 27.09.23 на суму -14689,32 дол США та від 18.12.23 на суму 39778,22 дол США. Відповідно до умов, зазначених у рахунку-проформі 70% повинно сплачуватись проти копії коносаменту. Товар завантажено на борт -20.12.23, дата коносаменту, відповідно, 20.12.23. Суми платежів не відповідають графіку 30%/70% (54467,54$-30% становить -16340,26$)$;

- до МД декларантом доєднано: рахунок СФ-0000034 від 20.02.24, та довідку про трансп.витр.№01\2202 від 22.02.24. Проте їх реквізити не внесено до. Гр.44 МД;

- договори між ТОВ та фірмами, що здійснювали транспортне обслуговування Товариством з обмеженою відповідальністю МД-Транс (далі ТОВ-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю Транс-Лайн ЛТД (далі ТОВ-2) до митного оформлення не надано;

- за власним бажанням декларантом надано експортну МД. Експортна декларація не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт експорту, через відсутність в ній дати експорту, у зв`язку з чим наведені в ній відомості не є остаточними;

- документи, подані до митного оформлення містять розбіжності та не містять всіх відомостей що підтверджують числові значення митної вартості.

Декларанту надіслано вимогу відповідно до частини другої-четвертої статті 53 МК надати додаткові документи для підтвердження митної вартості.

Декларантом додатково надано прайс лист. Згаданий документ датований 22.09.2023. Таку ж дату має проформа- інвойс. Тобто, опрацювання цінової пропозиції, купівля товару, виставлення рахунку імпортеру відбувалось протягом одного робочого дня, що ставить під сумнів коректність даних - Заявка №112 від 13.12.2023 договору №2 від 15.11.2023 із ТОВ-1. Договір до митного оформлення не надано. Заявка №0006 та №0007 від 19.02.2023 до договору №250603-23 від 06.03.23, зазначений договір до митного оформлення не надано; платіжні інструкції - отримувач ТОВ-1, оплата послуг перевезення та ТЕО;

Надані декларантом документи не спростовують та не роз`яснюють зазначені розбіжності.

Проведено консультації з декларантом згідно з статті 57 МК.

Застосовано метод 2 ґ (статті 64 МК). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувало: товар №1 - МД № UA100060/2023/512057 від 14.12.23 митна вартість становить 4,27 дол США за кг; товар №2 - UA100380/2024/301302 від 15.01.24 2,74 дол США за кг.

Відповідачем відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови №166.

Крім того, 17.06.2022 між компанією QINGDAO HAOSAIL MACHINERY CO., LTD Китай («Продавець»), в особі генерального менеджера Rebecca Gao, що діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та ТОВ («Покупець»), в особі директора ОСОБА_1 , що діє на підставі Статуту, з іншої сторони, укладено Контракт №107 (далі Контракт-1), згідно з умовами якого Продавець продає, а Покупець закуповує промислові товари, а також інші товари (які надалі іменуються Товар) в асортименті, кількості і за цінами, що вказані в інвойсах (рахунках постачальника), які є невід`ємною частиною даного Контракту.

На виконання вимог Контракту-1 відповідно до проформи-інвойсу HS01-23081-SKIF-ZLJ від 25.10.2023 покупець придбав у Продавця товар загальною вартістю 21537,85 USD (дол США).

З метою митного оформлення вказаного товару 21.02.2024 представник позивача подав електронну митну декларацію №24UA209140005606U7 (далі МД-1) на «вузькі тканини із синтетичних волокон з тканим пругом, використовується у якості конструкційного матеріалу для виготовлення текстильних систем стягування вантажів, такелажних строп та інструменти ручні».

Під час митного оформлення декларантом заявлено митну вартість згідно з пунктом 1 частини першої статті 57 МК за основним методом (ціна договору), яка становила 21537,85 USD (дол США).

Одночасно декларантом до митного контролю разом з МД-1 в якості підстави для застосування основного методу визначення митної вартості товару надано документи, зокрема: пакувальний лист (Packing list) HS01-23081 від 21.11.2023; рахунок-проформа (Proforma invoice) HS01-23081-SKIF-ZLJ від 25.10.2023; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) HS01-23081 від 21.11.2023; коносамент (Bill of lading) XNGLEG2312019 від 06.12.2023; автотранспортна накладна (Road consignment note) б/н від 13.02.2024; сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) CCPIT480 2400025574 24C3702S03 від 02.01.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару - повідом.сист.SWIFT MUR: 850030 від 01.12.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару - повідом.сист.SWIFT MUR: 850032 від 25.10.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №18 від 05.02.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №25 від 13.02.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №55 від 14.02.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - довідка про трансп.витр. №13/02 від 13.02.2024; Контракт-1; внутрішній договір (контракт) доручення №2 від 15.11.2017; внутрішній договір (контракт) доручення №3569 від 19.03.2020; договір про надання послуг митного брокера №007/ТБО від 15.07.2020; договір (контракт) про перевезення №4835 від 10.02.2022; Інші некласифіковані документи - лист отримувача №2 від 17.01.2024; інші некласифіковані документи - опис вантажу від 21.02.2024; копія митної декларації країни відправлення №020220230001065411 від 03.12.2023.

Відповідно до статті 53 МК декларанту надіслано вимога про надання додаткових документів для підтвердження числового значення заявленої митної вартості.

У свою чергу декларант просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів, а також на вимогу надав витребувані документи:

прайс лист від 25.10.2023; заявка №111 від 28.11.2023; заявка №Ф24270 від 12.02.2024; лист №21/02-24-01 від 21.02.2024; платіжна інструкція в національній валюті від 05.02.2024 №4718; платіжна інструкція в національній валюті від 14.02.2024 №4827.

Митницею прийнято Рішення №041, в графі 33 якого вказано, що за результатами проведеного опрацювання встановлено наступне:

- надано платіжні документи SWIFT від 25.10.2023 та від 01.12.2023. Банківський платіжний документ (SWIFT) не може бути взятий до уваги як документ, що підтверджує факт оплати за оцінюваний товар, оскільки не містить обов`язкових реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах;

- у проформі інвойс відсутня розшифровка підписів осіб, які склали документ;

- у проформі-інвойсі зазначено, що оплата здійснюється на умовах 30/70. 30% авансовий платіж, 70% - відповідно копії коносамента. Проте, SWIFT на суму 15076,5 (70% платежу) датований 01.12.23, дата видачі коносаменту - 06.12.2023;

- у рахунках на перевезення відсутня розшифровка підпису особи, яка склала документ;

- у гр. 4 ЦМР №б/н відсутня повна дата завантаження товару;

- у гр. 22 ЦМР «відправник» внесено реквізити фірми Magazyn Universalny. Документи, що висвітлюють договірні відносини із зазначеним підприємством відсутні;

- до митного оформлення надано договір на здійснення транспортно-експедиційного обслуговування №4835 від 10.02.22», відповідно до умов договору перевезення здійснюються на підставі Заявок, що є невід`ємною частиною Договору. Заявки до митного оформлення не надано;

- до митного оформлення надано рахунки від МД Транс - відшкодування витрат на морське перевезення, рахунки посилаються на договір №2 від 15.11.2017 та Заявку №111 від 28.11.2023, які до митного оформлення не надано.

Таким чином, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 МК.

Експортна декларація не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт експорту, через відсутність в ній дати експорту, у зв`язку з чим наведені в ній відомості не є остаточними.

Таким чином, Митницею встановлено невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості та проведеного розрахунку митної вартості, визначеної за основним методом.

Відповідно до статті 53 МК декларанту надіслано вимогу про надання додаткових документів для підтвердження числового значення заявленої митної вартості.

Декларантом на вимогу надіслано:

прайс лист (виписаний тією ж датою, що і проформа); заявка на перевезення між Скіф-інвест та Фортуна плюс. Відсутні розшифровки підписів осіб, що узгодили Заявку; платіжні інструкції на оплату ТЕО та морського перевезення; заявка на ТЕО.

Надані документи не усувають та не роз`яснюють наявні розбіжності.

Таким чином, Митницею встановлено розбіжності в поданих документах, відсутність належних документів, що підтверджують складові митної вартості.

Проведено консультації з декларантом згідно з статті 57 МК.

Застосовано метод 2 ґ (статті 64 МК). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД :№ UA100060/2024/512057 від 14.12.23, 2,35 дол США за кг.

Відповідачем відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови №144.

Частина перша статті 257 МК передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК).

Так, в розглядуваній справі, спір стосується правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за МД та МД-1, щодо яких проведено коригування митної вартості.

Статтею 57 МК встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Водночас, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК).

Згідно з частиною першою статті 55 МК рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірні Рішення №№041 та 043 прийняті відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК, декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, необхідно зазначити, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) ТОВ подало разом із митними деклараціями документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК. Зокрема, контракти, рахунки-проформи, рахунки-фактури, платіжні документи, договори про перевезення, рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг, договори на перевезення, автотранспортні накладні, коносаменти, прайс-листи.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК.

Подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК документи є вичерпними та підтверджують усі складові митної вартості за першим (основним) методом. Так, Контракти містять усі необхідні відомості щодо сторін договору, комерційних умов поставки; рахунки-проформи HS01-23081 від 25.10.2023, FQSY-042-CP230922E2 від 22.09.2023 та рахунки-фактури HS01-23081 від 21.11.2023, FQSY-042-CP230922E2 від 08.12.2023 визначають вартість товару.

Додатково позивачем було надано копії митних декларацій країни відправлення.

Поряд з цим, ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс), згідно з частиною другою статті 53 МК є документом, який підтверджує митну вартість товару.

Щодо тверджень відповідача про відсутність у платіжній інструкції в іноземній валюті обов`язкових реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті або в банківських металах, визначених постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216 (далі Постанова №216), то необхідно вказати, що оплату за придбаний товар позивачем здійснено із застосуванням засобів міжнародної електронної платіжної системи SWIFT.

Відповідно до Постанови №216, платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах, оформлена ініціатором в електронній або паперовій формі, повинна містити такі обов`язкові реквізити:

1) номер документа для ініціювання платіжної операції (може містити цифри та літери);

2) дату складання документа для ініціювання платіжної операції (число - цифрами, місяць - цифрами або словами, рік - цифрами);

3) унікальний ідентифікатор платника або найменування (повне або скорочене) платника/прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), номер рахунку платника в іноземній валюті або банківських металах, адресу платника;

4) найменування та місцезнаходження надавача платіжних послуг платника (назви країни і міста);

5) цифровий або літерний код іноземної валюти або банківського металу відповідно до Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 лютого 1998 року № 34 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 19 квітня 2016 року № 269) (зі змінами) (далі - Класифікатор);

6) суму платіжної операції або масу банківських металів у тройських унціях цифрами (ціла частина числа відокремлюється комою) та словами;

7) унікальний ідентифікатор отримувача або найменування отримувача/прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), номер рахунку отримувача в іноземній валюті або банківських металах, на який перераховуються кошти або банківські метали (для отримувача - фізичної особи, який не має рахунку, реквізит номера рахунку не заповнюється);

8) найменування надавача платіжних послуг отримувача [для банку - SWIFT-код/(BIC) або інший ідентифікатор банку отримувача; для небанківського надавача платіжних послуг отримувача - SWIFT-код/(BIC) або інший ідентифікатор банку отримувача, у якого небанківський надавач платіжних послуг має відкритий розрахунковий рахунок та номер розрахункового рахунку небанківського надавача платіжних послуг];

9) комісійні - зазначається порядок сплати комісійних винагород (витрат) надавачу платіжних послуг платника й іншим надавачам платіжних послуг за перерахування коштів в іноземній валюті або банківських металів за рахунок платника (OUR) або отримувача (BEN) або платника та отримувача (SHA), надається право надавачу платіжних послуг платника утримувати комісійну винагороду без платіжної інструкції платника;

10) призначення платежу;

11) код країни отримувача (три символи) відповідно до його місцезнаходження або проживання (за наявності такої інформації) або країни реєстрації (заповнюється платником або надавачем платіжних послуг платника);

12) ідентифікаційний код платника - для юридичних осіб зазначається код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) або обліковий номер, який присвоюється контролюючими органами, для фізичних осіб зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті/запис в електронному безконтактному носії або в паспорті проставлено слово «відмова»);

13) підпис(и) [власноручний(і)/електронний(і)] відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком, або код автентифікації;

14) резидентність - зазначає платник - фізична особа свою та отримувача резидентність словами «резидент» чи «нерезидент» під час перерахування коштів в іноземній валюті або банківських металів на користь іншої фізичної особи в межах України.

При цьому, у поданих платіжних інструкціях наявні усі обов`язкові реквізити. Відтак, твердження митного органу про невідповідність наданих платіжних інструкцій Постанові № 216 є безпідставним. Крім цього, у платіжних інструкціях містяться посилання на Контракт та інвойс.

При цьому, у Рахунках-проформах (Proforma invoice) FQSY-042-P230922E2 від 22.09.2023, HS01-23081-SKIF-ZLJ від 25.10.2023; та рахунку-фактурі (iнвойс) (Commercial invoice) HS01-23081 від 21.11.2023, FQSY-042-CP230922E2 від 08.12.2023 наявні підписи сторін.

Зокрема, у проформах-інвойсах FQSY-042-P230922E2 від 22.09.2023, HS01-23081-SKIF-ZLJ від 25.10.2023 у графі «Продавець» проставлено печатки підприємств QINGDAO HAOSAIL MACHINERY CO., LTD Китай та SUN-KING KNITTED BELT PRODUCT LTD Китай та підпис, у графі «Покупець» - печатку підприємства ТОВ «СКІФ ІНВЕСТ» та підпис.

Проставлені підписи уповноважених осіб на інвойсах відповідають підписам, якими було скріплено надані з митним оформленням Контракт та Контракт-1.

Таким чином, надані до митного органу інвойси скріплені печатками підприємств, завдяки чому наявна можливість ідентифікувати, що відповідний документ підписано саме сторонами контрактів.

Також, у наданих з митним оформленням рахунках на перевезення №СФ-0000002 та №СФ-0000001 від 08.01.2024 у графі «Виписав (ла)» проставлено печатку експедитора ТОВ-2 та підпис, які відповідають тим, що відображені у Договорі про надання транспортно-експедиційних послуг №250603-23 від 06 березня 2023 року.

В оскаржуваних Рішеннях митний орган вказує, що у гр. 22 СМR «відправник» внесено реквізити фірми Magazyn Universalny. Документи, що висвітлюють договірні відносини із зазначеним підприємством відсутні.

Проте, вказані відповідачем недоліки не впливають на вартісне значення заявленої декларантом митної вартості товарів, яка підтверджується також й іншими поданими документами. Посилання відповідача на те, що в автотранспортній накладній у графах 22 внесено реквізити фірми Magazyn Universalny суд до уваги не приймає та зазначає, що такі відомості в CMR не спростовують задекларованої митної вартості товару з врахуванням поданих позивачем документів. При цьому, відповідачем не обґрунтовано, яким чином вказані недоліки впливають на визначення митної вартості товару, враховуючи те, що позивач надав митному органу всі наявні у нього та достатні документи, необхідні для її визначення. СМR може бути джерелом відомостей про країну походження товару (частина дев`ята статті 43 МК України), про кількість вантажних місць, їх маркування, номери, зовнішній стан товарів та їх пакування (частина друга статті 191 МК), про автотранспортний засіб комерційного призначення, що перевозить товари (частина друга статті 221 МК). Між тим, приписами МК не передбачено, що СМR є джерелом відомостей про митну вартість товарів.

Окремі недоліки у заповненні товарно-транспортної накладної не можуть бути підставою для відмови в митному оформленні товару за ціною контракту, якщо така підтверджена сукупністю інших доказів. Відповідач не навів жодних доказів того, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливості здійснити митне оформлене імпортованого товару за ціною договору.

Крім цього, в експортних митних деклараціях міститься посилання на рахунки-фактури (iнвойс) (Commercial invoice) HS01-23081 від 21.11.2023, FQSY-042-CP230922E2 від 08.12.2023, які було долучено під час митного оформлення. Ці інвойси HS01-23081 від 21.11.2023, FQSY-042-CP230922E2 від 08.12.2023 видані до контрактів №111 від 09.02.2023, №107 від 17.06.2022. Вказані суми в контрактах збігається із сумою, зазначено в інвойсах HS01-23081 від 21.11.2023, FQSY-042-CP230922E2 від 08.12.2023.

Щодо відсутності заявки на перевезення суд зазначає, що така заявка не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару. Числові значення вартості транспортних послуг, включених до складових митної вартості, було підтверджено доданими до митних декларацій рахунками-фактурами та довідками.

При цьому, МК не визначено виключного переліку доказів, які можуть підтверджувати витрати на перевезення товару. Тому, на переконання суду, допустимими доказами підтвердження транспортних витрат можуть бути будь-які документи, які містять інформацію про вартість послуг перевізника та/або експедитора. Такими документами можуть бути, зокрема довідки про вартість транспортних витрат, рахунки на оплату вартості транспортування оцінюваного товару, платіжні документи, тощо.

Щодо зауважень митного органу про те, що договір про транспортно-експедиційне обслуговування між ТОВ та ТОВ-1 і ТОВ-2 до митного оформлення не надано, то необхідно звернути увагу на те, що при внесенні до графи відомостей про документ, який надавався митному органу в попередніх випадках митного оформлення товарів із застосуванням МД, перед кодом такого документа проставляється символ «m». Із змісту графи 44 МД та МД-1, зазначені за кодом 4202 та містять символ «m» договір №2 від 15.11.17 (укладений декларантом з ТОВ-1 та договір №250603-23 від 06.03.2023 укладений декларантом з ТОВ-2, відповідно такі надавались позивачем в попередній звітності.

Крім цього суд враховує, що у вимозі митного органу не зазначено про необхідність надання конкретних документів, які б підтверджували митну вартість, а випуск товарів проведено митним органом без надання таких.

З урахуванням наведеного відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару та вони містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

До того ж, згідно поданих документів переміщення товару із Гданська до Гдині (де в подальшому товар було завантажено на автомобільний транспорт для перевезення на митну територію України, про що складені відповідні ЦМР) здійснювалось в межах портової зони, витрати на його обробку та транспортування відображені у наданих з митним оформленням довідці про транспортні витрати № 20/02-2 від 20.02.2024: «транспортно-експедиційне обслуговування (маршрут Gdansk Gdynia, Poland)», заявці №112 від 12.12.2023 та зіставному рахунку на оплату № 28 від 20.02.2024 від ТОВ-1.

Вказані дії були здійснені відповідно до умов Договору на транспортно-експедиційне обслуговування №2 від 15.11.2017 з ТОВ-1 та на підставі заявки №112 від 13.12.2023, які надавались позивачем митному органу у процедурі митного оформлення.

Таким чином, у митного органу була наявна вся наявна інформація щодо вартості транспортування за маршрутом Гданськ (Польща) - Гдиня (Польща), та відповідно обґрунтовані підстави для включення такої складової для розрахунку митної вартості, у зв`язку з чим прийняття рішення про коригування митної вартості з наведених підстав є необґрунтованим.

Щодо тверджень митного органу про те, що «у проформі (сума проформи -54467,54 дол США) зазначено графік здійснення платежів 30% до 05.10.23/70% проти копії коносаменту, до митного оформлення декларантом надано документи СВІФТ: від 27.09.23 на суму -14689,32 дол США та від 18.12.23 на суму 39778,22 дол США. Відповідно до умов, зазначених у рахунку-проформі 70% повинно сплачуватись проти копії коносаменту. Товар завантажено на борт - 20.12.23, відповідно дата коносаменту 20.12.23. Суми платежів не відповідають графіку 30%/70% (54467,54$-30% становить-16340,26$)$», то необхідно зауважити, що надані з митним оформленням документи у спірних правовідносинах не містять жодних розбіжностей щодо вартості задекларованого товару та факту його оплати.

Відповідно до Рахунку-проформи (Proforma invoice) FQSY-042-P230922E2 від 22.09.2023 та Рахунку-фактури (iнвойсу) (Commercial invoice) FQSY-042-CP230922E2 від 08.12.2023, вартість товару задекларованого позивачем становила 54 467,54 USD (дол США).

Наведені комерційні документи були повністю сплачені, що підтверджується повідомленням системи SWIFT MUR: 8500328 від 27.09.2023 на загальну суму 1 689,32 USD, та повідомленням системи SWIFT MUR: 8500378 від 18.12.2023 на загальну суму 39778,22 USD. Зазначена в інвойсі митна вартість товару підтверджується прайс-листом від 22.09.2023, отриманим на запит Позивача від фірми Sun-King Knitted Belt Product Ltd.

Водночас, сума сплати за платіжними дорученнями в іноземній валюті на попередню оплату є дещо меншою від встановленої умовами рахунку-проформи, однак такі обставини не можуть свідчити про наявність розбіжностей чи неповноти документів, доданих до митної декларації та не впливають на визначену декларантом митну вартість товару.

При цьому, обставини здійснення декларантом передоплати товару у розмірі, що відрізняється від встановленого рахунком-проформою можуть свідчити про неналежне виконання покупцем умов зовнішньоекономічного договору виключно в частині умов оплати. Однак, вони не повинні сприйматись як безумовне свідчення про наявність розбіжностей чи неповноти документів, доданих до митної декларації. Суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. В свою чергу, умови термінів та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю, а тому суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Аналогічна позиція наведена у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 по справі №803/3649/15.

Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах викликані безпідставними припущеннями. Надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення. Митницею не обґрунтовано, яким чином вищевикладені обставини впливають на рівень митної вартості ввезеного товару.

Суд першої інстанції в повній мірі встановив фактичні обставини справи, надав об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених як позивачем так і відповідачем, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а отже і наведені скаржником доводи в апеляційній скарзі щодо цього не спростовують правильних по суті висновків суду першої інстанції.

Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 308, 310, 315-316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Львівської митниці залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді Л. Я. Гудим С. М. Кузьмич Повне судове рішення складено 23 вересня 2024 року.