Постанова

від 20.12.2024 по справі 460/13192/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2024 рокуСправа № 460/13192/23 пров. № А/857/16736/24Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача Качмара В.Я.,

суддів Гудима Л.Я., Кузьмича С.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом Фермерського господарства «Федорчука Василя Вікторовича» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 07 червня 2024 року (суддя Дудар О.М., м.Рівне), -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2023 року Фермерське господарство «Федорчука Василя Вікторовича» звернулося до суду із позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу від 16 травня 2023 року №023605.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 07 червня 2024 року позов задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно - господарського штрафу від 16 травня 2023 року №023605.

Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржила Державна служба України з безпеки на транспорті, яка із покликанням на неповне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким у задоволені позову відмовити.

В апеляційній скарзі відповідач вказує, що оскільки повна маса транспортного засобу, що перевірявся, становить понад 12 тонн, то позивач був зобов`язаний обладнати даний транспортний засіб діючим та повіреним тахографом з 01.06.2013, однак на момент проведення перевірки, транспортний засіб тахографом обладнаний не був, що й не заперечується самим позивачем.

Апелянт вважає, що автомобільний перевізник незалежно від того, чи здійснює перевезення за плату чи власний вантаж, має дотримуватись вимог щодо обліку та фіксації робочого часу та відпочинку.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу відповідача заперечує вимоги такої, та підтримує вимоги, що наведені у своєму позові.

У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на судове рішення, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.

Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що водій транспортного засобу марки "КАМАЗ", д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 мав та веде індивідуальну контрольну книжку водія на квітень 2023 року. Копія зазначеної індивідуальної контрольної книжки водія надавалася позивачем відповідачу з поясненнями під час розгляду справи про порушення у сфері автомобільного транспорту, одна останнім до уваги взята не була.

Такі висновки суду першої інстанції, відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з правильним застосуванням норм матеріального права і дотриманням норм процесуального права, з таких міркувань.

Відповідно до частини першої статті 308 КАС суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що Фермерське господарство «Федорчука Василя Вікторовича» зареєстроване як юридична особа 14.07.1992.

З 15.07.1992 Фермерське господарство «Федорчука Василя Вікторовича» перебуває на обліку у контролюючому органі як платник податків. Основним видом діяльності господарства за КВЕД є 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

03 квітня 2023 року головними спеціалістами Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті відповідно до направлення на перевірку Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 31.03.2023 №015721 було проведено а/д М06 Київ-Чоп км 267+100м рейдову перевірку (перевірку на дорозі) транспортних засобів щодо дотримання автоперевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт та під час такої перевірки 03.04.2023 о 13год. 00хв. був перевірений транспортний засіб марки "КАМАЗ", д.н.з. НОМЕР_1 , який належить Фермерському господарству "Федорчука Василя Вікторовича".

За результатами проведеної перевірки складено акт від 03.04.2023 №355636 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, яким зафіксовано наступні порушення, а саме: "під час перевезення вантажів згідно з накладною №10 від 03.04.2023 перевізник не забезпечив у водія на ТЗ КАМАЗ 9481РВЛ наявності протоколу перевірки адаптації тахографа або індивідуальної контрольної картки водія, або графіка змінності водіїв, наявність яких передбачено наказом МТЗУ №340, наказом МТЗУ №385, ст.34, ст.48 "Про автомобільний транспорт". У акті перевірки від 03.04.2023 №355636 водієм транспортного засобу зазначено ОСОБА_2 , який підписав зазначений акт з відміткою "ознайомлений". Про час і місце розгляду справ про порушення законодавства про автомобільний транспорт Відділом державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті Фермерське господарство " Федорчука Василя Вікторовича" було повідомлено шляхом надіслання повідомлення від 27.04.2023 №29364/35/24-23, згідно з яким розгляд відбудеться 09.05.2023 о 10год. 30хв. Під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт позивачем було надано пояснення від 09.05.2024 (до акта перевірки №355636 від 03.04.2023), до яких долучено копію витягу з ЄДР серії АД №546967, копію індивідуальної контрольної книжки водія ОСОБА_3 , копію посвідчення водія ОСОБА_2 , копію наказу №1 від 21.10.1992.

Начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті за наслідками розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт винесено постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу від 13 травня 2023 року №023605, якою за порушення ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" (відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт") з Фермерського господарства "Федорчука Василя Вікторовича" стягнуто штраф в сумі 17000,00грн.

Позивач вважаючи постанову винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 13 травня 2023 року №023605 протиправною, звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-ІІІ (далі Закон №2344-ІІІ).

Зазначений закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами-суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Згідно ч.4 ст.6 Закону №2344-ІІІ, реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

На виконання вимог абзацу 4 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №442 від 10.09.2014 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті та підпорядкувавши Службі, що утворюється, Державну спеціальну службу транспорту.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі Положення №103).

Згідно п.1 Положення №103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Відповідно до п.п.1, 3 п.4 Положення №103, основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті; здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.

Згідно п.8 Положення №103, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до статті 6 Закону №2344-ІІІ що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567, в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин).

Абзацами 1, 10 п.15 Порядку №1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом, додержання водієм режиму праці та відпочинку.

Згідно п.п.20, 21 Порядку №1567, виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Відповідно до п.п.25-27 Порядку №1567, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Згідно матеріалів справи, з позиції відповідача допущене позивачем порушення, за яке останнього притягнуто до відповідальності, полягає у тому, що вантаж перевозився за відсутності на момент перевірки протоколу перевірки адаптації тахографа, або індивідуальної контрольної картки водія, або графіка змінності водіїв, наявність яких передбачена наказами Міністерства транспорту та зв`язку України №345, №385, ст.ст.34, 48 Закону №2344-ІІІ.

Відповідно до ст.18 Закону №2344-ІІІ, з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

Відповідно до ст.1 Закону №2344-III, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Статтею 33 Закону №2344-III передбачено, що при цьому, автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах.

Згідно ст.34 Закону №2344-III обов`язок автомобільного перевізника забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства.

Відповідно до абзацу 3 частини першої статті 60 Закону №2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

Вказана норма визначає, що суб`єктом відповідальності за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, є саме автомобільний перевізник.

Згідно статті 48 Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Суд зазначає, що перелік документів згідно із ст.48 Закону №2344-III не є вичерпним.

Особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку встановлює Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затверджене наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 N340 (далі - Положення №340).

Згідно п.1.3 Положення №340, його вимоги поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

Відповідно до п.6.1 Положення №340, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тон повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Згідно п.6.3 Положення №340, водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що господарство не надавало послуги з перевезення вантажів, а здійснювало перевезення ячменю на переробку для власних потреб, а тому не може бути притягнуто до відповідальності за порушення, викладені в акті перевірки.

В силу приписів Закону №2344-III та Положення №340 перевізником є також юридична особа, яка здійснює перевезення вантажів транспортними засобами за власний кошт.

Такий перевізник зобов`язаний забезпечити обладнання вантажного автомобіля з повною масою понад 3,5 тон обладнаним діючим та повіреним тахографом, а також забезпечити водія, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, індивідуальною контрольною книжкою водія або копією графіка змінності водіїв.

Як вбачається з накладної від 03.04.2023 №10, виданої Фермерським господарством "Федорчука Василя Вікторовича", зазначеним господарством було відпущено Фермерському господарству "Світоч" 7,3т ячменю на переробку. Вказаний ячмінь у зазначеній масі перевозився вантажним автомобілем марки "КАМАЗ", д.н.з. НОМЕР_1 , який належить Фермерському господарству " Федорчука Василя Вікторовича " та який було перевірено під час рейдової перевірки у спірних правовідносинах.

Відтак, позивач, як юридична особа, що здійснювала перевезення вантажу за власний рахунок автомобілем з повною масою понад 3,5т, зобов`язаний дотримуватися вимог Положення №340.

Встановивши Положенням №340 обов`язок перевізника забезпечити обладнання вантажного автомобіля тахографом, законодавець визначив порядок облаштування тахографом лише для осіб, які надають послуги з перевезення (а не здійснюють його для власних потреб).

Порядок установлення, технічного обслуговування та використання тахографів визначений Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, яка затверджена наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385 (далі - Інструкція №385).

Відповідно до пункту 1.3 Інструкції №385 її норми поширюються на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Згідно пунктів 3.3, 3.6 Інструкції №385, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом зобов`язаний, зокрема, забезпечити правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; мати при собі протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Разом з тим, позивач у спірних правовідносинах здійснював перевезення вантажу для власних потреб, підстави для притягнення його до адміністративно-господарської відповідальності за невиконання вимог Інструкції №385 відсутні.

Пункт 21 Порядку №1567 передбачає складення акта за формою згідно з додатком 3 у разі у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Апеляційний суд звертає увагу, що акт перевірки є одним із доказів, який повинен братися до уваги під час розгляду справи про адміністративне (чи інше) правопорушення.

Чинним законодавством не визначено такий акт як єдиний доказ вчинення правопорушення перевізником.

Цей документ є лише службовим документом, який підтверджує факт проведення перевірки і є носієм доказової інформації про виявлення порушень вимог чинного законодавства відповідними суб`єктами, однак наведені в акті обставини повинні бути підтвердженні іншими доказами.

Відповідно до форми 3 акта перевірки, передбаченої Порядком №1567, в акті перевірки, крім інших даних вказується "Водій" та "Документ, що посвідчує особу водія". В акті перевірки від 03.04.2023 №355636 у графі "Водій" зазначено " ОСОБА_2 ", у графі "Документ, що посвідчує особу водія" "паспорт НОМЕР_2 , Корецьким РВ УМВС в Рівненській області, 28.02.1998".

Дослідивши відеозапис рейдової перевірки, копії паспортів громадян України НОМЕР_2 , виданого 18.02.1998 Корецьким РВ УМВС України в Рівненській області, та НОМЕР_3 , виданого 03.08.2007 Корецьким РВ УМВС України в Рівненській області, суд першої інстанції встановив, що за кермом транспортного засобу марки "КАМАЗ", д.н.з. НОМЕР_1 , знаходився ОСОБА_3 ..

Згідно ч.1 ст.1 Закону №2344-III, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Таким чином, оскільки ОСОБА_2 не керував транспортним засобом, та враховуючи те, що відповідачем не доведено наявність у нього посвідчення відповідного зразка, останній не є водієм у розумінні Закону №2344-III. Натомість водієм був ОСОБА_3 ..

Акт перевірки від 03.04.2023 №355636 містить інформацію, що не відповідає фактичним обставинам справи, а тому не може бути носієм доказової інформації про виявлені порушення.

Згідно п.1.5 Положення №340: відпочинок - безперервний період часу, який водій може використовувати на свій розсуд; графік змінності - документ, який визначає початок та кінець робочої зміни на кожний день календарного місяця, а також вихідні дні; змінний період керування - сумарна тривалість періодів керування за робочий день (зміну); змінна перерва - сумарна тривалість перерв за робочий день (зміну), період, протягом якого водій не керує автомобілем та не виконує іншої роботи і який використовується для відпочинку; робоча зміна - період роботи водія відповідно до графіка змінності (зміна), який може бути як безперервним, так і розділеним на частини; робочий час водія - час, протягом якого водій зобов`язаний виконувати свої обов`язки, визначені трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Відповідно до пункту 2.5 Положення №340 графік змінності на обліковий період доводиться до відома кожного водія не менше ніж за два тижні до початку облікового періоду.

Згідно п.6.2 Положення №340, Облік робочого часу водіїв здійснюється на основі табеля обліку використання робочого часу. Перевізник, який використовує водіїв за наймом, щомісяця складає графік змінності водіїв, веде відомість обліку робочого часу та відпочинку водія (додаток 2), у якій щодо кожної робочої зміни зазначаються планові та фактичні дані щодо маршруту, початок та кінець робочої зміни.

Пунктом 6.4 Положення №340 передбачено, що графік змінності водіїв, відомість обліку робочого часу та відпочинку водіїв зберігаються у Перевізника.

Аналіз наведених норм Положення №340 дає підстави для висновку про те, що графік змінності водіїв складається перевізником у разі наявності у штаті кількох водіїв. У спірних правовідносинах таких обставин відповідачем не доведено, судом не встановлено.

Відповідно до п.6.3 Положення №340, водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.

Апеляційним судом встановлено, що водій транспортного засобу марки "КАМАЗ", д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 мав індивідуальну контрольну книжку водія на квітень 2023 року та копія зазначеної індивідуальної контрольної книжки водія надавалася позивачем відповідачу з поясненнями під час розгляду справи про порушення у сфері автомобільного транспорту, одна останнім до уваги взята не була.

Апеляційний суд переконаний, що як в ході судового розгляду справи у суді першої інстанції та і у апеляційному суді не знайшли підтвердження висновки акта перевірки від 03.04.2023 №355636 про порушення позивачем вимог законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст.60 Закону № 2344-ІІІ.

За таких обставин, апеляційний суд переконаний, що оспорювана постанова відповідача від 16 травня 2023 року №023605 про стягнення з Фермерського господарства " Федорчука Василя Вікторовича" адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000грн є протиправною.

Відповідно до положень частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 07 червня 2024 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді Л. Я. Гудим С. М. Кузьмич