Рішення

від 10.06.2024 по справі 337/2252/24

ХОРТИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

10 червня 2024 року

Справа № 337/2252/24

Номер провадження 2/337/1210/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.06.2024 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя

в складі: головуючого судді- Салтан Л.Г.

за участю секретаря Трегуб Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Територіальної громади в особі Запорізької міської ради, треті особи ОСББ «Стекольщик-1», приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Салтан Валерія Валеріївна про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В :

16квітня 2024року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися досуду зпозовом доТериторіальної громадив особіЗапорізької міськоїради,в якомупросять визнатиза ОСОБА_1 право власностіна частку квартири АДРЕСА_1 ,як пережившемуіз подружжяпісля смертіжінки ОСОБА_3 ,яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ;визнати за ОСОБА_1 право власностіна 1/4частку квартири АДРЕСА_1 , впорядку спадкування зазаконом післясмерті жінки ОСОБА_3 ,яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/4 частку квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 22 квітня 2024 року відкрито загальне позовне провадження у справі.

Ухвалою суду від 20.05.2024 року справа призначена до розгляду.

У судове засідання сторони, та представник третіх осіб не з`явилися, звернулися до суду з заявою про розгляд справи за їх відсутністю. В своїй заяві позивачі та представник зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить позов задовольнити, представник відповідача просить винести рішення на розсуд суду, представник третьої особи заперечень за позовом не має.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі по наступним підставам.

Судом встановлено, 19 жовтня 1984 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було укладено шлюб, зареєстрований Заводським Бюро ЗАГС м. Запоріжжя, про що зроблено відповідний актовий запис №451.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у подружжя народився син - ОСОБА_2 .

24 жовтня 1989 року, ОСОБА_4 виконавчиМ комітетом Ленінської районної ради народних депутатів М.Запоріжжя було видано ордер №1455 на двокімнатне житлове приміщення житлово-будівельного кооперативу житловою площею 28,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 для проживання трьох осіб, а саме ОСОБА_4 , її чоловіка - ОСОБА_1 та сина ОСОБА_2 .

Із довідки за підписом голови ЖБК» Стекольщик -1 «вбачається, що ОСОБА_4 належала квартира АДРЕСА_3 . Вартість квартири виплачена повністю 12 грудня 1995 року.

Таким чином, ОСОБА_3 як член ЖБК, повністю внесла свій пайовий внесок за двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , надану їй і користування, та відповідно до діючого на той момент Закону України «Про власність» набула право власності на неї.

16.12.2016 року ЖБК "Стекольщик-1" реорганізовано в ОСББ "Стекольщик-1», тобто останній є правонаступником ЖБК "Стекольщик-1", що підтверджується інформацією із Єдиного реєстру юридичних осіб та ФОП та громадських формувань.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 .

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, до складу якої увійшла квартира за адресою: АДРЕСА_2 .

З метою оформлення спадкових прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Салтан В.В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом та свідоцтва про право власності на частину, як пережившему одного із подружжя.

Постановами про відмову у вчиненні нотаріальних дій №№66,67 від 24 січня 2024 року, приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області. ОСОБА_5 , було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 , як пережившему із подружжя, свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/4 частку квартири.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій №68 від 24 січня 2024 року, приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Салтан В.В., було відмовлено ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/4 частку квартири.

Відповідно до постанов про відмову у вчиненні нотаріальних дій, підставою відмови у оформленні спадкових справ є відсутність документів, які підтверджують реєстрацію права власності на спадкове майно.

Таким чином, вирішити питання про оформлення спадщини на вказане спадкове майно в нотаріальному порядку неможливо у зв' язку із тим, що за життя спадкодавець не зареєстрував право власності на квартиру.

Станом на зараз ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позбавлені можливості оформити свої спадкові права після смерті дружини та матері, через, що вимушені звернутись за захистом своїх прав до суду.

Статтею 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 182 ЦК України (в редакції від 16 січня 2003 року), право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Згідно з ч. 4 ст. 334 ЦК України (в редакції від 16 січня 2003 року), право на нерухомі майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

За ст. 3 Закону України «Про державну, реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції від 1 січня 2013 року), державна реєстрація прав є обов`язковою, права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Положення ст.328 Цивільного кодексу України (в редакції від 16 січня 2003 року) передбачають, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 128 Цивільного кодексу України (в редакції 1963 року), право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Передачею визнається вручення речі набувачу.

За положеннями ст. 15 Закону України «Про власність», який діяв до вступу в законну силу Цивільного кодексу України в редакції 2003 року, передбачалось, що член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або! товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.

Вказані норми дублюються у ст. 384 ЦК України (в редакції від 2003 ро^су), де зазначено, що в разі викупу квартири, член житлово-будівельного кооперативу стає власником квартири.

В п. п. 69, 71 Листа Верховного Суду України від 26 травня 2001 року «Правові позиції щодо розгляду судами окремих категорій судових справ (Житлове право)» зазначалось, що члени ЖБК, які повністю внесли пайовий внесок за квартиру відповідно до ст. 15 Закону України «Про власність», набувають права власності на квартиру.

З п. 5-1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 вересня 1987 року № 9 «Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи» вбачається, що судам слід мати на увазі, що згідно зі ст. 15 Закону України «Про власність» член ЖБК, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, надану йому в користування, набуває право власності на квартиру і вправі розпоряджатись нею на свій розсуд.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 7 лютого 2014 року № 5 вбачається, що суди повинні мати на увазі, що законом може бути встановлений інший момент (підстава) набутті права власності. Зокрема, у разі повного внесення пайових внесків за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані члену житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства.

Згідно статті 22 Кодексу про шлюб та сім`ю Української РСР, який діяв на час виплати паю, майно нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю, що крім того узгоджується з діючими положенням ст. 60 СК України та ч. З ст. 368 ЦК України.

Відповідно до частини 1 ст. 70 СК України, частини 2 ст. 370 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті.

Статтею 524 ЦК Української РСР, що діяла на час відкриття спадщини, передбачено що спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

За життя ОСОБА_3 заповіту не склала, а тому спадкування здійснюється за законом.

Згідно з ч.1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до п. 4.12 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.

Відповідно доп.23ПостановиПленумуВерховного СудуУкраїнивід30.05.2008року№7"Просудовупрактикуу справахпроспадкування"зазначено,щосвідоцтвопро правонаспадщинувидається записьмовоюзаявоюспадкоємців,якіприйнялиспадщину впорядку,установленомуцивільнимзаконодавством.Занаявностіумов дляодержаннявнотаріальній конторісвідоцтвапроправо наспадщинувимогипро визнанняправанаспадщину судовомурозглядовінепідлягають.Уразівідмови нотаріусавоформленніправа наспадщинуособаможе звернутисядосудуза правиламипозовногопровадження. В листі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 зазначено, що судам слід звернути увагу, що на час відкриття спадщини в період чинності ЦК УРСР його нормами було передбачено певні дії, які свідчили про прийняття спадщини, у тому числі прийняття спадщини шляхом вступу у володіння та управління спадковим майном (фактичне прийняття спадщини).

Згідно із ст.ст. 41, 55 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Права людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Таким чином, вирішити питання про оформлення спадщини на вказане спадкове майно в нотаріальному порядку неможливо у зв`язку із тим, що за життя спадкодавець не зареєстрував право власності на квартиру.

Водночас, відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, з правочинів, тобто дій особи, спрямованих на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Отже, суд вважає, що ОСОБА_1 правомірно набув право власності на спадкове майно - 1/2 частку квартири після смерті ОСОБА_3 та 1/4 частки квартири, у порядку спадкування після смерті жінки ОСОБА_3 , а ОСОБА_2 набув право власності на частки квартири, після смерті його матері ОСОБА_3 .

Відсутність правовстановлюючого документа про право власності на нерухоме майно і відсутність державної реєстрації цього права за спадкодавцем не позбавляє спадкоємця права на спадщину, оскільки вона належить спадкоємцю з моменту відкриття спадщини.

При цьому, право власності на квартиру померлий набув правомірно відповідно до ст.15 Закону УРСР від 07.02.1991р. №697-ХІІ «Про власність», оскільки був членом житлово-будівельного кооперативу і повністю сплатив пай за вищевказану квартиру, що підтверджується відповідною довідкою зазначеного ЖБК і на даний момент з боку ЖБК не оспорюється.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

На підставі,викладеного,враховуючи,що позивач позбавлений права в передбаченому законом нотаріальному порядку оформити своє право на спадщину у вигляді зазначеної квартири, яка залишилась після смерті батьків, чим порушуються (не визнаються) його право власності на спадкове майно.

З`ясувавши усі обставини справи та оцінивши надані суду докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючисьст.58 Конституції України, ст.86,128 ЦК УРСР 1963р., ст.15,16,321,328,392 ЦК України, ст.ст4,5,12,13,19,81,89, ч.3 ст.200,258,263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Територіальної громади в особі Запорізької міської ради, треті особи ОСББ «Стекольщик-1», приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Салтан Валерія Валеріївна про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 право власності на 1/2 (одну другу) частку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , як пережившему із подружжя після смерті жінки ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на 1/4 (одну четверту) частку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті жінки ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 ) право власності на 1/4 (одну четверту) частку квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене в Запорізькому апеляційному суді шляхом подачі в 30-денний строк апеляційної скарги з часу виготовлення повного тексту рішення.

Суддя: Л.Г. Салтан