Рішення
від 29.05.2024 по справі 713/2583/22
ВИЖНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 713/2583/22

Провадження №2/713/7/24

РІШЕННЯ

іменем України

29.05.2024 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області в складі головуючого судді Осокіна А.Л., при секретарі Колотило М.М., розглянувши у відкритому засіданні в залі суду цивільну справу за уточненим позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_4 , треті особи: Державний нотаріус Вижницької державної нотаріальної контори, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання заповіту недійсним,--

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася в суд з позовом, який в подальшому уточнила, до ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним, посилаючись на таке.

ОСОБА_7 27.09.2017 склала заповіт, яким заповіла позивачу все своє майно.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 померла.

Позивач, як спадкоємець за заповітом, подала заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 .

Після цього позивач виявила, що 21.09.2018 є заповіт, складений ОСОБА_7 на ім`я відповідача ОСОБА_3 . Даний заповіт складений нотаріусом Мицкан Ж.І., в присутності ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . У даному заповіті замість заповідача ОСОБА_7 розписалася ОСОБА_8 , житель АДРЕСА_1 .

Позивач вважає, що заповіт від 21.09.2018 складений ОСОБА_7 на ім`я відповідача ОСОБА_3 є недійсним, виходячи з такого.

В заповіті вказано, що його складено о 15:20 год., але не вказано місце його складення, чим порушено вимоги щодо форми заповіту. Це, на думку позивача, означає, що заповіт є нікчемним, та визнання його нікчемним в судому порядку не вимагається.

В заповіті зазначено, що його складено за допомогою загально технічних засобів. З цього вбачається, що місцем складення заповіту є нотаріальна контора. Але зі змісту самого заповіту цього не вбачається.

В заповіті зазначено, що заповідач ОСОБА_7 є особою похилого віку, самостійно розписатись у заповіті не може, тому за дорученням нотаріуса текст даного заповіту на двох примірниках підписано ОСОБА_8 , жителем АДРЕСА_1 . Але ОСОБА_8 станом на 21.09.2018 в м.Косів не зареєстрована та в м.Косів відсутня вулиця чи провулок « ОСОБА_9 ».

Все вказане, на думку позивача означає, що заповіт складений не тільки з порушенням вимог щодо форми та посвідчення заповіту, але волевиявлення заповідача не було вільним та не відповідало її волі.

Крім того, ОСОБА_7 отримувала пенсію та до смерті розписувалась у відомостях про її отримання тому могла самостійно підписати оспорюваний заповіт. І відсутність її підпису в цьому заповіті ставить його під сумнів. Тому не було жодної необхідності підписуватись ОСОБА_8 в оспорюваному заповіті.

Виходячи з викладеного позивач просить суд визнати заповіт від 21.09.2018 , зареєстрований в реєстрі за №423, відповідно до якого ОСОБА_7 заповіла ОСОБА_3 недійсним, та стягнути з ОСОБА_3 сплачений судовий збір та витрати на правничу допомогу.

Відповідач ОСОБА_3 , в особі свого представника адвоката Кириляк С.Г. надала відзив на уточнений позов, яким позов не визнала та просила відмовити у його задоволенні.

Вказувала, що позивач подала до суду в якості доказів два заповіти ОСОБА_7 від 19.11.2010 та від 27.09.2017. В першому заповіті замість ОСОБА_7 підпис поклала ОСОБА_10 , та в другому заповіті ОСОБА_11 .

Зазначала, що твердження про те, що у заповіті не зазначено місця його складення не може бути підставою для визнання заповіту недійсним, та факт складення заповіту у Вижницькій державній нотаріальній конторі можуть підтвердити свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , та ОСОБА_8 особи, які були присутні під час його складення.

На думку відповідача, та обставини, що ОСОБА_8 не проживає в АДРЕСА_1 , та що взагалі така адреса не існує може свідчити про описку у заповіті та дану обставину може спростувати сама ОСОБА_8 . Разом з тим згідно з позицією КЦС ВС у справі №397/1396/19 технічні описки у заповіті не впливають на його недійсність.

Відповідач стверджує, що заповіт був складений у відповідності до вимог законодавства, тому у задоволенні позову слід відмовити та стягнути з позивача на користь відповідач понесені судові витрати.

Ухвалою від 24.01.2023 відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання у справі.

В судовому засіданні було відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про визначення учасників справи (а.с.89) аналогічних до учасників, вказаних позивачем в уточненій позовній заяві за виключенням третіх осіб - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Ухвалою від 03.05.2023 задоволено уточнене клопотання позивача про витребування доказів (а.с.100,101) та витребувано з Чернівецької дирекції АТ Укрпошти платіжні відомості про отримання ОСОБА_7 пенсії за період часу з 01.01.2018 по 01.11.2021. При цьому у даному клопотанні представник позивача відмовився від витребування спадкової справи у нотаріуса.

Ухвалою від 12.07.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду в судому засіданні, задоволено клопотання про виклик свідків.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Краснюк В.В. позовні вимоги за уточненим позовом підтримав, посилаючись на обставини, викладені в ньому просив позов задовольнити.

Відповідач та його представник адвокат Кириляк С.Г позовні вимоги не визнали, з підстав вказаних у відзиві на позов, просили у позові відмовити.

Третя особа державний нотаріус в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності. З приводу вирішення справи покладався на суд.

Третя особа ОСОБА_5 , будучи допитаною в судому засіданні в якості свідка показала, що вона знає ОСОБА_12 давно. Свідок бачила ОСОБА_12 біля Ощадбанку, та ОСОБА_12 попросила, щоб свідок була присутня під час складання заповіту самою ОСОБА_12 на користь ОСОБА_3 21.09.2018 під час складання заповіту було присутніх 3-є осіб: сама ОСОБА_13 , молодий хлопець та ще одна жінка. (Свідок точно пам`ятає дату, оскільки в цей день в с.Чорногузи Вижницького району релігійне свято) Нотаріус запитувала у ОСОБА_12 декілька разів чи вона дійсно хоче заповісти своє майно. ОСОБА_12 підтверджувала це. Свідок та інші особи давали свої паспорта нотаріусу. Але свідок не пам`ятає чи нотаріус питала у ОСОБА_12 чому вона не може підписати заповіт. Під час допиту свідок ознайомилась із заповітом, та підтвердила, що в заповіті в якості свідка розписувалась вона та стоїть саме її підпис.

Третя особа ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилась.

Свідок ОСОБА_14 , будучи допитаною в судому засіданні, показала, що вона являється мамою позивача, їй було роз`яснено ст..63 Конституції щодо права на відмови від дачі показів, але вона погодилась давати покази. Показала, що, знає ОСОБА_12 , оскільки ОСОБА_12 являлась сусідкою свідка та приходила до свідка, щоб свідок її годувала. ОСОБА_12 приносили пенсію та вона самостійно розписувалась за отримання пенсії. Знає, що ОСОБА_12 розписувалась у заповітах, складених на ім`я позивача.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні показала, що вона проживає в с.Чорногузи Вижницького району з 2016 року. Їй відомо, що за ОСОБА_12 доглядав особа з прізвищем « ОСОБА_16 ». ОСОБА_12 йому відмовила. Після цього за ОСОБА_12 почали доглядати сусіди ОСОБА_17 . Потім за ОСОБА_12 доглядала ОСОБА_3 . ОСОБА_12 говорила свідку, що хоче розпорядитись своїм майном на користь ОСОБА_3 . У 2015 році ОСОБА_12 просила свідка декілька разів записати якусь інформацію. З цього свідок зробила висновок, що ОСОБА_12 є безграмотною.

Свідок ОСОБА_8 , будучи допитаною в судому засіданні, показала, що вона була з ОСОБА_12 знайомою. ОСОБА_12 запросила її до нотаріуса підписати заповіт. ОСОБА_3 є сестрою свідка. Але ОСОБА_3 її не запрошувала. У заповіті помилка щодо написання адреси свідка.

З`ясувавши обставини справи та відповідні ім. правовідносини, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свобод чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

У статті 1233 ЦК України визначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Частинами другою, третьою та четвертою статті 1254 ЦК України закріплено, що заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним. Якщо новий заповіт, складений заповідачем, був визнаний недійсним, чинність попереднього заповіту не відновлюється, крім випадків, встановлених статтями 225 і 231 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Загальні підстави недійсності правочину визначені статтею 215 ЦК України.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно зі статтею 1247 ЦК України заповіт складається у письмовій формі

із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251, 1252 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

Якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування (частина перша статті 1251 ЦК України).

Вказане також закріплено положеннями статті 37 Закону України

«Про нотаріат», підпунктом 5 пункту «б» частини першої статті 38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Порядком вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, що затверджений наказом Міністерства юстиції України від 11 листопада 2011 року № 3306/5 (далі Порядок), визначено порядок посвідчення заповіту посадовими особами органів місцевого самоврядування.

У статті 1257 ЦК України передбачено вичерпний перелік підстав для визнання заповіту недійсним та зазначено, що заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі. Таке ж положення міститься і у частині 3 статті 203 ЦК України.

Зі змісту наведених норм вбачається, що дійсним, тобто таким,

що відповідає вимогам закону є заповіт, який посвідчений уповноваженою особою, яка мала на це право в силу закону, відсутні порушення його форми та посвідчення, волевиявлення заповідача було вільним і відповідало його волі.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані,

на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази

за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно ст.56 Закону України «Про нотаріат» Нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, посвідчують заповіти дієздатних фізичних осіб, складені відповідно до вимог законодавства України і особисто подані ними нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, а також забезпечують державну реєстрацію заповітів у Спадковому реєстрі відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Процедура посвідчення заповітів нотаріусом, внесення змін до нього та скасування регламентована главою 3 «Порядку вчинення нотаріальних дій».

Так, згідно пункту 1.3 вказаної глави «У заповіті зазначаються місце і час складення заповіту, дата та місце народження заповідача».

Пунктом 1.8 визначено «Якщо заповідач унаслідок фізичної вади, хвороби або з будь-яких інших причин не може власноручно підписати заповіт, за дорученням заповідача він може бути підписаний іншою фізичною особою».

Згідно пункту 1.11 «На бажання заповідача, а також у випадках, якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватись не менше ніж при двох свідках».

Судом встановлено, що 21.09.2018 ОСОБА_7 склала заповіт, яким заповіла ОСОБА_3 все своє майно. Даний заповіт складений нотаріусом Мицкан Ж.І., в присутності свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , яких ОСОБА_7 обрала самостійно. У даному заповіті також зазначено «В зв`язку з тим, що заповідач ОСОБА_7 є людиною похилого віку, власноручно розписатись не може, за її дорученням, в її, нотаріуса та свідків присутності текст цього заповіту у двох примірниках підписано ОСОБА_8 , яка проживає в АДРЕСА_1 .

Далі зазначено, що «цей заповіт складено о 15год. 20хв. перший який видається заповідачу, а другий залишається на зберіганні у Вижницькій державній нотаріальній конторі, місцезнаходження якої є м.Вижниця вул.Українська,95 Вижницького району.» (а.с.18).

З довідки приватного нотаріуса Оліник Ю.І. від 17.03.2022 (а.с.20) вбачається, після смерті ОСОБА_12 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за заявою ОСОБА_3 , відкрито спадкову справу.

З довідки Косівської міської ради від 04.08.2022 №1242 вбачається, що згідно відомостей Реєстру територіальної громади відсутня вулиця (провулок) «Снятинський».

Крім того, ОСОБА_7 27.09.2017 (тобто за рік до складення оспорюваного заповіту) склала на ім`я позивача ОСОБА_18 заповіт, яким заповіла позивачу все своє майно. Даний заповіт складений нотаріусом Штефюк Н.В.., в присутності свідків ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , яких ОСОБА_7 обрала особисто. У даному заповіті також зазначено «В зв`язку з тим, що заповідач ОСОБА_7 власноручно розписатись не може, за її дорученням, в її, нотаріуса та свідків присутності текст цього заповіту у двох примірниках підписано ОСОБА_11 (а.с.10).

Крім того, ОСОБА_7 19.11.2010 склала на ім`я позивача ОСОБА_21 заповіт, яким заповіла їй все своє майно. Даний заповіт складений нотаріусом Войцеховським А.В., в присутності свідків ОСОБА_22 та ОСОБА_11 , яких ОСОБА_7 обрала особисто. У даному заповіті, також, зазначено: «В зв`язку з тим, що заповідач ОСОБА_7 похилого віку та хвора, власноручно розписатись не може, за її дорученням, в її, нотаріуса та свідків присутності текст цього заповіту у двох примірниках підписано ОСОБА_10 (а.с.16).

З копій платіжних відомостей про виплату пенсі та соціальних допомог за період часу з січня 2021 по жовтень 2021 щодо виплат та соціальних допомог ОСОБА_7 (а.с.114-123), оригінальних яких досліджувались в судому засіданні, вбачається, що ОСОБА_7 у вказаних відомостях розписувалась особисто.

Отже, підсумовуючи викладене, суд приходить до наступних висновків. Так, ОСОБА_12 в період часу з 2012 по 2018 рік склала 3 заповіти на осіб, з яких у 2017 році вона склала заповіт на ім`я позивача, та через рік - у 2018 році вона склала заповіт на ім`я відповідача.

При цьому у всіх заповітах сама заповідач ОСОБА_12 не підписувалась та замість неї підписувались інші особи, оскільки ОСОБА_12 , як вказано в заповітах, за станом здоров`я та внаслідок похилого віку не могла самостійно підписувати заповіти. При цьому всі заповіти зачитувались та підписувались у присутності свідків та свідками підписувались також.

Разом з тим, у відомостях про отримання пенсії за період часу з січня 2021 по жовтень 2021 року сама ОСОБА_12 ставила підписи за отримання нею пенсій та інших соціальних виплат.

Отже, вирішуючи позов з приводу зазначених у ньому підстав щодо визнання заповіту недійсним суд приходить до наступного.

З приводу того, що ОСОБА_12 розписувалась у відомостях щодо отримання нею пенсії самостійно, тому не було жодної необхідності підписуватись ОСОБА_8 у оспорюваному заповіті, суд зазначає таке.

Як зазначено в п.1.8 глави 3 «Порядку вчинення нотаріальних дій» «Якщо заповідач унаслідок фізичної вади, хвороби або з будь-яких інших причин не може власноручно підписати заповіт, за дорученням заповідача він може бути підписаний іншою фізичною особою».

Вказане означає, що заповіт підписується іншою особою саме за дорученням заповідача. Зі вказаного слідує, що ОСОБА_8 підписувала заповіт ОСОБА_12 саме за дорученням самої ОСОБА_12 та на її прохання. При цьому таке підписання здійснювалось у присутності свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_5 . Вказане було підтверджено ОСОБА_23 та ОСОБА_8 , які були допитані в судому засіданні в якості свідків.

Крім того, та обставина, що надані суду 3 заповіти, які складались у 2012, 2017 та у 2018 році самою ОСОБА_12 , де зазначено, що замість неї за її дорученням всі 3 заповіти підписувались іншими особами беззаперечно свідчить про те, що дійсно заповідач ОСОБА_12 доручала підписувати заповіти від свого імені іншим особам. Це, у свою чергу, виключає будь-які сумніви у правомірності та законності підписання оспорю0в1аного заповіту ОСОБА_8 .

За таких обставин посилання позивача на те, що не було жодних підстав для того, щоб замість ОСОБА_12 в заповіті підписувалась ОСОБА_8 є безпідставними.

З приводу посилання позивача на порушенням щодо форми заповіту, суд зазначає, що оспорюваний заповіт складений у письмовій формі, посвідчений нотаріусом зареєстрований в реєстрі. Він у відповідності до вимог ст..203, 207, 215 ЦК України, ст.58 Закону України «Про нотаріат», глави 3 «Порядку вчинення нотаріальних дій», за дорученням самої ОСОБА_12 підписаний ОСОБА_8 , у присутності свідків. Тому жодних підстав щодо недотримання форми складення заповіту немає. За таких обставин суд знаходить, що посилання позивача на порушенням форми заповіту є, також безпідставними.

При цьому суд не погоджується з посилання позивача на порушенням процедури посвідчення заповіту, оскільки в заповіті не зазначено місця складення та посвідчення заповіту «на дому чи в нотаріальній конторі», виходячи з такого.

Вимогами ЦК, Закону України «Про нотаріат» та Порядком вчиненні нотаріальних дій не визначено чітких вимог до вказівки на місце складання заповіту, в тому числі і не зазначено, що у заповіті необхідно вказувати чи його складено «на дому чи в нотаріальній конторі»

І, при цьому, хоча в оспорюваному заповіті дійсно не зазначено чи його складено «на дому чи в нотаріальній контор, але в ньому вказано, що його складено в м.Вижниця. За таких обставин, суд знаходить, що нотаріусом виконано вимоги щодо зазначення місця складення заповіту. З показів свідка ОСОБА_5 вбачається, що заповіт складався в нотаріальній конторі. Крім того, та обставина, що заповіт складався і посвідчувався в нотаріальні конторі не заперечується і позивачем, який прямо про це вказує в позові (а.с.60 абз.1).

Крім того, у постанові ВК КЦС від 06.07.2022 по справі №681/196/20 з приводу місця складення заповіту зазначено, що Місце складення заповіту» не належить до форми та змісту заповіту, а по своїй суті є реквізитом. Тож відсутність вказівки на місце складення заповіту не має наслідком його недійсність (нікчемність або оспорюваність).

Під змістом правочину у доктрині та судовій практиці розуміється сукупність умов, викладених у ньому. Аналіз положень кн.6 ЦК дозволяє стверджувати, що зміст заповіту складає розпорядження заповідача відносно належних йому прав та обов`язків. Тобто розпорядження, як правило, про призначення спадкоємців та розподіл між ними належних спадкодавцю прав та обов`язків.

Натомість категорія «місце складення заповіту» сутнісно відмінна від розпоряджень спадкодавця, спрямованих на визначення юридичної долі його прав та обов`язків. Отже, відсутність такого реквізиту не має наслідком його недійсність.

За таких обставин посилання позивача на відсутність в заповіті вказівки на те, де складався заповіт «на дому чи в нотаріальній конторі», є демагогічним, надуманим та безпідставним.

З приводу посилання позивача на те, що в м.Косів Івано-Франківської області відсутня вулиця «Снятинська», на якій, як слідує з оспорюваного заповіту, проживає ОСОБА_8 , яка, за дорученням ОСОБА_12 підписалась в оспорюваному заповіті, суд зазначає таке.

Так, ОСОБА_8 проживає в по АДРЕСА_1 . Вказане підтверджується копією її паспорта. Разом з тим у заповіті зазначено місце її проживання в АДРЕСА_1 . При цьому сам факт підписання заповіту за дорученням ОСОБА_12 саме ОСОБА_8 , не оспорюється, та підтверджується свідком ОСОБА_5 . Вказане означає, що в заповіті допущено технічну описку.

У постанові від 12.01.2021 по справі № 397/1396/19 КЦС ВС звернув увагу на те, що технічні помилки (описки) у заповіті не впливають на його дійсність, не свідчать про порушення його форми та порядку посвідчення, вони не є тими порушеннями, які впливають на форму та посвідчення заповіту, що було б підставою для визнання заповіту недійсним.

Вказане у своїй сукупності свідчить про те, що положення Порядку та відповідні норми ЦК України, зокрема, статті 1247 ЦК України, при посвідченні заповіту були дотримані.

Крім того, позивачем не доведено наявності підстав, які б мали наслідком недійсність заповіту, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є його процесуальним обов`язком.

За таких обставин, суд знаходить, що позов є необгрутованим та у його задоволенні слід відмовити.

Щодо інших аргументів учасників справи, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обгрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд виходить з того, що відповідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, а відповідно до п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 18, 81, 200, 206, 223, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_4 , треті особи: Державний нотаріус Вижницької державної нотаріальної контори, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання заповіту недійсним відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Чернівецького апеляційного суду через Вижницький районний суд Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 08.06.2024.

Суддя Андрій ОСОКІН

СудВижницький районний суд Чернівецької області
Дата ухвалення рішення29.05.2024
Оприлюднено11.06.2024
Номер документу119597226
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за заповітом

Судовий реєстр по справі —713/2583/22

Постанова від 25.12.2024

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Білоконь Олена Валеріївна

Ухвала від 18.12.2024

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Білоконь Олена Валеріївна

Ухвала від 18.11.2024

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Білоконь Олена Валеріївна

Постанова від 17.09.2024

Цивільне

Чернівецький апеляційний суд

Перепелюк І. Б.

Постанова від 17.09.2024

Цивільне

Чернівецький апеляційний суд

Перепелюк І. Б.

Ухвала від 10.07.2024

Цивільне

Чернівецький апеляційний суд

Перепелюк І. Б.

Ухвала від 10.07.2024

Цивільне

Чернівецький апеляційний суд

Перепелюк І. Б.

Ухвала від 01.07.2024

Цивільне

Чернівецький апеляційний суд

Перепелюк І. Б.

Рішення від 29.05.2024

Цивільне

Вижницький районний суд Чернівецької області

ОСОКІН А. Л.

Рішення від 29.05.2024

Цивільне

Вижницький районний суд Чернівецької області

ОСОКІН А. Л.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні