Ухвала

від 07.06.2024 по справі 320/6464/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/6464/21

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

07 червня 2024 року м. Київ

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Бєлова Л.В., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Агрокомбінат «Калита» до Головного управління ДПС у Київській області, за участі третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Аеком», Фермерського господарства «Фортуна Агро V», Товариства з обмеженою відповідальністю «Радогост Торг» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, Головного управління ДПС у Київській області подано апеляційну скаргу.

Перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 296 КАС України з наступних підстав.

Первинну апеляційну скаргу зареєстровано судом апеляційної інстанції 01 березня 2024 року.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2024 року апеляційну скаргу повернено особі, яка її подала.

Із відомостей «Діловодства спеціалізованого суду» вбачається, що належним чином завірену копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2024 року отримано Головним управлінням ДПС у Київській області 28 березня 2024 року через систему «Електронний Суд».

Повторно подану апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року зареєстровано судом апеляційної інстанції 03 червня 2024 року за вх.№10604.

Отже, апеляційну скаргу на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року подано з пропуском 30-денного строку, передбаченого КАС України.

У тексті апеляційної скарги міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Перевіривши клопотання Головного управління ДПС у Київській області про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Апелянт в поданому клопотанні зазначає що первинна апеляційна скарга подана в межах строку, встановленого ст.295 КАС України, в якій також прохав продовжити строк на усунення недоліків в частині сплати судового збору з посиланням на письмові докази та закріплене ст.133 КАС України таке право. У зв`язку з чим ГУ ДПС у Київській області, відразу в межах розумних строків, вчиняє всі можливі та залежні від нього дії.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що поважність причин пропуску строку підлягає оцінці у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

В той же час, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Також, усталеною є судова практика Верховного Суду, щодо питання оцінки поважності причин пропуску строку через неможливість сплати суб`єктом владних повноважень судового збору з огляду на відсутність у нього коштів для здійснення таких видатків. Верховний Суд неодноразово наголошував, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Обставини щодо відсутності асигнувань для сплати судового збору, не є об`єктивно непереборними обставинами, такими, що не залежать від волевиявлення особи та не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою і в жодному разі не дають право державному органу у будь-який необмежений час після спливу строку на апеляційне оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Колегія суддів наголошує, що надання відповідачу можливості сплатити судовий збір при надходженні фінансування, незважаючи на сплив процесуального строку апеляційного оскарження судових рішень, за практикою Європейського суду з прав людини може буде розцінено як надання йому певних процесуальних переваг перед іншим учасником судового процесу - фізичною особою, яка сплатила відповідний збір саме при подачі позову, що на практиці означатиме звуження його права на звернення до суду.

В даному випадку, сплата судового збору відбулась лише через чотири місяця від дати постановлення судового рішення.

Як вже було зазначено вище, неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що вдруге апеляційну скаргу було подано майже через п`ять місяців з моменту постановлення оскаржуваного рішення та більш ніж через два місяці після постановлення ухвали про повернення повторно поданої апеляційної скарги, що не може вважатись найкоротшим строком в розумінні КАС України та очевидно не свідчить про бажання апелянта якнайшвидше реалізувати право на подання повторної апеляційної скарги.

Разом з тим, право на повторне подання апеляційної скарги не може розумітися таким чином, що якщо вперше апеляційну скаргу було подано у встановлений КАС України строк і у подальшому повернуто апелянту, то повторно таку скаргу може бути подано протягом будь-якого строку, і строк на звернення до апеляційного суду в такому випадку однозначно підлягає поновленню як такий, що пропущений з поважних причин.

Таке тлумачення не відповідає принципу юридичної визначеності та наведеним нормам процесуального закону, якими передбачено право на повторне подання скарги виключно у порядку, встановленому законом. Відповідно, поважність причин пропуску строку підлягає оцінці у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин.

Так, апелянтом не зазначено поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження та не подано доказів їх поважності.

Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року.

Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 Кодексу, застосовуються положення статті 169 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і апелянту надається строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

Тому, у зв`язку з викладеним, вважаю необхідним апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишити без руху та запропонувати усунути вказані недоліки апеляційної скарги шляхом подання до апеляційного суду:

- обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року із зазначенням поважних причин його пропуску та подання доказів їх поважності;

Керуючись ст. ст. 169, 283, 298, 328 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року - залишити без руху.

Встановити Головному управлінню ДПС у Київській області строк для усунення недоліків 7 (сім) днів з моменту отримання копії даної ухвали для усунення вказаних недоліків апеляційної скарги.

У разі невиконання вимог ухвали у зазначений вище строк, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Л. В. Бєлова