Постанова

від 28.05.2024 по справі 260/311/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/311/24 пров. № А/857/7888/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Носа С. П.,

суддів Кухтея Р. В., Шевчук С. М.;

за участю секретаря судового засідання Демидюк О.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Карпатського біосферного заповідника на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду про залишення позовної заяви без розгляду від 18 березня 2024 року у справі № 260/311/24 (суддя Луцович М.М., м. Ужгород) за адміністративним позовом Карпатського біосферного заповідника до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

23 січня 2024 року Карпатський біосферний заповідник (далі позивач) звернувся у Закарпатський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області (далі відповідач, контролюючий орган), в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення контролюючого органу від 12.12.2023 року №000/6272/07-16-07-07-02-00276104, №000/6270/07-16-07-07-02-00276104, №000/6269/07-16-07-07-02-00276104, №000/6268/07-16-07-07-02-00276104, №000/6264/07-16-07-07-02-00276104, №000/6261/07-16-07-07-02-00276104, №000/6259/07-16-07-07-02-00276104.

14 лютого 2024 року представником відповідача подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, яке мотивовано пропуском позивачем строку звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року позовну заяву Карпатського біосферного заповідника до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишено без руху та запропоновано позивачу подати до суду протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.

06.03.2024 року позивач подав до суду першої інстанції заяву про поновлення строку, в якій просив поновити пропущений строк звернення до суду з огляду на незначний проміжок часу, а також з урахуванням позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 29.09.2022 у справі №500/1912/22, в якій зазначив, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку із збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року позовну заяву Карпатського біосферного заповідника до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишено без розгляду, оскільки саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.

Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду про залишення позовної заяви без розгляду від 18 березня 2024 року та направити справу №260/311/24 до суду першої інстанції для продовження розгляду з мотивів викладених у апеляційній скарзі, які збігаються з мотивами вказаними у заяві позивача про поновлення строку звернення до суду першої інстанції.

На апеляційну скаргу позивача відповідач подав відзив, вважаючи, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а доводи апеляційної скарги є безпідставними. Тому, з підстав, викладених у відзиві, просить апеляційну скаргу Карпатського біосферного заповідника залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Згідно з частиною 1статті 122 КАС Українипозов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини 2статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, в силу вимогстатті 122 КАС Українипри визначенні початку перебігу строку звернення до суду законодавець виходить не тільки з факту безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти. Тобто для визначення факту пропуску строку звернення до суду важливими є як об`єктивні (дата порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) фактори.

Частиною 4статті 122 КАС Українипередбачено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

В силу вимог частини 3статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюєПодатковий кодекс України(даліПК України).

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, єстаття 58 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас, якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Пунктом56.18 статті 56 ПК Українивизначено, що з урахуванням строків давності, визначенихстаттею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до пункту56.19 статті 56 ПК України, у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Зі змісту пунктів56.2,56.3,56.18 статті 56, пункту57.3 статті 57 ПК Українислідує, що процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення розпочинається з дня подання скарги до контролюючого органу вищого рівня, яка засвідчує безпосередню незгоду платника з визначеними йому грошовими зобов`язаннями, і закінчується настанням однієї з подій, передбачених пунктом56.17 статті 56 ПК України. Строк для подачі первинної скарги за загальним правилом становить 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.

Верховний Суд у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 сформував правовий висновок, відповідно до якого норма пункту56.18 статті 56 ПК Українине визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту56.19 статті 56 ПК Україниє спеціальною щодо норми частини четвертоїстатті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Відтак, для забезпечення узгодженості судової практики з висновком, викладеним у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19, суд зазначає, що під час вирішення тотожних спорів повинні враховуватися наведені висновки щодо застосування норм права.

Крім того, згідно з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 22.01.2021 у справі №1640/2885/18 (провадження № К/9901/20715/19) пункт56.19 статті 56 ПК Українипрямо встановлює строк для звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання, і цей строк становить один місяць від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження.

Такий висновок сформований в постанові Верховного Суду від 26.01.2022 у справі №300/2318/21 (провадження №К/9901/43263/21).

Відповідно до частини 5статті 242 КАС Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З матеріалів справи вбачається, що предметом оскарження у даній справі є податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області від 12.12.2023 року №000/6272/07-16-07-07-02-00276104, №000/6270/07-16-07-07-02-00276104, №000/6269/07-16-07-07-02-00276104, №000/6268/07-16-07-07-02-00276104, №000/6264/07-16-07-07-02-00276104, №000/6261/07-16-07-07-02-00276104, №000/6259/07-16-07-07-02-00276104.

24.10.2023 позивачем було подано до Державної податкової служби України скаргу на спірні рішення, за результатами розгляду якої ДПС України прийнято рішення від 07.12.2023 року №36130/6/99-0006-03-02-06, яким податкові повідомлення-рішення від 19.10.2023 року №000/5010/07-16-0702/00276104 у частині застосування штрафу у сумі 24335,50 грн., №000/5011/07-1607-02/00276104 у частині застосування штрафу у сумі 21224,57 грн., №000/5012/0716-07-02/00276104 у частині застосування штрафу у сумі 58948,62 грн., №000/5013/07-16-07-02/ НОМЕР_1 у частині застосування штрафу у сумі 13229,23 грн., №000/5014/07-16-07-02/ НОМЕР_1 у частині застосування штрафу у сумі 31081,51 грн., №000/5015/07-16-07-02/ НОМЕР_1 у частині застосування штрафу у сумі 17334,31 грн., №000/5016/07-16-07-02/ НОМЕР_1 у частині застосування штрафу у сумі 1410,13 грн. скасовані, в іншій частині вказані податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

Зазначене рішення Держаної податкової служби України про результати розгляду скарги №36130/6/99-00-06-03-02-06 від 07.12.2023 року направлено на адресу позивача 07.12.2023 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення №0600066908396 та вручено представнику Карпатського біосферного заповідника 14.12.2023, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 89).

Відтак місячний строк звернення до суду обчислюється саме із цієї дати і закінчується 14.01.2024.

Проте, Карпатський біосферний заповідник звернувся до суду першої інстанції лише 23.01.2024, посилаючись на дію воєнного стану на території України у зв`язку із збройною агресією російської федерації.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що дотримання строку звернення до суду з адміністративним позовом є однією з обов`язкових передумов ефективності адміністративних проваджень щодо строку розгляду адміністративних справ, оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб безпосередньо залежить від меж їх реалізації у часі. Провадження в адміністративних судах, як спосіб захисту таких прав, базується на процесуальних принципах та забезпечується чітко регламентованими строками. Дотримання вказаних строків впливає на права та обов`язки учасників адміністративних правовідносин, спонукаючи їх до своєчасного здійснення наданих їм прав чи виконання покладених на них обов`язків.

Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, може звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах або для реалізації владних повноважень.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимогКАС Українивизнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного вчинення ними передбаченихКАС Українипроцесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними і після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду позивач посилається на необхідність зміни адвоката в процесі проведення процедури адміністративного оскарження та неможливість заключення нового договору про надання правової допомоги у зв`язку з аварійними відключеннями електроенергії та активним здійсненням працівниками позивача волонтерської діяльності.

Відповідно до наведеного правового регулювання, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, при цьому такі обставини повинні бути підтверджені належним чином.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі № 3236/03 «Пономарьов проти України» зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності. У кожній конкретній справі суди мають ґрунтовно перевіряти, чи підстави для поновлення строків виправдовують втручання у принцип res judicata.

Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (Перетяка та Шереметьев проти України, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).

У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.

Із урахуванням наведених положень національного законодавства та практики Європейського суду з прав людини, зазначені представником заявника обґрунтування пропуску строку на подання позовної заяви до суду, не можуть бути визнані поважними, оскільки надані докази не підтверджують поважності причин пропуску строку і не є такими, які об`єктивно унеможливлювали подання позовної заяви у визначений законом строк.

Так, Верховний Суд в ухвалі від 21.07.2022 у справі №127/2897/13-ц наголошує, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що наведені позивачем в заяві від 06.03.2024 доводи про поважність причин пропуску строку звернення до суду є неповажними, тому позовну заяву залишено без розгляду.

На підставі зазначеного та за відсутності поважних підстав пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що позов Карпатського біосферного заповідника підлягає залишенню без розгляду.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в ухвалі Закарпатського окружного адміністративного суду про залишення позовної заяви без розгляду від 18 березня 2024 року не спростовуються і підстав для її скасування немає.

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Карпатського біосферного заповідника слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду від 18 березня 2024 року - без змін.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Карпатського біосферного заповідника залишити без задоволення.

Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду про залишення позовної заяви без розгляду від 18 березня 2024 року у справі № 260/311/24 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя С. П. Нос судді Р. В. Кухтей С. М. Шевчук Повне судове рішення складено 07 червня 2024 року.