Постанова

від 07.06.2024 по справі 520/32448/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий І інстанції: Заічко О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2024 р. Справа № 520/32448/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Катунова В.В.,

Суддів: Ральченка І.М. , Чалого І.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2024, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022 по справі № 520/32448/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський молочний комбінат»

до Головного управління ДПС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.01.2024 позов задоволено.

Скасовано складене Головним управлінням Державної податкової служби у Харківській області (вул. Пушкінська, б. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) податкове повідомлення-рішення від 24.08.2023 № 00264460702 про застосування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 24 774,07 гривень.

Від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення в частині розподілу судових витрат, стягнувши за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43983495, адреса: 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, б. 46) на користь ТОВ «Харківський молочний комбінат» (код ЄДРПОУ 42802565, адреса: 61172, м. Харків, вул. Роганська, 149, IBAN 373515330000026002052114091, АТ КБ «ПРИВАТБАНК», м. Харків, МФО 351533) витрати на надання професійної правничої (правової) допомоги в розмірі 26 000,00 гривень. а також стягнувши з Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43983495, адреса: 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46) на користь ТОВ «Харківський молочний комбінат» (код ЄДРПОУ 42802565, адреса: 61172, м. Харків, вул. Роганська, 149, IBAN 373515330000026002052114091, АТ КБ «ПРИВАТБАНК», м. Харків, МФО 351533) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2684,00 гривень.

Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2024 я 2023 року заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський молочний комбінат» (вул. Роганська, б. 149, м. Харків, 61037, код ЄДРПОУ 42802565) до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (вул. Пушкінська, б. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про скасування податкового повідомлення - рішення - задоволено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (вул. Пушкінська, б. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський молочний комбінат» (вул. Роганська, б. 149, м. Харків, 61037, код ЄДРПОУ 42802565) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 26 000,0 гривень (двадцять шість тисяч гривень 00 копійок).

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (вул. Пушкінська, б. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський молочний комбінат» (вул. Роганська, б. 149, м. Харків, 61037, код ЄДРПОУ 42802565) судовий збір у розмірі 2 684,0 гривень (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок).

Не погодившись із цим додатковим рішенням, його оскаржило Головне управління ДПС у Харківській області, вважаючи, що таке є незаконним та прийняте з порушенням норм процесуального права, а тому просило скасувати оскаржуване додаткове рішення і ухвалити нове, яким відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу у повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що витрати на правничу допомогу є безпідставно завищеними, необґрунтованими, не відповідають принципам розумності та є неспівмірними зі складністю справи і обсягом виконаних робіт.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому вказав, що доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не спростовують доводів оскаржуваного додаткового рішення суду першої інстанції.

Вказує, що доводи, викладені в апеляційній скарзі ГУ ДПС у Харківській області, ніяким чином не ставлять під сумнів законність та обгрунтованість додаткового рішення у справі №520/32448/23.

У відповідності до п. 3 ч. 1ст. 311 КАС Українисуд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Учасниками по даній справі було отримано копії ухвал Другого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2024 року про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, у т.ч. позивачем отримано копію апеляційної скарги відповідача, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронних документів через підсистему "Електронного суду".

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із частинами першою, другою, четвертою статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

А відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 суд висловив правову позицію про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 22.12.2018 по справі № 826/856/18.

Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача на підтвердження витрат з оплати професійної правничої допомоги надано до матеріалів справи копії таких документів: Договору про надання правової допомоги від 14.07.2021; додаткової угоди до Договору про надання правової допомоги від 14.07.2021; Акту прийняття послуг із надання правової допомоги від 03.01.2024.

Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною сьомою статті 134 КАС України передбачено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Колегія суддів зазначає, що відповідач був повідомлений про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення та надав заперечення щодо відшкодування витрат.

Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34 - 36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, колегія суддів враховує, що цей спір не належить до категорії справ значної складності; предметом оскарження є податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 24 серпня 2023 року № 00264460702 про визначення суми штрафу у розмірі 24 774,07 грн.

Верховний Суд в постановах від 22 грудня 2020 року у справі №520/8489/19, від 07 травня 2020 року у справі №320/3271/19, від 10 березня 2020 року у справі №520/8489/19 зазначив, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Суд першої інстанції, враховуючи відсутність у запереченнях відповідача обгрунтованих доводів на користь зменшення розміру витрат на правничу допомогу, дійшов висновку дійшов висновку про задоволення заяви представника позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи фактичний об`єм виконаної роботи та її незначну складність, суд першої інстанції дійшов висновку, що розумно обґрунтованими, справедливими та співмірними заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу у розмірі 26000,00 грн. за всіма складовими професійних правничих послуг.

При цьому, колегія суддів не вважає належним чином обґрунтованою суму компенсації витрат на правничу допомогу у контексті дослідження обсягу фактично наданих адвокатом послуг та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

Так, згідно з актом виконаних робіт про надання правничої допомоги від 03.01.2024 адвокатом надано послуги з вивчення наданих матерiалiв та заслуховування пояснень службових осiб Клiєнта - 4000 грн, аналiз нормативного матерiалу, коментарів, пошук та вивчення судової практики в аналогiчних справах - 6000 грн, надання консультацiй та роз`яснень щодо оскарження податкового повiдомлення - рiшення про застосування пенi за порушення термінів розрахункiв у сферi зовнiшньоекономiчної дiяльностi - 2000 грн, пiдготовка та подання позовної заяви про скасування податкового повiдомлення - рiшення - 8000 грн, пiдготовка та подання вiдповiдi на вiдзив - 4000 грн, складання заяви про винесення додаткового рішення по справi - 2000 гривень.

Аналізуючи зміст наданих позивачу послуг, зазначених в акті про надання правової допомоги, слід вказати, що такі послуги як вивчення наданих матерiалiв та заслуховування пояснень службових осiб Клiєнта, аналiз нормативного матерiалу, коментарів, пошук та вивчення судової практики в аналогiчних справах, надання консультацiй та роз`яснень щодо оскарження податкового повiдомлення - рiшення про застосування пенi за порушення термінів розрахункiв у сферi зовнiшньоекономiчної дiяльностi є складовими єдиного процесу щодо підготовки та складання адміністративного позову, до якого входить вивчення, аналіз, складання документів, з огляду на що окреме їх виділення є необґрунтованим.

Отже, в контексті здійснення представництва інтересів позивача у даній справі реальним результатом є складання позовної заяви.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу за складання заяви про відшкодування витрат, пов`язаних з розглядом справи, колегія суддів зазначає, що заява про ухвалення додаткового рішення є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.

Підготовка та подання до суду відповіді на відзив не є обов`язковим процесуальним документом.

При розподілі судових витрат витрат на правову допомогу, необхідно враховувати складність справи.

Отже, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача з урахуванням складності справи, доведеності надання послуг, підлягають кошти у розмірі 8000,00 грн., що є витратами на правничу допомогу (підготовка, складання позовної заяви), які у зв`язку з задоволення вимог позивача, підлягають відшкодуванню і таке стягнення слід проводити за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Варто зазначити, що рішення суду першої інстанції взагалі не містить мотивів, з яких суд виходив, визначаючи розумною та співмірною сумою, що підлягає відшкодуванню на користь позивача, у розмірі 26000 грн. Судом не надано оцінки окремо наданим представником позивача послугам, а отже висновки суду зроблені за формального підходу до вирішення питання обґрунтованості понесених позивачем витрат на правничу допомогу та не ґрунтуються на всебічно та повно досліджених доказах, наявних в матеріалах справи.

Колегія суддів зазначає, що відповідач не спростовує надання правничої допомоги, при цьому фактично наполягає на відмові у стягненні судових витрат, що за наявністю наданої правничої допомоги не передбачено чинним процесуальним законодавством.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного дійшла висновку про необхідність відшкодування судових витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн, оскільки такий розмір витрат є цілком обґрунтованим та пропорційним до предмета задоволеного позову, складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та їх обсягом.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що з метою відшкодування належного розміру витрат на професійну правничу допомогу, необхідно замінити в резолютивній частині додаткового рішення суду першої інстанції розмір суми відшкодування з «26 000» на «10 000».

Згідно з пунктом четвертим частини першої статті 317 КАС України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (частина четверта статті 317 КАС України).

Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до переконання, що суд першої інстанції правильно по суті вирішив питання відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, проте встановлені обставини у справі дають підстави суду апеляційної інстанції змінити рішення суду першої інстанції шляхом зміни його резолютивної частини.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - задовольнити частково.

Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2024 по справі № 520/32448/23 змінити.

В абзаці другому резолютивної частини рішення слова та цифри «у розмірі 26 000 грн.» замінити словами та цифрами «у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок».

В іншій частині додаткове рішення залишити без змін. .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач В.В. Катунов Судді І.М. Ральченко І.С. Чалий