Постанова

від 07.06.2024 по справі 440/13837/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2024 р. Справа № 440/13837/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Жигилія С.П. , Русанової В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.12.2023, головуючий суддя І інстанції: Є.Б. Супрун, м. Полтава, повний текст складено 20.12.23 по справі № 440/13837/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріша голд"

до Головного управління ДПС у Полтавській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «РІША ГОЛД» (далі по тексту ТОВ «РІША ГОЛД», позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі по тексту ГУ ДПС в Полтавській області, відповідач, контролюючий орган), в якому просило суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Полтавській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 19723 від 25.04.2023, № 37127 від 01.08.2023;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Полтавській області (ЄДРПОУ 44057192) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «РІША ГОЛД» (ЄДРПОУ 44558368) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області (ЄДРПОУ 44057192) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РІША ГОЛД» (ЄДРПОУ 44558368) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн.

В обґрунтування позову послався на необґрунтованість та незаконність оскаржуваних рішень ГУ ДПС в Полтавській області про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку, як таких, що винесені із порушенням встановленої законодавством процедури, адже всупереч вимог Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165 (далі по тексту Порядок № 1165), їх прийняттю не передувало подання на ТОВ «РІША ГОЛД» на реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування. Крім того, контролюючий орган, мотивуючи рішення № 19723 від 25.04.2023 ризиковістю операцій позивача із контрагентами ТОВ «КОЛТЕКС» та ТОВ «ХАВІАР», не ідентифікує конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції, а також не зазначає, на чому базуються такі висновки та якими обставинами вони підтверджуються.

З посиланням на позицію Верховного Суду, викладену в постановах від 12.06.2018 у справі № 826/16272/13-а, від 04.06.2020 у справі № 340/422/19, від 23.07.2020 у справі № 816/1122/16 наполягав, що поширення на позивача поняття «ризиковості» через стосунки з іншими «ризиковими» платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства. Так, платник податків не повинен зазнавати негативних наслідків за можливу негативну діяльність його контрагентів.

Щодо оскаржуваного рішення № 37127 від 01.08.2023 зауважив, що контролюючим органом вибірково взято коди УКТЗЕД товарів, які постачались контрагентам позивача, зокрема, податкова накладна № 37 від 30.03.2023 контрагент ТОВ «ОФ «КРОКУС» містить найменування товарів з 22 кодами УКТЗЕД, в той же час, відповідачем, вибірково взято лише один код, чим додатково підтверджується необґрунтованість оскаржуваного рішення.

Крім того, зазначаючи у вказаному рішенні неподання платником копій документів по численним контрагентам позивача (ТОВ «Дніпробудтехнологія», ПФ «Променерго», ТОВ «Арес Україна», ТОВ «Сфера-Безпеки плюс», ТОВ «Сімакс буд», ТОВ «ДВЄ», «Королевський вкус лімітед»), відповідач, в свою чергу, відображає лише двох із них ТОВ «Арес Україна» та ТОВ «Сфера-Безпеки плюс».

Додатково звернув увагу, що підставою віднесення позивача до реєстру ризикових платників податку слугували операції, податкові накладні за якими зареєстровані в ЄРПН, а станом на дату складення та направлення їх на реєстрацію, ані позивач, ані його контрагенти не були включені до переліку ризикових платників податку.

З посиланням на п. 6 Порядку № 1165 переконував, що операція, відображена в податковій накладній/розрахунку коригування, дата реєстрації якої у реєстрі припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, не може бути підставою для розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості. Разом з цим, відповідачем, всупереч вказаних положень в мотивування винесення оскаржуваних рішень взято до уваги господарські операції по взаємовідносинах із ТОВ «Колтекс», ТОВ «Хавіар» та ТОВ «Трейд хауз 1991», реєстрація ПН по яких перевищує 180 днів до дати прийняття оскаржуваних рішень, що є прямим порушенням вимог Порядку № 1165.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20.12.2023 по справі № 440/13837/23 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріша голд" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладеної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 24.04.2023 № 19723 та від 01.08.2023 № 37127.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Полтавській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріша голд" (код ЄДРПОУ 44558368) з переліку ризикових платників податків.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріша голд" судові витрати, що пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.

Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, з викладенням висновків, які не відповідають обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.12.2023 по справі № 440/13837/23 та ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Ріша голд» у повному обсязі; судові витрати покласти на позивача; справу розглянути за участю представника ГУ ДПС в Полтавській області.

Апеляційна скарга мотивована твердженнями про залишення судом першої інстанції поза увагою того, що віднесення особи до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, без прийняття рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування не порушує права та інтереси, оскільки не породжує правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин. Так, інформація, що надійшла зі здійснення такого контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо такі дії не визнані протиправними в установленому порядку, що також узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 12.11.2020 у справі № 240/3906/19.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 20.11.2019 у справі № 480/4006/18, внесення контролюючим органом платника податку до переліку ризикових платників податків є лише діяльністю контролюючого органу з виконання своїх повноважень по збиранню та формуванню податкової інформації, яка сама по собі не створює для платника податку жодних правових наслідків, хоча і спричиняє блокування всіх без виключення податкових накладних.

Враховуючи те, що за результатами опрацювання податкової інформації про рух ПДВ щодо ТОВ «Ріша голд» було виявлено ймовірно фіктивний правочин, вчинений без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались таким правочином, стверджував про законність та обґрунтованість прийнятих рішень.

Вважав необґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо відсутності доказів на підтвердження задіяння ТОВ «Ріша Голд» в ризикових операціях, оскільки відповідачем в оскаржуваних рішеннях було внесено всі дані, за якими встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості, зокрема, зазначено тип операції придбання/постачання, період здійснення господарської операції, код згідно УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції. Крім того, усі документи, які слугували підставою для винесення спірних рішень також надавались до суду.

Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що юридичну особу ТОВ "Ріша голд" зареєстровано в установленому законом порядку.

Зареєстрованими видами діяльності підприємства за КВЕД є: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний); 46.13 Діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами; 46.15 Діяльність посередників у торгівлі меблями, господарськими товарами, залізними та іншими металевими виробами; 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього; 46.41 Оптова торгівля текстильними товарами; 46.42 Оптова торгівля одягом і взуттям; 46.43 Оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення; 46.44 Оптова торгівля фарфором, скляним посудом і засобами для чищення; 46.47 Оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям; 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 46.51 Оптова торгівля комп`ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням; 46.52 Оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткуванням, деталями до нього; 46.62 Оптова торгівля верстатами; 46.63 Оптова торгівля машинами й устаткуванням для добувної промисловості та будівництва; 46.64 Оптова торгівля машинами й устаткуванням для текстильного, швейного та трикотажного виробництва; 46.65 Оптова торгівля офісними меблями; 46.66 Оптова торгівля іншими офісними машинами й устаткуванням; 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням; 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; 46.76 Оптова торгівля іншими проміжними продуктами; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 47.41 Роздрібна торгівля комп`ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням у спеціалізованих магазинах; 47.42 Роздрібна торгівля телекомунікаційним устаткуванням у спеціалізованих магазинах; 47.43 Роздрібна торгівля в спеціалізованих магазинах електронною апара

25.04.2023 ТОВ "Ріша голд" отримано рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 19723 від 25.04.2023, зі змісту якого вбачається, що нормативною підставою для його прийняття Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначено п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, зокрема, "12 постачань товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку".

Крім того, в оскаржуваному рішенні № 19723 від 25.04.2023 відображено інформацію про те, що ТОВ "Ріша голд" здійснювало операції з постачання щодо таких контрагентів :

1. ТОВ "Колтекс" ЄДРПОУ 41016609; період здійснення господарської операції з 01.01.2022 по 25.04.2023; код УКТЗЕД операції визначеної як ризикова 6004100000;

2. ТОВ "Хавіар" ЄДРПОУ 44546499; період здійснення господарської операції з 01.01.2022 по 25.04.2023; код УКТЗЕД операції визначеної як ризикова 9405214000;

3. ТОВ "Хавіар" ЄДРПОУ 44546499; період здійснення господарської операції з 01.01.2022 по 25.04.2023; код УКТЗЕД операції визначеної як ризикова 8708309198;

4. ТОВ "Хавіар" ЄДРПОУ 44546499; період здійснення господарської операції з 01.01.2022 по 25.04.2023; код УКТЗЕД операції визначеної як ризикова 8421230090.

З витягу з протоколу засідання Комісії ГУДПС з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 25.04.2023 № 82 (т. 6 а.с. 63-64) встановлено, що інформацію та схему руху ПДВ щодо ТОВ "Ріша голд" отримано від ГУДПС у м. Києві.

Не погодившись із оскаржуваним рішенням Товариство скерувало до контролюючого органу пояснення та копії документів щодо невідповідності останнього критеріям ризиковості платника податку, що підтверджується повідомленням про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку № 1 від 24.07.2023 (т. 1 а.с. 15 зі звороту). До вказаного повідомлення надано копії документів у кількості 39, що не заперечується відповідачем.

За наслідками розгляду вказаних документів Комісією ГУДПС прийнято рішення № 37127 від 01.08.2023 (з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 24.07.2023 № 1) про відповідність платника податку п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Податкова інформація: не надано розрахункових документів, акту звірки, ОСВ по рахунку 361/631 по взаємовідносинам з ПФ "Променерго", ТОВ "Арес Україна", ТОВ "Сера-безпеки Плюс", ТОВ "Сімакс Буд", ТОВ "ДВЄ", Королевський вкус Лімітед". Не надано документів по взаємовідносинах з ризиковими контрагентами ТОВ "Колтекс", ТОВ "Хавіар" (договори, видаткові накладні, розрахункові накладні (т. 1 а.с. 78-79).

Крім того, Комісією ГУДПС встановлено та відображено в оскаржуваному рішенні № 37127 від 01.08.2023 інформацію про те, що ТОВ "Ріша голд" здійснювало операції з постачання з такими контрагентами :

1. ТОВ "Колтекс" ЄДРПОУ 41016609; період здійснення господарської операції з 01.12.2022 по 31.12.2022; код УКТЗЕД операції визначеної як ризикова 6004100000; дата включення платника податку до критеріїв ризиковості платника податку 24.01.2023;

2. ТОВ "Хавіар" ЄДРПОУ 44546499; період здійснення господарської операції з 01.01.2023 по 31.01.2023; код УКТЗЕД операції визначеної як ризикова 8507208090; дата включення платника податку до критеріїв ризиковості платника податку 14.02.2023;

3. ТОВ "Арес Україна" ЄДРПОУ 40187361; період здійснення господарської операції з 01.02.2023 по 28.02.2023; код УКТЗЕД операції визначеної як ризикова 8513100000; дата включення платника податку до критеріїв ризиковості платника податку 09.05.2023;

4. ТОВ "Арес Україна" ЄДРПОУ 40187361; період здійснення господарської операції з 01.02.2023 по 28.02.2023; код УКТЗЕД операції визначеної як ризикова 8507208090; дата включення платника податку до критеріїв ризиковості платника податку 09.05.2023;

5. ТОВ "Хавіар" ЄДРПОУ 44546499; період здійснення господарської операції з 01.01.2023 по 31.01.2023; код УКТЗЕД операції визначеної як ризикова 8302300090; дата включення платника податку до критеріїв ризиковості платника податку 14.02.2023;

6. ТОВ "Трейд Хауз 1991" ЄДРПОУ 38688056; період здійснення господарської операції з 01.01.2023 по 31.01.2023; код УКТЗЕД операції визначеної як ризикова 6108310000; дата включення платника податку до критеріїв ризиковості платника податку 17.04.2023;

7. ТОВ "Сфера безпеки Плюс" ЄДРПОУ 44361864; період здійснення господарської операції з 01.02.2023 по 28.02.2023; код УКТЗЕД операції визначеної як ризикова 9401610000; дата включення платника податку до критеріїв ризиковості платника податку 11.04.2023;

8. ТОВ "Еко-Папір Україна" ЄДРПОУ 44728583; період здійснення господарської операції з 01.02.2023 по 28.02.2023; код УКТЗЕД операції визначеної як ризикова 4819200000; дата включення платника податку до критеріїв ризиковості платника податку 25.05.2023;

9. ТОВ "Оф "Крокус" ЄДРПОУ 42827244; період здійснення господарської операції з 01.03.2023 по 28.02.2023; код УКТЗЕД операції визначеної, як ризикова 6202409000; дата включення платника податку до критеріїв ризиковості платника податку 26.04.2023.

Не погодившись із правомірністю рішень відповідача в частині висновку про відповідність ТОВ "Ріша голд" пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, позивач через представника звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з протиправності спірних рішень, як таких, що суперечать принципу індивідуальної відповідальності, оскільки застосування визначеної законом відповідальності до платника може здійснюватися лише у разі порушення податкового законодавства безпосередньо таким платником податків, в той час, як відповідачем таких обставин відносно ТОВ «Ріша голд» встановлено не було, а вказано про ризиковість через відносини з іншими "ризиковими".

Вважав необґрунтованими посилання відповідача на постанови Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 480/4006/18 та від 03.03.2020 у справі №240/3665/19 щодо того, що включення платника податків до переліку ризикових не порушує його прав, оскільки по-перше, вказані судові рішення ухвалено за інших фактичних обставин, під час дії норм Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, які на час прийняття спірного рішення втратили чинність, по-друге, оскаржувані рішення є підставою для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН і це створює відповідні перешкоди у господарській діяльності позивача. Наявність запису у базах даних ДПС про ТОВ "Ріша Голд", як "ризикове підприємство" порушує права та охоронювані законом інтереси платника, оскільки не дозволяє виконувати покладений на останнього обов`язок щодо реєстрації податкових накладних, що, у свою чергу, фактично позбавляє можливості позивача належним чином здійснювати свою господарську діяльність.

Судом першої інстанції враховано, що прийняттю оскаржуваних рішень не передувало здійснення моніторингу та перевірка поданої на реєстрації податкової накладної чи розрахунку коригування, а підставою для такого прийняття слугувало лише наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що свідчить про порушення податковим органом вимог Порядку № 1165 в частині встановленої послідовності прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Крім того, дослідивши спірне рішення від 25.04.2023 № 19723, суд першої інстанції, з посиланням на положення ст. 72 ПК України, дійшов висновку про відсутність в оскаржуваному рішенні конкретики щодо суті ризиковості, пояснень чому вся господарська діяльність Товариства є ризиковою, вказівки на конкретну ризикову операцію та/або податкову накладну платника, в якій були зафіксовані такі операції. Також зауважив, що до матеріалів судової справи контролюючим органом не було надано жодних доказів провадження ТОВ «Ріша голд» господарської діяльності з контрагентами в умовах та обставинах, які характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України.

Обираючи належний спосіб відновлення порушеного права позивача, суд першої інстанції вважав за необхідне зобов`язати ГУ ДПС в Полтавській області виключити ТОВ «Ріша голд» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами пункту 201.16 цієї ж статті реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних (далі за текстом ЄРПН) відбувається в автоматизованому режимі за правилами, визначеними Порядком ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі за текстом - Порядок № 1246), а також Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 (далі за текстом - Порядок № 569).

Зокрема, п. 12 Порядку № 1246 передбачено, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів встановлено Порядком № 1165.

За визначенням, наведеним у пункті 2 Порядку № 1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Додатком 1 до Порядку № 1165 установлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до пункту 25 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком (пункт 26 Порядку № 1165).

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. (абзац 8 пункту 40 Порядку № 1165).

У додатку 4 до Порядку № 1165 зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

З положень наведених норм чинного законодавства України чітко та однозначно слідує, що прийняття контролюючим органом рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку змінює правовий режим моніторингу реєстрації податкових накладних в ЄРПН, з абсолютною невідворотністю призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеної цією особою податкової накладної в ЄРПН, а відтак спірні рішення Комісії регіонального рівня можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

На підтвердження наявності права на оскарження спірного рішення в судовому порядку слід також навести норми абзацу 14 пункту 6 Порядку № 1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Зазначене свідчить, що положеннями Порядку № 1165, на відміну від раніше існуючого Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМ України від 21.02.2018 № 117, передбачено право на оскарження рішення податкового органу щодо включення платника податків до реєстру платників податків.

Висновки колегії суддів відповідають правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 16.12.2020 по справі № 340/474/20.

З урахуванням вищевикладеного, доводи апелянта про не створення оскаржуваними рішеннями правових наслідків для платників податків та не порушення їх прав, оскільки розміщена інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі з метою здійснення відповідних прав та обов`язків, є неприйнятними.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 23.10.18 у справі №822/1817/18, від 02.04.19 у справі № 822/1878/18.

Суд вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для прийняття певного рішення, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини можуть бути підтверджені, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень «суб`єктивізує» акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішеннями про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника № 19723 від 25.04.2023 та № 37127 від 01.08.2023 ТОВ "Ріша голд" визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку (у контролюючих наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування).

Так, у затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності або з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів з вказівкою дати та номеру.

У формі рішення вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку - яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Дослідивши зміст спірного рішення № 19723 від 25.04.2023 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості, колегією суддів встановлено зокрема, що при віднесенні позивача до ризикових платників, Комісією у вказаному рішенні зазначено «у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності».

В рядку «податкова інформація»: 12 постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку:

Тип операції придбання/постачання постачання;

Період здійснення господарської операції з 01.01.2022 по 25.04.2023;

Код згідно УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова:

- 6004100000 (податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 41016609);

- 9405214000 (податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 44546499);

- 8708309198 (податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 44546499);

- 8421230090 (податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 44546499).

Разом з цим, у вказаному рішенні не розкрито суть та характер наявної податкової інформації, яка стала підставою для такого висновку та не зазначено в чому саме полягає ризиковість та нереальність наданих ТОВ «Ріша голд» послуг.

Твердження контролюючого органу про ризиковість здійснених позивачем господарських операцій на адресу вказаних контрагентів, без зазначення належного мотивування та причини віднесення позивача до ризикових є таким, що не відповідає принципу правової визначеності.

Також, на підтвердження своїх доводів відповідачем надано витяг з протоколу засідання комісії ГУ ДПС в Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 25.04.2023 № 82, зі змісту якого вбачається, що за результатами отриманої інформації та схеми руху ПДВ від ГУ ДПС в м. Києві щодо ТОВ «Ріша голд» та проведеного аналізу операцій виявлено ймовірно фіктивний правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались правочином. Зокрема, згідно з поданими для реєстрації в ЄРПН ПН/РК, виявлено ймовірний продаж товарів/послуг з номенклатурою «трикотажне полотно, запасні деталі для автомобіля тощо» суб`єктам господарювання, які використовують отриману суму податкового кредиту з ПДВ за рахунок придбання номенклатури товару «постільна білизна, футболки, взуття, тощо». Таким чином зазначені операції свідчать про ймовірні ознаки податкового ризику.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що твердження контролюючого органу про здійснення ймовірно фіктивного правочину без зазначення належного обґрунтування на підтвердження вказаної інформації є невмотивованим припущенням, на якому не може ґрунтуватись рішення суб`єкта владних повноважень.

Крім того, дана інформація не була зазначена в оскаржуваному рішенні від 25.04.2023 № 19723, як підстава, що слугувала для висновку про відповідність позивача критеріям ризиковості. Більше того, відповідачем ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції, не надано жодних доказів на підтвердження чи спростування нереальності здійснення продажу товару чи послуг.

Крім того, із вказаного витягу вбачається, що підставою для визнання позивача ризиковим, слугувало здійснення постачання на адресу ризикових контрагентів.

Разом з цим, колегія суддів зауважує, що посилання на наявність у контрагентів позивача ризикових ознак або віднесення їх до переліку ризикових не може беззаперечно свідчити про ризиковість ТОВ «Ріша голд» без надання відповідних доказів.

Крім того, вказані твердження колегія суддів вважає такими, що суперечать правилу індивідуальної відповідальності платника податків, який Європейський суд з прав людини визначив як «добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом». В подальшому, у своїх рішеннях ЄСПЛ неодноразово підтримав висновок про неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії за неправомірні дії іншої компанії, тобто, правило індивідуальної відповідальності платника податків (справа ВАТ «Нефтяная компания ЮКОС» проти РФ (Заява №14092/04); справи «Булвес» АД проти Болгарії» (2009 рік, заява № 3991/03), «Бізнес Супорт Центр» проти Болгарії» (2010 рік, заява № 6689/03), «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (заява № 36985/97), «Полторацький проти України» від 29.04.2003 (заява № 38812/97).

Слід зазначити, що пунктом 6 Порядку №1165, серед іншого, передбачено, що Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Матеріалами справи підтверджено, що позивач, скориставшись своїм правом, передбаченим п.6 Порядку № 1165 на рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку від 25.04.2023 № 19723 подав повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку разом з поясненнями для прийняття рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та копіями документів на підтвердження невідповідності платника податку критеріям ризиковості (39 додатків), зокрема: договір поставки № 140223-1 від 14.02.2023, видаткову накладну № 18 від 16.02.2023, видаткову накладну № 20 від 17.02.2023, видаткову накладну № 23 від 21.02.2023, видаткову накладну № 7/1 від 06.03.2023, рахунок № 17 від 16.02.2023, рахунок № 19 від 17.02.2023, рахунок № 22 від 21.02.2023, рахунок № 6/1 від 06.03.2023, товарно-транспортну накладну № 17/03-1 від 17.03.2023, договір поставки № 19122022 від 19.12.2022, рахунок № 15 від 13.01.2023, видаткову накладну № 16 від 13.01.2023, специфікацію № 2 від 10.01.2023, договір поставки № 200223-1 від 20.02.2023, рахунок № 41 від 22.02.2023, видаткову накладну № 29 від 22.02.2023, рахунок № 47 від 24.02.2023, видаткову накладну № 32 від 24.02.2023, митні декларації, інвойси, специфікації до контракту № ІНТ 22-11 від 22.11.2022, договір суборенди нерухомого майна (складу зберігання) від 29.08.2022, акт прийому передачі до Договору суборенди нерухомого майна від 29.08.2022, договір поставки № 1302/23-1, видаткову накладну № 37 від 27.02.2023, рахунок № 37/1 від 27.02.2023 та інші.

Варто зауважити, що з огляду на відсутність конкретизації контролюючим органом конкретного переліку документів, які необхідно надати платнику податків з метою спростування сумнівів щодо ризиковості, позивач на власний розсуд обрав пакет наданих документів.

Отримання контролюючим органом копій вказаних документів з поясненнями не заперечується сторонами.

Разом з цим, у відповідь на вказане повідомлення, відповідачем, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів, було прийнято рішення № 37127 від 01.08.2023 про відповідність платника податку на додану вартість п. 8 критеріїв ризиковості платника податку (т. 1 а.с. 78) з підстав ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

В графі «документи» зазначено про не надання розрахункових документів, акту звірки, ОСВ по рахунку 361/631 по взаємовідносинах з ПФ «Променерго», ТОВ «АРЕС Україна», ТОВ «Сфера-безпеки Плюс», ТОВ «Сімакс БУД», ТОВ «ДВЄ», «Королевський вкус Лімітед», документів по взаємовідносинах з ризиковими контрагентами ТОВ «КОЛТЕКС», ТОВ «ХАВІАР» (договори, видаткові накладні, розрахункові документи), банківської виписки з особових рахунків, розрахункового документу, акту приймання-передачі товарів (робіт, послуг), договору з додатками до нього, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, накладної.

На підтвердження своїх доводів відповідачем надано витяг з протоколу засідання комісії ГУ ДПС в Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.08.2023 № 152 (т. 6 а.с. 64 зворот), зі змісту якого вбачається, що контролюючим органом лише перераховано які товари продавав та які товари отримував позивач, наведено перелік контрагентів, які перебувають у переліку ризикових. Водночас, жодним чином не описано та не доведено ризиковість здійсненого продажу товару та наданих позивачем послуг, а також не наведено фактичних обставин, які є свідченням ризиковості здійснення операції, що зумовило включення платника податку до переліку ризикових.

Посилання відповідача на ненадання позивачем певних документів, враховуючи, що первинно при прийнятті рішення від 25.04.2023 такі не вимагались, на переконання колегії суддів вказує на неналежну вмотивованість оскаржуваного рішення та призводить до правової невизначеності платника податку в частині окреслення, що саме розумілося під ненаданням платником вказаних документів.

При цьому, матеріалами справи підтверджено, що позивачем надано достатні документи для усунення сумніву у ризиковості платника, однак належної правової оцінки таким документам, що є обов`язковим у силу вимог закону, відповідачем не надано, а відтак вказане рішення не відповідає вимогам ст. 2 КАС України.

Суд апеляційної інстанції критично оцінює посилання контролюючого органу на ненадання розрахункових документів, акту звірки, ОСВ по рахунку 361/631 по взаємовідносинах з ПФ «Променерго», ТОВ «АРЕС Україна», ТОВ «Сфера-безпеки Плюс», ТОВ «Сімакс БУД», ТОВ «ДВЄ», «Королевський вкус Лімітед», ТОВ «КОЛТЕКС», ТОВ «ХАВІАР», оскільки порушення формування податкових зобов`язань, податкового кредиту, подання податкової звітності має встановлюватися контролюючим органом шляхом проведення відповідних документальних або камеральних перевірок, натомість вищевказані припущення контролюючого органу, які знайшли своє відображення у рішенні від 01.08.2023№ 37127, не підтверджені відповідними актами перевірок.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу не може бути підставою для внесення платника податку до реєстру ризикових, за умови, якщо останнім не окреслювався чіткий перелік документів, які необхідно надати платнику податків з метою усунення будь-яких сумнівів.

Також колегія суддів враховує, що обидва оскаржувані рішення ГУ ДПС в Полтавській області були прийняті з різних підстав, непослідовно, за відсутності належного дослідження отриманих від позивача документів. Так, відповідач мотивував перше рішення ризиковістю формування податкового кредиту на адресу контрагентів, а отримавши додатково документи від ТОВ «Ріша голд» разом з поясненнями, вже вказував про недостатність інших документів, про які в первісному рішенні взагалі не йшла мова.

Разом з цим, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на спростування сумнівів податкового органу щодо його ризиковості залежить від чіткого визначення податковим органом документів, необхідних для прийняття позитивного рішення. Слід зазначити, що п. 6 Порядку 1165 не містить вичерпного та обов`язкового переліку документів, необхідних для подання контролюючому органу, а вказує орієнтовний перелік документів, які платник податків на власний розсуд може надати на розгляд Комісії.

Суд також звертає увагу на те, що у випадку неконкретизації підстав прийняття негативного рішення для платника податків, останній перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника.

Отже, контролюючий орган може посилатись на ненадання платником конкретних документів, як на підставу для не виключення платника з переліку ризикових, лише у випадку чіткого зазначення таких документів у попередньому рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості, або у випадку зазначення контрагента платника, конкретної господарської операції та податкової накладної, яка слугувала підставою для виникнення сумнівів у податкового органу.

Однак, у даній справі, спірні рішення не містять жодних вказівок на конкретні документи, які необхідно було надати позивачу на розгляд Комісії, з метою прийняття останньою рішення про невідповідність ТОВ «Ріша голд» п. 8 Критеріїв ризиковості.

Колегія суддів зауважує, що здійснення моніторингу відповідності платника податків Критеріям ризиковості, як превентивний захід, не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок, як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

З оскаржуваних рішень, як і протоколів засідань Комісії ГУ ДПС в Полтавській області, неможливо встановити по яким господарським операціям та в який період була визначена ризиковість ТОВ «Ріша голд».

Тобто, фактично, відповідачем не було визначено жодної конкретної господарської операції по якій у контролюючого органу виникли сумніви з приводу її реальності. Натомість, отримавши документи від платника, ГУ ДПС в Полтавській області надало їм оцінку та зробило висновки щодо всієї господарської діяльності позивача, тим самим діючи з перевищенням наданих повноважень в межах проведення автоматизованого моніторингу.

Суд апеляційної інстанції відзначає, що навіть, якщо Порядком № 1165 затверджено форму рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 8 критеріїв ризиковості платника податку, не виконання відповідачем обов`язку доказування, встановленого частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішення (що воно прийняте обґрунтовано, добросовісно, розсудливо), є підставою для визнання протиправним та скасування рішення.

Колегія суддів зазначає, що комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Аналогічні правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 20.01.2022 у справі № 160/2840/20.

Під час розгляду справи відповідачем не подано ані до суду першої ані до суду апеляційної інстанцій жодних доказів провадження заявником господарської діяльності в умовах та обставинах, які характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України.

Крім того, рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку може бути прийнято лише після перевірки одержаної від платника податків на предмет наявності підстав зупинення реєстрації податкової накладної.

Разом з цим, у спірних відносинах прийняттю оскаржуваного рішення від 18.02.2022 № 41159 не передувало подання позивачем на реєстрацію податкових накладних.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів вважає, що не виклавши у спірних рішеннях конкретних ризикових операцій, як це передбачено пунктом 8 Порядку № 1165, а лише пославшись на категорію «ймовірності», не надаючи жодних доказів, відповідач діяв без дотримання власної процедури, не прозоро та не у спосіб, встановлений законом, що виключає можливість мінімізувати ризик помилки у спірних відносинах.

У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Згідно з пунктом 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Обов`язок доведення відповідності оскаржених рішень (діяння) закону за критеріями п. 2 ч.2 КАС України, який покладено відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України саме на відповідача, як суб`єкта владних повноважень, контролюючий орган не виконав.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для скасування рішень ГУ ДПС у Полтавській області № 19723 від 25.04.2023 та № 37127 від 01.08.2023 про відповідність критеріям ризиковості ТОВ «Ріша голд», як таких, що прийняті без дотримання вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, непропорційно та нерозсудливо.

Колегія суддів зауважує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Така правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 08.11.2019 по справі № 227/3208/16-а.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача у спірних відносинах буде саме зобов`язання ГУ ДПС у Полтавській області виключити ТОВ «Ріша голд» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ч.4 ст.229, ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.12.2023 по справі № 440/13837/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Т.С. Перцова Судді С.П. Жигилій В.Б. Русанова