Рішення

від 16.04.2024 по справі 555/490/22

БЕРЕЗНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 555/490/22

Номер провадження 2/555/29/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2024 року

Березнівський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді - Старовецької Ю.В.

при секретарі - Григорієвій В.М.

за участю представника позивача - адвоката Губар Н.В.

представника відповідача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Березне цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Комунального закладу «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг)» Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди ,-

В С Т А Н О В И В:

І.Стислий виклад позиції позивача

Позивач в обґрунтування заявлених вимог покликається на те, що 05.09.2002 вона була прийнята на роботу до відповідача (на той час - Березнівський територіальний центр соцобслуговування) на посаду комірника стаціонарного відділення постійного та тимчасового перебування одиноких пенсіонерів в с.Друхів. Згодом була переведена на посаду сестри-господині відділення стаціонарного догляду.

18.03.2022 відповідно до наказу №19-к від 18.03.2022 «Про звільнення ОСОБА_2 » звільнена із займаної посади у зв`язку з появою на роботі у нетверезому стані за п.7 ст.40 КЗпП України. Вважає своє звільнення з роботи незаконним.

Як вбачається із наказу №19-к від 18.03.2002 року підставою для її звільнення стали: акт про перебування на роботі в стані фізичного сну від 21.02.2022 року, акт від 21.02.2022 року про виявлення на роботі в нетверезому стані, акт про відмову від надання пояснень та відмови від освідчення від 21.02.2022 року, згода уповноваженої особи на звільнення від 17.03.2022 року. З копією вказаного наказу вона ознайомилась 18.03.2022 під розписку, зазначивши, що з наказом не згідна, причина звільнення не відповідає дійсності. З документами, які вказані у наказі як підстава для звільнення, її не ознайомлювали.

21.02.2022 директор відповідача ОСОБА_3 та представники адміністрації ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 приїхали у першій половині дня у с.Друхів, де знаходиться відділення стаціонарного догляду для постійного або тимчасового проживання з метою, як вони усно повідомили, провести позапланову інвентаризацію запасів. У той день позивач перебувала у хворобливому стані, в неї боліло серце, почастішало серцебиття та піднявся тиск. Такий стан був викликаний тим, що з жовтня 2021 року директор ОСОБА_3 почав до неї упереджено ставитись та дав зрозуміти, що вона повинна залишити цю роботу. 21.02.2022 близько 11 години у неї стався черговий серцевий напад, тому вона прийняла ліки, які прописав лікар настоянку глоду та амлодипін.

Директор, побачивши її стан, зразу наказав працівникам, які з ним приїхали, складати акти про виявлення її на робочому місці у стані сп`яніння, з якими її ніхто не ознайомлював, при цьому вона пояснювала, що спиртних напоїв не вживав, а прийняла ліки через хворобу.

Отже, відповідачем була порушена процедура, передбачена при звільненні працівника за п.7 ст. 40 КЗпП України.

Окрім того, відповідно до ст.43 КЗпП України, розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. В установах та організаціях, у яких профспілки не утворені, на загальних зборах працівників обирається уповноважена особа, що фактично виконує функції профспілки (її повноваження та порядок обрання закріплені у статуті або положенні установи).

Вважає також, що його було звільнено з порушенням порядку, передбаченого ст. 43 КЗпП, оскільки уповноважена особа трудового колективу відповідача була звільнена у 2021 році, а нова не обиралася.

Крім того, звільнення на підставі п.7 ст.40 КЗпП України є одним із видів дисциплінарного стягнення, а тому питання доцільності застосування такого виду дисциплінарного стягнення має бути врахована з метою додержання принципу співмірності. Позивач перебувала у трудових відносинах з відповідачем 20 років, мала заохочення, позитивні характеристики, була звільнена за появу на роботі у нетверезому стані, який відповідачем не підтверджений. А отже, обрання такого виду дисциплінарного стягнення не може вважатися співмірним, виходячи з засад розумності та справедливості.

Також тільки під час розгляду справи із відзиву довідалась про наявність наказу №7 від 21.02.2022 року про відсторонення її від роботи у зв`язку із знаходженням на робочому місці у нетверезому стані, з яким її ніхто не ознайомлював, який теж вважає незаконним.

ОСОБА_2 також зазначає, що незаконним звільненням з роботи відповідач завдав їй моральної шкоди, яка полягає в нервовому стресі та душевних стражданнях. Переживання з приводу звільнення з роботи у такий тяжкий час, втрата заробітку, необхідність зміни у зв`язку з цим звичного ритму життя та необхідність докласти додаткових зусиль для подальшої організації життя призвели до погіршення здоров`я та тривалої депресії. Вона втратила сон, апетит, постійно перебуває у тривозі, оскільки під час воєнного стану у країні позбавилась роботи, чоловіка ОСОБА_7 відповідач теж звільнив, позбавивши таким чином їх сім`ю заробітку. Окрім того, звільнення за п.7 ст.40 КЗпП України принизливо для неї та позбавляє можливості влаштуватися на іншу роботу, оскільки характеризує працівника з негативної сторони. З урахуванням викладеного, завдану моральну шкоду оцінює у 10 000 гривень, яка підлягає стягненню з відповідача.

На підставі зазначеного просить визнати незаконним та скасувати наказ №19-к від 18.03.2022 «Про звільнення ОСОБА_2 », поновити її на посаді сестри-господині відділення стаціонарного догляду для постійного або тимчасового проживання комунального закладу «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг)» Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області з 18.03.2022, визнати незаконним та скасувати наказ №7 від 21.02.2022 року «Про відсторонення від роботи ОСОБА_2 та ОСОБА_7 » в частині відсторонення від роботи ОСОБА_2 , стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 18.03.2022 по час ухвалення рішення, моральну шкоду в розмірі 10 000 гривень та витрати на правничу допомогу адвоката.

ІІ. Стислий виклад позиції відповідача

Сторона відповідача позовні вимоги не визнала, про що було подано відзив, згідно якого відповідач вказує, що відповідно до наказу директора комунального закладу №6 від 21.02.2022 "Про проведення позапланової вибіркової інвентаризації продуктів харчування у відділенні стаціонарного догляду та матеріальних цінностей" комісія в складі ОСОБА_4 , - заступника директора територіального центру, ОСОБА_5 , - головного бухгалтера. ОСОБА_6 , - бухгалтера першої категорії 21.02.2022 прибули у відділення стаціонарного догляду, яке знаходиться у с.Друхів для проведення вищезазначеної інвентаризації.

Директором комунального закладу ОСОБА_1 та комісією було виявлено, що позивач в 11 год. 55 хв., знаходячись в адміністративному приміщенні стаціонарного відділення, перебувала у стані фізичного сну, про що було складено акт від 21.02.2022. Завідувач відділенням ОСОБА_7 , який є чоловіком позивачки, пояснив, що ОСОБА_2 трохи випила алкоголю і їй стало зле, також він зауважив, що у них є причина для вживання алкоголю, а саме, що їх дочка вийшла заміж. Коли ОСОБА_2 прокинулась, з`ясувалось, що вона перебуває у стані алкогольного сп`яніння: при спілкуванні з порожнини рота відчувався запах алкоголю, координація рухів невпевнена, мова частково незрозуміла. На вимогу директора надати пояснення, чому вона перебуває на робочому місці в нетверезому стані, позивач відмовилась, як і відмовилась від проходження медичного огляду на стан сп`яніння.

З огляду на ці обставини комісією було складено акти від 21.02.2022 про виявлення ОСОБА_2 на робочому місці в нетверезому стані та про відмову від надання пояснень та відмову від освідчення. Наказом №7 від 21.02.2022 позивача було відсторонено від роботи у зв`язку із знаходженням на робочому місці в нетверезому стані. Від ознайомлення з даним наказом позивач відмовилась, про що було складено акт від 21.02.2022.

Крім того, ОСОБА_2 , внаслідок неналежного виконання посадових обов`язків неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності, відповідні накази позивач оскаржує в судовому порядку.

14.03.2022 директор КЗ звернувся із клопотанням до уповноваженої особи ОСОБА_5 (обрана на загальних зборах трудового колективу від 03.08.2021) про надання згоди на звільнення ОСОБА_2 , із займаної посади відповідно до п.7 ст.40 КЗпП України. За результатами розгляду зазначеного клопотання, 17.03.2022, уповноваженою особою було надано згоду на звільнення ОСОБА_7 , із займаної посади відповідно до п.7 ст.40 КЗпП України.

Оскільки звільнення позивачки відбулось із дотримання вимог чинного законодавства, просить у задоволенні позову відмовити.

ІІІ. Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

18.04.2022 року позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі, справа була призначена до розгляду за правилами спрощеного провадження. При зверненні до суду стороною позивача було заявлено клопотання про витребування доказів та допит свідків, яке було задоволено.

24.05.2022 року стороною відповідача було подано відзив та клопотання про допит свідків, яке було задоволено частково.

02.06.2022 року позивачем було подано клопотання про долучення письмових доказів та допит свідків, яке було частково задоволено.

01.08.2022 року позивачем була подана заява про збільшення позовних вимог.

01.08.2022 року позивачем було подано клопотання витребування доказів, у задоволенні якого було відмовлено.

02.08.2022 року стороною позивача було подано клопотання про долучення письмових доказів, яке було задоволено.

24.11.2022 року стороною відповідача було подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке було задоволено.

12.01.2023 стороною відповідача було подано заперечення щодо заяви про збільшення позовних вимог.

26.09.2023 року стороною позивача було подано клопотання про долучення доказів, яке було задоволено.

ІV. Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_2 05.09.2002 року була прийнята на посаду комірника стаціонарного відділення постійного та тимчасового перебування одиноких пенсіонерів Березнівського територіального центру по соціальному обслуговуванню (запис №11). Відповідно до рішення Березнівської районної ради №796 від 26.02.2010 року територіальний центр перейменовано на Комунальний заклад «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг)» Березнівської районної ради, а згодом на Комунальний заклад «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг)» Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області (рішення Березнівської міської ради №37 від 24.12.2020 року). 01.11.2016 року позивач переведена на посаду сестри господині відділення стаціонарного догляду (запис №13).

Згідно наказу №19-к від 18.03.2022 року Комунального закладу «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг)» Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області ОСОБА_2 була звільнений з посади сестри-господині відділення стаціонарного догляду для постійного або тимчасового проживання з 18.03.2022 року у зв`язку із появою на роботі в нетверезому стані за п.7 статті 40 КЗпП України. Із даним наказом ОСОБА_2 була ознайомлений 18.03.2022 року та зазначила на ньому «З наказом ознайомлена, але не згідна з тим, що вказана причина, не відповідає дійсності і не має доказів про те, що я була в нетверезому стані, пояснення від мене ніхто не вимагав».

Відповідно до наказу №6 від 21.02.202 року Комунального закладу «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг)» Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області призначено проведення позапланової вибіркової інвентаризації залишків продуктів харчування у відділенні стаціонарного догляду та матеріальних цінностей. З вказаним наказом були ознайомлені: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .

Згідно акту від 21.02.2022 року комісія в складі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 склали даний акт про те, що ними було виявлено, що сестра-господиня ОСОБА_2 в 11 год. 55 хв. спала в адміністративному приміщенні стаціонарного відділення. Завідуючий відділенням ОСОБА_7 усно пояснив, що ОСОБА_2 трохи випила алкоголю і їй стало погано, оскілки в них є причина, вони з дружиною ставили «могорич» за те, що дочка вийшла заміж. Коли вона проснулась від неї був дуже сильний запах алкоголю і зразу почала кричати, що нічого підписувати не буде.

Акт від 21.02.2022 року був складений комісією в складі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про те, що сестра-господиня ОСОБА_2 була на робочому місці в нетверезому стані, а саме при спілкуванні з порожнини рота відчувався дуже сильний запах алкоголю, координація її рухів була невпевнена, вона постійно похитувалась, мова була частково незрозумілою, плуталась в словах при спілкуванні і постійно кричала, чому вони сюди приїхали. З її слів вона трохи випила і писати нічого не буде. Все напише завтра, бо в неї дочка вийшла заміж.

Із акту від 21.02.2022 року, складеного комісією в складі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , вбачається, що сестра-господиня ОСОБА_2 на вимогу директора відмовилась дати пояснення, чому на робочому місці в нетверезому стані, з вираженим запахом алкоголю, на що ОСОБА_2 відмовилась дати пояснення. Далі директор запропонував їй поїхати в лікарню на освідчення, на що ОСОБА_2 відмовилась.

Відповідно до наказу Комунального закладу «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг)» Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області №7 від 21.02.2022 року ОСОБА_2 було відсторонено від виконання посадових обов`язків сестри-господині з 12 години 21.02.2022 року до закінчення робочого дня.

21.02.2022 року комісією в складі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 було складно акт про те, що директор ОСОБА_1 зачитав наказ №7 від 21.02.2022 року в присутності ОСОБА_7 , ОСОБА_2 та ОСОБА_12 та запропонував вказаним працівникам підписати даний наказ, на що медична сестра ОСОБА_12 підписала, а ОСОБА_7 , ОСОБА_2 від підпису наказу відмовились.

Відповідно до протоколу №1 загальних зборів трудового колективу Комунального закладу «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг)» Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області від 03.08.2021 року було обрано уповноваженим представником трудового колективу головного бухгалтера Віту Драганчук. Додатком за №1 до протоколу є список працівників, присутніх на загальних зборах трудового колективу Комунального закладу «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг)» Березнівської міської ради та Реєстр працівників, присутніх на загальних зборах трудового колективу Комунального закладу «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг)» Березнівської міської ради 03.08.2021 року.

17.03.2022 року уповноваженою особою Комунального закладу «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг)» Березнівської міської ради - ОСОБА_5 надано згоду щодо звільнення сестри-господині відділення стаціонарного догляду ОСОБА_2 із займаної посади за статтею 40 пункту 7 КЗпП України.

Відповідно до наказу №148-к від 15.12.2021 року сестрі-господині відділення стаціонарного догляду для постійного та тимчасового проживання ОСОБА_2 за неналежне виконання посадових обов`язків було оголошено догану.

Згідно з рішенням Березнівського районного суду Рівненської області від 27.04.2023 року наказ №148-к від 13.12.2021 року «Про оголошення догани ОСОБА_2 визнано незаконним та скасовано.

Відповідно до заяви ОСОБА_2 від 23.12.2021 року особа просить виявлену недостачу продуктів харчування в процесі проведення річної інвентаризації утримувати із її заробітної плати в сумі 613,22 грн. в повному обсязі в грудні місяці.

Згідно наказу №127-к від 26.10.2021 року сестрі-господині відділення стаціонарного догляду для постійного та тимчасового проживання ОСОБА_2 за неналежне виконання посадових обов`язків було оголошено догану.

Відповідно до заяви ОСОБА_2 від 17.11.2021 року особа просить виявлену недостачу продуктів харчування в процесі проведення вибіркової інвентаризації утримувати із її заробітної плати в повному обсязі.

Відповідно до наказу №17-к від 11.03.2022 року сестрі-господині відділення стаціонарного догляду для постійного та тимчасового проживання ОСОБА_2 було оголошено догану за порушення внутрішнього трудового розпорядку, а саме відсутність на роботі 18.02.2022 року з 14 годину по 16 годину.

Згідно з рішенням Березнівського районного суду Рівненської області від 02.03.2023 року наказ №17-к від 11.03.2022 року «Про оголошення догани ОСОБА_2 визнано незаконним та скасовано.

Згідно довідки про доходи №64 від 13.03.2022 року розмір доходів ОСОБА_2 за період січень-лютий 2022 року склав 12 675 грн.

Із довідки КНП «Березнівський центр первинної медичної допомоги» 129 від 04.04.2022 вбачається, що ОСОБА_2 дійсно знаходиться на диспансерному обліку з діагнозом : вегето-судинна дистонія: гіпотонічний варіант з періодичними вазо-вагальними розладами (приступами тахікардії, підвищенням артеріального тиску). Дисметаболічна кардіоміопатія. Тривожно-депресивний розлад.

Стороною позивача було долучено до матеріалів справи інструкцію щодо застосування лікарського засобу - настоянка глоду, що у своєму складі містить етанол 70%, а також інструкцію для медичного застосування лікарського засобу амлодипін, відповідно до якої однією із можливих побічних реакцій є сонливість, запаморочення, головний біль, посилене серцебиття, біль у черевній порожнині, нудота, набряк гомілок.

Відповідно до грамоти ОСОБА_2 31.10.2014 року була нагороджена за бездоганну, сумлінну, самовіддану працю, вагомий особистий внесок у вирішення питань соціально захисту громадян та з нагоди професійного свята День працівника соціальної сфери.

Згідно характеристики на ОСОБА_2 за місцем проживання особа характеризується позитивно, як гарна господиня, турботлива мати, працелюбна, відповідальна, до адміністративної відповідальності не притягувалась, скарг від жителів села на неї не надходило.

Відповідно до нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_13 повідомила, що станом на 19 квітня 2022 року на території України в зареєстрованому шлюбі я не перебуваю.

Згідно з нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_14 повідомила, що на момент підписання цього документу (19.04.2022) у зареєстрованому шлюбі і у фактичних шлюбних відносинах не перебуває і до цього часу не перебувала.

Допитана як свідок позивач ОСОБА_2 дала показання про те, що в кінці 2021 року керівник комунального закладу ОСОБА_1 почав до неї упереджено ставитись, проводив постійні ревізії, притягував до дисциплінарної відповідальності, вказував, що у неї із чоловіком, який був завідувачем відділення, наявний конфлікт інтересів і тому вона повинна звільнитись. Цей тиск призвів до погіршення стану її здоров`я, тому в грудні 2021 року вона звернулась до лікаря ОСОБА_15 , який призначив їй настоянку глоду та амлодимін. 21.02.2022 року вона прийшла на роботу і відчула погіршення здоров`я, повідомила про це завідувача, прийняла амлодипін, настоянку глоду та прилягла в ізоляторі. За деякий час до ізолятора зайшов директор та бухгалтер. ОСОБА_1 звинуватив її в тому, що вона перебуває у стані сп`яніння, на що позивач відповіла, що вона твереза та стала плакати. Проте, не зважаючи на її слова, директор наказав скласти акт, що вона перебуває у стані сп`яніння. Після цього її відсторонили від роботи, хоча згодом до завершення робочого часу вона видавала продукти харчування, так як медсестра сказала, що цього робити не буде. Потім директор запропонував їй проїхати до лікарні, де пройти огляд на стан сп`яніння, проте вона відмовилась, так як перебувала у шоковому стані та під дією ліків. Позивач також зазначила, що вона не була обізнана, що ОСОБА_16 є уповноваженою особою трудового колективу комунального закладу, на збори трудового колективу їх ніхто не запрошував.

Допитаний як свідок представниквідповідача ОСОБА_1 суду повідомив, що 21.02.2022 року близько 11 години він та члени комісії - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 приїхали до стаціонарного відділення в с.Друхів з метою проведення позапланової інвентаризації продуктів харчування за наслідками річної інвентаризації, під час якої були виявлені недоліки. Вийшовши з машини, вони відразу почули гомін з приміщення котельні. Він особисто відчинив двері котельні і побачив, що завідуючий відділенням ОСОБА_7 та кілька незнайомих чоловіків розпивають спиртні напої. ОСОБА_7 сам пояснив, що у нього є причина для святкування, так як його донька вийшла заміж. Після цього вони усі пройшли до адміністративного приміщення. ОСОБА_7 особисто пояснив, що ОСОБА_2 трохи випила і їй стало зле. Зайшовши до кімнати, він виявив, що сестра-господиня ОСОБА_2 спала. За кілька хвилин ОСОБА_17 приєдналась до них в її кабінеті. Від позивача був відчутний запах алкоголю, вона стала кричати, чому комісія приїхала, що у них немає совісті, що вона виставляла «могорич» за те, що дочка виходить заміж. Ні про який хворобливий стан, ні про вживання ліків ОСОБА_2 нічого не говорила. Свідок запропонував ОСОБА_2 надати пояснення, чому вона перебуває на робочому місці у нетверезому стані, вона відмовилась. Після цього він запропонував позивачу проїхати до медичного закладу для огляду на стан сп`яніння, на що ОСОБА_2 сказала, що нікуди не поїде. Дані події членами комісії були заактовані, усі акти він особисто прочитав в голос, від ознайомлення з ними позивач відмовилась. Було винесено наказ про відсторонення ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , цей наказ також було оголошено, проте підписувати його позивач відмовилась. Прийнявши до уваги ставлення ОСОБА_2 до виконання своїх обов`язків, зокрема були неодноразові факти її відсутності на робочому місці без поважних причин, з приводу чого він робив їй усні зауваження, були також зауваження щодо санітарного стану у складських приміщеннях, щодо зберігання продуктів харчування, ним було прийнято рішення про її звільнення на підставі п.7 ст.40 КЗпП України.

Свідок ОСОБА_7 дав показання про те, що 21.02.2022 року до приміщення відділення стаціонарного догляду в с.Друхів приїхав ОСОБА_1 із комісією, як потім він довідався з метою проведення позапланової інвентаризації. Він зустрів їх на подвір`ї, і вони пішли до адміністративного приміщення. ОСОБА_2 ще зранку повідомила йому, що почуває себе зле, потім він працював і її не бачив. З`ясувалось, що вона прилягла. Спиртних напоїв ні вона, ні свідок не вживали. ОСОБА_1 запропонував проїхати на огляд на стан сп`яніння, але вони не поїхали, так як були тверезі. Свідок вказує, що ОСОБА_1 виявляв до нього і дружини упередженість і постійно лише до них мав претензії, хоча недоліки в роботі виявлялись і в інших працівників.

Свідок ОСОБА_4 дала показання про те, що директор ОСОБА_1 та комісія, до складу якої входила вона, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 21.02.2022 року близько 11 години прихали до відділення стаціонарного догляду в с.Друхів. Відразу вони почули шум з котельні. Директор відчинив двері, там перебував ОСОБА_7 , а також інші чоловіки. ОСОБА_7 запросив також і їх зайти, так як у нього дочка виходить заміж, але вони відмовились і пішли до адміністративного корпусу. Позивача на робочому місці у кабінету не виявилось, вона спала на ліжку в приміщенні ізолятора. Далі вони пішли до кабінету, куди за деякий час прийшла ОСОБА_2 , вона була заспана та похитувалась. ОСОБА_7 сказав, що позивач трохи випила. Далі ОСОБА_2 стала казати, чому комісія приїхала в такий день, що у них немає совісті, при цьому вона не казала, що не вживала спиртне. ОСОБА_1 вказав, що позивач нетвереза та запропонував пройти огляд на стан сп`яніння, проте ОСОБА_2 відмовилась. Про вказані факти члени комісії стали складати акт, ОСОБА_7 та ОСОБА_2 відмовились їх підписувати. Також було видано наказ про їх відсторонення, усі акти та наказ були оголошені ОСОБА_1 в голос, від ознайомлення з наказом ОСОБА_7 та ОСОБА_2 відмовились.

Свідок ОСОБА_5 суду показала, що 21.02.2022 року директор ОСОБА_1 та комісія прибули близько 11 години до відділення стаціонарного догляду в с.Друхів з метою проведення позапланової інвентаризації, це було зумовлено тим, що під час інвентаризації продуктів харчування були виявлені недоліки. Зайшовши до адміністративного корпусу, у кабінеті позивача не виявили, вона спала в приміщенні ізолятора. Як пояснив ОСОБА_18 , ОСОБА_19 випила, так як вони святкували те, що донька вийшла заміж. Коли прийшла до кабінету позивач, від неї було чути запах алкоголю, а її мова була «затягнута», вона теж казала, що у них є привід, так як дочка вийшла заміж, при цьому про те, що в неї погіршилось здоров`я і вона випила ліки, ОСОБА_2 нічого не говорила. ОСОБА_1 запропонував їй проїхати на освідчення в лікарню, позивач відмовилась. Були складені відповідні акти, зачитані директором в голос, від ознайомлення з актами ОСОБА_2 відмовилась. Також свідок вказала, що на зборах трудового колективу 03.08.2021 року вона була обрана уповноваженою особою трудового колективу.

Свідок ОСОБА_6 дала показання про те, що 21.02.2022 року вона, а також ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 прибули близько 11 години до відділення стаціонарного догляду в с.Друхів з метою проведення позапланової інвентаризації. Раніше, коли проводили інвентаризацію у діяльності ОСОБА_2 були виявлені недоліки (недостача та лишки продуктів харчування). У службовому кабінеті ОСОБА_2 не було і на питання, де позивач, ОСОБА_7 сказав, що ОСОБА_2 трохи випила, так як у них є причина, бо дочка вийшла заміж, в цей час позивач спала в сусідньому кабінеті. Коли ОСОБА_2 прийшла в свій кабінет, вона була в стані сп`яніння, від неї відчувався запах алкоголю, позивач нічого не казала про те, що прийняла ліки, що захворіла, як і її чоловік ОСОБА_7 під час спілкування на це не вказував. Директор запропонував ОСОБА_2 поїхати в лікарню, щоб пройти огляд на стан сп`яніння, але вона відмовилась. Усі акти, що були складені, в голос були зачитані директором, як і наказ про відсторонення позивача, ОСОБА_2 від ознайомлення з ними відмовилась.

Свідок ОСОБА_15 дав показання про те, що ОСОБА_2 дійсно знаходиться на диспансерному обліку з діагнозом - вегето-судинна дистонія: гіпотонічний варіант з періодичними вазо-вагальними розладами. Серед медичних препаратів їй було призначено настоянку глоду та амлодипін. Настоянка глоду містить у своєму складі етанол і її слід приймати 2 рази на день по 20 крапель. Але якщо у людини дуже погіршилось самопочуття і вона прийняла більшу дозу препарату, то, можливо, з близької відстані і можна відчути запах алкоголю від неї. Щодо амлодипіну, то його побічними діями є почервоніння обличчя, набряки ніг. Щодо сонливості, то вказана побічна дія не характерна для цього препарату, принаймі, у своїй медичній практиці він такого не зустрічав, хоча кожен організм може індивідуально реагувати на ліки.

V. Норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення (стаття 147 КЗпП України).

Згідно з п.4 ч.1 ст.36 КЗпП передбачена одна із умов припинення трудового договору шляхом його розірвання з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41).

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом, у випадку появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння.

У п.25 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» зазначено, що вирішуючи позови про поновлення на роботі осіб, трудовий договір з якими розірвано за п.7 ст.40 КЗпП України, суди повинні мати на увазі, що з цих підстав можуть бути звільнені з роботи працівники за появу на роботі у нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння в будь-який час робочого дня, незалежно від того, чи були вони відсторонені від роботи, чи продовжували виконувати трудові обов`язки. Для працівника з ненормованим робочим днем час знаходження на роботі понад встановлену його загальну тривалість вважається робочим. Нетверезий стан працівника або наркотичне чи токсичне сп`яніння можуть бути підтверджені як медичним висновком, так і іншими видами доказів (ст. 27 ЦПК), яким суд має дати відповідну оцінку.

Звільнення за появу на роботі в стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп`яніння застосовується до працівника незалежно від того, чи притягався він раніше до дисциплінарної відповідальності та чи вживались до нього заходи громадського стягнення. Власник або уповноважений ним орган вправі звільнити працівника за цією підставою і при одноразовому порушенні трудової дисципліни, дотримуючись при цьому порядку і строків накладення дисциплінарних стягнень.

Підставою для звільнення працівника за пунктом 7 частини 1 статті 40 КЗпП України є сам факт появи на роботі у нетверезому стані. При цьому, звільнення на підставі вказаного пункту є дисциплінарним стягненням, а тому таке має накладатись з додержанням встановленої процедури.

Статтею 149 КЗпП України передбачено, що до застосування дисциплінарного стягнення від порушника трудової дисципліни мають бути витребувані письмові пояснення, за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення має враховуватися ступінь тяжкості вчиненого проступку, заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, а також попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Відповідно до ч.1 ст.43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених п.п. 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2 - 5, 7 ст. 40, п.п. 2,3 ст. 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадках, зокрема, звільнення з підприємства, установи, організації, де немає первинної профспілкової організації (ч.1 ст.43-1 КЗпП України).

Згідно ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до положень ч.2 ст.89 ЦПК України суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов до наступних висновків:

-- факт вчинення позивачем ОСОБА_2 21.02.2022 року дисциплінарного проступку - появи на роботі в нетверезому стані знайшов своє підтвердження;

-- директором Комунального закладу «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг)» Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області Карповцем О.В. було запропоновано ОСОБА_2 проти огляд на стан сп`яніння, однак позивач відмовилась і, як пояснив в судовому засіданні представник відповідача, саме тому письмове направлення і не виписувалось; при цьому суд зазначає, що огляд особи на стан сп`яніння є добровільним, положеннями чинного законодавства не передбачено проведення огляду в примусовому порядку;

-- допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 вказували, що позивач під час спілкуванні не покликалась на те, що стан її здоров`я погіршився і вона вживала ліки, також і її чоловік ОСОБА_7 пояснював, що дружина трішки випила і їй стало зле;

-- акт від 21.02.2022 року, складений комісією в складі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , спростовує покликання ОСОБА_2 , що їй не було запропоновано надати письмові пояснення;

-- із показань допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 усі складені акти, а також наказ від 21.02.2022 року №7 директором комунального закладу ОСОБА_1 були оголошені в присутності позивача, проте підписати їх вона відмовився, будь-яких порушень при винесенні наказу про відсторонення від роботи ОСОБА_2 судом не встановлено;

-- в КЗ «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг)» Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області немає первинної профспілкової організації, позивачем не була представлено будь-яких доказів, що вона є членом будь-якої профспілкової організації.

VІ. Висновок суду.

Згідно зі статтею 235 КЗпП України підставою для поновлення працівника на роботі є його звільнення без законних підстав. Тому поновлено на роботі може бути лише працівника, якого звільнено незаконно, з порушенням процедури звільнення чи за межами підстав, передбачених законом чи договором, або за відсутності підстав для звільнення.

За результатами дослідження доказів, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 не підлягають до задоволення, оскільки відсторонення від роботи та звільнення позивача було проведено відповідно до вимог трудового законодавства, за наявності правових підстав, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст.76,77,81, 89, 263-265 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Комунального закладу «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг)» Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду до Рівненського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Старовецька Ю. В.