Рішення

від 07.06.2024 по справі 460/13192/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

07 червня 2024 року м. Рівне№460/13192/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом

Фермерського господарства "Федорчука Василя Вікторовича" доДержавної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, В С Т А Н О В И В:

Фермерське господарство " ОСОБА_1 " (далі - позивач) звернулося з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови.

Позивач просив суд визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу від 16 травня 2023 року №023605.

Позов обґрунтовано тим, що адміністративно-господарський штраф застосовано до позивача протиправно, оскільки останній є сільськогосподарським підприємством, на яке не поширюються вимоги щодо встановлення тахографа. У спірних правовідносинах Фермерське господарство " ОСОБА_1 " не надавало послуги з перевезення вантажів, а здійснювало перевезення ячменю на переробку для власних потреб. ОСОБА_1 не був водієм транспортного засобу, як про це зазначено в акті перевірки, що підтверджується матеріалами відеозапису. За кермом автомобіля знаходився ОСОБА_2 , який мав на час проведення перевірки індивідуальну контрольну книжку водія. Крім того, оспорювана постанова базується на неналежних, недостовірних та недостатніх доказах.

Ухвалою суду від 07.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, згідно з яким позов є безпідставним та необґрунтованим, оскільки перевірку транспортного засобу було проведено та притягнення позивача до відповідальності здійснено у повній відповідності з вимогами Закону України "Про автомобільний транспорт". Перевірку транспортного засобу позивача було проведено в частині дотримання встановленого режиму праці та відпочинку водія. Документи, які регулюють ці питання, у водія на момент проведення перевірки були відсутні. Натомість, індивідуальна контрольна книжка була долучена до позовної заяви. Наявність такої книжки визначає статус позивача як перевізника. Відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

На зазначений відзив позивачем було подано відповідь, згідно з якою відзив не містить будь-яких заперечень про обставини справи, зазначені у позовній заяві, та не спростовує наведених правових підстав для визнання протиправною і скасування постанови.

На відповідь на відзив відповідачем було подано заперечення, згідно з якими відповідач як суб`єкт владних повноважень діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, і не порушив права та законні інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин.

Розглянувши позовну заяву та відзив, дослідивши письмові докази та відеозапис рейдової перевірки, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Фермерське господарство " ОСОБА_1 " (ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_1 ; місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) зареєстроване як юридична особа 14.07.1992 (номер запису 15971200000000406 від 22.01.2009), з 15.07.1992 перебуває на обліку у контролюючому органі як платник податків. Основним видом діяльності господарства за КВЕД є 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

03 квітня 2023 року головними спеціалістами Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті відповідно до направлення на перевірку Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 31.03.2023 №015721 було проведено а/д М06 Київ-Чоп км 267+100м рейдову перевірку (перевірку на дорозі) транспортних засобів щодо дотримання автоперевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт на

Під час такої перевірки 03.04.2023 о 13год. 00хв. був перевірений транспортний засіб марки "КАМАЗ", д.н.з. НОМЕР_2 , який належить Фермерському господарству " ОСОБА_1 ".

За результатами проведеної перевірки складено акт від 03.04.2023 №355636 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

За змістом зазначеного акта уповноваженими особами виявлено таке порушення: "під час перевезення вантажів згідно з накладною №10 від 03.04.2023 перевізник не забезпечив у водія на ТЗ КАМАЗ 9481РВЛ наявності протоколу перевірки адаптації тахографа або індивідуальної контрольної картки водія, або графіка змінності водіїв, наявність яких передбачено наказом МТЗУ №340, наказом МТЗУ №385, ст.34, ст.48 "Про автомобільний транспорт".

У акті перевірки від 03.04.2023 №355636 водієм транспортного засобу зазначено ОСОБА_1 , який підписав зазначений акт з відміткою "ознайомлений".

Про час і місце розгляду справ про порушення законодавства про автомобільний транспорт Відділом державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті Фермерське господарство " ОСОБА_1 " було повідомлено шляхом надіслання повідомлення від 27.04.2023 №29364/35/24-23, згідно з яким розгляд відбудеться 09.05.2023 о 10год. 30хв.

Під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт позивачем було надано пояснення від 09.05.2024 (до акта перевірки №355636 від 03.04.2023), до яких долучено копію витягу з ЄДР серії АД №546967, копію індивідуальної контрольної книжки водія ОСОБА_2 , копію посвідчення водія ОСОБА_1 , копію наказу №1 від 21.10.1992.

За наслідками розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті винесено постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу від 13 травня 2023 року №023605, якою за порушення ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" (відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт") з Фермерського господарства "Федорчука Василя Вікторовича" стягнуто штраф в сумі 17000,00грн.

Вважаючи постанову винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 13 травня 2023 року №023605 протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-ІІІ (далі Закон №2344-ІІІ).

Вказаний закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами-суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень (ст.3 Закону №2344-ІІІ).

Відповідно до ч.4 ст.6 Закону №2344-ІІІ, реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

На виконання вимог абзацу 4 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №442 від 10.09.2014 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті та підпорядкувавши Службі, що утворюється, Державну спеціальну службу транспорту.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі Положення №103).

Відповідно до п.1 Положення №103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з п.п.1, 3 п.4 Положення №103, основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті; здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.

Як зазначено у п.8 Положення №103, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Статтею 6 Закону №2344-ІІІ передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567, в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин).

Згідно з абз.абз.1, 10 п.15 Порядку №1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом, додержання водієм режиму праці та відпочинку.

Відповідно до п.п.20, 21 Порядку №1567, виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

За правилами, встановленими п.п.25-27 Порядку №1567, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Як вбачається з матеріалів справи, з позиції відповідача допущене позивачем порушення, за яке останнього притягнуто до відповідальності, полягає у тому, що вантаж перевозився за відсутності на момент перевірки протоколу перевірки адаптації тахографа, або індивідуальної контрольної картки водія, або графіка змінності водіїв, наявність яких передбачена наказами Міністерства транспорту та зв`язку України №345, №385, ст.ст.34, 48 Закону №2344-ІІІ.

Відповідно до ст.18 Закону №2344-ІІІ, з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

Відповідно до ст.1 Закону №2344-III, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

При цьому, автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах (ст.33 Закону №2344-III).

Положеннями ст.34 Закону №2344-III передбачено обов`язок автомобільного перевізника забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства.

Абзацом 3 частини першої статті 60 Закону №2344-III встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

Таким чином, вказана норма визначає, що суб`єктом відповідальності за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, є саме автомобільний перевізник.

Статтею 48 Закону №2344-III передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Суд зазначає, що перелік документів згідно із ст.48 Закону №2344-III не є вичерпним.

Особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку встановлює Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затверджене наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 N340 (далі - Положення №340).

Відповідно до п.1.3 Положення №340, його вимоги поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

Згідно з п.6.1 Положення №340, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тон повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

За приписами п.6.3 Положення №340, водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що господарство не надавало послуги з перевезення вантажів, а здійснювало перевезення ячменю на переробку для власних потреб, а тому не може бути притягнуто до відповідальності за порушення, викладені в акті перевірки.

Суд звертає увагу на те, що в силу приписів Закону №2344-III та Положення №340 перевізником є також юридична особа, яка здійснює перевезення вантажів транспортними засобами за власний кошт. Такий перевізник зобов`язаний забезпечити обладнання вантажного автомобіля з повною масою понад 3,5 тон обладнаним діючим та повіреним тахографом, а також забезпечити водія, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, індивідуальною контрольною книжкою водія або копією графіка змінності водіїв.

Відповідно до накладної від 03.04.2023 №10, виданої Фермерським господарством " ОСОБА_1 ", зазначеним господарством було відпущено Фермерському господарству "Світоч" 7,3т ячменю на переробку.

Саме цей ячмінь у зазначеній масі перевозився вантажним автомобілем марки "КАМАЗ", д.н.з. НОМЕР_2 , який належить Фермерському господарству " ОСОБА_1 " та який було перевірено під час рейдової перевірки у спірних правовідносинах.

Зазначена обставина визнається сторонами, а тому в силу ч.1 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягає доказуванню.

Отже, позивач, як юридична особа, що здійснювала перевезення вантажу за власний рахунок автомобілем з повною масою понад 3,5т, зобов`язаний дотримуватися вимог Положення №340. Відтак, твердження позивача про зворотне є неспроможними.

Поряд з цим, суд зазначає, що, встановивши Положенням №340 обов`язок перевізника забезпечити обладнання вантажного автомобіля тахографом, законодавець визначив порядок облаштування тахографом лише для осіб, які надають послуги з перевезення (а не здійснюють його для власних потреб).

Так, порядок установлення, технічного обслуговування та використання тахографів визначений Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, яка затверджена наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385 (далі - Інструкція №385).

Пунктом 1.3 Інструкції №385 встановлено, що її норми поширюються на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

За приписами пунктів 3.3, 3.6 Інструкції №385, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом зобов`язаний, зокрема, забезпечити правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; мати при собі протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Оскільки, як встановлено судом, позивач у спірних правовідносинах здійснював перевезення вантажу для власних потреб, підстави для притягнення його до адміністративно-господарської відповідальності за невиконання вимог Інструкції №385 відсутні.

Крім того, як зазначено судом вище, п.21 Порядку №1567 передбачає складення акта за формою згідно з додатком 3 у разі у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Суд зазначає, що акт перевірки є одним із доказів, який повинен братися до уваги під час розгляду справи про адміністративне (чи інше) правопорушення. Чинним законодавством не визначено такий акт як єдиний доказ вчинення правопорушення перевізником. Цей документ є лише службовим документом, який підтверджує факт проведення перевірки і є носієм доказової інформації про виявлення порушень вимог чинного законодавства відповідними суб`єктами, однак наведені в акті обставини повинні бути підтвердженні іншими доказами.

Відповідно до форми 3 акта перевірки, передбаченої Порядком №1567, в акті перевірки, крім інших даних вказується "Водій" та "Документ, що посвідчує особу водія".

В акті перевірки від 03.04.2023 №355636 у графі "Водій" зазначено " ОСОБА_1 ", у графі "Документ, що посвідчує особу водія" "паспорт СР 324704, Корецьким РВ УМВС в Рівненській області, 28.02.1998".

Дослідивши відеозапис рейдової перевірки, копії паспортів громадян України НОМЕР_3 , виданого 18.02.1998 Корецьким РВ УМВС України в Рівненській області, та СР 411659, виданого 03.08.2007 Корецьким РВ УМВС України в Рівненській області, суд встановив, що за кермом транспортного засобу марки "КАМАЗ", д.н.з. НОМЕР_2 , знаходився ОСОБА_2 .

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону №2344-III, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Оскільки ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, та враховуючи те, що відповідачем не доведено наявність у нього посвідчення відповідного зразка, останній не є водієм у розумінні Закону №2344-III.

Натомість водієм був ОСОБА_2 .

Отже, акт перевірки від 03.04.2023 №355636 містить інформацію, що не відповідає фактичним обставинам справи, а тому не може бути носієм доказової інформації про виявлені порушення.

Відповідно до п.1.5 Положення №340:

відпочинок - безперервний період часу, який водій може використовувати на свій розсуд;

графік змінності - документ, який визначає початок та кінець робочої зміни на кожний день календарного місяця, а також вихідні дні;

змінний період керування - сумарна тривалість періодів керування за робочий день (зміну);

змінна перерва - сумарна тривалість перерв за робочий день (зміну), період, протягом якого водій не керує автомобілем та не виконує іншої роботи і який використовується для відпочинку;

робоча зміна - період роботи водія відповідно до графіка змінності (зміна), який може бути як безперервним, так і розділеним на частини;

робочий час водія - час, протягом якого водій зобов`язаний виконувати свої обов`язки, визначені трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Пунктом 2.5 Положення №340 передбачено, що графік змінності на обліковий період доводиться до відома кожного водія не менше ніж за два тижні до початку облікового періоду.

За приписами п.6.2 Положення №340, Облік робочого часу водіїв здійснюється на основі табеля обліку використання робочого часу. Перевізник, який використовує водіїв за наймом, щомісяця складає графік змінності водіїв, веде відомість обліку робочого часу та відпочинку водія (додаток 2), у якій щодо кожної робочої зміни зазначаються планові та фактичні дані щодо маршруту, початок та кінець робочої зміни.

Графік змінності водіїв, відомість обліку робочого часу та відпочинку водіїв зберігаються у Перевізника (п.6.4 Положення №340).

Аналіз наведених норм Положення №340 дає підстави для висновку про те, що графік змінності водіїв складається перевізником у разі наявності у штаті кількох водіїв. У спірних правовідносинах таких обставин відповідачем не доведено, судом не встановлено.

Крім того, згідно з п.6.3 Положення №340, водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.

Судом встановлено, що водій транспортного засобу марки "КАМАЗ", д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_3 мав веде індивідуальну контрольну книжку водія на квітень 2023 року.

Копія зазначеної індивідуальної контрольної книжки водія надавалася позивачем відповідачу з поясненнями під час розгляду справи про порушення у сфері автомобільного транспорту, одна останнім до уваги взята не була.

Суд зауважує, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Один із принципів адміністративного судочинства, що закріплений у п.4 ч.3 ст.2 КАС України, є офіційне з`ясування всіх обставин справи, який полягає в тому, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, в тому числі стосовно виявлення та витребування доказів з власної ініціативи, що передбачено ч.4 ст.9 КАС України.

Така активна роль адміністративного суду і сприяє захисту порушених прав та свобод незахищених осіб з боку суб`єкта владних повноважень. На відміну від інших видів судочинства в адміністративному судочинстві тягар доказування покладається на суб`єкта владних повноважень, а не на позивача. При цьому, суб`єкт владних повноважень може посилатися лише на докази, які були покладені в основу оспорюваної постанови, за винятком випадків, коли він доведе, що такі докази не були отримані ним до прийняття постанови з незалежних від нього причин.

На думку суду, в ході судового розгляду справи не знайшли підтвердження висновки акта перевірки від 03.04.2023 №355636 про порушення позивачем вимог законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст.60 Закону № 2344-ІІІ.

Отже, з огляду на встановлені обставини справи суд дійшов висновку, що оспорювана постанова відповідача від 16 травня 2023 року №023605 про стягнення з ФГ " ОСОБА_1 " адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000грн є протиправною та підлягає скасуванню.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, перевіривши обґрунтованість основних доводів сторін, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, у зв`язку із задоволенням позову, судові витрати позивача зі сплати судового збору в сумі 2684,00грн належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Фермерського господарства "Федорчука Василя Вікторовича" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно - господарського штрафу від 16травня 2023року №023605.

Стягнути на користь Фермерського господарства "Федорчука Василя Вікторовича" за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2684(дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: Фермерське господарство "Федорчука Василя Вікторовича" (вул.Молодіжна, буд.21, с.Новий Корець, Корецький район, Рівненська область, 34705; ідентифікаційний код юридичної особи 22574753).

Відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті (вул.Антоновича, буд.51, м.Київ, 03150; ідентифікаційний код юридичної особи 39816845).

Рішення складено 07 червня 2024 року.

Суддя О.М. Дудар