УХВАЛА
07 червня 2024 р.Справа № 520/18401/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Подобайло З.Г.,
Суддів: Чалого І.С. , Ральченка І.М. ,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія" А-Рент" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 року по справі № 520/18401/23
за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія" А-Рент"
про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 задоволено адміністративний позов Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія" А-Рент" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.
На зазначене рішення суду Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія" А-Рент" подало апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до ч.2 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Наявні матеріали справи в КП "ДСС" та підсистемі "Електронний суд" свідчать про те, що судом повний текст оскаржуваного рішення складено 31.10.2023.
03.06.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія" А-Рент" направлено апеляційну скаргу на зазначене рішення суду, тобто після закінчення процесуального строку на апеляційне оскарження.
В обгрунтування зазначеного клопотання скаржник наголошує на тому, що про існування судового рішення стало відомо після відкриття виконавчого провадження, а саме після сисання коштів з рахунку підприємства адміністративного-господарських санкцій на користь позивача. Також зазначає, що представник скаржника ознайомився з матеріалами справи 01.03.2024, що підтверджується розпискою представника на заяві про ознайолення з матеріалами справи від 28.02.2024. Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія" А-Рент" зазначає, що ним було подано заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставминами, однак судом першої інстанції було відмовлено в задоволені даної заяви.21.05.2024 було винесено рішення Другого апеляційного адміністративного суду. На підставі вищезазначеного, через розгляд судами заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами було пропущено строк на апеляційне оскардення рішення від 31.10.2023, у зв`язку з чим, просить поновити строк на оскарження.
Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, колегія суддів зазначає, що встановлення строків звернення до суду законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Верховний Суд неодноразово вказував (зокрема, у постановах від 15.04.2020 року у справі №15/2973/18, від 22.04.2020 року у справі №811/1664/18), що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства.
Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.
Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
Наведеними положеннями КАС України окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до суду.
Колегія суддів звертає увагу й на висновки Великої Палати Верховного Суду у питанні поновлення строків (від 28 липня 2022 року у справі №9901/611/19), за якими поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 жовтня 2020 року у справі № 9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Колегія суддів зазначає, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
Також суд апеляційної інстанції зазначає, що при застосуванні процесуальних норм необхідно уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права, викладений в постановах Верховного Суду в постановах від 21.05.2021 р. у справі № 1.380.2019.006107, від 22.07.2021 р. у справі № 340/141/21, від 16.09.2021 р. у справі № 240/10995/20 та від 12.09.2022 р. у справі № 120/16601/21-а.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 р. в справі № П/9901/736/18 встановлено, що згідно із практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно уникати надто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.
Крім цього, у низці рішень Європейського суду з прав людини, юрисдикцією якого в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права.
У справі Bellet v. France Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Відповідно до ст. 129 Конституції України та пункту 7 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України однією з засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, згідно ст. 6 КАС України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає необхідним визнати поважними причини пропуску строку звернення відповідача до суду з цим позовом та поновити такий строк, оскільки з матеріалів справи, які наявні в КП "ДСС" та підсистемі "Електронний суд", не вбачається можливим встановити факт направлення та отримання копії оскаржуваного рішення у зв`язку з чим, скаржник був позбавленний можливості звернутися з апеляційною скаргою в межах процесуального строку. Також, суд враховує посилання відповідача на те , що 01.03.2024 ним було ознайомленно з матеріалами справи , направленість дій апелянта на оскарження рішення, подання заяви за нововиявленими обставинами та оскарження відмови у в задоволені даної заяви, продемонстрованість добросовісного ставлення до реалізації права на апеляційне оскарження.
Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними, тому, клопотання підлягає задоволенню, а строк на апеляційне оскарження - поновленню.
Керуючись ст. ст. 3, 73, 74, 133, 295 КАС України, колегія суддів
У Х В А Л И В:
Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія" А-Рент" про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 року задовольнити.
Процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 року по справі № 520/18401/23 поновити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.Судді(підпис) (підпис) Чалий І.С. Ральченко І.М.
Суд | Другий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.06.2024 |
Оприлюднено | 10.06.2024 |
Номер документу | 119593082 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо праці, зайнятості населення, у тому числі зайнятості населення, з них зайнятості осіб з інвалідністю |
Адміністративне
Другий апеляційний адміністративний суд
Подобайло З.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні