Рішення

від 28.05.2024 по справі 606/1577/23

ТЕРЕБОВЛЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 606/1577/23

Р і ш е н н я

і м е н е м У к р а ї н и

28 травня 2024 року м.Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області

в складі:

головуючої судді Ромазан Л.С.

за участю секретаря судового засідання Будз М.В.,

представника позивача адвоката Алексенка С.Л.,

представника відповідача ПОП "Тернопільське" адвоката Ярмуся В.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до приватно - орендного підприємства «Тернопільське», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Бучацька міська рада Тернопільської області, ОСОБА_2 , про скасування рішень про державну реєстрацію змін до іншого речового права та зобов`язання повернути земельні ділянки,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до приватно-орендного підприємства «Тернопільське» (далі ПОП «Тернопільське»), у якому просить:

- скасувати рішення про державну реєстрацію змін до іншого речового права №51120363 від 11.02.2020 року, прийняте державним реєстратором Бучацької міської ради Тернопільської області Лесиком Василем Богдановичем, на підставі додаткової угоди від 10.11.2018 року про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки та внесення змін до договору оренди землі від 06.12.2010 року, укладеної між ОСОБА_3 та приватно - орендним підприємством «Тернопільське» на земельну ділянку площею 2,33 га, кадастровий номер 6125082400:01:001:0021, яким змінено дату закінчення строку дії права оренди землі на 10.11.2025 року;

- скасувати рішення про державну реєстрацію змін до іншого речового права №51120523 від 11.02.2020 року, прийняте державним реєстратором Бучацької міської ради Тернопільської області Лесиком Василем Богдановичем, на підставі додаткової угоди від 10.11.2018 року про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки та внесення змін до договору оренди землі від 06.12.2010 року, укладеної між ОСОБА_3 та приватно - орендним підприємством «Тернопільське» на земельну ділянку площею 0,92 га, кадастровий номер 6125082400:01:001:0585, яким змінено дату закінчення строку дії права оренди землі на 10.11.2025 року.

- зобов`язати приватно - орендне підприємство «Тернопільське» повернути ОСОБА_1 належну йому частку земельної ділянки площею 2,33 га, кадастровий номер 6125082400:01:001:0021, що розташована на території Дворічанської сільської ради Теребовлянського (на даний час Тернопільського) району Тернопільської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- зобов`язати приватно - орендне підприємство «Тернопільське» повернути ОСОБА_1 належну йому частку земельної ділянки площею 0,92 га, кадастровий номер 6125082400:01:001:0585, що розташована на території Дворічанської сільської ради Теребовлянського (на даний час Тернопільського) району Тернопільської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказав, що на підставі свідоцтв про право на спадщину за заповітом № 441 та № 442 від 19 березня 2020 року він є власником 1/2 частки земельних ділянок площею 2,33 га, кадастровий номер 6125082400:01:001:0021 та площею 0,92 га, кадастровий номер 6125082400:01:001:0585, які розташовані на території Дворічанської сільської ради Тернопільського (колишнього Теребовлянського) району Тернопільської області. 06 грудня 2010 року між ОСОБА_3 та відповідачем були укладені два договори оренди землі, за умовами яких ОСОБА_3 передала вказані земельні ділянки ПОП «Тернопільське» в строкове платне користування терміном на 10 років. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. Спадкоємцями за заповітом у рівних частках стали її діти: він - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які 19 березня 2020 року отримали свідоцтва про право на спадщину за заповітом, на підставі яких зазначені земельні ділянки перейшли до них у власність у рівних частках. Відповідно до п.32 договорів оренди землі від 06 грудня 2010 року перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору. Після завершення дії вказаних договорів позивач не бажав продовжувати договірні відносини із відповідачем, однак у квітні 2021 року із інформаційних довідок Державного реєстру речових прав на нерухоме майно дізнався, що у вказаному реєстрі зареєстровано право оренди на підставі додаткових угод від 10.11.2018 року до зазначених договорів оренди землі, якими продовжено термін дії договорів оренди до 10.11.2025 року.

Позивач вказав, що відповідач не повідомив про укладення додаткових угод із його матір`ю ОСОБА_3 , яка померла за місяць до їх укладення, а реєстрація додаткових угод була вчинена державним реєстратором більш ніж через рік після її смерті та за місяць до оформлення ним спадщини. Також йому відомо, що його мати жодним чином не давала згоди на укладення додаткових угод про поновлення терміну дії договорів оренди земельних ділянок, додаткові угоди вона не підписувала, відповідач на даний час користується її земельними ділянками без жодних правових підстав. Вказане стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 14 серпня 2023 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі.

Представником відповідача було подано до суду відзив на позов, у якому він просив відмовити у задоволенні позову, оскільки між ПОП «Тернопільське» та ОСОБА_3 10 жовтня 2018 року було укладено додаткові угоди про поновлення терміну дії договорів оренди земельних ділянок від 06 грудня 2010 року та внесено зміни до них, а саме поновлено термін дії договорів оренди земельних ділянок на 7 років до 10 листопада 2025 року. Під час укладення вказаних двох додаткових угод від 10 жовтня 2018 року із власником земельних ділянок ОСОБА_3 було погоджено всі істотні умови договорів, вона особисто поставила підпис на додаткових угодах, будь-яких зауважень не висунула. Додаткові угоди були зареєстровані 11 лютого 2020 року державним реєстратором Бучацької міської ради Тернопільської області із дотриманням вимог законодавства. У відзиві зазначено, що з 2010 року по даний час ОСОБА_3 отримує орендну плату від ПОП «Тернопільське», останнє сплачує податок за використання земельних ділянок позивача. Також у відзиві на позов представник відповідача вказав про пропуск позивачем строку позовної давності, оскільки додаткові угоди були укладені між сторонами 10 жовтня 2018 року, а із даною позовною заявою позивач звернувся до суду 14 серпня 2023 року, тобто із пропуском трирічного строку для звернення до суду для захисту своїх прав.

08 листопада 2023 року до суду надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача вказав на те, що позивач та його рідна сестра ОСОБА_4 успадкували земельні ділянки, належні їх матері, 19 березня 2020 року, а тому ні їх мати, яка померла раніше до укладених додаткових угод, ні він та його сестра не могли укласти із ПОП «Тернопільське» додаткових угод до договорів оренди. Позивачу до квітня 2021 року не було відомо про існування додаткових угод до договорів оренди землі, він взагалі не знав про їх існування до отримання інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 01 квітня 2021 року, а тому доводи представника відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності при зверненні до суду із даним позовом є безпідставними. Наявність оспорюваних записів про державну реєстрацію змін до речового права на підставі додаткових угод від 10 листопада 2018 року, яких ОСОБА_3 не укладала та не підписувала, порушує права та охоронювані інтереси позивача, як правонаступника майна своєї матері щодо користування та розпорядження належними йому частинами земельних ділянок, а тому вони підлягають скасуванню. При цьому, доводи представника відповідача про сплату позивачу орендної плати за користування земельними ділянками жодним чином не підтверджує погодження та укладення додаткових угод від 10 листопада 2018 року між ОСОБА_3 та відповідачем, такий обов`язок орендаря випливає із укладених договорів оренди від 06.12.2010 року. Представник позивача просив позов задовольнити.

30 жовтня 2023 року Бучацькою міською радою Тернопільської області подано до суду письмову заяву про розгляд справи без участі представника вказаної ради.

06 березня 2024 року третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 подано до суду письмові пояснення, з яких вбачається, що її мати була власником двох земельних ділянок, які у 2010 році вона передала в користування на умовах оренди ПОП «Тернопільське» на 10 років. Після смерті матері вона разом із своїм братом, позивачем у справі, успадкувала у рівних частках вказані земельні ділянки. Їй відомо про те, що мати перед смертю не підписувала жодних додаткових угод та не висловлювала наміру продовжувати дію договорів оренди. Про існування додаткових угод вона із братом взнала у квітні 2021 року після звернення до державного реєстратора про надання інформації щодо земельних ділянок.

Ухвалою суду від 04 квітня 2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі із мотивів, викладених у позові та в документах по суті справи, просив їх задовольнити.

Представник відповідача заперечив проти позову з мотивів, викладених у відзиві на позов, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши та оцінивши матеріали справи, встановив наступні обставини.

ОСОБА_3 (мати позивача) була власником земельних ділянок площею 2,33 га, кадастровий номер 6125082400:01:001:0021, та площею 0,92 га, кадастровий номер 6125082400:01:001:0585, що розташовані на території Дворічанської сільської ради Теребовлянського (на даний час Тернопільського) району,Тернопільської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ТР №072270, виданого Теребовлянською райдержадміністрацією Тернопільської області 07 серпня 2003 року, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 171.

06 грудня 2010 року між ОСОБА_3 та ПОП «Тернопільське» були укладені два договори оренди належних їй земельних ділянок, згідно з якими позивач передала в оренду відповідачу в строкове платне користування терміном на 10 років зазначені земельні ділянки. За користування об`єктом оренди сторонами договору встановлена орендна плата в розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки.

Згідно із інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 01 квітня 2021 року у вказаному реєстрі міститься інформація про зміни іншого речового права, зокрема, 11 лютого 2020 року державним реєстратором Бучацької міської ради Тернопільської області Лесиком Василем Богдановичем було прийнято рішення про державну реєстрацію змін до іншого речового права №51120363 на підставі додаткової угоди від 10 листопада 2018 року про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки та внесення змін до договору оренди землі від 06 грудня 2010 року, укладеного між ОСОБА_3 та ПОП «Тернопільське» на земельну ділянку площею 2.33 га, кадастровий номер 6125082400:01:001:0021, яким змінено дату закінчення строку дії права оренди землі на 10 листопада 2025 року; 11 лютого 2020 року державним реєстратором Бучацької міської ради Тернопільської області Лесиком Василем Богдановичем було прийнято рішення про державну реєстрацію змін до іншого речового права №51120523 на підставі додаткової угоди від 10 листопада 2018 року про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки та внесення змін до договору оренди землі від 06 грудня 2010 року, укладеного між ОСОБА_3 та ПОП «Тернопільське» на земельну ділянку площею 0,92 га, кадастровий номер 6125082400:01:001:0585, яким змінено дату закінчення строку дії права оренди землі на 10 листопада 2025 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла.

Спадкоємцями за заповітом у рівних частках стали її діти ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які 19 березня 2020 року отримали свідоцтва про право на спадщину за заповітом, на підставі яких зазначені земельні ділянки перейшли до них у власність у рівних частках.

Позивач, як на підставу позову вказує те, що на підписання додаткових угод від 10 листопада 2018 року згоди його мати ОСОБА_3 не давала, угоди не підписувала, оскільки вона померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до п.32 договорів оренди землі від 06 грудня 2010 року перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганазація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Відповідачем разом із відзивом на позов подано копії додаткових угод про поновлення терміну дії договорів оренди земельної ділянки, які укладені 10 листопада 2018 року між ПОП «Тернопільське» та ОСОБА_3 , тобто через 26 днів після смерті орендодавця.

Рішення про державну реєстрацію змін до іншого речового права державним реєстратором приймалось із врахуванням додаткової угоди, яка укладалась 10 листопада 2018 року.

Однак, у відзиві представник відповідача ствердив, що додаткові угоди укладені та підписані ОСОБА_3 10 жовтня 2018 року, тобто до її смерті.

Інших доказів щодо укладення додаткових угод 10 жовтня 2018 року, крім пояснень, наданих відповідачем у відзиві, сторонами суду не подано.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що додаткові угоди про поновлення терміну дії договорів оренди земельної ділянки, які укладені 10 листопада 2018 року між ПОП «Тернопільське» та ОСОБА_3 та якими змінено дату закінчення строку дії права оренди землі на 10 листопада 2025 року, ОСОБА_3 не підписувалися та не укладалися, оскільки вона померла.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно з частиною першоюстатті15, частиною першою статті16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК Україниправочином є дія особи, спрямована нанабуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Частиною третьоюстатті 203 ЦК Українипередбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієїстаттівизначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із частиною першоюстатті 627 ЦК Україниі відповідно достатті 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди(частина першастатті 638 ЦК України).

За частиною першою статті 14 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Відповідно до ч.1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди(кадастровийномер,місце розташуваннята розмірземельної ділянки); строкдії договоруоренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону (стаття 6 Закону України «Про оренду землі» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Стаття 33Закону України«Про орендуземлі» (уредакції,чинній надату виникненняспірних правовідносин)регулює питанняпоновлення договоруоренди землі.Так,по закінченнюстроку,на якийбуло укладенодоговір орендиземлі,орендар,який належновиконував обов`язкиза умовамидоговору,має переважнеправо передіншими особамина укладеннядоговору орендиземлі нановий строк(поновленнядоговору орендиземлі).Орендар,який маєнамір скористатисяпереважним правомна укладеннядоговору орендиземлі нановий строк,зобов`язаний повідомитипро цеорендодавця доспливу строкудоговору орендиземлі устрок,встановлений цимдоговором,але непізніше ніжза місяцьдо спливустроку договоруоренди землі.Долиста-повідомленняпро поновленнядоговору орендиземлі орендардодає проектдодаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до статті 34 Закону у разіприпинення аборозірвання договоруоренди земліорендар зобов`язанийповернути орендодавцевіземельну ділянкуна умовах,визначених договором.Орендар немає праваутримувати земельнуділянку длязадоволення своїхвимог доорендодавця. У разі невиконання орендарем обов`язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Договір орендиземлі припиняєтьсяв разі,зокрема, закінчення строку, на який його було укладено (стаття 31 Закону України «Про оренду землі»).

Позивач посилається на те, що його мати згоди на укладення додаткових угод не давала та останніх не підписувала, після закінчення строку дії договорів оренди від 06 грудня 2010 року, укладених на строк 10 років, земельні ділянки позивачу відповідачем не повернуті. Вказане відповідачем жодними доказами не спростовано.

Відповідно до частиничетвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновкищодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 19.08.2020 у справі №387/970/17 зроблено висновок про те, що у тому випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним не виникли.

Зайняття земельної ділянки фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не пов`язане із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. У цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельної ділянки, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимог про повернення такої ділянки. Отже, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок.

Аналогічний висновок міститься в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц (пункт 71), від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц (пункт 96), від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц (пункт 81), від 11.09.2019 у справі№ 487/10132/14-ц (пункт 97).

Отже, власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення ним договору оренди земельної ділянки у мотивах негаторного позову та виходячи з дійсності змісту правовідносин, які склалися у зв`язку з фактичним використанням земельної ділянки.

Судом встановлено, що додаткові угоди від 10 листопада 2018 року про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки та внесення змін до договорів оренди землі від 06 грудня 2010 року, укладених між ОСОБА_3 та ПОП «Тернопільське» на належні їй земельні ділянки площею 2,33 га, кадастровий номер 6125082400:01:001:0021, та площею 0,92 га, кадастровий номер 6125082400:01:001:0585, якими змінено дату закінчення строку дії права оренди землі на 10 листопада 2025 року, ОСОБА_3 не підписувалися та не укладалися. Після закінчення строку дії договорів оренди землі, укладених між сторонами 06 грудня 2010 року і на час постановлення рішення у справі земельні ділянки позивачу (власнику земельних ділянок) не повернуті, що не заперечується учасниками справи.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовна вимога про повернення належних позивачу земельних ділянок є підставною та підлягає до задоволення.

Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина перша статті 317 ЦК України).

Власником вказаних земельних ділянок у частці, що складає , є позивач.

Разом із тим, реєстрація неукладених між сторонами додаткових угод від 10 листопада 2018 року про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки та внесення змін до договорів оренди землі від 06 грудня 2010 року порушує права та законні інтереси позивача на розпорядження належними йому земельними ділянками.

Отже, реєстрація права орендиПОП «Тернопільське» на зазначені земельні ділянки після закінчення строку дії договорів оренди від 06 грудня 2010 року на підставі додаткових угод про поновлення терміну дії договорів оренди від 10 листопада 2018 року, коли таких угод ОСОБА_3 фактично не підписувала, тобто цей правочин є неукладеним, не відповідає вимогам закону.

За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Обраний позивачем спосіб захисту шляхом скасування державної реєстрації є ефективним, а задоволення позову в цій частині забезпечить реальне відновлення порушеного права.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 05.08.2020 у справі № 125/702/17 та від 19.08.2020 у справі №387/970/17.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині вимог про скасування державної реєстрації змін до іншого речового права на підставі додаткових угод від 10 листопада 2018 року про поновлення терміну дії договорів оренди земельних ділянок.

Щодо клопотання представника відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності при зверненні до суду із даним позовом та застосування наслідків пропуску строку позовної давності, суд зазначає наступне.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Статтею 257 ЦК України, встановлена загальна позовна давність, що встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно із положеннями статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові. Разом з тим, за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Таким чином, застосування строків позовної давності можливе лише за умови наявності правових підстав для задоволення позову.

Початок перебігу позовної давності пов`язується зі строком дії (припинення дії) договору, так і з певними подіями (фактами), які свідчать про порушення прав особи. Зокрема, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (стаття 261 ЦК України). У даному випадку відсутні правові підстави для застосування позовної давності у справі, оскільки про порушення своїх справ позивач дізнався із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 01 квітня 2021 року, тобто строк позовної давності не сплив на момент подання позову.

За загальним правилом (частина перша статті 13 ЦПК України) суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках і, відповідно до частини першоїстатті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Питання розподілу судових витрат суд вирішує відповідно достатті 141 ЦПК України.

Керуючись статтями 76-80, 263-265, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до приватно - орендного підприємства «Тернопільське», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Бучацька міська рада Тернопільської області, ОСОБА_2 , про скасування рішень про державну реєстрацію змін до іншого речового права та зобов`язання повернути земельні ділянки, задовольнити.

Скасувати рішення про державну реєстрацію змін до іншого речового права №51120363 від 11.02.2020 року, прийняте державним реєстратором Бучацької міської ради Тернопільської області Лесиком Василем Богдановичем, на підставі додаткової угоди від 10.11.2018 року про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки та внесення змін до договору оренди землі від 06.12.2010 року, укладеної між ОСОБА_3 та приватно - орендним підприємством «Тернопільське» на земельну ділянку площею 2,33 га, кадастровий номер 6125082400:01:001:0021, яким змінено дату закінчення строку дії права оренди землі на 10.11.2025 року.

Скасувати рішення про державну реєстрацію змін до іншого речового права №51120523 від 11.02.2020 року, прийняте державним реєстратором Бучацької міської ради Тернопільської області Лесиком Василем Богдановичем, на підставі додаткової угоди від 10.11.2018 року про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки та внесення змін до договору оренди землі від 06.12.2010 року, укладеної між ОСОБА_3 та приватно - орендним підприємством «Тернопільське» на земельну ділянку площею 0,92 га, кадастровий номер 6125082400:01:001:0585, яким змінено дату закінчення строку дії права оренди землі на 10.11.2025 року.

Зобов`язати приватно - орендне підприємство «Тернопільське» повернути ОСОБА_1 належну йому частку земельної ділянки площею 2,33 га, кадастровий номер 6125082400:01:001:0021, що розташована на території Дворічанської сільської ради Теребовлянського (на даний час Тернопільського) району Тернопільської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Зобов`язати приватно - орендне підприємство «Тернопільське» повернути ОСОБА_1 належну йому частку земельної ділянки площею 0,92 га, кадастровий номер 6125082400:01:001:0585, що розташована на території Дворічанської сільської ради Теребовлянського (на даний час Тернопільського) району Тернопільської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Стягнути із приватно - орендного підприємства «Тернопільське» на користь ОСОБА_1 4294 (чотири тисячі двісті дев`яносто чотири) грн. 40 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене, шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;

Відповідач приватно орендне підприємство «Тернопільське», місцезнаходження: с. Дворіччя, Тернопільський район, Тернопільська область, 48123, код ЄДРПОУ: 31422351.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Бучацька міська рада Тернопільської області, місцезнаходження: Майдан Волі, 1, м. Бучач, Чортківський район, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 04058479.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: с. Дворіччя, Тернопільський район, Тернопільська область, 48123, РНОКПП: НОМЕР_2 ;

Повне рішення суду складено 04 червня 2024 року.

Суддя Л.С. Ромазан