Ухвала

від 27.05.2024 по справі 399/188/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У х в а л а

27 травня 2024 року

м. Київ

Справа № 399/188/23

Провадження № 61-6685ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Краснощокова Є. В., Крата В. І. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агродар ЛТД» (далі - орендар), інтереси якого представляє адвокат Горобець Олена Леонідівна (далі - адвокат),

на рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 25 жовтня 2023 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 27 лютого 2024 року

у справі за позовом Кіровоградської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області (далі - позивач) до Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області (далі - селищна рада), ОСОБА_1 (далі - володілець), орендаря за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмет спору, - Державного підприємства «Конярство України» (далі - ДП «Конярство України») - про визнання недійсними рішень, договору оренди землі, скасування державної реєстрації права та витребування земельної ділянки і

в с т а н о в и в:

1. У березні 2023 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив:

- визнати недійсним рішення селищної ради від 15 червня 2021 року № 860 у частині включення до переліку земельних ділянок, що передаються із державної власності в комунальну, розташованої на території селищної ради земельної ділянки площею 2,00 га з кадастровим номером 3524655100:02:000:0611 для ведення особистого селянського господарства, яка (далі - земельна ділянка);

- визнати недійсним рішення від 26 липня 2021 року № 1554, згідно з яким селищна рада передала володільцевіу приватну власність земельну ділянку;

- визнати недійсним договір оренди від 17 лютого 2022 року б/н, який володілець уклав із орендарем про передання у користування земельної ділянки;

- витребувати її з незаконного володіння володільця й орендаря на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області;

- скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за володільцем (запис 43367598 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно) та права оренди на неї за орендарем (запис 46955926 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно).

2. Обґрунтував вимоги так:

- рішення селищної ради від 15 червня 2021 року № 860 суперечить чинному законодавству. ДП «Конярство України» є належним постійним користувачем земель державної форми власності на території селищної ради. Його користування земельною ділянкою не припинялося;

- земельна ділянка була та є державної форми власності. Вона не вважається землею комунальної власності територіальної громади. Її не можна було передати у приватну власність і надалі - в оренду;

- земельна ділянка вибула з власності держави всупереч встановленому законом порядку на підставі неправомірних рішень селищної ради. Є підстави визнати незаконними оскаржені рішення про передання земельної ділянки у приватну власність;

- договір оренди земельної ділянки укладений із порушенням вимог закону. Ефективним способом поновлення державного інтересу буде визнання недійсним цього договору, витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації права власності на неї та права її оренди.

3. 25 жовтня 2023 року Онуфріївський районний суд Кіровоградської області ухвалив рішення, згідно з яким позов задовольнив частково: витребував із володіння володільця й орендаря на користь держави земельну ділянку, а у задоволенні інших вимог відмовив; стягнув із селищної ради, володільця й орендаря на користь Кіровоградської обласної прокуратури по 894,67 грн судових витрат з кожного. Крім того, скасував заходи забезпечення позову, які Онуфріївський районний суд Кіровоградської області застосував згідно з ухвалою від 20 березня 2023 року про накладення арешту на земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2398154335246) та заборону органам, які проводять реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки. Мотивував рішення так:

- прокурор довів належними та допустимими доказами, що земельна ділянка перебувала у постійному користуванні ДП «Конярство України», яке є належним постійним користувачем земель державної форми власності на території селищної ради, і таке користування це підприємство не припиняло, що держава визнає; земельні ділянки у ДП «Конярство України» не вилучали;

- земельна ділянка вибула з державної власності всупереч встановленому законом порядку. Докази, які надали відповідачі, та їхні заперечення цього не спростовують;

- відсутність державного акта на право постійного користування або відповідного запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не означає відсутність такого права у ДП «Конярство України»;

- рішення селищної ради не відповідають приписам чинного законодавства;

- з огляду на характер спірних правовідносин, встановлені обставини вибуття з державної власності земельної ділянки внаслідок незаконного використання права на її безоплатну приватизацію та відповідне правове регулювання немає невідповідності заходу втручання держави у право володільця на мирне володіння майном і порушення принципу пропорційності, сформованих у сталій практиці Європейського суду з прав людини;

- повернення земельної ділянки переслідує легітимну мету контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів і за цільовим призначенням, що відповідає «суспільному», «публічному» інтересу та не порушує принцип пропорційності.

4. 27 лютого 2024 року Кропивницький апеляційний суд прийняв постанову, згідно з якою рішення суду першої інстанції залишив без змін. Мотивував так:

- за наявності суспільного інтересу у поверненні земельної ділянки прокурор мав обов`язок звернутися до суду для захисту відповідних публічних інтересів; є підстави для представництва у суді інтересів держави в цій справі;

- задоволення вимоги про витребування земельної ділянки з незаконного володіння є ефективним захистом прав її власника.

5. 3 травня 2024 року орендар через адвоката подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить: (1) поновити строк на касаційне оскарження зазначених судових рішень; (2) скасувати їх у частині витребування з володіння володільця й орендаря на користь держави земельної ділянки й ухвалити нове - про відмову у задоволенні цих вимог. Обґрунтував касаційну скаргу так:

- помилковим є висновок апеляційного суду про те, що існування в особи права постійного користування землею не залежить від наявності чи відсутності у неї державного акта на землю;

- суд апеляційної інстанції, ухвалюючи оскаржене судове рішення, не застосував закон, який підлягав застосуванню, порушив норми процесуального права, не врахував висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах:

(1) Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16 січня 2020 року у справі № 916/2675/15 (розпочати та провести процедуру передання земельної ділянки державної чи комунальної власності за передбаченими законом стадіями її надання, що перебуває у власності або користуванні громадян чи юридичних осіб, у власність або у користування інших осіб із земель державної чи комунальної власності можливо після припинення чинного права власності або користування у порядку, визначеному законом);

(2) Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 372/5635/13-ц (провадження № 14-122цс18) («НМУ імені О. О. Богомольця набув право користування спірною земельною ділянкою на підставі рішень, прийнятих у 1957 - 1959 роках, які не скасовані, земельна ділянка в установленому законом порядку з користування університету не вилучалась, права користування нею в установленому законом порядку університет не позбавлений. Отже, право користування земельною ділянкою зберігається за НМУ імені О. О. Богомольця до його належного переоформлення. Ураховуючи викладене, наведений в мотивувальній частині рішень судів апеляційної та касаційної інстанцій висновок про те, що в університету не виникло право користування земельними ділянками, оскільки жодних правовстановлюючих документів про право користування землею йому не видавалося, а рішення виконавчого комітету Київської обласної ради від 7 вересня 1957 року № 640 та від 31 січня 1959 року № 85 не були реалізовані, - є помилковим»);

(3) Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2022 року у справі № 908/976/19 (провадження № 12-10гс21) (якщо добросовісна особа, тобто та, яка не знала та не могла знати про існування обтяжень речових прав на це майно або про наявність на нього речових прав третіх осіб, придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, то вона вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність), що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно»);

- правовстановлюючий характер щодо земельної ділянки мало рішення органу, до повноважень якого належало розпорядження відповідними землями, про передання цієї ділянки державної власності сільськогосподарського призначення у користування (постійне користування). За відсутності державного акта підставою для виникнення права на земельну ділянку є рішення уповноваженого органу про передання земельної ділянки. Проте позивач не надав ані копії відповідного рішення компетентного органу про надання Онуфріївському кінному заводу № 175 земельних ділянок у постійне користування, ані державного акта;

- суди першої й апеляційної інстанцій не оцінили докази відповідачів, які підтверджують відсутність рішення відповідного уповноваженого органу про надання земельної ділянки у постійне користування, не зазначили підстави відхилення цих доказів і внаслідок цього неправильно застосували норми права;

- станом на серпень 2011 року (дату підписання передавального акта) земельна ділянка не перебувала у постійному користуванні ні у Державного підприємства «Онуфріївський кінний завод № 175», ні у його правонаступника - ДП «Конярство України»;

- висновок експерта від 12 жовтня 2021 року № 200/08/2021, на підставі якого суд апеляційної інстанції виснував, що земельна ділянка входить у межі постійного користування ДП «Конярство України», не відповідає вимогам закону та є недостовірним. Тому апеляційний суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недостовірних доказів;

- Головне управління Держгеокадастру в Кіровоградській області не мало права розпочинати процедуру передання державної землі у приватну власність без припинення чинного права власності чи користування в порядку, визначеному законом. Накази Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області від 19 квітня 2021 року № 331-УБД, № 330-УБД мають вирішальне значення для вирішення цієї справи, однак суд апеляційної інстанції відповідні обставини не з`ясував;

- Онуфріївський районний суд Кіровоградської області та Кропивницький апеляційний суд зараз розглядають більше 25 аналогічних справ з тим самим суб`єктним складом (крім фізичної особи, якій передали у приватну власність земельну ділянку) і предметом. Кількість справ може становити більше 58. Тому ця касаційна скарга має значення для формування єдиної правозастосовної практики щодо підстав набуття права користування земельними ділянками та підтвердження цього права відповідними документами.

6. У касаційній скарзі орендар через адвоката просив поновити строк на касаційне оскарження. Поважність причин пропуску цього строку обґрунтував тим, що повний текст оскарженої постанови суд апеляційної інстанції надіслав до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР) для оприлюднення і, відповідно, до електронного кабінету орендаря 4 квітня 2024 року. Для підтвердження цього надав копії першої сторінки оскарженої постанови, роздрукованої з ЄДРСР, протоколу створення та перевірки кваліфікованого й удосконаленого електронного підпису, картки руху документа. Паперову ж копію цієї постанови апеляційний суд надіслав 15 квітня 2024 року, а орендар її отримав 26 квітня 2024 року. Це підтверджують надані орендарем копії супровідного листа Кропивницького апеляційного суду від 10 квітня 2024 року № 399/188/23/4772/2024, поштового конверта та трекінгу відстеження рекомендованого відправлення.

6.1. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина перша статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)).

6.2. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина друга статті 390 ЦПК України).

6.3. Оскільки орендар подав касаційну скаргу протягом тридцяти днів з дня вручення копії оскарженої постанови апеляційного суду, то пропущений строк на касаційне оскарження слід поновити.

7. Одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) (частина перша статті 394 ЦПК України).

8. Верховний Суд вважає, що є підстави для відкриття касаційного провадження. Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України. У касаційній скарзі є доводи, які потребують перевірки, щодо передбачених пунктами 1 і 4 частини другої статті 389 ЦПК України підстав для касаційного оскарження.

Керуючись статтями 260, 261, 389, 390, 394, 395 ЦПК України Верховний Суд,

у х в а л и в :

1. Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Агродар ЛТД» строк на касаційне оскарження рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 25 жовтня 2023 року та постанови Кропивницького апеляційного суду від 27 лютого 2024 року.

2. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агродар ЛТД» на рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 25 жовтня 2023 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 27 лютого 2024 року у справі за позовом Кіровоградської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області до Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Агродар ЛТД»за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - Державного підприємства «Конярство України» - про визнання недійсними рішень, договору оренди землі, скасування державної реєстрації права та витребування земельної ділянки.

3. Витребувати із Онуфріївського районного суду Кіровоградської області цивільну справу № 399/188/23.

4. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів; роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, впродовж десяти днів із дня отримання цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Судді Д. А. Гудима Є. В. Краснощоков В. І. Крат