Рішення

від 19.03.2013 по справі 2030/3185/12

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Первомайський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 2030/3185/12

провадження № 2/632/42/13

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"19" березня 2013 р.м. Первомайський

Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого: судді Библів С.В. при секретарі Первушиній Г.С., Кузьменко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу освіти Первомайської районної державної адміністрації Харківської області, треті особи: Управління Пенсійного фонду України у Первомайському районі Харківської області, Первомайський міськрайонний центр зайнятості, про зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2012 року позивачка звернулася до суду із вказаним позовом та в ході розгляду уточнила його, який мотивувала тим, що з 14 липня 2000 року по 24 лютого 2010 року вона працювала старшим економістом, а потім головним бухгалтером у Відділі освіти Первомайської районної державної адміністрації Харківської області. Зазначила, що 24 лютого 2010 року її було звільнено із займаної посади через невідповідність виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації, проте рішенням Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 19 жовтня 2011 року її поновлено на посаді. Вказаним рішенням суду визначено суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 25.02.2010 року по 19.10.2011 року у розмірі 27504,12 грн. Проте, за час судового розгляду вона встигла стати на облік до центру зайнятості як безробітня та отримати матеріальну допомогу по безробіттю у сумі 12470,93 грн. Відповідно до постанови ПВС України № 9 від 06.11.1992 року, а саме до п.32, згідно якого при присудженні оплати за час вимушеного прогулу зараховується одержана допомога по безробіттю, суд з загальної суми середнього заробітку вирахував отриману допомогу у центрі зайнятості, тобто: 27504,12 грн. - 12470,93 грн = 15033,19 грн., яку і стягнув з відділу освіти на користь неї. Вказане рішення суду виконане і зазначена сума з вирахуванням обов`язкових платежів, у тому числі єдиного соціального внеску, була виплачена їй. Таким чином, до її особистої персоніфікованої картки по нарахуванню заробітної плати мав бути включений середній заробіток за 411 робочих днів у сумі 27504,12 грн., з яких відповідач мав сплатити єдиний соціальний внесок в розмірі 3,6% та на який мав нарахувати 36,3% страхових внесків та перерахувати вказані суми до Управління Пенсійного фонду України у Первомайському районі Харківської області. Натомість, відповідач нарахував у карточці середній заробіток згідно рішення суду в сумі 15033,19 грн. за період з 25.02.2010 року по неповний січень 2011 року з усіма нарахуваннями та відрахуваннями, а з січня 2011 року по 19.10.2011 року нарахувань ніяких не провів та не здійснив нарахування та виплат соціального та страхового внесків на користь ПФУ. Таким чином, через неправомірні дії відповідача порушено право на належне пенсійне забезпечення позивачки, оскільки їй штучно зменшено страховий стаж для призначення пенсії більше ніж на 9 місяців, бо час, за який не було перераховано єдиний соціальний внесок не зараховується до страхового стажу. Просила суд своїм рішенням зобов`язати Відділ освіти Первомайської районної державної адміністрації Харківської області провести їй нарахування середнього заробітку у сумі 12470,93 грн. за період з 01.01.2011 року по 19.10.2011 року по її особистій карточці; зобов`язати Відділ освіти Первомайської районної державної адміністрації Харківської області утримати з її середнього заробітку у сумі 12470,93 грн. єдиний соціальний внесок у розмірі 3,6% та перерахувати його до Управління Пенсійного фонду України у Первомайському районі Харківської області на її персонііфікований облік; зобов`язати Відділ освіти Первомайської районної державної адміністрації Харківської області нарахувати на її середній заробіток у сумі 12470,93 грн. 36,3% страхових внесків та перерахувати їх до Управління Пенсійного фонду України у Первомайському районі Харківської області. Крім цього, вважає, що через протиправні дії відповідача їй завдано моральної шкоди у сумі 4000 грн. саме через те, що незарахування до її пенсійного страхового стажу періоду більше 9-ти місяців призвело до недоотримання допомоги по безробіттю у МРЦЗ у розмірі по 800 грн. щомісячно після її звільнення за згодою сторн, хоча фактично це відбулося через штучно створені неможливі умови для праці. Це призвело до моральних страждань, нервових переживань, порушення нормального укладу її життя, що змусило докладати додаткові зусилля для його організації.

В судовому засіданні позивачка повністю підтримала заявлені вимоги та просила їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував повністю, посилаючись на те, що позивачці сплачені всі суми згідно рішення суду, яке виконане. З середнього заробітку позивачки у розмірі 15033,19 грн. вирахувані та перераховані всі необхідні суми та до ПФУ надано відповідний звіт про це. Що стосується суми у 12470,93 грн., яку сплатив МРЦЗ на користь позивачки, то це є сума матеріальної допомоги по безробіттю і до неї відділ освіти не має жодного відношення, бо за рішенням суду вона не підлягала стягненню з відділу освіти як середній заробіток.

Представники третіх осіб у судовому засіданні просили суд визначитися при ухваленні рішення на власний розсуд. Так, представник Первомайського МРЦЗ вказав на те, що за рішенням окружного адміністративного суду центр зайнятості вже стягнув з відділу освіти суму сплачену ОСОБА_1 як матеріальну допомогу по безробіттю і рішення вже виконане. Крім того, зауважив, що з суми матеріальної допомоги, що була сплачена позивачці, не було проведено ніяких утримань та перерахувань до ПФУ, оскільки це не передбачено Законом. Представник УПФУ у Первомайському районі зауважив, що дійсно, за період з кінця січня 2011 року та по 19.10.2011 року до управління не надходило ніяких персоніфікованих перерахувань на ім`я ОСОБА_1 , зокрема єдиного соціального внеску чи страхових внесків, а тому при призначенні пенсії позивачці це буде враховано, а відповідно пенсія буде нижчою.

Суд, вивчивши позовну заяву, заслухавши пояснення сторін, показання свідка, дослідивши та проаналізувавши письмові матеріали справи, встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини:

з 14 липня 2000 року по 24 лютого 2010 року позивачка ОСОБА_1 працювала старшим економістом, а потім головним бухгалтером у Відділі освіти Первомайської районної державної адміністрації Харківської області, що вбачається з копії трудової книжки (а.с.4). 24 лютого 2010 року її було звільнено із займаної посади через невідповідність виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації, проте рішенням Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 19 жовтня 2011 року її поновлено на посаді (а.с.5-7). Вказаним рішенням суду визначено суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 25.02.2010 року по 19.10.2011 року у розмірі 27504,12 грн. Проте, у вказаний період та за час судового розгляду ОСОБА_1 встигла стати на облік до центру зайнятості як безробітня і отримала матеріальну допомогу по безробіттю у сумі 12470,93 грн., що вбачається з довідки МРЦЗ (а.с.9). Відповідно до постанови ПВС України № 9 від 06.11.1992 року, а саме до п.32, згідно якого при присудженні оплати за час вимушеного прогулу зараховується одержана допомога по безробіттю, суд з загальної суми середнього заробітку вирахував отриману допомогу у центрі зайнятості, тобто: 27504,12 грн. - 12470,93 грн = 15033,19 грн., яку і стягнув з відділу освіти на користь ОСОБА_1 . Вказане рішення суду виконане і зазначена сума з вирахуванням обов`язкових платежів, у тому числі єдиного соціального внеску, була виплачена їй, що вбачається з копії наказу та платіжних доручень (а.с.11,38-41).

Середній заробіток, стягнутий за час вимушеного прогулу, фактично є заробітною платою, а особа, поновлена на роботі, вважається такою, що не була звільнена, а продовжувала працювати весь час прогулу. Відповідно до п.2 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску, яким є відповідач, зобов`язаний своєчасно та у повному обсязі нарахувати, обчислити та сплатити єдиний внесок. Згідно п.7 ч.1 ст.8 вказаного Закону, а також п.164.6 ст.164 Податкового кодексу України з середнього заробітку 27504,12 грн. відділ освіти повинен був утримати єдиний соціальний внесок у розмірі 3,6%, податок на доходи фізичних осіб у розмірі 15% та зробити нарахування на заробітну плату у розмірі 36,3% згідно п.3.1.2 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» від 19.12.2003 року. Таким чином, до особистої персоніфікованої картки по нарахуванню заробітної плати за формою № 418-мех. за 2010 та 2011 роки (а.с.115-116) мав бути включений середній заробіток за 411 робочих днів, як вказано у рішенні суду про поновлення на роботі, у сумі 27504,12 грн., з яких відповідач мав сплатити єдиний соціальний внесок в розмірі 3,6% та на який мав нарахувати 36,3% страхових внесків та перерахувати вказані суми до Управління Пенсійного фонду України у Первомайському районі Харківської області. Натомість, відповідач нарахував у карточці середній заробіток згідно рішення суду в сумі 15033,19 грн. за період з 25.02.2010 року по неповний січень 2011 року з усіма нарахуваннями та відрахуваннями, а з січня 2011 року по 19.10.2011 року нарахувань ніяких не провів та не здійснив нарахування та виплат соціального та страхового внесків на користь ПФУ. Вказані обставини також підтвердила у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 , яка працює бухгалтером відділу освіти, а також це вбачається з листа-відповіді відділу освіти ОСОБА_1 від 06.06.2012 року (а.с.12). Таким чином, через неправомірні дії відповідача порушено право на належне пенсійне забезпечення позивачки, оскільки їй штучно зменшено страховий стаж для призначення пенсії більше ніж на 9 місяців, бо час, за який не було перераховано єдиний соціальний внесок не зараховується до страхового стажу.

Факт того, що позивачці сплачені всі належні їй до сплати суми від відділу освіти згідно рішення суду від 19.10.2009 року, що вже виконане, сторонами не оспорюється. Проте з доводами відділу освіти, що останній не має жодного відношення до суми у 12470,93 грн., яку сплатив МРЦЗ на користь позивачки згідно рішення окружного адміністративного суду (а.с.28), суд погодитися не може. Так, дійсно, вказана сума за рішенням суду від 19.10.2009 року не була присуджена до сплати відділом освіти на користь ОСОБА_1 , проте вказана сума середнього заробітку, а значить заробітної плати, була за рішенням суду залишена за ОСОБА_1 за рахунок вже сплаченої матеріальної допомоги по безробіттю центром зайнятості, який за рішенням окружного адміністративного суду повернув з відділу освіти вказану суму. Тому, обов`язок щодо нарахування та перерахування єдиного соціального та страхового внесків на вказану суму залишається саме за відділом освіти, оскільки МРЦЗ згідно закону не має обов`язку щодо таких нарахувань і відрахувань з матеріальної допомоги, що її надає населенню.

Відповідно дост. 60 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.Суд визнав установленими ті обставини, на які посилається позивачка, натомість, доводи сторони відповідача у судовому засіданні своє підтвердження не знайшли. Тому, суд вважає, що відповідач без належних на те правових підстав не здійснив нарахувань та перерахувань відповідних внесків щодо зарплати позивачки, чим порушив її законні інтереси, а значить необхідно захистити права позивачки шляхом зобов`язання відповідача нарахувати та перерахувати відповідні внески.

Спричинення моральної шкоди у сумі 4000 грн., яка на думку позивачки полягає у моральних стражданнях, нервових переживаннях, порушенні нормального укладу її життя, що змусило докладати додаткові зусилля для його організації, через те, що незарахування до її пенсійного страхового стажу періоду більше 9-ти місяців призвело до недоотримання допомоги по безробіттю у МРЦЗ у розмірі по 800 грн. щомісячно після її звільнення за згодою сторін, хоча фактично це відбулося через штучно створені неможливі умов для праці під час судового розгляду свого підтвердження не знайшло. Так, звільнення позивачки після поновлення на роботі через протиправні дії відповідача ніякими належними доказами не підтверджено. Остання звільнена за згодою сторін і за власним бажанням стала на облік до центру зайнятості, а замала матеріальна допомога по безробіттю, на думку позивачки, що могла би бути більшою у разі врахування страхового стажу у 9 місяців, за вину відділу освіти поставлено бути не може, оскільки позивачка сама вирішила звільнитися, набувши статус безробітної.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути судовий збір.

Керуючись ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», «Порядком обчислення середньої заробітної плати», ст. 237-1 КЗпП України, ст. ст. 3, 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов`язати Відділ освіти Первомайської районної державної адміністрації Харківської області провести нарахування середнього заробітку у сумі 12470,93 грн. за період з 01.01.2011 року по 19.10.2011 року по особистій карточці ОСОБА_1 .

Зобов`язати Відділ освіти Первомайської районної державної адміністрації Харківської області утримати з середнього заробітку ОСОБА_1 у сумі 12470,93 грн. єдиний соціальний внесок у розмірі 3,6% та перерахувати його до Управління Пенсійного фонду України у Первомайському районі Харківської області на персоніфікований облік ОСОБА_1 .

Зобов`язати Відділ освіти Первомайської районної державної адміністрації Харківської області нарахувати на середній заробіток ОСОБА_1 у сумі 12470,93 грн. 36,3% страхових внесків та перерахувати їх до Управління Пенсійного фонду України у Первомайському районі Харківської області.

Позовні вимоги ОСОБА_1 щодо відшкодування моральної шкоди залишити без задоволення.

Стягнути з відділу освіти Первомайської районної державної адміністрації Харківської області, вул. Гагаріна, б.6 м. Первомайський Харківської області, р/р НОМЕР_1 , МФО 851011, код 02146179 банк УДКСУ Харківської області, судовий збір в розмірі 107 грн. 30 коп.: р/р 31215206700019, одержувач Первомайське управління Державної казначейської служби України Харківської області, код одержувача 37327442, Банк одержувача ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПО суду 22705741.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Первомайський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: С. В. Библів