Ухвала

від 04.06.2024 по справі 202/1629/24

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/1629/24

Провадження № 2/202/2845/2024

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

04 червня 2024 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі: головуючого судді Бєсєди Г.В., за участю секретаря Назаревич І.Л., представника позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , розглянувши заяву ОСОБА_3 про зміну предмету позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних щодо предмета спору орган опіки та піклування адміністрації Індустріального району Дніпровської міської ради про позбавлення батьківських прав,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська із позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних щодо предмета спору: орган опіки та піклування адміністрації Індустріального району Дніпровської міської ради про позбавлення батьківських прав.

В подальшому ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про зміну предмету позовних вимог в якій просив визначити місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком ОСОБА_3 , 1985 року народження, за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяви зазначав, що позбавлення батьківських прав є крайньою мірою, яка може вплинути на подальше життя їх з відповідачкою дітей, вважає, що більш доцільним буде змінити предмет позову, а саме визначити місце проживання їх дітей з ним.

Представник позивача адвокат Сорока Т.В. заяву про змінупредмету позовнихвимог підтрималата просилазадовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 не заперечувала щодо задоволення заяви.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін приходить до наступних висновків.

Суд визначає в межах, встановлених ЦПК України, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо (частина перша статті 11 ЦПК України).

Частиною першою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина третя статті 13 ЦПК України).

Відповідно до частин першої-третьої статті 49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Позовом у процесуальному сенсі є зверненням до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів: предмета і підстави позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19) підкреслено, що предметпозову- це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Предмет позову кореспондується зі способами захисту права, які визначені, зокрема, у статті 16 ЦК України, а тому зміна предмета позову означає зміну позовної вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасно зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Разом з тим не вважаються зміною підстави позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19)).

Підставою позовних вимог ОСОБА_3 при зверненні до суду виступало порушення батьківських обов`язків ОСОБА_2 .

У заяві про зміну предмета позову ОСОБА_3 заявив нову позовну вимогу щодо визначення місця проживання малолітніх дітей з ним. Підставою для задоволення нових позовних вимог позивач вважав, що позбавлення батьківських прав є крайньою мірою.

Тобто, подана позивачем заява містить нову позовну вимогу та новеобґрунтування підстав для її задоволення.

Враховуючи те, що у заяві ОСОБА_3 зазначена самостійна матеріально-правова вимога та одночасно на її обґрунтування наведена інша обставина, яка не була визначена позивачем первісною підставою позову, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для прийняття до розгляду заяви про зміну предмету позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 260-261, 263, 354 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у прийнятті заяви ОСОБА_3 про зміну предмету позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних щодо предмета спору орган опіки та піклування адміністрації Індустріального району Дніпровської міської ради про позбавлення батьківських прав та повернути її.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Суддя Г.В. Бєсєда