Постанова

від 07.06.2024 по справі 520/32448/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий І інстанції: Заічко О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2024 р. Справа № 520/32448/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Катунова В.В.,

Суддів: Ральченка І.М. , Чалого І.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.01.2024, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022 по справі № 520/32448/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський молочний комбінат»

до Головного управління ДПС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківський молочний комбінат» (надалі - позивач, ТОВ «Харківський молочний комбінат» ) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (надалі також відповідач), у якому позивач просив

-скасувати складене Головним управлінням ДПС у Харківській області податкове повідомлення-рішення №00264460702 від 24.08.2023 про застосування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 24774,07 грн, як протиправне.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.01.2024 позов задоволено.

Скасовано складене Головним управлінням Державної податкової служби у Харківській області (вул. Пушкінська, б. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) податкове повідомлення-рішення від 24.08.2023 № 00264460702 про застосування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 24 774,07 гривень.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Головного управління ДПС у Харківській області звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що сертифікат Харківської торгово -промислової палати № 6300-23-0622 від 10.02.2023 отримано платником тільки через 3 місяці після завершення дії зовнішньоекономічного контракту, а отже не може бути підтвердженням обставин непереборної сили, вплив яких є підставою длґя звільнення ТОВ ТОВ «Харківський молочний комбінат» від відповідальності. Також зазначає, що додаткова угода №2 від 03.11.2022 (щодо розірвання зовнішньоекономічного контракту) відсутня у переліку документів, які досліджувалися Харківською торгово -промисловою палатою. Також, наполягає на тому, що само по собі збройна агресія росії проти України, воєнний стан не може автоматично означати звільнення від виконання будь-яких зобов`язань.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що ані ст. 112 Податкового кодексу України, ані будья - який інший нормативний документ не містить вимог щодо строків одержання підприємством документів, які підтверджують вплив обставин непереборної сили. Вказує, що фахівцями Харківської торгово -промислової палати для роботи надавався контракт № 37/TEWES/2021 з усіма додатками та дадатковими угодами, та він зазначається у сертифікаті № 6300-23-0622 від 10.02.2023р.. Також у цьому сертифікаті ТПП робиться посилання на платіжні документи, якими повертався авансовий платіж за товар 08.11.2022, а отже охоплено весь період дії договору, стадій його виконання та , відповідно, форс - мажорних обставин (обставин непереборної сили).

У відповідності до п. 3 ч. 1ст. 311 КАС Українисуд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Учасниками по даній справі було отримано копії ухвал Другого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2024 року про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, у т.ч. позивачем отримано копію апеляційної скарги відповідача, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронних документів через підсистему "Електронного суду".

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ «Харківській молочний комбінат» та «Tewes-Bis» Sp. z.о.о. (резидент Польша) 29.10.2021 укладено контракт № 37/Tewes/2021 про проектування, вироблення та поставку обладнання на суму 380 000 євро. З умовами контракту, до обов`язків постачальника за договором входило монтаж та проведення пусконалагоджувальних робіт товару на території ТОВ «Харківській молочний комбінат», а саме за адресою вул.Роганська,149, м.Харків.

На виконання умов контракту 03.11.2021 позивач перерахував «Tewes-Bis» Sp. z. о.о. авансовий платіж в сумі 38 000 євро.

У зв`язку початком 24.02.2022 повномасштабного вторгнення війск російської федерації на територію України, перебування м. Харкова у зоні бойових дій та постійними обстрілами, здійснити поставку замовленого товару виконавцем за контрактом було неможливо, про що постачальник невідкладно повідомив ТОВ «Харківській молочний комбінат». Повідомлення про неможливість виконання зобов`язань за контрактом через бойові дії на території України направлялось виконавцем 26.10.2022.

У подальшому, 28.10.2022 ТОВ «Харківській молочний комбінат» ініційовано розірвання контракту №37/Tewes/2021, у зв`язку з неможливістю його виконання, 08.11.2022 замовнику був повернений аванс в сумі 38 000 євро.

Сертифікатом Харківської торгово-промислової палати № 6300-23-0622 від 10.02.2023 засвідчено форс-мажорні обставини щодо неможливості дотримання граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати), проведеного ТОВ «Харківській молочний комбінат» 01.11.2021 за зовнішньоекономічним контрактом №37/Tewes/2021 від 29.10.2021.

На підставі направлень від 12.07.2023 № 6000 та № 6002, наказу ГУ ДПС від і 2.07.2023 № 2-954-п, Головним управлінням ДПС у Харківській області відповідно до підпункту 20,1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 41.1 статті 41, пункту 61.1 та пункту 61.2 статті 61, підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75. пункту 82.2 статі 82, пункту 69.2 статті 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 проведена позапланова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРКІВСЬКИЙ МОЛОЧНИЙ КОМБІНАТ» з питань дотримання вимог валютного законодавства за зовнішньоекономічним контрактом №37/Tewes/2021 від 29.10.2021 за період діяльності з 29.10.2021 по 30.06.2023.

За результатами перевірки складений акт від 26.07.2023 № 22616/20-40-07-02-05/42802565 .

За висновками акту перевірки, підприємством допущені порушення ч. 3 ст. 13 Закону № 2473-VIII, за зовнішньоекономічним Контрактом №37/Tewes/2021 від 29.10.2021, який укладено з компанією "TEWES-BIS" Sp.z o.o (Польша).

На підставі вказаного Акту перевірки, 22 серпня 2022 року Головного управління ДПС у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення №00264460702 від 24.08.2023, про застосування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 24774,07 грн.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що наявність наявність підтверджених ТПП України форс-мажорних обставин, відповідно до пп. 112.8.9. п. 112.8 ст. 112 Податкового кодексу України та п. 6 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», звільняють Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківській молочний комбінат» від відповідальності за порушення вимог п. 3 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII та нарахування позивачу пені за ч. 5 ст. 13 зазначеного Закону.

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Підпунктом 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, що проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Підпунктом 19-1.1.4 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства регламентовано приписами Закону № 2473-VIII.

Відповідно до частини 1 ст. 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Рішення про застосування до уповноважених установ, суб`єктів валютних операцій заходів впливу приймається органами валютного нагляду відповідно до компетенції, визначеної частинами п`ятою і шостою статті 11 цього Закону, у порядку, визначеному законодавством, що діє на день прийняття відповідного рішення (ч. 8 ст. 16 Перехідні положення Закону № 2473-VIII).

За правилами частини 3 ст. 13 Закону № 2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Пунктом 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5, визначено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Згідно з пунктом 7 розділу П Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 7, банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати оформлення митної декларації на продукцію, що експортується, або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору, за операціями з експорту товарів.

Відповідно до частини 5 ст. 13 Закону № 2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Згідно з частиною 6 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Відповідно до статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який видано Торгово-промисловою палатою України та уповноваженою нею регіональними торгово-промисловими палатами, або уповноваженою організацією (органом) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту) є підставою для подовження законодавчо встановлених термінів (строків) розрахунків на період дії форс-мажорних обставин та підставою для не нарахування пені на період дії форс-мажорних обставин.

Колегія суддів зазначає, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21.

Наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати України» шляхом видачі сертифіката.

У статті 3.3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП від 18.12.2014 № 44 (5), вказано, що сертифікат (в певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - сертифікат) - це документ, за затвердженими Президією ТПП України відповідними формами, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

Відповідно до розпорядження ТТП України № 3 від 25.02.2022 «Про процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у період дії воєнного стану на території України» установлено, що тимчасово, на період воєнного стану на території України до припинення або скасування воєнного стану на території України, уповноважені регіональні торгово-промислові палати, мають право за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб, засвідчувати форс-мажорні обставини з усіх питань, що належать до компетенції ТПП України, в тому числі передбачених п. 4.2 Регламенту засвідчення Торгово-промислового палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс мажорних обставин, який затверджено Рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 3 44 (5) (із змінами та доповненнями).

Колегія суддів звертає увагу, що надання Сертифікату Торгово-промисловою палатою України, отриманого у встановленому законодавством порядку, є обов`язковою умовою, оскільки сам лише факт існування форс-мажорних обставин, не звільняє від виконання зобов`язання автоматично. При видачі сертифікату Торгово-промислова палата України засвідчує не тільки форс-мажорні обставини, але і їх безпосередній вплив на конкретне зобов`язання (договір), у якому заявник є стороною (причинно-наслідковий зв`язок між обставиною/подією і неможливістю виконання заявником своїх конкретних зобов`язань).

Відповідно до діючого законодавства України форс-мажор звільняє лише від відповідальності за порушення зобов`язання, що сталося внаслідок такого форс-мажору, але не звільняє від виконання відповідного зобов`язання і не є підставою для припинення зобов`язань. Проте і звільнення від відповідальності може мати місце лише у випадку, коли невиконання зобов`язання є наслідком дії форс-мажорних обставин, що має бути доведено у встановленому чинним законодавством порядку та підтверджено належними документами.

В постанові Верховного Суду у справі № 560/9742/22 від 13.07.2023 зроблено висновок, що сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який видано Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами, або уповноваженою організацією (органом) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту) є підставою для подовження законодавчо встановлених термінів (строків) розрахунків на період дії форс-мажорних обставин та підставою для не нарахування пені на період дії форс-мажорних обставин.

Матеріалами справи встановлено, що ТОВ «Харківській молочний комбінат» звернулося до Харківської торгово-промислової палати з метою отримання сертифіката про настання форс-мажорних обставин.

Так, Харківська Торгово-промислова палата України сертифікатом № 6300-23-0622 про форс мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 10.02.2023 засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану; воєнні (бойові) дії на території м. Харкова ТОВ «Харківській молочний комбінат» щодо обов`язку (зобов`язання), а саме дотримання граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати), проведеного позивачем 03.11.2021 за зовнішньоекономічним контрактом від 29.10.2021 № 37/Tewes/2021, укладеним з нерезидентом «Tewes-Bis» Sp. z.о.о. (резидент Республіки Польща, Виконавець), в частині прийняття обладнання у строк до 03 березня 2022 року. Період дії форс - мажорних обставин (обставин непереборної сили: дата настання 24.02.2022, дата закінчення 08.11.2022.

Суд зауважує, що сертифікат № 6300-23-0622 від 10.02.2023 підтверджує відсутність у позивача порушень внаслідок настання форс-мажорних обставин.

Вказаний сертифікат наданий податковому органу разом із документами для проведення документальної позапланової виїзної перевірки, якому відповідачем не надано належної оцінки та встановлено порушення позивачем граничних строків розрахунку за Контрактом.

Підпунктом 112.8.9 п. 112.8 ст. 112 Податкового кодексу України передбачено, що обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).

Враховуючи положення Податкового кодексу України, Закону №2473 і Закону України «Про торгово-промислові палати в України», а також початок бойових дій на території України, колегія суддів зазначає, що наявність сертифікату Торгово-промислової палати України № 6300-23-0622 про форс мажорні обставини (обставини непереборної сили) є обґрунтуванням неможливості виконання позивачем зовнішньоекономічного контракту від 29.10.2021 № 37/Tewes/2021 і, відповідно, підставою для звільнення позивача від відповідальності за порушення граничних строків розрахунків, встановлених НБУ.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи відповідача про те, що сертифікат Харківська торгово-промислова палати № 6300-23-0622 від 10.02.2023р. про форс-мажорні обставини отримано платником тільки через 3 місяці після завершення дії зовнішньоекономічного контракту, оскільки ст.112 Податкового кодексу України, не містить вимог щодо строків одержання підприємством документів, які підтверджують вплив обставин непереборної сили.

За наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про відсутність правових підстав для притягнення позивача до відповідальності за порушення граничних строків розрахунків, встановлених НБУ, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.01.2024 по справі № 520/32448/23 залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач В.В. Катунов Судді І.М. Ральченко І.С. Чалий